CC BY
17ОСОБЛИВОСТ1 В1ДТВОРЕННЯ КОНОТАТИВНОГО АСПЕКТУ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СТАЛИХ ПОР1ВНЯНЬ
Тарасова А.
Днтропетровський нацюнальний утверситет iMeHi Олеся Гончара
TRANSLATION OF CONNOTATIVE ASPECT OF PHRASEOLOGICAL MEANING OF ENGLISH SIMILES
TarasovaA.
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена особливостям ввдтворення конотативного аспекта фразеолопчного значения ашлшських компаративних фразеолопчних одиниць укра!нською мовою. Дослщжуються питання нацю-нально! специф1ки та ввдтворення асощативного плану сталих пор1внянь як одше! з головних проблем перекладу.
ABSTRACT
Article is dealing with translation of connotative aspects of phraseological meaning of English comparative phraseologisms / similes into Ukrainian. The issue of translation of national / ethnic peculiarities and associations of comparative pharseologisms is researched.
Ключовi слова: компаративш фразеолопчш одинищ, сталi порiвняння, фразeологiчне значення, ко-нотацiя
Keywords: comparative phraseologisms, similes, phraseological meaning, connotation
Компаративш фразеолопчш одинищ (далi -КФО), або сталi порiвняння виступають одним з ос-новних факторiв процесу вiдображення дiйсностi у свiдомостi людини й вiдтворювання И у мовнш дiяльностi. Як невичерпне джерело шформацп про людину та И мову й культуру, КФО у наущ розгля-дають не тiльки як лшгвютичну категорiю, але як категорш фiлософii, лопки та лiтератури. У лшгвютищ КФО активно дослiджують у рiзних аспектах, кожний з яких виробив власнi пiдходи до його опису i власну термшологш. В перекладо-знавствi на розглядi КФО зупиняються лише част-ково. У площиш украiнсько-англiйського напрямку перекладу вагоме дослiдження фразеологii нале-жить Р. П. Зорiвчак. У межах свое! монографп «Фразеолопчна одиниця як перекладознавча кате-горiя» дослiджуються i особливостi вiдтворення КФО. В украшсько-англшському зiставленнi вико-нане дослiдження О. O. Молчко, присвячене перекладу художнього порiвняння в лiнгвокультурному аспектг Дисертацiйне дослiдження Н. С. Хижняк присвячене перекладу асоцiативного поля порiвняння в iспансько-украiнському перекладi. У робот Т. О. Цепенюк КФО вивчеш у руслi ввдтво-рення англшських iнтенсифiкаторiв в украшських перекладах сучасно! англомовно! художньо! прози. Питання вщтворення КФО в англо-украшському напрямку не знайшли вичерпного вiдображення у перекладацьких розвiдках.
Мета дослiдження полягае у вивченш нащо-нально-культурно! специфiки вщтворення англiйських КФО украшською мовою.
Порiвняння лежить в основi когнiтивних ме-ханiзмiв людини i е водночас «базовою структурою, механiзмом, операщею» [2] практично всiх складникiв розумового процесу людини. Процес
шзнання мае не тшьки iнтелектуальний (ращональ-ний), а й емоцшний характер. ,Щалектична еднiсть рацiонального та емоцiонального в мисленш i мовi безпосередньо ввдображаеться в сигшфжативно-денотативному компонентi, що мiстить предметно-логiчну iнформацiю, i в конотативному компонентi, який е суб'ективним елементом значення. Якщо у лексичному значеннi головну роль вщграють сиг-нiфiкативний i денотативний елементи, то у фразео-логiчному значенш конотативний елемент виконуе набагато важливiшу функцiю, хоча й не можна однозначно стверджувати, що конотащя - домшант-ний елемент фразеолопчного значення.
Осмислення конотацii у рiзних школах i лiнгвiстичних напрямках е неоднозначним. По-няття «конотацiя» мае широке тлумачення у су-часнш лiнгвiстицi. Традицiйно у структурi конотативного значення видшяють емотивний, експресив-ний (безоцiнний, оцiнний) та функщонально-стилiстичний компоненти.
Оцiнка виражае щншсне ставлення суб'екта до позначуваного. Емоцшний компонент виражае ставлення суб'екта до предмета i передае гаму рiз-них емоцш. Оцiнний та емоцшний компоненти значення взаемопов'язаш. Експресившсть виступае мiрою iнтенсивностi вираження емоцшного значення. Функцiонально-стилiстичний компонент ко-нотацii сввдчить про належнiсть фразеолопзму до того чи iншого стилю мовлення.
Значущють конотативно-прагматичного аспекта у фразеолопчнш семантицi, на думку О. Д. Рахштейна, значною мiрою пояснюеться двопла-новiстю семантично1' структури фразеологiчноi одиницi, побудовано1' на образному переосмис-леннi. При цьому конотативно-прагматичний аспект виступае як результат взаемоди обох плашв у
значенш фразеолопзму - деактуалiзованого пред-метно-лопчного та актуального образно-переосми-сленого.
Шд конотацieю звичайно розумшть додатковi семантичш й прагматичнi особливостi ("ствзна-чення") фразеологiчного значения, як1 нашарову-ються на 1'хнш предметно-поняттевий аспект i зумо-влюються як змiстом, так i внутрiшньою формою фразеологiзму. На рiвнi семантичного аспекту - це рiзноманiтнi асощаци, пов'язанi у сприйнятп мовцiв з тим або шшим позначуваним предметом, як1 можуть об'ективуватися у фразеолопчних оди-ницях (конотащя швидкостi, чогось ворожого, шшдливого тощо). Прагматичний аспект конотаци виявляеться в рiзних мовних формах емоцiйного ставлення мовця до позначуваного об'екта, до предмета мовлення та його емоцшно! оцшки (несхва-льно, пестливо та ш.). Розрiзняють конотацiю в широкому й вузькому розумiннi, лiнгвiстичну й екстралiнгвiстичну, iнгерентну й адгерентну. Оск1льки конотацiя, виражаючи нащональну спе-цифiку мови, створюе асощативно-образне, сим-волiчне, культурно-iсторичне тло фразеолопзму, ефективним засобом 11 виявлення е пси-холшгвютичний експеримент, а 11 занурення в ма-терiальне й духовне життя народу спричинюе так звану культурно-нацiональну конотацiю фразео-логiзмiв. Тут шд конотацiею розумiють еднiсть суб'ективних та об'ективних, комплексних, гетеро-генних, переважно iмплiцитних елементiв у семан-тичнiй структурi ФО, як1 постають на основi образного уявлення про дшсшсть i як1 ввдбивають мен-талiтет народу. Екстралiнгвальна "насичешсть" фразеологiзмiв е щдосновою 1х культурно -нащо-нально! конотаци, яка апелюе до певного досввду пересiчного мовця; детермшована етимолопчно-образною системою нащонально! культури; спри-чинена насамперед стил1стично й культурно марко-ваними компонентами з 1х потужним шаром фоно-вих знань. Культурно -нащональна конотацiя - це образно -асощативна частина фразеологiчного зна-чення, що постае в результата спiввiдношення зву-ково! оболонки фразеолопзму з культурним кодом певно! мовно! спiльноти, при якому iмплiцитно (часпше) чи експл1цитно (наприклад, у словнико-вих дефiнiцiях) виявляеться ментальнiсть етносу.
Саме нацiональна специфiка КФО постае од-нiею з головних проблем перекладу. «Етноцентрич-нiсть полягае передуам в асоцiативному семютич-ному просторi твору, а не в конкретних предметних реал1ях» [3].
Поняття асощаци [3, с. 13] визначаеться як «зв'язування двох уявлень, двох об'екпв тощо, за-звичай - стимулу й супроводжуючо! його реакци» i займае ключову позицiю в сучаснш когнiтивнiй науцi через те, що на 11 основi, як вважаеться, побу-дована робота чи не вае! ментально! сфери лю-дини. Доведено також, що в свщомосп людини ма-ють мiсце принаймш двi стратеги асоцшвання: по-родження асоцiацiй з опорою на образне вщтворення свiту й асоцшвання на основi вербального матерiалу. Розрiзняють два типи впливу, як1 асощац1я чинить на прийняття перекладацьких
ршень. Перший тип асоцiативного впливу мае прагматичний характер i пов'язаний з необхщшстю в1дтворення того кола асощацш, як1 створюе пев-ний мовний матерiал на цiльову аудиторiю орипналу, i як1 зазвичай вважаються непереклад-ними через свою етноспецифiчну природу. Пе-симiстичний погляд на проблему вщтворення асоцiацiй не позбавлений сенсу, адже в перекладi в1дбуваеться масштабне переконструювання ху-дожньо! картини свггу автора на художню карти^ свггу перекладача, в ходi яко! певш асоцiацil втра-чаються, а iншi - замiнюються. Причиною втрати асощацш може бути те, що перекладач !х «не помiтив» або те, що за своею природою вони незро-зумш та чуж1 читачу перекладеного твору. В цьому сена проблема асощацш тюно пов'язана з проблемою стратеги перекладу. Маючи на меп одомашнения вихвдного тексту, перекладач буде активно замшювати iншомовнi та iншокультурнi асоцiацil на власномовш й власнокультурнi: «Все зводиться до того, щоб цi слова викликали у читача перекладу таш самi, як i в читача орипналу, або близью до них асощаци» [4, с.107]. У випадку ж застосування стратегil форенiзацil перекладач мае шанс донести асощаци до ново! аудитори через коментар^ но-татки тощо.
Сергш Влахов та Сiдер Флорш попереджають, що «випадковi [хибнi] алюзи та асоцiацil, спричи-ненi первомоментними ввдхиленнями уваги в невiрне рiчище, небезпечнi тим, що зазвичай вони не одномоментш, а часто врiзаються у пам'ять читача, заважаючи правильному сприйняттю, зату-ляючи собою бажаний та створений автором образ» [1, с.153]. Треба також враховувати потенцшш си-туацil, коли «у читача перекладу виникають не ri асоцiацil, яких автор очiкуе ввд читача оригiналу» [1, с.337].
Вщомий перекладач i дослiдниця творчостi Керролла Н. Демурова, коментуючи роботу над твором «Алюа», зазначала, що: «...безумство - мо-нополiя аиглiйського фольклору. В усякому разi, в росшському фольклорi. таких геро!в немае. Отож, немае й пов'язаних з ними прикмет, яш могли б слу-гувати вiдправною точкою для перекладача, немае асощативного поля, поиятiйних паралелей. В той же час простий переклад iменi нiчого не дасть. У росшського читача 'Шляпник' (Капелюшник) або 'Шляпочник' (як iнодi перекладають це iм'я) не викликае жодних асощацш В перекладi цього iменi ми пiшли на компромiс. За 'асощативним полем' ближче за вах до англiйських шаленцiв росiйськi дурш. М1ж ними, якщо вдуматися, багато спiль-ного. Й тi й iншi не схож1 на 'людей', роблять все навпаки, не так, як треба. Нерозумшсть одних, так само як i шаленство шших, нередко обертаеться мудрiстю або викликом 'здоровому глузду чо-тирьох стш'. Не вводячи в текст власних iмен або конкретних прикмет, яш увели б нас на росшський грунт, ми вирiшили обiграти безглузде, дурне по-иятiйне поле. Так, англшський Hatter став росiйсь-кою Болванщиком. Як не далеко воно ввд орипналу, в ньому е певний зв'язок з англшським
героем: вш, судячи з усього, мае справу з болванками (для шляп) i не блищить розумом. Звичайно, Болванщик не може стати прямим i повним аналогом свого англшського спiвбрата, але все ж це iм'я дае шдгрунтя для подальшо! драматурги, а це в да-ному випадку особливо важливо, адже в Керролла iм'я персонажа нерiдко визначае все, що з ним вщбуваеться» [3].
Перекладач Алiси укра!нською Валентин Коршенко так коментуе аналогiчну ситуацш: «Якщо йдеться про певну впiзнавану для англшщв, вельми колоритну, але не визначальну для збере-ження англiйського 'первородства' реалш, примiром, власну назву, то, звичайно, для не! конче слад тдшукати наш вiдповiдник. В оригiналi такою, наприклад, е March Hare (Березневий Заець), яка в англшськш приказщ символiзуе безум, але для нас це iм'я - звичайний набiр слiв, та й годг До-речнiшим видаеться Солоний Заець, утзнаваний iз приповiдки: 'Ганяють як солоного зайця'. Такий же самий набiр слiв i Чеширський Кгг, який уже при-жився в багатьох перекладах... В. Набоков слушно вдаеться до впiзнаваного нам з приказки: 'Не все коту Масниця' - Масничного Кота, мотивуючи його усмшку тим, що, мовляв, для цього казкового кота Масниця, навпаки, тривае вiчно» [3].
Образна основа КФО створюе яскравють оцш-ного значення. Порiвияния зазвичай виступають як ФО з яскраво вираженим оцшним значенням, як по-зитивним: працьовипсть: to work like a horse -працювати як вы; пошрливють: like a lamb - немов ягня, так i негативним: зверхнють, пиха: proud as a peacock - гордий як павич; вперпсть: as stubborn/ obstinate as a mule - впертий як осел; хитрють: cunning/sly as a fox - хитрий як лис.
КФО характеризуються рiзною мiрою експреси:
- найменш емоцшний потенцiал мае позитивна оцшка якостей, властивостей i дiй суб'екта, наприклад: (as) chaste as ice - невинний, непорочний, як дитина; (as) fair as a lily (або as a rose) гарна, як лшя (або як троянда), дуже гарна, хороша, як квь тка;
- б№ша емоцшшсть - характеристика ште-нсивносл ди, стану чи ступеня наявносп якостi:
(as) agile as a cat - спритний, як кшка; (as) artful as a cart-load of monkeys - дуже хитрий, хитрий, як муха;
- найяскравший оцшний характер - негативна характеристика. 1м властива невимушена або вульгарна стилютична марковашсть, вони з особливою гiперболiчнiстю передають ставлення того, хто говорить ^ронш, насмшку тощо): get used to anything like an eel to skinning, to iрон. = тчого сказати, гарна звичка; звикнути, як риба до сковороди; like a sow playing on a trump шотл. як свиня, що грае на трубц дуже непрезентабельно; like a dying duck in a
thunderstorm з розгубленими виглядом, розгублено; як мокра курка.
Характер оцшки залежить вщ семантики пер-шого компонента: (as) graceful as a swan витонче-ний, грацюзний, як лебiдь; (as) ugly as a scarecrow (as a sinner, as death, as sin) страшний як смертний грiх, дуже страшний.
В окремих випадках виршальну роль вщграе семантика другого компонента, наприклад: (as) hard as iron дуже суворий, жорстокий; (as) hard as nails твердий; загартований; (as) keen as a kite рев-ний, як шулша, дуже ревний; (as) keen as a razor-edge дуже гострий, проникливий, кмиливий.
Стрним е питання «стирання» образносп усталених порiвнянь i часткова втрата експреси внаслвдок !хнього тривалого вживання у мовленш. «Стирання» образностi фразеологiчних порiвнянь не може бути з пе! причини, що семантика цих оди-ниць знаходиться у тiсному зв'язку з !х образнiстю. «Стирання» образносп та незначна втрата експресil при вживанш у мовленнi е лише частковою, оскшьки цi експресивнi одинищ можуть втратити образнiсть лише у результап таких семантичних зрушень всередиш фразеологiзму, як1 зруйнують його основу. Поки основа порiвняння зберiгаеться, юнуе й КФО. Образ може бути для нас звичним, шаблонним, але вш не зникае повнiстю, тим б№ше, що його часткове стирання створюе i засiб, який дозволяе мовi зберiгати, розвивати й удоско-налювати свою виразну силу.
Отже, КФО - продукт дiяльностi народу, в них закодоваш духовнi цшносп суспiльства, вони в1дображають художню цшнють мови. Наявнiсть у структурi фразеолопчного значення етнокультур-ного компонента зумовлена нацюнальною або аре-альною специфжою фразеологiчного образу.
Порiвняння е важливим елементом мовно! кар-тини свиу й через свою властивiсть створювати новi знання сприяе формуванню концептуально! картини свггу у свiдомостi людини. У порiвняннi реалiзуеться закладена в основах мислення здатнiсть до зютавлення фрагментiв мовно! картини свиу, здатнiсть, яка е фундаментальним чин-ником основних процесiв когнiцi! - категоризацп та концептуалiзацi!.
Лiтература
1. Влахов С. Непереводимое в переводе [под ред. Вл. Россельса]. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Высш. шк., 1986. - 416 с.
2. Мiзiн К. I. Comparo ergo sum, або актуаль-ний лшгвофшософський погляд на природу порiв-няння // Мовознавство, №1. - К., 2010. - С. 54 - 67.
3. Ребрш О. В. Евристичний пвдхщ до прий-няття рiшень в перекладi // Фшолопчш трактати. -2010. - №1. - Т.2. - С. 137-143.
4. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка - М. : Высш. шк., 1985. - 160 с.
