CC BY
139
Аннотация. Проанализирована сущность понятий «объект» и «субъект» финансовой безопасности в научной экономической литературе. Предложена собственная классификация объектов финансовой безопасности в зависимости от уровней и видов финансовой безопасности; охарактеризированы субъекты обеспечения финансовой безопасности государства.
Ключевые слова: объекты финансовой безопасности, субъекты финансовой безопасности, уровни финансовой безопасности, виды финансовой безопасности.
Summary. The essence of concepts "object" and "subject" of financial safety in the scientific economic literature is analysed. Own classification of objects of financial safety depending on levels and types of financial safety is offered; subjects of maintenance of financial safety of the state are defined.
Keywords, objects of financial safety, subjects of financial safety, levels of financial safety, types of financial safety.
Рецензент д.е.н., професор ЛДУВС Палига €.М.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
УДК 347.21
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ ЯК ОБ'СКТ ЗАХИСТУ В СИСТЕМ1 ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ
Журавльова 1.В., к.е.н., доцент (ХНЕУ)
В cmammi вiдображений теоретико-методичний nidxid до визначення сутностi ттелектуального капталу як об'екта захисту в cиcmемi фiнaнcовоi безпеки, розроблена концептуальна модель структури iнmелекmуaльного кanimaлу тдприемства, яку складають компетентнкний, структурний, споживчий та партнерський каптали.
Ключовi слова: економiчна безпека, фтансова безпека, загрози штелектуальний каттал, людський каттал, компетенттсний каттал, структурний каттал, партнерський каттал.
Постановка проблеми. В сучасному наддинамiчному ринковому середовищi знання, навички персоналу, технологи менеджменту, мережш ввдносини перетворились в стратепчш ресурси. Саме щ специфiчнi ресурси шформацшно! природи формують штелектуальний каштал (1К) економiчних систем рiзного рiвня, який стае !х системоутворюючим елементом, виршальним фактором, що пвдтримуе та посилюе !х конкурентоспроможшсть на вах рiвнях [1-3]. Тому устшт економiчнi агенти (ЕА) штегрують в управлшш не тшьки фшансовий каттал (ФК), але й штелектуальний, що стае стратепчною перевагою в конкурентнш боротьбг Тому системне дослвдження 1К як об'екта захисту в системi фшансово! безпеки (ФБ) набувае все бшъшо! актуальносп, i характеризуеться ввдносною новизною, що в сукупносп обумовлюе необхщшсть поглиблення теоретичного i методичного опрацьовування проблеми.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш показав, що досввд розвинених кра!н сввдчить про
закршлення з кiнця ХХ ст. ново! шформацшно! парадигми економiчного розвитку на основi iнтенсивного використання людського i 1К [4]. Костюк В. Н. справедливо вщзначае, що «в шформацшному суспiльствi капiтал функцiонуе не в речовинно-грошовш, а в речовинно-грошово-iнформацiйнiй формi» [5]. Можливостi високо! капiталiзацii i швидкого економiчного зростання показують компанii з новою структурою кашталу, де домiнуе 1К. Порiвняльний аналiз результатiв дiяльностi за 5 рошв 25 компанiй нового типа i 27 крупних традицiйних фiрм показали перевищення ринково! капiталiзацii до вартосп акцiонерного капiталу бiльш нiж в 5 разiв, середньорiчнi темпи зростання доходiв компанiй вiдповiдно склали 24% проти 2%. [6]. Крiм того, на сучасному етапi ввдбуваеться активiзацiя дослiджень з проблем ФБ [7,8].
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. Але
ФБ в умовах економiки знань вимагае вщ фшансових менеджерiв розширення кола
© Журавльова 1.В.
дшльносп. Адже сучасне бачення економ1чно1 системи (ЕС) означае усввдомлення необхвдносл штеграцп в управлшш поряд з традицшно враховуемим ФК ще й 1К. При цьому юнуе певне вщставання теоретико-методичних дослвджень з питань забезпечення безпечного фшансового розвитку ЕС щодо системного розгляду сукупного капталу, в склад1 якого в умовах економши знань зростае нематер1альна складова. Це потребуе започаткування напряму ФБ щодо 1К.
Формування цглей статт1 Тому мета статп полягае в висвггленш концептуального подходу до визначення сутносп та структури 1К як об'екта захисту системи ФБ.
Виклад основного матергалу дослгдження. Сучасний перюд розвитку дослщжень з проблеми ФБ можна охарактеризувати як перюд становлення нового напряму економ1чно! теорп - теорп безпечного функцюнування ЕС, де в умовах економши знань особливе мюце повинний займати напрямок ФБ щодо новишх форм капталу, зокрема штелектуально!. Необхщнють формування ще! пвдсистеми ФБ, специфжа 1К обумовлюе видшення цього виду капталу в самостшний об'ект захисту. Подсистема ФБ щодо захисту 1К як стану найб1льш ефективного залучення та використання штелектуальних ресурав повинна забезпечити попередження загроз та стаб1льне функцюнування та розвиток тдприемства. З ще! точки зору необхвдно розглядати цю тдсистему ФБ як комплекс засоб1в, шструменпв и процедур, спрямованих на формування та захист конкурентних переваг, обумовлених вщповвдшстю 1К стратепчним щлям та завданням ЕС.
1К е провщним капталом 1 складае пвдгрунтя будь-якого тдприемства на сучасному етап1 розвитку. Тому Армстронг М. в упорядкуванш каштал1в ставив на вищий р1вень 1ерархп саме 1К [9], якому притаманна бшьш висока стутнь розвитку у пор1внянш з 1ншими формами капталу, критер1ем чого е бшьш стшкий р1вень економ1чного зростання суспшьства, ефективносл його структур [10, с.109], наявшсть, не дивлячись на спшьшсть основних властивостей, свого власного змюту, що визначаеться специфжою його функцш. До них вщносяться: перетворення скритих знань на явш у вигляд1 об'екпв штелектуально! власносп [11]; розвиток штелектуально! власносп та штелектуальних ресурав; становлення креативного типу мислення пращвнишв, шдприемщв, що формують 1 реал1зують основш модел1 ввдтворювання ЕС; переважне формування в данш систем! капталу штелектуального центра знань, який охоплюе всю сукуптсть фактор1в виробництва, розподшу, обмшу 1 споживання, формуе здатшсть до пращ персоналу. При цьому основною функщею 1К е отримання р1зного роду ринкових, технолопчних 1 оргашзацшних переваг. На сучасному етап1 розвитку цей вид капталу е головним шструментом щдвищення
конкурентоспроможносп, ключовим фактором економ1чного зростання 1 створення щнностей суспшьства. Адже концепщя 1К була розроблена перш за все для досягнення високих фшансових результата (щдвищення прибутковосп, вартосп компанш) 1 зростання конкурентоспроможносп оргашзацп. Едвшсон Л. визначае 1К як "сировинний матер1ал для досягнення фшансово! мети", як "здатшсть пропонувати ктентам ршення". 1К визначае яшсть системи управлшня пвдприемством, прискорюе прирют маси його прибутку, задае темпи та характер оновлення технологш та товар1в. Так, Л1хтенберг Ф. пвдрахував, що долар, витрачений на дослвдження 1 розробки, приносить у в1ам раз1в бшьший прибуток, чим долар, вкладений у техшку [12, с. 448-464]. Дедал! роль 1К зростае. Можна виокремити три пвдходи розумшня 1К. У бшьшосп сучасних дослвджень 1К визначаеться за своею натуральною формою як знання. Друга група визначень фшсуе чисто економ1чний бгк цього явища. Третя група акцентуе увагу на 1К як певних економ1чних ввдносинах. Перший шдхвд до 1К як системи знань шшов ввд Стюарта Т. [1]. Едвшсон Л. та Мелоун М., розглядають 1К, як знання, що маються в оргашзацп 1 можуть використовуватися, щоб одержувати р1зного роду переваги перед конкурентами [3]. Зпдно пануючо! класично! економ1чно! теорп 1 !! неокласичного напряму, 1К - це сукупшсть нематер1альних благ, використовуваних оргашзащею для отримання доходу, створення багатства [13, с.393]. Адже в сучаснш економщ каштал в широкому сенс -майно, здатне приносити дох1д [14].Тобто прагматичний шдхвд засновник1в оде! 1К цшком узгоджуеться з базовими щнностями ринково! економ1ки 1 основними законом1рностями розвитку капталу в цшому. Вартюна концепщя 1К неоднорвдна, охоплюе кшька течш стосовно визначення його сутносп. Але досить часто автори уникають давати точне визначення 1К, а описують дане поняття шляхом перерахування об'екпв, що складають на думку досл1дника вартють цього виду капталу [15, с. 101]. При цьому Стюарт Т., Едвшсон Л. та шш1 постшно пвдкреслюють, що ресурси стають 1К тшьки тод1, коли вони ввдповвдають вимогам ринку, задовольняють запити споживач1в, тобто виникають ввдносини оргашзацп з Г! ктентами, постачальниками 1 шшими суб'ектами и зовшшнього середовища. Саме 1К в сучасних умовах е нематер1альним м1рилом к1нцево1 вартост1 благ, створених в економщ, активом, що створюе варпсть, що набагато перевищуе первинн1 вкладання в людину. Даний факт 1люструе варт1сть компан1й у сфер1 1нформац1йних технолог1й, що зростае, вщображаючи нову "орган1чну" будову катталу третього тисячол1ття (наприклад, компан1! "Майкрософт").
Багато в чому 1К схожий з ф1зичним
кашталом [2]. Але можна видiлити ряд ознак, якi визначають його особливостi та вiдмiнностi вщ речового капiталу та використовуються для опису таких об'екпв як 1К: необов'язковiсть наявностi в об'екта матерiально-речовоi структури; полiфуркацiйнiсть (може виступати як ресурс, фактор виробництва, об' ект споживання); неаддитившсть, часта вiдсутнiсть ткидносп, невiд'емнiсть вiд його носiя - живо! людини, схильнiсть до морального зносу, здатнють приносити компанii економiчнi вигоди в майбутньому; збiльшуеться в процес використання, об'ект е: джерелом стiйких конкурентних переваг компанii; слвдством здiйснених пiдприемством ранiше трансакцiй; шддаеться оцiнцi або вимiрюванню тим або шшим методом; якимсь чином формалiзований; пов'язаний iз стратегiею компанii; призначений для довгострокового використання; складно щддаеться iмiтацii. Крiм того, дослiдники вщзначають збiльшення 1К в процесi використання, його суспшьний характер, необмеженiсть, малi витрати на тиражування, наявнiсть мережних ефектiв i зростаючоi граничноi корисносп. Дохвд 1К представляе iнтелектуальну ренту. Оргашзащя володiе 1К лише частково. Це ускладнюе проблему забезпечення його захисту i потребуе в силу його специфiки виокремлення його в самостшний об'ект системи ФБ. Таким чином, 1К е економiчною категорiею для позначення адекватно! постiндустрiальному суспшьству системи вiдносин з приводу формування, розповсюдження та використання iнформацiйних ресурав та iнтелектомiстких продуктiв, що мають економiчну цiннiсть, залученi у ввдтворювальний процес системи соцiально орiентованоi економiки змiшаного типу як засоби формування ново! вартосп, сформованi i розвинуп в результатi iнвестування, використовуються в економiчнiй дiяльностi та взаемодiють мiж собою та iншими ресурсами у просторi та часi завдяки управлшню, е джерелом майбутнiх економiчних вигод.
Спостертаеться рiзноманiтнiсть пiдходiв не тшьки до визначення сутностi, але й структури 1К, iснують розбiжностi в питанш виокремлення його складових частин, трактуванш !х змiсту. Iснуючi моделi структури 1К е узагальненням практики управлшня чинниками вартостi в конкретних компашях, е унiкальними i ввдображають специфiку певно! компанi!. При цьому для забезпечення ефективного захисту 1К на мiкрорiвнi слiд враховувати сутшсть, характернi риси кожно! складово!, стутнь !х впливу на загальнi результата об'екта управлшня. Тому доцшьне бшьш чiтке розумiння сутностi його структурних елементiв. Не дивлячись на ввдсутшсть едино! думки щодо складу 1К, бiльшiсть вчених видiляють в якосл основного елемента людський капiтал (ЛК) [2]. Прирiвнювання ЛК та складово! 1К, яка повнiстю ототожнюеться з ЛК, не е правомiрним. ЛК
мютить в своему складi елементи, яш не е складовими 1К, наприклад, капiтал здоров'я [16]. Тому пропонуеться наступний пiдхiд до з'ясування спiввiдношення 1К та ЛК: це два самостшш поняття, що мають сумюну область перетину -компетенттсний капiтал (КК). До складу КК можуть бути вiднесенi компетентностi: ri, що вiдносяться до дiяльностi людини; комушкацшнц компетентностi; тi, що ввдносяться до працiвника як особи, суб'екта дiяльностi. КК щдприемства е економiчною категорiею для позначення адекватно! постшдуст^альному становi суспiльства систему вiдносин м1ж ЕА з приводу виробництва, розповсюдження та використання продуктивних i комунiкативних якостей, здiбностей, технологiй, функцш та ролей працiвникiв, залучених до системи сощально орiентованоï економiки змшаного типу, набутих завдяки освiтi i практичному досввду, сформованих i розвинутих у результатi iнвестування, що е власшстю працiвника, використовуються в економiчнiй дiяльностi для задоволення потреб ктенпв, сприяють ввдтворенню певного типу поведшки персоналу, реалiзацiя яких приводить до отримання доходу. КК втiлений в самих пращвниках щдприемства або 1х колективах як сукупнiсть знань, умiнь, квалiфiкацiï, досвiду, освiти, творчих здiбностей, iнтуïцiï, лвдерських якостей, пвдприемницьких й управлшських навичок кожного iз пращвнишв пвдприемства, як система цiнностей, загальний пiдхiд до справи, культура i фшософ1я компанiï.
Крiм того 1К мiстить так1 компоненти, як1 у бшьшосп джерел поеднуються поняттям „структурний каттал" (СК). Його подмють на власне структурний (оргашзацшний) та споживчий [17]. Слiд погодитися з думкою Стюарта Т., що СК як сукупшсть форм, методiв, структур, що дозволяють ефективно здiйснювати збiр, оргашзацш, фiльтрацiю, збереження i розподiл шформацп та знань, а основна задача управлшня СК - зробити знання пращвнишв власнiстю компанй' i зберегти ï\ у цiй якостi [1]. Едвшсон Л. та Мелоун М. до складу СК також вщносять органiзацiйну структуру, технiчне i програмне забезпечення, патенти, лiцензiï, торговельнi марки i iншi права iнтелектуальноï власносп, тобто все те, що забезпечуе функцiонування компанiï i дозволяе ïï працiвникам реалiзувати свiй виробничий потенщал [3], а також система фшансових взаемин, процедури, технологiï, системи управлшня, оргашзацшш здатностi фiрми щодо вщповвдносп вимогам ринку, iнформацiйнi системи (1С), комп'ютерш програми, iнструкцiï, положення, стандарта, авторсьш права, науково-технiчна документащя, креслення, нагороди, кориснi моделi, промисловi зразки, патенти, торговi марки, ноу-хау, методики, корпоративна культура, моральш цшносп компанiï, культура працi i загальний пвдхвд до справи, iнструкцiï i
методики роботи, шфраструктура забезпечення КК, система оргашзацп фiрми технологи, 6i3Hec-процеси, бiзнес-моделi [2]. На сучасному ^д^^мотв! СК знаходиться у рядi найбiльш цiнних активiв. Формування i використання СК полягае в дiях, направлених на збiльшення вiддачi вiд всiх складових 1К. СК пвдприемства представляе собою економiчну категорш для позначення адекватно! постiндустрiальному становi суспiльства систему ввдносин мгж ЕА з приводу формування системи оргашзацп шформацп i знань суб'екта господарювання, втiлених в 1С, 1В, формах, структурах, методах накопичення, обробки i використання iнформацi! i знань, управлшня ними, набутих, сформованих i розвинутих у результатi iнвестування, е власшстю суб'екта господарювання, використовуються в економiчнiй дiяльностi для зростання доходу вщ всiх складових 1К.
Крiм того в складi 1К виокремлюють споживчий капiтал (СпК) [17]. Вiн поеднуе в собi базу даних ктенпв, напрацьованi довгостроковi зв'язки з ктентами, портфель замовлень, вигiднi позицi! на ринку, канали розподiлу, репутацiю щдприемства, базу рекламних компанiй, товарний знак, торговельну марку, торговельний знак, бренд. СпК представляе собою економiчну категорш для позначення адекватно! постiндустрiальному становi суспiльства систему вiдносин мiж ЕА з приводу формування та використання системи каптальних, надшних, довгострокових довiрчих i взаемовиг1дних вiдносин пiдприемства зi сво!ми клiентами, покупцями в умовах сощально орiентовано! економiки змiшаного типу, що е власшстю пвдприемства та споживачiв, використовуються в економiчнiй дiяльностi для задоволення потреб клiентiв та сприяння отриманню доходу п1дприемства.
В умовах глобалiзацi! економiчного простору досить важливою складовою 1К стае партнерський капiтал (ПК), який формуеться по всьому ланцюгу створення цiнностей i пов'язаний з органiзацiею взаемодi! мгж окремими елементами зовшшньо! структури: комерцшними i некомерцiйними органiзацiями - постачальниками, посередниками, неурядовими органiзацiями, урядовими органами, фшансовими iнститутами, i та ш. ПК е свого роду власшстю, що юнуе в колективних кооперативних, штегрованих та мережевих в1дносинах та функцюнуе аналогiчно робот фiнансового або речового капталу. Це один з факторiв ефективно! дгяльносл п1дприемств, покращення результативностi бiзнес-процесiв суб'ектiв господарювання, об'еднаних в кластери, iнтеграцiйнi союзи, дшовГ мереж!. ПК п1дприемства представляе собою економiчну категорию для позначення адекватно! постiндустрiальному становi суспiльства систему вщносин мГж ЕА з приводу формування та
використання шформащйно-комушкацшно!
iнфраструктури пвдприемства, залучено! до системи соцiально орiентовано! економiки змiшаного типу, набуто! завдяки мереж iнституцiоналiзованих i не шституцюнал1зованих зв'язшв з рiзноманiтними ЕА, сформовано! i розвинуто! у результатi взаемоди в дшових мережах, iнтеграцiйних i кооперативних об'еднаннях, е власнiстю тдприемства, використовуеться в економiчнiй дгяльносп для трансферу знань i ресурсiв, сприяе координацi! стльно! дгяльносп з компенсацп слабких сторш або створення конкурентних переваг, реалiзацiя яко! приводить до отримання додаткового доходу i ресурсiв.
Висновки i перспективи подальших po6im. Таким чином, 1К пiдприемства е достатньо сшцифГчним, масштабним, складним i рГзнорщним за сво!м змютом об'ектом захисту в системi ФБ. Подальша розвiдка проведених досл1джень полягатиме в методологiчнiй роз6удовГ теорi!' ЕБ, розробленнi спецiальних форм i методiв захисту 1К економiчних систем.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Стюарт Т. Богатство от ума. - Минск: Парадокс, 1998. - 352 с.
2. Теоретико-методичне забезпечення управлшня фшансовою дГяльшстю тдприемств /Мартюшева Л.С., Берест М.М., Журавльова 1.В. -Х.: АдвА, 2009. - 272 с.
3. Edvinsson I., Malone M. S. Inlslluactual Capital. Realising Your Company's True Value [електроний ресурс] // http://iirmp.narod.ru/books/inozEmcev/index.html.
4. Сергиенко Я. Рыночные модели развития корпоративногосектора // Вопр. экономики. - 2002. - № 1. - с. 125-139
5. Костюк В.Н. Теория эволюции и социоэкономические процессы. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 176 с.
6. Мине Г. Метакапитализм и революция в электронном би знесе / Г.Мине, Д.Шнайдер. - М.: Альпина Паблишер, 2004. - 315 с.
7. Колпаков П.А. Концептуальные основы экономической безопасности фирмы. - Автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 - М.: МГУ, 2007. - 24 с.
8. Загорельская Т.Ю. Финансовая безопасность предприятия как объект управления. // Наук. пращ. ДНТУ. - Вип. 103(4). - 2006. - С. 215 - 218.
9. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. - Пер. с англ. под ред. С. К. Мордвинова. - СПб.: Питер, 2004. - 832 с.
10. Эскиндаров М.А. Развитие корпоративных отношений в современной российской экономике. М.: Республика, 1999. - 367 с.
11. Нонака, И. Компания - создатель знания. / И. Нонака, Х. Такеучи. - М.: Олимп-Бизнес, 2003.
- 384 с.
12. Новая постиндустриальная волна на Западе, Антология / Под ред. В. Л. Иноземцева. М., Академия, 1999. - 640 с.
13. Wexler M.N. Organizational memory and intellectual capital. //Journal of Intellectual Capital. -2002. - №3(4). - р. 393-414.
14. Бернар И. Толковый экономический и финансовый словарь. М., Международные отношения, 1997. / Ив Бернар, Жан-Клод Колли ;
Под общ. ред. Л. В. Степанова; Ред. В. Б. Рибаков: М. Междунар. отношения 1997. - 759 с.
15. Леонтьев Б.Б. Цена интеллекта: интеллектуальный капитал в российском бизнесе. - М.: Изд.центр «Акционер», 2002. - 200 с.
16. Ильинский И.В. Инвестиции в будущее: образование в инновационном воспроизводстве. -СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1996. - 164 с.
17. Комаров И. Интеллектуальный капитализм. // Персонал. - 2000. - № 5. - С.54-60.
Аннотация. В статье отображен теоретико-методический подход к определению сущности интеллектуального капитала как объекта защиты в системе финансовой безопасности, разработана концептуальная модель структуры интеллектуального капитала предприятия, которую составляют компетентностный, структурный, потребительский и партнерский капиталы.
Ключевые слова, экономическая безопасность, финансовая безопасность, угрозы, интеллектуальный капитал, человеческий капитал, компетентностный капитал, структурный капитал, партнерский капитал.
Summary. The article is devoted to theoretical methodical approach to definition of essence of the intellectual capital as object of protection in financial safety system, is developed the conceptual model of structure of the enterprises intellectual capital which consist of competence, structural, consumer and partner capitals.
Keywords, economic safety, financial safety, threats, the intellectual capital, the human capital, the competence capital, the structural capital, the partner capital.
Рецензент д.е.н., професор ХНЕУ Лепейко Т.1. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 332.055.2
АНАЛИЗ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ МАКРОУРОВНЯ (НА ПРИМЕРЕ ЗАПАДНЫХ СТРАН)
Кавун С.В. к.т.н., доцент, Михальчук И.В., студентка (ХНЭУ)
Проведено анал1з економiчноi безпеки на nриклaдi зaхiдних крат, оmримaнi й проаналгзоваш aнaлimичнi дат р1зних показниюв економiчноi безпеки, nобудовaнi дiaгрaми й графжи, що сприяють детальнт оцiнцi сучасного стану проблеми економiчноi безпеки, показана можливicmь виконання прогнозування динамки змти показниюв економiчноi безпеки.
Ключовi слова: економiчна безпека, аналiз, показник, макрорiвень.
Постановка проблемы и ее связь с научными и практическими задачами. Сферу экономической безопасности (ЭБ) всего мира можно условно разделить на две части: западную и отечественную.
Западная сфера ЭБ базируется на показателях безопасности еды, деятельности женкой части населения, предприятий, рабочей силы, страхования и т.д.
Анализ последних исследований и публикаций. При этом отечественная экономическая школа уделяла проблеме безопасности (в том числе и военного аспекта) традиционно большее внимание. Широкую известность получили труды Л.И. Абалкина, А. Архипова, А. Городецкого, С. Глазьева, А. Илларионова, Б. Михайлова, Е. Бухвальда, Н. Гловацкой, С. Лазуренко, В. Сенчагова, посвященные теоретическим вопросам ЭБ, а также
© Кавун С.В., Михальчук И.В.
