THE INFLUENCE OF STRESS FACTORS ON THE HORMONAL PROFILE OF WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE DURING HOSTILITIES Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Scholarly Publisher RS Global Sp. z O.O.

ISNI: 0000 0004 8495 2390

Dolna 17, Warsaw, Poland 00-773 Tel: +48 226 0 227 03 Emai l: editori al_offi ce@rsglobal.pl

JOURNAL World Science

p-ISSN 2413-1032

e-ISSN 2414-6404

PUBLISHER RS Global Sp. z O.O., Poland

ARTICLE TITLE AUTHOR(S)

ARTICLE INFO DOI

RECEIVED ACCEPTED PUBLISHED

THE INFLUENCE OF STRESS FACTORS ON THE HORMONAL PROFILE OF WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE DURING HOSTILITIES

Iryna Malysheva, Yuliia Lukianchenko, Anastasiia Serbeniuk, Roman Bogachev.

Iryna Malysheva, Yuliia Lukianchenko, Anastasiia Serbeniuk, Roman Bogachev. (2023) The Influence of Stress Factors on the Hormonal Profile of Women of Reproductive Age During Hostilities. World Science. 4(82). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122023/8089

https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122023/8089 20 November 2023 25 December 2023 27 December 2023

LICENSE

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© The author(s) 2023. This publication is an open access article.

THE INFLUENCE OF STRESS FACTORS ON THE HORMONAL PROFILE OF WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE DURING HOSTILITIES

Iryna Malysheva

PhD, doctor of The Clinic of Reproductive Technologies of Shupyk NHU of Ukraine ORCID ID: 0000-0001-5193-6974

Yuliia Lukianchenko

the post-graduate student the Department of Obstetrics Gynecology and Reproduction of Shupyk NHU of Ukraine

ORCID ID: 0009-0003-1647-9087 Anastasiia Serbeniuk

PhD, doctor of The Clinic of Reproductive Technologies of Shupyk NHU of Ukraine.

Assistant professor of obstetrics and gynecology of of Obstetrics Gynecology and Reproduction of

Shupyk NHU of Ukraine

ORCID ID: 0000-0002-7212-2678

Roman Bogachev

National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute " Faculty of Sociology and Law Department of Philosophy ORCID ID: 0000-0003-1926-608X

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122023/8089

ABSTRACT

Modern Ukrainian female servicemen from the temporarily occupied territories and other regions of Ukraine in the conditions of martial law have serious risks for deterioration not only of their health, but also of future children, which is due to the negative effects of stress factors during the war. Among which there are unfavorable working conditions of military personnel (severe neuropsychic tension, violation of the diet and sleep, increased physical activity, hypothermia; inappropriate living conditions, life and activity of personnel, problems of obtaining gynecological care; ), as well as environmental conditions: chemical factors (substances that pollute water and air: gunpowder, accumulator gases, combustion products, heavy metals, engine maintenance products, aerosols, pesticides, anthropotoxins), physical factors (noise, vibration, extreme temperature regimes, height, radiation), environmental factors, etc. It is worth noting that at present one of the key factors of disruption of the functioning of the body is post-traumatic stress disorder. According to current data, about 30% of people affected by traumatic events will have PTSD and need help. As for the female population, during the life of PTSD is diagnosed in about 10% of adult women and 7% of girls. It is also known that in women, manifestations of PTSD are observed almost 1.5 times more often than in men. Particularly high level of prevalence of mental disorders is noted among internally displaced persons. In particular, in this cohort, PTSD develops and is diagnosed in 22% of men and 36% of women. Among the symptoms of PTSD, depression (in 16 and 25%, respectively) and anxiety (in 13 and 20%, respectively) are most common.

Citation: Iryna Malysheva, Yuliia Lukianchenko, Anastasiia Serbeniuk, Roman Bogachev. (2023) The Influence of Stress Factors on the Hormonal Profile of Women of Reproductive Age During Hostilities. World Science. 4(82). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122023/8089

ARTICLE INFO

Received: 20 November 2023 Accepted: 25 December 2023 Published: 27 December 2023

KEYWORDS

Pregnancy, PTSR, Stress, Hormones, Psycho-emotional State, War, Military Personnel, Women, Stress Hormones, TSH, Cortisol, Prolactin, Estrogen, Progesterone.

Copyright: © 2023 Iryna Malysheva, Yuliia Lukianchenko, Anastasiia Serbeniuk, Roman Bogachev, Roman Bogachev. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Сучасш украшсью жшки-вшськовослужбовщ, з тимчасовоокупованих територш та шших регюшв Укра!ни в умовах вшськового стану мають серйозш ризики для попршення не лише свого здоров'я, а й майбутшх дтей, що обумовлеш негативним ефектом стрес-факторiв тд час вшни. Серед яких розрiзняють несприятливi умови пращ вшськовослужбовщв (виражене нервово-психiчне напруження, порушення режиму 1ж1 та сну, шдвищеш фiзичнi навантаження, переохолодження; невщповщш умови життя, побуту та дiяльностi особового складу, проблеми отримання гшеколопчно! допомоги), а також умови навколишнього середовища: хiмiчнi фактори (речовини, що забруднюють воду i повпря: пороховi, акумуляторнi гази, продукти горшня, важкi метали, продукти технiчного обслуговування двигунiв, аерозолi, пестициди, антропотоксини), фiзичнi фактори (шум, вiбрацiя, екстремальнi температурш режими, висота, випромiнення), екологiчнi фактори та ш. Варто вiдзначити, що на даний час одним iз ключових факторiв порушення функцiонування оргашзму -посттравматичний стресовий розлад.

Зпдно iз сучасними даними, близько 30% ошб, якi зазнали впливу травматичних подш, матимуть ПТСР i потребуватимуть допомоги. Що стосуеться саме жшочого населення, то впродовж життя ПТСР дiагностуеться у близько 10% дорослих жшок та у 7% дiвчат. Також вiдомо, що у жшок прояви ПТСР спостер^аються майже у 1,5 раза частше, нiж у чоловЫв. [9-11, 20, 21]

Особливо високим рiвень поширеностi психiчних розладiв вiдзначаеться серед внутрiшньо перемiщених ошб. Зокрема, у цiй когортi ПТСР розвиваеться i дiагностуеться у 22% чоловшв та 36% жiнок. Серед симптомiв ПТСР найчастiше вiдзначаються прояви депресп (у 16 та 25% вщповщно) i тривоги (у 13 та 20% вщповщно) [19-21].

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - спектр сташв та розладiв психiки, яю розвиваються пiсля тяжко! фiзичноi або психiчноI травми. За тривалiстю часового промiжку, що минув iз моменту травматично! поди, розрiзняють так1 стани [1, 5, 20, 22]:

• гостра стресова реакщя, що розвиваеться вщразу з перших хвилин i до 2 дiб пiсля травматичного шциденту;

• гострий стрес учасника бойових дш та операцiй, що виникае у перюд до 4 дiб;

• гострий стресовий розлад, що дiагностують у перiод вщ 2 днiв до 1 мю пiсля дii травматичного чинника;

• гострий ПТСР, який передбачае збереження симптомiв впродовж <3 мю;

• хронiчний ПТСР, що дiагностуеться при збереженнi симптомiв протягом >3 мiс;

• ПТСР iз пiзнiм проявом, коли початок симптомiв вiдмiчають через >6 мю пiсля травматично! подii.

У порiвняннi з чоловiками, жiнки, що пережили чи стали свщками стресових подш мають вдвiчi вищий ризик розвитку ПТСР. [ 6, 7, 8]. Зпдно даних дослщжень раннього передбачення виникнення ПТСР, тд час якого було виявлено, що комбшащя стаи з шшими факторами, а саме, жшки iз незавершеним середнiм рiвнем освiти, якi мають виражену тяжкють симптомiв гостро! реакцii на стрес та досвщ минулих мiжособистiсних травм, мали на 34% бшьшу ймовiрнiсть розвитку ПТСР [18, 19, 21]. Крiм того обидва типи участ в збройному конфлiктi: активна (вiйськовi в зонi бойових дiй) i пасивна (цивiльнi особи, в зош конфлiкту) викликають високий рiвень стресу та е додатковими фактором ризику виникнення ПТСР у жшок.

Варто вщзначити , що бюлопчш особливосп ритму жшок також мають певний вплив. Фаза менструального циклу та вживання оральних контрацептивiв (ОК) мають вагомий вплив на штенсивнють психолопчно! реакцп у вщповщь на гострий стрес у здорових жшок опосередковано через гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирникову (ГГН) вiсь [10]. Вплив

TpaBMaTHHHux nogiM aco^roerbca 3 gucperyna^ero rrH Bici, ^o HaMnacrime Bigo6pa^aeTbca y 3Mim HyTnuBocri go KopTH3ony Ta y po3BHTKy nocTTpaBMaTHHHoro CTpecoBoro po3nagy (nTCP), o6cecuBHO-KOMnynbcuBHoro po3nagy (OKP) a6o genpecii. nigBH^eHuM piBeHb KopTH3ony, aK npaBuno, noB'a3aHHM 3 xpornHHHM CTpecoM, a noaBa Ta Ta^nuM nepe6ir nTCP HacTO KopenroroTb 3i 3HH^eHHM piBHeM BHBinbHeHHa KopTH3ony ogpa3y nicna TpaBMyronoi nogii [11, 12].

npHÖOM OK MO^e BnnuBaTH Ha agpeHOKopTHKanbHy BignoBigb Ha ncuxonoriHHuM CTpec. [13]. fl,OBegeHO, ^o nig Hac cunbHoro ncuxoeMO^MHoro nepeHanpy^eHHa hh CTpecy y UHC CHHTe3yroTbca eHgoreHHi oniaTH. YHacnigoK 36inbmeHHa ixHboro BMicTy Ta BogHonac 3MeHmeHHa BMicTy go^aMrny nocunroeTbca ceкpeцia nponaKTHHy (nPH), aKHM TaKO^ e ropMOHOM CTpecy [14]. BucoKa кoнцeнтpaцia nPH npurmnye ceKpe^ro roHagoTponHux ropMOHiB rino$i3a Ta BpemTi pemT npu3BoguTb go 3MeHmeHHa cuHTe3y ecTporeHiB i nporecTepoHy y aeHHHKax, ^o e npuHHHoro nopymeHb MeHcTpyanbHoro цнкny, aMeHopei, 6e3nnigga, gucropMOHanbHux 3axBoproBaHb rpygHOi 3ano3H, paHHboro BucHa^eHHa aeHHHKiB [2-4].

Einbma aKTHBa^a cTOB6ypa MO3Ky go 3arpo3nuBHx nogpa3HHKiB MO^e cnpuaTH 6inbmiM nomupeHocr nTCP y mhok [16] Y nopiBHaHHi 3 HonoBiKaMH, äihkh MaroTb 6inbm ceHcu6ini3OBaHy rrH [28]. ^hkh MaroTb 6inbmy HopagpeHepriHHy pea^iro Ha aBepcuBHi nogpa3HHKH [17, 18], a TaKO^ cnocTepiraeTbca 6inbma peaKTHBHicrb MurganuHH y BignoBigb Ha giro 3arpo3nuBux nogpa3HHKiB. Cnig Big3HaHHTH, 3rigHO gaHux nonepegHix gocnig^eHb, ^o HaÖBH^HH piBeHb aKocTi ^mra Manu äihkh, ^o 3acTocoByBanu opanbHi кoнтpaцenтнвн Ta ropMOHanbm npenapaTH, cepeg hhx nTCP 6yB BigcyraiM. HaÖBH^i piBHi nocTTpaBMaTHHHoro cTpecy Ta HH^ny aKicTb ^HTTa Manu mhkh, MeTogoM Kompa^n^i aKux 6yB 6ap'epHuM (npe3epBaTHBu), a6o bohh nepe6yBanu b MeHonay3i.

BigoMO, ^o He TinbKH rinoTanaMO-rino$i3apHO-HagHHpHHKOBa cucTeMa, ane i ^uronogi6Ha 3ano3a MO»e BignoBigaTH cTepeoTunHoro pea^iero Ha nogpa3HHKH, ^o BHKnuKaroTb cTaH Hanpyru, ^opMyBaTH ocHOBHi naToreHeTUHHi Mexarn3MH b eKcrpeManbHux yMOBax. 3MiHeHe ^yHK^OHyBaHHa rinoTanaMO-rino^i3apHOi-THpeoigHoI oci MO»e cnpuaTH po3BHTKy Ta nigтpнмцi cuMnTOMiB nTCP. ropMOHH ^HTOBugHOi 3ano3H BigirparoTb Ba^nuBy ponb y peryna^i HacTporo Ta KoraiTHBHHx 3gi6HocTeM, a 3MiHH piBHa ropMOHiB ^HTOBugHOi 3ano3H MO^yTb cnpuaTH po3BHTKy nocTTpaBMaTHHHoro cTpecoBoro po3nagy. 3B'a3OK Mm rinoTanaMO-rino$i3apHO-THpeoigHoro Biccro i nocrrpaBMaTHHHHM cTpecoBHM po3nagoM e cKnagHHM i HegocTaTHbo BHBHeHHM. fleaKi gocnig^eHHa BuaBunu nigBH^eHHa, 3HH^eHHa a6o BigcyTHicTb BigMiHHocTeM y piBHax ropMOHiB ^HTOBugHOi 3ano3H b oci6 3 nocnpaBMaTHHHHM cTpecoBHM po3nagoM. HanpuKnag, mhok, ^o MaroTb rinoTupeo3 HacTOTa po3nagiB MeHcTpyanbHoro цнкny y 3 pa3H BH^a, m^ y 3aranbHiM nonyna^i mhok penpogyKTHBHoro BiKy i, 3a gaHHMH pi3Hux gocnigHHKiB, cTaHOBHTb 23,4-70%. [15]

MexaHi3M BnnuBy rinoTupeo3y Ha penpogyKTHBHy cucTeMy noacHroeTbca thm, ^o b yMOBax ge^^ury TupeoTponiH-puni3HHr-ropMOHy nocunroeTbca picT TupeoTpo^iB, aKi npogyKyroTb 36inbmeHy KinbKicTb TupeoTponHoro ropMOHy (TTr). KpiM Toro, npurHinyeTbca $yH^ia KniTHH rino^i3a, aKi Bupo6naroTb nroTemi3yroHHM ropMOH, 3HH^yeTbca peaKTHBHicTb peцenтopiв rino^i3a ctocobho npurHiHyroHOi gii ecTporeHiB Ha ^oniKynocTHMynroronuM ropMOH, ^o npu3BoguTb go rinepnpogyK^i' ocTaHHboro. Yce цe cnpuHHHae po3bhtok TpuBanoro ecTporeHHoro BnnuBy Ha $orn xpoHiHHoi' aнoвynaцil [20].

TpuBanuM HeKOMneHcoBaHHM rinoTupeo3 npu3BoguTb go xpoHiHHoi' aнoвynaцil Ta MaTKOBux KpoBOTeH, ^o b cBoro Hepry npu3BoguTb go 6e3nnigga.

riHeKonoriHHi ycKnagHeHHa BTpuni HacTime cnocTepiranucb y ^iHOK 3 nTCP, h™ 6e3. Y MHOK cnocTepiranocb 6a^aHHa no6ygyBaTH BiMcbKOBy Kap'epy Ta ogHOHacHO 6a^aHHa caмopeaniзaцil b poni MaTepi. B pe3ynbTaTi TaKe po3^enneHHa цineM npu3BoguTb go HeBgani b o6ox c^epax peaniзaцil Ta HacTO cynpoBog^yeTbca penpogyKTUBHUMH npo6neMaMH, TaKHMH aK HeMO^nuBicTb 3aBariTHiTH.

HaMH 6yno npoBegeHO gocnig^eHHa ropMOHanbHoro ^OHy mhok Ta BugineHO TaKi rpynu: BiMcbKOBocny^6oBH^ (I rpyna n=45 ), mhkh, ^o nepe6yBanu Ha THMHacoBOKynoBaHux TepuTopia (II rpyna n=35 ) Ta mhkh 3 iHmux perioHiB YKpaiHH (III rpyna n=55).

Фолшулярна фаза

100 -

90 -

80 -

70 -ъ-

У група I yrpynall yrpynalll

Д1аграма 1. Стввгдношення тдвищенихpienie гормотв у обстежуваних пащенток в

фол1кулярну фазу. Примтка: * - е статистично значуща piзниця.

Слщ вщмггити, що у жшок дослщжуваних груп був патолопчно пiдвищений piBeHb гормотв у першiй фазi менструального циклу. Найбшьше пiдвищувався piBeHb ropMOHÍB у жшок II групи, так piBeHb пролактину був тдвищений у 60%, проти 51% у жшок III групи. Гiпepкоpтизолeмiя спостериалась у 74.3% жшок II групи, в поpiвняннi у 60% жшок III групи. Також найчастше у жшок II групи вiдмiчався тдвищений piвeнь ТТГ(71.4%), прогестерону(62.8%), eстpадiолу (28.6%).

Фолiкулярна фаза

100 90 80 70 60

у група I у група II в група III

Дiагpама 2. Сniввiдношення знижених pieme гормотв у обстежуваних пащенток в фолiкуляpну

фазу.

Примтка: * - е статистично значуща piзниця.

Звертае на себе увагу, що у жшок дослщжуваних груп, також в1дм1чався знижений piBeHb гормошв у першш фаз1 менструального циклу. Найчастше, а саме 22.2% жшок I групи в1дм1чався знижений piвeнь ТТГ. Також у 22.2% жшок вшськовослужбовщв виявлялись гiпопpогeстepонeмiя, проти 8.6 % серед жшок з тимчасовоокупованих територш. Гiпоeстpогeнeмiя однаково часто вiдмiчалась у жiнок I та II групи (46.6% та 48.5%), в противагу у жшок III групи знижений piвeнь естрогешв спостер^ався лише у 27.3 %.

ЛютеТнова фаза

100

Li rpyna I ЫгрупаИ ИгрупаШ

Д1аграма 3. Стввгдношення тдвищених pienie гормотв у обстежуваних пащенток в

лютегнову фазу. Примтка: * - е статистично значуща piзниця.

Варто вщзначити, що у жшок дослщжуваних груп яскраво виражений дисбаланс гормошв у другш фазi менструального циклу. Найбiльшe тдвищувався piвeнь гоpмонiв у жшок II групи, так piвeнь кортизолу був тдвищений у 91.4%, проти 67,3% у жшок III групи. Гiпepпpогeстepонeмiя значно частше спостepiгаеться у жшок III групи (27.3%). Також найчастше у жшок II групи вiдмiчався тдвищений piвeнь ТТГ (82.3%), естрадюлу (60%). Цiкаво, що piвeнь пролактину був тдвищений у однаковому вщсотковому сшввщношенш iз жшок у вшх дослiджуваних груп.

ЛютеТнова фаза

100 80

ы rpyna I УгрупаН нгрупаШ

Дiагpама 4. Сniввiдношення знижених pieme гормотв у обстежуваних пащенток в лютегнову

фазу.

Примтка: * - е статистично значуща piзниця.

Серед жшок, що були включен у дослщження, визначався знижений рГвень гормотв у лютешовш фазГ менструального циклу. ГшопрогестеронемГя найчастше була виявлена у жшок I (68.9%) та II (71.4%) групи, в порГвнянт лише у 25,4% жшок III групи вщмГчався знижений рГвень прогестерону у другш фазГ менструального циклу. Дана закономГртсть вщмГчаеться i при визначеннi рiвня iнших гормонiв. А саме у жшок II та III групи був частше знижений рiвень естрогетв, пролактину, ТТГ, кортизолу, нiж у жшок I групи.

Зпдно отриманих та опрацьованих нами даних лабораторних дослщжень було виявлено, що бшьшого впливу стресового фактору отримали I та II група дослщжених, в порiвняннi з III групою. Як можна спостерiгати у цих груп значно вищi показники стресових гормотв : пролактин, кортизол та тиреотропного гормону як в фолГкулярну, так i в лютешову фазу. Це в свою чергу впливае на змшу балансу естрогенiв та прогестерону у вщповщт фази циклу. Як вщомо iз даних свiтових лггературних джерел саме протягом першо! фази менструального циклу прогестерон синтезуеться корою наднирниюв, i тiльки перед овулящею та у другу фазу циклу джерело його змщуеться у бГк яечникiв . Саме тому можна зробити висновок, що тдвищений рiвень прогестерону у першу фазу циклу мае тюний взаемозв'язок iз пщвищеною функцiею наднирникiв . При порiвняннi отриманих даних , щодо рiвня гормонiв у жшок дослiджуваних груп в I та II фази менструального циклу, можна вщмггити жшки з II групи мають бшьш виражену гшоестрогетю (48.5% ) в фолшулярну фазу, та гiпопрогестеронемiю (71.4%) в лютешову фазу.

Також слад вщмГтити тюний взаемозв'язок мГж пщвищеним рiвнем ТТГ та пролактину, що не змшюеться в залежностi вщ фази менструального циклу. Адже секрещя пролактину знаходиться тд сильним регулюючим впливом гiпоталамусу: тиреотропiн -рилiзинг-гормона (ТРГ) та пролактин-шпбуючого фактора. Натепер пролактин-шпбуючим фактором вважають бiогенний амiн - дофамш.

Для роботи покращення рГвня надання медично! допомоги жiнкам ми рекомендуемо використовувати госттальну шкалу тривоги i депресн (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS), яка була розроблена в 1983 рощ двома авторами (Zigmond A.S. i Snaith R.P.) з метою визначення та ощнки тяжкост симптомГв депресП та тривоги в умовах загальномедично! практики. Переваги шкали HADS полягають у простой застосування i обробки, що дозволяе рекомендувати И до використання для первинного виявлення (скриншгу) тривоги та депресп. [4.20 ]

Госштальна шкала тривоги i депресil: опис.

Шкала складена з 14 тверджень, яю обслуговують двГ пiдшкали:

• тдшкала А - «тривога» (anxiety): непарш пункти 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13;

• тдшкала D - «депреая» (depression): парт пункти 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14.

Кожному твердженню вщповщають 4 варiанти вщповщ, що вщображають стутнь наростання симптоматики, - градацн вираженостi ознаки, i кодуються за наростанням тяжкостГ симптому вщ 0 балiв (вГдсутнГсть) до 4 (максимальна виражешсть).

HADS: шструкщя.

Бланк опитувальника видаеться респонденту для самостшного заповнення i супроводжуеться шструкщею такого змГсту:

«Вченi впевненi в тому, що емоцп вiдiграють важливу роль у виникненш 6ГльшостГ захворювань. Якщо ваш лiкар бiльше дiзнаеться про вашi переживання, вГн зможе краще допомогти вам. Цей опитувальник розроблений для того, щоб допомогти вашому лГкаревГ зрозумГти, як ви себе почуваете. Не звертайте уваги на цифри i букви, розмщеш в лГвГй частинГ опитувальника. Прочитайте уважно кожне твердження й у порожнш графГ злГва вГдзначте хрестиком вщповщь, яка найбГльше вГдповГдае тому, як ви почувалися на минулому тижш. Не роздумуйте над кожним твердженням занадто довго - ваша перша реакщя завжди буде найвГршшою». [3,4]

ГОСтТАЛЬНА ШКАЛА ТРИВОГИ I ДЕПРЕСП (HADS): бланк опитувальника. Госштальна шкала тривоги i депресн: клiнiчна значимiсть.

Госттальна шкала тривоги i депресн (HADS)

Кожному твердженню В|дпоо1дають 4 вар!анти е|длоб|д Вибер1ть ту з В1дп0б|дей, що в!дпов1да£ Вашому стану, а noriM тдсумуйте бал и в кожн!й части н!

Частина 1 (оцшка р!вня ТРИВОГИ) Частина II (Оц1нка р!вня ДЕПРЕСИ)

1. Я вщчуваю напружежсть, мен! не по соб1 3 - Увесь час 2- Часто 1 - Час в1д часу, !нод| 0 - Зовам не вщчуваю 1. Те, що приносило мем велике задоволення, 1 зараз викликае в мене таке ж вщчуття 0 - Це так 1 - Напевно, це так 2 - В дуже мал1й м!р1 це так 3 - Це зовам не так

2. Я вщчуваю страх, здаеться, що ось-ось щось жахливе може статись 3 - Це так, та страх дуже сильний 2 - Да, це так, але страх не дуже сильний 1 ■ 1нод!, але це мене не турбуе 0 - Зовам не вщчуваю 2. Я здатний розсмттися та угледгги у лй чи ¡нилй поди см1шне 0 - Це так 1 - Напевно, це так 2 - В дуже мал1й м!р! це так 3 - Це зовам не так

3. Метушлив! думки крутиться у мене в голов! 3 - Пост!йно 2 • Б!лыиу частину часу 1 - Час в|д часу 1 це не так часто 0 - Т!льки ¡нод! 3. Я вщчуваю бадьор1сть 3 - Зовам не в!дчуваю 2 - Дуже р^дко 1 - 1нод1 0 - Практично весь час

4. Я можу легко асти та розслабитись 0 - Це так 1 - Напевно, цетак 2 - Зрщка це так 3 - Зовам не можу 4. Меж здаеться, що я став робити все дуже пов1льно 3 - Практично весь час 2 - Часто 1 - 1нод1 0 - Зовам н1

5. Я вщчуваю внутршню напругучи тремлння 0 - Зовам не вщчуваю 1 - 1нод! 2 - Часто 3 - Дуже часто 5. Я не слщкую за своею зовн1шн1стю 3 - Це так 2 - Я не придтяю цьому сНльки часу, скЫьки потр1бно 1 - Мен! здаеться, я стае менше придтяти цьому уваги 0 - Я слщкую за собою так, як 1 раыше

6. Я вщчуваю непосидюч!сть, меж поспйно треба рухатись 3 - Це так 2 - Напевно, це так 1 - В деяюй м1р< це так 0 - Зовам не вщчуваю 6. Я вважаю, що мо? справи (заняття, хобб1) можутъ принести мен! вщчуття задоволення 0 - Точно так, як й звичайно 1 - Так, але не в т!й м1р1, як ран1ше 2 - Значно менше, н!ж звичайно 3 - Зовам так не вважаю

7. У мене бувае раптове вщчуття пажки 3 - Дуже часто 2 -Досить часто 1 - Не так 1 часто 0 - Зовам не бувае 7. Я можу отримати задоволення в!д цжаво? книги, рад!о- чи телепрограми 0 - Часто 1 - 1нод! 2 - Зрщка 3 - Дуже рщко

Ктьюсть бал1в за шкалою тривоги: Шльюсть бал1в за шкалою депреси:

0-7 бал1в - норма 8-10 бал1в - субклш1чно виражена тривога/депрес1я 11 i вище - клш1чно виражена тривога/депрес1я

Шкала HADS вiдноситься до суб'ективних методик i призначена для скриншгового виявлення тривоги i депреси у пацieнтiв стацiонару. Госпiтальна шкала тривоги i депреси стала популярною, в основному, за рахунок того, що вона в^^зняеться простотою застосування i обробки (заповнення опитувальника не вимагае тривалого часу i не викликае ускладнень у пащента).

Лакошчшсть i простота HADS дозволяе рекомендувати li до використання у загальномедичнш практицi для первинного виявлення проявiв тривоги i депреси у пащенпв (скринiнгу). [18-22]

Рекомендацн щодо застосування шкали.

Для детальшшо! дiагностики та вiдстеження динамiки стану пацiента рекомендуеться використовувати чутливiшi методики, такi як «Шкала депреси Гамшьтона», «Шкала Монтгомерi - Асберга для оцiнки депреси», «Опитувальник депреси Бека» i т.д.

Нами було проведено сощолопчне опитування жшок рiзних груп та було видшено: вiйськовослужбовицi (I група n=45 ), жiнки, що перебували на тимчасовокупованих територiя (II група n=35 ) та жiнки з шших регiонiв Укра1ни (III група n=55) .

Бали Результати ГрупаI (n=45) Група II (n=35) Група III (n=55)

0-7 балiв Норма 5(11,2%) 2 (5,7%) 10 (19%)

8-10 балiв Субклшчно виражена тpивога/дeпpeсiя 21 (46,6%) 17 (48,6%) 23 (41%)

бшьше 11 балiв Клшчно виражена тpивога/дeпpeсiя 19 (42,2%) 16 (45,7%) 22 (40%)

Субклшчно виражена тривога / депрешя була виявлена у 46,6 % жшок I групи, 48,6% -II групи та 41% - III групи. Клшчно виражена тривога / депрешя спостерпалась у 42,2 % жшок I групи, 45,7% - II групи та у 40% жшок III групи. Спостерпаеться тенденщя до того, що бшьшють жшок дослщжуваних груп мають субклiнiчно виражену тривогу/ депресда, а також виражену. Що свщчить про нeобхiднiсть застосування мультидисципланарно! команди фахiвцiв для обстеження та лшування таких жiнок.

Висновки.

Жшки пiддаються бiльшому ризику виникнення психопатологи, вони переживають симптоми й випсняють конфлiкти на психосоматичний piвeнь. Розумшня гендерних особливостей реакци на стрес може призвести до бшьш цшеспрямованих та бiльш ефективних мeтодiв лшування та пpофiлактики ПТСР.

В реатях сьогодення жiнки зазнають життевих травматичних подш на одному piвнi з чоловшами , що зумовлюе бшьший ризик виникнення ПТСР пiсля впливу травматично! поди.

Жшки з низькою яюстю життя, серед фактоpiв що вплинули на таку оцшку, вщзначили незадоволення любовними стосунками, сексуальною активнютю; проведенням вiльного часу; соцiальною активнютю, настроем, фiзичним станом та роботою, що статистично значимо нижче шж в гpупi жшок без ПТСР.

Симптоми ПТСР значно попршують шмейне функцiонування, жшки не знаходять розумшня у сво!х паpтнepiв, що призводить до попршення стосункiв.

Як i iншi цивiльнi особи в зош конфлiкту, нашi вiйськовослужбовцi стають як мшенню так i жертвами терору. З одного боку, вiйськовi е захисниками вщ агреси, коли сам об'ект чи тepитоpiя, що охороняеться, стае цiллю вшськово! атаки. З шшого боку, вони пepшi реагують i надають допомогу жертвам обстршв - сво!м побратимам, що часто викликае формування чисельних травматичних спогадiв. З психолопчно! точки зору, вшськовослужбовщ в зонi бойових дiй переживають безпораднють i жах, почуття провини й сорому за нездатнють запобпти тepоpистичнiй атацi, що стае важким тягарем для психiки.

REFERENCES

1. Atik RB, Christiansen OB, Elson J, et al. Hum Reprod Open 2018; 2: 1-12. doi:10.1093/hropen/hoy004.

2. Bezsheiko V. Adaptation of the Clinician-Administered PTSD Scale and PTSD Checklist for Ukrainian population. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2016;1(1):e010108. URL: https://e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8.

3. Chaban OS, Khaustova OO, Bezsheyko VG. New Quality of Life Scale in Ukraine: reliability and validity. Indian J Soc Psychiatry. 2016;32(4):473. URL: http://www.indjsp.org/temp/IndianJSocPsychiatry324422-56965_154925.pdf.

4. Chaban OS, Khaustova OO. Chaban's quality of life in psychosomatic patients with anxiety-depressive disorder. Warsaw:European Congress of Psychiatry; 2019:E-PV0204.

5. Chaban, OS, and Frankova IA. Guilt, shame and social withdrawal in the context of post-traumatic stress disorder. Likarska sprava. 2019;1:83-92. DOI: https://doi.org/10.31640/JVD.1-2.2019(12).

6. Christian De Geyter, Maria De Geyter, Peter R.Huber, Eberhard Nieschlag and Wolfgang Holzgreve. Progesteron serum levels during the follicular phase of the menstrual cycle originate from the crosstalk between the ovaries and the adrenal cortex. Human Reproduction. 2002;17(4): 933-39.

7. Haas DM, Hathaway TJ, Ramsey PS. Coch Database Systematic Rev 2018;10: CD003511. doi: 10.1002/14651858. CD003511.pub4.

8. Inhorn MC, Patrizio P. Hum Reprod Update 2015; 21: 411-426 doi: 10.1093/humupd/dmv016.

9. Kurtoglu S, Direk G, Uzan Tatli Z, Hatipoglu N. TurkPediatri Ars 2019; 54(1): 3-12.

10. Lee SY. Ann PedEndocrinolMetab 2016; 21(4): 206-211. doi.org/10.6065/apem.2016.21.4.206.

11. O.S. Chaban, V.H. Bezsheyko, O.O.Khaustova, O.V.Burlaka, T.B.Ryvak, S.S. Kyrylyuk: Gender-related differences of stress reactions in Ukrainian combatants. Farmatsiia. 2018;65 (2): 3-10.

12. Onaka T., Takayanagi Y., Leng G. Metabolic and stressrelated roles of prolactin-releasing peptide. Trends Endocrinol. & Metabolism. 2010; 21 (5): 287-293. 34.

13. Palomba S, Santagni S, La Sala GB. J Ovarian Res 2015; 8: 77. doi:10.1186/s13048-015-0205-8.

14. Parhar IS, Soga T, Ogawa S. Reproductive Neuroendocrinology and Social Behavior, Frontiers Media SA 016: 313 p.

15. Roepke ER, Hellgren M, Hjertberg R, et al. Acta Obstet Gynecol Scand 2018; 97: 921-941.

16. Tolis G., Rombopoulos G., Kaltsas D., Katounda E., Kaltzidou V., Angelopoulos N. Prolactin and Stress. Encyclopedia of Stress. Second Edition. G. Fink (ed). USA: Academic Press. 2007. P. 231-233.

17. Trumpff C, Vandevijvere S, Moreno-Reyes R, et al. Nutr Res 2015; 35: 975-981.

18. Барабой В.А., Резшков О.Г. Ф1зюлопя, бюх1мш i психолопя стресу. Кшв^нтерсервю, 2013. - 314с.

19. Бурлака О.В., Верба Н.А., Вагнер В.О. До питания гендер-специф1чно! медично! допомоги жшкам вшськовослужбовцям в сучасних умовах. Вшськова медицина Укра!ни. 2019; 19(2): 61-66.

20. В.! Пирогова, Т.Ф. Татарчук Вплив ендокринних порушень на реал1зацш репродуктивно! функци жшки: яка допомога можлива? Здоров'я Укра!ни - Ки!в 2020, 24-25 ст.

21. Жлнки. Мир. Безпека: Ыформацшно-навчальний поабник з гендерних аспеклв конфл1клв для фах1вщв сощально! сфери / Колективавтор1в. - Ки!в, 2017. 172 с.

22. Ушфжований клшчний протокол первинно!, вторинно! (спещал1зовано!) та третинно! (високоспещал1зовано!) медично! допомоги (УКПМД) «Реакщя на важкий стрес та розлади адаптацп. Посттравматичний стресовий розлади»-Наказ МОЗ Укра!ни №121- Ки!в 2016.