CC BY
6Из таблицы следует, что Хлопковая совка, которая является вредителем посевов сои наносит ущерб растениям, находясь во вредящей стадии гусеницы. При этом, гусеницы, питаясь, выгрызают в бобах отверстия, тем самым повреждая зерно. В дальнейшем урожай может потеряет огромные потери, если не предпринять соответствующие меры обработки (предлагается препарат Парашют МКС в дозе 450 г/л. Количество генераций хлопковой совки колеблется от двух до трех.
Список литературы
1. Справочник пестицидов и агрохимикатов, разрешённых к применению на территории Российской Федерации // М., 2014. - 636 с.
2. Список пестицидов и агрохимикатов разрешённых к применению Российской Федерацией, 2006 г.
3. Баздырев Г.И. Защита сельскохозяйственных культур от сорных растений. - Москва: Колос, 2004 г. - 328 с.
4. Чесалин Г.А. Сорные растения и борьба с ними М.: Колос, 1975 г.-186 с.
5. Коломейченко В.В. Растениеводство М.: Агробизнесцентр 2007 г. -596 с.
ВПЛИВ БЮЛОГ1ЧНИХ ПРЕПАРАТ1В НА ПРОДУКТИВН1СТЬ СОНЯШНИКУ
Шкатула Ю.М.
к. с.-г. н., доцент кафедри землеробства, Трунтознавства та агрохгмИ, Вгнницький нацюнальний аграрний утверситет
THE INFLUENCE OF BIOLOGICAL PRODUCTS ON SUNFLOWER PRODUCTIVITY
Shkatula Y.
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor of agriculture, soil science and agrochemistry department Vinnytsia National Agrarian University
Анотащя
Бюпрепарати для рослинництва останшми роками користуються все б№шим попитом серед вироб-нишв. Особлива увага придшяеться мжоризоутворюючим бюпрепаратам, одним i3 яких е «МжоФренд». Препарат стимулюе розвиток агрономiчно корисних грунтових мiкроорганiзмiв, сприяе збереженню i пвд-вищенню родючосп грунту, активiзуе його супресивнють по вщношенню до фггопагешв, покращуе про-дуктивнiсть соняшнику. За обробки насшня соняшнику бiопрепаратом МжоФренд в нормi витрати 6 л/т врожайнють насiння соняшнику була вищою на 0,24 - 0,3 т/га тж на контрольних дiлянках. Найвищий показник урожайносл насiння соняшнику був вiдмiчений на дiлянках де бюлопчний препарат МiкоФренд в нормi витрати 100 мл/га вносили у рядок при посiвi соняшнику. Врожайнють гiбридiв соняшнику в се-редньому за два роки була в межах 2,87 - 3,21 т/га.
Abstract
Biological products for crop production in recent years are in increasing demand among manufacturers. Particular attention is paid to mycorrhizal-forming biological products, one of which is MikoFrend. The product stimulates the development of agronomically useful soil microorganisms, promotes the preservation and increase of soil fertility, activates its suppression against phytopagens, improves sunflower productivity. With the treatment of sunflower seeds by the biological product MikoFrend at a rate of 6 l/t, the yield of sunflower seeds was higher by 0,24-0,3 t/ha than in the control areas. The highest productivity of sunflower seeds was observed in areas where the biological preparation MikoFrend at the rate of 100 ml / ha was introduced into the row when sowing sunflower. Yields of sunflower hybrids averaged over 2,87 to 3,21 t/ha over the two years.
Ключовi слова: Соняшник, бюлопчш препарати, рют, насшня, урожайнють.
Keywords: Sunflower, biological products, grow, seeds, yield.
Постановка проблеми. Соняшник (Helianthus annuus) - найважливша олшна культура в УкраМ та Свт. Соняшник користусться високим попитом як на внутршньому, так i на зовшшньому ринку i дае змогу аграрним тдприемствам отримувати висок прибутки. За даними Продовольчо1 i сшьсько-господарсько1 оргашзацп ООН (ФАО) та мiжнаро-дно1 асощацц соняшнику (NAS) посiвна площа тд соняшником у свiтi в 2016 рощ становила 25,2 млн га. За останш 10 рокiв площi пiд соняшником зб№-
шилися на 3,97%, за 20 рошв - на 18,3%, а за 30 рошв - на 38,9%. Збшьшення посiвних площ пiд соняшником, сввдчить про високий piBem ïï економiчноï привабливостi [13]. У 2017 рощ CBiTOBi посiви ^eï культури досягли нових максимумiв i оч^еться, що свiтове виробництво в 2018 рощ вперше може досягти 50 мiльйонiв тонн [12].
Одшею i3 основних олiйних культур на полях Украши впродовж багатьох рошв беззмiнно зали-шаеться соняшник. Основш посiви соняшнику як
теплолюбно! культури зосереджеш переважно у т-вденних областях Украши. Соняшник розповсю-джений переважно в швшчних i центральних районах Степу. Його поави займають понад 4,5 млн га, що становить 64,7% площi всiх технiчних i 15,7% площi усiх сiльськогосподарських культур. Дещо меншi площi припадають на поави соняшника у зонах Люостепу i пiвденного Степу i зовсiм незначнi - на Полюся та передгiрнi райони Карпат [1]. Дана культура е привабливою для агровиробнишв вна-слвдок низьких виробничих витрат на вирощу-вання, стабшьносп попиту на насiння та його висо-кою вартiстю на ринку.
Зростання площ посiву пiд соняшником забез-печили Украiнi висок1 валовi збори. Упродовж останнiх трьох рошв у краiнi виробляеться до 13 млн. т насшня. При цьому частка переробки соняш-нику становить близько 98% олшно! сировини [4, 8].
Шдвищити врожайнiсть площ, зайнятих шд вирощування ще! культури, можливо двома способами: агротехнiчним та селекцшним. Новi гiбриди соняшнику мають вiдповiдати сучасним вимогам, а саме: бути еколопчно пластичними, адаптивними й стаб№ними за будь-яких умов вирощування [10].
Сучасна технолопя включае застосування ра-йонованих гiбридiв, зонально! агротехшки, оптима-льних доз добрив та засобiв захисту рослин, сучас-ного комплексу машин, високо! технолопчно! дис-циплiни.
Аграрне виробництво потребуе заходiв, як1 за-безпечують найбiльш реальний рiвень продуктив-ностi культур, високу якiсть врожаю при одночас-ному зменшеннi витрат на !х вирощування. Одним iз стратегiчних напрямiв розвитку сучасного земле-робства е його бюлопза^ - використання бюлогь чних засобiв для вiдтворення родючосп грунту i отримання яшсно! продукцп рослинництва [14].
Широке використання бiологiчних факторiв в штенсифжаци сiльськогосподарського виробниц-тва мае не лише еколопчний, але й у бшьшосп ви-падшв, економiчний прiоритет. При цьому, чим складнiшi грунтово-клiматичнi i погоднi умови, тим важливша роль бюлопзаци в технолопях вирощування культур. Тому доцшьшсть застосування бiопрепаратiв для покращення живлення рослин i шдвищення якосп продукцй не викликае сумнiвiв.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй.
Усшшне вирощування сiльськогосподарських культур у сучасних умовах ведення землеробства неможливе без внесення передбачених технологiею оптимальних норм добрив, мшродобрив, регулято-рiв росту тощо. Тому, перед аграрiями особливого значення набувають питання оптимiзацii технологi-чних витрат на виробництво та отримання при цьому достойно! прибавки врожайностi культур, покращення якосп продукцп та пiдвищення родю-чостi грунту [6].
Спрощена технолопя вирощування та високий рiвень прибутковосп та рентабельностi, зростання попиту на насшня та соняшникову олш на внутрь шньому та свiтових ринках викликае необхщшсть
зростання посiвних площ та пвдвищення врожайно-сп культури. Проте зпдно наукових дослвджень та досвщу виробник1в на виробничому рiвнi генетич-ний потенцiал соняшнику не реатзуеться на 5070% [9].
Основною причиною зниження врожайностi соняшнику, яке спостертаеться в останнi роки, слад вважати не надмiрне розширення його посiвiв, а по-рушення науково обгрунтованих сiвозмiн та недо-тримання технологй' його вирощування. В останш роки особливо актуальним для сшьськогосподар-ського виробництва е питання пвдвищення адапти-вностi сiльськогосподарських рослин. Так на зм^ традицiйним енерговитратним технологiям у рос-линництвi повинш прийти принципово новi прийоми землеробства, що базуються на впрова-дженнi нових елеменпв високих технологiй [7]. Зо-крема рацiональне використання бiологiчних пре-паратiв та стимуляторiв росту у рiзних фазах розвитку рослини [10].
В Укра!ш бiопрепарати для рослинництва останшми роками користуються все бшьшим попитом серед виробнишв, оскiльки вони суттево деше-вш^ н1ж агрохiмiкати, не забруднюють довкшля та мають багатовекторний позитивний вплив на рослини. Застосування еколопчних бiопрепаратiв комплексно! дй дае можливють покращити яшсть рос-линницько! продукцй, стабiлiзувати функцiону-вання агроекосистем.
На фош стандартних методiв пiдвищення про-дуктивносп соняшнику набули широко! популяр-носп й допомiжнi елементи технологи вирощування, зокрема шокулящя насiння препаратами на основi мiкроорганiзмiв, позакореневе тдживлення бiопрепаратами та мiкродобривами. Зазвичай для цього використовують комплексш добрива, що мь стять у своему складi повний набiр поживних речо-вин для проведения корекци живлення рослин у критичш перiоди !х розвитку, коли необхщно забез-печити швидке засвоення елементiв [3].
У сучасних умовах ведення аграрного виробництва у зв'язку з високою варпстю мiнеральних добрив i зростаючим попитом на оргашчну проду-кцiю все бшьшо! актуальностi набувае використання добрив нового типу, серед яких проввдне мь сце займають мшробюлопчш препарати, гумати та бiодобрива, яш сприяють кращiй трансформацй' важкодоступних сполук з грунту у рослину, полш-шують ростовi процеси, пiдвищують продуктив-нiсть та якiсть рослинницько! продукцп. На сьогод-нiшнiй день постшно зростае зацiкавленiсть вироб-никiв сшьськогосподарсько! продукцй' мiкоризоутворюючими бiопрепаратами, одним iз яких е «МжоФренд». Його особливють полягае у формуваннi ендоектомiкоризи з високою адсорб-цiйною здатнiстю, тдвищеною бактерицидною та фунгiцидною дiею. В основу даного препарату вхо-дять мiкроорганiзми: Glomus, Bacillus subtilis, Pseudomonas fluorescens, Bacillus megaterium, Bacillus muciloginosus, Enterobacter, Trichoderma harzianum, Streptomyces sp [11].
У науково-техшчнш полiтицi США, Шмеч-чини, Францп, Японп та шших розвинутих держав
простежуеться тенденщя до практично! реалiзацii висновшв науки щодо потенцшно! можливостi доведения застосування бюлопчних препаратiв i за-co6iB захисту рослин до 35-40% ввд загального об-сягу використання усiх препарапв. Це забезпечить зменшення обсягiв втрат врожаю вiд шк1дник1в, хвороб i бур'янiв, якi е досить значними - щонайме-нше на 20-30% ввд валового збору продукцп рос-линництва, а по деяким культурам - до 50-60% [5].
Комплексне застосування шновацшних мжро-бних бюпрепаралв, в тому числi нового поколшня на основi метаболiчних комплексiв стрептомщепв мае комбiновану багатовекторну бiологiчну актив-нiсть, зумовлену як прямою дiею на збудник1в хвороб рiзноl етюлоги, так i опосередкованою за раху-нок фиорегулярно! активностi або шляхом тдви-щення стiйкостi рослин до бютичних i абiотичних стреав. Бiопрепарати включають багаторiвневi ме-хашзми адаптивних можливостей рослин на молекулярному та клгтинному рiвнях, що дозволяе роз-крити !х бюлопчний потенцiал, закладений селек-цiйними методами. Вони ефективш у технологiях вирощування зернових, технiчних, овочевих, са-дово-паркових культур, тощо. Новiтнi конкурент-носпроможш бiопрепарати забезпечують збшь-шення продуктивносп рослинництва при змен-шеннi витрат на виробництво та збереженнi еколопчного стану i родючостi грунтiв. Б^шють iз них вiдповiдають вимогам оргашчного землеробс-тва i мають ввдповвдний сертифiкат Organic Standart, дозволенi до використання у господарст-вах iз органiчною системою землеробства, площа посiвiв яких в Украíнi постiйно зростае [2].
Унаслвдок застосування бiопрепаратiв стиму-люеться розвиток агрономiчно корисних грунтових мiкроорганiзмiв, що сприяе збереженню i пвдви-щенню родючосп грунту, активiзуе його супресив-нiсть по вщношенню до фiтопагенiв.
Мета дослiдження е теоретичне обгрунту-вання та розробка адаптивних технологш вирощування соняшнику на дослiдному полi ВНАУ села Агрономiчне.
Виклад основного матерiалу. Мжробюло-гами та виробничниками багатьох краш розпочато реалiзацiю програми мiкробiологiчного оздоров-лення грунтiв виробництва та внесення в грунт мь кробних препарапв, суть яко! - повернути грунту його природну мiкрофлору. Широке застосування бюпрепарапв, створених вичизняними мжробюло-гами, е iстотним ресурсом пвдвищення продуктив-ностi рослинництва в умовах, коли землеробство Украши функцiонуе в сташ ввд'емного балансу гумусу, а також фосфору, азоту та шших поживних речовин. Останнiми роками значно розширився пе-релiк бiотехнологiчних продукпв, мiкробних пре-паратiв для галузi рослинництва i включае !х ство-рення на основi вiльноживучих, асощативних, сим-бiотрофних азотфiксуючих, фосфатмобiлiзуючих мiкроорганiзмiв, а також препаратiв бшарно! ди, поеднанням рiзних мiкроорганiзмiв або бактерiй та ендомiкоризних грибiв.
Важливим показником у формуванш продук-тивностi сшьськогосподарських культур е здатнiсть
рослин повноцшно проходити всi фенологiчнi фази, що в подальшому впливае як на саму врожай-нiсть культури так i на якiснi показники насшня. Настання фенологiчних фаз та !х тривалiсть у знач-нiй мiрi залежить вiд погодних умов року, яш змi-нюються з року в рш, впливаючи на основний пока-зник сiльськогосподарського виробництва - уро-жайнiсть культур.
В умовах проведения дослщжень рослини соняшнику розвивалися нормально, проходили всi етапи органогенезу i формували повноцiнне насшня. Проте, агрометеоролопчш умови рiзних ро-к1в мали сво! особливосп, що в подальшому вiдо-бразилось на росл, розвитку й продуктивносп культури. На початку вегетацп рослин соняшнику на темпи настання фаз розвитку впливае кшьшсть опа-дiв та температурний режим. Тому за авби соняшнику особливу увагу сл1д придiляти технологiям обробггку грунту, що сприяе вологонакопиченню.
Щдвищити стiйкiсть рослин до абiотичних та бютичних стресорiв i таким чином стабшзувати !х продуктивнiсть, можливо за використання регуля-торiв росту рослин (РРР) антистресово! дЦ". 1х вико-ристовують переважно для передпосiвноl обробки насшня i обприскування вегетуючих рослин. Використання методiв передпосiвноl обробки насшня активiзуе процеси саморегуляцil i сприяе пiдви-щенню схожостi та стшкосп до несприятливих зо-вшшшх чинник1в. У початковий перiод розвитку соняшник росте повшьно. Важливу роль в цей пе-рiод вщграе наявнiсть елементiв живлення у гру-нтi. Вони покращують проникнення вологи через оболонку насiння, що полшшуе !х доступ до заро-дка, завдяки чому активiзуються бiологiчнi процеси в насшш та п1двищуеться його життездатшсть
Швидк1сть проростання залежить ввд сукупно-стi чинник1в: температури грунту, вологосп i доступу кисню. Тривалiсть цього перiоду в середньому становить в1д 7 до 15 дiб пiсля сiвби. В наших дос-л1дженнях поява сходiв соняшнику на вах варiан-тах дослвду тривала 9 днiв. Тривалiсть мiжфазних перiодiв сходи - утворення кошишв в середньоран-нього гiбриду соняшника П64ЛЕ121 тривав в1д 32 до 37 дшв. Сл1д зауважити, що на контрольних дь лянках даний показник тривав найменше i становив 32 днi. При обробцi насшня соняшнику мшоризоу-творюючим бiопрепаратом МжоФренд в нормi ви-трати 4-6 т тривалють мiжфазного перiоду сходи -утворення кошик1в був у межах 34-36 дшв, що бь льше за контрольнi дiлянки на 2-4 дш. У перiод ввд утворення кошик1в до цвiтiния соняшнику просте-жуеться досить тiсний прямий зв'язок мiж його три-валосл i сумою температур. М1жфазний перюд цвi-тiния - повна стиглють (ВВСН 62-99) у рослин соняшнику в середньому тривае 42 - 45 дш. В цей перюд соняшник потребуе досить велико! шлькосп вологи. За сухо! погоди, при цвтнш може спосте-ртатись навiть опадання квiток, що значно змен-шуе врожайнiсть культури. Загальна тривалiсть ве-гетацiйного перiоду соняшнику в середньому ста-новила 102±14 дiб .
Тривал1сть вегетацiйного перюду середньо-раннього гiбриду соняшнику П64ЛЕ121 тривав у
межах 102-113 дшв, у середньостиглого пбриду соняшнику П64ЛЕ99 був довшим, 108-116 дшв. Слвд вщмиити, що при внесенш мшоризоутворюю-чого бiопрепарату МiкоФренд в рядок триватсть вегетацiйного перiоду соняшнику тривав 113-116 днiв (Табл. 1).
Отже, при сiвбi соняшнику особливу увагу слвд придiляти технологiям обробiтку грунту, що сприяють вологонакопиченню та обробщ насiння соняшнику бiологiчними препаратами стимулючо! ди, адже розвиток молодо! рослини (утворення ко-рiнцiв i перших 2-х пар справжшх листкiв) ввдбува-еться за рахунок запасiв насшини. Цей перiод е одним з критичних, ввдбуваеться початок закладання генеративних органiв. В подальшому бактери роз-виваються у зонi кореня, утворюють асоцiацiï й ви-конують фiксацiю бiологiчного азоту, переведення
Тривалкть мпжфазних перiодiв
органiчних сполук фосфору в неоргашчш, якi пог-линаються рослинами, що сприяють подовженню перюду росту та розвитку рослин соняшнику.
Рiзнi елементи в технологiях вирощування сшьськогосподарських культур (застосування регу-ляторiв росту рослин, рiзних норм мшеральних добрив, густота стояння та ш.) мають не однаковий вплив на бюметричш показники розвитку рослин. Тому, на сьогодш, е актуальним питання з вивчення змiн бюметричних показник1в рослин соняшника залежно ввд обробки насiння мшоризоутворюю-чим бюпрепаратом МiкоФренд та його надходжен-ням в рядок при посiвi.
Продуктившсть гiбридiв i сортiв соняшнику е визначальним фактором у формуванш урожайносп та залежить як вiд 1х бiологiчних особливостей, так i вiд метеорологiчних умов i застосовуваних техно-логiй вирощування.
Таблиця 1
Варiанти дос- лвду Сiвба -поява схо-дiв Сходи - утворення кошишв Утворення кошишв - цвтння Цвтння - по-вна ститсть Тривалють вегета-цшно-го перюду
П64ЛЕ121
Контроль (без обробки) 9 32 19 42 102
МшоФренд, 4л/т 9 34 21 43 107
МiкоФренд, 6л/т 9 36 22 44 111
МiкоФренд, 100 мл/га 9 37 22 45 113
П64ЛЕ99
Контроль (без обробки) 9 34 22 43 108
МшоФренд, 4 л/т 9 35 23 44 111
Мiкофренд, 6 л/т 9 37 24 45 115
МшоФренд, 100 мл/га 9 37 25 45 116
Необхiдно зазначити, що ввд формування ре-продуктивних оргашв гiбридiв i сортiв соняшнику, таких як розмiр кошика, маса 1 000 насшин, рiвень лушпинностi залежатиме урожайшсть насiння i його яшсть.
До найважливших морфологiчних ознак соня-шниу, що визначають формування його продуктив-ностi, належать висота або довжина стебла, дiаметр кошика, величина листковоï поверхнi. Цi показники вказують на характер взаемоди м1ж генотипом культури та умовами ïï вирощування, ввдобража-ючи стан розвитку рослин. Соняшник ввдноситься до рослин, у стеблостоï яких створюються певш по-вiтряний, водний i свгтловий режими. Внутршньо-видову конкуренцш за фактори життя в агроценозi, визначае комплекс вищезазначених факторiв, як1 впливають на продуктивнiсть культури. У зв'язку з
цим, завдяки створення оптимальноï площi живлення рослин можна сподiватися на отримання ма-ксимальних показнишв урожайностi зi збережен-ням високо1' якостi. При збiльшеннi висоти рослин за загущения посiвiв соняшника, в умовах достат-нього зволоження спостерiгаеться дiя iнших (крiм вологи) лiмiтуючих чинникiв, зокрема, свiтла та елеменпв живлення. Попереднi дослiдження за-сввдчують, що густота посiвiв мае вплив на висоту рослин у ввдповвдносп з умовами зволоження: у во-логi роки спостерiгаеться ïï зростання в мiру загу-щення, в посушливi - зменшення. З цього варто зробити висновок, що зрвджеш поави соняшнику порiвняно iз загущеними краще використовують опади друго].' половини вегетацiï. Лiмiтуючим щодо висоти рослин фактором е шльшсть опадiв впро-довж першоï' половини вегетаци соняшнику.
Таблиця 2
Висота рослин соняшнику за передпоавноТ обробки насшня препаратом МшоФренд, см __(середне за 2018-2019 рр.)_
Вар1анти досаду Фаза розвитку рослин соняшнику
4-5 пар справжшх листшв Бутошзац1я Повне цвтння Повна стиглють
П64ЛЕ121
Контроль (без обробки) 25,3 80,2 152,0 160,2
МжоФренд, 4 л/т 27,2 82,0 161,3 164,8
МжоФренд, 6 л/т 26,4 83,5 163,4 168,4
МжоФренд, 100 мл/га 27,8 84,7 168,3 170,3
П64ЛЕ99
Контроль (без обробки) 27,0 80,7 155,3 168,4
МжоФренд, 4 л/т 28,5 82,5 160,7 169,6
МжоФренд, 6 л/т 29,7 83,8 168,5 174,0
МжоФренд, 100 мл/га 30,3 85,3 173,7 174,5
Висота рослин середньораннього гiбриду соняшнику П64ЛЕ121 на початку вегетаци (фаза 4-5 пар справжшх листков) коливалась вiд 25,3 до 27,8 см. Найбшьшу висоту мали рослини у середньому за дп бiопрепарату МкоФренд, висота рослин була бiльшою за контроль на 1,9-2,5 см. Активний рют рослин соняшнику у висоту спостертали у перюд розвитку ВВСН 19-53 (бутонiзацiя). На шнець цього перюду висота рослин контрольного варiанту збiльшилась в середньому в 3,2 рази, а дослщних варiантiв майже в 3 рази. Фаза цвтння визначалась приростом висоти рослин в середньому в 2 рази, по-рiвняно з фазою бутонiзацiï. У фазу повно1' стигло-стi (ВВСН - 89-91) рослини уах дослщних вар1ан-тiв досягли найбiльшоï висоти. Рослини варiантiв з обробкою насшня соняшнику та внесенням бюпре-парату в рядок збiльшилися у висоту в середньому за дослщжуваш роки на 4,6 см, тодi як рослини контрольного варiанту були в межах 160,2-168,4 см.
Найвищi рослини соняшнику були на дшянках де бюпрепарат вносився в рядок перед поавом соняшнику, рослини мали висоту за повно1' стиглосп 170,3-174,5 см (Табл. 2).
Кшьшсть листков на рослинi коливалась в1д
17.8 до 27,1 шт. Найб1льшу кiлькiсть сформували рослини ус1х дослщжуваних пбрид1в при застосу-ванш бюлопчного препарату М1коФренд. Макси-мальний вплив на цей показник встановлено у рос-лин пбриду П64ЛЕ99, який коливався в1д 4,4 до 8,8 шт./росл. бшьше в пор1внянш з контрольними дшя-нками.
Максимальний вплив бюпрепарата на д1аметр кошика протягом дослщжуваних рошв було в1дмь чено у рослин пбриду П64ЛЕ99 i вш становив в1д
17.9 до 19,8 см. Найбшьший д1аметр кошика соняшнику був ввдм1чений на дшянках де вносили бюпрепарат М1коФренд в норм1 витрати 100 мл./га в рядки при пос1в1 соняшнику (Табл. 3).
Таблиця 3
Показники розвитку рослин соняшнику за дц регулятора росту
Вар1анти дос- ладу Фаза розвитку рослин сняшнику
Кшьшсть листшв, шт./росл. +/- до контролю Ддаметр кошика, см +/- до контролю
П64ЛЕ121
Контроль (без обробки) 17,8 - 17,3 -
М1коФренд, 4 л/т 19,9 2,1 18,4 1,1
М1коФренд, 6 л/т 25,2 7,4 19,5 2,2
МжоФренд, 100 мл/га 26,0 8,2 19,8 2,5
П64ЛЕ99
Контроль (без обробки) 18,3 - 17,9 -
М1коФренд, 4 л/т 22,7 4,4 18,4 0,5
М1коФренд, 6 л/т 25,9 7,6 19,5 1,6
МжоФренд, 100 мл/га 27,1 8,8 19,8 1,9
Таким чином, застосування мшоризоутворюю-чого бюпрепарата МшоФренд при обробцi насшня та його внесения в рядок при посiвi соняшнику сприяе змш бiометричних показник1в рослин куль-тури.
Формування високо! продуктивних агрофгго-ценозiв соняшнику передбачае наявшсть ресурсного забезпечення технологiй його вирощування та сприятливих клiматичних умов. Слад також зазна-чити, що метеорологiчнi умови, що складаються шд час вегетацп культури, в значнiй мiрi визнача-ють ефектившсть технологiчних заходiв. Отриманi результати дослвджень щодо застосування бюлоп-чного препарату МшоФренд на посiвах соняшнику спрямоваш на максимальну реалiзацiю бюлопч-ного потенцiалу культури, якого неможливо дося-гти без урахування метеоролопчних умов.
Пiдвищення еколопчно! стiйкостi сорпв та аг-роценозiв виступае в якосп важливого фактора ш-тенсифжаци рослинництва. Бiльш того, з пвдви-щенням кiлькостi техногенних засобiв, як зараз ви-користовуються для оптимiзацii умов вирощування
культур (добрива, пестициди, регулятори росту рослин), роль еколопчно! стiйкостi сортiв i агроцено-зiв в реалiзацii !х потенцшно! продуктивностi не лише не знижуеться, а, навпаки, збiльшуеться. При цьому все зростаючi техногеннi затрати на оптимь зацiю умов середовища можуть окупатися лише в тому випадку, якщо висока потенцiйна продуктив-шсть сортiв i агрофiтоценозiв в достатнш мiрi захи-щена !х еколопчною стiйкiстю до факторiв зовшш-нього середовища, яш не регулюються. Забезпе-чення цього сполучення е не лише важливою, а й найбтш складною задачею в селекцп i агротех-нiцi.
Таким чином, задача отримання стабiльних врожа!в в наш час набувае значно! актуальносп i е досить важкою. Це вимагае перегляду вае! концеп-ци рослинництва i розробки стратеги адаптивно! ш-тенсифшаци рослинництва, яка базуеться на вико-ристаннi адаптивного потенщалу всiх бiологiчних компонентiв агроекосистеми.
Таблиця 4
Врожайнiсть насшня соняшнику за дй' бiологiчного препарату МiкоФренд
Ваpiанти дослщу Вpожайнiсть насшня, т/га
2018 р. 2019 р. середне +/- до контролю
П64ЛЕ121
Контроль (без обробки) 2,54 2,7 2,62 -
Мшофренд, 4 л/т 2,78 2,82 2,80 0,18
Мiкофренд, 6 л/т 2,81 2,91 2,86 0,24
Мшофренд, 100 мл/га 2,71 3,03 2,87 0,25
П64ЛЕ99
Контроль (без обробки) 2,69 2,71 2,70 -
Мшофренд, 4 л/т 2,90 2,98 2,94 0,24
Мшофренд, 6 л/т 2,98 3,02 3,00 0,3
Мшофренд, 100 мл/га 3,19 3,23 3,21 0,51
Н1Ро5 0,23 0,25
В останн роки у виробництвi з'явилося багато нових COpTiB i гiбридiв соняшнику, як в1,^зня-ються ввд тих, що вирощувалися pанiше, скорости-глiстю, моpфобiологiчними ознаками, шдвищеною стшшстю проти затiнення, хвороб, вилягання, ви-щою вpожайнiстю та якiстю продукци.
Уpожайнiсть насiння соняшнику змiнювалась як по роках, так i по ваpiантах дослвду. Слiд ввдзна-чити, що за дй' мшоризо-утворюючого бюпрепа-рату МiкоФpенд вpожайнiсть насiння зб№шува-лась у поpiвняннi з контрольними дiлянками (без обробки). Так, на контрольних дiлянках врожай-нiсть насшня соняшнику пбриду П64ЛЕ121 в сере-дньому за два роки становив 2,62 т/га, а гiбpиду соняшнику П64ЛЕ99 був дещо вищий - 2,7 т/га. За обробки насшня бюпрепаратом МiкоФpенд в ноpмi витрати 6 л/т вpожайнiсть насшня соняшнику була вищою на 0,24-0,3 т/га шж на контрольних донках. Найвищий показник уpожайностi насшня соня-
шнику був вiдмiчений на тих донках де бюлопч-ний препарат МшоФренд в нормi витрати 100 мл/га вносили у рядок при посiвi соняшнику. Врожай-шсть гiбридiв соняшнику в середньому за два роки була в межах 2,87 - 3,21 т/га (Табл. 4).
В цшому, результати дослвджень показали, що соняшник добре реагуе на полшшення умов вирощування, через покращення активiзацi! рослинно-мшробно! взаемоди бiологiчного препарату МiкоФ-ренд.
Висновки.
1. Тривалiсть мiжфазних перiодiв сходи - утво-рення кошик1в в середньораннього пбриду соняшнику П64ЛЕ121 тривав вщ 32 до 37 дшв. Слад за-уважити, що на контрольних дшянках даний показник тривав найменше i становив 32 дш.
2. Тривалiсть вегетацшного перiоду середньораннього гiбриду соняшнику П64ЛЕ121тривав у межах 102-113 дшв, у середньостиглого пбриду со-
няшнику П64ЛЕ99 тривав 108-116 дшв. Слад вщмь тити, що при внесенш мшоризоутворюючого бюп-репарату МшоФренд в рядок тривалють вегетацш-ного перюду соняшнику був найдовшим i тривав 113-116 днiв.
3. За дп бiопрепарату МiкоФренд, висота рослин була б№шою за контроль на 1,9-2,5 см. Най-вищi рослини соняшнику були на дшянках де бюп-репарат вносився в рядок перед поавом соняшнику, рослини мали висоту за повно1' стиглосп 170,3-174,5 см.
4. Кшьшсть листшв на рослиш коливалась вщ 17,8 до 27,1 шт. Найбшьшу шльшсть сформували рослини уах дослiджуваних гiбридiв при застосу-ванш бiологiчного препарату МiкоФренд. Макси-мальний вплив на цей показник встановлено у рос-лин гiбриду П64ЛЕ99, який коливався вщ 4,4 до 8,8 шт./росл. б№ше в порiвняннi з контрольними донками.
5. Максимальний вплив бюпрепарата на дiа-метр кошика протягом дослвджуваних рок1в було вiдмiчено у рослин пбриду соняшнику П64ЛЕ99 i становив вщ 17,9 до 19,8 см. Найбшьший дiаметр кошика соняшнику був вiдмiчений на донках де вносили бюпрепарат МжоФренд в нормi витрати 100 мл./га в рядки при посiвi соняшнику.
6. За дп мiкоризоутворюючого бiопрепарату МiкоФренд врожайшсть насiння збiльшувалась у порiвняннi з контрольними донками (без обробки). Так, на контрольних дiлянках врожайшсть насшня соняшнику пбриду П64ЛЕ121 в середньому за два роки становив 2,62 т/га, а пбриду соняшнику П64ЛЕ99 був дещо вищий - 2,7 т/га.
Список лггератури
1. Бахчиванжи Л.А., Дяченко Л.Е., Почколша С.В. Сучасний стан та перспективи виробництва соняшника в Укрш'ш. Вiсник соцiально-економiч-них досладжень. 2013. Вип. 4 (51). С. 9-14.
2. Бшявська Л.О., Лобода М.1., 1утинська Г.О. Новггш iнновацiйнi мiкробнi бiотехнологiï для пе-рехiдного перiоду до органiчного виробництва. Ма-терiали VII Мiжнародноï науково-практично1' кон-ференцiï. Органiчне виробництво i продовольча безпека. Житомир 23-24 травня 2019 р. С.16-21.
3. Домарацький О.О., Сидякiна О.В., Iванiв М.О., Добровольський А.В. Бiопрепарат нового по-колiння групи хелафiт у технологи вирощування ri-бридов соняшнику на швдш Украши. Таврiйський науковий вюник. 2017. №98. С. 51-56.
4. Еременко О.А., Калитка В.В., Каленская С.М. Эффективность производства подсолнечника в условиях южной зоны Украины. Исследования, результаты. Казахстан. г. Алмата. 2017. № 2. С. 171-180.
5. Вожегова Р.А., Фшп'ев 1.Д., Димов О.М., Гамаюнова В.В. Визначник симптомiв нестачi чи надлишку елеменпв живлення за зовнiшнiми озна-ками рослин. Поабник. Херсон. Айлант. 2013. 92 с.
6. Заець С.О., Фундират К.С. Продуктившсть сортiв тритикале озимого залежно вiд бiологiчно активних препарапв в умовах зрошення. Мiжвiдо-мчий тематичний науковий збiрник. Зрошуване зе-млеробство. 2017. Вип. № 67. С. 21-23.
7. Каленська С.М., Светлова Н.Б. [та ш.] Регу-лятори росту рослин та формування адаптивних ре-акцш рослин до посухи. Науковий вюник нацюна-льного аграрного ушверситету. 2002. Вип. 58. С. 11-17.
8. Мельник С.1., Кириченко В.В., Буряк Ю.1. Особливостi насiнництва олшних культур. Поаб-ник украшського хлiбороба. Харкав: Академпрес, 2009. С. 122-128.
9. Миронова Н.М. Напрямки зниження та шляхи вдосконалення структури виробничих ви-трат. Таврiйський науковий вюник. 2006. Вип. 44. С. 326-333.
10. Поляков О.1., Рожкова В.У., НЫтенко О.В. Агроприйоми вирощування високоолешового соняшнику. Пропозицiя. 2013. № 11. С.31-35.
11. Рибачок В.В. Продуктившсть кукурудзи залежно вщ впливу сучасних бiопрепаратiв та мшро-бiологiчних добрив в умовах Люостепу Правобережного. Сiльське господарство та лЫвництво. 2018. №11. С.132-141.
12. Сендецький В.М. Вплив гумiнових препарапв на врожайнiсть i яшсш показники насiння соняшнику в умовах Люостепу Захвдного. НУБiП. Ро-слинництво та грунтознавство. Вип. 10. №294. 2018. С. 32-41.
13. Структура поавних площ (в розрiзi регiо-нiв) [Електронний ресурс]. Офщшний сайт Мiнiс-терства аграрно1' полгшки та продовольства Укра-1'ни. Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua
14. Тимошенко Г.З., Коваленко А.М., Новохи-жнш М.В. Вплив бюпрепарапв на мiкробiологiч-ний та поживний стан грунту у поавах соняшнику за рiзних способiв основного обробiтку грунту. Мi-жшдомчий тематичний науковий збiрник. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. № 67. С. 61-63.
