Научная статья на тему 'Влияние регулятора роста на рост, развитие растений и формирование урожая гибридов подсолнечника (F1) в условиях южной Степи Украины'

Влияние регулятора роста на рост, развитие растений и формирование урожая гибридов подсолнечника (F1) в условиях южной Степи Украины Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
111
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОДСОЛНЕЧНИК / УЧАСТКИ ГИБРИДИЗАЦИИ / РЕГУЛЯТОР РОСТА РАСТЕНИЙ / РОСТ И РАЗВИТИЕ РАСТЕНИЙ / УРОЖАЙНОСТЬ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Еременко О.А., Калитка В.В., Каленская С.М.

Цель. Исследовать влияние регулятора роста растений АКМ на рост, развитие и формирование урожая гиб­ридов подсолнечника (Helianthus annuus L.) на участках гибридизации в условиях Южной Степи Украины. Методы. Лабораторные, полевой и статистические. Результаты. Представлено результаты исследований по определению оптимальной концентрации АКМ для обработки семян материнской и отцовской линий, влияния АКМ на полевую всхожесть, биометрические показатели растений подсолнечника, качество семян (F1) и его урожайность. Исследования проводили на протяжении 2014-2016 гг. на трех гибридах украинской селекции: ‘Альфа’, ‘Логос’ и ‘Персей’. Было установлено оптимальную концентрацию АКМ (0,0015 г/л). Энергия прорастания семян, обработанных АКМ, была большей, чем в контроле, на 0,8-12,8 п.п. (♂); 0,4-10,7 п.п. (♀), лабораторная всхожесть на 2,3-6,1 п.п. (♂); 3,5-6,2 п.п. (♀). В 2016 г. высота растений подсолнечника всех вариантов превышала этот показатель в другие годы исследований. Это объясняется тем, что ГТК в 2016 г. за период ВВСН 00-39 был выше ГТК в 2015 г. в 1,4 раза. В целом гибриды, как исследуемый фактор, влияют на урожайность подсолнечника и доля влияния гибрида (фактор А) составляет 33%. Это следует учитывать при отборе гибридов в технологиях выращивания подсолнечника в Степной зоне Украины. Выводы. Максимальное влияние на формирование качества семян и урожайности растений подсолнечника исследуемых гибридов оказывали гидротермические условия года, но при использовании регулятора роста растений АКМ для предпосевной обработки семян это отрицательное влияние снижалось в среднем на 23%.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Влияние регулятора роста на рост, развитие растений и формирование урожая гибридов подсолнечника (F1) в условиях южной Степи Украины»

Рослинництво

УДК [631.8:633.854.78](477.7) http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105395

Вплив регулятора росту на ркт, розвиток рослин 1 формування врожаю гiбpидiв соняшнику (F1) в умовах ГНвденного Степу Укради

0. А. Еременко1*, В. В. Калитка1, С. М. Каленська2

1Тавр1'йський державный агротехнолог!чнийуниверситет, пр. Б. Хмельницького, 18, м. Мелитополь, Запор!зька обл., 72310, Украина, *e-mail: ok.eremenko@mail.ru

гНац!ональнийуниверситет бюресурав i природокористування Украины, вул. Героев Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украина

Мета. Досл1'дити вплив регулятора росту рослин АКМ на picT, розвиток i формування врожаю п'брид1в соняшнику (Helianthus annuus L.) на д1лянках пбридизацИ' в умовах ГИвденного Степу Укра1'ни. Методи. Лабораторт, польовий та статистичт. Результати. Наведено результати достджень з визначення оптимально!' концентрацИ' АКМ для обробки нас1ння материнсько!' та батьмвсько!' л1н1й, впливу АКМ на польову схожкть, бюметричт показники рослин соняшнику, як'сть насжня (FJ та його врожайнкть. Достдження проводили протягом 2014-2016 рр. на трьох п'бридах укражсько!' селекцИ': 'Альфа', 'Логос' та 'Герсей'. Було визначено оптимальну концентрацш АКМ (0,0015 г/л). Енерп'я проростання наа'ння, обробленого АКМ, була б1льшою, н1ж у контрол1, на 0,8-12,8 в.п. (б1); 0,4-10,7 в.п. ($), лабораторна схожкть - на 2,3-6,1 в.п. (б); 3,5-6,2 в.п. ($). У 2016 р. висота рослин соняшнику вс1х вар1ант1в перевищувала цей показник в 1'нш1* роки досл1дження. Це пояснюеться тим, що ГТК у 2016 р. за перюд ВВСН 00-39 був вищим за ГТК у 2015 р. в 1,4 раза. Загалом п'бриди, як достджуваний фактор, 1'стотно впливають на врожайнкть соняшнику, i частка 1'х впливу (фактор А) становить 33%. Це потр1бно враховувати п1д час добору п'дрид1в у технолоп'ях вирощування соняшнику в Степовж зон Укра'ни. Висновки. Максимальний вплив на формування якосп насжня та врожайносп рослин соняшнику достджуваних п'брид1в мали пдротерм1чт умови року, але в раз1 застосування регулятора росту рослин АКМ для передпос'вно! обробки насжня цей негативний вплив зменшувався в середньому на 23%.

Ключов! слова: соняшник, дiлянки гiбридизацií, регулятор росту рослин, рiст та розвиток рослин, урожайн!'сть.

Вступ

Соняшник належить до провГдних олГй-них культур Украши та багатьох Гнших краш св1ту. В насГнництвГ соняшнику Гстот-ною проблемою е низька продуктивнГсть батькГвських форм, яка стримуе швидке впровадження у виробництво нових гГбри-дГв рГзних груп стиглостГ та призначення [1].

У зв'язку з пГдвищенням попиту на на-сГння гГбридГв соняшнику зростають вимоги до дГлянок гГбридизаци, де вирощують на-сГння гГбридГв першого поколГння, в першу

Oksana Yeremenko

http://orcid.org/0000-0002-6415-0476 Valentina Kalitka

http://orcid.org/0000-0002-8506-9159 Svitlana Kalenska

http://orcid.org/0000-0002-3392-837X

чергу до комплексу агротехнГчних прийомГв, що вГдповГдають бГологи та екологи культу-ри й забезпечують отримання високого вро-жаю [2-5]. На цей час, поряд з генетико-селекцГйними методами, не менш важливим видаеться розроблення технологГчних спо-собГв розв'язання цГе'1 проблеми шляхом сти-муляци ростових та репродуктивних проце-сГв за допомогою застосування регуляторГв росту рослин (РРР) на рГзних етапах онтогенезу, що е ефективним засобом пГдвищення насшнево! продуктивностГ лГни та гГбридГв соняшнику [6-8].

Регулятори росту рослин здатнГ Гстотно збГльшувати врожа! та полГпшувати якГсть продукци соняшнику. Вони пГдвищують стГйкГсть проти несприятливих умов, зокре-ма пГдвищених температур, нестачГ вологи, фГтотоксично! дГ! пестицидГв, ураження хворобами тощо [9-10].

Вплив регулятор1в росту на пос1вн1 якос-т1 нас1ння, р1ст, розвиток 1 формування врожаю г1брид1в соняшнику вивчено недо-статньо.

Мета дослгджепъ - вивчити вплив регулятора росту рослин АКМ на р1ст, розвиток 1 формування врожаю г1брид1в соняшнику на д1лянках г1бридизаци в умовах П1вденно-го Степу Украши.

Материали та методика досл1*джень

Польов1 досл1дження проводили протягом 2014-2016 рр. в умовах насшневого госпо-дарства ТОВ «Агроф1рма Ольв1я» (Приазов-ський р-н, Запор1зька обл.), лабораторн1 - в лаборатори мониторингу якост1 Трунив та продукци рослинництва Науково-досл1дно-го 1нституту агротехнолог1й та екологи Тав-р1йського державного агротехнолог1чного ун1верситету.

Грунти досл1дних д1лянок - каштанов! 1з середньозваженим вм1стом гумусу 3,1%, легког1дрол1зованого азоту (за Корнф1лдом) - 42 мг/кг, рухомого фосфору та обм1нного кал1ю (за Мачиг1ним) - 30 1 115 мг/кг Грунту в1дпов1дно.

Умови зволоження Грунту в досл1джуван1 роки р1знилися як за к1льк1стю опад1в, так 1 за р1вном1рн1стю ¿х випадання. Найменше опад1в за вегетац1йний пер1од було в 2015 р. (155 мм), найб1льше - в 2014 р. (233 мм). 2016 р1к вир1знявся нер1вном1рним випа-данням опад1в, високими температурами, м1-н1мальна в1дносна волог1сть пов1тря в пер1-од цв1т1ння становила 35,5%. Г1дротерм1чн1 умови в 2015 р. пор1вняно з 2014 та 2016 рр. були оптимальн1шими як за м1н1мальною в1дносною волог1стю пов1тря в пер1од цв1т1н-ня (45,8%), так 1 за р1вном1рн1стю випадан-ня опад1в.

Лабораторний досл1д, в якому вивчали вплив регулятора росту рослин АКМ на пос1вн1 якост1 нас1ння материнсько! та батьк1всько'1 л1н1й для вирощування г1бри-д1в соняшнику 'Альфа', 'Логос' 1 'Персей', проводили за схемою, наведеною в таблиц1 1. Ус1 досл1джуван1 г1бриди - селекцп «ТОВ «Науково-виробнича ф1рма «Агротехноло-г1я», як1 належать до групи скоростиглих.

Використовували препаративну форму АКМ з нормою витрати 0,033 л/т нас1ння. Як протруйники нас1ння застосовували Максим ХЬ (д.р. флуд1оксон1л та мефенок-сам) та Кру!зер (д.р. т1аметоксам) з нормою витрати кожного з них 6,0 л/т нас1н-ня. Протруйники та АКМ розчиняли у вод1 у сп1вв1дношенн1 1:1 та доводили до об'ему 10 л.

Таолиця 1

Схема лабораторного досл!*ду

Вар1'ант Препарат Концентраф'я д.р. у робочому розчит, г/л

1 Протруйники (контроль) -

2 Протруйники + АКМ 1онол 1 диметилсульфоксид, 0,00015

3 Протруйники + АКМ 1онол 1 диметилсульфоксид, 0,0015

4 Протруйники + АКМ 1онол 1 диметилсульфоксид, 0,015

5 Протруйники + АКМ 1онол 1 диметилсульфоксид, 0,15

АКМ - нап1всинтетичний пл1вкоутворюю-чий регулятор росту рослин антистресово! ди, дозволений для обробки нас1ння 1 обприску-вання зернових, ол1йних, бобових, овочевих культур та хмелю. До складу препаративно! форми входять диметилсульфоксид (0,00181,8 г/л), 1онол (0,0027-2,7 г/л), ПЕГ-1500 (440 г/л), ПЕГ-400 (190 г/л) та вода.

Пос1вн1 якост1 нас1ння оц1нювали за енер-г1ею проростання 1 лабораторною схож1стю, як1 визначали в рулонах за загальноприйня-тою методикою [11].

Вплив регулятора росту рослин АКМ (фактор В) на формування структури врожаю г1б-рид1в соняшнику (фактор А) 1 г1дротерм1ч-них умов року (фактор С) вивчали в трифак-торному польовому досл1д1 за схемою: 1 - об-робка нас1ння протруйниками (контроль), 2 - обробка нас1ння протруйниками 1 АКМ (0,033 л/т). Обробку нас1ння проводили за 1-2 доби до с1вби методом 1нкрустаци з роз-рахунку 10 л робочого розчину на 1 т нас1ння.

Досл1ди закладено за методом розщепле-них д1лянок [12-13]. Агротехн1ка вирощування материнських л1н1й соняшнику в по-льових досл1дах була загальноприйнятою для умов Степово! зони Укра'1'ни за винятком досл1джуваних фактор1в. Нас1ння вис1вали в трет1й декад1 кв1тня (норма 53 тис. шт./га) за схемою 12 (9 - стерильна) : 4 (^ - в1днов-лювач фертильност1 пилку), ширина м1ж-рядь - 70 см, з дотриманням просторово! 1зо-ляцИ в1д 1нших пос1в1в соняшнику (не менше н1ж 1500 м). Попередник - озима пшениця. Догляд за пос1вами, обл1ки та спостереження за ростом 1 розвитком рослин, формуванням структури врожаю соняшнику зд1йснювали в1дпов1дно до Методики полевых опытов по изучению агротехнических приемов возделывания подсолнечника [14].

Математичну обробку результат1в проводили з використанням критер1я Стьюдента [15] за допомогою комп'ютерно! програми Agrostat.

Результати дост'джень

Передпос1вна обробка насшня актив1зуе процеси саморегуляци й сприяе шдвищен-ню схожосп та стшкосп проти несприятли-вих зовшшшх чинник1в [16]. Потр1бно за-значити залежшсть ди АКМ ввд концентраци д1ючих речовин (юнол, диметилсульфоксид). Встановлено, що шкрустаця насшня соняшнику материнсько! та батьк1всько'1 лшш регулятором росту рослин АКМ р1зно'1 концентраци стимулюе проростання або пригшчуе його (табл. 2).

Насшня батьшвсько! лши вс1х дослвджу-ваних гiбридiв мае бiльшу енергiю проростання та лабораторну схожкть порiвняно з материнською. Позитивний вплив АКМ на проростання насшня соняшнику як мате-ринсько!, так i батьшвсько! лшш був най-бiльшим за концентраци д.р. 0,0015 г/л. Eнергiя проростання шдвищувалась стосов-но контролю на 0,8-12,8 в.п. (ê) та 0,410,7 в.п. (?), лабораторна схожкть - на 2,3-6,1 в.п. (ê) та 3,5-6,2 в.п. (?).

За даними таблицi 2 було побудовано гра-фiк залежностi лабораторно! схожосп вiд концентраци РРР АКМ (рис. 1).

Значною перевагою АКМ за концентраци 0,0015 г/л е також вiдсутнiсть достовiрноï рiзницi мiж енериею проростання i схожк-тю насшня, що в польових умовах сприяло скороченню перюду «ивба-сходи» на 1-2 доби та одержанню рiвномiрнiших сходiв. Саме тому в польовому досл^аД насiння об-робляли АКМ за ще! концентраций

Проростання насiння е одним з найкри-тичнiших еташв у життi рослинного орга-

(?) y = 1,5833x3 - 15,3x2 + 42,317x + 60,9 (ê) y = 1,6167x3 - 16x2 + 46,283x + 56,3

0,00015 0,0015 0,015 0,15 Концентрафя РРР АКМ, г/л

■ ê ■

----Пол1'ном1'альна ê

- Пол1'ном1'альна ?

Рис. 1. Залежнкть лабораторноТ' схожосп наст'ння соняшнику материнсько1 та батьк1*всько1 ëirné В1'д концентрацiï РРР АКМ (середш значення):

апроксимована полiномiальна крива 4-го ступеня

нiзму, оскiльки визначае густоту стебло-стою соняшнику, а отже, i його врожай-нiсть [17].

Процес проростання насшня значною мь рою залежить вiд гiдротермiчних умов року, але протягом дослвджуваних рок1в мiж по-казниками польово! схожосп материнсько! та батьшвсько! лiнiй не було виявлено до-стовiрноï' рiзницi. На рисунку 2 представлено середш значення цього показника для дослвджуваних батькiвських лiнiй.

Умови для ивби соняшнику в дослвджу-ваш роки були сприятливими. У перюд

Таблиця 2

Вплив регулятора росту рослин АКМ на енерпю проростання i лабораторну схожкть материнськот та батьк'вськот л1*тй соняшнику 'Альфа', 'Логос' i 'Персей' (2014 р.)

Пбрид РРР Енерп'я проростання, % Лабораторна схожкть, %

(фактор А) (фактор В) ê ? ê ?

контроль 89,1 88,2 93,2 92,5

АКМ 0,00015 г/л 78,4 80,7 84,6 89,3

'Альфа' АКМ 0,0015 г/л 89,9 88,6 95,7 96,1

АКМ 0,015 г/л 87,5 86,8 90,5 90,7

АКМ 0,15 г/л 84,3 85,1 88,3 86,5

контроль 85,7 82,4 93,5 93,8

АКМ 0,00015 г/л 87,3 85,7 90,7 90,2

'Логос' АКМ 0,0015 г/л 98,5 93,1 99,0 97,3

АКМ 0,015 г/л 95,4 89,5 97,5 93,7

АКМ 0,15 г/л 74,2 77,6 87,8 86,6

контроль 90,1 87,4 92,5 91,6

АКМ 0,00015 г/л 76,4 73,6 89,3 88,9

'Персей' АКМ 0,0015 г/л 96,2 95,2 98,6 97,8

АКМ 0,015 г/л 89,5 86,4 96,4 94,5

АКМ 0,15 г/л 81,3 78,9 90,6 86,9

Н1Р005 часткових фактора А 1,1 1,5 0,7 0,8

В1дм1нностей для фактора В 3,9 1,1 1,0 1,4

2014 2015 2016 2014 2015 2016 2014 2015 2016

'Альфа' 'Логос' 'Персей'

■ Контроль АКМ

И1Р0 05 (фактор А) = 1,0 И1Р005 (фактор В) = 0,4 И1Р0Д)5 (фактор С) = 0,7

Рис. 2. Польова схожкть наа'ння соняшнику на Д1*лянках п'бридизац!*! (2014-2016 рр.)

«с1вба-сходи» (ВВСН 00-09) ГТК коливав-ся в межах в1д 1,43 (2016 р.) до 1,71 (2014 р.). Так, р1зниця м1ж показниками польово! схожост1 м1ж досл1джуваними г1-бридами протягом 2014-2016 рр. була не1с-тотною.

Починаючи з фази 3-4 пари справжн1х листк1в (ВВСН 16-18), видаляли вс1 недо-розвинен1 та уражен1 хворобами рослини як на материнськ1й, так 1 на батьк1вськ1й л1н1ях.

Р1ст 1 розвиток рослин соняшнику 1 за ва-р1антами досл1ду, 1 за роками проходив по-разному. В середньому вс1 фази розвитку у вариантах 1з застосуванням АКМ починали-ся на 3-4 доби ран1ше, н1ж у контроле.

Досл1дження протягом вегетаци проводили на рослинах материнсько! л1ни. Враховую-чи вимоги просторово! 1золяц1! для д1лянок г1бридизаци, у господарств1 ц1 пос1ви роз-м1щують на полях б1ля моря. Через част1 та поривчаст1 в1три в П1вденному Степу Укра!-ни, особливо в прибережн1й зон1, 1нод1 спо-стер1гаеться вилягання пос1в1в. Тому добре розвинене стебло рослин соняшнику е запо-рукою зменшення втрат п1д час збирання врожаю. Висоту та д1аметр стебла рослин соняшнику материнсько! л1н1! визначали в основн1 фази розвитку (табл. 3): 4-5 пар справжн1х листк1в (ВВСН 18-20); утворен-ня кошик1в, або бутон1зац1я (ВВСН 51-53) та цв1т1ння (ВВСН 61-65). Тенденц1! у зм1-нах росту й розвитку досл1джуваних рослин соняшнику в р1зн1 фази вегетац1! виявилися однаковими, тому в таблиц1 наведено лише показники у фазу цв1т1ння.

У 2016 р. висота рослин соняшнику вс1х г1брид1в перевищувала аналог1чний показ-ник в 1нш1 роки досл1дження. Це поясню-еться тим, що ГТК у 2016 р. за пер1од ВВСН 00-39 був вищим за ГТК у 2015 р. в 1,4 раза.

Найменший вплив регулятора росту АКМ на висоту рослин було спостережено у г1бри-да 'Логос', де р1зниця м1ж контрольним 1 досл1дним вар1антами в середньому за роками становила 2,6%, тод1 як у рослин г1брида 'Альфа' цей показник зб1льшувався до 11,2%. Частка впливу фактора С (р1к) на ви-соту рослин соняшнику становив 24%, фак-тор1в А 1 В - по 14%.

Регулятор росту рослин АКМ мав значний вплив на формування д1аметра стебла в ус1 досл1джуван1 роки, що сприяло зб1льшенню ст1йкост1 рослин проти вилягання. Р1зниця цього показника залежно в1д року й г1брида була в межах в1д 8,9 до 22,8%. Рослини г1б-рида 'Персей' найб1льшою м1рою реагували на використання АКМ для передпос1вно! об-робки нас1ння протягом ус1х досл1джуваних рок1в (в1д 15,5 до 22,8%). Г1дротерм1чн1 умови року (фактор С) найб1льше впливали на формування д1аметра стебла рослин со-няшнику (60%), тод1 як частка впливу фактора А - 10%, фактора В - 20%.

Одним з найвагом1ших показник1в, що визначае б1олог1чну врожайн1сть г1брид1в соняшнику, е маса нас1ння в одному коши-ку (табл. 4).

Маса нас1ння в одному кошику залежить насамперед в1д к1лькост1 утворених нас1нин 1 маси 1000 нас1нин та визначаеться г1дротер-м1чними умовами року. Зокрема, в пер1од зак-

Таблиця 3

Показники висоти та Д1*аметра стебла рослин соняшнику у фаз1 розвитку ВВСН 61-65 (2014-2016 рр.)

PÏK Пбрид PPP Показник

(фактор С) (фактор А) (фактор В) висота рослин, м д1аметр стебла, см

'Альфа' Контроль АКМ 1,28 1,41 1,57 1,89

2014 'Логос' Контроль АКМ 1,38 1,41 1,74 2,15

'Персей' Контроль АКМ 1,36 1,51 1,52 1,97

'Альфа' Контроль АКМ 1,26 1,43 1,49 1,68

2015 'Логос' Контроль АКМ 1,39 1,42 1,62 1,83

'Персей' Контроль АКМ 1,40 1,53 1,58 1,87

'Альфа' Контроль АКМ 1,33 1,52 1,85 2,02

2016 'Логос' Контроль АКМ 1,63 1,69 2,38 2,64

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

'Персей' Контроль АКМ 1,58 1,66 2,24 2,68

HIP„ni; часткових 0,05 в1дм1нностей для фактора А фактора В фактора С 0,02 0,17 0,02 0,01 0,18 0,02

ладання генеративних оргашв (ВВСН 15-51) ГТК коливався в межах ввд 0,84 (2015 р.) до 1,38 (2014 р.). Залежно ввд дослiджyваного фактора в одному кошику в середньому утво-рювалося вiд 822 до 1159 квггок.

Miнiмальна в1дносна волог1сть пов1тря в перюд цв1т1ння мае велике значення для пе-рехреснозапильних рослин, до яких нале-жить соняшник. У 2014 та 2016 рр. цей по-казник був у межах в1д 35,5 до 36,9%. Для

Таблиця 4

Структура врожаю р1'зних п*брид1*в соняшнику на Д1*лянках пбридизацн з використанням РРР АКМ (2014-2016 рр.)

Рпк (фактор С) Пбрид (фактор А) PPP (фактор В) Показник

маса нас1ння в одному кошику, г маса 1000 нас1нин, г пустозерн1сть, %

'Альфа' Контроль АКМ 29,54 34,89 36,02 42,56 13,42 10,78

2014 'Логос' Контроль АКМ 27,86 36,05 33,98 43,96 18,36 13,72

'Персей' Контроль АКМ 26,29 33,23 32,19 39,56 9,26 6,54

'Альфа' Контроль АКМ 48,27 54,72 53.47 59.48 8,06 6,29

2015 'Логос' Контроль АКМ 57,74 61,62 62,71 68,47 9,34 6,12

'Персей' Контроль АКМ 47,54 54,82 52,34 58,69 7,33 3,58

'Альфа' Контроль АКМ 29,39 35,22 33,78 40,02 12,36 8,65

2016 'Логос' Контроль АКМ 30,32 39,88 35,67 44,31 13,89 10,37

'Персей' Контроль АКМ 32,23 38,25 36,62 42,74 9,04 5,83

HIP часткових 0,05 В1'дм1нностей для фактора А фактора В фактора С 1,3 0,6 0,4 0,6 0,3 0,4 0,7 0,4 0,8

нормального проходження процес1в запи-лення мш1мальна в1дносна волоисть пов1-тря в перюд цвггшня мае перевищувати 45%. У 2015 р. маса насшня в одному котику та маса 1000 насшин були вищими за щ показники у 2014 та 2016 рр. в ус1х досл1-джуваних г1брид1в. Млшмальна в1дносна во-лог1сть повггря у 2015 рощ в середньому становила 45,8%.

Регулятор росту рослин АКМ зб1льшував, пор1вняно з контрольним, як масу насшня в одному кошику, так 1 масу 1000 насшин у вс1х г1брид1в протягом досл1джуваних рок1в. Цей препарат мае антистресов! властивост1. Зокрема, маса насшня в одному кошику в рослин соняшнику гбрида 'Логос' у стресо-в1 для рослин 2014 та 2016 рр. п1д д1ею АКМ збшьшувалася в середньому на 23,3%, тод1 як у сприятлив1шому 2015 р. ця р1зниця становила 6,3%.

Така сама тенденщя спостериалась 1 п1д час визначення пустозерност! насшня. У

М1ж масою 1000 насшин та бюлоичною врожайшстю г1брид1в соняшнику (Е1) було виявлено сильну кореляцшну залежшсть (г = 0,87). Отже, зб1льшення маси насшня в одному кошику та маси 1000 насшин, яке стабильно спостериаеться п1д час застосу-вання АКМ, - це напрям для шдвищення врожайност! на дшянках ибридизаци.

Густота стеблостою перед збиранням урожаю материнсько! лшп соняшнику за-

раз1 використання АКМ для передпос1вно! обробки насшня досл1джуваних г1брид1в пустозерн1сть знижувалася в середньому на 3,2 в.п. На пустозершсть значною м1рою впливав ибрид соняшнику. Частка впливу фактора А (ибрид) на цей показник становила 33%, що потр1бно враховувати шд час вирощування г1брид1в у зонах недостатньо-го зволоження.

У процес! визначення частки впливу вс1х фактор1в на дослвджуват показники було встановлено, що максимальний вплив на масу 1000 насшин та масу насшня в одному кошику мав фактор С (рш) - 82 ! 84% в1д-пов1дно, тод1 як частка впливу на пустозершсть - лише 34%. Частка впливу фактора В (РРР) на пустозернсть досягала 21%, на масу насшня в одному кошику та масу 1000 насшин - лише по 10%.

Шдвищення насшнево! продуктивност! соняшнику на делянках ибридизаци зале-жить в1д маси 1000 насшин (табл. 5).

лежить в1д польово! схожост!., фггосанггар-ного стану поля та якост1 пос1вного мате-р1алу. Регулятор росту АКМ збшьшував густоту стояння вс1х досл1джуваних г1бри-д1в протягом 2014-2016 рр. за рахунок зниження негативного впливу г1дротер-м1чного стресу. Частка впливу фактора В (РРР) становила 16%.

На формування бюлог1чно! врожайност! г1брид1в соняшнику впливають багато фак-

Таблиця 5

Урожайшсть п'брид1'в соняшнику залежно В1'д застосування РРР АКМ на д!*лянках пбридизацн (2014-2016 рр.)

Ртк (фактор С) Пбрид (фактор А) РРР (фактор В) Показник

густота стояння, тис. шт./га б"юлоп'чна врожайт'сть, т/га

'Альфа' Контроль АКМ 25,2 28,4 0,74 0,99

2014 'Логос' Контроль АКМ 25,1 27,0 0,70 0,97

'Персей' Контроль АКМ 25,6 27,9 0,67 0,93

'Альфа' Контроль АКМ 32,5 34,0 1,57 1,86

2015 'Логос' Контроль АКМ 30,9 32,1 1,78 1,98

'Персей' Контроль АКМ 32,1 33,9 1,53 1,86

'Альфа' Контроль АКМ 31,1 34,4 0,92 1,21

2016 'Логос' Контроль АКМ 26,8 33,6 0,81 1,34

'Персей' Контроль АКМ 32,1 34,0 1,03 1,30

ШР^ часткових 0,05 в1'дм1'нностей для фактора А фактора В фактора С 0,4 1,5 0,6 0,1 0,3 0,1

TopiB, але найвагом1шим серед них е идро-терм1чн1 умови року. Частка впливу фактора С (piK) становила 63%. Регулятор росту рослин АКМ у сприятливший за Гдротер-мiчними умовами 2015 рш мав найменший вплив на бюлопчну вpoжайнiсть усiх досль джуваних гiбpидiв. У дoслiднoму ваpiантi бюлопчна вpoжайнiсть була вищою за контрольний у середньому на 14,5%, тoдi як у 2014 i 2016 pp. цей показник зменшив-ся до 28,1%. Це пoтpiбнo враховувати шд час розроблення антистресових пpийoмiв у технoлoгiях вирощування гiбpидiв соняшнику в умовах Швденного Степу Украши.

Висновки

Hайбiльший вплив на поивш властивoстi насiння соняшнику як материнсько'1, так i батьывсько'1' лшш проявляв регулятор росту рослин АКМ за концентраци 0,0015 г/л. Його iстoтнoю перевагою е також ввдсут-нiсть дoстoвipнoi piзницi мiж енериею про-ростання i схoжiстю насшня, що в польових умовах сприяло скороченню пеpioду «ивба-сходи» на 1-2 доби i одержанню piвнoмipнi-ших схoдiв.

Частка впливу фактора С (рш) на висоту рослин соняшнику становила 24%, факто-piв А i В - по 14%.

Мiж масою 1000 насшин та бioлoгiчнoю вpoжайнiстю соняшнику на дшянках пбри-дизаци було виявлено сильну кореляцшну залежнiсть (r = 0,87). У дoслiднoму ваpiантi бioлoгiчна вpoжайнiсть була вищою за контрольний у середньому на 14,5%, тoдi як у 2014 та 2016 pp. цей показник зменшився до 28,1%. Частка впливу фактора С (рш) на бюлоичну врожайшсть соняшнику становила 63%. Регулятор росту рослин АКМ у сприятливший за гiдpoтеpмiчними умовами 2015 рш мав найменший вплив на бюло-ичну вpoжайнiсть усiх дослвджуваних иб-pидiв.

Пiдвищення насшнево'1' продуктивносп соняшнику (F1) у pазi використання регулятора росту рослин АКМ для передпоивно'1 обробки насшня батьывських лшш мае важливе значення в розробленш антистресових технологш для умов Швденного Степу Украши.

Використана литература

1. Гаврилюк М. М. Наа'нництво й наа'ннезнавство ол1Йних культур. КиТв : Аграрна наука, 2002. 223 с.

2. Буряков Ю. П., Вронских М. Д. Проблемы возделывания гибридного подсолнечника. Технические культуры. 1990. № 2. С. 2-6.

3. Мельник С. I., Кириченко В. В., Буряк Ю. I. Особливосл наа'нни-цтва ол1Йних культур. Поабникукрашського хл1бороба : науко-во-виробничий щор1'чник. Харм'в : Академпрес, 2009. С. 122-128.

4. la3ep n. H., OcTaneHKO A. I., Be.MHKo M. r. Haciннмцтвo co-HflmHMKa b niBfleHHoMy cTeny YKpa'iHM. XepcoH : npMflm'npoB'a, 1999. 136 c.

5. MpMHcbKMM I. M. TapMarnoB B. B., LUeneflb A. B., ToHTapyK B. T. Bn.MB e^eMeHTiB TexHo^ori'i BMpo^yBaHHA Ha npoflyKTMBHicTb HaciHHCBoro coHAWHMKy b yMoBax niBflHA YKpa'iHM. 3po0yeaHe 3eMnepo6cmeo : MiwBifl. TeMaT. HayK. 36. XepcoH : TpiHb fl. C., 2015. BMn. 61. C. 30-33.

6. AcTaxoB A. A. CoBepweHcTBoBaHMe aflanTMBHoW TexHo.orMM Bo3fle^wBaHMA noflco.HeHHMKa b cyxocTenHoW 3oHe HMWHero no-

Bo.wbA : aBTope^____flMc. fl-pa c.-x. HayK : cneц. 06.01.01 - o6^ee

3eM.nefle.nMe, 06.01.09 - pacTeHMeBoflcTBo. Bo.rorpafl, 2004. 47 c.

7. npycaKoBa l. fl., Ma.eBaHHaa H. H., 5e.onyxoB C. l., BaKy-.eHKo B. B. PerynflTopbi pocTa pacTeHMw c aHTMcTpeccoBbMM m MMMyHonpoTeKTopHbMM cBoWcTBaMM. AipoxuMux. 2005. № 11. C. 76-86.

8. 5yTy3oB A. C. 3^^eKTMBHocTb npMMeHeHMA pery.ATopoB pocTa npM Bo3fle^bBaHMM o3MMoW nmeнмцb. AepapHuu aecmnuK Ypa-na. 2009. № 11. C. 50-52.

9. Ka.MTKa B. B., 3o.oTyxiHa 3. B. QopMyBaHHfl BpowaWHocTi o3M-Moi' nweHM^i b yMoBax HeflocTaTHboro 3Bo.noweHHA CTenoBoi' 3ohm YKpa'iHM. Haynoei i npaKmunrn acnenmu aeponpoMucnoeo-eo eupo6Huumea ma po3eumKy dnbCbHux peeioiie : MaTepia.M MiwHap. HayK.-npaKT. $opyMy (IbBiB, 22-24 BepecHA 2010 p.). IbBiB : .HAY, 2010. C. 50-54.

10. Ka.eHcbKa C. M., GrynoBa T. B. Bn.MB perynaTopiB pocTy poc.MH Ha Mop^o^i3io.oriHHi napaMeTpM nociBiB, npoflyKTMBHicTb Ta cTpyKTypy Bpowao TpMTMKa.e o3MMoro. HayKoeuu eicHuK Hau. aepap. yH-my : 36. HayK. np. Km'i'b, 2008. BMn. 123. C. 36-46.

11. CeMeHa ce.bcKoxo3AwcTBeHHbx Ky.bTyp. MeToflb onpefle.eHMA BcxowecTM : T0CT 12038-84. BBefleH b fleWcTBMe 01.07.1986. MocKBa : CTaHflapTl/lH$opM, 2011. 30 c.

12. Powkob A. O., ny3iK B. K., Ka.eHcbKa C. M Ta iH. floc.iflHa cnpa-Ba b arpoHoMii' : HaBH. noci6. : [y 2 kh.]. Kh. 1 : TeopeTMHHi acneKTM flocniflHoi' cnpaBM / 3a pefl. A. 0. PowKoBa. XapKiB : MawflaH, 2016. 309 c.

13. Powkob A. 0., ny3iK B. K., Ka.eHcbKa C. M. Ta iH. flocniflHa cnpa-Ba b arpoHoMii' : HaBH. noci6. : [y 2 kh.]. Kh. 2 : CTaTMcTMHHa o6po6Ka pe3y.bTaT-B arpoHoMiHHMx flocniflweHb / 3a pefl. A. 0. PowKoBa. XapKiB : MaWflaH, 2016. 342 c.

14. MeToflMKa no.eBbx onbToB no M3yHeHMo arpoTexHMHecKMx npMeMoB Bo3fle.bBaHMA noflco.HeHHMKa : MeTofl. peK. 3ano-powbe, 2005. 16 c.

15. flocnexoB 5. A. MeToflMKa no.eBoro onbTa (c ocHoBaMM cTa-TMcTMHecKoW o6pa6oTKM pe3y.bTaToB Mcc.efloBaHMW). 5-e M3fl., flon. m nepepa6. MocKBa : ArponpoMM3flaT, 1985. 351 c.

16. The physiology and biochemistry of seed development, dormancy, and germination / A. A. Khan (Ed.). Amsterdam : Elsev'er, 1982. 534 p.

References

1. Havryliuk, M. M. (2002). Nasinnytstvo y nasinnieznavstvo olii-nykh kultur [Oilseed industry and studies]. Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian]

2. Buryakov, Yu. P., & Vronskikh, M. D. (1990). Issues of hybrid sunflower cultivation. Tekhnicheskie kul'tury [Industrial Crops], 2, 2-6. [in Russian]

3. Melnyk, S. I., Kyrychenko, V. V., & Buriak, Yu. I. (2009). Peculiarities of seed production of oil-bearing crops. In Posibnyk ukrainskoho khliboroba [Ukrainian Farmer Manual] (pp. 122128). Kharkiv: Akadempres. [in Ukrainian]

4. Lazer, P. N., Ostapenko, A. I., & Velychko, M. H. (1999). Nasinnytstvo soniashnyka v pivdennomu stepu Ukrainy [Sunflower Seeds Production in the Southern Steppe of Ukraine]. Kherson: Prydniprovia. [in Ukrainian]

5. Mrynskyi, I. M., Harmashov, V. V., Shepel, A. V., & Hontaruk, V. T. (2015). Influence of cultivation technology elements on sunflower seed productivity in the South of Ukraine. Zroshuvane Zemlerobstvo [Irrigated Agriculture], 61, 30-33. [in Ukrainian]

6. Astakhov, A. A. (2004). Sovershenstvovanie adaptivnoy tekhnologii vozdelyvaniya podsolnechnika v sukhostepnoy zone Nizhnego Povolzh'ya [Perfection of adaptive technology of sunflower cultivation in the dry steppe zone of the Lower Volga region] (Extended Abstract of Dr. Agric. Sci. Diss.). Nizhne-Volzhsky Research Institute of Agriculture, Volgograd, Russia. [in Russian]

7. Prusakova, L. D., Malevannaya, N. N., Belopukhov, S. L., & Vakulen-ko V. V. (2005). Plant growth regulators with stress-relieving and immune-protection properties. Agrokhimiya [Agricultural Chemistry], 11, 76-86. [in Russian]

8. Butuzov, A. S. (2009). Efficiency of growth regulators use in winter wheat cultivation. Agrar. vestn. Urala [Agrarian Bulletin of the Urals], 11, 50-52. [in Russian]

9. Kalytka, V. V., & Zolotukhina, Z. V. (2010). Forming the winter wheat yield under conditions of insufficient moistening of the Steppe zone of Ukraine. In Naukovi i praktychni aspekty ahropro-myslovoho vyrobnytstva ta rozvytku silskykh rehioniv: materialy Mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho forumu [Scientific and practical aspects of agro-industrial production and rural development: Proc. Int. Scientific and Practical Forum] (pp. 50-54). Sept. 22-24, 2010, Lviv, Ukraine. [in Ukrainian]

10. Kalenska, S. M., & Yehupova, T. V. (2008). Influence of plant growth regulators on morpho-physiological parameters of plantings, productivity and yield formula of winter triticale. Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu [Scientific Bulletin of National Agricultural University], 123, 36-46. [in Ukrainian]

11. Semena sel'skokhozyaystvennykh kul'tur. Metody opredeleniya vskhozhesti: GOST 12038-84 [Agricultural seeds. Methods for determination of germination: State Standart 12038-84]. (2011). Moscow: Standartlnform. [in Russian]

12. Rozhkov, A. O., Puzik, V. K., Kalenska, S. M., Puzik, L. M., Popov, S. I., Muzafarov, N. M., Bukhalo, V. Ya., & Kryshtop, Ye. A. (2016). Doslidna sprava vahronomii. Knyha 1: Teoretychniaspektydoslidnoi spravy [Experimenting in agronomy. Book 1. Theoretical aspects of experimenting]. Kharkiv: Maidan. [in Ukrainian]

13. Rozhkov, A. O., Puzik, V. K., Kalensjka, S. M., Puzik, L. M., Popov, S. I., Muzafarov, N. M., Bukhalo, V. Ya., & Kryshtop, Ye. A. (2016). Doslidna sprava v ahronomii. Knyha 2: Statystychna obrobka rezultativ ahronomichnykh doslidzhen [Experimenting in agronomy. Book 2. Statistical analysis of the results of agronomic research]. Kharkiv: Maidan. [in Ukrainian]

14. Metodika polevykh opytov po izucheniyu agrotekhnicheskikh priemov vozdelyvaniya podsolnechnika [Methods of field experiments on studying field practice in sunflower cultivation]. (2005). Zaporozhye: N.p. [in Russian]

15. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

16. Khan, A. A. (Ed.). (1982). The physiology and biochemistry of seed development, dormancy, and germination. Amsterdam: Elsevier.

УДК [631.8:633.854.78](477.7)

Еременко О. А.1*, Калитка В. В.1, Каленская С. М.2 Влияние регулятора роста на рост, развитие растений и формирование урожая гибридов подсолнечника (F1) в условиях южной Степи Украины // Сортовивчення та охо-рона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 2. С. 141-149. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105395

1Таврический государственный агротехнологический университет, пр. Б. Хмельницкого, 18, г. Мелитополь, Запорожская обл., 72310, Украина, "e-mail: ok.eremenko@mail.ru

2Национальныйуниверситет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина Цель. Исследовать влияние регулятора роста расте- подсолнечника всех вариантов превышала этот показа-

ний АКМ на рост, развитие и формирование урожая гибридов подсолнечника (Helianthus annuus L.) на участках гибридизации в условиях Южной Степи Украины. Методы. Лабораторные, полевой и статистические. Результаты. Представлено результаты исследований по определению оптимальной концентрации АКМ для обработки семян материнской и отцовской линий, влияния АКМ на полевую всхожесть, биометрические показатели растений подсолнечника, качество семян (FJ и его урожайность. Исследования проводили на протяжении 2014-2016 гг. на трех гибридах украинской селекции: 'Альфа', 'Логос' и 'Персей'. Было установлено оптимальную концентрацию АКМ (0,0015 г/л). Энергия прорастания семян, обработанных АКМ, была большей, чем в контроле, на 0,8-12,8 п.п. (б1); 0,4-10,7 п.п. (Ç), лабораторная всхожесть - на 2,36,1 п.п. (б); 3,5-6,2 п.п. (Ç). В 2016 г. высота растений

тель в другие годы исследований. Это объясняется тем, что ГТК в 2016 г. за период ВВСН 00-39 был выше ГТК в 2015 г. в 1,4 раза. В целом гибриды, как исследуемый фактор, влияют на урожайность подсолнечника и доля влияния гибрида (фактор А) составляет 33%. Это следует учитывать при отборе гибридов в технологиях выращивания подсолнечника в Степной зоне Украины. Выводы. Максимальное влияние на формирование качества семян и урожайности растений подсолнечника исследуемых гибридов оказывали гидротермические условия года, но при использовании регулятора роста растений АКМ для предпосевной обработки семян это отрицательное влияние снижалось в среднем на 23%.

Ключевые слова: подсолнечник, участки гибридизации, регулятор роста растений, рост и развитие растений, урожайность.

UDC [631.8:633.854.78](477.7)

Yeremenko, O. A.1*, Kalytka, V. V.1, & Kalenska, S. M.2 (2017). Influence of growth regulator on plant growth, development and yield formation of sunflower hybrids (F1) under the conditions of Southern Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 13(2), 141-149. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105395

1Tavria State Agrotechnological University, 18 B. Khmelnytskoho Ave., Melitopol, Zaporizhzhia region, Ukraine, 72310, *e-mail: ok.eremenko@mail.ru 2National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine

Purpose. To study the effect of AKM plant growth cal evaluation. Results. The results of studies devoted to

regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statisti-

determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (FJ and yield are presented.

Three hybrids of the Ukrainian selection, such as 'Alpha', 'Logos' and 'Persei' were studied during 2014-2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8-12.8 p.p. 0.4-10.7 p.p. ($), laboratory germination - by 2.3-6.1 p.p. ($); 3.5-6.2 p.p. (Ç). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00-39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably in-

fluenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Keywords: sunflower, hybridization plots, plant growth regulator, growth and development of the plants, yield.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Hadiuwna / Received 10.04.2017 nozodweHo do dpyny/Accepted 18.05.2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.