CC BY
9УДК 635.628:581.96
Вплив регуляторов росту рослин на врожайт'сть коренеплод1*в сорлв буряку столового Бордо харк'вський та Акл'он
I. М. Бобось, кандидат а'льськогосподарських наук М. В. Ободовський
Нац'ональний ун'верситет бюресура'в 1 природокористування Укра'1'ни irinabobos@ukr.net
Мета. Виявлення адаптивних властивостей рослин сорлв буряку столового Бордо харк'вський та Акт1'он на основ1 вивчення регулятор1в росту рослин для товарного надходження продукц11 в Лкостепу УкраТни. Методи. Польовий, лабораторний, дисперс'йний анал1'з. Результати. Встановлено вплив регулятор1в росту рослин (л1'гногумат, бетастимутн) на скоростиглкть та продуктивн'сть сорлв буряку столового Бордо харк'вський та Аклон. Висновки. Регулятори росту рослин (бетастимул1'н, л1гногумат) стимулювали проростання наа'ння сорлв буряку столового Бордо харк'вський та Аклон, актив1зували вегетативний р1ст рослин, п1'двищуючи товарну врожайн'сть. Застосування бетастимутну (0,2%) для сорлв буряку столового Бордо харк'вський та Аклон забезпечуе найвищу к1льк1сть товар-них коренеплод1в, внастдок чого формуеться товарна врожайт'сть 44,7 1 54,9 т/га в1дпов1дно з середньою масою коренеплод1в 328-519 г.
Ключов1* слова: буряк столовий, коренепл1'д, сорт, регулятори росту рослин, середня маса коренеплоду, врожайт'сть, товарнкть.
Вступ. Коренеплоди в рац!он! харчуван-ня людини, його збалансованост! в!д!грають одну з найважлив!ших ролей. Наявн!сть у них р!зних в!там!н!в, орган!чних кислот, м!-неральних солей та деяких !нших корисних для орган!зму людини речовин робить ¿х ви-сокоц1нним продуктом.
В Укра'1Ш серед коренеплод1в широке застосування в кулшари, харчов1й промисло-вост1 й медицин! мае буряк столовий. Це зумовлено його високими смаковими та по-живними властивостями. Його щнують за вм1ст вуглевод1в, в1тамш1в А, С, м1нераль-них солей, бетаншу. Використовують для л1-кування гшертони, атеросклерозу, порушень обм1ну речовин, захворювань щитовидно! за-лози. Коренеплоди добре збер^гаються, що дае можлив1сть використовувати ¿х у св1жо-му вигляд! протягом року [1-3].
Сортимент буряку столового в Украш1 ба-гатий, виробникам залишаеться лише правильно його п1д1брати залежно в1д умов ви-рощування та напрям1в маркетингу. Станом на 2014 р., у Державному реестр1 сорт1в рослин, придатних для поширення в Украш1, нал1чують 54 назви, в т. ч. 44 сорти ! 10 ге-терозисних г1брид1в. Шльк1сть сорт1в !нтен-сивно зростае, що св1дчить про поширення культури в Украш1.
Прикро лише те, що к1льк1сть в1тчизня-них сорт1в щор1чно зменшуеться, що в1доб-ражае коефщ1ент оновлення сорт1в культури. За останш роки вилучено 2-4%, занесено - 16%, серед яких 10% належать до сор-
т1в ! г1брид1в заруб1жно! селекц!!. Основну роль у створенн! в1тчизняного сортименту буряку столового в!д!грають селекц!онери 1нституту овоч!вництва та баштанництва (1ОБ) НААН Украши. Серед шести в!т-чизняних сорт!в чотири належать саме ц!й установ! (Д!й, 1997; Бордо харк!всь-кий, 2000; Багряний, 2000; В!тал, 2009). Сильними конкурентами на в!тчизняному ринку е селекц!йн! заруб!жн! ф!рми, зокре-ма Нунемс, Клоз Тезье, Бейо Заден, Р!йк Цваан, Моравос!д, Ожарув Мазовецк!, ¿х-н!й сегмент сортименту культури в Украш! становить 70% [4].
У структур! пос!вних площ овочевих культур за 2014 р. частка буряку столового досягала 8,9%. Водночас товарна врожай-н!сть культури становила лише 21,9 т/га, що в 3-4 рази менше його генетично зумовлено! продуктивност!. Так, наприклад, у ФГ «Дружба» (Черкаська область) у 2013 р. то-варна врожайн!сть буряку столового стано-вила 92,2 т/га, що св!дчить про висок! по-тенц!йн! можливост! культури. Зростання виробництва буряку столового передбача-еться як за рахунок розширення пос!вних площ, так ! за рахунок п!двищення його товарно! врожайност! [2, 3].
Останн!м часом проблему п!двищення про-дуктивност! та якост! продукци розв'язують не лише селекц!йно-генетичними методами, внесенням добрив ! пестицид!в, а й застосу-ванням регулятор!в росту рослин [1, 5, 6]. На цей час досл!джень впливу регулятор!в
№1-2 (26-27) '2015
87
росту рослин нового поколГння (бетастиму-лГну, лГгногумату) на господарсько-бГоло-гГчнГ показники сортГв буряку столового в КшвськГй областГ не проводили. Тому вив-чення впливу регуляторГв росту рослин на формування товарного врожаю буряку столового та якГсть свГжо! продукцГ! е актуаль-ним питанням.
Мета дослщжень - удосконалення технологи вирощування сортГв буряку столового на основ! застосування регуляторГв росту рослин. Для 11 досягнення було поставлено завдання вивчити регулятори росту рослин, якГ впливають на одержання товарно! про-дукцГ! з високими якГсними та смаковими властивостями сортГв буряку столового.
Матер1али та методика дослщжень. Нау-ково-дослГдну роботу здГжснювали протягом 2013-2014 рр. на колекцГйних дГлянках ка-федри овочГвництва НДП «Плодоовочевий сад» НУБГП Украши. ДослГдження проводили за схемою двофакторного польового до-слГду: фактор А - сорти [Бордо харкГвський (10Б НААН), АктГон (Бейо Украша)], фактор В - регулятори росту (лГгногумат, бетастиму-лГн) вГдповГдно до Методики дослГдно! справи в овочГвництвГ Г баштанництвГ [7].
НасГння дослГджуваних сортГв Г контролю на варГантах висГвали одночасно за ран-ньовесняних строкГв сГвби - третя декада квГтня. ОблГкова площа дГлянки - 20 м2. Застосовували агротехнГку вирощування сортГв буряку столового, прийняту у вироб-ничих умовах. НасГння висГвали вручну за схемою 45x6-8 см. Глибина загортання на-сГння - 3-4 см. Густота рослин становила 280-370 тис. шт./га. Перед збиранням урожаю визначали кГнцеву густоту рослин на всГх дГлянках [7].
0бробку насГння та обприскування рос-лин регуляторами росту здГйснювали в дозах, зазначених у рекомендацГях [8, 9]. За контроль взято варГант з обробкою насГння та обприскуванням сходГв буряку столового водою. НасГння намочували в маточних розчинах препаратГв лГгногумату та бета-стимулГну. Використовували розчини 0,01% лГгногумату (0,01 мл/100 мл води) та 0,1% бетастимулГну (0,1 мл/100 мл води) для обробки насГння протягом 6 годин Г 0,01% розчин лГгногумату та 0,1% бетастимулГну для обприскування рослин у перГод масових сходГв (понад 75%).
Результати дослщжень. Встановлено, що допос1вне замочування насшня та обприс-кування рослин буряку столового сприяло пГдвищенню енерги проростання та схо-жостГ насГння у сортГв Бордо харкГвський
та АктГон, на 6-11 та 1-5% вГдповГдно. За рахунок використання рГстрегулюючих ре-човин прискорювався рГст рослин сортГв у початковий перГод, зокрема збГльшувалася довжина зародкового й бГчних коренГв. Водно-час, посушливГ умови, якГ склалися пГсля сГвби насшня у 2013-2014 рр. вплинули на кГнцеву густоту рослин у всГх варГантах дос-лГду. Це свГдчить про те, що для отриман-ня дружних сходГв буряку столового пГсля сГвби необхГдно обов'язково застосовувати поливи, оскГльки насГння для проростання потребуе 120-130% води вГд маси сухого на-сГння [10].
За даними ряду вчених, велика листкова поверхня зумовлюе продуктивне викорис-тання сонячно! енергГ! в процесГ фотосинтезу, впливаючи на накопичення асимГлян-тГв, якГ е промГжною ланкою в утвореннГ високого врожаю [11]. Встановлено, що пГд впливом регуляторГв росту в дослГджуваних сортГв формувалася розвиненГша листкова поверхня. ЗазначенГ препарати стимулюва-ли рГст рослин, Гстотно збГльшуючи вегета-тивну масу сортГв буряку столового. Для отримання бГльш розвинено! надземно! маси буряку столового найпридатнГшим виявився бетастимулГн, пГд дГею якого висота рослин сортГв Бордо харкГвський Г АктГон досягала 46,9-49,3 см, на яких налГчували 12,5-13,7 листкГв з площею листково! поверхнГ 0,240,26 см2. Водночас на контролГ цГ показники для сортГв становили 41,2-42,9 см, 10,112,2 шт. та 0,15-0,18 см2 вГдповГдно.
За результатами дослГджень встановлено, що сортимент буряку столового вГдрГзняв-ся за господарсько-цГнними показниками (див. таблицю). Товарна врожайнГсть коре-неплодГв буряку столового залежала як вГд сортово! реакцГ!, так Г вГд застосування регу-ляторГв росту рослин (фактори А, В). Вищу товарну врожайнГсть коренеплодГв отримано в сорту АктГон внаслГдок використання бе-тастимулГну - 54,9 т/га Гз середньою масою коренеплоду 328 г. Це пов'язано з отриман-ням дружних сходГв та формуванням бГль-шо! кГлькостГ товарних коренеплодГв дГаме-тром 6—8 см (див. рисунок). ПрирГст урожаю досягав 17%, товар нГсть коренеплодГв була найвищою - 85%, що на 15% перевищуе контроль. Високою товарною врожайнГстю коренеплодГв цей сорт вГдзначився також Г за використання лГгногумату (49,3 т/га). Однак менша кГлькГсть товарних коренеплодГв (160,6 тис. шт./га) зумовила нижчу врожай-нГсть. Водночас кГлькГсть товарних корене-плодГв виявилася бГльшою в сорту АктГон на всГх варГантах (159,4-167,4 тис. шт./га).
88
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРЯВ НА СОРТИ РОСЛИН
Таблиця
Гocпoдapcькo-цiннi пoкaзники copтiв бypякy cтoлoвoгo (cepeднe ça 2013-2014 pp.)
в, É Ï • У с г а, cy ад S О Toваpна вpoжайнicть кopeнeплoдiв, т|га а аг Пpиpicт %
Copт (фактop A) Peгyлятopи pocтy (фактop B) як. £ .У ОХ^Х I-JSO Ê g Ê ypoжаю ь, т ic I p
£ * £ ^ m ^ £ o т ш о и g 2013 p. 2014 p. ep <-J о к т|га % а в oT
Бopдo xаpкiвcький Boда (кoнтpoль) Лlгнoгyмат, 0,01% Бeтаcтимyлiн, 0,2% 77,4 82,2 86,1 460 477 519 39,7 36,0 44,0 31,5 42,4 45,4 35.6 39,2 44.7 +3,6 +9,1 100 +10 +25 59 63 66
Aктioн Boда (кoнтpoль) Лlгнoгyмат, 0,01% Бeтаcтимyлiн, 0,2% 159,4 160,6 167,4 293 307 328 45,3 47,2 54,5 48,1 51,4 55,3 46,7 49,3 54,9 +2,6 +8,2 100 +5 +17 70 80 85
HIP05 фактор À фактор В 4,5 3,2 2,9 4.7 3.8 2,5
piaнтi, дe кiлькicть тoвapниx кopeнeплoдiв cтaнoвилa для copтiв Бopдo xapкiвcький тa Aктioн 77,4 i 159,4 тж. шт./гa вiдпoвiднo в cepeдньoмy зa двa poки.
Висновки. Peгyлятopи pocтy pocлин (бeтa-cтимyлiн, лiгнoгyмaт) cтимyлювaли пpopoc-тaння нaciння cop^ бypякy cтoлoвoгo Бop-дo xapкiвcький тa Aктioн, aктивiзyвaли вe-гeтaтивний picт pocлин, пiдвищyючи тoвap-ну вpoжaйнicть. Haйвищy кiлькicть тoвap-ниx кopeнeплoдiв y cepeдньoмy зa двa poки фopмyвaли pocлини бypякy cтoлoвoгo пiд впливoм бeтacтимyлiнy, внacлiдoк чoгo в copтiв Бopдo xapкiвcький тa Aктioн тoвap-нa вpoжaйнicть cтaнoвилa 44,7 i 54,9 т/гa з cepeдньoю мacoю кopeнeплoдiв 519 i 328 г в^джв^^.
Bикopиcтaнa лiтepaтypa
1. Бoбocь I. Bплив peгyлятopiв pocтy pocлин на picт i poзвитoк copтiв мopкви I I. Бoбocь II Teopeтичнi i пpактичнi аcпeкти викopиcтання нацioнальнoгo гeнoфoндy та eфeктивнi e^-лoгiчнo бeзпeчнi тexнoлoгiï виpoбництва ciльcькoгocпoдаp-cькoï пpoдyкцiï i матepiали Miжнаp. наyк.-пpакт. кoнфep. (Льв1'в, 25-27 чepвня 2008 p.). - Льв1'в i Львiвcький HAУ, 2008.
- С. 89-95.
2. Xаpeба B. B. Bплив гycтoти pocлин бypякiв cтoлoвиx на вpo-жай кopeнeплoдiв I B. B. Xаpeба, С. B. Cтeфанюк II Hаyк. вк-ник HУБiП. - К., 2013. - Bип. 186. - С. 177-180.
3. Xаpeба B. B. Eкoнoмiчна eфeктивнicть виpoбництва бypякy cтoлoвoгo залeжнo в1'д copтiв та ^po^ с'в6и I B. B. Xаpeба,
B. Л. Hocкo II Hаyк. вicник HУБiП. - К., 2013. - Bип. 186. -
C. 228-232.
4. Сич З. Д. Copтoвивчeння oвoчeвиx кyльтyp I З. Д. Сич, I. M. Бoбocь. - К. i Жлан ЛТД, 2012. - 578 c.
5. Ламан H. A. PeTy^TOpbi pocта и pазвития pаcтeний: дocтижe-ния и пepcпeктивы I H. A. Ламан Ц Peгyляция pocта, pазви-тия и пpoдyктивнocти pаcтeний i матepиалы IV Meждyнаp. наyчн. кoнф. (Mинcк, 26-28 oкт. 2005 г.). - Mинcк, 2005. -С. 1-2.
6. Сич З. Д. Bплив peгyлятopiв po^y на opганoгeнeз copтiв дин1 I З. Д. Сич, I. M. БoбocьII Hаyк. вicник HA^ - К. i HAУ, 2004.
- Bип. 72. - С. 106-110.
Pиc. Зaгaльний вигляд кopeнeплoдiв copтy Aктioн
Taкa ж тeндeнцiя cпocтepiгaлacь i пiд чac виpoщyвaння copтy Бopдo xapкiвcький. Ви-^ким нaдxoджeнням тoвapнoï пpoдyкцiï вiдзнaчивcя copт пicля викopиcтaння бeтa-cтимyлiнy, пpи цьoмy тoвapнa вpoжaйнicть, якa cтaнoвилa 44,7 т/гa, фopмyвaлacя як зa paxyнoк бiльшoï кiлькocтi тoвapниx ^pe^-плoдiв (86,1 тиc. шт./гa), тaк i ïxньoï ce-peдньoï мacи (519 г). Kpiм тoгo, тoвapнicть кopeнeплoдiв бyлa вищoю i cтaнoвилa 66%, щo нa 7% пepeвищyвaлo кoнтpoль.
Haймeншe нaдxoджeння тoвapнoï пpoдyк-цп кopeнeплoдiв бypякy cтoлoвoгo в cop^ Бopдo xapкiвcький тa Aктioн виявлeнo нa кoнтpoльнoмy вapiaнтi в paзi oбpoбки нaciн-ня й тоо^в вoдoю - з тoвapнoю вpoжaйнicтю 35,6 i 46,7 т/га тa cepeдньoю мacoю ^pe^-плoдy 293 i 460 г в^джв^дто. Пpичoмy в cop-ту Бopдo xapкiвcький фopмyвaлиcя ^pe^-плoди бiльшoï cepeдньoï мacи (460-519 г) зa paxyнoк мeншoï гycтoти pocлин (77,4-86,1 тж. шт./гa). Boднoчac вcтaнoвлeнo мeншy то-вapнicть кopeнeплoдiв нa кoнтpoльнoмy вa-
№1-2 (26-27) 2015
89
7. MeTOflMKa floc^iflHo'i cnpaBM b oBoHiBHi^TBi i 6awTaHHi^TBi / 3a pefl. r. l. BoHflapeHKa, K. I. ^KOBeHKa. - XapKiB : OcHOBa, 2001. - 370 c.
8. PeKoMeHfla^iT i3 3acTocyBaHHA perynaTopiB pocTy poc.MH y ci^bCbKorocnoflapcbKoMy bmpo6hi^tbi\ - K. : Bmcokmm ypomaM, 2006. - C. 6-8.
9. Peкoмeнflaцмм no npiMeHeHMio pery.ATopoB pocTa pacTeHMM b ce^bcKoxo3AMcTBeHHoM npo3BoflcTBe YKpaMHb / nofl pefl. l. A. AHMWMHa. - K. : Arpo6ioTex, 2001. - 19 c.
10. Bapa6aw 0. №. Bio^orinHi ochobm oвoнiвнмцтвa / 0. №. Bapa-6am, l. K. TapaHeHKo, 3. fl. Cmh. - K. : ApicreM, 2005. - 354 c.
11. Bo6ocb I. M. Bn.MB ^oToaKTMBHoi' paflia^T Ha BpomawHicTb cop-TiB MopKBM b yMoBax /licocreny YKpaTHM / I. M. Bo6ocb, 3. fl. Cmh // TeopeTMHHi i npaKTMHHi acneKTM BiKopicraHHA Ha^oHa.b-Horo reHo^oHfly Ta e^eKTMBHi eKo.oriHHo 6e3neHHi TexHo.oriT вмpo6нмцтвa ci.bcbKorocnoflapcbKoT npoflyK^T : MaTepia.M MiwHap. HayK.-npaKT. koh$. (IbBiB, 25-27 HepBHA 2008 p.). -IbBiB : IbBiBcbKMM HAY, 2008. - C. 22-28.
yflK 635.628:581.96
M. M. Bo6ocb, M. B. 06oflOBCKMM. B.MAHMe pery.ATopoB pocTa pacTeHMM Ha ypowaMHocrb KopHen.ofloB copToB cBeK.w cto.obom Bopflo xapbKoBcKaa m Aktmoh // CopToBMBHeHHA Ta oxopoHa npaB Ha copTM poc.MH. -2015. - № 1-2 (26-27). - C. 87-90.
LJeflb. Bbiflb.eHMe aflanTMBHix cbomctb pacTeHMM copToB cb.k.n cto.obom Bopflo xapbKoBcKMM m Aktmoh Ha ocHoBe M3yHeHMA pery.ATopoB pocTa pacTeHMM ftna ToBapHoro nocry-n.eHHA npoflyкцмм b lecocTeni YipaMHbi. MeTOflb. no.eBoM, .a6opaTopHbM, flicnepcioHHbM aHa.M3. Pe3yflbTaTbi. Ycra-HoB.eHo B.MAHie pery.ATopoB pocTa pacTeHMM (.MrHoryMaT, 6eTacTMMy.MH) Ha cKopocne.ocTb m npoflyKTMBHocTb copToB cBeK.b cto.obom Bopflo xapbKoBcKMM m Aktmoh. BbBOflb. Pery.ATopb pocTa pacTeHMM (6eTacTMMy.MH, .MrHoryMaT) cTMMy.ipoBa.M npopacraHie ceMAH copToB cBeK.b cto.o-
bom Bopflo xapbKoBcKaa m Aktmoh, aKTMBM3ipoBa.M BereTa-TMBHbM pocT pacTeHMM, noBbiwaa ToBapHyio ypowaMHocrb. llpiMeHeHie 6eTacTMMy.MHa (0,2%) fl.a copToB cBeK.b cto.obom Bopflo xapbKoBcKaa m Aktmoh o6ecneHMBaeT Hai-Bbcrnee Ko.MHecTBo ToBapHix KopHen.ofloB, b pe3y.bTaTe Hero ^opMipyeTca ToBapHaa ypowaMHocrb 44,7 m 54,9 T/ra co cpeflHeM MaccoM KopHen.ofloB 328-519 r cooTBeTcTBeHHo.
KAWHeBbie CAOBa: cBeK.a cro.oBafl, KopHen.ofl, copT, pery.ATopb pocTa pacTeHMM, cpeflHaa Macca KopHen.ofloB, ypomaMHocTb, ToBapHocTb
UDC 635.628:581.96
I. M. Bobos, M. V. Obodovskyi. Effect of plant growth regulators on the yield of such red beetroot varieties as Bordeaux Kharkivskyi and Aktion // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). - 2015. - № 1-2 (26-27). - P. 87-90.
Purpose. Revealing of adaptive properties of plant varieties of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion based on the study of plant growth regulators for marketable production in the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory ones, variance analysis. Results. The influence of plant growth regulators (Lignogumat, Betastimulin) on earliness and productivity of such red beet varieties as Bordeaux Kharkivskyi and Aktion was established. Conclusions. Plant growth regulators (Betastimulin, Lignogumat) stimulated
seed sprouting of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion varieties, activated vegetative plant growth increasing marketable yield. Application of Betastimulin (0.2%) for red beet Kharkivskyi Bordeaux and Aktion varieties provides the highest number of marketable beetroots, thus forming marketable yield of 44.7 and 54.9 t/ha respectively with the average beetroot weight of 328-519 g.
Keywords: red beet, beetroot, variety, plant growth regulators, average beetroot weight, yield, marketability.
HadiuuiAa 10.06.2015
90
COPTOBHBMEHHH Ta OXOPOHa nPftB Hft COPTH POCAHH
