CC BY
13УДК 633.853.494: 631.53.01: 631.559 http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.75988
Формування врожаиносп ршаку ярого
• I • w • •
залежно в1д фракц1иного складу пос1вного матер1алу
П. С. Вишн1вськиИ, I. М. Катеринчук*
ННЦ «1нститут землеробства НААН», вул. Машинобуд1вниюв, 2-6, смт Чабани, Киево-Святошинський р-н, Кшвська обл., 08162, Украина, 'e-mail: irahickaya@mail.ru
Мета. Вивчення впливу фракц1йного складу поа'вного матер1'алу на врожайн властивосп' нас1'ння pinaKy ярого сорту 'Магнат' та сортозразка 'МВМ' ('Глад1атор'). Методи. Польов1, лабораторн досл''дження, статистичний анал1з. Результати. Протягом 2013-2014 рр. досл''джено вплив с'вби р1зних фракц''й нас'ння (до 2,5 г; 2,6-3,5 г; 3,6 г i бтльше) на показники продуктивносп сорт'в р1'паку ярого. Виявлено, що за роки досл1джень польова схож'сть виаяних фракц'й нас1ння в се-редньому в сорту 'Магнат' становила 83,5%, у сортозразка 'МВМ' - 86,7%. У пер1оди появи сход1'в та збирання ршаку ярого щ1'льт'сть пос1'в1'в в1'др1'зняеться залежно в1'д с'вби нас'ння в1'дпов1'дно'1 фракцИ'. У сорту 'Магнат' фотосинтетичний потенц'ал пос1'ву варшвав в1д 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортозразка 'МВМ' - в1д 1,2 до 1,6 млн м2/га. Залежно в1д застосованих фракц1й наання пос1ви сорту 'Магнат' за вегетацш накопичували оргатчну бюмасу в1д 2,05 до 2,36 г/м2 за добу, сортозразка 'МВМ' - в1д 1,83 до 2,10 г/м2 за добу. Висновки. Встановлено, що в умовах П1втчного Лкостепу Укра'жи с1вба р1зних фракц1й поавного матер1алу р1паку ярого впливае на показники енергИ' проростання та лабораторно'1 схожосп, формування густо-ти стояння, площ1 листково'1 поверхн та 1нтенсивтсть процесу фотосинтезу (фотосинтетичний потенц1ал пос1в1в, чиста продуктивтсть фотосинтезу). Найвищ1 показники продуктивност1 та р1вня врожаю у сорту 'Магнат' забезпечувала с1вба нас1ння фракцИ' 3,6 г 1 бтльше, у сортозразка 'МВМ' ('Глад1атор') - с1вба нас1ння фракцИ' до 2,5 г.
Ключов! слова: р1пак ярий, фракц1я, як1сть, густота, площа листя, фотосинтетична продуктивнкть.
Вступ
Одним з основних чинник1в, що забезпе-чуе формування значно'1 продуктивност1 pi-паку ярого е використання високоякiсного посiвного матеpiалу. Основними кpитеpiями добору посiвного матеpiалу е його висока енеpгiя проростання та схож^ть насiння. Сучасна технологiя вирощування ильсько-господарських культур мае забезпечувати одержання посiвного матеpiалу не ильки високих посiвних якостей, а й з високими врожайними й бiохiмiчними властивостями, якi регулюються багатьма чинниками, а та-кож умовами вирощування.
Як зазначае О. М. Козленко [1], власти-востi насiння деякою мipою залежать вiд мiсця формування його на рослиш, що спри-чинюе появу його piзноякостi. Однак I. Г. Строна [2], вивчаючи piзноякiснiсть насiн-ня, дiйшов висновку, що насшня, сформова-не на головному стебл^ за посiвними та врожайними якостями е значно кращим, шж насiння з илок першого, другого й наступ-них порядшв.
В1домо, що кожна рослина ршаку ярого формуе на стеблi 6-7 г1лок першого порядку, в яких перюд цвiтiння тривае 15-25
Petro Vyshnivskyi
http://orcid.org/0000-0003-1362-4931 Iryna Katerynchuk
http://orcid.org/0000-0003-3546-5046
дшв, що значною мipою впливае на pозмip урожаю насшня та його яюлть, поpiвнюючи з тим, який отримано на центральному стеб-лi рослини. Насшня ршаку, сформоване на рослиш, мае сво'1 умовш фракц11. Формування ¿х залежить вiд багатьох чиннишв - виду та сорту ршаку, а також впливу елементiв технологи його вирощування. Через неви-piвнянiсть сформованого насiння складно отримати яшсний посiвний матеpiал, тому для цього необхвдно проводити калiбpуван-ня насшня за pозмipом або масою [3, 4].
Для одержання piвномipних сходiв пот-piбно висiвати найбiльш повноцшну фрак-цiю. Крупне насiння ршаку (2,0-2,5 мм) мае вищий вм^т оли, бiлка, глюкозинола-тiв та целюлози, нiж дpiбне (1,6-2,0 мм). Кpiм того, насiння великих фракцш мае б1льшу масу 1000 насшин, а також вiдpiз-няеться об'емною масою, шпаpуватiстю та мае вищу схожмть i енеpгiю проростання поpiвняно з насiнням дpiбних фpакцiй [5].
Однак формування високопродуктивного поиву piпаку ярого залежить не лише в1д якiсного посiвного матеpiалу, а й вiд регу-лювання певних чинникiв, якi впливають на наростання листково'1 повеpхнi, процес фотосинтезу i, як наслвдок, - на високу вро-жайнiсть культури [6].
Мета дослЬдженъ — вивчити вплив фрак-цшного складу насiння на врожайш власти-востi насiння ршаку ярого сорту 'Магнат' та сортозразка 'МВМ' ('ГлааДатор').
ISSN 2518-1017 РЬЛШТ VARIETIES STUDYING ЛПР PROTECTION, 2016, No 3 (32)
73
Материали та методика досл1*джень
Досл1дження проводили у в1дд1л1 селек-ци 1 насшництва ршаку та льону ННЦ «1н-ститут землеробства НААН» протягом 20132014 рр. Грунт досл1дного поля - темно-с1-рий ошдзолений, типовий для цього агро-^рунтового району. Вм1ст гумусу в 0-20 см шар1 - 1,53-1,64%, рН сольово! витяжки - 5,8; азоту, що легко г1дрол1зуеться, - 4,86,2 мг/100 г Грунту; рухомого фосфору (за Чир1ковим) - 15,2-16,9; обменного кал1ю -8,2-10,1 мг/100 г Грунту. Технология ви-рощування культури - загальноприйнята для зони Швшчного Л1состепу за винятком елемент1в, як1 досл1джували. Р1вень удоб-рення передбачав внесення фосфорних та калшних добрив дозою Р90К90 кг/га д.р., М90 - шд передпос1вну культиващю, а та-кож М30 - у фаз1 «початок стеблування культури».
Предметом досл1джень були сорти ршаку ярого 'Магнат' та сортозразок 'МВМ' ('Гладиатор'), насшня яких вис1вали за фракщя-ми - до 2,5 г; 2,6-3,5 г; 3,6 г 1 больше. Спо-стереження, облши та анал1зи досл1джень, здшснювали за методикою, запропонованою В. Ф. Сайком та шшими [7].
Погодн1 умови за роки проведення досл1-джень р1знилися м1ж собою як за темпера-турним режимом, так 1 за р1внем зволоже-ност1, але були наближеними до середшх багатор1чних показник1в.
Результати досл1'джень
П1д час подготовки нас1нневого материалу до с1вби важливе значення мае визначення лабораторно! схожост1 та енерги проростання культури, оск1льки ц1 показники характеризуют пос1вн1 якост1 нас1нневого материалу.
Анал1з експериментальних даних протягом 2013-2014 рр. св1дчить, що залежно в1д роз-м1ру вис1яних фракций нас1ння енерг1я проростання в сорту 'Магнат' була в межах в1д 92 до 94% . Трохи нижч1 значення спостер1гались у сортозразка 'МВМ' - цей показник зростав в1д 84 (контроль) до 93% (найкрупшша фракция насшня - 3,6 г 1 больше) (рис. 1).
Аналог1чну законом1рн1сть спостер1гали й щодо показник1в лабораторно! схожост1 насшня. Так, у сорту 'Магнат' за с1вби насшня фракци до 2,5 г та 2,6-3,5 г отримано най-вищу його схож1сть - 96%. У сортозразка 'МВМ' залежно в1д розм1ру нас1ння вона ва-р1ювала в межах 92-97%. Польова схож1сть нас1ння досл1джуваних сорт1в р1паку ярого визначалася умовами року - переважно р1в-нем зволоження та температурним режимом. Зо крема, в середньому за 2013-2014 рр. у сорту 'Магнат' польова схож1сть вис1яних фракций нас1ння становила 83,5%, у сортозразка 'МВМ' - 86,7%.
Серед найвагом1ших чинник1в, як1 впли-вають на зб1льшення врожаю, е оптимальне розм1щення рослин на одиниц1 площ1. Це забезпечуе формування паростк1в рослин,
100
о ы о;
'Магнат'
I Контроль до 2,5 г
'МВМ'
2,6-3,5 г 3,6 г 1 бишше
Рис. 1. Зм1'на пос'вних якостей наст'ння досл1*джуваних сорпв ршаку ярого залежно в!*д його фракц!*йного складу (середне за 2013-2014 рр.)
74
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ на сорти РОСЛИН, 2016, № 3 (32)
що здатш формувати висок показники про-дуктивносп (табл. 1).
Таблиця 1
Щ1'льн1сть nociBiB pinaKy ярого залежно в1д фракфйного складу наання (середне за 2013-2014 pp.)
Густота стояння
Сорт, Фракц'йний рослин, шт./м2, Коеф'ф'ент
склад на перюд виживання
нас'ння, г сход'в збирання врожаю рослин, %
Контроль 100 55 55
'Магнат' до 2,5 2,6-3,5 97 102 52 56 54 55
3,6 i 61'льше 101 53 52
Контроль 104 58 56
'МВМ' до 2,5 103 57 55
2,6-3,5 102 57 56
3,6 i б'льше 106 59 56
Н1Р05 для будь-яких середт'х - 1,40
Так, на перюд сход1в найб1льшу к1лькють рослин на 1 м2 виявлено за евби насшня фракци 2,6-3,5 г (102 шт./м2) у сорту 'Магнат' та фракци 3,6 г i больше - в сортозраз-ка 'МВМ' (106 шт./м2).
Густота стояння рослин мала ввдповвдний вплив на рют i розвиток та формування про-дуктивносп дослiджуваних сортiв рiпаку ярого залежно ввд сiвби насiння рiзного фракцшного складу. На перiод збирання щ1льшсть посiвiв рiпаку ярого рiзнилась залежно ввд сiвби насiння в1дповвдно'1 фракци. Найбiльшу кiлькiсть рослин на одиницю площi у сорту 'Магнат' забезпечувала сiвба насiння фракци 2,6-3,5 г (56 шт./м2 ), де коефiцieнт виживання становив 55%. У сор-тозразка 'МВМ' найбiльша густота стояння на перюд збирання спостериалася за ивби насiння фракци 3,6 г i б1льше (59 шт./м2 ), коефiцieнт виживання рослин - 56%.
Встановлено, що найб1льший прирют пло-ùi листя (16,7 тис. м2/га) отримано у м:ж-фазний перюд « розетка-стеб лування» за ивби насiння фракци 3,6 г i б^ьше в сорту 'Магнат' та фракци до 2,5 г - у сортозразка 'МВМ' (17,0 тис. м2/га). Aналiз формування плош^ листково'1 поверхнi у мiжфазний перюд «стеблування-бутошзащя» свiдчить про незначш змiни показника залежно в1д впливу досл1дженого фракцiйного складу насшня (табл. 2).
Таблиця 2
Динамжа формування площ1 листково1 поверхш р1паку ярого залежно в1д фракфйного складу настння, тис. м2/га (середне за 2013-2014 рр.)
Фракц'йний склад нас'ння, г Фази росту та розвитку рослин
розетка стеблування бутон'зац'я цв"тння
I II I II I II I II
Контроль 12,5 12,1 24,9 27,3 50,9 55,7 102,2 109,5
до 2,5 15,2 11,6 24,7 28,6 51,9 59,8 102,0 116,0
2,6-3,5 13,4 10,6 28,4 26,8 59,7 51,9 114,1 105,3
3,6 i' 61'льше 13,2 10,8 29,9 26,5 59,2 44,45 117,8 97,1
Н1Р05 для будь-яких середт'х - 2,29
Примпка: I - сорт 'Магнат'; II - сортозразок 'МВМ'.
Зокрема, за мiжфазний перюд «бутошза-цiя-цвiтiння» встановлено найб1льший при-рiст площi листково'1 поверхнi (58,6 тис. м2/га) за сiвби насшня фракци 3,6 г i б^ьше в сорту 'Магнат' та фракци до 2,5 г - у сортозразка 'МВМ' (56,2 тис. м2/га).
Поступове наростання листково'1 поверхш призводить до зниження iнтенсивностi фотосинтезу, втрати сухо'1 бiомаси та, як на-сл1док, недобору врожаю. Тому необхiдно забезпечити формування оптимальних по-казникiв листково'1 поверхнi за тривалий перюд активного функцюнування.
Aналiз результатiв формування фотосинтетичного потенщалу посiву (ФПП) сортiв рiпаку ярого сввдчить, що його показники залежали вiд впливу фракцiйного складу насшня досл1джуваного сорту та сортозразка (рис. 2).
Так, у сорту 'Магнат' у середньому за веге-тащю залежно в1д фракцiй насшня ФПП ва-рiював в1д 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортозразка 'МВМ' - в1д 1,2 до 1,6 млн м2/га. Варто за-значити, що у сортозразка 'МВМ' за свби насiння фракцц' 3,6 г i б1льше спостериалося iстотне зниження ФПП. Це було зумовлено загущенням rociBiB, що призвело до самоза-тiнення рослин, зниження штенсивносп фотосинтезу та позначилося на показниках чисто!' продуктивное^ rociBiB (ЧПФ). Залежно в1д застосованих фракцш насiння посiви сорту 'Магнат' за вегетащю накопичували орга-шчно'1 бiомаси в1д 2,05 до 2,36 г/м2 за добу, сортозразка 'МВМ' - ввд 1,83 до 2,10 г/м2 за добу (рис. 3). Максимальний показник ЧПФ виявлено за вис:1ву насшня фракци 2,6-3,5 г як у сорту 'Магнат' (2,36 г/м2 за добу), так i в сортозразка 'МВМ' (2,06 г/м2 за добу).
1 61'льше
■ 'Магнат' 'МВМ'
Рис. 2. Фотосинтетичний потенц1*ал пос1'в1в сорп'в р1'паку ярого залежно в1'д фракц'йного складу нас'ння, млн м2/га (середне за 2013-2014 рр.)
1нтегруючим показником росту та розви-тку рГпаку ярого за впливу всГх складових елементГв технологи вирощування е рГвень урожайностГ. АналГз експериментальних да-них щодо впливу сГвби рГзних фракцГй на-сГння на формування рГвня бГологГчно1 вро-жайностГ насГння ршаку ярого свГдчить, що прирГст урожайностг сорту 'Магнат' варГю-вав вГд 0,23 до 0,95 т/га за показника на контрольному варГантГ - 4,51 т/га (табл. 3).
Таблиця 3
Бюлопчна врожайшсть сорпв ршаку ярого залежно в1*д фракц'йного складу пос'вного матер1*алу (середне за 2013-2014 рр.)
Фракц'йний склад нас"ння, г Сорт 'Магнат' Сортозразок 'МВМ'
б""олоп'чна врожайтсть, т/га приркт ± до контролю б"юлопчна врожайтсть, т/га приркт ± до контролю
Контроль до 2,5 4,51 4,74 0,23 3,89 4,33 0,44
2,6-3,5 4,85 0,34 4,79 0,90
3,6 1'
б1'льше 5,46 0,95 4,85 0,96
Н1Р05 - 0,32 т/га
Максимальний рГвень бГологГчно1 врожай-ностГ (5,46 т/га) забезпечив варГант сГвби насГння фракци 3,6 г 1 бГльше. У сортозразка 'МВМ', порГвняно Гз сортом 'Магнат', рГвень бГологГчно1 врожайностГ збГльшувався на 0,44-0,96 т/га (контроль - 3,85 т/га).
Висновки
Вивчення впливу фракцГйного складу насГння на формування врожайностГ рГпаку ярого протягом 2013-2014 рр. в умовах Шв-
2,5П
1 61'льше
■ 'Магнат' 'МВМ'
Рис 3. Формування показник1*в чистой продуктивносл фотосинтезу сорт1*в р1*паку ярого залежно в1*д фракц1'йного складу наст'ння, г/м2 за добу (середне за 2013-2014 рр.)
нГчного ЛГсостепу Украши дае можливГсть зробити висновок про ефективнГсть цього агрозаходу в технологи вирощування. За результатами дослГджень встановлено, що сГв-ба рГзних фракцГй насГння рГпаку ярого впливае на показники енерги проростання та лабораторно! схожостГ, формування гус-тоти стояння, площГ листково! поверхнГ та ГнтенсивнГсть фотосинтезу (фотосинтетичний потенцГал посГвГв, чиста продуктивнГсть фотосинтезу). НайвищГ показники продук-тивностГ та рГвня врожаю у сорту 'Магнат' забезпечувала сГвба насГння фракци 3,6 г 1 бГльше, у сортозразка 'МВМ' ('ГладГатор') -сГвба насГння фракци до 2,5 г.
Використана литература
1. Козленко 0. М. Продуктивтсть ярих ол""йних культур залежно В1Д елеменпв технологи вирощування в Правобережному Л""состепу УкраТни : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09. «Рослинництво» / Козленко Олека'й Михайлович ; Нац. ун-т б"юресура'в 1 природокористування УкраТ-ни. - К., 2011. - 20 с.
2. Строна И. Г. Общее семеноведение полевых культур / И. Г. Строна. - М. : Колос, 1966. - 464 с.
3. Мороз В. М. Система первинного високояк'сного нас'нництва р1паку / В. М. Мороз. - К. : ЕКМ0, 2006. - 60 с.
4. Фирсова М. К. Оценка качества зерна и семян / М. К. Фирсова, Е. П. Попова. - М. : Колос, 1981. - 223 с.
5. Гаро В. £. Споживч1 властивост" нас'ння р""паку / В. £. Гаро, 0. I. Данилова, Ю. М. Карпюк // Науков"" прац"" 0десько'1 нац. академл харчових технолопй : зб. наук. праць. - Одеса : [б. в.], 2009. - Вип. 36, Т. 1. - С. 22-26.
6. Вплив добрив та способ""в с'вби на продуктивтсть р""паку ярого / П. С. Вишт'вський, Л. В. Губенко, Г. Г. Ремез, В. Г. Лепеха // Зб. наук. праць ННЦ «1н-т землеробства УААН». - К. : ВД «ЕКМ0», 2009. - Вип. 1-2. - С. 99-104.
7. 0собливосл проведення досл""джень з хрестоцв""тими ол""йними культурами / В. Ф. Сайко, В. Ф. Кам1"нський, П. С. Вишт'вський [та 1"н.] ; за ред. П. С. Виштвського. - К. : [б. в], 2011. - 76 с.
76
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН, 2016, № 3 (32)
References
1. Kozlenko, O. M. (2011). Produktyvnistyarykh oliinykh kulturza-lezhno vid elementiv tekhnolohii vyroshchuvannia v Pravoberezh-nomu Lisostepu Ukrainy [Performance of spring oilseed crops depending on growing technology elements in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine] (Extended Abstract of Cand. Agric. Sci. Diss.). National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
2. Strona, I. G. (1966). Obshchee semenovedenie polevykh kul'tur [General seed studies of field crops]. Moscow: Kolos. [in Russian]
3. Moroz, V. M. (2006). Systema pervynnoho vysokoiakisnoho nasin-nytstva ripaku [Primary system of high-quality rapeseed breeding]. Kyiv: EKMO. [in Ukrainian]
4. Firsova, M. K., & Popova, E. P. (1981). Otsenka kachestva zerna i semyan [Evaluation of the quality of grain and seeds]. Moscow: Kolos. [in Russian]
5. Haro, V. Ye., Danylova, O. I., & Karpiuk, Yu. M. (2009). Consumer properties of rapeseed. Naukovi pratsi Odeskoi natsionalnoi akademii kharchovykh tekhnolohii [Proceedings of Odessa National Academy of Food Technologies], 36(1), 22-26. [in Ukrainian]
6. Vyshnivskyi, P. S. Hubenko, L. V., Remez, H. H., & Lepekha, V. H. (2009). The impact of fertilizers and sowing methods on the productivity of spring rape. Zbirnyk naukovykh prats NNTs "Instytut zemlerobstva UAAN" [Proceedings of the NSC
"Institute of Agriculture of UAAS"], 1-2, 99-104. [in Ukrainian]
7. Saiko, V. F., Kaminskyi, V. F., Vyshnivskyi, P. S., Hubenko, L. V., Korniichuk, M. S., Buslaieva, N. H., & Shliakhturov, D. S. (2011). Osoblyvosti provedennia doslidzhen z khrestotsvitymy oliinymy kulturamy [Features of studying cruciferous oilseeds]. P. S. Vyshnivskyi (Ed.). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
УДК 633.853.494: 631.53.01: 631.559
Вишневский П. С., Катеринчук И. Н.* Формирование урожайности рапса ярового в зависимости от фракционного состава посевного материала // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - № 3. - С. 73-77. ИИр:/^х^О1".огд/10.21498/2518-1017.3(32).2016.75988
ННЦ «Институт земледелия НААН», ул. Машиностроителей, 2-6, пгт Чабаны, Киево-Святошинский р-н, Киевская обл., 08162, Украина, *е-таИ: irahickaya@mail.ru
Цель. Изучение влияния фракционного состава посевного материала на урожайные свойства семян рапса ярового сорта 'Магнат7 и сортообразца 'МВМ' ('Гладиатор'). Методы. Полевые, лабораторные исследования, статистический анализ. Результаты. В течение 2013-2014 гг. исследовано влияние сева различных фракций семян (до 2,5 г; 2,6-3,5 г; 3,6 г и более) на показатели продуктивности сортов рапса ярового. Выявлено, что за годы исследований полевая всхожесть высеянных фракций семян в среднем у сорта 'Магнат' составила 83,5%, у сортообразца 'МВМ' - 86,7%. В периоды появления всходов и уборки рапса ярового плотность посевов различается в зависимости от сева семян соответствующей фракции. У сорта 'Магнат' фотосинтетический потенциал посева варьировал от 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортообразца 'МВМ' - от 1,2 до 1,6 млн м2/га. В зависимости от применяемых фракций семян
посевы сорта 'Магнат' за вегетацию накапливали органическую биомассу от 2,05 до 2,36 г/м2 в сутки, у сортообразца 'МВМ' - от 1,83 до 2,10 г/м2 в сутки. Выводы. Установлено, что в условиях северной Лесостепи Украины сев различных фракций рапса ярового влияет на показатели энергии прорастания и лабораторной всхожести, формирование густоты стояния, площади листовой поверхности и интенсивность процесса фотосинтеза (фотосинтетический потенциал посевов, чистая продуктивность фотосинтеза). Самые высокие показатели продуктивности и уровня урожая у сорта 'Магнат7 обеспечивал сев семян фракции 3,6 г и более, у сортообразца 'МВМ' ('Гладиатор') - сев семян фракции до 2,5 г.
Ключевые слова: рапс яровой, фракция, качество, густота, площадь листьев, фотосинтетическая продуктивность.
UDC 633.853.494: 631.53.01: 631.559
Vyshnivskyi, P. S., & Katerynchuk, I. N.* (2016). Formation of spring rape yield depending on fractional composition of seed material. Sortovivcennâ ohor. prav sorti roslin [Plant Varieties Studying and Protection], 3, 73-77. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.75988
NSC "Institute of Agriculture NAAS", 2-b, Mashynobudivnykiv st., village Chabany, Kyiv-Sviatoshynskyi district, Kyiv region, 08162, Ukraine, *e-mail: irahickaya@mail.ru
Purpose. To study the influence of fractional composition of seed material on productive properties of spring rape seeds of the 'Magnat' variety and 'MVM' ('Gladiator') variety sample. Methods. Field investigations, laboratory tests, statistical analysis. Results. During 2013-2014, the influence of sown seeds of different size fractions (up to 2,5 g; 2,6-3,5 g; 3,6 g and more) on the indices of productivity of spring rape varieties was studied. It was found that over the years of study field germination of sown fractions of seeds in 'Magnat variety averaged 83.5%, in 'MSM' variety sample - 86.7%. During the periods of seedling emergence and harvesting, the density of spring rape crops varied depending on relevant fraction of sown seeds. In the 'Magnat' variety, photosynthetic potential of crops ranged from 1.1 to 1.3 million m2/ha, in 'MSM' variety sample - from 1.2 to 1.6 million m2/ha. Depending on the seed
fractions applied, 'Magnat' variety crops during the growing season accumulated organic biomass from 2.05 to 2.36 g/m2 per day, 'MSM' sample variety - from 1.83 to 2.10 g/m2 per day. Conclusions. It was established that different fractions of spring rape seeds sown in the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine affected the indices of germinating energy and laboratory germination, crop density formation, leaf surface area and intensity of photosynthesis process (crop photosynthetic potential, net photosynthesis performance). The highest indices of productivity and yield in the 'Magnat' variety was ensured by large-seeded fraction (3,6 g and more), in the 'MVM' ('Gladiator') sample variety - by small-seeded fraction (up to 2,5 g).
Keywords: spring rape, fraction, quality, density, leaf surface area, photosynthetic productivity.
HadiuuiAa 24.02.2016
