CC BY
13Продуктивнють, морфоагробюлопчы та адаптивн властивостi сортiв рiпакY озимого [Brassica napus L.)
В. I. Сорока
УкраТнський iнститут експертизи сорлв рослин
УДК: 631: 633: 1.11
Продуктивность, Морфоагро-бюлоггхт та адаптивт влас-тивостг сортхв ртаку о%иМого (Втшка парив Ь)
Висвтлено господарське значення, морфоагробюлог1чн1 властивост1, природный потенцал урожайност1 ршаку озимого, як важливо'1 бюенергетично! культури. Наведено динамку попо-внення ринку сортових ресурсе г1бридами ршаку.
Ключовi слова:
ртак озимий, пбриди, потенцш, пластичысть, адаптивнiсть сорту.
Ниш найприваблив1шою культурою, що змогла б зам1нити частину площ зайняту соняшником, е озимий ртак. А найпереконлив1шими аргументами на користь розширен-ня площ тд поавами ц1еТ' культури е невпинно зростаючий попит на нього, висока прибутков1сть I швид-ка економ1чна в1ддача кошт1в, укла-дених у його виробництво. Продук-ц1я озимого ртаку високо ц1ниться, як на внутр1шньому, так I на зовшш-ньому ринках, вирощування е еко-ном1чно виг1дним, завдяки всезрос-таючому попиту й стаб1льност1 ц1н. Реал1зац1йна ц1на р1паку набагато перевищуе цшу зернових, що за-безпечуе високу рентабельысть вирощування ц1еТ' культури [1, 2].
Насшня р1паку мктить 38-50% оли, 16-29% б1лка, 6-7% кл1ткови-ни, 24-26% безазотистих екстра-ктивних речовин. Ол1я з нього е третьою найпопулярн1шою ол1ею в свт п1сля соевоТ' та пальмовоТ'. Р1пакова ол1я завдяки ун1кальним бюлопчним I х1м1чним властивос-тям знаходить усе бтьш широке за-стосування не ттьки у харчов1й, а й у багатьох галузях народного гос-подарства. З кожним роком у свт зростае попит на ТТ' використання. Вона споживаеться у натуральному вигляд1, е найкращою сировиною для виробництва бутербродного масла, маргаришв, майонез1в, приправ, а також кондитерських жир1в.
Ол1я з ртаку надзвичайно корисна для здоров'я. Вона зменшуе вм1ст холестерину в кров1 людини I цим запоб1гае серцево-судинним захво-рюванням. У 80-х роках двадцятого стол1ття було створено двонульов1 «00» сорти р1пку, що характеризува-лися низьким ум1стом еруковоТ кис-лоти й глюкозинолат1в, ол1я з яких за вм1стом жирних кислот I смаковими якостями близька до оливковоТ'. Зго-дом створен! тринульов1 сорти, як1 характеризуються низьким ум1стом еруковоТ' кислоти, глюкозинолат1в I кл1тковини та св1тло-жовтою обо-лонкою насшня [3, 4].
Ртак е цшною культурою в господарсько-агроном1чному выношены, а саме: добрий попере-дник для ¡нших культур, п1сля себе в фунт залишае коренев1 рештки, екв1валентн1 15-20 тонн орган1ки на гектар, як1 ще й згубно д1ють на збудник1в кореневих гнилей в грун-т1, пол1пшують ф1тосан1тарний стан I структуру Грунту, його коренева система забезпечуе розпушування фунту на значну глибину, що позитивно впливае на його структуру. Особлива цшшсть ртаку полягае в тому, що завдяки розвинутм I гли-боко проникаючм у фунт коре-нев1й систем! вш засвоюе н1трати, запоб1гаючи Т'хньому попаданню у Грунтов! води [3, 4]. Найбтьшими виробниками нас1ння ртаку е Китай, Канада, 1нд1я, Н1меччина, Фран-
ц1я, Австрал1я та Великобриташя.
Постановка проблеми. Ран1ше в нашм краТн р1пак був представлений в основному низькопродуктив-ними середньо- I високорослими сортами з високим ум1стом еруковоТ' кислоти та глюкозинолат1в, основними вадами яких були низь-ка зимостмюсть, високорошсть, схильн1сть до вилягання, осипання, непридатшсть для прямого комбай-нування. Ц1 вади в поеднанн1 з не-досконал1стю агротехнолог1й при-зводили до значних втрат врожаю та стримували розширення площ пос1ву ц1еТ' високорентабельноТ' культури.
В УкраТы сприятлив1 грунтов! та агрометеоролог1чн1 умови для фор-мування високого врожаю озимого ртаку в1дм1чаються на бтьшм частин1 Лкостепу, зах1дному Пол1сс1 та частит п1вн1чного Степу [2, 3, 5]. Деяк автори уточнюють, що добр! умови для вирощування ртаку мають господарства ВшницькоТ', ВолинськоТ', ЖитомирськоТ', 1вано-ФранювськоТ', КиТ'вськоТ', Льв!вськоТ', Р!вненськоТ', ТерноптьськоТ', Хмель-ницькоТ', ЧершвецькоТ', Юровоград-ськоТ', ПолтавськоТ', ЧершпвськоТ' та СумськоТ' областей [3, 4]. Окрем! з них стверджують про можливкть одержання високих урожаТ'в, особливо на зрошенн в степовм зон!. У п!вденному Степу вирощування озимого ртаку мае базуватися на
Продуктивнють, морфоагробюлопчы та адаптивнi властивостi сор™ ртаку озимого [Brassica пapus L.)
Рис. 1, 2: Урожайнiсть ртаку в УкраУш в 2009 (злiва) i 2010 (справа) роках.
спе^альних розробках i обфунто-ваних технолопях для зменшення ризику його виробництва.
Сучасн гiбриди та сорти озимого ртаку володiють досить високим генетичним потен^алом продук-тивностi та яюсними показниками [2-7]. За останне десятирiччя свЬо-ва та вЬчизняна селекцiя досягли значних успiхiв щодо покращення генетичного потенцiалу, створення нових гiбридiв iз потенцiалом про-дуктивност до 6-7 i бiльше тонн з гектара. Про це свщчать результа-ти закладiв державно!' експертизи сорлв рослин, де за умов високо'' культури землеробства, науково-обгрунтовано'!' агротехнiки, впрова-дження нанотехнологiй були ство-ренi оптимальнi умови для росту та розвитку рослин, урожайшсть 'х сягае 5-6-ти i бiльше т/га.
Проте, потенцiйнi можливостi су-часних гiбридiв використовуються не повшстю, iснуе великий розрив мiж генетично закладеною та реальною врожайшстю. Аналiз виробництва рiпаку свщчить, що средня врожайнiсть товарних посiвiв дано'!' культури в Укра'ш становить 25-30% вщ потенцмно'' й на 35-40% нижче вщ европейських кра'н. Попри те, що врожайнiсть останшм часом дещо зростае, нинi вона набагато нижча шж у кра'нах £вропи. В середньому по Укра'ш врожайнiсть становила в 2009 роц - 1,85 т/га, а в 2010 роцi -1,7 т/га (рис.1, 2) [8-10].
Одшею з причин низько'' вро-жайностi ртаку е несприятливi по-
годш умови осiнньо-зимового пе-рiоду, погана перезимiвля посiвiв. Водночас, для реалiзацií потенцiалу продуктивностi ртаку необхщно враховувати загальнi бiологiчнi за-кономiрностi розвитку та фiзiологií культури за комплексом факторiв, якi впливають на врожайнiсть. За-собом задоволення фiзiологiчних та екологiчних потреб мають бути ш-тенсивнi технологи, як складаються з низки заходiв оптимiзацií умов на всiх етапах росту та розвитку рослин. Виршення завдань щодо тд-вищення продуктивности валових зборiв, прибутковостi та стаб^заци виробництва продукци ртаювни-цтва, на високому рiвнi повинно досягатися завдяки штенсифкаци галузi, впровадження нанотехно-лопй, вiдновлення та дотримання сiвозмiн, вологозбер^аючих систем обробiтку Грунту, збалансованого внесення мшеральних добрив i ми кроелеменлв для захисту рослин i тдвищення якостi продукцГ.
Визначальною потужною бю-логiчною базою та фундаментом зростання врожайност е розвиток генетики та селекци, а також гене-тичний потен^ал. Рiст урожайностi всiх культур за останшх 50 рокiв на 55-70% зумовлений використанням у виробництвi нових високопродук-тивних сортiв [2, 6]. СвЬова та ви тчизняна селек^я декiлька останнiх десятирiч досягала значних успiхiв у покращеннi генетичного потенци алу сучасних сортiв i гiбридiв. Про це свiдчать результати, одержат
>
в закладах державно'' експертизи сорлв рослин, де за умов високо'' культури землеробства, науково-обгрунтовано'' агротехнiки, впровадження нанотехнолопй, створення оптимальних умов для росту та розвитку рослин, урожайшсть сучасних сорлв сягае 6-7-ми та бтьше т/га.
Як вщомо, кожний генотип мае свм спадково зумовлений гене-тичний потен^ал продуктивностi, який характеризуеться поеднанням комплексу морфоагробiологiчних ознак i властивостей, i може повшс-тю реалiзуватися лише тодi, коли агроеколопчш умови в найбть-шiй мiрi вiдповiдають цим власти-востям. Формування максимально можливого врожаю забезпечуеться як системою агротехнолопчних за-ходiв по створенню оптимальних умов для росту та розвитку рослин, так i правильним розмщенням сор-тiв i гiбридiв у вiдповiдних зонах та найповнiшим використанням Ухшх адаптивних властивостей.
Тому досшдження ефективно-го використання наявних сортових ресурав, генетичного потенцiaлу та адаптивних властивостей гено-типiв ртаку, а також 'х розмщен-ня у вщповщних aгроекологiчних умовах мае наукову, aгрономiчно-господарську та загальнодержавну цшшсть, е досить актуальними.
Метою досл1джень було ви-вчення продуктивности морфоагро-бiологiчних i адаптивних властивостей нових гiбридiв та сорлв рiпaку озимого для ефективного викорис-
_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
Продуктивнють, морфоагробюлопчы та адаптивн властивостi сор™ ртаку озимого [Brassica napus L.)
Таблиця 1. Морфоагробiологiчнi властивостi нових сорлв рiпаку озимого
Сорт, пбрид Зона Висота рослин Спйккть до, бал Час цвтння Зимоспй-юсть, бал
вилягання посухи осипання
Абакус СЛП середня 8,3-8,9 7,7-8,6 6,7-7,0 раншй 7,3-8,7
Аплаус СЛП висока 8,3-8,9 8,7-8,9 6,5-7,4 середшй 8,2-8,7
Ексел СЛП середня 8,3-8,9 8,4-9,0 6,9-7,4 раншй 7,9-8,8
ОП 02 СЛП теж 8,3-9,0 8,6-8,7 6,6-7,5 теж 7,0-8,7
Брентано СЛП висока 8,0-8,9 8,4-8,7 7,0-7,1 -//- 8,1-8,6
Бапра ЛП середня 8,6 8,4-8,6 7,0-7,8 7,9-8,6
Белана ЛП теж 8,0-8,9 8,6 6,9-8,2 -//- 8,4-8,7
В!сб| СЛП висока 8,9-9,0 8,2-9,0 7,-7,4 середшй 6,9-8,7
ДК Секвоя Л середня 9,0 8,3 7,4 тзшй 8,7
ДК Ексепт СЛП теж 8,0-8,9 8,6-8,8 6,5-7,5 середшй 7,9-8,8
ДК Екстрейн СЛП висока 8,3-9,0 8,5-8,8 7,0-7,4 теж 7,5-8,8
ЕС Арт1ст СЛ середня 8,1-8,5 8,1-8,4 7,1-7,5 -//- 6,4-8,4
ЕС Ал1ас П висока 9,0 8,6 6,9 раншй 8,8
ЕС Нептун ЛП середня 9,0 8,3-8,6 6,9-7,0 тзшй 8,1-8,8
Клеопатра СЛП висока 8,6-8,9 8,3-8,7 6,7-7,0 раншй 7,5-8,7
Ладога СЛП теж 8,8-9,0 8,1-8,7 7,0-7,4 серершй 7,8-8,7
Мерано СЛП -//- 8,3-8,9 8,0-8,6 7,0-8,2 раншй 7,5-8,6
Маштоба ЛП середня 8,9-9,0 8,4-8,6 7,0-7,5 середшй 8,4-8,8
Релл1 СЛП теж 8,0-8,9 8,3-8,8 7,2-8,1 теж 7,6-8,0
Рохан СЛП -//- 8,0-9,0 7,8-8,6 7,0-7,9 надранш 7,8-8,7
Сшгова королева ЛП 8,6-8,9 8,3-8,6 7,0 середшй 8,1-8,7
йтро СЛП сер-вис 7,5-8,9 8,4-8,8 7,2-8,1 ранньо-середшй 7,5-8,7
Тассшо ЛП висока 8,5-8,7 8,4 7,0-7,3 раншй 8,0-8,7
Труд1 СЛП середня 8,3-8,8 8,5-8,7 6,8-7,4 середшй 7,9-8,6
Флеш СЛП висока 8,0-8,7 8,1-8,8 7,2-8,0 ранньо-середшй 7,5-8,7
Хард1 СЛП теж 8,1-8,6 7,9-8,5 6,8-7,4 середшй 7,4-8,4
Анна ЛП 8,5 8,3 7,6 8,0
Дема Л середня 8,6 8,4 7,5 тзшй 8,0
Соло ЛП теж 8,8-8,9 8,3-8,6 7,5-7,6 теж 7,0-8,0
Сллуца СЛ висока 8,4-9,0 7,8-8,3 7,4-7,8 -//- 8,0
тання наявних сортових ресурсiв, а також для розробки сортових агро-технологiй вирощування з урахуван-ням 'хшх бюлопчних особливостей.
Методика. Дослiдження проводили в закладах експертизи державно'! системи охорони прав на сорти рослин за Методикою проведення квалiфiкацiйноí' експертизи сорлв техшчних та кормових культур [11].
Результати та обговорення. За останшх два десятирiччя зарубiж-ною та вiтчизняною селекцieю було створено значну шьюсть принци-пово нових сорлв i гiбридiв ртаку озимого з покращеним габiтусом рослини, вдосконаленими морфоа-гробiологiчними ознаками та влас-тивостями, якi в бтьшм мiрi, нiж
старi, задовiльняють потреби хлiбо-робiв (табл. 1).
Дошдження свiдчать, що значну роль у тдвищенш врожайностi сор-тiв i гiбридiв вiдiграe висота рослин, яка виконуе важливi генетично-бiологiчнi та господарсько-агроно-мiчнi функци в онтогенезi рослин, мае тiсний зв'язок з шшими ознаками та властивостями, в першу чергу зi стмюстю до вилягання, засвою-ванiстю елеменлв поживи, продук-тивнiстю та яюстю продукци. Раш-ше у виробницв були поширенi в основному середньо- i високорослi сорти та пбриди рiпаку, 'х висота ся-гала 150-180 см i бiльше. Основни-ми 'хыми вадами, поряд з шшими, була низька стмюсть до вилягання,
особливо в сприятливих агроеколо-пчних умовах, що стримувало реа-лiзацiю 'хнього генетичного потен-^алу, передусiм, на високих агро-фонах, упровадженн iнтенсивних технологiй. Нещодавно створено новий тип короткостеблових i на-пiвкарликових гiбридiв озимого ри паку з мщним i коротким стеблом, оптимальною висотою рослин, яка забезпечуе високу стмюсть до вилягання та несприятливих умов серед-овища. Новi гiбриди типу PR45D01, PR45D03, PR45D05 та НК Технiк вщ-кривають новi стандарти та додат-ковi перспективи для отримання найвищого рiвня врожайностi на-сiння необхщно'' якостi, доводять агрономiчнi та економiчнi переваги нового селекцiйного напряму в створенш гiбридiв.
Важливу роль у забезпечен-нi високих урожа'в насiння рiпаку вiдiграе стiйкiсть сорпв i гiбридiв до обсипання. На сьогодн це е од-ыею з найважливiших проблем у технологи вирощування культури, адже у передзбиральний перюд i пiд час збирання можливi iстотнi втрати врожаю вщ обсипання, якi можуть сягати до 70 i бiльше вщ-сотюв. Тому ця проблема постiйно привертае увагу селекцiонерiв i ви-робниюв до пошуку шляхiв знижен-ня ризиюв i збереження врожаю. Проблему стмкосл до обсипання можна виршити на генетичному рiвнi. 1снують сорти й пбриди ртаку, як мають бiльшу стiйкiсть. У наших дошдженнях високу стiйкiсть до обсипання мали пбриди Флеш, йтро, Артус, Трабант, Елiот, Гелiо, Дембо, Таурус, Хорнет, Бапра, Ме-рано, Вектра, Геркулес та шшк Од-нак за певних погодних умов, таких як чергування рашшых рясних рос i сонця, затяжних дощiв, вiтрiв, граду, буревив та шших, а також через не-можливiсть зiбрати врожай у опти-мальний термш, стiйкостi до обсипання, яка закладена на генетичному рiвнi, часто бувае замало, щоб запоб^ти втратам. Навiть гiбриди, як вважаються стiйкими можуть
Продуктивнють, морфоагробюлопчы та адаптивн властивостi сортiв рiпаку озимого [Brassica napus L.)
Таблиця 2. Максимальна урожайшсть нових сортiв i гiбридiв рiпаку озимого в закладах експертизи сорлв рослин (2007-2010 рр.)
обсипатися, хоч i меншою 1^рою. Тодi актуальним е використання спецiалiзованих хiмiкатiв, обробка якими знижуе втрати посiвiв перед збиранням й дае змогу збирати вро-жай зi зниженою вологiстю насiння. Виявлено, що менш стiйкими до об-сипання е пбриди Сенатор, Атлант, Дангал, Сыгова королева, Клеопатра, Тассто, ЕС Алiсо, Абакус, Апла-ус та шшг
Дослiдження свiдчать, що новi сорти та гiбриди волод^ть висо-ким потенцiалом продуктивностi. В державнм системi охорони прав на сорти рослин, де висока культура землеробства, впроваджуються нов^ш агротехнологи, найновiшi науковi розробки, розробляються заходи по створенню оптимальних умов для росту та розвитку рослин, а також реалiзацiя селекцмно-генетичного потен^алу, яка вщбу-ваеться в повнiшiй мiрi (табл. 2).
Занесет в Реестр сорти та пбриди в рiзних агрошматичних зонах i пiдзонах, вар^ючи в погодних умо-вах i д1Т абiотичних факторiв серед-овища, свiй потенцiал продуктив-ностi реалiзують неоднаково. В сте-повiй зон вищою продуктивнiстю характеризуються гiбриди Емблем, Тассто, Ексел, ЕС Арткт, Ес Камто, Абакус; в лiсостеповiй - ПР 46 В 21, ПР 46 В 15, Рохан, Флеш, Екзекютв, Токата, Ексагон, Екзетер, Трактор; в полкькм - Екстенд, Абтт, Траган, Екзотiк, Емблем, Синтетик та шшг
Вiд правильного добору генотипу для конкретно)' зони, тдзони, ми крозони чи регiону значною мiрою залежить величина та стабiльнiсть урожайност по роках. Особливо це помто в несприятливi роки або при недостатньому ресурсному за-безпеченнi, серйозних упущеннях, спрощеннях чи прорахунках у при-йомах агротехнiки. Дослiдженнями встановлено, що лише окремi новi сорти та пбриди, таю як Абакус, НК Петрол, Трiангель волод^ть доброю еколопчною пластичнiстю i присто-сувальними властивостями та здатн формувати високу продуктивнкть
в усiх фунтово-шматичних зонах. Еколопчно пластичнi генотипи в посушливi роки при несприятливих умовах та агроеколопчних факторах знижують урожайшсть у меншiй мiрi, нiж iншi сорти та гiбриди. Дещо вужчу еколопчну пластичнiсть i добру адаптившсть мають сорти та пбриди Тассто, Ексел, ЕС Арткт, ЕС Камто, НК Технк, йтро, Екзетер, Флеш, Хорнет, Косовиця, як забез-печували високу врожайнiсть у сте-повiй та лiсостеповiй зонах.
У реалiзацN генетичного потенци алу нових сортв i гiбридiв ключову роль в^грае 'х пристосованiсть до умов зовшшнього середовища, якi постiйно вар^ють. У цьому неаби-яке значення мае зимостмккть су-часних сортв i гiбридiв, яка е важ-ливою 'хньою бiологiчною власти-вiстю та часто визначае придатнiсть генотипу для виробництва, адже його вирощування в бiльшостi зон Укра'ни пов'язане з ризиком вимер-зання в окремi роки. В зимовий пе-рiод ураження та загибель рослин найчаспше зумовлюються кiлькома причинами. Зимовi пошкодження можуть спричиняти повну загибель рослин, уповтьнювати росто-вi процеси, послаблювати рослини та 'х регенерацiю пiсля перезимiвлi, призводити до зрщження посiвiв, а в юнцевому наслiдку - до зниження урожайност та якостi зерна.
На зимостмккть великий вплив мають загальний рiвень культури землеробства та цiльовi агротех-нiчнi прийоми, до яких можна взнести кращi попередники, вчасний i якiсний обробiток Грунту, дотри-мання оптимальних строкiв авби та норм висiву, глибини заробки на-сiння, доз i строюв внесення добрив та спiввiдношення у них основних елементв живлення, застосування фунгiцидiв в осiннiй перiод тощо.
Але навiть належне дотримання агротехнолопй не завжди забезпе-чуе нормальну перезимiвлю рослин. Визначальним бувае генетич-на основа та бюлопчш властивостi сортiв. За цiею властивiстю озимий
Назва сорту Заклад експертизи Р1к т/га
С т е п
Емблем Бердянська держсортостан-ц1я 2008 5,60
Тассшо теж 2008 5,59
Ексел -//- 2008 5,47
ЕС Арт1ст -//- 2008 5,45
ЕС Камшло Днтропетров-ський Держек-спертцентр 2008 5,41
Абакус теж 2008 5,37
Ексел -//- 2008 5,36
ДК Екстрейн Бердянська держсортостан-ц|я 2008 5,27
Кабрюлет теж 2008 5,24
Фшесс -//- 2008 5,23
ЕС Меркурм 2010 5,21
Л i с о с т е п
ПР 46 В 21 1ллшецька держ-сортостанц1я 2008 7,15
ПР 46 В 15 теж 2008 6,93
ПР 46 В 14 -//- 2008 6,91
Рохан 2008 6,81
Флеш 2008 6,50
Екзеккгпв 2008 6,47
ЕС Арт1ст 2008 6,34
ПР 46 В10 2008 6,23
Токата 2008 6,22
Ексагон 2008 6,18
ПР 46 В 20 2008 6,15
Екзетер 2008 6,14
Трактор 2008 6,12
П о л i с с я
Екстенд Корецька держ-сортостанц1я 2009 4,80
Абшт 1вано-франювський держексперт-центр 2007 4,75
Траган теж 2007 4,75
Екзот1к Корецька держ-сортостанц1я 2009 4,69
Емблем 1вано-франювський держексперт-центр 2008 4,64
Екзекктв теж 2008 4,64
Екстенд -//- 2008 4,62
Екзот1к 2008 4,61
Синтет1к 2007 4,60
Продуктивнють, морфоагробюлопчы та адаптивн властивост copTiB pinaKy озимого (Brassica napus L.)
ртак поступаеться озимiй пшени-цi. При сформуванш розетки з 6-8 справжшх листкiв, за висоти рослин 10-15 сантиметрiв, товщинi коре-нево'' шийки 12-14 мм, а також доброму загартуванш, ртак може на рiвнi коренево'' шийки витримува-ти морози до мшус 12-16°С, а при сшговому покривi в 5-7 см - до ми нус 24-25°С [10, 11]. Рослини, як не сформували розетки, можуть заги-нути за температури пов^ря мiнус 10°С. Позитивним е те, що в останш роки селек^ею створенi сорти та гiбриди з дещо вищою зимостмюс-тю, шж були ранiше. До них можна взнести гiбриди ЕС Нептун, Таласа, Аплаус, ДК Секвоя, Антарiя, Тара-бант, Вк&, НПЦ 9800, Ранок По-дiлля, Демерка, Снiгова королева, Ландар, Клеопатра, Дембо, Гелю, Одта та шшк Проте у виробницв ще е частина сортiв iз середньою та низькою морозо- та зимостмюстю, якi в несприятливi для перезимiвлi роки можуть гинути або зрщжува-
тись. Нижчу зимостiйкiсть в^чено у сортiв i гiбридiв Маштоба, Вiсбi, РСХ 3158, Екзотiк, ЕС Арткт, Гексагон, Трiангель, Старт та деяких шших.
Разом iз тим, дуже важливу роль у протиди посус вiдiгрaють сорти з добре виявленою посухостмкк-тю. Дослiдженнями було встанов-лено, що кращою посухостмкктю вiдзнaчaються гiбриди та сорти ри паку озимого ЕС Алiaс, Вкб^ ОП 02, Джеспер, Таурус, Антaрiя, Анна, Сш-гова королева, ЕС Нептун, Астрада, Аплаус, Геркулес, Клеопатра, Лан-дар, Маштоба, Нельсон, нПц 9800, Оксана, Соло та шшк Тобто лише частина зареестрованих сортв i п-бридiв характеризуеться генетично зумовленою доброю стмкктю до посухи, як в стресових посушливих умовах здатш здiйснювaти сво)' жит-тевi та репродуктивнi функци, фор-мувати господaрсько-цiнний вро-жай, зменшуючи продуктившсть у меншiй мiрi, шж слабо посухостiйкi. Частина сортiв i гiбридiв мае серед-
нiй та нижче середнього рiвень по-сухостмкост, культивування яких у посушливi роки призводить до значного недобору врожаю. Нижча посухостмккть в^чена в сортв i гiбридiв Валеска, Вотан, Галицький, Елт Елвiс, Кронос, Лiрaджет, Одта, Атлант та шших.
Висновки. Дошджеш сорти та пбриди ртаку озимого мають рiз-ноплaновi морфоaгробiологiчнi характеристики, зокрема рiзний гене-тичний потен^ал продуктивностi, ступiнь iнтенсивностi, висоту, час дозрiвaння, aдaптивнi влaстивостi та господaрсько-економiчну цш-нiсть, що надае товаровиробникам можливост 'х добору для певних рiвнiв ресурсного забезпечення, строюв сiвби, конкретних грунтово-клiмaтичних умов i за ефективного 'х використання створюе реальш передумови для тдвищення уро-жaйностi та прибутковостi ртаюв-ництва.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. © AgroScience.com.ua 2008-2011 р. | e-mail: dmin@ agroscience.com
2. Лихочвор, В. В. PinaK. / В. В. Лихочвор, Р. Р. Проць. // НВФ УкраТнськ технологи. - Львiв, 2005.- 88 с.
3. Гайдаш, В.Д. Агротехнiкa вирощування / В.Д. Гайдаш // PinaK. -Iвaно-Фрaнкiвськ: Оверая ЛТД, 1998. - С. 87-107.
4. Бардин, Я. Б. Ртак: вщ авби - до переробки / Я. Б. Бардин. - К.: Свк, 2000. - 108 с.
5. 1нтенсивна технолопя вирощування озимого рiпaку в УкраТн / Мiнiстерство аграрно'1 полiтики УкраТни: за ред. Лапи О. М. - К.: Уыверсал-Друк, 2006. - 100 с.
6. Древс. Ымецько-Укра'шський проект розвитку аль-ського господарства i залучення iнвеcтицiй / В1лш Древс, Олександр Мельник // Фiрмa «Агроконсалт-трасформ», (HyAn)Copyright © 2002-2009.
7. Лапа, О. М. Технолопя вирощування та захисту озимого ртаку. / О. М. Лапа, I. М. Свиданюк [та ш.]. - К.: Коло бт 2006. - 46 с.
8. 2008 - 2011agronauka.com.ua
9. ООО Химагромаркетинг / Новости компании. - Сорт озимого рапса ГК Габриэлла- залог высокого урожая. -21.07.2011. - Сайт компании.
10. Газета «Агробiзнеc сьогоднЬ © 2010 р. agro@impress-media.kiev.ua
11. Методика проведення квaлiфiкaцiйноТ експертизи сорлв техычних та кормових культур: Офщшний бюлетень: Охорона прав на сорти рослин. - К.: Алефа, 2003. - Вип. 3. - С. 59-65.
