CC BY
22господарство швдня Украши. - М1жв. наук. зб. Украши : Метеорологiя, клiматологiя та пдролопя. -К.: КНТ, 2005. - Вип. 49. - С.252-260.
8. Прусакова Л.Д., Малеванная Н.Н., Белопу-хов С.Л., Вакуленко В.В. Регуляторы роста растений с антистрессовыми и иммунопротекторными свойствами. - Агрохимия. - 2005. - N° 11. - С. 76-86.
9. Степанов К.И. Влияние светового режима на накопление фотосинтетических пигментов в листьях растений. - В: Минеральное питание и свет как фактор фотосинтетической деятельности с. -х. растений и формирования урожая -Труды КСХИ, Кишинев,1974. - т. 114. - С. 4-12.
10. Тарчевский И.А., Андрианова Ю.Е. Содержание пигментов как показатель мощности разви-
тия фотосинтетического аппарата у пшеницы. - Физиология растений. - 1980. - т. 27. - № 2. - С. 341347
11. Третьяков Н.Н. Практикум по физиологии растений. - М.: Агропромиздат, 1990. - 261 с.
12. Хохлов В.М., Бондаренко В.М., Латиш Л.Г. Просторовий розподш аномалш опащв в Украш. -Укранський пдрометеоролопчний журнал. -2009. - Вип. 5. - С. 54-62.
13. Якименко О.С., Терехова В.А. Гуминовые препараты и оценка их биологической активности для целей сертификации. - Почвоведение. - 2011. -№11. - С. 1334 - 1343.
14. Teaca C.A., Bodirlau R. (2008) Toxicity assay assessment // Bioresourses. Vol.3 (4). P. 1130-1145.
ВПЛИВ М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ, РОСЛИННИХ РЕШТК1В, СИДЕРАТ1В ТА БЮПРЕПАРАТУ НА УРОЖАЙН1СТЬ ТА ЯК1СТЬ ЗЕРНА ГРЕЧКИ В УМОВАХ П1ВДНЯ УКРА1НИ
Коваленко О.А.
Кандидат альськогосподарських наук, доцент, 3aeidyeau кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколагвський нацюнальний аграрний утверситет
Федорчук М.1. Доктор альськогосподарських наук, Професор кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколагвський нацюнальний аграрний утверситет
Кислянка Н.П. Здобувач вищо'1 освти АМН 2/1 Миколагвський нацiональний аграрний утверситет
Перушев М.А. Здобувач вищо '1 освти АМН 2/1 Миколагвський нацiональний аграрний утверситет
THE INFLUENCE OF MINERAL FERTILIZERS, VEGETABLE RESIDUES, SIDERATES AND BIOLOGICAL PRODUCTS ON THE YIELD AND QUALITY OF BUCKWHEAT GRAINS IN THE
CONDITIONS OF SOUTHERN UKRAINE
Kovalenko O.
PhD, Associate Professor, Head of the Department of Plantgrowing and Landscape designe Mykolayiv National Agrarian University Fedorchuk M.
Ph.D, Professor Department of Plantgrowing and landscape designe
Mykolayiv National Agrarian University
Kislyanka N. Undergraduate student AMN 2/1 Mykolayiv National Agrarian University
Perushev M. Undergraduate student AMN 2/1 Mykolayiv National Agrarian University
Анотащя
У статт наведеш результати дослщжень вщносно ефективносп використання мшеральних добрив, рослинних рештшв, сидерапв та бюпрепаралв на рют i розвиток, урожайнють та яшсть зерна культури гречки. В польових дослвдах на чорноземi твденному середньосуглинковому слабкоеродованому (Нав-чально-науково-практичний центр МНАУ), за умов природного зволоження, аналiзувався шдиввдуалний вплив вищенаведених факторiв та ix сумюна д!я на культуру.
В результата отриманих даних можна зазначити, що використання дослiджуваниx елеменпв техно-логii вирощування культури по ввдношенню до контрольного варiанту забезпечували лiнiйний прирiст рослин (вiд 3 до 17,4 %) та !х висоту вiд 77,4 см (контрольний варiант) до 90,9 см, на кращому варiантi дослiду. Використання одного з дослвджуваних агротеxнiчниx факторiв мали менший вплив на бюмет-ричш показники рослин гречки порiвняно з !х комплексним застосуванням.
Формування урожайносп та ii структурних елементiв залежали ввд ycix дослiджуваних факторiв. Встановлено, що використання мiнерального добрива в дозi N34P34K34, рослинних залишк1в у виглядi 5 т/га соломи, сидерата, у виглядi 7 т/га рослинно! маси прчищ бiлоi' та використання бiопрепарата-деструктора стерш, в дозi 1 л/га, забезпечували отримання 2,04 т/га зерна культури. При цьому рослини гречки мали найбiльшy кiлькiсть сyцвiть (19,3 шт. на одну рослину) та массу зерна в 1,10 грашв з одше! рослини.
В сприятливi за вологою роки вплив дослiджyваних факторiв на бiометричнi показники та показники продуктивносл були бiльш сутгевими та значимими. В наших наведених дослщжуваних даних таким роком був 2018 рж, який сформував урожайшсть культури гречки в кращому варiантi на рiвнi 2,32 т/га, при наявносп 45,9 штук зерен на однш рослинi та !х вазi 1,27 грамiв.
Abstract
The article presents the results of research on the effectiveness of the mineral fertilizers, plant residues, siderates and biological products use for growth and development, yield and quality of buckwheat grain. In the field experiments on the black soil of the southern medium-loamy weakly eroded (MNAU Educational and Practical Center), under conditions of natural moisture, the individual influence of the above factors and their compatible effect on the culture was analyzed.
As a result of the obtained data it can be noted that the use of the studied elements of the cultivation technology of the culture relative to the control variant provided a linear growth of plants (from 3 to 17.4%) and their height magority from 77.4 cm (control variant) to 90.9 cm, on the best variant of the experience. The use of one of the investigated agrotechnical factors had less influence on the biometric parameters of buckwheat plants compared to their complex application.
The formation of yield and its structural elements depended on all the factors studied. It was found that the use of mineral fertilizer at a dose of N34P34K34, plant residues in the form of 5 t / ha of straw, siderates, in the form of 7 t / ha of mustard white vegetable mass and the use of biopreparation-destructor, at a dose of 1 l/ha, provided 2.04 t / ha of grain crops. In this case, buckwheat plants had the highest number of inflorescences (19.3 units per plant) and a grain weight of 1.10 grams per plant.
In the favorable of watter years, the impact of the studied factors on biometrics and performance metric was more essential and significant. In our research data, such year was 2018, which formed the yield of buckwheat crop in the best variant at the level of 2.32 t / ha, with 45.9 grains per plant and their weight about 1.27 grams.
Ключовi слова: гречка, мшеральш добрива, солома, сидерати, бюпрепарат, деструктор стерш, бю-метричш показники, урожайшсть, яшсть зерна, ефектившсть використання.
Keywords: buckwheat, mineral fertilizers, straw, siderates, biological preparation, stubble destructor, bio-metric indicators, yield, grain quality, efficiency of use.
Постановка проблеми. Проблема сучасного рослинництва полягае в отримаш дешево! яшсно! та еколопчно чисто! продукцп.
Гречка вважаеться цшною круп'яною культурою, урожайшсть яко! мае низьш показники, а збiр зерна по УкраЫ складае приблизно 88,7 тис.т. на рш. Так, в Микола!вськш обласп площа поаву гречки займае 10,7 тис.га, при урожайносп всього 1,35 т/га (статистичш даш). Гречка зернова культура яка в сво!й продукцп мае вггамш Р (рутин) та багата мжроелементами, мае лжувальне та дiетичне значення, необхщне для життед!яльносп людини [1].
Одшею з сновною причин отримання таких низьких показнишв врожайносп культури е недос-коналють режиму живлення в технологи !! виро-щування. Гречка теплолюбна та вологолюбна культура, на одиницю врожаю яко! потрiбна значна кшьшсть елеменпв живлення порiвняно з шшими зерновими культурами, це пояснюеться и коротким вегетацшним перюдом (всього 65-85 дшв). Остан-шм часом великий штерес визивае використання бюпрепарапв та мжродобрив в технологи виро-щування гречки, яш покращують режим !! живлення, особливо азотного, та штенсивно защяш в процесах штрифжацп за умов застосування сиде-ральних культур та використання побiчно!' продукцп попередника [2].
Використання бюпрепарапв та органчно! маси no6i4Ho! продукцй' i сидератiв, е перспектив-ним напрямком розвитку землеробства та рослинництва Укра!ни, створюються новi бiопрепарати яш захищають та пiдвищують iмунiтет рослин, вплива-ють на пiдвищення урожайносп та якосп зерна крупяних культур [3-4].
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй. У науковiй лiтературi довгий час юнувала точка зору про те, що на родючих грунтах гречка не потребуе додаткового мшерального живлення (А.А. Голо-дец, 1935; Е.А. Столетова, 1955; АЛ. Смирнов, 1958; П.Г. Найдш, 1963). У зв'язку з чим, аг-рохiмiчних дослiдiв з цiею культурою в чорнозем-но! зонi проводилося дуже мало.
Вважалося, що гречка може забезпечити вро-жай зерна 1,0-1,2 т/га i без внесення добрив за раху-нок активно! дiяльностi свое! коренево! системи. Однак в сучасних умовах виявленно зниження ефективно! родючосп чорноземних грунтiв, що негативно позначаеться на продуктивносл сшьсь-когосподарських культур, в тому чи^ i гречки, i це вимагае нових пiдходiв у питаннi застосування добрив щд цю культуру [1].
Останшм часом зросла зацiкавленнiсть у вико-ристаннi бiопрепаратiв, що покращують режим живлення, в першу чергу азотного.
Ефектившсть бюпрепарапв встановлена при обробленн тритикале (О.М. Касинкiна, 2004), проса (£.Г. Кулiкова, Е.В. Надежкiна, 2004), яро!
пшениц (Н.В. Коряпна, 2004; Г.К. Соловова, Н.Ф. Клiмова, 2004), багато дослiдiв з впливу сидераль-них культур та бюпрепарапв проведено в кранах ближнього зарубiжжя.
Постановка завдання. Мета нашого до-слвдження полягала в бiльш детальному аналiзу впливу бюпрепарапв на бiометричнi показники, врожайшсть та И структуру культури гречка сорту Антар1я за умов використання мiнеральних добрив, сидератiв та соломи, за умов вирощування зони Швденного Степу Укра!ни. А також обгрунтування та рекомендаци ввдносно найбiльш ефективних прийомiв !х застосування.
Матерiали i методи дослiджень. Так як гречка е круп'яною культурою яку використовують для харчових цшей, на И поавах бажано обмежува-тися у використанш хiмiчних методiв захисту рос-лин та мшерально! форми елеменпв живлення. Альтернативою цьому е використання оргашчно! маси (гнiй, рослиннi рештки, сидерати та iншi) та бюлопчних препаративних форм (бiопрепарати стимулятори росту, бюшсектициди, бiофунгiциди, бактерiалнi добрива, деструктори стернi та iншi), як1 е бшьш безпечними для грунту, продукци рос-линництва, людей та теплокровних тварин. Бюпре-парати у своему склащ мають живi мiкроорганiзми та природш бiологiчно активнi речовини, що син-тезуються цими ж мшрооргашзмами. Можна ска-зати, що це еколопчно чистi добрива комплексно! до, оск1льки мiкроорганiзми фiксують не лише азот з атмосфери а й продукують амiнокислоти, рютак-тивуючi сполуки та речовини антибютично! при-роди. Щдвишують урожайнiсть на 20-80 % [5].
Польовi дослiди проводились нами в умовах навчально-науково-практичного центру Мико-ла!вського нацiонального аграрного унiверситету зони Плвденного Степу Укра!ни. Грунт дослщного поля представлений чорноземом пiвденним се-редньо-суглинковим слабкосолонцюватим, при глибокому рiвнi залягання грунтових вод [6]. Гуму-совий горизонт темно-срий iз каштановим вщпн-ком, що характеризуеться солонцювапстю та вузь-ким спiввiдношенням Са2+* i Mg2+ (2,5-2,8). Харак-терний високою зв'язнiстю, схильний до запливання, грудкувато-зернистий, рихлий. Вш мае значну к1льк1сть решток корешв культурних рос-лин та бур'яшв. Орний горизонт знаходиться в межах 0-30 см. Перехвдний горизонт мае крупно-зернисту, або грудкувато-призматичну структуру. Пвд гумусовим горизонтом залягае карбонатний шювш у виглядi бiлозiрки.
Крiм того, при висиханнi грунт вщзначаеться високою шiльнiстю, низькою водопроникшстюй схильний до набухання. Найменша вологоемшсть 0-70 см шару грунту складае-22,0 %, вологiсть в'я-нення-9,7 % ввд маси сухого грунту, щ№нють -1,40 г/см3. В орному шарi грунту мiститься така кшь-шсть гумусу 2,9-3,2 %, рухомого фосфору 31 - 38 та обмшного калш 332 - 525 мг/кг грунту. Валового азоту в грунп мiститься 0,20-0,25 %, фосфору -0,12-0,14 %. Реакщя грунтового розчину верхнiх го-ризонтiв близька до нейтрально! або слабко лужна
(рН 6,8 - 7,2), вниз по профш зростае. За характеристикою грунт е типовим для чорнозему швденного степово! зони Укра!ни, та приданий для вирощування бшьшосл основних сшьськогосподарсь-ких культур [7].
Дослвди проводились за загально прийнятою для зони вирощування технолопею, крiм до-слiджуваних факторiв. Обробггок грунту прово-дився агрегатом з тактора Т-150К та плуга ПЛН-6-35 в комплекп з котком ККШ-2 на глибину 20-22 см. Безпосередньо перед оранкою вносили ком-плексш добрива згiдно схеми дослiду. Попередни-ком гречки була пшениця озима тсля збирання яко! вивозили, або залишали подрiблену солому (5 т/га) згвдно схеми досл1ду. Рослиннi рештки зароблюв-али в грунт дисковим лушшьником ЛДГ-10 на глибину 6-7 см. На деяких варiантах дослщу висiвали культуру гiрчицi в якосл сидерату з послiдуючою !х заробкою (7 т/га) дисковими агрегатами БДП-6,3. Оприскування рослинних решткiв проводили агрегатом ОПШ-15.01. Насшневий матерiал гречки обробляли гуматом натр1ю та ТМТД (250 г i 2 кг на 20 л води на 1 тонну насшня). Овбу проводили в оптимальш сроки з 20 кытня по 5 травня (залежно в1д року досл1дження) рядковим способом з м1жря-дям 15 см авалкою С3-3,6А на глибину 4-6 см, за норми виаву 3,5 млн. шт. схожого насшня на1 гектар [6].
Площа поавно! дiлянки складала 54 м2, а облiково! 25 м2. Повторшсть в дослiдi була чотири-разова [6, 8]. Облш бiологiчного врожаю та його структуру проводили за допомогою вщбору снопо-вих зразшв, а загальний урожай зерна гречки визна-чали за допомогою роздтного способу збирання, скошування у валки при вологосп 70 - 80 % плодiв жаткою ЖВН-6А-01 при висоп зрiзу 15-20 см, та волопстю зерна 15-17 %, з послщуючим подбором та обмолотом за допомогою комба!на «Сампо-130». Розташування повторень в дослщ було система-тичне, а розташування варiантiв рендомiзоване. За-гальна кiлькiсть варiантiв 10.
Схема дослвду:
1. М34Р34К34 - контроль.
2. ^4Р34К34 + солома (5 т/га).
3. ^4Р34К34+ солома (5 т/га) + деструктор (1 л/га) +ашачнаселира (5 кг).
4. Р34К34+ солома (5 т/га) + N34 + деструктор (1 л/га) + амiачна селпра (5 кг).
5. ^4Р34К34+ сидерат (7 т/га).
6. ^4Р34К34+ сидерат (7 т/га) + деструктор (1 л/га) + амiачнаселiтра (5 кг).
7. Р34К34+ сидерат (7 т/га) +N34+ деструктор (1 л/га) +ашачнаселира (5 кг).
8. ^4Р34К34+ солома (5 т/га) + сидерат (7т/га).
9. ^4Р34К34+ солома (5 т/га) + сидерат (7 т/га) + деструктор (1л/га) + амiачна селира (5кг).
10. Р34К34+ солома (5 т/га) + сидерат (7 т/га) + N34+ деструктор (1 л/га) + ашачнаселира (5 кг).
Враховуючи склад грунту на якому проводили дослщ, здатнiсть культури до самозабезпечення елементами живлення, в якосп базового добрива була взята доза добрив яких становить Nз4Pз4Kз4, як середне в1д рекомендовано! норми добрив для
поаву гречки сорту Антарiя в степовш зош Пiвдня Укра1ни.
В варiантах 2-4 представлена технолопя виро-щування гречки за рахунок використання соломи та бiопрепаратiв, а у варiантах 5-7 технологiя за рахунок сидерату та бюпрепарапв. Найбiльш висока бiологiзована технологiя представлена у варiантах 8-10, де використовуеться солома сидерат та бiопрепарати.
Протягом вегетацшного перiоду пiдтримували структурнiсть грунту в рихлому станi та чистому вщ бур'янiв, що сприяло покращню бюлопчно! ак-тивностi.
Урожай та яшсть насiння визначали за методикою Державного сортовипробовування сшьсько-господарських культур (1985) i вiдповiдними ГОСТами: 12042-80, 12037-81, 12038-84. Спостере-ження за бiометричними показниками рослин гречки проводили взявши 20 типових рослин з кож-но! дмнки та формуючи середш значения.
Виклад основного матерiалу дослвдження. Вихвд продукци з одиницi поавно! площi е основ-ним показником сфсктивносп вирощування дано!
культури. Урожайнiсть це показник взаемодп про-цеав, як1 протiкають залежно вiд змши умов вирощування, тому оцшка взаемодй' агротехнiчних прийомiв використання оргашчних добрив (соломи, сидерату) та бюпрепарапв з використаням потенцшно! можливосп сорту Антарiя в умовах Швдня Укра1ни е основним етапом наших до-слiджень.
При оцiнцi продуктивносп окремих рослин та посiву в цшому загальна роль выводиться висоп та лiнiйному приросту рослин. Вплив рiзних еле-ментiв технологй' та бюпрепарапв на висоту та лшшний прирют гречки сорту Антарiя в степовш зош Украши наведеш на рисунку 1.
Отже, результати дослвдження показали, що за рiзних систем технологй' використання бюпрепарапв залежно вщ варiанту дослiду спостерiгаеться поступове збiльшення лiнiйного приросту та ви-соти рослини. Лiнiйний прирiст з кожним варiантом пвдвищувався до 3% залежно ввд попе-реднього, а висота вщ 1,2 см до 2,5 см в порiвнянi з попередшм варiантом дослвду.
I Висои рослин, см
95
б 90
Я 85
о
2 80 С—
се
О 75 о
¿5 70
_»—Л1Н1ЙНИЙ ирирю, %
1-4.2
15.3
Г Л
20
15
10
Рис.1. Дiаграма середньо1 висоти та лшшного приросту гречки в дослiдi з додаванням бiопрепаратiв
за варiантами
Урожайшсть гречки сорту Антарiя залежно ввд використання мшеральних добрив, соломи пше-нищ, сидерально! маси гiрчицi бшо! та використання бюпрепарату--деструктора стерш наведено в таблицi 2.
Виходячи з наведених даних, саме комплексне використання вище наведених елементiв агротех-
шки вирощування гречки давало можливiсть куль-турi сформувати максимальнi показники врожай-ностi культури (2,04 т/га). Прирют даного показ-ника по вщношенню до контрольного варiанту склав 0,75 т/га, що е дуже вагомим показником. Ко-жен дослвджуваний фактор по своему змiнював рiвень врожайносп культури, але усi вони були позитивна
Таблиця1
Вплив рiзного застосування органiчних добрив та бюпрепарапв на урожайнiсть гречки сорту Антарiя _в степовiй зонi УкраУни_
Варiант Урожайнiсть, т/га Прирют, +
2017 р. 2018 р. 2019 р. Середне
Контроль 1,08 1,47 1,32 1,29 -
1 1,16 1,51 1,38 1,35 + 0,06
2 1,22 1,59 1,45 1,42 + 0,13
3 1,28 1,68 1,51 1,49 + 0,20
4 1,37 1,72 1,62 1,57 + 0,28
5 1,45 1,80 1,67 1,64 + 0,35
6 1,51 1,91 1,77 1,73 + 0,44
7 1,58 2,05 1,89 1,84 + 0,55
8 1,67 2,17 1,95 1,93 + 0,64
9 1,75 2,32 2,05 2,04 + 0,75
Середне 1,41 1,82 1,66 1,63 + 0,34
Приркт, + + 0,41 + 0,25 + 0,22
Н1Ро5, т/га 0,15 0,20 0,18
В сприятливих погодних умовах на всiх варiантах дослвду середня урожайнiсть склала 1,82 т/га. В умовах менш сприятливих цi показники варшвали i становили 1,41 т/га i 1,66 т/га вiдповiдно.
В середньому по роках дослвджень низька уро-жайнiсть гречки сорту Антарiя була на контрольному вар1анп 1,29 т/га. Найбшын висош показники
ми спостертали на BapiaHTi де використовували мшералъш добрива N34P34K34, солому, сидерат та деструктор стернi, при цьому вони становили 2,04 т/га.
Показники впливу рiзних технологiй та бюпре-пaрaтiв на к1льк1сть суцвиъ та масу 1000 зерен гречки сорту Антaрiя в степовiй зон Украши наве-денi на рисунку 2.
Рис. 2. Юльюсть суцвть на 1 рослину та маса 1000 зерен залежно eid впливу до^джуваних факторiв
Анaлiзуючи дан граф^ можемо побачити що, в контрольному вaрiaнтi середня кшъшстъ суцвiтъ становила 16,2 шт., та спостерталася найбшъша маса 1000 зерен, яка становила 29,2 гр. З кожним наступним вaрiaнтом кiлъкiстъ суцвiтъ не-значно зб№шувалась. Значний вплив бюпрепа-рапв вiдмiчaвся в 3-му вaрiaнтi, в якому кiлъкiстъ суцвiтъ становила 17,5 шт., але вiдмiчaлося значне зниження маси 1000 зерен до 27,4 грaмiв.
Найбiльшi показники вiдносно кшькосп суцвiть, спостерiгалися у варiантах 7-9, та становили 18,519,3 шт/рослину, а вiдповiднiсть маси 1000 зерен становила 28,4-27,7 грам. Вплив рiзних органiчних складових технологи (солома, сидерати) та бюпре-паратiв (деструкторiв стерш) на к1льк1сть та вагу зерен гречки сорту Антарiя в степовш зонi Укра1ни наведено в таблиц 2.
Таблиця 2
Вплив рiзних технологш та бiопрепаратiв на шльшст та вагу зерна гречки сорту Антарiя _з однieí рослини, г_
BapiaHT Маса зерна, г/рослини
2017 р. 2018 р. 2019 р. Середне
шт. г. шт. г. шт. г. шт. г.
Контроль 23,6 0,67 34,7 1,03 23,9 0,70 27,4 0,80
1 24,6 0,68 36,5 1,07 27,4 0,77 29,5 0,84
2 25,0 0,71 38,1 1,10 29,9 0,80 31,0 0,87
3 26,9 0,73 39,4 1,12 32,1 0,85 32,8 0,90
4 26,6 0,75 38,5 1,11 30,6 0,90 31,9 0,92
5 27,4 0,76 40,9 1,16 33,7 0,99 34,0 0,97
6 28,4 0,78 42,9 1,20 35,2 0,99 35,5 0,99
7 29,0 0,81 40,7 1,15 37,1 1,07 35,6 1,01
8 30,1 0,83 44,3 1,23 38,1 1,09 37,5 1,05
9 31,7 0,86 45,9 1,27 41,5 1,17 39,7 1,10
Середне 27,3 0,76 40,2 1,14 33,0 0,93 33,5 0,95
В сприятливих погодних умовах 2018 року се-редня кiлькiсть зерен становила 40,2 шт., а вага íх рiвнялась 1,14 грам. В умовах менш сприятливих рошв для культури, середня кшьшсть зерен по всiх варiантах варшвала вiд 27,3 до 33,0 штуки, а íх вага 0,76 та 0,97 грам ввдповвдно. Середня маса зерна по варiантах за роками дослвджень становила 33,5 штуки вагою 0,95 грам.
Найбшьш низькi показники ваги 1000 зерен (0,80 грам) в середньому за роки дослвджень по гречцi сорту Антарiя вiдмiчались на контрольному варiантi при цьому íх к1льк1сть була 27,4 штук на однш рослинi. На ввдмшу ввд iнших варiантiв мак-симальну кiлькiсть та вагу зерна (33,5 штук зерен вагою 0,95 грам) спостержали на варiантi де комплексно використовували ^4Р34К34, солому, сиде-рат та деструктор стернi.
Висновки. На висоту гречки значно впливали погоднi умови та технологiя вирощування. Кон-трольний варiант висоти гречки становить 77,4 см. Внесення соломи 5 т/га збшьшувало висоту рослин на 2,3 см, при застосуванш седирату 7 т/га цей по-азник порiвнянi з контролем зб№шувався на 7,0 см. В варiантi де використовували сумiсно солому та сидерат висота рiзнилася на 11,0 см, а за внесення деструктора стерш 1 л/га та амiачноí селпри можна було спостертати збiльшення и на 13,5 см в порiвнянi з контрольним варiантом.
Використання бiопрепаратiв значно впливали на кшьшсть суцвпъ та масу 1000 зерен. Так в контрольному варiантi середня кшьшсть суцвiть становила 16,2 шт., та цей варiант мав найбiльшу масу 1000 зерен, яка становила 29,2 гр. З кожним наступ-ним варiантом к1льк1сть суцвiть незначно збшьшу-валась. Значний вплив бюпрепарапв спостерiгали в 3-му варiантi, де кiлъкiсть суцвпъ становила 17,5 шт., але при цому вiдмiчалось значне зниження маси 1000 зерен - до 27,4 гр. Максималш показники шлкосп суцвпь спостерiгалися в варiантах 7-9 i становили 18,5-19,3 шт/рослину, попри цьому маса 1000 зерен зменшуваляся супротивно ввд 28,4 до 27,7 грам. Отже, зi збiлъшенням кiлъкостi суцвпь на однiй рослинi зменшуеться 1'х маса 1000 зерен.
В середньому по роках дослвду низьку кшьшсть та вагу зерна гречки сорту Антарiя з однiеí рослини, спостержали на контрольному варiантi 27,4 шт. за ваги 0,80 г, а найбшьш високими щ по-азники спостерiгалися за використання мшераль-ного добрива у дозi Р34К34, органiчних добрив у ви-глядi соломи та сидерату, обробкою деструктора стерш та внесення 100 кг/га амiачноí селпри. Середня кшьшсть та вага зерна по дослвду у цьому варiантi становила 33,5 шт. за ваги 0,95 грам.
Отже в результат проведених нами до-слiджень на урожайнiсть зерна гречки сорту Ан-тарiя, впливали залишеш на пол1 рослиннi рештки та виав сидерально1' культури. При залишеш соломи в шлькосп 5 т/га на фош мшеральних добрив в дозi N34P34K34 урожайшсть культури становить 1,35 т/га, а по сидерату з бюлопчною масою 7 т/га - 1,57 т/га, що на 0,06 т/га та на 0,28 т/га б№ше в порiвнянi з контролем. Прибавка ввд внесенням деструктора стернi (1л/га) по соломi становила 0,13 т/га, а з додаванням амiачноí селпри при обробцi деструктором стернi на 0,2 т/га бшьше в порiвнянi з контролем. Прибавка врожайностi культури ввд застосування деструктора за авби сидерату становила 0,35 т/га, а з додаванням амiачноí селпри пвдвищувалась до 0,44 т/га. За використання варiанту з залишенням на полi соломи (5т/га) та сидерату (7т/га) прибавка по зерновш частинi гречки становила 0,55 т/га, з додаванням деструктора стернi (1л/га) - 0,64 т/га, а за додавання додатково амiачноí селiтри (100 кг/га) цей показник пвдви-щувався до 0,75 т/га. Внесення оргашчних добрив (соломи та сидерапв) з додаванням деструктора особливо з застосуванням амiачною селiтрою мав у дослiдi найбшьшу ефективнiсть.
Оптимальнi умови для росту та розвитку гречки сорту Антарiя створюеться в варiантi 10 при сумюному додаваннi Р34К34 + солома (5т/га) + сидерат (7т/га) + N34 + деструктор (1л/га) + амiачна селiтра (5кг), висота рослини в даному варiантi становить 90,9 см, лшшний прирют 17,4% та уро-жайнiсть становила 2,04 т/га.
Корисна дiя бюпрепарапв обумовлена жи-тедiялънiстю мiкроорганiзмiв, як е основою цих
добрив. Мшрооргашзми видшяють в грунт фiзiологiчно активнi речовини, як1 регулюють picr рослини, також вони е засобом пвдвищення ефек-тивностi органiчних та мшеральних добрив, що i щдтверджуе результативнiсть !х застосування.
Список лггератури
1. Державна служба статистики Украши [Елек-тронний ресурс]. 2019. Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Технолог вирощювання гречки [Електрон-ний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.semagro.com.ua/info/tehnologija-viroshuvannj a-grechki-414.html.
3. Василенко М.Г. Бюлопчш препарати в ор-ганiчному землеробст Укра!ни/М.Г. Василенко // Хiмiя. Агрономiя. Сервiс. 2011. № 6-7. С. 46-50.
4. Коваленко О.А. Застосування бюпрепарапв для обробки насiнневого матерiалу пшеницi озимо! / О.А. Коваленко, М.А. Ключник, К.В. Чебаненко // Науковi працi. Екологiя. Микола!в, 2015. Випуск
244. Т. 256. С.74-77.
5. Культура ГРЕЧКА (особливостi виро-щування та зберiгання) [Електронний ресурс] // 1н-формацiйно-аналiтична система аграри разом - Режим доступу до ресурсу: https://agrarii-razom.com.ua/culture/grechka.
6. Коваленко О.А. Застосування грунтових та ендофггних мiкроорганiзмiв при використаннi сидеральних культур за вирощування гречки в зош Степу Укра!ни / О.А. Коваленко, А.С. Каушан, А.К. Хоменко // Матерiали II Всеукра!нсько! науково! ш-тернет-конференцп «1нновацшш технологи в рос-линнищга» (15 травня 2019 р.). Камянець-Подiльський: ПДАТУ, 2019. С.72-74.
7. Чорний С. Г. Оцшка якостi грунтiв: навчаль-ний поабник. Микола!в: МНАУ, 2018. 227 с.
8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с..
ЗНИЖЕННЯ ВУГЛЕЦЕПОГЛИНАЛЬНО1 ЗДАТНОСТ1 ДЕРЕВОСТАН1В ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ ЧЕРЕЗ ЗАГИБЕЛЬ СОСНОВИХ Л1С1В
Мороз В.В.
Полiський нацiональний yuieepcumem, Кандидат сшьськогосподарських наук Никитюк Ю.А. Полiський нацюнальний yHieepcumem, Кандидат сшьськогосподарських наук Воробель М.1.
1нститут сшьського господарства Карпатського регiонy НААН Кандидат сшьськогосподарських наук
REDUCTION OF CARBON ABSORPTION CAPACITY OF TREES OF VOLYN POLISSYA
THROUGH LOSS OF PINE FORESTS
Moroz V.
Polissky National University Candidate of Agricultural Sciences Nykytiuk Y.
Polissky National University Candidate of Agricultural Sciences Vorobel M.
Institute of agriculture of Carpathian region NAAS Candidate of Agricultural Sciences
Анотащя
Зпдно проведеного аналiзу встановлено, що cocHOBi насадження акумулюють у свош фиомаа 14,2 млн т вуглецю, на 1 м2 вкритих люовою рослиншстю люових дмнок щшьнють вуглецю становить 77,3 кг. Встановлено, що найбшьшу вуглецепоглинальну здатшсть мають cередньoвiкoвi деревостани - 9,0 млн т. З'ясовано, що внаслщок загибелi лicoвих насаджень за останш роки вуглецепоглинальна здатнicть лгав знизилась в середньому на 30 %.
Abstract
According to the analysis carried out, pine plantations accumulate in their phytomass 142,0 millions tons of carbon per 1 m2 of forest areas covered with forest vegetation, the carbon density is 77,3 kg. It has been found that the largest carbon absorbing capacity has medium-age tree stands - 9,0 millions tons. Due to the loss of forest plantations in recent years, the carbon absorption capacity of forests has been found to have decreased by an average of 30 %.
Ключовi слова: cocнoвi насадження, фггомаса, категори лгав, конверсшш коефщенти, поглинання вуглецю.
Keywords: pine plantations, phytomass, forest categories, conversion factors, carbon sequestration.
