CC BY
135. Ivanova E. Metodichni zasadi rozrobki vlas-nogo imidzhu yak vazhlivoyi skladovoyi formuvannya komunikativnoyi kompetentnosti maybutnogo vchitelya muziki//Imidzh suchasnogo pedagoga, No. 23 (91-92), 2009.
6. Murashov A. A. Rechevoy aspekt professional-nogo imidzha pedagoga// Obrazovatelnyie tehnologii, No. 2, 2013.
7. Naumova E. A. Traktovka ponyatiya profes-sionalnogo imidzha prepodavatelya vuza: sotsiolog-icheskiy podhod [Elektronnyiy resurs]// Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya, No. 6, 2012. - Access mode: http://www.science-education.ru.
8. Pedagogika i psihologiya vyisshey shkolyi ; pod. red. prof. M. V. Bulanovoy-Toporkovoy. - Ros-tov-na-Donu: Feniks, 2002. - 544 s.
9. Selivanova O. S. Osnovi teoriyi movnoyi komu-nikatsiyi. - Cherkasy: Vid-vo Chabanenko Yu. A., 2011. - 350 s.
10. Turkot T. I. Pedagogika vischoyi shkoli. - Ky-iiv: Kondor, 2011. - 628 s.
11. Ustemirov K., Shametov N. R., Vasilev I. B. Professionalnaya pedagogika. - Almaty: TOO "AKnur i K°", 2005. - 432 s.
12. Filonenko M. M. Psihologiya spilkuvannya. -Kyiiv: Tsentr uchbovoyi literaturi, 2008. - 224 s.
13. Shapar V. B. Suchasniy tlumachniy psiholog-ichniy slovnik : Blizko 2500 terminiv. - Kharkiv: Prapor, 2005. - 640 s.
14. Shefer O. V. Otrazhenie korporativnoy kul-turyi vuza v imidzhevom diskurse : avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. filol. nauk: spets. 10.02.12. "Teoriya yazyika". - Cheliabinsk, 2007. - 26 s.
15. Yakusheva S. D. Pedagogicheskiy imidzh sov-remennogo prepodavatelya vyisshey shkolyi [Elektronnyiy resurs]. - Access mode: http://sibac.info/in-dex.php.
ДО ЮТОРП Д1ЯЛЬНОСТ1 КИ1ВСЬКОГО ТОВАРИСТВА ЕСПЕРАНТИСТ1В «ЗЕЛЁНАЯ ЗВЕЗДА» («VERDA STELO»)
Клименко Ю.А.
кандидат педагоггчних наук, Уманський державний педагоггчний унгверситет 1мет Павла Тичини, старший викладач кафедри соц1ально'1 педагог1ки та соц1ально'1 роботи, Умань
THE HISTORY OF KIEV COMPANY ESPERANTO «GREEN STAR» («VERDA STELO»)
Klimenko Ju., Ph.D., Uman State Pedagogical University named Paul Tyczyne, associate professor Department of Social Education and Social Work, Uman
АНОТАЦ1Я
У статп висвилено юторш створення та дшльносл Кшвського товариства есперантиспв «Зелёная Звезда» («Verda Stelo») на початку ХХ ст. Автором розкрито важливу роль товариства у справ популяризации есперанто-руху та розвитку цього соцюкультурного феномену.
ABSTRACT
The article highlights the history and activities of the Kiev Society of Esperanto «Green Star» ( «Verda Stelo») in the early twentieth century. The author reveals the important role of the company in case of popularizing Esperanto movement and the development of social and cultural phenomenon.
Ключовi слова: Esperanto, Esperanto movement, Esperanto Kiev company «Green Star» ( «Verda Stelo»).
Keywords: есперанто, есперанто-рух, Кшвське товариство есперантиспв «Зелёная Звезда» («Verda Stelo»).
Постановка проблеми. Есперанто - штучно створена мова, призначена для оптимiзацii взаемо-ди людей, що належать до рiзних нацш. На думку дослвднишв у галузi штерлшгвютики, есперанто можливо вивчити швидше шж будь-яку нацюна-льну мову завдяки и простiй i правильнiй побудовi, есперанто уможливлюе рiвноправне становище мiж людьми через те, що т для кого мова не е рщною. Есперанто - нейтральна мова, розмовляючи якою люди не ввдчувають тиск iноземноi' мови, тому з'яв-ляеться ввдчуття рiвноправностi при спiлкуваннi з представниками iнших кра!н, а це призводить до пiдвищення ввдчуття людсько! та нацiональноi пд-ностi.
Мiжнародна мова «есперанто» - сощально-ку-льтурний феномен, ушверсальний засiб мiжкульту-
рного дiалогу та людського взаеморозумiння в зага-льносвiтовому масштабi. 1! творцем е Людвж Лазар Заменгоф - польський лiкар-окулiст, лiнгвiст i по-лплот, автор праць в галузi штерлшгвютики, акти-вний громадський д1яч.
Анагаз останнiх дослiджень i публiкацiй. Бь льше ста рокiв функцiонуе i розвиваеться планова мова «есперанто», створена в процеа пошукiв оп-тимальних шляхiв вирiшення проблеми стлку-вання багатомовного людства. Унiкальний експе-римент функцюнування i розвитку сконструйова-ного повноцшного засобу спiлкування привертае до себе все б№шу увагу як в теоретичному плаш, так i з точки зору практично! громадсько! значущо-стi.
Рiзнi аспекти процесу виникнення та розвитку мiжнародних планових мов як сощально -культурного, iнтерлiнгвiстичного феномену знайшли ввдо-браження у працях £. Бокарева, Д. Власова, Ю. Дми^евсько!-Ншьсон, Б. Колкера, А. Королевича, А. Короля, С. Кузнецова, Д. Лук'янець, Г. Ма-хорша, А. Мельникова та ш.
Проте слад зазначити, що бiльшiсть з наукових праць тiльки побiчно стосуються дослвджувано! теми та мають фрагментарний характер. Зокрема, щодо ютори дiяльностi есперанто-товариств у рiз-них репонах Укра!ни.
Мета статтi - висвгглити iсторiю створення та дiяльностi Кшвського товариства есперантистiв «Зелёная Звезда» (<^еМа Stelo») на початку ХХ ст., що вщграло важливу роль у спраы популяризацп есперанто-руху та розвитку цього соцюкультур-ного феномену.
Виклад основного матерiалу. Есперанто-рух
- це об'еднана сшльшстю цiлей, духовною i мате-рiальною культурою група (подiлена за мкцем роз-ташування i за регюнами), яка спiлкуеться мовою есперанто. Цим вона створюе свою культурну ед-нiсть, сво! норми, цiнностi, критери. Есперанто-рух
- це масовий суб'ект соцюкультурного життя, члени якого об'еднаш прагненням до здiйснення спiльних цшей i програм. Структурними шдроздь лами есперанто-руху являються есперанто -оргаш-заци, товариства - формально зареестрованi або неформально функцiонуючi установи, в яш добровь льно вступають члени сшльноти [2, с. 119].
Яскравим прикладом есперанто-товариств початку ХХ ст. дослвдники називають дiяльнiсть Ки-!вського товариства есперантистiв, створеного у 1907 р. Зареестроване вiдповiдно до «Киевского Губернского Присутствия об Обществах» 30 кв^тня 1907 р. тд § 17 - товариство щд назвою «Киевское Общество Эсперантистов "Зелёная Звезда"» (<<УеЫа stelо») [6, арк. 17].
Першим головою товариства став М. Ковалев-ський. Розташовувалося воно за адресою: вул. Со-фшська, 23 (вугол Михамвсько! вулицi). Вще-го-ловою товариства був Карл Шепе, власник книжко-вого магазину по вул. Микола!вськш, 9. Тут здшснювався запис у члени товариства. Скарбником товариства був Майковський, а бiблiотекарем -Д. Добржанський [4, с. 638].
У 1911 р. головою товариства став Карл Шепе, з 1913 р. вще-головою колективу есперантиспв м. Киева був Лев 1льяшевич. Зiбрання члешв товариства уже ввдбувалися за адресою: вул. Прорiзна, 17, кв. 4, а 1 липня 1913 р. - по вул. Нестеровськш, 40 у квартирi № 1. В 1915 р. - по вул. Пушшнськш, 12 [3, с. 15].
В одному iз повщомлень «Канцелярии Киевской Губернии» про юнування в Киевi з 1907 р. Ки-!вського товариства есперантистiв «Зеленая Звезда» зазначалося, що з 1 вересня 1907 р. товариство «... протягом цього часу збиралося не бшьше 2-3 ра-зiв. Де знаходиться голова або секретар шкому не вщомо i вiдомостi не ввд кого отримати, так, як Товариство ввдповщно свого примщення не мае, а
тимчасово помщаеться в однiй iз приватних пмна-зiй» [6, арк. 28].
До есперанто-адрес у м. Киевi також вщно-сяться i мiсця постшного проживання есперантис-тiв. Так, голова товариства Карл Шепе мешкав по вул. Левандовськш, 44. Вще-голова Лев Львович 1льяшевич (капiтан, завщувач господарською части-ною артилершського полку, розквартированого у Ки-евi) жив за адресою: вул. Московська, 26, кв. 7 [3, с. 15].
Напередодш проведения Другого Всеросшсь-кого з'!зду есперантиспв головою товариства став Павло Павлович Кондрацький, за професiею шже-нер-технолог, який мешкав за адресою: II Дачна ль нiя, 1, кв. 4 (район Шулявки). Однак на самому з'1зд головою товариства уже виступае Владислав Германович Гейн. Вш мешкав у будинку 18 по вул. Прорiзнiй.
Заступником голови товариства було обрано дворянина Володимира Юлiановича Трачевського, який жив по вул. Великш Пiдвальнiй, 26 у квартирi № 16. Секретарем (введена у 1913 р. нова посада) став Михайло Миколайович Дубшевич. Його мю-цем проживання був будинок по вул. Гоголiвськiй, 29, квартира №2 16. Членом правлшня обрали 1ду Ш-сiчник, яка мешкала по вул. Малш Васильк1вськ1й, 49 у квартирi № 9. Скарбником (касиром) став Як1в Юхимович Бородк1н (жив у будинку на Думськш площО [3, с. 15].
До числа члешв товариства у 1907 р. належали: Леошд Григорович Безпалий (вул. Велика Шдва-льна, 5, кв. 7); Макс Волковицький (вул. Фундукле-!вська / тепер Б. Хмельницького, 4); £вгенш Волошин (вул. Жилянська, 32); Костянтин Карлович Га-гман (вул. Тургенiвська, 70); Степан Джагаривиць (вул. Ковальська, 41, кв. 11); Йосиф Карантбайвель (адреса невщома); Мечислав Лучко (вул. Велика Васильшвська, 37, кв. 11); Цевi Наумович Поляк (вул. Лютеранська, 6); Йось Пархомовський (вул. Жилянська, 3); Карл Вшьгельмович Шепе (вул. Ле-вандовська, 9); Георгш Олексiйович Яжгунович (вул. Велика Житомирська, 5, кв. 18) [3, с. 15].
Як сввдчать архiвнi документи, станом на 1912 р. до члешв правлшня Кшвського товариства еспе-рантиспв входили:
«Засновник - вщомостей немае.
Голова - Карл В^гельмович Шуй.
Товариш голови - Каштан Лев Львович 1лля-щевич.
Казначей - Яшв Елiлевич Бородк1н.
Секретар - Борис Михайлович Калдаев.
Бiблiотекар - Надiя Костянтинiвна Кондра-цька.
Члени правлшня - Павло Павлович Кондрацький, Володимир Юлiанович Трачов, лев Саму!ло-вич Левендор, Чеслав Михайлович Козловський, Володимир Михайлович Голосов» [1, арк. 8].
Як сввдчить аналiз джерел, есперанто-товарис-тво д1яло вщповвдно до статуту, затвердженого 30 кв^тня 1907 р. У ньому, зокрема, визначалася мета дiяльностi товариства:
«За винятком будь-яких полiтичних i релтй-
них питань вивчення i поширення нейтрально! мтж-народно! допомiжно! мови есперанто, як культурного засобу для полегшення зносин мiж рiзними народами» [1, арк. 10].
Завдання Товариства полягали у наступному:
а) влаштування курсiв для члешв, абонування перiодичних видань i шдставою бiблiотеки, що складаеться з творiв всiх лiтератур мовою есперанто;
б) влаштування публiчних читань, курив, нау-кових лекцiй, аматорських вистав i вечорiв;
в) за допомогою письмових зносин з росшсь-кими та iноземними есперантистами, а також через участь у !хнш з'!здах;
д) за допомогою вiдкриття фшй вiддiлень та есперантських бiблiотек в межах Ки!всько! губер-нii» [1, арк. 10].
Ввдповщно до статуту Ки!вського товариства есперантистiв (§ 7) «...товариство складаеться з членiв: почесних, дшсних, засновникiв i тих, що змагаються. Членами Товариства можуть бути особи обох статей, вах сташв i нацiональностей, якi цiкавляться мовою «Есперанто» i пiдкоряються Статуту Товариства. Число члешв необмежено» [1, арк. 10].
Ввдповщно до § 8 статуту не могли бути членами Товариства особи, якТ:
«.1) Нижш чини i юнкера, яш перебувають на дiйснiй службi.
2) Обмежеш в правах по суду i перебувають пiд судом або слщством за злочинами, що тягне за собою обмеження в правах.
3) Учш навчальних закладiв вiйськового i мор-ського ведомств.
4) Особи, яш стоять на вшськовш або вшсь-ково-морськiй службу пiдпорядковуються щодо вь дкриття товариств та учасп в них ди Висичайшого повелiння 10 грудня. 1905 р. » [1, арк. 10].
Щкавий факт органiзацiйного характеру - для вступу в товариство не потрiбно було обов'язково знати мову есперанто.
Вiдповiдно до пп.16-24 Статуту Ки!вське Товариство Есперантиспв мало право вiдкривати в межах вае! Ки!всько! губернi! фшальш вiддiлення i бiблiотеки, що дiяли на основi iнструкцiй, вироб-лених загальними зборами членiв Товариства. Що-рiчно з особливого дозволу губернатора в Киевi вь дбувалися з'!зди делегатiв вiд усiх фiлiальних ввддь лень [8].
З матерiалiв, що мютить справа про дiяльнiсть Ки!вського товариства есперантистiв «Зелёная Звезда» (<^еМа Stelo») дiзнаемося, що зiбрання i за-няття членiв товариства та гостей втдбувалися у по-недiлок, а також четвер з 8 до 10 години вечора. У цей час була втдкрита бiблiотека i книжковий склад для видачi та обмiну книг, журналiв, пiдручникiв, довiдкових видань. Влiтку 1913 р. у Киевi проходила Всеросшська виставка, на якiй працював кiоск лiтератури мовою есперанто [1, арк. 14].
Щкавою сторiнкою в юторп дiяльностi Ки!всь-кого товариства есперантиспв «Зелёная Звезда»
(«Verda Stelo») став Другий Всеросiйський з'!зд ес-перантистiв, проведений у 1913 р. в Киевг В цей час спостертаеться деяке пом'якшення полiтичного режиму i серед дiячiв есперанто-руху з'являеться щея провести черговий, другий Всеросшський з'!зд ес-перантистiв у КиевТ Але для цього потрiбно було отримати дозвiл влади.
Розпочалося довготривале листування. 1шща-тори проведення з'!зду, правлiння ки!вського товариства <^еЫа stelо» («Зелена зiрка») звернулися до мшстра внутрiшнiх справ з клопотанням такого змiсту: «20 квгтня 1910 року в Петербурзi вщбувся Перший Всеросiйський з'!зд есперантистiв, дозволений Паном Мшютром Внутрiшнiх Справ. З'!зд був ощасливлений вдячшстю Його 1мператорсько! Величностi Государя 1мператора за вираження вТр-нопiдданих почуттiв. Правлшня Ки!вського товариства есперантистiв "Зелена Зiрка" у своему зась данш вiд 19 березня 1913 р. постановило скликати в Киевi тд час Всеросiйсько! Виставки з 4 по 6 сер-пня 1913 р. Другий Всеросшський з'!зд есперанти-стiв.
Вiдповiдальним за з'!зд е Правлшня Ки!всь-кого товариства есперантиспв "Зелена Зiрка" в особi сво!х членiв: 1нженера Владислава Германовича Гейне (Прорiзна, 18), капiтана Льва Львовича 1лляшевича (Хрестiв, пр., 8), дружини Генерала Олександри Павлiвни Слюсаренко (Тарасiвська, 14). З причини вищесказаного Правлiння Ки!всь-кого товариства есперантиспв "Зелена Зiрка" честь мае уклшно просити Вас дозволити Другий Всеросшський з'!зд есперантистiв у Киевi з 4 по 6 серпня 1913 р.» [1, арк. 23].
Дозвш на проведення Другого Всеросшського з'!зду есперантистiв у Киевi було отримано втдпо-вiдно до втдношення Мiнiстерства внутрiшнiх справ вiд 10 квггня 1913 р., про що сввдчить лист до Ки!вського губернатора втд 20 квiтня 1913 р. № 3587 [7, арк. 74].
Незважаючи на наданий дозвiл, влада шдоз-рiло ставилася до ще! подii та !! майбутнiх учасни-кiв. Тому була дана вказiвка перевiрити делегатiв з'!зду на предмет !хньо! благонадiйностi i встано-вити над ними пильний нагляд, свтдченням чого е цiла низка архiвних документiв [1, арк. 12].
Так звану «турботливу увагу» правоохоронних ведомств до форуму людей, свггогляд яких грунту-вався на високiй правосвщомосп, глибокiй внутрь шнiй культурi, пропагуванш принципiв мирного спiвжиття людей i народiв також iлюструють архiвi документи. На думку дослщнишв, все тому, що щ люди були духовно вШьШ i ця внутрiшня свобода, критичне ставлення до нацiонально!' полтшки дер-жави, лякали Т непоко!ли владу [3, с. 8].
Оргашзащею з'!зду займалися, головним чином, члени ки!вського товариства есперантиспв <^еЫа stelо» («Зелена зiрка»). Кшвсьш есперанти-сти з радютю Т ентузТазмом сприйняли дозвш на проведення з'!зду. Одразу був створений оргашза-цшний комггет, який випустив звернення до одно-думщв такого змюту: «Сприятливий збТг обставин дав можливють кшвсьшй громадТ есперантиспв
"Зелена Зiрка" скликати в Киевi Другий Всеросш-ський З'!зд Есперантиспв. Заручившись поперед-нiми схваленням i моральною щдтримкою автора мови д-ра Л. Л. Заменгофа, а також багатьох вщо-мих росiйських есперантиспв, оргашзацшний ко-мiтет обрав для з'!зду найбiльш пiдходящi дати -щд час Всеросшсько1 виставки - з 4 по 6 серпня, з метою дати можливють однодумцям, 1дуть на IX Шжнародний конгрес есперантистiв в Берн, вщвь дати також i наше свято зелено1 зiрки.
Ясно, що успiх нашого скромного починання залежить насамперед ввд численностi учасник1в, i що взявши на себе таку вiдповiдальну тдприемс-тво, кшвська громада еспераитистiв гаряче сподiва-еться на спiвчутливе ставлення всiх росiйських од-нодумцiв до ще1 важливо1 справи. Ки1вське товари-ство еспераитистiв сподiваеться, що iз зовнiшнього боку з'1зду представить значну демонстрацш наших мирних сил i з'явиться мiцним i блискучим ш-дмогою в важк1й справi пропаганди наших сшль-них завдань. Про внутршнш бiк з'1зду не доводиться багато говорити - занадто наполегливе стала потреба у взаемному сшлкуванш i зближення ро-сiйських есперантиспв, багато наболiлих питань чекають свого виршення в дружиiй спiльнiй ро-ботi.
Органiзацiйний комiтет докладе вах зусиль для того, щоб доставити учасникам максимальнi зручностi протягом !х перебування на з'1зд i Все-росiйськiй виставцi i твердо вiрить, що спiвчуваючi успiхам мови есперанто в Роси виправдають най-ширшi нади на !х активнiсть i свiдомiсть необхвдно-стi плiдних роби» [3, с. 17-18].
Робоча програма з'1зду передбачала основну i розважальну частини. Офiцiйна частина програми включала так питання: « 1. Ввдкриття з'1зду. 2. Ви-голошення доповвдей з таких тем: викладання есперанто у державних школах; видання i продаж книг на есперанто; оргашзащя росiйських есперанто-ш-ституцiй; оргашзащя росшських конгресiв. Заува-жувалося, що виголошувати доповiдi та вести дис-кусiю дозволяеться тiльки двома мовами - росшсь-кою i есперанто. Вимагалося подати до 2 серпня тези майбутшх доповiдей на обох мовах. Розважа-льна частина складалася з таких заходiв: вечiрнi вщвщини Всеросшсько1 виставки; другий вiзит на Виставку (вдень); двi екскурси мютом ввдповвдно до розробленого ранiше плану з метою ознайом-лення конгресанпв з усiма пам'ятками, як1 мають iсторичну або мистецьку цiинiсть; прогулянка по Дшпру; симфонiчний концерт у саду [3, с. 20].
Шдготовка з'йду перебувала щд пильним на-глядом агентури кшвсько1 полщи, яка вбачала у фо-румi есперантиспв приховану полiтичну основу. Проте не пльки увага полщи й офщшно1 влади була прикута до очшуваного есперанто-форуму, а й преса виявляла 1нтерес до ще1 ушкально1 поди. Це, зокрема, газети «Киевская мысль», «Киевлянин», «Последние новости». Напередодш з'1зду майже кожне перiодичне видання поввдомляло доступну !м iнформацiю, подавало оцшочт судження про по-д1ю i про й' значення [3, с. 22].
В цшому на розгляд з'йду було винесено 5
програмних питань: загальна пропаганда есперанто, викладання мови в навчальних закладах, дру-кованi видання на есперанто i книжна торпвля, за-снування в Росil центрального есперантського сус-пiльного органу та органiзацiя з'lздiв у Росй' [3, с. 23].
Додатковi вiдомостi про тих, хто виступав i про змiст 1хшх допов1дей дiзнаeмося i3 повiдомлень потцд, яка щоденно пильно стежила за делегатами форуму. Свiдченням постiйноl «турботливо! уваги» влади до есперанто-руху е архiвнi документи. Зокрема, матерiали, що мiстять фонди Центрального державного юторичного архiву Укра1ни у м. Киевi [1]. Проте, незважаючи на таю утиски, есперанти-сти не полишали боротьби за свою справу: «Това-риш^ Тепер нарештi прийшла пора нам смiливо вступити в боротьбу зi свавiллям. Мiлiцiя, жанда-рми, порожнi звуки, тому що ва цивiлiзованi кра!ни хочуть допомогти нам позбутися вiд наших щопв правителiв. У нас великий запас збро!, а найголов-нiше велике прагнення позбутися вiд гвалтiвникiв буржу!в, що краще будь-якого збро!. Товариська оргашзащя!» [5, арк. 29].
Як показуе аналiз джерел, Другий Всеросшсь-кий з'!зд есперантистiв (Ки!в, 4-6 серпня 1913 р.) вь д^ав важливу роль у розвитку вичизняного еспе-ранто-руху. Своею багаторiчною iсторiею есперанто (i як мова, i як рух його прихильнишв) шдтвердило право претендувати на роль ушверса-льного засобу мiжкультурного дiалогу i людського взаеморозумiння в загальносвгговому масштабi на основi толерантностi - як едносп в рiзноманiттi, по-вазi, сприйняття i розумiння рiзноманiття культур нашого свiту, форм самовираження i самоствер-дження людсько! особистосп.
Висновки i пропозицй". Як сввдчить аналiз джерел, Ки!вське товариство есперантиспв «Зелёная Звезда» («Verda Stelo») вiдiграло важливу роль у справi популяризац^' есперанто-руху та розвитку цього сощокультурного феномену. Упро-довж бшьше сотнi рок1в есперанто вживаеться усно та письмово. З руки численних есперанто -поепв та есперанто -письменнишв зростае обсяг оригiналь-но! i перекладено! лiтератури, нацiональних i м1ж-народних перiодичних есперантомовних видань, есперанто-локалiзацiй програмного забезпечення, есперантомовних сайпв чи !х локалiзацiй, еспера-нто-ф№ми, а контактнi адреси есперантистiв (Pasporta Servo) знаходяться майже в кожному мю-течку 121 кра!ни свпу. Бiльшiсть крахн свiту мае власш нацiональнi есперанто-органiзацil.
Проведене дослiдження не вичерпуе усiх аспе-ктiв проблеми. Бiльш детального вивчення потре-буе iсторiя створення та розвитку тих м1жнародних мов, як1 залишили помгтний слiд в iсторil вiтчизня-но! та зарубiжноl iнтерлiнгвiстики, насамперед -мови «есперанто», яка, на думку багатьох дослвдни-шв, теоретиков та практиков, була i залишаеться уш-версальним засобом м1жкультурного дiалогу та людського взаеморозумшня в загальносвiтовому масштаба
Лггература
1. Дело о деятельности Киевского Общества «Эсперантистов «Зеленая Звезда». Начато 21 декабря 1912 г. Окончено 17 января 1916 г. // Централь-ний державний юторичний архтв Украши у м. Ки-евт - Ф. 274 (Общество «Эсперанто»). - Оп. 4. -Спр. 221. - 66 арк.
2. Королевич А. И. Книга об эсперанто / А. И. Королевич. - К. : Наукова думка, 1989. - 241 с.
3. Махорш Г. Л. Нариси з юторп есперанто-руху в УкраМ / Г. Л. Махорш. - Житомир : ФОП бвенок О.О., 2012. - 60 с.
4. Общество «Эсперанто» // Весь Киев. -1909. - С. 638.
5. Общество «Эсперанто» // Центральний державний юторичний архТв Укра!ни у м. Киевг -Ф. 274. - Оп. 4. - Спр. 352. - 68 арк.
6. Повщомлення «Канцелярии Киевской Губернии» про юнування в КиевТ з 1907 р. Кшвського товариства есперантислв «Зеленая Звезда» // Центральний державний юторичний архтв Укра!ни у м. Киевт - Ф. 274 (Общество «Эсперанто». - Оп. 1. -Спр. 2962. - 28 арк.
7. Сообщение департамента общих дел о прошении КОЭ о созыве съезда Общества // Центральний державний юторичний архтв Укра!ни у м. Ки-евг - Ф. 443. - Оп. 666. - Спр. 4. - 94 арк.
8. Устав Киевского Общества Эсперантистов «Зеленая звезда» // Центральний державний юторичний архтв Укра!ни у м. Киевт - Ф. 275. - Оп. 1. -Спр. 2697. - 30 арк.
АНАЛ1З БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТ1В ПРИ ОБСЛУГОВУВАНН1 ПОВ1ТРЯННОГО РУХУ В США
Красножон В.О.
астрант
Шровоградська льотна академiя Нацiонального авiацiйного утверситету
Украша
FLIGHT SAFETY ANALYSIS DURING AIR TRAFFIC CONTROL IN THE USA
Krasnozhon V.O., post-graduate student, Kirovograd Flight Academy of National State University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В статп проаналiзовано безпеку польопв при обслуговування повггряного руху у США. Було дано визначення основним авiацiйним термшам з цшлю поглибити розумшня аспекту авiацшноl безпеки. Де-тальну увагу було придшено фактичнш шформацп щодо шлькосл авiацiйних iнцидентiв i катастроф у США, а також акцентовано увагу саме на визначний вплив роботи авiацiйного диспетчера саме на аиа-цiйну безпеку.
ABSTRACT
Scientific research of improving the level of the professional preparation of Ukrainian air traffic controllers induces, first of all, to learn in details flight safety analysis in the world and in the USA. Understanding this crucial role of flight safety priority in the preparation of future air controllers showed us the necessity to highlight this aspect especially in the USA, as a flagman of the aviation industry.
Ключовi слова: Аналiз безпеки польопв, диспетчер управлшня повггряним рухом, управлшня повь тряним рухом, професшна тдготовка майбутшх авiацiйних диспетчерiв, аиацшна галузь.
Keywords: Flight safety analysis, air traffic controller, air traffic management, professional preparation of future air traffic controllers, aviation industry.
Постановка проблеми. Сучасна аыацшна освгга перебувае на етат значних шновацшних тра-нсформацш, якт спричинеш свгтовими змшами, зо-крема глобалТзащею, четвертою технолопчною ре-волющею в тому числ Т впровадження шформа-цшно - комушкацшних технологш в уа сфери дТяльносл людства. Саме тому серед шляхТв вдос-коналення авТацшно! освгга Украши виступае ви-вчення Т запозичення передового шоземного дос-вщу, перш за все досвщу краши США, як флагмана аиацшно! промисловосп свиу.
АналТз безпеки польопв, як один Тз визначних критерпв в сферТ аыацшно! промисловосп Т аыа-цшно! освгга кра!ни дае вичерпну картину про стан щдготовки аиацшних фахТвщв у крш'ш. Таким чином вивчення стану безпеки польопв розкривае
ефективнiсть аиацшно! полiтки краши i чiтко хара-ктеризуе якiсть авiацiйноi пiдготовки майбутшх авiацiйних фахiвцiв.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. На-уковцi вивчали низку аспектiв щодо аналiзу безпеки польопв (А.О. Собакарь, Г.А. Суслова,
A.В. Фшппов, Р.М. Макаров, Г.А. Лещенко,
B.П. Бабак, В.П. Харченко, В.О. Максимов, А.Г. Корченко, С.В. Карпенко, Ф.И. Скрипник, О.М. Рева, В.П. Колотуша, Г.М. Селезньов, Ш.Ш. Насиров). Велику увагу придшено проблемi професiйноi' пiдготовки льотно-диспетчерського складу: (С.М. Недшько, О.В. Гарнаев, Л.П. Гримак, М.М. Громов, В.Ф. Жернаков, В.Л. Марищук, В.Д. Шандриков, Г.С. Пащенко, В.В. Швень, Л.М. Зеле-нська, Т.В. Тарнавська, В.Л. Асрiян, О.О. Кушнiр,
