CC BY
110КЛАСИФ1КАЦ1Я ТЕРМ1Н1В-ФРАЗЕМ ТА СУМ1ЖНИХ З НИМИ ОДИНИЦЬ МОВИ СПЕЦ1АЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТ1
Продан Юлiя nempiena
аспрантка
Кам'янець-ПоЫльський коледж культури i мистецтв
THE CLASSIFICATION QF TERM-PHRASEMES AND ADJOINING TQ THEM LEXICAL UNITS IN THE MODERN LINGUISTICS
Prodan Y. P., postgraduated student, Kamianets-Podilsky Colledge of Culture and Art
АНОТАЦ1Я
У cmammi nроаналiзовано pieHOMammrn класифтаци синкретичних лексичних одиниць, ям мають ознаки i термша, i фразеологiзму, а також зроблена спроба класифтувати термши-фраземи та сумiжнi з ними лексичш одинищ мови спещального призначення за рiзними криmерiями.
ABSTRACT
The article is about of different types the classification a special group of lexical units which belong both terminology and phraseology, the ideas of linguists are analysed in relation to the noted problem. To make the attempt of classification term-phrasemes and adjoining to them lexical units by different criterions.
Ключовi слова: класифтащя, лексична одиниця, mермiнологiчне словосполучення, фразеологiзм, термш-фразема.
Keywords: classification, lexical unit, terminological word combination, phraseologism, term-phraseme.
Проблема взаемодп термша i фразеолопчно! одинищ, позначення цього феномену вщповвдним лшгастичним термшом - у цешр уваги сучасного мовознавства. Взае-модiя цих двох одиниць спричиняе поеднання фразео-лопчного й термшолопчного значень в однш лексичнш одинищ, яю накладаються одне на одного, й вщповвдно доповнюють одне одного.
Ураховуючи попереднш досввд наукових пошушв, спро-буемо систематизувати й узагальнити мiж собою визна-чення тако! синкретично! мовно! одинищ, яку у нашому дослщженш будемо квалiфiкувати термшом-фраземою. Основними !! квалiфiкацiйними ознаками е таю: уста-лешсть компонентного складу i структури, а також контексту, в якому вона функщонуе, семантична цШсшсть, вщтворювашсть, наявнiсть основного (первинного) та переосмисленого фразеолопчного (вторинного) значень, належшсть до вщповвдно! термшосистеми, iдiоматичнiсть. У сучасному мовознавствi на позначення ще! одиницi к-нують такi термiни, як термiн-фразеологiзм (Я. В. Разво-довська, К. В. Житшкова [10; 3]), термiнологiчний фразео-логiзм (О. О. Нiкулiна [5; 6]), фразеотермш (О. А. Шиленко [15]).
Термiн-фразема - це усталене словосполучення та спо-лучення ств, яке, крiм свого основного номшативного значення, мае iдiоматичне (фразеологiчне) значення, нале-жить до певно! термшосистеми й мови професшного спш-кування [7, с. 119].
Стилiстичне розшарування мови стае причиною того, що майже у всiх сферах людсько! дiяльностi тiсно взае-модiють кшька пiдмов, якi залежать вiд сво!х адресатiв i мають рiзну професшну спрямованiсть. Як зазначае О. М. Гончаренко, бшьш^ть термiнологiв погоджуються з думкою про те, що кожна галузева термшолопя характеризуемся своею закршлешстю за вузькою сферою спш-кування, спецiальна для певно! галузi науки як функщо-нально, так i за змiстом. Дослiдниця спещальш слова i словосполучення групи людей певно! професшно! дiяль-ностi, спещальну лексику квалiфiкуе номiнативними оди-ницями окремого шару в лексичнш систем^ особлив^тю
якого е детальна диференщащя понять [2, с. 4-5].
Серед одиниць мови спещального призначення за функщонально-семантичним розшаруванням, KpiM тер-мШв-фразем, у рiзногалузевих лексикографiчних дже-релах, ввднаходимо: 1) професiоналiзми-фраземи - уста-ленi словосполучення та сполучення став, компонентний склад яких можуть формувати як загальновживанi слова, при поеднанш яких одиниця набувае спецiального (професшного), вдюматичного значення, так i власне термiни й загальновживанi слова, з ознаками вдюматичносл, образности експресивностi, напр.: водити бика, муз. - "су-проводжувати розпис молодих у РАГО" (ЦЛ, с. 40); "круг-лий стiл", журн. - "телепередача дискусшного характеру, побудована на зггкненш протилежнх поглядiв" (СТСЖ, с. 35); соц. - "форма публiчного обговорення (нарада, кон-ференцiя, бесвда, зустрiч), котра характеризуеться певним порядком, чергов^тю виступiв його учасникiв, що сидять за столом i який мае умовно круглу форму, тдкреслюю-чи цим рiвнiсть усiх учасниюв" (ССТП, с. 150); "повiтряна яма", фш. - "нестiйке становище, в якому опиняються щн-нi папери у зв'язку з раптовим i надзвичайним падшням !хнього курсу переважно тсля повiдомлень негативного характеру" (СФР, с. 176); 2) жаргошзми-фраземи - натво-фiцiйнi словосполучення та сполучення ств з виразним експресивно-стилiстичним забарвленням, яю не назива-ють наукових понять, якими послуговуеться певна група людей, об'еднана за професшною ознакою, напр.: косити капусту, муз. - "грати за грошi без задоволення" (ЦЛ, с. 94); мiзкiв не вистачае, комп. - "не вистчае ресурав оперативно! пам'ята" (ЩСКС, с. 73); фiрмово скулити, муз. - "до б^а гарно спiвати" (ЦЛ, с. 192).
Проблема класифжацп термiносполучень, фразем та взагалi лексичних одиниць, займае значене м^це в лшгвь стичних дискуаях. Це, насамперед, пов'язано з псною взаемодiею лексичних одиниць рiзних рiвнiв мови, !х полiфункцiональнiстю. Класифжуючи та аналiзуючи син-кретичнi лексико-фразеолопчш одиницi мови спещаль-ного призначення, важливо враховувати !х компонентний склад (термш чи загальновживане слово) та зв'язки ком-
поненпв мiж собою (ступiнь !х злиття).
Тому мета нашого дослвдження полягае в аналiзi лшгвь стичних праць, у яких вже частково розглядалося питання класифжацп лексичних одиниць, яю мають ознаки i термь на, i фразеолопзму, а також вироблення едино! класифжа-цiйноi системи термшв-фразем та сумiжних з ними лексичних одиниць мови спещального призначення.
З цього приводу О. I. Голованова зазначае, що проблему класифжацп неодноствних термiнiв термiнолог виршуе неоднозначно, оскiльки фразеологiзмами визнае лише фразеолопчш зрощення, або iдiоми, беручи до уваги при цьому, по-перше, стушнь злиття компонентiв, i по-дру-ге, статус компонентiв, якi входять до словосполучення, що е важливим чинником диференщацп фразеологiзмiв у термшологп [1, с. 57], що дае можливють за моделями вiдбивати професшно важливу iнформацiю. У таких моделях рiзна комбiнацiя компонентiв об'ективуе рiзну взае-модiю професiйного та буденного знання в !хнш когштив-нiй структурi. Пор.: спецiальне слово + загальновживане слово; загальновживане слово + загальновживане слово; спещальне слово + спещальне слово [1, с. 60-61].
На нашу думку, особливе мюце серед аналiзованих одиниць займають термши-фраземи, структурованi за модел-лю спецiальне слово (термiн, професiоналiзм, професш-ний жаргонiзм) + загальновживане слово. Така лексична одиниця в термiнологiчному просторi мае похщне значен-ня. При цьому вiдбуваеться запозичення загальновжива-ного слова, значення якого конкретизуеться, переосмис-люеться i стае частиною значення термiна-фраземи.
Подiбну класифiкацiю лексичних одиниць, яю належать i до термiнологiзмiв, i до фразеологiзмiв, вiднаходимо у А. М. Пиж, яка дшить !х на: 1) щоми зi звуженим зна-ченням (реальне значення за обсягом вужче номшально-го); 2) щоми з розширеним значенням (реальне значення ширше за первинне, яке виконуе роль внутршньо! фор-ми); 3) щоми зi змщеним значенням (реальне значення переплпаеться з первинним); 4) щоми з перенесеним значенням (реальне значення не переплггаеться з первинним) [9, с. 89-91].
В. М. Лейчик з-помiж лексичних одиниць, яю ми квалiфiкуемо як термши-фраземи, розрiзняе фразеолопч-нi зрощення, фразеологiчнi едноста, фразеологiчнi сполу-чення (один компонент яких мае номшативне значення, другий - переносне, метафоричне, а конструкщя загалом е усталеною в межах ввдповвдно! сукупностi термiнiв) i фразеолопчш вирази (ва компоненти мають повне номшативне значення, а !х поеднання е спещально закршленим та вiдтворюваним) [4, с. 31-32].
Т. В. Пузевич подшяе термши-фраземи за ознакою се-мантичного злиття компоненпв, використовуючи фор-мальний метод вияву ознак щоматичносл I. О. Мельчука [8, с. 122] i виявляе таю класи термшв-фразем: нещома-тичнi термiни (фразеологiчнi вирази i фразеологiчнi спо-лучення), iдiоматичнi термши (мотивованi фразеологiчнi едностi й немотивоваш фразеологiчнi зрощення) [8, с. 124-125].
Лексичш одиницi, якi перебувають на межi термiнологii i фразеологii, фразеотермши, О. А. Шиленко вiдносить до центрально! обласл (номiнативнi фразеотермiни, подiбнi
слову), перехiдноi зони (парнi фразеотермши - зi структурою парного словосполучення нещоматичного характеру) i периферш (шаблоннi формули). Центральна область - це фразеотермши щоматичного характеру (фразеотермь ни-зрощення / iдiоми - внутршня форма одиницi не вщ бивае змют одиницi, тобто цiлiсне значення не ввдповщае окремим значенням ств, якi його утворюють; фразеотер-мши-епошми - назва явища чи поняття, яке виражене семантично трансформованим компонентом i поеднано з iменем людини, яка вперше !х виявила чи описала, або за назвою регюну, кра!ни, з яким вони пов'язаш; фразе-отермiни-номенклатури - iдiоматизованi номенклатура полiлексемнi одиницi чи професiйнi найменування та по-пулярнi народнi назви) i фразеотермiни неiдiоматичного характеру (фразеотермши сполучення - сполучення, яю виникають за допомогою семантично трансформованого компонента та шшого непереосмисленого; фразеотермi-ни-епошми - назва явища, поняття, структури, методу за iменем людини, яка вперше !х виявила чи описала, чи за назвою регюну, кра!ни, з яким вони пов'язаш; фразе-отермши-номенклатури - неiдiоматизованi полiлексемнi одинищ, один компонент яких семантично трансформований) [15, с. 10].
О. О. Шкулша класифжуе дослiджуванi синкретич-нi одиницi вiдповiдно до !хнього лексичного складу: 1) лексичнi одинищ, яю складаються тiльки з термшв (без урахування службових слiв); 2) лексичш одинищ, у складi яких е термши й загальновживаш слова; 3) лексичш одинищ, яю складаються тшьки iз загальновживаних ств [5, с. 19].
Т. М. Федуленкова ввдповщно до сучасних тенденцш розвитку семантики вважае за можливе подш фразеоло-гiчних зворотiв дшово! англiйськоi мови на три групи: 1) фразеолопчш одинищ, яю повшстю зберегли первинне значення (вирази, значення яких тотожне як i в розмов-ному мовленнi, так i у мовi бiзнесу); 2) фразеолопчш одинищ, яю частково втратили первинне значення (вирази, яю в дшовш мовi набувають, завдяки метафоричному пе-ренесеннi й частковоi трансформацп компонентiв, iншого значення); 3) фразеолопчш одинищ, яю набули власне нового значення (вирази, яю за семантичного аналiзу в силу змши первинного значення набули смислу, ввдмшного вiд того, який дають значення !хшх компонентiв) [12, с. 9-11].
Класифжащя Л. П. Тарнаево1' подiбна до класифiкацii Т. М. Федуленковоь Дослiдниця розрiзняе такi фразеологiч-ш одиницi (бiзнес-iдiоми), якi представляють фразеоло-гiчний рiвень бiзнес-тезаурусу: фразеологiчнi сполучення, фразеолопчш едносп, усталенi порiвняння, приств'я, ци-тати [11, с. 110].
Зазначимо, що, класифiкуючи термши-фраземи, важ-ливо враховувати: 1) не лише ознаки фразеологiзмiв, а й термшв, оскiльки термiни-фраземи поеднують у собi ознаки i термша, i фразеологiчноi одиницi; 2) семантичну структуру таких одиниць, зважаючи на !хню однозначшсть i багатозначнiсть. За словами Т. М. Федуленково1', деяю на-уковцi вважають, що термши-фраземи, як i фразеологiзми взагалi не можуть мати юлькох значень: "Чим бiльша се-мантична самостiйнiсть компонентав фразеологiчноi оди-ницi, тим менше у не1' можливостей стати багатозначною"
[12, с. 11-12]. Проте ми не подшяемо цю думку.
Полiсемiя як один i3 шляхiв розвитку термшв-фразем, базуеться на асиметричнiй дихотомп 3MicTy i сенсу, неми-нуча, осюльки вона, проявляючи природне прагнення до економп мови, дае можливкть виразити нове значення за допомогою вже наявно! форми. Асиметрiя фразеолопчно! одиницi як мовного знака - основа розвитку i фразеолопзму, i термша-фраземи [12, с. 13-14].
Отже, синкретичну лшгвютичну одиницю, яка поеднуе в œ6i ознаки i термiносполyчення (системнiсть, незалеж-нiсть ввд контексту, прагнення однозначностi, точнiсть i лакошчшсть, небажанiсть синонiмiï та омономп, смисло-ва цiлiснiсть, вiдтворюванiсть) i фразеолопзму (смислова цШсшсть значення, ввдтворювашсть, вiдносна постiйнiсть компонентного складу та структури, емоцшно-експресив-ний характер, незалежшсть вiд контексту) квалiфiкyемо термiном-фраземою. Серед одиниць мови спещального призначення видшяемо ^м термiнiв-фразем (офiцiйне спiлкyвання), ще професiоналiзми-фраземи (формальне, статусно-рольове спiлкyвання) i жаргошзми-фраземи (не-формальне, фамiльярно-знижене).
Опираючись на розрiзнення понять "термшолопзащя" й "фразеолопзащя", вiдповiдно пропонуемо використо-вуемо поняття "термшофразеолопзащя" на позначення термшолопзацп фразем i "фразеотермшолопзащя" на позначення фразеолопзацп термiносполyчень
Пропонуемо таку класифжащю термiнiв-фразем та сyмiжних iз ними одиниць мови спецiального призначення: 1) за функщонально-семантичною диференщащею, розрiзняемо: а) термiни-фраземи, в яких yd компоненти е термшами, вживаються самостiйно за межами словосполучення; б) термши-фраземи, один iз компонента яких е термiном, а другий - загальновживаним словом; в) тер-мши-фраземи, в яких yсi компоненти е загальновжива-ними словами, набувають спецiального значення лише за поеднання один з одним; г) нашвтермши-фраземи, в яких один iз компонента е термiном, iнший - професiоналiз-мом, виражений переважно загальновживаним словом; f) професiоналiзми-фраземи, в яких один iз компонентiв може бути термшом, а iншi загальновживаними словами або ва компоненти е загальновживаними словами, набувають спещального значення лише при поеднанш один з одним; д) й жаргошзми-фраземи, в яких yd компоненти е словами лексики обмеженого вживання, яю не зважаючи на поеднання, вже мають у свош основi спещальне, емо-цшно-забарвлене, фамшьярно-знижене значення;
2) за ознакою семантичного злиття компонентiв: 1) термши-фраземи, яю повнiстю зберегли свое первинне (самостшне) значення; 2) термiни-фраземи, яю частково втратили свое первинне (самостшне) значення / термь ни-фраземи невдюматичного характеру (термшофразео-логiчнi сполучення, один iз компонентiв яких фyнкцiонyе у своему первинному значенщ а шший мае семантично зв'язане значення); 3) термши-фраземи, яю набули зовсiм нового, переосмисленого, значення / термши-фраземи вдюматичного характеру (термiнофразеологiчнi зрощення, семантично неподшьш, значення компонентiв яких не залежить ввд лексичного складу);
3) за ступенем термшофразеолопзацп та фразеотермь
нолопзацп: а) термiни-фраземи, якi повшстю втратили свое первинне значення (за термшолопзацп - термшоло-гiчне, за фразеолопзацп - фразеолопчне); б) термши-фра-земи, якi частково втратили первинне (термшолопчне або фразеологiчне) значення (термiнофразеологiчнi або фра-зеотермiнологiчнi сполучення, один iз компонентiв яких вживаеться у своему первинному значенш, iнший мае зв'язане значення); в) термши-фраземи, яю набули нового значення (термшофразеолопчш або фразеотермшолопчш зрощення, неподiльнi, значення компонента яких не зале-жать ввд ïхнього лексичного складу).
Список умовних скорочень лексикографiчних джерел:
ССТП - Сощолопя : словник термiнiв i понять. - К. : Кондор, 2006. - 372 с.
СТСЖ - Словник термшологп сyчасноï журналютики / [укл. : А. С. Попович, Л. М. Марчук ; за ред. А. С. Попович].
- Кам'янець-Подшьський : Кам'янець-Подшьський нац. ун-т iменi 1вана Опенка, 2010. - 82 с.
СУСМ - Словник украшського сакрального мистецтва / [за наук. ред. М. Станкевича]. - 1н-т народознавства НАН Украши. - Львiв, 2006. - 288 с.
СФР - Словник фондового ринку / [авт.-уклад. А. Т. Головко, В. Ф. Кобзар, О. О. Науменко. та ш.]. - К., 1999. - 288 с.
ЦЛ - Цеацура О. Лаба - тлумачний словник музичного та мистецького сленгу / О. Цеацура. - К. : "Украшський Ре-несанс", 2009. - 350 с.
ЩСКС - Щур I. I. Словник комп'ютерного сленгу украш-сь^' мови : понад 1500 ств i стшких словосполучень / I. I. Щур. - К. : Дiал, 2006. - 144 с.
Список лиератури:
1. Голованова Е. И. Категория профессионального деятеля: Формирование. Развитие. Статус в языке / Е. И. Голованова // Челябинск : Челяб. гос. ун-т, 2004. - 330 с.
2. Гончаренко О. М. Професiоналiзми та жаргошзми торгово-економiчноï сфери сучасно'' китайсько'' мови / О. М. Гончаренко // Вюник Кшвського нащонального ушвер-ситету iменi Тараса Шевченка. - К., 2008. - № 13 : Схвдш мови та лггератури. - С. 4-8.
3. Житшкова К. В. Комушкативно-прагматична функщя термша-фразеолопзма термшосистеми менеджменту та маркетингу // Вюник ХНУ iменi В. Н. Каразша.
- Серiя: Фiлологiя. - 2004. - Вип. 636. - С. 72-76.
4. Лейчик В. М. Исследование терминологизмов в парадигматике: явление антонимии / В. М. Лейчик, Е. А. Никулина // Вестник МГУ. - Сер. 19. - Лингвистика и межкультурная коммуникация, 2005. - № 1. - С. 30-43.
5. Никулина Е. А. Терминологизмы как результат взаимодействия и взаимовлияния терминологии и фразеологии современного английского языка : автореф. дис. ... доктора фил. наук : 10.02.04 / Елена Александровна Никулина. - М. : Московский пед. госуд. ун-тет, 2005. - 44 с.
6. Никулина Е.А. Лингвистичекая компетенция и концепция терминологических фразеологизмов / Е.А. Никулина // Вестник МГУ. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2003. — №4. - С. 52-59.
7. Продан Ю. П. Поняття "термш-фразема" у лшгвь стищ / Ю. П. Продан // Термшолопний вюник : зб. наук.
пр. / [ввдп. ред. В. Л. 1ващенко]. - К. : 1н-т укра!нсько! мови НАНУ 2013. - Вип. 2(1). - С. 116-121.
8. Пузевич Т. В. К вопросу о выявления степени иди-оматичности терминов-фразем // Мова i Культура: Наук. журнал. - К., 2009. - Вип.11. - Т. IX. - С. 120-126.
9. Пыж А. М. Идиоматика в сфере английской юридической терминологии / А. М. Пыж // Фразеология и терминология: грани пересечения : монография / Федер. агентство по образованию, Гос. образоват. учреждение высш. проф. образования "Помор. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова"; [Т. Н. Федуленкова, А. В. Иванов, Т. В. Куприна и др.]. - Архангельск : Поморский ушверситет, 2009. - С. 86-95.
10. Разводовская Я. В. Термины-фразеологизмы подъязыка репродуктивного здоровья, функционирующие в текстах научной и наукчно-популярной литературы / Я.В. Разводовская // Фразеологизм в тексте и текст во фразеологизме (Четвертые Жуковские чтения) : Материалы Междунар. научн. симпоз., 4-6 мая 2009 г. / отв. ред. В. И. Макаров; НовГУ им. Ярослава Мудрого. - Великий Новгород : Поморский университет, 2009. - С. 349-352.
11. Тарнаева Л. П. Передача идиоматичности делового дискурса при переводе (лингвометодический аспект проблемы) / Л. П. Тпрнаева // Фразеология и терминоло-
гия: грани пересечения : монография / Т. Н. Федуленкова, А. В. Иванов, Т. В. Куприна и др.]. Архангельск : Поморский университет, 2009. - С. 108-127.
12. Федуленкова Т. Н. Элементарные связи фразеологической терминологии как признак системности языка / Т. Н. Федуленкова // Фразеология и терминология: грани пересечения : монография / Т. Н. Федуленкова, А. В. Иванов, Т. В. Куприна и др.]. Архангельск : Поморский университет, 2009. С. 8-22.
13. Шиленко О. Термш-фразеолопзм: проблема визначення // Науковi записки. - Вип. 75 (1). - Серiя: Фшо-лопчш науки (мовознавство): У 5 ч. - Юровоград, 2008. -С. 329-334.
14. Шиленко О. Фразеолопзащя та метафоризащя в термшосистемах: ввдмшност та подiбностi (на матерiалi англшсько! мови) / О. Шиленко // Укра!нська термшолопя i сучасшсть : зб. наук. пр. / ввдп. ред. Л.О. Симоненко. - К. : КНЕУ, 2007. - Вип. 7. - С. 307-310.
15. Шиленко О. А. Термшолопчна фразеолопзащя в англомовних фахових текстах: автор. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : 10.02.04 "Германськ мови" / Ольга Анатолпвна Шиленко. - Харюв, 2013. - 23 с.
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ РЕЧИ СТУДЕНТОВ
ТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА
Руснак Ирина Михайловна,
Бендерский политехнический филиал ГОУ «Приднестровский государственный университет им.Т.Г. Шевченко»,
заведующая отделением заочного обучения, преподаватель кафедры «Общеобразовательных и социально-экономических дисциплин», аспирант Кишиневского государственного педагогического университета им. И. Крянгэ
FORMATION OF SPEECH CULTURE OF PROFESSIONAL TECHNICAL COLLEGE STUDENTS
Rusnak Irina,Bendery Polytechnic branch GOU "Pridnestrovian State University im.T.G. Shevchenko " head of the department of distance learning, teacher of "general education and socio-economic disciplines" graduate student of the Kishinev State Pedagogical University. I. Creanga
АННОТАЦИЯ
В статье рассматривается проблема профессиональной культурой речевого развития. Основные теоретические вопросы рассматриваются здесь. Автор статьи затронул проблему языковой грамотности современного студенческого общества.
ABSTRACT
The problem of the professional culture of speech development. The main theoretical issues are discussed here. The author raised the issue of language literacy of modern student society.
Ключевые слова:язык, речь, культура речи, профессиональная речь, грамотность речи.
Keywords: language, speech, speech culture, professional language, literacy speech.
Современный мир характеризуется процессами глоба- обретают науки культурологического цикла, которые лизации, тенденцией к интеграции мира на определенных обращаются к анализу проблем соотношения человека и общих основаниях, вхождением в постиндустриальное мира, человека и природы, человека и культуры, к рассмо-общество. Происходит информационная революция, сжи- трению сущности культуры как специфики человеческого мающая время и пространство, открываются границы. существования.
Глобальное взаимодействие цивилизаций ("столкновение Общее состояние духовности многонациональ-ного цивилизаций" - С. Хантингтон) ставит особенно остро во- общества, как утверждают социологи, зависит от того, на-прос о человеке, о философском осмыслении его самосо- сколько стабильной и устойчивой явля-ется социокуль-знания, его места в новом историческом типе культуры, в турная среда и многообразны соци-ально-психологиче-организации социокультурного бытия человечества. ские механизмы связи времен и поколений. Качественной
В этом глубинном процессе все большее значение при- характеристикой соци-альной ориентации коммуника-
