CC BY
12PEDAGOGICAL SCIENCES
ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦ1Я ВЧИТЕЛЯ: РЕАЛ1ЗАЦ1Я СТРАТЕГИ НОВО1 УКРА1НСЬКО1 ШКОЛИ
Козлова О.Г.
Сумський державний педагог1чний университет 1мен1 А.С. Макаренка Бушнев Ю.С. Сумський державний педагог1чний университет 1мен1 А.С. Макаренка 1ващенко М.М. Полтехтчний техникум Конотопського институту СумДУ
THE CIVIC POSITION OF THE TEACHER: THE REALIZATION OF STRATEGY OF NEW UKRAINIAN SCHOOL
Kozlova O.G.
Sumy State Pedagogical University
Sumy Bushnev Y.S.
Sumy State Pedagogical University
Sumy
Ivashchenko M.M.
Polytechnic School of the Konotop Institute of Sumy State University Konotop
АНОТАЦ1Я
У стати обгрунтовано необхвдтсть реформування середньо! освии в Укра!т та проаналiзовано осно-вт аспекти формування Ново! укра!нсько! школи. З'ясовано роль громадянсько! позицп вчителя ново! фо-рмаци, який е центральною фiгурою в модершзацп освiтнього процесу. Акцентовано увагу на тдготовщ вчителя до професшно! дiяльностi вiдповiдно до нових вимог.
ABSTRACT
The article substantiates the necessity of reforming secondary education in Ukraine and analyzes the main aspects of the formation of the New Ukrainian School. The role of the civic position of the teacher of the new formation, which is a central figure in the modernization of the educational process, is revealed. The emphasis is put on preparing the teacher for professional activity in accordance with the new requirements.
Ключовi слова: середня освгга, Нова укра!нська школа, освггнш процес, вчитель, громадянська по-зищя, громадянська актившсть, методична робота.
Keywords: secondary education, New Ukrainian school, educational process, teacher, civic position, civic activity, methodical work.
Постановка проблеми. Безперечною вимо- тдходи до ощнювання результапв та якосп освгга гою сустльства ХХ1 ст. е знаходження балансу мш [1]. Назван особливосп визначають необхвдшсть запитами роботодавщв та пропозищею вишiв щодо розглядати громадянську активнiсть вчителя як ос-пiдготовки здобувачiв вищо! освгга. Назрша необ- нову Ново! украшсько! школи та мотивацш його хвдшсть вiднайти рацiональне спiввiдношення мiж професшно! дiяльностi.
здобутими знаннями, освоеними технолопями та Концепцiя середньо! загальноосвiтньо!' школи
вмшням i готовнiстю !х творчо використовувати в Укра!ни [2] окреслила основнi напрямки реформу-професiйнiй дiяльностi. Освiта Укра!ни постала пе- вання дано! ланки освiти. Враховуючи, що загальна ред iсторичним викликом. Реформування впчизня- середня освiта е платформою для становления учня но! освпи в цiлому та загально! середньо! зокрема е як особистосп, фундаментом формування його го-нагальною потребою сьогодення. В. Кремень у товносп до навчання впродовж життя, то розроб-«Нацюнальнш доповiдi про стан i перспективи ро- лена Концепщя «Нова школа. Простiр освiтнiх мо-звитку освiти в Укра!ш» акцентуе увагу на тому, що жливостей» [3] стала дороговказом для форму-зазнали трансформацi!' як цiльова спрямовашсть вання Ново! школи. освiти, так i !! змiст, органiзацiя освгтнього процесу,
Аналiз актуальних досл1джень. Професiйна шдготовка майбутшх учителiв у вищiй школi е предметом дослвдження таких впчизняних науковцiв, як В. Андрущенко, О. Базалук, В. Кремень (про-блеми гумашзаци, гумаштаризаци, фшософи освiти); Н. Булгакова, В. Ортинський, Т. Туркот (особливосп педагогiки вищо! школи); А. Алексюк, Г. Васянович, I. Зязюн (стратеги формування про-фесiоналiзму вчителя); £. Барбiна, Н. Базилевич, О. Отич, О. Савченко, С. Сисоева (формування педагопчно! майстерностi й творчосп); А. Бойко, О. Пехота (едшсть теори та практики в професшнш пiдготовцi); О. Кочерга (формування сощально! вiдповiдальностi); Р. Маслюк (розвиток педагопч-них навчальних закладiв) та шш^
Проблемнi питання формування активно! громадянсько! позици майбутнiх фах1вщв розглядають у сво!х розввдках таю вчеш: Н. Дерев'янко, В. 1ван-чук (теоретико-методологiчнi засади формування громадянсько! культури); О. Кафарська, О. Кирилович (педагогiчнi засади формування громадянсько! позици студентсько! молодi); В. Астахова, £. Бердш-кова, I. Бех, I. Молодцова (педагогiчнi умови громадян-ського виховання особистосгi); Н. Корпач, Н. Кури-люк, Т. Мрошина, М. Чельцов (формування громадянсько! позици); В. Марчук (цiннiснi орiентацi! в сгрукгурi педагогiчно! свiдомостi); О. Кирилович, В. Сипченко (формування громадянсько! позици сту-дентiв педагогiчних ВНЗ) та шш!
Мета статтi - розгляд громадянсько! позицi! вчителя як педагопчно! проблеми через призму формування Ново! укра!нсько! школи.
Методи дослвдження. Для досягнення поставлено! мети нами використано комплекс взаемо-пов'язаних теоретичних (аналiз, синтез, порiв-няння, зiставлення рiзних поглядiв на проблему до-слiдження, узагальнення) та емтричних (педагогiчне спостереження, опитування) методiв.
Виклад основного матерiалу. Серед базових компонента Ново! школи, якi окреслеш в зазначе-них документах, - новий змют освiти, нацiлений на формування компетентностей; педагопка партнерства вчителiв, учнiв, батькiв; наскрiзний процес виховання (формування цiнностей); свобода творчосп вмотивованого вчителя, що постiйно розвива-еться професiйно; дитиноцентризм тощо.
Принагiдно зазначимо, що в нещодавно прий-нятому Законi Укра!ни «Про освгту» визначено мету повно! загально! середньо! освiти: «всебiчний розвиток, виховання i соцiалiзацiя особистостi, яка здатна до життя в суспiльствi та цивiлiзовано! взае-модi! з природою, мае прагнення до самовдоскона-лення i навчання впродовж життя, готова до свщо-мого життевого вибору та самореалiзацi!, вщповь дальносл, трудово! дiяльностi та громадянсько! активносп» [4, с. 11.
Зважаючи на те, що процес формування громадянсько! позици учшв е не лише системним, а й тривалим, необхщно максимально врахувати чин-ники його результативностi й ефективностi тд час навчання. При цьому слщ зазначити, що особис-тiсть вчителя та його громадянська позищя як приклад вщграють важливу й вагому роль у даному процеа. Громадянська активнiсть - це «структу-рно-змiстовна якiсть особистостi, що формуеться та
розвиваеться на основi власних щннюних орiента-цiй, враховуючи щнносп суспiльства та правовi но-рми й вимоги держави, направляе дiяльнiсть, пове-дiнку, спiлкування людини, як представника соща-льного, на створення свiту громадянських ввдносин та ввдображае характер iнституцiонально! взаемодi! з владою» [5, с. 138]. Тож навиъ в iнформацiйну добу нiщо i нiхто не замiнить вчителя з його непо-вторнiстю та умшням формувати особистiсть, впливати на прийняття учнями певних рiшень та !х-нiй вибiр життево! траекторi!. Реформування середньо! освiти певною мiрою залежить вiд особистостi вчителя, його поглядiв, переконань, громадянсько! позицi!.
Ми погоджуемося з думкою В. Шахрай, що на сучасному етапi шновацшних змiн «перед педаго-гiчною наукою i практикою постае надзвичайно ва-жливе i невiдкладне завдання сьогодення - визна-чення, обгрунтування способiв формування в юного поколiння ставлення до свого життя як до прюритетно! людсько! цiнностi» [6, с. 11. Автор ви-дiляе ряд аспекпв формування цiнностей, що розг-лядаються: життевий оптимiзм, життева компетен-тнiсть, життестiйкiсть. У цьому контексп вщбува-ються змiни вектора навчання й виховання учшв у школ^ Зростання соцiально! ролi особистостi вчителя, його громадянсько! позици в добу реформування освгга е нагальним питанням сучасностi.
Варто зазначити, що в контексп змiни вектора навчання й виховання учшв сощальна роль вчителя тдноситься як така, що за певних сощально-еконо-мiчних умов зазнала певно! девальвацi!. Зокрема, це стосуеться пдно! оплати пращ, яка е одним iз важ-ливих факторiв формування престижу педагопчно! пращ. До того ж, зазначеш фактори е полiморф-ними та такими, що зазнають синхронних iз соща-льно-економiчним та науково-технiчним розвит-ком змiн.
Поняття «освiтнiй процес» у сучасному розу-мiннi охоплюе навчання, виховання i розвиток. У Концепци «Нова школа. Простiр освпшх можливо-стей» вiдзначено, що «виховний процес буде не-ввд'емною складовою всього освiтнього процесу i орiентуватиметься на загальнолюдськi цiнностi, зокрема морально--етичш (гiднiсть, чеснiсть, справед-ливiсть, турбота, повага до життя, повага до себе та шших людей), соцiально-полiтичнi (свобода, демократа, культурне рiзноманiття, повага до рвдно! мови i культури, патрiотизм, шанобливе ставлення до довкiлля, повага до закону, солвдарнють, вщпо-вiдальнiсть)» [3, с. 21]. Ми подмемо думку авто-рiв, але зауважимо, що зазначеш людсьш цiнностi завжди були прюритетними у вихованнi учнiвсько! молод^ а громадянська позицiя вчителя - серед найб№ш важливих особистiсних якостей. «Ключо-вим виховним елементом стане приклад учителя, який покликаний зацiкавити дитину. У Новiй укра-!нськiй школi будуть виявляти iндивiдуальнi на-хили та здiбностi кожно! дитини для цшеспрямова-ного розвитку i профорiентацi!. У цiй справi Нова школа буде псно спiвпрацювати з позашкшьними закладами освiти. Допомагати формувати опти-мальну траекторiю розвитку кожно! дитини будуть висококвалiфiкованi психологи та сощальш педагоги» [3, с. 22]. Реалiзувати поставленi в ходi рефо-
рмування середньо! освiти задачi спроможнi освь тяни, яю мають достатнiй рiвень готовноси до за-значених у нормативних документах змш та акти-вну громадянську позицш. При цьому значущою залишаеться, звiсно, роль вчителя.
Варто зазначити, що «в аспектi затребуваноси конкретного вчителя дiтьми та !хшми батьками його конкурентоспроможнiсть можна пов'язати з авторитетшстю; при цьому авторитетним учителем можна вважати такого, до думки якого дослуха-ються, цiлi й методи роботи якого схвалюють i наслщують, результати дiяльностi якого встанов-люють за еталон для шших» [7, с. 1]. Безумовно, сплановаш курси пiдвищення квалiфiкацi! в рамках реалiзацi! заходiв щодо запровадження освпньо! реформи в загальноосвггшх навчальних закладах не забезпечать ввдразу досягнення бажаного результату, однак сприятимуть пiдвищенню рiвня готов-ностi вчителiв до впровадження в практику шк1л ключових аспекпв реформування та рiвня сформо-ваносп !хньо! громадянсько! позицп. Слiд зазначити, що сощальна активнiсть вчителя, його грома-дянська позицiя - основа Ново! укра!нсько! школи. «Життя в Новiй укра!нськш школi буде оргашзо-вано за моделлю поваги до прав людини, демократ, шдтримки добрих вдей. Нова школа плека-тиме укра!нську щентичшсть» [3, с. 21].
Задекларована в стратеги Ново! украшсько! школи необхвдшсть реформування рiвня сформова-ностi громадянсько! позици вчителя мае базуватися на засадах верховенства поваги до людини, гумаш-зму, готовностi до самовдосконалення через само-освiту та саморозвиток, поваги до особистосп та ш-диввдуальносп учня, виховання нацiонально! само-вдентичносп.
Загальновiдомо, що методична робота в навчальних закладах - це система взаемопов'язаних за-ходiв, спрямованих як на пiдвищення професiйного рiвня колективу в цiлому, так i окремого вчителя зокрема. У кшцевому результатi - на ефективнiсть i результативнiсть освiтнього процесу, пiдвищення якосп освiти. За таких умов «у ходi активного об-говорення пвд час стратегiчних сесiй i круглих столiв педагогiчними працiвниками окреслено ос-новнi напрями змiн школьно! методично! роботи. Зокрема, концептуальною основою, проввдною вдеею органiзацi! школьно! (у загальноосвггшх закладах) методично! роботи мае стати така: в основi методичного супроводу педагогiчного працiвника мае бути професшний iнтерес кожного вчителя, який виявляеться на основi особистого про-фесiйного запиту» [8, с. 1]. Таким чином, методична й оргашзацшна допомога вчителевi мае бути адресною, iндивiдуалiзованою, повинна врахову-вати професшш вiдмiнностi та особистiснi якосп i вмiння, його громадянську позицш. «Саме на ос-новi професшного iнтересу та запиту кожним учителем мае розроблятися iндивiдуальний план професшного розвитку; тож методична робота мае бути спрямована на супроводження професшного вдосконалення педагога. Це означае, що в сучасних умовах методична робота в межах кожного закладу загально! середньо! освии не може спрямовуватися на вирiшення едино! проблеми або питання, над яким працюють ус педагогiчнi працiвники: вона мае оргашзовуватися рiзноаспектно за змiстом
(ввдповщно до заuитiв усiх педагогiв) та за ор-ганiзацiею (кожному педагогу потрiбно запропо-нувати форми навчання й розвитку, що е найбшьш оптимальними для вирiшення його професшних за-пиив)» [8, с. 1].
Цшком логiчно, що «рiвень професшно! пiдго-товки вчителя мае ввдповвдати сучасним запитам суспiльства: поряд iз науковими знаниями iз фахо-во! дисциплiни та методичними вмiниями, педагог мае володии комп'ютером та шшими сучасними технологiями, як1 дозволяють спростити та урiзно-маиiтнити процес навчання, бути енциклопедично обiзнаним, здатним до самовдосконалення. Неаби-яке значення надаеться комунiкативним якостям вчителя, що функцюнально мають забезпечувати оптимальнi результати дiяльностi й спiлкувания з рiзновiковими суб'ектами педагопчного процесу» [7, с. 1].
Неможливо не погодитись з I. Смапним у тому, що «в останш роки в контекстi перманентних освiтнiх реформ набула актуальностi проблема ре-зультативностi професiйно! педагогiчно! дiяльностi та критерi!в вимiру якостi пращ педагога. Сусш-льна значущiсть ще! проблеми спонукала до !! гли-бокого наукового аиалiзу та обговорення в середо-вищi полiтикiв i представник1в громадянського су-спiльства» [9, с. 1]. Дослвдник зазначае, що «своервдним iндикатором рiвия розвитку професшно! компетентносп педагога е його моделi профе-сiйно! поведiнки» [9, с. 1].
На особливу увагу в контекстi нашого дослi-дження заслуговуе думка О. Ляшенка, який зазначае, що «у зв'язку з реформуванням середньо! освии варто говорити про нову роль учителя в умо-вах ново! укра!нсько! школи. Автономiя навчаль-ного закладу надае вчителевi академiчну свободу вибору методiв i технологiй навчаиия, програм, пiд-ручник1в i навчальних поабнишв, побудови ав-торських освiтнiх програм. Учитель з транслятора i джерела знань мае стати наставником i помiчником учня у виборi учнем власно! освiтньо! траекторi!, допомогти йому виявити i розвинути сво! таланти i здiбностi, визначитися у майбутньому життевому шляху. Для цього вш повинен не лише володiти сучасними педагопчними техиологiями, умiниям управляти iндивiдуалiзоваиим освiтнiм процесом, але й бути обiзнаним з рiзними психолопчними теор1ями iндивiдуально! i групово! роботи з уч-нями, мати вщповщш навички впливу на дитину» [10, с. 42].
Вважаемо, що транслююча та академiчна роль вчителя Ново! укра!нсько! школи переходить до ро-зряду апрюр^ потужного науково-педагогiчного пi-дгрунтя, на якому буде розвиватися володiння но-вими педагогiчними технологiями, iнновацiйними психолопчними методиками тощо.
13 грудня 2017 р. набуло сили розпорядження «Про затвердження плану заходiв на 2017-2020 роки з реатзаци Концепцi! державно! полпики у сферi реформування загально! середньо! освии «Нова укра!нська школа» та перспективи впровадження на перюд до 2029 року». Тож шкшьну реформу плануеться здшснити до 2020 р.: новi держа-внi стандарти, сучаснi шдручники, формування ново! структури школи, готовшсть вчителiв до
професшно! дшльносп за новими вимогами, запро-вадження ново! системи шдготовки здобувачiв вищо! освiти в педагопчних вишах.
Висновки. Нинi отримання якюно! середньо! освiти стало невiд'eмним складником формування сучасно! людини, конкурентоспроможного профе-сiонала. Повний грунтовний аналiз нормативних докуменпв та наукових знахГдок дозволив виокре-мити основне завдання реформування середньо! освiти - модернiзацiя змГсту вiдповiдно до сучас-них потреб, створення платформи для успiшного здобуття освiти в навчальних закладах наступних рiвнiв, формування мотивацй' учнiв до навчання впродовж життя. Активна громадянська позищя вчителя на етат реформування середньо! освiти е основою формування Ново! украшсько! школи.
Серед перспективних напрямiв наукових дос-лiджень важливим е подальше вивчення оргашза-цшно-педагопчного забезпечення освiтнього про-цесу в Новш украшськш школi.
Лiтература
1. Нащональна доповiдь про стан i перспек-тиви розвитку освiти в Укра!ш / Нац. акад. пед. наук Украши; за заг. ред. В.Г. Кременя. - К. : Педагопчна думка, 2016. - 448 с.
2. Концепщя середньо! загальноосвггньо! школи Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2712/.
3. Концепция «Нова школа. Проспр освгтшх можливостей» [Електронний ресурс] / за заг. ред. М. Грищенка. - 2016. - 37 с. - Режим доступу: http://kubg.edu.ua/images/stories/Departament s/Anonces/2016/nova_shkola_proekt.pdf.
4. Закон Украши «Про освиу» вгд 5 вересня 2017 р. [Електронний ресурс] // Вщомосп Верховно! Ради. - К., 2017. - № 38-39. - Ст. 380. - Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
5. Курилюк Н. Активна громадянська позищя молодо поняття, сучасний стан, фактори впливу су-часного iнформацiйного простору / Наталiя Курилюк // Актуальш проблеми громадянсько! освiти та виховання: укра!нський та зарубГжний досвiд. Ма-терiали Першо! науково-практично! конференцiï (Острог, 19 червня 2013 р.). - Острог: ГО «Центр демократичного лГдерства, НУ «Острозька акаде-мiя», 2013. - С. 135-139.
6. Шахрай В. М. Проблема формування в тд-лптав щнносп життя у взаемоди школи i сiм'ï: кон-цептуальнi засади дослiдження [Електронний ресурс] / В. М. Шахрай. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5045
7. Завалевський Ю. I. Особливосп конкурен-тоспроможностi сучасного вчителя [Електронний ресурс] / Ю.1. Завалевський. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3695.
8. Бачинська С. М. Вектори змш методичноï роботи в закладах загально! середньоï освiти в кон-тексп реформування освiти в Укра!нi [Електронний ресурс] / С.М. Бачинська. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5086
9. Смапн I. I. Структура професiйноï компе-тентностi педагога: нормативно-функцiональний пiдхiд [Електронний ресурс] / I.I. Смагiн. - Режим доступу:
https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5001
10. Ляшенко О. I. Прюритети розвитку украш-сько].' школи в умовах реформування освгга / О.I. Ляшенко // ЗбГрник наукових праць Кам'янець-По-дГльського нащонального унiверситету Гм. Iвана Огiенка. СерГя: Педагопчна. - 2016. - Вип. 22. - С. 39-42.
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В БУД1ВЕЛЬНО1 ГАЛУЗ1 В ЗАКЛАД1 ВИЩО1
ОСВ1ТИ
Авраменко О. С.
Полтехтчний техткум Конотопського тституту СумДУ
Конотоп Тютрт С.М. Полiтехнiчний техткум Конотопського тституту СумДУ
Конотоп Гребеник А.О. Державний }miверситет тфраструктури i технологш Kuïe
