CC BY
7
УДК 343.326+343.9
Володимир Ортинський
директор Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист Украши,
OrtynskyyVolodymyr@gmail. com
ТЕРОРИСТИЧНА ЗАГРОЗА: СУЧАСНЕ СПРИЙНЯТТЯ ФЕНОМЕНУ
© Ортинський В. Л., 2019
np0aHani30BaH0 сучасне розумшня поняття тероризму через призму кримшально-правових явищ. Розглянуто низку мiжнародних нормативно-правових ак^в, пов'язаних i3 оргaнiзaцieю, вчиненням та викриттям тероризму. Розмежовано поняття "терор" та "тероризм". Наведено приклади системно"! протидн тероризму. Проaнaлiзовaно думки украТнських та зaрубiжних науковц1в у сферi подолання тероризму.
Ключовi слова: тероризм; терор; терористичний злочин; терористична дiяльнiсть; мiжнaродне законодавство.
Владимир Ортынский
ТЕРРОРИСТИЧЕСКАЯ УГРОЗА: СОВРЕМЕННОЕ ВОСПРИЯТИЕ ФЕНОМЕНА
Проанализировано современное понимание понятия "тероризм" через призму уголовно-правовых явлений. Рассмотрен ряд международных нормативно-правовых актов, связанных с организацией, совершением и разоблачением терроризма. Разграничены понятия "террор" и "терроризм". Приведены примеры системного противодействия терроризму. Проанализированы мнения украинских и зарубежных ученых в сфере преодоления терроризма.
Ключевые слова: терроризм; террор; террористические преступления; террористическая деятельность; международное законодательство.
Volodymyr Ortinski
director Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University
Sc. D., Prof.
TERRORIST THREAT: THE PRESENT PHENOMENON ADAPTATION
This article analyzes the modern understanding of the concept of terrorism through the prism of criminal law phenomenon. A number of international regulations related to the organization and committing terrorism exposure. Delineated the concept of "terror" and "terrorism". Examples of systemic combating terrorism. Analyzed the views of Ukrainian and foreign scientists in fighting terrorism.
Key words: terrorism; terror; terrorist crime; terrorist activities; international law.
Постановка проблеми. Терористичш загрози, очевидно, юнують з моменту виникнення вже перших "примггивних" суспшьно-правових та полiтико-економiчних вщносин. Але з розвитком як суспшьства загалом, так i науки, техшки, зокрема, вони набули гшерпотворних, безжалюних та масштабних рис. Поди останшх десятирiч у свт та сучасш трапчш поди в Украш засвщчують, що за ступенем руйнувань, жорстокосп, нетерпимосп, тероризм досягае апогею.
Мета статт - знайти i зрозумгш платформу терористично! загрози, адже без цього зали-шиться неефективною протидiя такому небезпечному явищу. Напрацьованi науковi та практичнi шляхи (способи, методи) подолання цього, злочинного за суттю, системно-сощального явища, та навiть протидп йому е не надто ефективними, недостатшми. Якою б "благородною" метою не прикривалась терористична дiяльнiсть И сподвижниюв, суть И все одно зводиться до жорстоких антигуманних насильницьких дш, що вчиняють злочинцi для масового залякування, для пригшчення волi тих, хто здатен протистояти насильству.
Аналiз дослiдження проблеми. Як вщомо, терористична дiяльнiсть пов'язана зi злочинним бiзнесом, iстотне мiсце в якому займае тшьова економiка. На думку науковщв, не все однозначно у розумшш цього виду злочинностi. Проблема тероризму в тепершньому свiтi, мабуть, завжди буде актуальною, адже тероризм все часпше i частiше активiзуеться. Цiею проблематикою займалось чимало вггчизняних науковцiв, таких як В. Ф. Антипенко, Ю. М. Антонян, В. К. Грищук, В. П. Журавльов, В. М. Дрьомiн, Н. А. Зелшська, В. П. Емельянов, В. В. Коваленко, В.С. Канщр, В. А. Канарев, С. В. Лазебник, С. Я. Лихова, та шш^ як зробили помггаий внесок у виршення окреслених питань.
Виклад основного матерiалу. Визнання тероризму проблемою свггового масштабу засвщчуе i прийняття низки нормативних акпв на мiжнародному рiвнi. Власне у цих нормативних актах, на нашу думку, слщ шукати основу сучасного розумiння тероризму. Центром розроблення мiжнарод-но-правових документiв iз боротьби з тероризмом е Оргашзащя Об'еднаних Нацш, у межах яко! пiдготовлено й прийнято низку мiжнародних договорiв загального характеру, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а саме:
- Конвенщю про запобтання i покарання злочишв проти осiб, якi користуються мiжнародним захистом, у тому числi дипломатичних агента, вщ 14 грудня 1973 р.;
- Мiжнародну конвенцiю про боротьбу iз захопленням заручникiв вщ 17 грудня 1979 р.;
- Мiжнародну конвенцiю про боротьбу з вербуванням, використанням, фшансуванням i навчанням найманщв вiд 4 грудня 1989 р.;
- Конвенщю про безпеку персоналу Оргашзаци Об'еднаних Нацш та зв'язаного з нею персоналу вщ 9 грудня 1994 р.;
- Мiжнародну конвенщю про боротьбу з бомбовим тероризмом вщ 9 грудня 1994 р.
Певною мiрою стосуеться боротьби з тероризмом i Конвенщя ООН проти транснащонально!
оргашзовано! злочинносп вiд 18 грудня 2000 р.
Для перекриття свiтових фiнансових потоюв, спрямованих на пiдтримку терористiв, прийнято Мiжнародну конвенцiю про боротьбу з фшансуванням тероризму вщ 9 грудня 1999 р.
Крiм унiверсальних мiжнародних договорiв, спрямованих проти тероризму загалом, дiе низка угод, завдання яких полягае у тому, щоб створити мiжнародно-правову базу для боротьби з тероризмом на окремих напрямах або територiальних просторах, де держави ведуть рiзноманiтну дiяльнiсть. Зокрема, мiжнародно-правовою основою сшвпращ держав у боротьбi з тероризмом на повггряному транспортi, оскшьки багато терористичних актiв здiйснюються на повггряних суднах або з !х використанням, як, наприклад, 11 вересня 2001 р. у США, е таю документи:
- Конвенщя про злочини та деяю iншi дп, що здiйснюються на борту повггряного судна, вiд 14 вересня 1963 р.;
- Конвенщя про боротьбу з незаконним захопленням повггряних суден вщ 16 грудня 1970 р.;
- Конвенщя про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цившьно! ашаци, вщ 23 вересня 1971 р.;
- Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, яю обслуговують мiжнародну цившьну авiацiю, що доповнюе Конвенщю про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цившьно! ашаци, вiд 24 лютого 1988 р.
Щ документи прийняла Мiжнародна органiзацiя цивiльноl авiацil (1КАО).
Мiжнародно-правовою основою боротьби держав iз тероризмом на морi е такi договори:
- Конвенщя ООН з морського права вщ 10 грудня 1982 р.;
- Конвенщя про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, вщ 10 березня 1988 р.;
- Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стащонарних платформ, розташованих на континентальному шельфа вщ 10 березня 1988 р.
Величезну небезпеку становлять можливосп використання терористами ядерного матерiалу за умови заволодшня ним. З цього приводу ухвалено:
- Конвенщю ООН про фiзичний захист ядерного матерiалу вiд 3 березня 1980 р.;
- Мiжнародну конвенщю про боротьбу з актами ядерного тероризму вщ 14 вересня 2005 р.
Небезпечними засобами, якими можуть заволодгги терористи, щоб вчинити терористичш
акти, е також зброя i вибуховi речовини. З метою протиди таким проявам у межах ООН прийнят два документи:
- Конвенцiя про маркування пластичних вибухових речовин з метою !х виявлення вiд 1 березня 1991 р.;
- Протокол проти незаконного виготовлення та об^у вогнепально! збро!, його складових частин i компонентiв, а також боеприпашв до не!, що доповнюе Конвенщю ООН проти транснащонально! оргашзовано! злочинносп, вiд 31 травня 2001 р.
При ООН iз 1973 р. дiе спецiальний комiтет iз тероризму, який працюе переважно у трьох напрямах:
- вироблення та узгодження правових норм; тдготовка мiжнародних договорiв i конвенцiй;
- виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;
- розроблення заходiв боротьби iз тероризмом.
Вносить свою лепту у протидда тероризму i Свропейське спiвтовариство. Зокрема, держави-члени Ради Свропи пiдписали:
- Свропейську конвенцiю про боротьбу з тероризмом вщ 27 сiчня 1977 р.;
- Конвенщю Ради Свропи про запобтання тероризму вщ 16 травня 2005 р. тощо.
На пiдставi викладеного вище можна зробити промiжний висновок про те, що сьогодш мiжнародне спiвтовариство веде активну дiяльнiсть, зокрема, прийнято близько пiвтора десятюв унiверсальних мiжнародно-правових документiв, якi становлять правову базу для дiяльностi держав, мiжнародних органiзацiй та iнших суб'екпв мiжнародного права у боротьбi з одним з найбшьших лих цившзацп - тероризмом.
Варто зазначити, що щ правовi унiверсальнi документи у сво!й сукупностi утворюють те, що прийнято називати ушверсальним правовим режимом боротьби iз тероризмом.
Водночас зазначимо, що мiжнародне спiвтовариство так i не спромоглося виробити загальноприйнятого визначення поняття "тероризм", хоча першi спроби сформулювати його i прийняти мiжнародний договiр щодо боротьби з тероризмом на мiжнародному рiвнi зроблено ще в 30-тi роки ХХ столггтя в межах Лiги Нацiй. Зокрема у 1937 р. була вщкрита для пщписання Конвенцiя про попередження i припинення тероризму, пiд яким розумши "злочинш ди, спрямованi проти держави, щль або характер яких полягають у тому, щоб викликати жах у певних ошб або серед населення". На жаль, хоч цю Конвенщю пщписали 24 держави, але ратифшувала лише Iндiя.
Згодом, тсля ще! невдачi, мiжнародне ствтовариство так i не дiйшло единого висновку щодо мiжнародного-правового визначення тероризму, хоча спроб було немало. Тому в мiжнародних документах сьогодш маемо лише перелш злочишв якi визнають терористичними.
Зокрема, у Конвенци Ради Свропи про запобтання тероризму вщ 16 травня 2005 р. вказано, що для щлей ще! Конвенци термш "терористичний злочин" означае будь-який зi злочинiв, викладених i визначених в одному з договорiв. Тобто у назвi цього документа йдеться про тероризм, а у текст про терористичш злочини. Це дае змогу висловити припущення, що щ поняття необхщно розглядати як синошми.
О^м цього, треба наголосити: хоч Рада Безпеки ООН розглядае акти мiжнародного тероризму як загрозу мiжнародному миру i безпецi, щ акти, як правило, не зараховують у категорда
"основних мiжнар0дних злочиШв", таких як геноцид, BrnCbKOBi злочини, злочини проти людяносп. Тому цi злочини не належать до юрисдикци жодного мiжнародного суду чи трибуналу. Терористичш злочини (як вони визначеш в унiверсальних документах про боротьбу з тероризмом) пщпадають тд дiю нацiонального кримiнального законодавства з урахуванням вiдповiдних мiжнародних аспекта. Отже, зобов'язання притягувати до судово! вiдповiдальностi осiб, причетних до тероризму, покладасться виключно на нацiональнi системи кримшального правосуддя [4, с. 66].
З урахуванням наведеного окреслюсться ситуащя: з визначенням перелiку терористичних злочишв iстотних проблем не виникае, однак чи можна !х в сукупностi чи окремо називати тероризмом? Спробуемо дати вщповщь на це питання. Для цього з'ясуемо спочатку змют поняття "терор", оскiльки, на наш погляд, саме воно е визначальним стосовно поняття тероризму, i в лiтературi часто одне поняття визначають через використання шшого.
Хоч поняття "терор" i "тероризм" увiйшли в полггичний лексикон понад два столггтя тому, однак цi явища юнували вiддавна. Насиллям супроводжувалися бiльшiсть вщомих подiй, зафшсо-ванi в ютори людства, зокрема i у таких формах, яю сьогоднi цiлком можна охарактеризувати як терор i тероризм.
Зокрема, тероризм визначають як полггику i тактику терору; здiйснювання, застосування терору, дiяльнiсть i тактику терориста [11, с. 589-590] тощо. У тлумачному словнику С. Ожегова i Н. Шведово! запропоновано таке тлумачення: "терор" - фiзичне насилля, аж до самого знищення, стосовно полггичних противникiв, а тероризм - це практика терору" [10, с. 54-56].
Отже, у великш частиш визначень тероризму мютиться вiдсилання до шшого невизначеного поняття "терор".
Слово "терор" латинського походження (terror) i в буквальному розумшш означае "страх",
а _ ??
жах .
Словник сучасно! укра!нсько! мови подае таке тлумачення поняття "терор": 1) найгострша форма боротьби проти полггичних i класових супротивникiв iз застосуванням насильства аж до фiзичного знищення; 2) надмiрна жорстоюсть стосовно до кого-небудь; залякування [3].
В Укра!нськш радянськш енциклопеди 1984 р. значення слова "терор" подане як "политика залякування, насилля, розправи з полгтичними противниками аж до !х ФГзичного знищення, основний метод боротьби буржуазно! контрреволюций фашистських режимiв проти прогресивних сил". Взагалi пщходи щодо спiввiдношення понять "терор" i "тероризм" можна подшити на такi групи.
Перша - ототожнення цих понять, вживання !х як синошмГв.
Друга - !х розмежування. А тут починаеться новий калейдоскоп шдходГв.
Окремi автори, яю вбачають вщмшнють мГж терором i тероризмом, розрГзняють !х за рГзними критерiями, наприклад: терор - це вщкрип, демонстративнi дП, а тероризм реалiзуеться в конспiративних, нелегальних дГях [8, с. 20-24]; ГншГ вважають, що терор е насиллям i залякуванням, яке об'ективно використовуе сильшший стосовно слабшого, а тероризм - це насилля i залякування, яке використовуе слабший стосовно сильнГшого.
Проф. В. П. Емельянов, вщмежовуючи тероризм вщ терору, вказуе, що вони вщрГзняються тим, що: "По-перше, тероризм - це одноразово здшснюваний акт або серiя подГ6них актiв, тодГ як терор мае тотальний, масовий, безперервний характер. По-друге, суб'екти тероризму, на вщмшу вщ суб'ектiв терору, не те що безмежно!, а взагалi нГяко! оФГцГйно встановлено! (виборним шляхом, внаслщок вГйськово! iнтервенцi! i т.п.) влади над соцiальним контингентом ие! мiсцевостi, де розгортаються !х дП, не мають. По-трете, суб'ектами терору виступають суспГльно-полГтичнГ структури, а суб'ектами тероризму - ФГзичш осудш особи, якГ досягли вГку кримшально! вiдповiдальностi. По-четверте, якщо терор - сощально-полгшчний фактор дГйсностГ, то тероризм -явище кримiнально-правово! властивостi, i насильство при тероризмi мае не загальне, а локальне застосування" [6, с. 95-104].
На нашу думку, найобгрунтовашшим е таке розмежування понять терору та тероризму: терор - це характеристика певного виду дГяльностГ (надмiрна жорстоюсть стосовно до кого-небудь, створення атмосфери страху тощо), натомють тероризм - це узагальнене позначення суспшьно
небезпечних дiянь, яю вiдповiдна держава чи мiжнародне спiвтовариство визнають терорис-тичними злочинними (злочином чи сукупнютю злочишв).
Тобто тероризм, на нашу думку. слщ розумiти як синонiм до словосполучення "терористичш злочини (терористичний злочин)". Вважаемо, що такий пiдхiд обгрунтований тим, що, як ми вже зазначали, терористичш злочини не входчть до юрисдикцп жодного мiжнародного суду чи трибуналу. Терористичш злочини (як !х визначено в ушверсальних документах про боротьбу з тероризмом) тдпадають тд дiю нацiонального кримiнального законодавства з урахуванням вiдповiдних мiжнародних аспектов. Тобто, теоретично, у нацiональних законодавчих актах таю суспшьно небезпечнi дiяння, з огляду на нацiональнi традицп та особливостi побудови кримшаль-ного законодавства: а) можуть бути назван по^зному (тероризм, терористичний акт тощо) i можуть вважатися кримiнальним правопорушенням, злочином, делiктом; б) можуть мати рiзну конструкцiю (бути передбаченi у однш статтi або у декшькох); в) можуть мати як буквальне, по-рiвняно з мiжнародними актами у цш сферi, так i розширене трактування; г) нацiональне законодавство може самостшно встановлювати ознаки таких злочишв, а може вщсилати до мiж-народних актiв тощо. Можна припустити, що з огляду на це, у мiжнародному правi й використано узагальнене поняття тероризму, яке в узагальненому виглядi позначае сукупшсть чи окремий терористичний злочин без деталiзацi! !х (його) змiсту за нацюнальним законодавством вщповщно! держави.
На тдтвердження прийнятностi нашо! позицп можна зауважити, що, наприклад, у ст. 1 Свропейсько! конвенцп про боротьбу з тероризмом зазначено, що "з метою видачi правопо-рушникiв Договiрними Державами, жодний з наступних злочинiв не розглядаеться як полггичний злочин або як злочин, пов'язаний з полггичним злочином, або як злочин, вчинений з полггичних мотивiв:
1. Злочин, визначений в Конвенцп про боротьбу з незаконним захопленням повторяних суден, шдписанш в Гаазi 16 грудня 1970 року.
2. Злочин, визначений в Конвенцп про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цившьно! авiацi!, шдписанш в Монреалi 23 вересня 1971 року.
3. Тяжкий злочин, пов'язаний з посяганням на життя, фiзичну недоторканнють або свободу ошб, яю перебувають тд мiжнародним захистом, включаючи дипломатичних агента.
4. Злочин, пов'язаний з викраданням людей, захопленням заручниюв або тяжким незаконним затриманням.
5. Злочин з використанням бомб, гранат, ракет, автоматично! вогнепально! збро! або вибухових листов чи посилок, якщо це призводить до загрози особам.
6. Замах на вчинення будь-якого з вищенаведених злочишв або участь особи як ствучасника, що вчиняе або намагаеться вчинити такий злочин".
Тобто у вказаному документ мютиться, по суп, перелш злочинних дiянь стосовно яких щею Конвенцiею встановлено вщповщш мiжнароднi процедури. Однак, з урахуванням назви концепцп, е вс пiдстави вважати, що цi злочини можна об'еднати збiрним поняттям - тероризм.
Разом з тим, казу!стичний шдхщ до визначення понять не притаманний вггчизнянш правовiй науцi. Тому спробуемо подати змютовне визначення тероризму на основi положень нацiонального законодавства, вщобразивши його iстотнi ознаки, адже визначити змют поняття - це вщобразити сукупнiсть iстотних ознак, за якими узагальнюються i видiляються предмети в понятп. Змiст поняття полягае не лише у визначенш сукупносп реальних ознак предметiв, вiдображених у понятп, але i в ознаках, яю вiдтворюють якiсть предмета i вiдрiзняють його вiд шших схожих предметiв [7, с. 76-81].
Вщтак, розроблення змiстовного визначення поняття тероризму, на нашу думку, слщ розпочати з оцшювання, насамперед, офщшного визначення поняття тероризму, яке наведено у Закош Укра!ни "Про боротьбу з тероризмом": "Тероризм - це суспшьно небезпечна дiяльнiсть, яка полягае у свщомому, цшеспрямованому застосуваннi насильства шляхом захоплення заручниюв, пiдпалiв, убивств, тортур, залякування населення та оргашв влади або вчинення iнших посягань на життя чи здоров'я ш в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дш з метою досягнення злочинних цшей" [2, с. 338-343].
На нашу думку, таке визначення не можна сприйняти як безапеляцшне, оскшьки з нього можна зробити такий висновок: це вид злочинно! дiяльностi; за своею суттю така дiяльнiсть полягае у вчиненш насильницьких дш чи залякуваннi населення та оргашв влади; така дiяльнiсть характеризуеться вщповщною злочинною метою. Але ж цим ознакам можуть вщповщати й iншi види злочинно! дiяльностi, наприклад бандитизм. Така дiяльнiсть також е злочинною, як правило, полягае у застосуванш тд час нападiв насильства до жертв, характеризуеться певною злочинною метою - переважно збагачення, хоча може бути й шша.
Тобто у законодавчому визначенш тероризму наведено недостатньо ютотних його ознак, яю давали б змогу вщмежувати такий вид злочинно! дiяльностi вщ сумiжних.
Вщтак, вiдповiдь на питання про змют поняття "тероризм" слiд шукати в наукових джерелах. Дослщники видiлили такий найповшший перелiк ознак тероризму як злочинного дiяння:
1. Тероризм е одшею iз форм оргашзованого насильства.
2. Терористи здiйснюють примус ширшо! соцiально! групи, нiж безпосередш жертви на-сильства.
3. Формування цшей здебiльшого не пов'язане з конкретними проявами насильства, тобто мiж жертвою та метою, на яку спрямовують сво! ди терористи, немае прямого зв'язку.
4. Тактична мета тероризму полягае у тому, щоб привернути увагу до проблеми, стратепчна -досягти певних сощальних змш (свобода, незалежнють, звiльнення з виправно-трудових установ певного контингенту ошб, революцiя тощо).
5. Акти тероризму самi по собi становлять традицiйнi форми загальнокримшальних злодiянь.
6. Тероризм паралiзуе протидда iз боку громадськостi.
7. Знаряддям впливу тероризму е психолопчний шок, який супроводжуеться усвщомленням того, що будь-хто може стати жертвою незалежно вщ того, до яко! верстви суспшьства вiн належить.
8. Будь-яю правила чи закони не визнаються - жертвами терористичних акпв можуть бути як доро^ чоловiки, так i жiнки та дiти.
9. Терористи розраховують на ефект раптовосп, несподiваностi.
10. Публiчнiсть - основна ознака тероризму.
11. Акти тероризму демонстративна оскшьки вони прагнуть справити враження на широкий
загал.
12. Тероризм припускае "полпичне вимагання", тому не пов'язаний iз стихшними повстан-нями та виступами населення.
13. Тероризм вимагае негайного задоволення поставлених вимог, в шшому разi вдаеться до реалiзацi! погроз та ескалацп насильства.
14. Може бути використаний оргашзащями будь-якого забарвлення.
15. Практично завжди бере на себе вщповщальшсть за вчиненi акти насильства, оскшьки вони е засобом досягнення мети, а не самоцшлю.
16. Тероризм - антитеза полгшчного вбивства, йому притаманна шдиферентнють щодо жертв, на противагу селективносп полiтичних вбивств.
17. 1снуе розрив мiж безпосередньою жертвою насильства та групою, яка становить об'ект впливу, мету насильства [9, с. 43-49].
На нашу думку, вказаш ознаки загалом справдi притаманш тероризму. Разом з тим, вони дублюються, занадто деталiзованi (наприклад, 10 i 11), окремi неютотш (наприклад, розрахунок на ефект раптовосп).
Прийнятшшою, на нашу думку, е пропозищя зараховувати до сутнiсних рис тероризму таю ознаки:
а) оргашзоване, щеолопчно обгрунтоване та систематичне насильство (тероризм найчаспше i визначаеться саме як "форма оргашзованого насильства"), причому "насильство" в його вузькому значенш як реальне застосування сили або ж пряма загроза !! застосування для завдання фiзично! шкоди чи матерiальних збитюв;
б) наявнють i прямого, i непрямого об'екпв нападу, своерiдна дистанцiя мiж безпосереднiми жертвами терору ("безневинно" вштимними) та особами (групами, органiзацiями, шститущями), якi е справжнiм об'ектом терористичного впливу;
в) вщкрита чи латентна полггична мотивацiя i спрямованiсть - тероризм аналiзують пере-важно як форму полггичного примусу чи шантажування державних або iнших iнституцiй з метою задоволення поставлених терористами вимог;
г) вщносна нечисленнiсть безпосередшх суб'ектiв терористично! атаки (що слугуе усталеним критерiем вiдмежування тероризму вщ iнших форм полггично! боротьби - вшн, нацюнально-визвольних рухiв, партизансько! боротьби, полiтичних фронтiв тощо);
д) прагнення до ефекту дестабшзацп та невротизацп суспiльства, медiа-шоку, нацiленiсть на вибуховий соцiальний резонанс за другорядного значення змюту бойово! операцi! [1].
Ця позицiя, на нашу думку, обгрунтовашша, проте !! не можна використовувати беззас-
3* а ??
урахуванням вищенаведених позицiй, визначаючи поняття тероризм , слiд враховувати таю аспекти.
Перше, що очевидно, тероризм за характером е насильством особи чи групи ошб стосовно шшо! особи чи групи ошб.
Не вдаючись в глибокий аналiз поняття i видiв насильства, враховуючи наведений вище перелш злочинiв, поданий у ст. 1 Свропейсько! конвенцi! про боротьбу з тероризмом, можемо припустити, що тероризмом е лише застосуванням такого насильства, яке i за вщсутносп шших ознак тероризму визнаеться злочинним.
У чому важливють ще! ознаки? Останшм часом у лiтературi та законодавствi серед видiв насильства видшяють, наприклад, економiчне насильство. Однак насильство, що не призвело до заподiяння фiзично! шкоди потерпiлому, злочинним не вважаеться. Вщтак застосування еконо-мiчного насильства, навiть за наявносп iнших ознак, навряд чи можна вважати тероризмом.
На нашу думку, тероризм завжди полягае у застосуванш фiзичного або психiчного насильства. В цьому аспект привертае увагу позищя проф. О. М. Гумша, який пропонуе розмежувати кримiнально-правове та кримшолопчне поняття насильства. Пiд насильством у кримшально-правовому значеннi науковець пропонуе розумгги умисний, суспiльно небезпечний, кримшально-протиправний вплив на тшо або психiку iншо! особи (ошб). Формою кримiнального насильства е умисний злочин, який мютить ознаки такого насильства або в диспозицп кримшально-правово! норми, або (i) у фактичнш характеристицi вчиненого дiяння або (0 в якому насильство виступае як спошб досягнення мети. Виокремлено специфiчнi ознаки кримшально-правового та кримшолопч-ного поняття насильства. Кримшолопчне поняття насильства охоплюе, окрiм насильства в кримшально-правовому розумшш, також внутрiшнi прояви насильницько! поведiнки особи. Це поняття слщ трактувати ширше, нiж кримiнально-правове, осюльки кримiнологiя мае певний специфiчний предмет, вивчае закономiрностi злочинностi у вшх !! проявах, детермiнацi! та причинности кримiнологiчне поняття насильства охоплюе не тшьки його кримiнальнi й передкримшальш прояви (адмiнiстративно каранi або таю, що ще не оцшюються як аморальнi тощо) щодо шших людей, а також розширюе коло можливих об'екпв насильницького впливу [5, с. 11-13].
Взагал^ в наущ кримшального права ретельно дослiджено рiзнi види насильницьких дiй, виокремлено основш ознаки, характернi для будь-якого насильства: а) вплив на потерпшого всупереч його волi та б) спричинення йому фiзичних або моральних страждань. Всi насильницькi дi! подiляють на двi групи: фiзичне i психiчне насильство. Фiзичне насильство - це суспшьно небезпечний вплив на оргашзм iншо! людини, як на зовшшнш покрив !! тiла, так i безпосередньо на внутрiшнi органи. Психiчне насильство не порушуе цiлiсностi ш зовнiшнiх тканин, нi внутрiшнiх оргашв, а впливае лише на психшу людини, викликае рiзнi почуття - страху, обурення, гнiву.
Висновки. Терористичш загрози, за суттю, е очевидним наслщком конфлiктних ситуацiй: мiждержавних, мiжетнiчних, мiжрасових, релiгiйних, полiтичних, економiчних, кримшальних. Витоком таких загроз е невмшня (небажання) узгоджувати сво! iнтереси, "сщати за стiл перего-ворiв". Вiрогiдно, такi конфлiктнi ситуацi! вже сьогодш зручнiше (дешевше) вирiшувати навiть не
розгортанням повномасштабних (локальних) вшськових конфлшта, а за допомогою конкретних терористичних акта.
Такий стан речей потребуе подальшого глибинного аналiзу науковцiв та практиюв, виокремлення реальних шляхГв протидп.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арiстова А. Релтйне шдгрунтя мiжнародного тероризму. URL: http://dev1.religion.in.ua. 2. Багрiй-Шахматов Л. В., Яценко С. Л. Методи боротьби з тероризмом. Погляд свггового товариства. Тероризм i боротьба з ним: аналтичш розробки, пропозицИ' наукових та практичних пращвниюв. 2000. Т. 19. С. 338-343. 3. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови / уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. Ки!в; 1ртнь: Перун, 2005. 1728 с. 4. ГромГвчук I. М. Мiжнародно-правове визначення тероризму як основа ефективно! боротьби з ним. Науковий ei^rn 1нституту мiжнародних вiдносин НАУ. Серiя: економта, право, полiтологiя, туризм. Т. 2. 2011. № 4. С. 108-112. 5. Гумш
0. М. Кримшальна насильницька поведшка особи: теоретико-прикладш аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 "кримшальне право i кримшолопя; кримшально-виконавче право" / ЛьвГв. держ. ун-т внутр. справ. Л., 2011. 36 с. 6. Емельянов В. П. Проблеми застосування антитерористичного законодавства Укра!ни i шляхи його вдосконалення. Боротьба з оргашзованою злочинмстю i коруп^ею (теорiя i практика). 2007. Вип. 15. С. 95-104. 7. Жеребкш В. Е. Лопка. X.: Основа, 1995. 256 с. 8. Задорожнюк И. Е. Выступление на "круглом столе" журнала "Государство и право": "Терроризм: психологические корни и правовые оценки". Государство и право. 1995. № 4. С. 20-24. 9. Лшкан В. А., Никифорчук Д. Й., Руденко М. М. Боротьба з тероризмом. К.: Знання Укра!ни, 2002. 254 с. 10. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского язика/ URL: http://www.classes.ru. 11. Словник укра!нсько! мови: в 11 т. / за ред.
1. К. Бшодща; Академiя наук Укра!нсько! РСР, 1нститут мовознавства ¡м. О. О. Потебш. К.: Наукова думка, 1970-1980. Т. 10: Т-Ф. 1979. 658 с.
REFERENCES
1. Aristova A. Relihiyne pidgruntya mizhnarodnoho teroryzmu [The religious background of international terrorism]. Available at: http:dev1.religion.in.ua. 2. Bahriy-Shakhmatov L. V. Metody borot'by z teroryzmom. Pohlyad svitovoho tovarystva [Methods of combating terrorism. The view of world society], 2000, pp. 338-343. 3. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy [Great Dictionary of Modern Ukrainian] / ukl. i hol. red. V. T. Busel. Kyyiv; Irpin': Perun, 2005, 1728 p. 4. Hromivchuk I. M. Mizhnarodno-pravove vyznachennya teroryzmu yak osnova efektyvnoyi borot'by z nym [International legal definition of terrorism as a basis for effective combat] ekonomika, pravo, politolohiya, turyzm, 2011, Vol. 4, pp. 108-112. 5. Humin O. M. Kryminal'na nasyl'nyts'ka povedinka osoby: teoretyko-prykladni aspekty. Doct. diss. [Violent criminal behavior of persons: theoretical and applied aspects. Doct. Diss.] Lviv, 2011. 36 p. 6. Yemel'yanov V. P. Problemy zastosuvannya antyterorystychnoho zakonodavstva Ukrayiny i shlyakhy yoho vdoskonalennya [Problems of application of anti-terrorism legislation of Ukraine and ways to improve], Vol. 15, 2007. pp. 95-104. 7. Zherebkin V. Ye. Lohika [Logic], Kharkiv, 1995. 256 s. 8. Zadorozhnyuk Y. E. Vistuplenye na "kruhlom stole" zhurnala "Hosudarstvo y pravo": "Terroryzm: psykholohycheskye korny y pravovbie otsenky" [Speech at the"round table"of the journal "The State and Law":"Terrorism: psychological roots and legal assessments"], Vol. 4, 1995. pp. 20-24. 9. Lipkan V. A. Borot'ba z teroryzmom [Fighting terrorism], Kyyiv, 2002. 254 p. 10. Ozhehov S. Y. Tolkoviy slovar' russkoho yazika [Explanatory dictionary of the Russian language]. Available at: http://www.classes.ru. 11. Slovnyk ukrayins'koyi movy [Dictionary of the Ukrainian language], Kyyiv: Naukova dumka, 1970-1980. 658 p.
Дата надходження: 17.04.2019р.
