CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 524-529.
УДК 81'373.4=161.2 (043.3)
ТЕРМ1НОЛОГ1ЧН1 ОДИНИЦ1 НА ПОЗНАЧЕННЯ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИХ ТВОР1В У ПРАЦЯХ М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
Масликова О. С.
РВНЗ «Кримський iнженерно-педагогiчний у^верситет», м. амферополь
У статп дослщжуються фшолопчш термши праць М. С. Грушевського на поз-начення типiв календарно-обрядових творiв та вказуеться на !х важливу образну символiку.
Ключовi слова: фольклор, календарно-обрядова пiсня, народнотсенна твор-чiсть, колядка, щедрiвка, клечальна пiсня, купальська пiсня.
Постановка проблеми. Жанровий склад календарно-обрядово! поези украшщв визначаеться багатством та розмаггтям. Це питання неодноразово поставало на сторь нках праць таких вiдомих вчених-фольклориспв, як М. Максимовича, М. Костомарова, А. Свидницького, I. Франка, М. Грушевського та сучасних дослщ-ниюв О. Дея, О. Чебанюка, В. Давидюка та iнших. Однак спроби жанрово! дефшщп та визначення термшологп календарно-обрядових творiв не набули статусу загально-прийнятих класифiкацiй, що пов'язано з складшстю проблеми. Адже у разi визначення жанру того чи шшого фольклорного твору поставала проблема розмитостi критерь !в, тому варто вибрати основну концепцiю, яка могла б якомога точшше вщобразити характернi риси кожного жанру та позначити !х термiнологiчне вираження.
У творах М. С. Грушевського фольклористична термшолопя на позначення ка-лендарно-обрядових пiсень представлена досить повно, наявна також символша цих пiсень, яка е невщ'емною стилiстичною категорiею та продуктом культурно-iсторичного розвитку людства, пов'язана iз мовою народу, його св^оглядом, ш-знанням свiту. Учений, дослщжуючи обряди, побут укра!нського народу, воображений у фольклорi, послщовно у сво!х творах вживае термшосполуку «обрядова шсня», подiляючи цi шсш на два цикли: рiчно-календарний i сiмейно-побутовий. Вiн стверджуе, що обрядова - це рiчно-календарна пiсня, у якш оспiвуються рiзнi етапи сшьськогосподарського року та зв'язанi з ними свята та iншi урочистосп...» [1, с. 6].
Перюд виконання народношсенно! творчостi зимового циклу припадае на час вщ Рiздва до Богоявлення, проте обхiд господарських дворiв колядницькими гуртами тривае три дш. Через вши дшшли до нас величальш твори зимово! календарно! обрядовосп, увiбравши елементи свiтоглядних уявлень рiзних епох вони зверненi до господаря та його родини, як за посередництвом специфiчних поетичних фiгур возвеличуються до iдеального статусу. Це для них колядники випрошують щастя, здоров'я, достаток, благополуччя. Таю шсш у творах вченого вщносяться до «новорiчного циклу». Окремий рiзновид пiсень цього циклу позначаються терм> нами «коляда» i «колядка». Поряд iз ними функщонують термiнологiчнi сполуки,
що виражають окремi поняття, пов'язаш з пiснями цього величального жанру: «ко-лядковий герой», «колядковий мотив», «колядковий репертуар», «колядковий цикл», «колядковi величання» [7, с. 101]. М. Грушевський намагаеться вказати на мотиви та ще1 таких пiсень та з'ясувати 1х походження: «Та в дшсносп, з одного боку, в основi величань, теперiшнiх колядкових, лежать мотиви й ще1, без сумш-ву, далеко старшi вiд княжо-дружинного побуту ки!всько1 доби, i тшьки потiм вони скомбiнувались з мотивами се! доби i шзшшо1» [1, с. 233]. 1нколи вчений на позна-чення цих творiв послуговуеться термшом «коляднi пiснi», вбачаючи 1х зв'язок з iншими пiснями. Як-от: «По^м такi i подiбнi присшви стають незалежними вiд змiсту i довiльно причiпляються до рiзних величальних пiсень - колядних, волоч> льних, весшьних i iнших» [1, с. 314]. Фшсуемо також вживання термшосполук «ко-лядницьке оповiдання», «колядницьке оповщення» [7, с. 101-102]. Календарно-обрядову тсню «коляда» вчений доповнюе термшосполукою «новорiчна коляда», порiвнюючи 11 з шшими обрядовими звичаями та святами: «Так як новорiчнi коля-ди перейшли на Рiздво, так се поминальне свято було перенесене на свято Тршщ -велике свято, Святу недшю, i зробило 11 передусiм великим поминальним святом» [1, с. 214]. Паралельно вчений послуговуеться також сполукою «рiздвянi пiснi», вка-зуючи на символiчний образ «райського дерева» - дерева життя, що пов'язане час-тiше з весшьною символiкою, але iнодi звеличуеться й у рiздвяних пiснях: «Воно ж величалося в рпдвяних пiснях як дерево життя, що сплинуло бистрими ршами, не-сучи на собi родину, котрiй адресуеться величальна тсня» [1, с. 299]. Термiни «коляда» i «колядка» у творчому доробку М. Грушевського фiксуемо в термшосполу-ках «космогонiчна коляда», «космогошчна колядка» [7, с. 105], коли вчений пов'язуе 1х iз темою про створення свггу, що шдтверджуеться символiчним релшй-ним тлумаченням дослщниюв: «Коробка в згаданiй студи про космогошчш колядки толкував i будову св. Софи як символiчний образ створення свггу - продовження теми, зазначено1 у вступних вiршах колядки...» [2, с. 214].
За нащональною та територiальною приналежнiстю вчений розмежовуе у сво1х працях на «болгарську коляду», «сербську величальну тсню», «польську колядку», «румунську колядку» [1, с. 310-311]. Подекуди на позначення таких понять функщ-онують термшосполуки «хорватська паралель», «болгарська паралель» [1, с. 311]. Цшавими у метамовi вченого е також термiносполуки «галицька колядка» i <^вчар-ська колядка». Як-от: «В галицькш колядц1 протиставляються св. Дмитро i св. Юрш - один приводить зиму, другий - лгго» [1, с. 121]; «На Юрiя перший раз худоба виганяеться до стада; наведена вище вiвчарська колядка представляе нараду святих вiвчарiв над вигоном овець» [1, с. 213].
Календарно-обрядова поезiя багата на образну символiку. Вчений зауважуе про дуже популярнi, вщ Карпат до Сiверщини, теми винограду, його гроздя i його вина, яке виявляеться атрибутом весiлля, вказуючи на 1х зв'язок iз старими споминами помор'я. Виноград се нова форма райського дерева, яка символiзуе собою родину [1, с. 302]. Також в космогошчнш колядi М. Грушевський, о^м образу райського дерева, визначае дуже стар^ на його думку, образи «св^ового дерева i птаха чи пта-хiв - творщв свiта i людського пожитку» [1, с. 300]. Подекуди, в шших варiантах вистапають реальнi морсью i дунайськi риби. Дунайськi плавш-очерета дають прек-
525
расний образ старого дев'ятирогого чи навт тридцятирогого, шмдесятирогого оленя, що там переховуеться. Дуже гарний образ про вшець пав'яного пера дають колядки, одного з найбшьш декоративних предме^в старого убору [1, с. 301].
На думку вчених, «щедрiвки» - це величальш шсш, первюш пмни мiфологiч-ним богам-героям; були пристосоваш до оспiвування господаря, його им'1, госпо-дарства. Частково вони е мiфами про походження свiту, мають фiлософський характер [6, с. 382-390]. Величальш обрядовi пiснi у цшому пророкують хороший майбу-тнш врожай, хоча вони можуть мютити також весiльнi, лицарськi, мисливськi моти-ви. М. Грушевський для називання сукупностi цих пiсень вживае ще термшосполу-ку «колядно-щедрiвчаний репертуар», пов'язуючи !х також iз весiльним обрядом. У «щедрiвках» учений вбачае комбшування легендарного мотиву з новорiчними обрядами [1, с. 143].
Науковi спроби дослiдити весняно-обрядову поезда шдтверджуються вщобра-женням первiсного св^огляду украшщв, який виражений в уснш словесностi. М. Костомаров зауважував, що календарно-обрядовий фольклор характеризуеться сво-ерщною особливiстю, визначаючи рефрен веснянок, i пов'язуючи га!вки з грою, на-зиваючи !х термiном «гра». Про га!вки вiн зауважував, що вони вщображають свят-кування Лади, чи весни в язичницьких слов'ян - свято кохання, тому-то його скла-довою був хоровод хлопщв i дiвчат. Окремi хороводнi iгри супроводжувалися тс-нями, мали в певнш мiрi характер сценiчного дiйства, вщображали землеробськi поняття [6, с. 286-310].
М. Грушевський у творах цього перюду також вбачае ^и та шсш: «Подекуди гри i шсш таки й починаються вщ сирного тижня», i зауважуе, що «весняний перiод розпочинався появою перших птахiв, з початком березня ст. ст. i кiнчався приблиз-но Благовщенням» [1, с. 194]. Учений у сво!х працях другий весняний цикл та його обряди виражае термшосполукою «вегетацiйнi хороводи», пов'язуючи !х iз Благо-вiщенням: «Вегетацшш хороводи, описаш вище, характеризують другий весняний цикл, що вщкриваеться Благовiщенням» [1, с. 196].
Серед шсень весняного циклу найуживашшим у працях вченого е термш «веснянки». Цей термш вживаеться понад 10 разiв. Як-от: «Дiвчата подекуди вiд заговин починають ствати веснянок вечерами та забавлятись, але здебiльшого це перейшло на великоднш тиждень^» [1, с. 197]. М. Грушевський мае свш погляд на цей репертуар шсень. Вш вважае, що «передхристиянський ритуал шдпав великим змiнам i великому знищенню: рiзнi обряди, якi зв'язувались з Великоднем, пiд натиском християнського обряду потлумили однi одних - i перед нами велика маса переважно лише дрiбних фрагментiв, котрi тiльки порiвняним методом можна буде привести до ясно! системи i вщтворити образ старо! обрядовостi - свята весняного сонця», яким воно, мабуть, було первюно [1, с. 197]. Вчений переконаний, що весняно-обрядова поезiя сягае дохристиянських чашв.
Сучасна фольклористична наука мае певш труднощi щодо чiткого та однозначного окреслення специфiки жанрiв весняно-обрядово! поези, зокрема веснянок i га!вок. Дослщники дотримуються думки, що веснянки - це родове поняття, а га!вки - видове. В. Гнатюк зауважував про широке наповнення термша «веснянка», доречно вважаючи, що не кожну веснянку можна зачислити до га!вок, хоча
526
кожна га1вка е веснянкою. Ф. Колесса зазначав, що вщмшшсть мiж га1вками i веснянками полягае в тому, що га1вки виконувались тшьки тд час великоднiх свят, а веснянки - обшмають, ^м га1вкових iгор, ще й цший цикл весняних пiсень, якi сшваються вже вiд Благовiщення цiлу весну [5, с. 370-373]. М. Грушевський у сво1х працях вказуе на будову вiршiв га1вок: «Пiснi ж обрядов^ хороводнi i забавнi, в им числi веснянi, так зваш «гаТвки», переважно побудованi в сшвових, музикальних, рiвноскладових строфах: одноцшьно1 будови, де вiрш рiвен вiршовi i з музикально-го i з силабiчного боку, або будови кшькаколшно1, де вiршi комбiнуються в шмет-ричнi строфи [1, с. 120].
У контекст дослiдження особливостей жанрово1 дефшщп календарно-обрядових творiв важливим е комплексний пiдхiд до 1х розумiння та визначення. Варто враховувати 1х функцiонально-змiстовi особливостi. Одним iз рiзновидiв таких творiв е рицовки - величальнi пiснi колядкового типу, у яких рiздвяний рефрен замщений великоднiм. Виконуються вони, як правило, на другий i третш день Великоднiх свят.
М. Грушевський зауважуе про риндзiвки, пов'язуючи 1х iз волочiльним звичаем та вказуе на 1х синонiмiчнi назви на рiзних територiях. Як-от: «Треим волочiльним звичаем було вiтання молодiжжю господарiв, цiлком аналогiчне з колядуванням, практиковане ще в першiй половит минулого столiгтя на Укра1ш, а тепер звюне тiльки в деяких галицьких околицях, особливо в м. Яворов^ де вони носять деiнде незвiсну досi назву «рицовок», та на украшсько-бшорусьюм пограниччi ... звуть-ся «рогульками» або «рогульчатими» [1, с. 206]. У дослщженнях ученого уживани-ми е термiносполуки «волочшьна пiсня», «волочобна пiсня». Як-от: «Поим такi i подiбнi приспiви стають незалежними вiд змiсту i довшьно причiплюються до рiз-них величальних пiсень - колядних, волочiльних, весшьних i iнших, i змiнювання таких рефрешв, рiзнорiдно уложених з ршмчного погляду, вносить певну рiзнорiд-нють в виконання сих пiсень самою своею несподiванiстю [1, с. 314].
Космiчною домiнантою наступного перiоду народного календаря було л^не сонцестояння, якому вщповщало свято Купала. Вчений, згадуючи про цi пiснi в сво-1х працях, переконаний, що «тшьки деяю невеличкi фрагменти старо1 обрядовосп i зв'язано1 з нею словесносп зацiлiли при старих святах рiчного календаря, але най-менше 1х в пiснях клечальних та купальських», якi майже до останку зникли тд натиском духовенства та полщп [1, с. 282].
Поряд з купальськими до групи лiтнiх шсень належать петрiвчанi (петрiвки), що сшвались в час християнських свят Петра i Павла, а також косарсью та гребо-вицьк1, пов'язанi з косшням, сушiнням, згрiбанням i стогуванням сiна. У них домi-нюючими е мотиви молодост^ кохання, але вщчуваеться очiкування заручин та ве-сiль, прощання з безтурботним дiвуванням. Саме такi пiснi М. Грушевський пов'язуе зi святом обжинок та обжинковими церемошями, коли «дожинаеться поле до останньо1 купини збiжжя» [1, с. 221]. Вчений для детальшшого опису творiв лiт-нього циклу вживае термiносполуку «обжиночнi пiснi». Як-от: «З прегарних обжи-ночних шсень - коротких, але дуже експресивних (при робот^ очевидно, довга шс-ня не виходить) - я дещо навiв вище, характеризуючи робочу тсню» [1, с. 222]. 1н-коли вш бере до уваги «тсш при докiнченнi жнива» [1, с. 222]. З-помiж робочих
527
шсень за нацюнальною ознакою М. Грушевський видшяе «бшоруську шсню», ана-лiзуючи тематику яко1, згадуе про «рай, райок» - символ урожаю (обжинковий снш) [1, с. 224]. 1нколи визначаються основш риси обжиночних та коровайних шсень: «Застшьш пiснi, якi спiваються толочанами при обжиночшм обходi, дуже штересно мiшають мотиви величальнi з мотивами весшьними: мiж п1снями коровайними i обжиночними, мiж короваем i вшцем е не раз тiснi аналоги i переходи. Дiвчинi, що приходить в обжинковому вiнцi, бажають, аби вона встала в цер^ тд вiнець, i т. д.» [1, с. 224].
Особливою увагою М. Грушевський визначае «робочу шсню», зауважуючи, що вона мiстить магiчну силу ритму i слова, помагае робот i наближае ïï результат. Але, на жаль, украшська робоча шсня, на думку вченого, залишаеться недослщже-ною i взагалi мало звертала на себе увагу [1, с. 157]. Водночас зазначаеться, що «ще в найстарших збирачiв украïнських шсень ф^урують такi категорiï, як «шсш ко-сарсью», «гребецью», «обжинковЬ> й т. д. [1, с. 157]. Ц шсш супроводять окремi види робгг: товчення зерна, мелення на жорнах, сапання землi i т.д. Учений переко-наний, «що елементи староï робочоï пiснi варто шукати в веснянкових грах i шснях, де згадуються рiзнi господарськi роботи. Перш шж вони перейшли на забаву або на форму парування, вони могли служити i робочими шснями i магiчними закляттями» [1, с. 159].
Не зважаючи на велику кшьюсть дефiнiцiй та сукупшсть термiнологiчних оди-ниць, все ж питання дефшщп фольклорних творiв залишаеться складним. Варто за-значити, що жанрова взаемодiя та мiграцiя мотивiв, образiв, символiв ускладнюе процес визначення того чи iншого фольклорного твору. Елементи рiзних за похо-дженням календарно-обрядових пiсень досить часто можуть поеднуватися в яко-мусь окремому творь
Висновки. Отож, фiлологiчнi термши на позначення рiзновидiв календарно-обрядових шсень та ix символiки у працях М. С. Грушевського представлен досить повно. Вони часто засвщчують джерело походження, сферу функцiонування тишв та рiзновидiв таких творiв. Переважна бшьшють термiнiв та термiносполук ще].' те-матичноï групи й сьогодш функцiонують в сучаснiй фольклористичнiй наущ. Пос-лiдовне вживання вченим термшв цiеï тематичноï групи сприяло ïx утвердженню в сучаснiй науковiй сферг
Список лiтератури
1. Грушевський Михайло. 1стор1я украïнськоï л1тератури / Михайло Грушевський. - К. : Либ1дь,
1993. - Т. 1.
2. Грушевський Михайло. 1стор1я украïнськоï лггератури / Михайло Грушевський. - К. : Либ1дь,
1994. - Т. 4, книга 2.
3. Гнатюк В. Нариси украись^ мiфологiï / В. Гнатюк. - Львiв : 1нститут народознавства НАНУ, 2000. - 263 с.
4. Денисюк I. Нацюнальна специфжа украгнського фольклору / I. Денисюк // Слово i час. - 2003. -№ 10. - С. 41-45.
5. Колесса Фшарет Михайлович. Фольклористичш пращ / Ф. М. Колеса. - К. : Наукова думка, 1970. - 416 с.
6. Костомаров М. I. Слов'янська м1фолопя / [упоряд., примгг.
7. I. П. Бетко, А. М. Полотай, вступна стаття М. Т. Яценка]. - К. : Либ1дь, 1994. - 384 с.
528
8. Масликова О. С. Словник фшолопчно! термшологи та номенклатури творш М. С. Грушевського / О. С. Масликова. - ймферополь, 2002. - 256 с.
9. Потебня О. Пояснення малоруських та тздбних народних niceHb / О. Потебня. - Т. 1. - Варшава, 1883. - Т. 2. - Варшава, 1887.
10. Ребошапка I. Народження символу: Аспекти взаемоди обряду i обрядово! поези / I. Ребошапка. - Бухарест, 1975. - 246 с.
Масликова О. С. Терминологические единицы для обозначения календарно-обрядовых произведений в работах М. С. Грушевского / О. С. Масликова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. -Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 524-529.
В статье исследуются филологические термины трудов М. С. Грушевского для обозначения ка-лендарно-обрядовых произведений и указывается на их главную образную символику.
Ключевые слова фольклор, календарно-обрядовая песня, народнопесенное творчество, колядка, песня, клечальная песня, купальская песня.
Maslikova O. Terminological units for the calendar-ritual writings description in the M. S. Grushevsky papers / O. Maslikova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 524-529.
The article investigates philological terms of papers M.S. Grushevsky, designating types of calendar-ceremonial works and inserted into their figurative symbols.
Key words: folklore, calendar-ritual songs, folk songs, Christmas carols, sad song, summer song.
Поступила в редакцию 18.10.2012 г.
529
