CC BY
11
УДК 613.8+616.831-005(477) DOI: 10.22141/2224-0713.4.90.2017.107257
Вничук С,М,,1 Фартушна О.С,2 1Олександр1вська 1<л1н1чна л1карня, м, Кив, Укра'на 2Укра/нська в1йсы<ово-медична академя, м, Кив, Укра'на
Термшолопчш позначення та визначення транзиторних iшемiчних атак.
1сторичний екскурс
Резюме. Актуальтсть. У cmammi висвтлено сторичний екскурс проблеми визначення транзиторних rneMi4HUx атак (Т1А). Мета до^дження. Вивчення та узагальнення даних науково'1 лтератури щодо mермiнологiчного позначення та визначення Т1А, сторичного екскурсу проблеми. Матерiали таметоди. Аналтичний огляд наукових публкацш за останш 60 ро^в 1з використанням сучасних наукометричних баз даних i фондiв наукових бiблiоmек Украти, €С, Великобритании США. Результати. Проведений анал1з свiдчиmь, що, незважаючи на часmi змни часових меж, mермiнологiчних визначень та позначень Т1А, практичнлiкарi та науковц €вропимають дотримуватись снуючихсmандарmiвВсесвтньо'(оргатзащ охорони здоров'я з 24-годинним часовим порогом для визначення Т1А.
Ключовi слова: транзиторна шемiчна атака; визначення Т1А; ктор1я; mермiнологiчнi позначення Т1А
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Транзиторна rneMi4Ha атака (Т1А) — одна i3 най-поширешших кшшчних форм гострого судинного ураження головного мозку, яка розглядаеться як важ-ливий чинник ризику виникнення iшемiчного шсуль-ту. Вщомо, що за етюлопею й патогенезом транзитор-ш iшемiчнi атаки не вiдрiзняються вщ завершеного шсульту [1, 2]. Мiж ними не юнуе яшсно! рiзницi, а лише кшьысна: стосовно тривалостi та оборотнос-тi неврологiчного дефiциту. Отже, тривалють та обо-ротнiсть неврологiчного дефщиту — це едина ознака, за якою диференцiюють транзиторнi iшемiчнi атаки та iшемiчний iнсульт [3]. Часовi межi, термшолопч-нi визначення та позначення Т1А обговорювалися та змшювалися роками. Саме тому вважаемо необхщним зосередити увагу лiкарiв на сучасному визначаннi та позначеннi Т1А, проводячи юторичний екскурс дано! проблеми.
Мета дослщження: вивчення та узагальнення даних науково! лiтератури щодо термшолопчного позначення та визначення транзиторних iшемiчних атак.
Матерiали та методи
Аналгтичний огляд наукових публiкацiй iз використанням сучасних наукометричних баз даних i фон-дiв наукових бiблiотек Укра1ни, 6С, Великобритании США.
Результати та обговорення
Вщповщно до стандарпв Всесвп,ньо'1 оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ) транзиторна iшемiчна атака — це клшчний синдром, що гостро виникае, зумов-лений порушенням кровопостачання головного мозку або штивки ока, який проявляеться осередковими чи дифузними розладами мозкових функцш або корот-кочасною втратою зору на одне око тривалютю менше шж 24 год пiсля 1х виникнення [4].
Уперше поняття «транзиторна iшемiчна атака» було використане G.W. А1Ъеге та спiвавторами [5] в 1950 рощ як умовний термш для визначення вщ-мiнностей мiж ешзодами мозково'1 iшемií, що зумов-люють пошкодження тканини мозку, i тими судин-ними ураженнями, якi не викликають лабораторно
© «Мiжнародний невролопчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Фартушна Олена £вгеывна, кандидат медичних наук, Украшська вiйськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. Ки'в, 04050, Укра'на; e-mail: olena.y.fartushna@gmail.com
For correspondence: Olena Fartushna, PhD, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: olena.y.fartushna@ gmail.com
пiдтверджених змш тканини. До того ж автори вперше поставили питання щодо визначення змюту цieï дефь нiцiï.
Часовi межi, якими керувалися клiнiцисти для щентифшацп' дiагнозу «транзиторна iшемiчна атака», активно обговорювалися в 50-60-х роках ХХ столптя. Вони довiльно змшювалися, але здебiльшого невро-логiчна симптоматика за тако! клiнiчноï ситуацй' за-звичай тривала вiд кшькох хвилин до однieï години [6].
В 1951 рощ C.M. Fisher запропонував таке визначення: «Т1А — це фокальний невролопчний дефiцит судинного генезу, що тривае не бшьше нiж 24 год». Автор також уперше описав симптоми короткочасно! втрати зору на одне око i дав !м назву «транзиторна монокулярна слшота», або «amaurosis fugax» (AFx) [7]. Щ термiни досi збертаються в усiх класифiкацiях, ними керуються неврологи всього свiту. Наукова дис-кусiя щодо сутностi термiна «транзиторна iшемiчна атака» тривала впродовж декшькох роив. Використо-вувалися й iншi термiни: «перiодична судинна недо-статнють», «повторнi iшемiчнi атаки», «транзиторна церебральна iшемiя». Прiоритет визначення «транзиторна iшемiчна атака» належить C.M. Fisher.
Часовi межi транзиторних iшемiчних атак обговорювалися та змшювалися. В 1958 рощ Нащональний шститут невролопчних порушень та iнсульту США (The National Institute of Neurological Disorders and Stroke) у класифшащ! цереброваскулярних захворю-вань запропонував прийняти 1-годинний часовий пор^ як критерiй вщмшносп транзиторно! iшемiч-но! атаки вщ завершеного iнсульту [8]. В 1964 рощ J. Acheson та E.C. Hutchinson [9] у публшацп', при-свяченiй вивченню iсторiï транзиторно! церебрально!' шемй', також використовували одногодинне часове вь кно для iдентифiкацiï дiагнозу «транзиторна iшемiчна атака». У той самий перюд J. Marshall (1964) [10], ко-ристуючись у вивченш транзиторних iшемiчних атак 24-годинним часовим промiжком, отримав данi, що в 75 % обстежених ним пащенпв iз даним захворюван-ням невролопчна симптоматика регресувала в перiод менше нiж 1 год.
Подальшi масштабш дослiдження, проведенi в ба-гатьох крашах, показали, що в бтьшосп випадкiв не-врологiчний дефiцит у разi транзиторно! iшемiчноï атаки регресуе впродовж перших 10—60 хв, а транзиторна монокулярна слiпота — у першi секунди-хвилини [11]. Однак iншi автори повiдомляли, що невролопчний де-фiцит у разi транзиторно! iшемiчноï атаки в певно! час-тини пацieнтiв регресував протягом 4 год [12].
Транзиторна церебральна атака як гостра мозкова дисфункщя судинно! етюлогй' тривалiстю до 24 год з тенденщею до повторення була затверджена на IV конференцй' в Принстош (США) [13].
В 1975 рощ в другому переглядi класифшащ! цереброваскулярних захворювань Нацiональним шсти-тутом неврологiчних порушень та шсульту остаточно був прийнятий 24-годинний пор^ для визначення вiдмiнностi мiж транзиторними iшемiчними атаками та iнсультом (American Stroke Association, 1975) [14].
Шзшше, в 1988 рощ, промiжок часу тривалiстю до 24 год був затверджений ВООЗ як найдовша допустима межа Т1А [15]. Це рiшення стало обов'язковим для запровадження в кра!нах — членах ВООЗ. Прийнятий документ, без сумшву, створював умови для ушфшацп статистичних звiтiв органiв охорони здоров'я i давав можливiсть об'eктивнiше ощнювати поширенiсть окремих клiнiчних форм гострих цереброваскулярних захворювань у свiтi.
Як би там не було, на той перюд не вистачало до-статньо даних, щоб змiнити часовi межi щентифшацп дiагнозу «транзиторна iшемiчна атака», точнiше ви-значити тривалють часу, протягом якого неврологiчнi порушення регресують. Для вирiшення цих питань потрiбнi були новi методичнi шдходи, використання методiв нейров!зуал!зацп.
Проведенi в 80-т — на початку 90-х роыв ХХ сто-лiття багатоцентровi дослiдження показали, що тi випадки транзиторних iшемiчних атак, при яких невролопчний дефщит тривае понад 1 год, часто су-проводжуються новим паренхiматозним ураженням тканини мозку [16, 17]. Незважаючи на повне регре-сування неврологiчного дефiциту шсля перенесено! транзиторно! iшемiчно! атаки впродовж першо! доби, майже в 31 % хворих п!д час дослщження за допомо-гою магнiтно-резонансно! томограф!! (МРТ) [18—20] i приблизно в половини обстежених iз проведенням магштно-резонансно! томограф!! в дифузшно-зваже-ному (ДЗ) режимi [21, 22] виявляються осередки ш-фаркту тканини мозку.
Наведеш данi начебто св!дчили про необГрунто-ванiсть визначення транзиторних iшемiчних атак ви-ключно за кшшчними критерiями без урахування змш тканини мозку як основно! патофiзiологiчно! ланки. Виникло питання щодо формулювання в такому разi дiагнозу «транзиторна iшемiчна атака». Це дало п!д-ставу деяким авторам так транзиторнi iшемiчнi атаки вважати малим шсультом [23]. 1нш! досл!дники !х розглядали як малий шдтип iшемiчного шсульту з повним вщновленням неврологiчних функцш [24]. Пропонувалося також термiном «транзиторна ше-мiчна атака» визначати лише короткочасний невролопчний дефщит тривалютю близько 1 год, який не супроводжуеться структурно-морфолопчними змша-ми тканини головного мозку за даними нейров!зуа-лiзацi! [25]. Хоча в!ропдшсть змш тканини мозку на ДЗ-МРТ безпосередньо i пов'язана з тривалютю не-вролопчного дефiциту, усе ж у деяких хворих !з три-валiстю невролопчних порушень до 10 хв також вияв-ляли змши тканини мозку, а в шших — !з тривалiстю симптом!в понад 12 год не спостер!гали таких змш на ДЗ-МРТ [26]. Тому будь-яке уявне скорочення часового порога в дiагностицi транзиторних iшемiчних атак не вщображае в!ропдносп ураження тканини головного мозку. Водночас, мабуть, е сенс внесення до основного визначення транзиторних iшемiчних атак певних доповнень, як! Грунтувалися б на враху-ванш ураження тканини головного мозку за даними комп'ютерно! томограф!! (КТ)/МРТ дослщження [27].
18
М!жнародний невролопчний журнал, p-ISSH 2224-0713, e-ISSH 2307-1419
№ 4 (90), 2017
Дотримуючись визначення транзиторних ше-мiчних атак вщповщно до стандартiв ВООЗ — регре-сування осередкових неврологiчних otmotomîb або зорових порушень упродовж перших 24 год шсля ïx раптового виникнення [15], вважаемо прийнятними доповнення, запропоноваш французькими вченими [28] щодо нейровiзуалiзацiйноï iдентифiкацiï дiагнозу «транзиторна iшемiчна атака»: автори визначали тран-зиторну iшемiчну атаку з наявним новим шфарктом на КТ/МРТ i транзиторну iшемiчну атаку без наявно-го осередку шфаркту. На нашу думку, щ доповнення е слушними, керуватись у визначенш дiагнозу лише структурними змшами тканини мозку за даними не-йровiзуалiзацiï необГрунтовано.
У зв'язку з тим, що останнi роки характеризуются широким впровадженням реперфузiйноï тераш! в кль нiчну практику, необхщшсть точно!' диференцiальноï дiагностики мiж транзиторними iшемiчними атаками та шсультом у раннiй перiод захворювання заго-стрилась ще бiльше. Це обумовило прийняття в 2009 рощ Американською асощащею серця (American Heart Association — AHA) та Американською асощащею шсульпв (American Stroke Association — ASA) науково! угоди, у якш у зв'язку з сучасними доказо-вими даними суттево оновлено шдхщ до розумiння транзиторних iшемiчниx атак [25]. Пропонуеться визначати транзиторш iшемiчнi атаки як тимчасо-вий етзод неврологiчно'i дисфункцп', викликаний фокальною iшемiею головного/спинного мозку або iшемiею сiткiвки без розвитку гострого шфаркту тканини мозку. Вважають, що дане визначення найточ-шше вщповщае концепщ! патогенезу iшемi'i мозку, вчасно й чггко розмежуе транзиторнi iшемiчнi атаки та iнсульт i не перешкоджае своечасному призна-ченню реперфузшно! тераш! при iнсультi. Дана на-укова угода рекомендована Американською академь ею неврологп' (American Academy of Neuro logy) для використання неврологами США [25]. Однак такий шдхщ до визначення транзиторних iшемiчниx атак не враховуе часового порога в дiагностицi даного кшшчного синдрому, що гостро виникае. Тому прак-тичш лiкарi та науковцi при визначенш транзиторних iшемiчниx атак мають дотримуватись юнуючих стан-дартiв ВООЗ, зпдно iз якими транзиторнi iшемiчнi атаки — це клшчний синдром, що гостро виникае, зумовлений неадекватним, частше недостатшм кро-вопостачанням головного мозку або сгтывки ока, що проявляеться осередковими чи дифузними розлада-ми мозкових функцш або короткочасною втратою зору на одне око тривалютю менше нiж 24 год шсля !х виникнення [4].
Класифiкацiя транзиторних iшемiчних атак
Згiдно iз сучасною Мiжнародною класифiкацiею хвороб 10-го перегляду, транзиторш церебральш ше-мiчнi атаки та пов'язаш з ними синдроми вщнесеш до VI класу «Хвороби нервово! системи» (G00—G99) i розглядаються в блощ «Епiзодичнi та пароксизмаль-
ш розлади», позначен! кодом G45 «Транзиторш церебральш шем!чш атаки та спорщнеш синдроми», i роз-глядаються в рубриках, що наводяться.
G45.0 Вертебробазилярний артер!альний синдром
G45.1 Синдром сонно! артери (гемюферальний)
G45.2 Множинш та двоб!чш синдроми церебраль-них артерш
G45.3 Минуща слшота
G45.4 Транзиторна глобальна амнез!я
G45.8 1нш! транзиторш церебральш шем!чш напади та пов'язаш з ними синдроми
G45.9 Транзиторний церебральний шем!чний на-пад, неуточнений.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про в!дсут-шсть конфлшту штерешв при п^дготовщ дано! стат.
Список л^ератури
1. Втичук С.М. Гострий meMiuHuü тсульт /Вшичук С.М., Прокотв М.М. — К. : Наукова думка, 2006. — 286 с.
2. Фартушна O.G. Транзиторш meMi4m атаки/O.G. Фар-тушна, С.М. Вшичук. — К.: ВД«Авщена», 2014. — 216 с.
3. Инсульт: практическое руководство для ведения больных / Ворлоу Ч.П., Деннис М.С., ван Гейн Ж. и [др.]; пер. с англ. — СПб.: Политехника, 1998. — 629 с.
4. World Health Organization MONICA Project Principal Investigators. The World Health Organization MONICA Project (monitoring trends and determinants in cardiovascular disease) // J. ofClinical Epidemiol. — 1988. — № 48. — P. 105-114.
5. Transient ischemic attack — Proposal for a new definition / Albers G.W., Caplan L.R., Easton J.D. [et al.]// NEJM. — 2002. — V. 347, № 21. — P. 1713-1716.
6. Hutchinson E.C. Strokes. Natural history, pathology and surgical treatment / Hutchinson E.C., Acheson E.J. — London: WE Saunders, 1975. — 283p.
7. Fisher C.M. Occlusion of the internal carotid artery / Fisher C.M. //AMA. — 1951. — № 65. — P. 346-377.
8. Ad Hoc Committee on Cerebrovascular Disease of the Advisory Council of the National Institute on Neurological Disease and Blindness: a classification of and outline of Cerebrovascular Diseases // Neurology. — 1958. — № 8. — P. 395-434.
9. Acheson J. Observations on the natural history of transient cerebral ischaemia / Acheson J., Hutchinson E.C. // The Lancet Neurology. — 1964. — № 2. — P. 871-874.
10. Marshall J. The natural history of transient ischaemic cerebrovascular attacks / Marshall J. // Oxford Journals Medicine An International Journal of Medicine. — 1964. — № 33. — Р. 309-324.
11. Levy D.E. How transient are transient ischemic attacks / Levy D.E. //Neurology. — 1988. — № 38. — P. 674-677.
12. Werdelin L. The course of transient ischemic attacks / Werdelin L., Juhler M. // Neurology. — 1988. — № 38. — Р. 677-680.
13. Siekert R.G. Cerebral vascular diseases: fourth conference /Siekert R.G., Whisnant J.P. — New York: Grune & Stratton, 1965. — 183p.
14. Ad Hoc Committee Established by the Advisory Council for the National Institute ofNeurological and Communicative Disorders and Stroke. A Classification and outline of Cerebrovas. Dis. II// Stroke. — 1975. — № 6. — P. 564-616.
15. World Health Organization MONICA Project Principal Investigators. The World Health Organization MONICA Project (monitoring trends and determinants in cardiovascular disease) // J. ofClinical Epidemiol. - 1988. - № 48. - P. 105-114.
16. Cooperative study of hospital frequency and character of transient ischemic attacks, I: background, organization, and clinical survey / Dyken M.L., Conneally M., Haerer A.F. [et al.] // JAMA. - 1977. - № 237. - P. 882-886.
17. Waxman S.G. Temporal profile resembling TIA in the setting of cerebral infarction / S.G. Waxman, J.F. Toole // Stroke. -1983. - № 14. - P. 433-437.
18. Bogousslavsky J. Cerebral infarct in apparent transient ischemic attack/ Bogousslavsky J., Regli F. // Neurology. - 1985. -№ 35. - P. 1501-1503.
19. Davalos A. Risk of stroke in TIA with a cerebral infarct on CT / Davalos A. // JNNP. - 1993. - № 28/8. - P. 1611-1616.
20. Magnetic resonance imaging correlates of transient cerebral ischemic attacks / Fazekas F., Faz.ekas G., Schmidt R. [et al.]// Stroke. - 1996. - № 27. - P. 607-611.
21. Diffusion MRI in patients with transient ischemic attacks / Kidwell C.S., Alger J.R., Salle F. Di [et al.]// Stroke. - 1999. -№ 30. - P. 1174-1180.
22. Crisostomo R.A. Detection of diffusion—weighted MRI abnormalities in patients with transient ischemic attack: correlation with clinical characteristics / Crisostomo R.A., Garcia M.M., Tong D.C. // Stroke. - 2003. - № 34. - P. 932.
23. Бедрш I.I. Стан мозково! та центрально! гемодина-мжи у хворих з минущими порушеннями мозкового кровообiгу: Автореф. дис... канд. мед. наук / Бедрш I.I. - К., 1996. -24 с.
24. Recomendations for Stroke management — update 2003. European Stroke Iniciative (EUSI) / Hacke W., Kaste M., Bogousslavsky J. [et al.] // Cerebrovas. Dis. — 2003. — V. 16, № 4. — P. 311-337.
25. American Heart Association; American Stroke Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Cardiovascular Nursing; Interdisciplinary Council on Peripheral Vascular Disease. Definition and evaluation of transient ischemic attack: a scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association/ American Stroke Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Cardiovascular Nursing; and the Interdisciplinary Council on Peripheral Vascular Disease / Easton J.D., Saver J.L., Albers G.W. [et al.] // Stroke. — 2009. — № 40(6). — P. 2276-2293.
26. Transient ischemic attack — Proposal for a new definition / Albers Gj.W, Caplan L.R., Easton J.D. [et al.]// NEJM. — 2002. — V 347, № 21. — P. 1713-1716.
27. European Stroke Organisation (ESO) Executive Committee and the ESO Writing Committee. Guidelines for Management of Ischaemic Stroke and Transient Ischaemic Attack // Cerebrovasc. Dis. — 2008. — V 25(5). — P. 457-507.
28. A transient ischaemic attack clinic with round-the-clock access (sos-tia): Feasibility and effects/Lavallee P.C., Meseguer E., Abboud H. [et al.] // The Lancet Neurology. — 2007. — № 6. — P. 953-960.
29. OrnaÜH doeidHUK MKX-10. — http://medinfo.in.ua.
Отрuмано 22.04.2017 ■
Виничук С.М.1, Фapтyшнaя Е.Е.2
1Алексaндpовскaя городс/юя клиничесшя больницa, г. Киев, Укpaинa 2Укpaинскaя военно-медицинс^я aкaдемия, г. Киев, Укpaинa
Tepминoлoгичecкиe oбoзнaчeния и oпpeдeлeния тpaнзитopныx ишeмичecкиx атак.
Иcтopичecкий экcкypc
Резюме. Актуальность. В статье освещен исторический экскурс проблемы определения транзиторных ишемиче-ских атак (ТИА). Цель исследования. Изучение и обобщение данных научной литературы о терминологическом обозначении и определении ТИА, историческом экскурсе проблемы. Материалы и методы. Аналитический обзор научных публикаций за последние 60 лет с использованием современных наукометрических баз данных и фондов научных библиотек Украины, ЕС, Великобритании, США.
Результаты. Проведенный анализ свидетельствует, что, несмотря на частые изменения временных границ, терминологических определений и обозначений ТИА, практические врачи и ученые Европы должны придерживаться существующих стандартов Всемирной организации здравоохранения с 24-часовым временным порогом для определения ТИА. Ключевые слова: транзиторная ишемическая атака; определение ТИА; история; терминологические обозначения ТИА
S.M. Vinychuk1, O.Ye. Fartushna2 1Oleksandrivska Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine 2Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Terminology and definitions of transient ischemic attacks. A historical journey
Abstract. Background. This article deals with the terminology and definitions of transient ischemic attack (TIA), and journey into its history. Materials and methods. We have performed an analytical review of scientific publications for the last 60 years based on analysis of modern scientometric databases and libraries of Ukraine, European Union, United States, United Kingdom.
Results. The analysis shows that, despite the frequent changes of time limits, terminology and definitions of TIA, practitioners and researchers in Europe have to comply with existing WHO standards regarding 24-hour time threshold for determination of TIA. Keywords: transient ischemic attack; transient ischemic attack definition; history; terminology of transient ischemic attack
20
М!жнародний невролопчний журнал, p-ISSN 2224-0713, e-ISSN 2307-1419
№ 4 (90), 2017
