CC BY
36
УДК 613.8+616.831-005(477) DOI: 10.22141/2224-0713.5.91.2017.110863
Вничук С,М,1, Фартушна О.С,2 1Олександр1вська 1<л1н1чна л1карня, м, Кив, Укра'на 2Укра/нська в1йсы<ово-медична академя, м, Кив, Укра'на
Ешдемюлопя транзиторних iшемiчних атак у CTpyKTypi гострих порушень мозкового KpOBOOÖiry
в УкраТш та iнших краТнах
Резюме. Актуальтсть. Медико-сощальне .значения проблеми гострих порушеннь мозкового кровообку визначаеться високою питомою вагою гху cmpyKmypi захворюваносmi та смертностi населения, високими показниками первинног iнвалiдносmi. Мета до^дження. Вивчення та узагальнення статистичних даних щодо етдемшлоги транзиторних iшемiчних атак у сmрyкmyрi гострих порушень мозкового кровообку в Украт та тших кратах. Матерiали таметоди. Аналтичний огляд наукових публкацш та офщшних статистичних звМв за остант 15ротв 1з використанням сучасних наукометричних баз даних i фондiв наукових бiблiоmек Украгни, бвропейського Союзу, Великобритани, Сполучених ШmаmiвАмерики. Висно-вки. Проведений епiдемiологiчний аналЬз свiдчиmь про тдвищений нтерес клiнiцисmiв до проблеми гострих порушень мозкового кровооб^у з епiдемiологiчних i оргашзацшних питань, що сприятиме удосконаленню терапевтичнихмеmодiв, зниженню захворюваностi, поширеносmi, iнвалiдносmi та смерmносmi населення, а також продовженню mривалосmi яксного життя таких пацiенmiв.
Ключовi слова: госmрi порушення мозкового кровообщ; транзиторна шемiчна атака; iшемiчний тсульт; поширетсть; захворювашсть; смерттсть; цереброваскулярт захворювання
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Медико-сощальне значення проблеми судинних захворювань головного мозку визначаеться високою питомою вагою ix у CTpyKTypi захворюваност та смерт-носп населення, високими показниками пеpвинноi швалщност! З-помiж ytix судинних захворювань нер-вовоi системи найпоширешшими е гост-pi iшемiчнi порушення мозкового кровообиу (ПМК). Провщними чинниками ризику iшемiчного шсульту та його провь сниками вважають транзиторш iшемiчнi атаки (Т1А) з оборотним розвитком осередкових невролопчних симптомiв або порушень зору на одне око судинного генезу тривалютю менше 24 годин [3, 23, 24, 27, 28, 35]. Проте оргашзащя заxодiв профилактики, лшування та реабштаци пащентав iз гострими ПМК i, зокрема, Т1А та мозковим шсультом неможлива без точних даних стосовно ix частоти, структури та наслщтв.
Мета дослiдження — вивчення та узагальнення статистичних даних щодо етдемюлоги Т1А у стpyктypi гострих ПМК в Украш та iншиx крашах.
Матерiали та методи
Аналiтичний огляд наукових публкацш i офiцiйниx статистичних звтв за останнi 15 роив iз використанням сучасних наукометричних баз даних i фондiв наукових бiблiотек Украши, бвропейського Союзу (6С), Великобритани, Сполучених Штатав Америки (США).
Результати та обговорення
Здеб1льшого частота захворювання визначаеться такими статистичними показниками, як захворювашсть, по-ширенють, смертнють i летальнiсть населення piзниx вшэ-вих груп [4]. Вважаемо доречним нагадати читачам визна-чення цих основних паpаметpiв епщемюлопчного аналiзy.
© <^жнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Фартушна Олена £вгеывна, кандидат медичних наук, УкраТнська вiйськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: olena.y.fartushna@gmail.com
For correspondence: Olena Fartushna, PhD, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: olena.y.fartushna@ gmail.com
Щорiчна захворюватсть — це кшьисть хворих, як захворiли на iнсульт або iншi форми ПМК протягом року.
Поширешсть — число хворих, яы перенесли гостре ПМК у рiзний перюд, i3 загально! кiлькостi населення мюта, регiону або краши.
Смертшсть — число померлих протягом вщповщ-ного B^i3Ky часу в певнiй сукупност людей (мiста, регiону, краши); вщображае процес зменшення населення внаслщок смертi. Величина цього показника за-лежить вiд рiвня захворюваностi та летальност хворих.
Летальшсть — це вщношення числа померлих вiд даного захворювання до загально! кiлькостi, яы за-хворiли на цю хворобу. Летальшсть визначають у рiзнi перюди: у першi 3 доби, наприынш гострого перiоду, через 3 мюящ, 1—2 роки. Розрiзняють лiкарняну, поза-лiкарняну та загальну летальнiсть.
Ешдемюлопчш дослiдження включають також ви-вчення кшшчного типу iнсульту, вiкових, статевих, географiчних, соцiально-демографiчних чинниыв, що зумовлюють i спричинюють виникнення гострих ПМК. У цьому аспекта особливу увагу придтяють таким чин-никам, як артерiальний тиск, цукровий дiабет, палшня, гiподинамiя, концентрацiя холестерину сироватки кро-вi тощо [19, 22, 24]. Беруть до уваги спадковють, про-фесiйну шкiдливiсть [7].
¡сторичний екскурс
Першi дослiдження ешдемюлоги цереброваску-лярних захворювань (ЦВЗ) були розпочат з шщати-ви Всесвггаьо1 оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) i у 1971—1974 рр. проведет в 17 центрах кра!н бвропи, Африки й Азп. Для отримання адекватних i повно-цiнних даних, за рекомендацiею експерпв шеИ оргашзаци, використовували метод репстру мозкового iнсульту. Результати цих дослщжень були опублшова-нi в робот «Цереброваскулярш захворювання серед населення» [1].
Нейроетдемюлопчш дослiдження мозкового ш-сульту активiзувались iз 1990-х роыв у рамках про-грами ВООЗ MONICA — The WHO Project Worldwide Monitoring System for Cardiovascular Diseases (Мониторинг тенденцш i детермшант кардюваскулярних захворювань), що здшснювалася в 41 центрi у рiзних краь нах свiту, охоплюючи 15 млн чоловтв i жшок вiком 26—64 роки. Значний внесок у розробку цiеi проблеми зробили також конференция, присвячена нейроепщемь ологи в Пекiнi, та 1-й Miжнародний конгрес з iнсульту в Тоыо (1989) [45].
Порiвняльне вивчення мозкового шсульту методом регiстру в рiзних клiматогеографiчних регiонах краiн Cпiвдружностi Незалежних Держав проводилось явно недостатньо. З ще1 проблеми були опублiкованi лише поодиноы роботи [2, 25].
В УкраМ епiдемiологiчне вивчення мозкового ш-сульту за мiжнародною програмою MONICA не про-водилося. Данi про структуру судинних захворювань головного мозку i до цього часу базуються лише на ста-тистичних звгтах регюшв [24].
Уперше Грунтовно проаналiзував динамiку епщемю-логй' судинних захворювань головного мозку протягом 1976—1981 рр. О.Р. Винницький (1987) у монографий «Судинш захворювання мозку» [4]. Хоча даш, що наводились, розкривали лише тенденцй' в динамщ епще-мiологiï ЦВЗ у репонах Украши.
Епдем'юлопя TpoH3mopHoï ¡шем ¡чно!' атаки
В Укра'ш. Т1А — одна iз найпоширенiших ктшч-них форм гострого судинного ураження головного мозку, що розглядаеться як важливий чинник ризику виникнення iшемiчного шсульту [8, 22, 27, 33]. Проте точних ешдемюлопчних даних стосовно Т1А в Укра'1-нi, як i в бтьшосп краш свiту, немае. 1снують окремi повiдомлення, що Т1А в загальнш структурi судинних захворювань головного мозку становлять вщ 12 до 35 % [15]. В Укршш щорiчно рееструеться близько 40 тис. випадыв Т1А, а поширешсть ix становить 95,8 випадку на 100 тис. населення [9]. У 2012 р. серед ошб працездатного вку зареестровано 18 181 випадок Т1А (67,1 на 100 тис. населення) (табл. 1).
В шших крашах. Дiагноз Т1А щорiчно встановлю-еться 250—500 тис. дорослих американщв, а пошире-нiсть у популяцй' становить 2,3 %, до того ж iз вiком частота Т1А наростае вiд 3,4 до 4,6 % [37]. У Великобританй' у 46 000 людей вперше дiагностують Т1А щороку [38].
Поширешсть Т1А в бврот дор1внювала 0,52—2,37 i 0,05—1,14 у чоловтв i жiнок вiком 55—64 роки; 0,94— 3,39 i 0,71-1,47 в ошб вiком 65-74 рокiв та 3,04-7,20 i 2,18-6,06 в ошб вшом 75 та бiльше роыв вiдповiдно [29, 43]. Поширенiсть Т1А е аналогiчною в США i ниж-чою в Японй'. Бтьш високi показники були виявленi у чоловшв порiвняно з жiнками. Захворюватсть на Т1А значно зростае з вшом незалежно вiд раси та стаи [43].
Епдемюлопя
цереброваскулярних захворювань
В Укра'ш. Проблема цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) е одшею з актуальних через значну частоту розвитку, великий вщсоток швалщизацй' та смертности у 78 % хворих ЦВЗ призводять до розвитку iнвалiдностi та значно попршують якiсть життя; 46 % хворих, яы перенесли шсульт, протягом першого мiсяця помирають, а з тих, хто вижив, тiльки 10 % повертаються до пращ; 53 % — потребують сторонньо'1 допомоги в повсякден-ному житп, 48 % — мають швалщизукш гемiпарези, у 30 % — розвиваеться психооргашчний синдром [11]. За даними ВООЗ, щорiчно вщ ЦВЗ помирае близько 6 млн ошб [41].
Украша, на жаль, не е винятком. Значущють проблеми обумовлена тим, що ЦВЗ належать до одше'1 з го-ловних причин смертностi та швалщизацй' дорослого населення краши [3, 5, 13]. I все-таки говорити про епщемюлогш ЦВЗ у масштабi Украши можна лише з великими застереженнями, бо даш, що наводяться у працях, не е повними й абсолютно точними. Таы показники, як поширешсть, захворюватсть, смерт-шсть, швалщизашя, фактори ризику розвитку ЦВЗ, анал1зуються на пiдставi вiдомостей Центру медично'1
статистики Мiнiстерства охорони здоров'я (МОЗ) Украши i результатiв регiстрiв iнсульту в окремих мю-тах, якими ми i користувались при шдготовщ даного роздiлу [15—17, 20]. Якоюсь мiрою вони розкривають лише тенденци в динамiцi епiдемiологii ЦВЗ репошв Украши. Досить критично оцшюють !х i самi автори [9, 10, 11, 14].
У 2012 р. в УкраМ зареестровано 3 170 428 ошб iз рiзними формами судинних захворювань головного мозку, що на 100 тис. населення становить 8458,6, а вщ загально'].' кiлькостi населення — 14,4 %. Майже п'ята частина (21,4 %) — це особи працездатного вку. Здебтьшого (у 64,3 %) ЦВЗ обумовлеш артерiальною гiпертензiею. Серед пащентав iз цереброваскулярними хворобами (гострi та хронiчнi ПМК) — особи пере-важно пенсiйного вiку (80 %), кшьысть яких за остан-нi 10 рокiв збiльшилася в 1,6 раза внаслщок хронiчних ПМК (табл. 1).
У 2015 р. в Укршш зареестровано 2 551 654 особи (7200,3 на 100 тис. населення) з рiзними формами судинних захворювань головного мозку, серед яких 11,2 % — це особи працездатного вку [10].
Показник поширеносп ЦВЗ iз 2007 до 2013 року мав чггку тенденцш до зростання. У 2014 i 2015 роках
поширешсть ЦВЗ знизилася з 8220 до 7260 на 100 тис. населення, а географiя поширеносп змшилась, що обумовлено змiнами територи краши [13].
Найвищi показники поширеносп ЦВЗ та захво-рюваностi на них (вщповщно 10 289,1 та 1007,0) за-реестрованi у Швденно-Схщному регiонi Украши, а в Швшчно-Схщному — найбiльшою була поширешсть (9889,0), у Пiвденному — захворюванють (989,0) на ЦВЗ порiвняно з шшими регiонами нашо'].' краши. Зростання захворюваносп на ЦВЗ та поширеносп !х в областях цих репошв, а також у Швшчно-Захщному регюш може бути зумовлено впливом шыдливих чин-никiв навколишнього середовища, високим потенща-лом екологiчного ризику територи: забруднення Грунту, води, атмосферного повпря тощо. А деякi райони Кшвсько'].', Житомирсько'].', Рiвненськоi областей вва-жаються зонами вiдчуження, еколопчно'].' катастрофи шсля аварii на Чорнобильськiй атомнш електростанцп (рис. 1).
Прогнозують, що протягом наступних роыв кiль-кiсть ЦВЗ зростатиме через постаршня населення, а також зi збiльшенням поширеностi таких факторiв ризику, як артерiальна гiпертензiя, палшня, ожирiння, гiподинамiя тощо.
Таблиця 1. Показники поширеносTi, захворюваност та смертност при ЦВЗ в Укра/н1 у 2012 р.
Поширенiсть Захворюванють Смертшсть
Хвороби Oci6 На 100 000 Oci6 На 100 000 Oci6 На 100 000
Дорослi 18 роюв i старшi
ЦВЗ (уа форми) 3 170 428 8458,6 351 436 937,6 92 932 204,4
з них: ГХ 2 037 496 5436,0 198 282 529,0
1нсульти (уа форми) 111 615 297,8 111 615 297,8 41 678 91,7
з них: на фоы ГХ 64 302 171,6 64 302 171,6
— 1нфаркт головного мозку - - - - 22 086 48,6
— 1нсульт (неуточнений) - - - - 4612 10,1
— Внутршньомозковий крововилив - - - - 13 637 30,0
— Субарахно'щальний крововилив - - - - 1343 3,0
— 1н1±л ЦВЗ - - - - 51 254 112,8
Транзиторы iшемiчнi атаки 36 619 97,7 36619 97,7 - -
Працездатне населення
ЦВЗ (уа форми) 679 520 2506,9 118 322 436,5 8277 30,5
з них: iз ГХ 380 632 1404,3 61 796 228,0
1нсульти (усi форми) 26 914 99,3 26 914 99,3 7258 26,8
з них: з ГХ 14 158 52,2 14 158 52,2
— 1нфаркт головного мозку - - - - 2169 8,0
— 1нсульт (неуточнений) - - - - 437
— Внутрiшньомозковий крововилив - - - - 4076 15,0
— СубарахноГдальний крововилив - - - - 576 2,1
— 1н1±л ЦВЗ - - - - 1019 3,7
Транзиторнi iшемiчнi атаки 18 181 67,1 18 181 67,1 -
Примтки: ЦВЗ — цереброваскулярн1 захворювання; ГХ — ппертон1чна хвороба.
Рисунок 1. Загальне забруднення природного середовища Укра/ни
Втших кратах. ЦВЗ е основною сощально-медич-ною проблемою i в шших крашах, викликаючи 3,9 млн смертей в бврош та понад 1,8 млн випадюв смертi в бС [34, 42].
Рiвень смертностi вiд iшемiчноl хвороби серця та шсульту у Центральны i Схiднiй бврош зазвичай ви-щий, нiж у Пiвнiчнiй, Швденнш i Захiднiй бврош [41]. На частку цих захворювань припадае 45 % вшх випадкiв смертi в бврош i 37 % всiх смертей в бС, вони е основною причиною смерт чоловшв у всiх кра!нах бвропи, за винятком 12 кра!н, i е основною причиною смерт ж1нок у вшх крашах, ^м двох [36, 43].
У Шотланди за останне десятилптя рiвень смерт-ностi внаслщок ЦВЗ знизився на 33,5 %, становлячи 42,3 % в найбтьш бщних районах порiвняно з найменш бiдними районами (статистика 2015 р.) [40].
Епдем'юлопя мозкового тсульту
В Укра'Ш. Серед хвороб нервово! системи моз-ковий шсульт мае найбшьш трагiчнi наслiдки. В Укра!ш за рш рееструеться близько 110 тис. моз-кових iнсультiв, з яких близько 40 тис. закшчуються летально [24].
Смертшсть внаслiдок iнсульту в Укршш у 2015 роцi становила 33 753 випадки (78,9 випадку на 100 тис. на-селення), 18 % померлих (6094 особи) були працездат-ного вшу [12]. Найвища смертшсть вщ шсульту заре-естрована в Луганськш (154,1 на 100 тис. населення), Донецькш (127,5 на 100 тис. населення), Запорiзькiй
(115,5 на 100 тис. населення) областях, а найменша — в Закарпатськш (41,4 на 100 тис. населення), Черш-вецькш (44,0 на 100 тис. населення) та Вшницькш (64,0 на 100 тис. населення) областях [12]. Показник смерт-носта внаслiдок мозкового шсульту перевищуе вiдповiд-нi показники розвинених кра!н бвропи.
Найвища захворюванiсть на шсульт у 2015 рощ вщ-значена в Кшвськш (397,0 на 100 тис. населення), Запо-рiзькiй (394,7 на 100 тис. населення), Волинськш (376,6 на 100 тис. населення) областях, а найменша — у Львiв-ськш (193,5 на 100 тис. населення), Чершвецькш (206,3 на 100 тис. населення), Житомирськш (221,9 на 100 тис. населення) областях [10].
Протягом останшх 10 роив показники захворюва-носп на мозковий шсульт в Укршш зросли на 14,2 % i становили у 2012 р. 111 615 ошб (297,8 на 100 тис. населення), серед них — 26 914 ошб працездатного вшу, що становить 24,1 % вщ усього дорослого населення; у 2015 рощ — 96 319 ошб (274,0 на 100 тис. населення), з них 33 % — особи працездатного вшу. Щ показники рiзко контрастують iз завданням для нащональних систем охорони здоров'я, визначеним ВООЗ та бвро-пейською шсультною оргашзащею: до 2015 року довести 30-денну летальнють вщ iнсульту до рiвня менше 15 %, а юльюсть хворих, яю через 90 днiв пiсля розви-тку iнсульту можуть обходитися у побул самостiйно, — до 70 % [24].
В тших кратах. У структурi смертноста економiчно розвинених кра!н свiту мозковий iнсульт пошдае трете
мюце пiсля iшемiчноl хвороби серця та злояысних но-воутворень [20, 26, 30, 44]. В об'еднанш бврош щорiч-но рееструеться 1,75 млн шсультав, у США — 795 000, у Росшсьый Федерацй' — понад 450 000 [18, 21]. Частота госштатзацй шотландшв з шсультом становила у 2015 та 2016 роках 11 126 i 11 068 випадыв вiдповiдно [34, 40]. У Великобритании показники захворюваностi на шсульт знизились на 19 % i3 1990 по 2010 рк. 1нсульт вражае британцiв кожнi 3 хвилини i 27 секунд, становлячи 152 000 випадыв на рк [36, 41].
Поширешсть мозкових шсулкпв прогресивно збть-шуеться в основному за рахунок кра'н, що розвивають-ся [24, 36, 41]. Водночас у розвинених крашах кiлькiсть мозкових шсульпв поступово зменшуеться.
Якщо показник захворюваност на мозковий ш-сульт в Укра'ш становить 297,8 на 100 тис. населення, то в об'еднанш бврош — 200,0 на 100 тис. населення. До того ж сшввщношення iшемiчних шсультав до геморапчних у европейських крашах становить 7 : 1, а в Укра'ш — 5 : 1, що визначае високий показник смертност вщ мозкових шсульпв, який в 2,3 раза пе-ревищуе вщповщш показники захiдноевропейських кра'н.
Серед ушх видiв iнсульту переважають iшемiчнi ПМК, кiлькiсть яких у европейсьый популяцй' дорiв-нюе 85 % випадыв, а крововиливiв у мозок — 10—15 % [9, 21]; в азiатськiй популяцй' рiвень крововиливiв — близько 20-30 % [28].
Висновки
Проведений короткий ешдемюлопчний анатз свщ-чить про пiдвищений штерес клiнiцистiв до проблеми iшемiчних порушень мозкового кровообiгу з епщемю-лопчних i органiзацiйних питань. Саме гос^ ПМК за iшемiчним типом у випадках початку л^вання в ранш строки пiсля 1'х виникнення дшсно пiддаються ефек-тивному лiкуванню, тобто терапевтичш заходи можуть бути перспективними щодо вiдновлення втрачених не-вролопчних функцiй. Цим i пояснюеться велика увага невролопв, нейрохiрургiв до поглибленого дослщження епiдемiологiчних, клiнiчних, патофiзiологiчних i пато-бiохiмiчних механiзмiв Т1А та iшемiчного iнсульту, а та-кож удосконалення терапевтичних методiв, ефектив-нють яких базуеться на принципах доказово'1 медицини. Це сприятиме зниженню захворюваноста, поширеностi, iнвалiдностi та смертностi населення, а також продо-вженню тривалост якiсного життя пацiентiв iз ЦВЗ. Виршення цих завдань, визначених у офщшних документах ВООЗ, е ключовим для нацюнально! системи охорони здоров'я Укра'ни.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлкту iнтересiв при пiдготовцi дано'1 статп.
1нформащя про внесок кожного автора:
Фартушна О.6. Збiр та обробка матерiалiв, аналiз отриманих даних, написання тексту статл.
Вiничук С.М. Концепщя i дизайн дослiдження, ана-лiз отриманих даних, редакцiя тексту стати.
Список дператури
1. Ахо К. Цереброваскулярные болезни среди населения: результаты совместного исследования ВОЗ / К. Ахо, П. Харм-сен, С. Хатано // Бюллетень ВОЗ. — 1980. — Т. 58, № 1. — С. 84-102.
2. Варакин Ю.Я. Эпидемиологические аспекты профилактики острых нарушений мозгового кровообращения: Автореф. дис... д-ра мед. наук / Ю.Я. Варакин. — М.: НИИ неврологии, 1994. — 47с.
3. Виничук С.М. Ранняя диагностика риска развития транзиторных ишемических атак и мозговых инсультов / Виничук С.М., Фартушная Е.Е. // Вестник Российской военно-медицинской академии: мат-лы IX Всерос. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы клиники, диагностики и лечения больных в многопрофильном лечебном учреждении» (СПб., 21—22 апр. 2009 г.). — СПб.: РВМА, 2009. — № 1(25), прил, Ч. II. — С. 539.
4. Винницький O.P. Судинт захворювання мозку /Винниць-кий O.P. — К.: Здоров'я, 1987. — 148с.
5. Втичук С.М. Гострий шемiчний шсульт /Втичук С.М., Прокотв М.М. — К. : Наукова думка, 2006. — 286 с.
6. Втичук С.М. Патогенетичт тдтипи транзиторних шемiчних атак: клМчний переб^, формулювання дiагнозу / Втичук С.М., Фартушна O.G. // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 4/72. — С. 74-79.
7. Втичук С.М. Судинт захворювання нервовог системи. — К.: Наукова думка, 1999. — 250 с.
8. Втичук С.М., Фартушна O.G., Черенько Т.М. (Украта). А. с. 38268 Украти. Концепцы гетерогенностi TIA, № 38268; за-явл. 04.03.11; опубл. 04.05.11.
9. Жданова М.П. Стан неврологiчноï служби Украти в 2006 рощ та перспективирозвитку/Жданова М.П, Голубчиков М.В., Мщенко Т.С. — Хартв, 2007. — 24 с.
10. Зтченко О.М., Мщенко Т.С. Стан неврологiчноïслужби в Укран в 2015рощ. — Хартв, 2016. — 23 с.
11. Зозуля 1.С. Епiдемiологiя цереброваскулярних захворю-вань в Укран / Зозуля 1.С., Зозуля А.1. // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5(85). — С. 38-41.64.
12. Мищенко Т.С. Транзиторные ишемические атаки/Мищенко Т. С. // Укр. терапевт. журн. — 2002. — Т. 4, № 1. — С. 65-69.
13. Мищенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине// Укратський в^ник психоневрологи. — 2017. — Т. 25, № 1(90). — С. 22-24.
14. Мщенко Т.С. Етдемюлогы цереброваскулярнихзахворю-вань в Украну 2007р./Мщенко Т.С.// Судинт захворювання головного мозку. — 2008. — № 2. — С. 3-7.
15. Основт показники здоров'я та медичног допомоги насе-ленню м. Киева в 2012рощ. — К., 2013. — 178с.
16. Особенности эпидемиологии инвалидности при заболеваниях нервной системы в Украине/Хобзей Н.К., Голик В.А., Гон-дуленкоН.А., Мищенко Т.С.//Мiжнар. неврол. журн. — 2011. — № 5(43). — C. 13-16.
17. Регюнальт особливостiрiвня здоров'я народу Украти. Аналтично-статистичний поабник. — К., 2013. — 165с.
18. Скворцова В.И. Ишемический инсульт/ Скворцова В.И., Евзельман М.А. — Орел: ОАО «Типография Труд», 2006. — 404 с.
19. Современная организация инсультной помощи: образовательные программы, активная тактика в остром периоде и пол-
ноценная реабилитация/Волошин П., Яворская В., Фломин Ю. [и др.]//Лжи Украгни. — 2005. — № 5. — С. 54-57.
20. Стан неврологiчноi служби в Украж в 2012рощ. — К., 2013. — С. 32.
21. Суслина З.А. Сосудистые заболевания головного мозга. Эпидемиология. Патогенетические механизмы. Профилактика/ Суслина З.А., Варакин Ю.Я., Верещагин Н.В. — М.: МЕДпресс-информ, 2009. — С. 352.
22. Фартушна O.G. Виявлення та усунення васкулярних чиннитвризику — важливий напрямок первинноi профыактики транзиторних шемiчних атак та/чи нсульту/ O.G. Фартушна, С.М. Вничук // Укр. мед. часопис. — 2015. — № 1(105) — I/II. — С. 23-27.
23. Фартушна O.G. Патогенетичт тдтипи транзиторних шемiчних атак: особливостi неврологiчноi клнжи, гемодинамжи та лжування [Текст]: дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.15 / Фартушна Олена Gвгенiвна; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Богомольця. — К., 2012. — 217арк.:рис., табл.
24. Фартушна О. G. Транзиторт шемiчнi атаки/ О. G. Фартушна, С.М. Вничук. — К.:ВД«Авщена», 2014. — 216с.
25. Шмидт Е.В. Мозговой инсульт. Заболеваемость и смертность /Шмидт Е.В, Макинский Т.А. //Журнал невропатологии и психиатрии. — 1979. — № 4. — С. 427-429.
26. Эпидемиология инсульта, клинические и экспертные аспекты в Украине / Хобзей Н.К., Мщенко Т.С., Голик В.А., Ипатов А.В. // Судинт захворювання головного мозку. — 2010. — № 4. — С. 2-5.
27. Clark T.G.M. Long term risks of stroke, myocardial infarction, and vasculardeath in «low risk» patients with a non-recent transient ischaemic attack/ Clark T.G., Murphy M.F.G., Rothwell P.M. // JNNP. — 2003. — 199.
28. Coull A.J. Population based study of early risk of stroke after transient ischaemic attack or minor stroke: implications for public education and organization of services/ Coull A.J., Lovett J.K., Rothwell P.M. // BMJ. — 2004. — № 328. — P. 326.
29. Degan D., Ornello R., Tiseo C, De Santis F., Pistoia F., Carolei A., Sacco S. Epidemiology of Transient Ischemic Attacks Using Time-or Tissue-Based Definitions // Stroke. — 2017. — 48(3). — 530-536.
30. European Cardiovascular Disease Statistics 2017http://ehn-heart.org/cvd-statistics/cvd-statistics-2017.html
31. European Cardiovascular Disease Statistics 2017http://www. ehnheart.org/component/downloads/downloads/2452
32. Fartushna O.Y. Emergency therapeutic approach as a secondary prevention of an acute ischemic stroke in patients
with TIA/Fartushna O.Y. //XX-th World Neurological Congress, 12-17.11.2011. - Marrakesh, Morocco, 2011. - P. 167.
33. Fartushna O.Y. TIA with new ischemic lesion: clinical features and stroke risk for patients with different TIA subtypes / Fartushna O.Y. // 2012 American Neurological Association Annual Meeting, 07-09.10.2012. - Boston, USA, 2012. - P. 36-37.
34. Feigin V.L. et al. Global and regional burden of stroke during 1990-2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010. The Lancet, Early Online Publication, 24 October 2013.
35. Giles M.F. Risk of stroke early after transient ischaemic attack: a systematic review and meta-analysis/ Giles M.F., Rothwell P.M. // The Lancet Neurology. - 2007. - № 6(12). -P. 1063-1072.
36. Heart Disease and Stroke Statistics 2017. At-a-Glance https:// www.heart.org/idc/groups/ahamah-public/@wcm/@sop/@smd/docu-ments/downloadable/ucm_491265.pdf
37. Mozaffarian D., Benjamin E.J, Go A.S. et al. Executive summary: Heart Disease and Stroke Statistics-2016 update: A report from the American Heart Association // Circulation. - 2016. - 133(4). -447p.
38. Murray S., Bashir K., Lees K.R., Muir K., MacAlpine C., Roberts M., Langhorne P. Epidemiological aspects of referral to TIA clinics in Glasgow. // Scottish medical journal. - 2007 -52(1). - 4-8.
38. Rayner M., Allender S. Stroke statistics. - British Heart Foundation and Stroke Association: London, 2009.
39. disease/stroke/data/scottish-data
41. The Atlas of Heart Disease and Stroke 2014 http://www.who. int/cardiovascular_diseases/resources/atlas/en/
42. Trends in baseline patient characteristics during the years 1995-2008: observations from Riks-Stroke, the Swedish Stroke Register/ Appelros P. [et al.]// Cerebrovasc Diseases. - Basel, 2010. -№ 30(2). - P. 114-119.
43. Uchiyama S., Amarenco P., Minematsu K., WongK.S.L. TIA as Acute Cerebrovascular Syndrome. Front Neurol Neurosci. - Basel, Karger, 2014. - Vol 33. - P. 69-81.
44. Wolfe C.D.A The impact ofstroke /Wolfe C.D.A // Br. Med. Bull. - 2000. - T. 56, № 2. - P. 275-286.
45. World Health Organization MONICA Project Principal Investigators. The World Health Organization MONICA Project (monitoring trends and determinants in cardiovascular disease)// J. of Clinical Epidemiol. - 1988. - № 48. - P. 105-114.
Отрuмано 26.04.2017 ■
Виничук С.М.1, Фартушная Е.Е.2
1Александровская городская клиническая больница, г. Киев, Украина 2Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Эпидемиология транзиторных ишемических атак в структуре острых нарушений мозгового кровообращения в Украине и других странах
Резюме. Актуальность. Медико-социальное значение проблемы острых нарушений мозгового кровообращения определяется высоким удельным весом их в структуре заболеваемости и смертности населения, высокими показателями первичной инвалидности. Цель. Изучение и обобщение статистических данных по эпидемиологии транзиторных ишемических атак в структуре острых нарушений мозгово-
го кровообращения в Украине и других странах. Материалы и методы. Аналитический обзор научных публикаций и официальных статистических отчетов за последние 15 лет с использованием современных наукометрических баз данных и фондов научных библиотек Украины, Европейского союза, Великобритании, Соединенных Штатов Америки. Выводы. Проведенный эпидемиологический анализ
свидетельствует о повышенном интересе клиницистов к проблеме острых нарушений мозгового кровообращения в эпидемиологических и организационных аспектах, что способствует совершенствованию терапевтических методов, снижению заболеваемости, распространенности, инвалидности и смертности населения, а также увеличению продолжитель-
ности качественной жизни пациентов с острыми нарушениями мозгового кровообращения.
Ключевые слова: острые нарушения мозгового кровообращения; транзиторные ишемические атаки; ишемический инсульт; распространенность; заболеваемость; смертность; цереброваскулярные заболевания
S.M. Vinychuk1, O.Ye. Fartushna2 1Oleksandrivska Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine 2Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Epidemiology of transient ischemic attacks in the structure of acute cerebrovascular disorders in Ukraine and in other countries
Abstract. Background. Few epidemiological data are available regarding the prevalence and incidence of transient ischemic attack (TIA). The purpose of our work was to analyze the epidemiology of transient ischemic attacks in the structure of acute cerebrovascular disorders in Ukraine and other countries based on official statistical reports. Materials and methods. Analytical review of official statistical reports and scientific publications for the last 15 years based on the analysis of modern scientometric
databases and libraries of Ukraine, the EU, US, UK has been performed. Conclusions. We found a high annual TIA incidence rate and a fair TIA prognosis confirming higher acute cerebrovascular disorders incidence and mortality rates in Ukraine compared to other countries.
Keywords: acute cerebrovascular disorders; transient ischemic attack; ischemic stroke; prevalence; morbidity; mortality; cerebro-vascular diseases
