CC BY
18
нок бюджетно! дiяльностi i 45216 - спецкоштав. Звертае на себе увагу, що госпо-дарський пiдроздiл використовуе у два рази бшьше спецкоштiв, шж науковий.
Особливо! уваги заслуговуе формування обслуговуючого пiдроздiлу, який безпосередньо надае платш послуги туристам та ввдвщувачам дендрологiчного парку. Розглядаючи його шфраструктуру, бачимо, що цей шдроздт забезпечуе платнi послуги, таю як: готельш, харчування, сауни, фотографування, орендно! плати за мiсця виносно! торгiвлi бiзнесменами дрiбного бiзнесу, катання на човш в шдзем-нiй рiчцi, на каретi, верховiй !зд^ пором^ катерi, човнах, катамаранах та проведен-ня екскурсiй. Цей пiдроздiл на повному госпрозрахунку. В ньому працюе 184 чол., фонд заробггно! плати становить 136994 гривш в рш i вiн себе повнiстю окупае.
Таким чином, ми бачимо, що дендролопчний парк "Софивка" е шщато-ром садово-парково! дiяльностi Украши i широко впроваджуе рiзнi види послуг, яю забезпечують вiдвiдувачам парку вщпочинок i моральне задоволення, а ден-дрологiчному парку це дае можливiсть отримати додатковi кошти для утримання його в належному станi i подальшого розвитку iнфраструктури за рахунок влас-них коштiв (спецкоштiв).
Л^ература
1. Брокгауз Ф.А., Ефрон 1.А. Енциклопедичний словник. - Лейпциг-С.-Петербург. - Т. 30, 1900. - С. 955-956.
2. Косенко 1.С., Мтн В.В. Дендролопчш проблеми парку "Софивка" Старовиннi парки i проблеми 1х збереження. -Умань: Компанiя Л.М. Рябчинського, 1996. - С. 5-12.
УДК 911.3 1нж. А.В. 1вануса - УкрДЛТУ
ТЕРИТОР1АЛЬНО-ГАЛУЗЕВИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ЯК СКЛАДНА СИСТЕМА В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Подаеться характеристика поняття "територiально-галузевий виробничий комплекс". На прикладi лiсопромислового комплексу розглядаються особливостi системного пiдходу до побудови структури та звlязкiв теритс^ально-галузевих виробничих комплексiв в еко-номщ Украши.
Eng. A. V. Ivanussa - USUFWT
The territorial branch industrial complex as a composite system in the economy of Ukraine
Characteristics of the concept of "territorial branch industrial complex" has been introduced. The peculiarities of the system approach towards the construction of the structure and relations of the territorial branch industrial complexes in the economy of Ukraine have been described on the basis of the forestry industrial complex.
Територiально-галузевi виробничi комплекси (або просто територiально-галузевi комплекси (ТГК) поидають особливе мкце в економщ Украши. Вони виникають i функцюнують тод^ коли територiя перестае бути випадковим фактором i'x формування, коли в результата розмщення виробничих комплекив на пев-нш територii у них виникають цшком новi властивостi, а також специфiчнi взае-мовiдносини i взаемозв'язки мiж ними.
Необхвдно одразу ж зазначити, що в еконо]Шчнш лiтературi поряд iз по-няттям "територiально-галузевий комплекс" досить часто зус^чаеться поняття "мiжгалузевий територiальний комплекс", яю О.1. Шаблiй [14, ст. 61-62] пропонуе ототожнювати, якщо:
• наперед вiдомо, що певна, як правило масштабна, галузь (наприклад, промисло-вiсть, сiльське господарство тощо) складаються iз к1лькох взаемопов'язаних шдга-лузей, фiксувати як1 на даному еташ до^дження немае необхiдностi;
• юлька галузей об'еднуються в окремий блок (так звану "чисту галузь") при аналiзi певно! територп;
• юлька галузей рiзних сфер (наприклад, промисловють i сiльське господарство) шдлягають теграцп i утворюють на певнш територп едину галузь.
Така думка е, на наш погляд, досить рацюнальною i виправданою, оскшь-ки вищезазначеш поняття, розглянутi пiд запропонованим автором кутом зору, мають рiвнозначний змiст. Це дозволяе проводити аналопю мiж цiлим рядом те-рмшв, якими рiзнi автори успiшно користувались при вивченш територiально-галузевих формувань.
Саме поняття "територiально-галузевий комплекс" з'явилося у вггчизнянш економiчнiй лiтературi в середиш 60-х рокiв. При цьому сформувались рiзнi тд-ходи до його трактування i розумiння, яю, на думку О.1. Шаблiя [14, ст. 6-7], мо-жна подшити на чотири групи*:
• ТГК розглядаеться в системi теорп виробничо-територ!альних комплексiв (П.К. Алампiев, А.Т. Хрущов, М.М. Паламарчук, Н.Т. Агафонов та ш.);
• ТГК розглядаеться як специфiчна наукова категорiя, що мае свш реально юную-чий об'ект, який вона адекватно вiдображае i характеризуе (Е.П. Маслов, Е.Т. Штангей, В.Ф. Косов та iн.).
Розглядаеться сукупшсть галузевих комплексiв конкретно! територп (еко-номiчного району, областi), тобто ввдповвдна територiя дослiджуеться шляхом ви-явлення i вивчення реально шнуючих територiально-галузевих комплексiв (А.Т. Ващенко).
Вивчаеться конкретний ТГК (наприклад, агропромисловий, лшопромисло-вий тощо) як наукова категорiя або як об'ективно iснуюче на данш територп еко-номiко-географiчне явище (О.1. Шаблiй).
Така класифiкацiя дозволяе не тшьки систематизувати багатовекторнi i рь зноплановi дослiдження дано! проблеми, але й прослiдкувати процес вдоскона-лення i ускладнення наукового тдходу до поняття ТГК. Адже, як бачимо, саме перша група характеризуеться найвищим рiвнем узагальнення, а передостання та остання - найбiльшим проникненням в суть явища.
Найбiльш Грунтовно, на нашу думку, поняття "територiально-галузевий комплекс" намагались розкрити такi автори, як П.М. Аламтев, Е.П. Маслов, В.Ф. Косов та О.1. Шаблш, хоча i тут зустрiчаемо певш недолiки.
Так, згiдно П.М. Аламтеву, ТГК ("територiальний виробничий комплекс" за термшолопею автора) - це "...сукупшсть однорщних чи тiсно пов'язаних мiж собою елементарних технiко-економiчних комплексiв, розмщених на певнiй компактнiй територп" [1, ст. 80]. При цьому, тд елементарним технiко-економiчним комплексом автор розумiе стiйке поеднання пiдприемств рiзних галузей виробництва.
* Тут автор використовуе поняття '"шжгалузевий комплекс"
На думку Е.П. Маслова, ТГК ("виробничо-галузевий комплекс" за термь нологieю автора) "... представляв сукупшсть взаемопов'язаних i взаемодоповнюю-чих одна одну галузей виробництва, що склалися в процесi !х формування на базi спiльностi ресурмв i вирiшення народногосподарських задач в тшнш ув'язцi з умовами минулого, сучасного i перспективного розвитку тае! чи шшо! територи" [6, ст. 72]. В.К. Косов визначае ТГК ("виробничо-технолопчний комплекс" за те-рмшолопею автора), як "...об'ективну сукупнiсть самостшних пiдприемств, об'ед-наних "вертикальними" виробничо-технолопчними зв'язками" [5, ст. 191-192]. За О.1. Шаблiем, ТГК ("мiжгалузевий територiальний комплекс" за термiнологiею автора) - це "...територiальне формування, в якому поеднуються калька взаемопов'язаних галузей, що стльно використовують один вид вихвдно! сировини, вироб-ляють взаемозамшну продукцiю чи надають вiдповiднi послуги i розв'язують пев-ну регюнальну проблему" [11, ст. 447].
Основним недолшом усiх вищенаведених визначень е, на наш погляд, ввд-сутшсть чiткого розумiння i трактування ТГК, як складного системного формування, хоча системний шдхвд i проявляеться тут в глибоко завуальованому виглядь
Таким чином, ТГК являе собою об'ективно кнуючу на данiй територи складну економiко-географiчну систему, що склалася в результатi економiчно до-цшьного поеднання кiлькох iсторично взаемопов'язаних галузей, яю, використо-вуючи один вид вихвдно! сировини, виробляють взаемозамiнну продукщю, тд-тримують тiснi загальноекономiчнi, виробничо-економiчнi та виробничо-техноло-гiчнi зв'язки мiж собою та зовнiшнiм середовищем, вщмшують певнi регiональнi та загальнодержавнi проблеми.
В економщ Укра!ни можна видшити 9 територiально-галузевих (чи мiжга-лузевих) виробничих комплекив: паливно-енергетичний, металургiйний, маши-нобудiвний, агропромисловий, лiсопромисловий, хiмiко-iндустрiальний, будiве-льно-iндустрiальний, транспортний та комплекс легко! промисловость
Серед наведених вище ТГК особливе мшце посiдае саме люопромисловий (ЛПК). Його однорiднiсть, як виробничо-економiчно! системи, обумовлена тим, що 1! складовi галузi, пiдгалузi та виробництва використовують один i той же вид сировини - деревину - i пов'язаш мiж собою технолопчним ланцюгом: лковиро-щування - заготавля - переробка - випуск кшцево! продукци.
Саме поняття "лiсопромисловий комплекс" рiзнi автори трактують по-рiзному. Однi розглядають його як комплекс галузей та тдприемств на певнш те-риторГ!, зайнятих заготiвлею i переробкою деревини [4]. Iншi ототожнюють ЛПК iз групою лшозаготавельних i лiсопереробних пiдприемств, якi виробляють певну продукщю i забезпечують комплексне використання деревини [7,8]. Третi бачать в ЛПК територiально-виробниче поеднання лшових галузей, пов'язаних iз виро-щуванням лiсу, заготiвлею i переробкою деревини [13, ст. 197].
Найбшьш Грунтовним визначенням поняття "лiсопромисловий комплекс" е, на нашу думку, таке: ЛПК - це економiчно дощльна виробничо-територiальна еднiсть лiсових галузей (вiд вирощування i експлуатаци лiсу до глибоко! перероб-ки деревини), яка розвиваеться внаслвдок територiального подiлу працi, ди зако-номiрностi комплексностi, сприятливо! комбшаци природних, економiчних та ш-торичних передумов [13, ст. 8].
Виробництво бу^вельних
деталей i стандартних будинюв
Тарне виробництво
Виробництво сiрникiв
Реалiзацiя меблiв
Меблеве виробництво *
Вщходи
ч §
Виробництво ДВП
Виробництво ДСтП
Виробництво фанери
п
ДВП
Деревообробний подкомплекс
Спирти, оцтовий порошок i кислота, феноли, формалш, глюкоза, кормовi дрiжджi, канiфоль тощо
о
о аз £ <и И н
н я Я н 53 я К 53
я ю о л к 03 Я о & е з & ? я О ю ю о а к аз <и я я о Й « с Н Л ^ я ю о л я аз <и я Л о & & я £ ^
Я а о 3 & Ц И к н я о л а Ц я <и в я ° 1
§ о.. ч О Й я <и и о & 'я О Я « И
и а С 03 X
Лкох1м1чний подкомплекс
Технологiчнi дрова
ДСтП
Фанера, шпон
Чорновi меблевi заготовки
Переробка целюлозних вiдходiв
Целюлозно-паперовий подкомплекс
Баланси
Технолопчна трiска
Лiсозаготiвельне виробництво
Лкове господарство
Лкогосподарський подкомплекс
Рис. 1. Компонентный склад тазв'язкилгсопромислового комплексу
Необхщно також зазначити, що багато авторiв (зокрема, О.1. Шаблiй [13, ст. 8], В.1. Пила [10, ст. 28-29] та iн.) поряд iз виробничим ядром ЛПК1 видшяють i так звану сферу галузей обслуговування, до яко'1 В.1. Пила, наприклад, вiдносить вирибництво усiх видiв обладнання для ЛПК, виробництво фарб, лаюв, барвникiв, добрив тощо [10, ст. 30]. Така точка зору, на наш погляд, € не до юнця виправда-ною. Як свщчить проведений нами анмз багатьох лггературних джерел, вищеза-значенi виробництва все ж бшьш доцiльно вщносити вiдповiдно до машино-будiв-
1 Сукупшсть л1сових 1 переробних галузей ЛПК
ного та хiмiко-iндустрiального комплексiв. Хоча, враховуючи те, що рiзнi ТГК не е цшком iзольованими один вiд одного, залучення вищезазначених галузей до складу ЛПК просто наочно шюструе точки перетину та взаемоди рiзних "еконо-мiчних систем" народного господарства Укра!ни.
Враховуючи вищенаведенi зауваження, а також деяк доповнення, спробу-емо трансформувати запропоновану В.1. Пилою [10, ст. 42] структурну схему ЛПК Укра!ни (рис. 1).
Особливе мкце у структурi ЛПК посiдають виробничi зв'язки, що висту-пають одним iз вагомих системоутворюючих факторiв будь-якого ТГК. Для !х аналiзу побудуемо матрицю сумiжностi (табл. 1) та матрицю шциденцш (табл. 2) виробництв лшопромислового комплексу Укра!ни.
Як бачимо, стутнь заповнення матрицi сумiжностi (табл. 1) одиницями е досить малим (ввдношення кiлькостi одиниць до суми юлькосл одиниць i нулiв дорiвнюе 0.09). Це, перш за все, пов'язано iз тим, що галузi лiсохiмiчного, целю-лозно-паперового i, частково, деревообробного шдкомплекив, виготовляючи юн-цеву продукщю, утворюють саме зовнiшнi виходи ЛПК. При цьому, особливо сприятливi умови для творення прямих зв'язюв мають так зваш базовi виробницт-ва (лiсозаготiвля, лiсопиляння). Чiтко видшяеться за рiвнем заповнення одиницями наддiагональна частина матрицi, що сввдчить про цiлковиту перевагу вертика-льних прямих зв'язюв. 1стотними е i зв'язки по вiдходах (четверта частина уие! суми кiлькостi прямих i зворотних зв'язкiв).
Матриця iнциденцiй (табл. 2) наочно iлюструе наявнiсть i характер зв'язкiв мiж так званими виробництвами-постачальниками та виробництвами-спожива-чами, що обумовлено значним впливом наявно! технологи виробництва. При цьому, одне i те ж виробництво в одних випадках може виступати постачаль-ником, а в шших - споживачем. Наприклад, меблева промисловiсть висувае чггко обгрунтованi вимоги щодо вихвдно! деревно! сировини, породи деревини, якостi, розмiрiв, текстури фанерних деталей, конструкци деревних плит, !х функцюналь-них властивостей. При цьому, вона, водночас, пов'язана iз плитним виробництвом зв'язками по ввдходах. Це забезпечуе до певно! мiри комплексне використання деревно! сировини, що е надзвичайно важливим для малолшисто! та лшодефщитно! Укра!ни2.
Таким чином, для того, щоб досягнути високого ступеня комплексного ви-користання деревних ресурив, а отже забезпечити ефективний i цiленаправлений розвиток ЛПК як локального, так i загальнотривалого рiвня, необхiдно, перш за все, оптимiзувати виробничi зв'язки, як центрального, стрижневого елемента будь-якого територiально-галузевого комплексу народного господарства Укра!ни.
Лiтература
1. Алампиев П.М. Экономическое районирование СССР. - М.: Экономиздат. - 1963, кн. 2.
- 248 с.
2. Воевода И.Н., Петров А.П. Территориальные отраслевые комплексы на примере лесной промышленности и лесного хозяйства. - Новосибирск: Наука, 1987. - 284 с.
3. Географiчна енпик.тиедш Укра'ши: В 3-х т./ Ред-кол.: О.М. Маринич (вщповщ. ред.) та ш. - К.: "Укрш'нська Радянська Енциклопедiя" iм. М.П. Бажана, 1990. - Т. 2: З-О. - 480 с.
4. Глотов В.В. Оптимальное планирование в лесной промышленности. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 200 с.
2 Люиспсть УкраТни становить 15.6 %, а на одного мешканця краТни припадав лише 0.18 га. /пав (у свт - 0.9 га.) [12].
5. Косов В.Ф. Межотраслевые производственно-технологические комплексы и их роль в региональном планировании. В сб.: Региональное развитие и географическая среда, М., 1971. - С. 191-199.
6. Маслов Е.П. Значение и роль производственно-отраслевых комплексов в формировании и развитии экономических районов - "Изв. АН СССР, сер. геогр.", 1969, № 4. - С. 69-77.
7. Петров А.П., Туныця Ю.Ю. Экономические аспекты использования лесных ресурсов в системе мероприятий по охране природы и защиты окружающей среды. - М.: Лесн. пром-сть, 1976.
- 34 с.
8. Петров А.П. Организация комплексного использования лесных ресурсов. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 184 с.
9. Пила В.И. Программно-целевое планирование промышленного комплекса. - К.: Вища школа, 1989. - 119 с.
10. Пила В.И. Программно-целевое планирование межотраслевого лесопромышленного комплекса. - К.: Наукова думка, 1990. - 204 с.
11. Соцiально-економiчна географiя Укра'ши: Навч. поабник/ За ред. проф. О.I.Шаблiя
- Львiв: Свит, 1994. - 608 с.
12. Ю. Туниця, А. Дейнека. Рекомендацн круглого столу "Напрямки використання люо-сировинних ресурав Львiвщини"// Деревообробник. - 2000, № 5. - С. 1-2.
13. Шаблш О.1. Лiсопромисловi комплекси Украшсько! РСР// Питання теори моделюван-ня. - Львiв: Вища шк., 1973. - 198 с.
14. Шаблий О.И. Межотраслевые территориальные системы. - Львов: Вища шк., 1976. -
202 с.
УДК 630.233 Доц. Я.М. Дiдик, к.е.н; студ. М.А. Потай - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ СТАЛОГО ЕКОТУРИЗМУ
У 1992 р. на мiжнароднiй нарадi WWF (св™вий фонд природи) було прийнято 10 загальних принцишв сталого розвитку. Для усшшного розвитку туристично'' шдустри в природо-заповiдних територiях чи природних нащональних парках, органiзацiя сталого екотуризму повинна також здiйснюватися на цих принципах.
Doc. Ya. Didyk, M. Potaj - USUFWT Principles of Sustainable Ecotourism Development
The paper deals with the principles of sustainable ecotourism developed by the World Congress of WWF (1992). The principles are analyzed as basis for sustainable ecotourism development in Ukraine.
Туристична галузь шдвищуе еконо]Мчний piBeHb регюну створюючи дода-TKOBi po6o4i мкця та розвиваючи народнi промисли. Але при цьому icHye велика небезпека для навколишнього природного середовища дано! територи, осюльки додаткове навантаження може призвести до руйнування екосистеми
У 1992 р. на мiжнароднiй нарадi WWF (свгговий фонд природи) були при-йнятi 10 загальних принцишв сталого розвитку, а саме: стале використання природних ресурив; зменшення надмiрного використання; пiдтримyвання ушкально-ста регiонy; планування сталого розвитку; залучення мicцевих громад; пiдтримка мшцево! економши; створення консультативних компанiй; екологiчна освгга; до-cлiдження в галyзi сталого розвитку.
Для усшшного розвитку туристично! шдустри в цшому, i зокрема, у при-родо-заповiдних територiях чи природних нацюнальних парках, органiзацiя сталого екотуризму повинна також здшснюватися на цих принципах.
