CC BY
16
ЗА РУБЕЖЕМ
Бернд МАЙ6Р
ТЕОРИ ВИБОРУ ПРОФЕСП В ДИДАКТИЧНОМУ КОНТЕКСТ - КОНЦЕПЦИ ОРГАШЗАЦИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Зацiкавленiсть у вiдповiдях на запитання: «Як приходять люди у свою професда?» iснуe здавна. Для переходу молодих людей вщ школи до здобуття професшно1 пiдготовки - так званий перший пор^ - юнують в якостi прогнозуючих i пояснювальних моделей рiзноманiтнi теори вибору професи. Вичерпно! теори з цього питання неуГ. Наявнi прогнозуючi i пояснювальнi моделi були розробленi у рiзних навчальних дисциплiнах i слщують тим самим у руслi вщмшних одна вiд одно! проблематик, визначальних для отримання наукових висновкiв. Ц теори сформульованi з високим ступенем абстракци, не виключають одна одну в сво!х поясненнях i !х емпiрично майже неможливо спростувати. Для тдготовки шкшьно1 молодi до вибору професи рiзноманiтнi теори здаються особливо релевантними з точки зору дидактики окремих фах1в.
Теорп вибору професп як тдтрунтя для профор1ентацИ'
Вiдомi теори вибору професи спрямоваш передуем на пiдвищення дieвостi шституцшно1 профорiентацil та повиннi надавати однозначнi прогнози i можливостi для передумування у процесi вибору професи. Профорieнтацiйна робота, наприклад, яка здшснюеться агенцieю з пращ, повинна основою профорiентацiйноl дiяльностi зробити передусiм iнформацiйнi потреби, зумовлеш iндивiдуальним рiвнем конкретно1 людини у процес прийняття рiшень i тдтримати И в прийняттi нею ршення.
Пiдготовка до вибору професи в школ^ спрямована однак на те, що школярки i школярi вчаться з'ясовувати суть вимог конкретное' професи, приймати шдивщуальт рiшення у рамках знаходження роботи i професп у контекст планування власного життя, ощнювати шанси знайти роботу та ризики i розглядати при цьому альтернативы професп та самостiйно розробляти процесуальш формальностi, пов'язанi з подачею докуменпв про прийом на роботу.
Загалом завданням школи, служби профорiентащl при агенцп з працi, а також батьюв е надання вiдповiдного iмпульсу та допомоги школяркам i школярам, для того щоб вони були в сташ розробити самостiйну концепщю вибору професп. «Це вимагае сприйняття i слiдування власним пов'язаним з профеаею запитам, iнтересам i довгостроковим життевим i бiографiчним цiлям, ощнки власних здiбностей i 1'х подальшого розвитку, оцiнювання ознак роботи за профеаею i впевненостi в тому, що новi й важкi вимоги будуть виконанi» (KeBHTW 2007, с. XX).
Отже, до цього часу у контекст вiдомих теорiй вибору професш мова йде про розвиток дидактичних концепцiй оргашзаци занять, спрямованих на пiдготовку до вибору професи.
Дидактичний штерес до профорiентацil вщображаеться у чотирьох основних питаннях (порiвн. з Дiбберном, 1993):
• У якому зв'язку перебувають прийняття ршення щодо вибору професп та шдивщуальний розвиток (вибiр професп як процес розвитку)?
• Якими методами окрема особа робить вибiр з-помiж ушх професiйних можливостей (вибiр професп як процес прийняття ршення)?
• Яю соцiальнi механiзми зумовлюють класифiкацiю тих, хто обирае професда, на наявш професiйнi позици (вибiр професп як процес алокаци (розподiлу))?
• Як впливають взаемозв'язки шдивщуальних та сощальних факторiв на вибiр професп (вибiр професп як процес взаемоди)?
1з характеристики спецiальних теорш вибору професп потрiбно вивести дидактичш висновки щодо оргашзацп процесiв викладання та навчання у школi з метою шдготовки до вибору професи та представити рiзнi концепцн оргашзацп занять.
Три елементи устшного вибору професп
Теори вибору професи мають довгу iсторiю. «Детальнi теорп були сформульоваш в першiй половинi ХХ столотя, причому початки цих теорш потрiбно шукати у Парсона (1909). (Голлшг та iн., 2000, с. 2). Зпдно з його думкою, виршальне значення для успiшного вибору професп мають таю три елементи:
- знання про здiбностi, штереси, нахили особи;
- знання про вимоги, яю зумовлюють рiзня можливосп, пропонують рiзнi професи;
- встановлення зв'язку мiж особою та профешею за принципом максимального припасування.
Ця думка Парсона за останш сто роюв значно вплинула на практику профорiентацшноl роботи i процес становлення И теори.
Виб1р професп як процес тдбору
Вибiр професп розумдать як процес, що можна охарактеризувати як «mдбiр людини до професп». Пiдбiр у цьому контекстi розумiють як «встановлення зв'язку» чи «припасування». Теори пiдбору у розумiннi Парсона виходять з того, що, з одного боку, кожна особа мае сво! специфiчнi особистiснi якостi, а з другого - рiзнi професп мають свш типовий профiль вимог.
У рамках теоретичного розгляду тдбору вибiр професп характеризуемся як процес, коли особа робить спробу вибрати професда, що найкраще пiдходить И вдивщуальность
Основне питання: Якi професп «тдходять» особi? Цi теори беруть початок у сферi диференцшно1 психологи та позначаються також як теорп якостей та факторiв: людсью якостi (риси) можна виявити за допомогою методiв диференцшно1 психологи (наприклад, використовуючи яюсно-теоретичний пiдхiд i факторний аналiз; звщси поняття «фактор» у назвi теорп). Так само за подiбною диференцшно-психолопчною моделлю можна класифiкувати професп. Завданням процесу розвитку у молодi штереив та нахилiв для оптимального вибору професп е по-можливост точне узгодження здiбностей особи, з одного боку, та специфши професшно1 дiяльностi (вимог до певно1 професшно1 дiяльностi), з другого.
Найвщомшим представником теорiй тдбору е Голланд (1997). Вш став знаним насамперед завдяки опису штереив у шести вимiрах (так звана гексагональна, шестикутна, модель) та одночасному опису професш, у якому також використав шестикутну типологiю. Таким чином, йому вдаеться встановити простий зв'язок мiж професiйними iнтересами та спещальностями. Високий ступiнь задоволення професiею i тривалий термiн заняття певною профешею базуються, згiдно з цiею моделлю, на оптимальнш вiдповiдностi моделi професи шдивщуальносп особи. Теорiя концентруеться на змюп прийняття рiшення щодо вибору професи. На основi цiеl теорп було складено багато анкет для визначення професiйних iнтересiв людей.
Висновки щодо оргашзацп процесу пiдготовки до вибору професп у школi наступш.
• Теорil вибору базуються на дiалектицi суб'ект-об'ект, причому основними И елементами е особа, котра обирае професда (суб'ект), i пiдходяща професiя/вимоги до професiйноl дiяльностi (об'ект). При шдготовщ до вибору професil на заняттях потрiбно брати до уваги як особу, котра обирае професда, так i професiйний свiт.
• Школа повинна постшно пропонувати можливосп розвивати та аналiзувати власну шдивщуальшсть. Так само школярi повиннi мати уявлення про реальний професiйний св^ i конкретнi професiйнi вимоги та вм^и встановлювати взаемозв'язок мiж власними якостями i потребами та фрагментами св^у професiй.
• Важлива мета шдготовки школи до вибору професп мае бути виявлена в методично-стратегiчнiй компетенцil учнiв до самостшного концептуального аналiзу та аналiзу робочих мiсць.
Виб1р професп як процес спрямування
Процес вибору професп пояснюеться насамперед суспшьним переданням на основi соцiологiчних та соцiоекономiчних аспектiв. В центрi уваги перебувае радше опис процесу вибору професп, шж його пояснення. Одночасно оцiнюеться вплив тих, хто обирае професда, в своему значенш для професiйного вирiшення як порiвняно низький. Отже, вибiр професп
менше сприймають як процес «вибору» та «виршення», як процес «призначення» iндивiдуума через навколишне середовище та оточуючi фактори.
В рамках теоретично призначеного розгляду пiдкреслюеться суспiльне визначення вибору професп. Рiшення з приводу вибору професи перебувають пiд впливом сощальних, соцiоекономiчних та соцiокультурних умов. Основним питанням залишаеться: Яю механiзми вказують тим, хто шукае професда, на 1хню професiю?
Соцiологiчнi детермiнанти (наприклад, рiд, приналежнiсть того, хто шукае професда до певного соцiального становища, приналежшсть до якогось конкретного етносу, величинаприбутку батькiв) можна зрозумiти як прямi суспiльнi призначення, якi дуже часто не усвщомлюе той, хто вибирае професiю.
Вiдповiдно до цього вимагаеться пряме призначення через суспшьний контроль доступу до наявних можливостей для здобуття освiти та професи. Пряме призначення здшснюеться, з одного боку, через реальний ринок формування робочо1 сили та, з шшого - через положення стосовно доступу до наявних можливостей для здобуття освгги та професп. Через формальш положення (наприклад: обов'язкове здобуття осв^и) для багатьох людей, яю обирають професда, коло доступних сформованих професш обмежене. При цьому неформальнi положення (наприклад: тести, сшвбесщи) також надалi обмежують доступ до можливого сшввщношення навчання та зайнятостi.
Найвiдомiшим представником теорп призначення е Дагайм. На його думку, процес вибору професи е зменшенням кшькосп вибору професшних альтернатив. Одночасно вш наголошуе на трьох основних рiвнях розвитку альтернатив, яю перебувають пiд впливом рiзних осiб (агентiв):
1-й рiвень: вибiр шкшьно1 освiти - значний вплив им'1, насамперед стосовно здобуття норм та цiнностей; однак також перша постановка професшно1 мети;
2-й рiвень: вибiр професшно1 освiти - значний вплив приватних та офщшних ошб (наприклад, друзi, вчителi, професiйнi радники); основнi завдання полягають у перевiрцi здобутих цiнностей та конкретизацн професшних уявлень;
3-й рiвень: здобуття професп - вплив колег, керiвникiв i сiм'l; основна увага зосереджена на консолщацп та змiнi цiнностей.
Висновки для тдготовки до вибору професп в школi та на занятп:
• Cпрямyвaння (непрямi тa прямi призтачення) e нaявними в процесi шдготовки ви6ору професiï i повиннi 6ути yсвiдомленнi учнями для того, щоб кiлькiсть сприйнятиx aльтернaтив не бyлa зaнaдто рaно обмеженою.
• Прямi спрямyвaння мaють все бiльший вплив m yчнiв з низьким чи взaгaлi вiдсyтнiм рiвнем здобуто1' осв^и; тут явно звyженa кiлькiсть реaльно iснyючиx aльтернaтив вибору професiï.
Bu6íp професп як процес розвитку
Iснyючi теори пояснюють вибiр професiï нaсaмперед нa основi розвивaючоï псиxологiï. Вибiр професiï не вaрто розyмiти як однорaзовy, стaтистичнy подiю, a як довготривaлi псиxологiчно-соцiaльнi процеси розвитку, в якж рiзномaнiтнi зaвдaння розвитку требa вирiшити, передyсiм у тaк звaниx межax.
В рaмкax теорiï розвитку розгляд питання про пiдготовкy до вибору професп xaрaктеризye ïï розмiри нa почaтковомy етaпi тa у рiзнi життeвi перiоди. Основнi пш^ння: Якi професiйно вaжливi особистiснi якосп формуються у рiзнi перiоди життя? Як виявляeться стaвлення до вибору професи m рiзниx етaпax розвитку?
У центрi циx теорiй припущення про те, що люди прянуть реaлiзyвaтися як соцiaльно, тaк i професшно. Це ознaчae, що k^e рiвновaгa мiж сaмоконцепцieю i професшними вимогaми. Caмоконцепцiя - це репрезеш^щя пaм'ятi iнформaцiï про влaснy особу. Професшно вaжливими елементaми сaмоконцепцiï e стать, соцiaльне стaновище, iнтелект, штереси, цшшсш уявлення тa вмiння. Метою шдготовки до вибору професп e розвиток професшно1' зршосп. П1д професшною зрiлiстю розyмieться стaн ясностi про влaснy особу i про професшш якостi.
Основоположникaми цieï теорiï були m почaткy Гiнцберг (i95i), полм Зупер (i9SG) i Готфрiдзон (i996). Гiнцберг визнaчив три фaзи вибору професп, як пiзнiше були п^оплет i розширенi рiзними aвторaми. Це передyсiм Зупер, Крaйтс, Гуммель, Мозер, Оверстр^ i Вaрнaт (i957), котрi зробили предметом розгляду дискyсiй тaкi поняття, як кaр'eрний взiрець, зaвдaння професiйного розвитку, професiйно кaр'eрнa зршсть, сaмоконцепцiя (пор. ГоллiнГ, 2GGG, с. 4). Вони оxaрaктеризyвaли основоположнi зaвдaння пiдготовки до вибору професiï, яю i сьогоднi зaлишaються вaжливими для професшно1' орieнтaцiï, a тaкож для шкшьного розвитку.
Вимоги до вибору професп в школi та на заняттi
• П^отовта до вибору професп в школi повинта почиштися вiдносно рaно i здiйснювaтися послщовно. Зaвдяки рaннiй темaтизaцiï aспектiв вибору професи можш уникнути обмеження професiйниx aльтернaтив. Одночaсно береться до yвaги, що окресленi зaвчaсy життeвi установки будуть розвивaтися у шкiльномy процесс
• Пiдготовкa до вибору професп вимaгae для окремиx рiвнiв iндивiдyaльного розвитку школярiв i школярок ч^ко окреслениx зaвдaнь розвитку, якi дозволяють як учням, тaк i вчителям оцiнити стaн 1хньо1' зрiлостi щодо вибору професи. Обов'язковим e системaтичний зворотнш зв'язок (Feedback), щоб системaтичне уявлення тиx, xто шyкae професш, вибyдовyвaлося вiдповiдно до 1хньо1' влaсноï особистiсноï структури.
• Впродовж ytix шкiльниx зaxодiв стосовно пiдготовки до вибору професп не потрiбно зaбyвaти, що yспixiв у розвитку школи не можнa досягти винятково через сприймaння нayковиx тверджень aбо спостережень, a передyсiм через aктивнy у^сть. Це ознaчae, що нa зaняттi aфективнi нaвчaльнi цiлi мaють тaке ж вaжливе знaчення, як i когштивш.
• В процесi вибору професп шдл^юв потрiбно постiйно стону^ти як до рефлектaцiï х^нього тепершнього розвитку, тaк i до реaлiстичноï оцiнки розвитку ïxнix професiйниx можливостей.
Навчальна зршсть: есневнi передумови для сприйняття префесiйнеге навчання
Кемпетенцiя вибору професи: здатнiсть i гетевнiсть до свiдемеге вибору професи
Гетевнiсть до вибору професи =частина навчальнеl гетевнестii: Яким е актуальный стан розвитку компетенци вибору профес^?
Префесiйна iдентичнiсть: яга професшш цiлi, iнтереси, здiбнестi, вмшня вирiзняють мене? Об'ективний погляд на самого себе
ВиЬгр професги як процес прийняття ршення
Основш тези дослiджень вибору професи враховують те, що ставлення молодi до вибору ирофесш спираються на малосприйнятш визначення процесу i, як наслщок, можуть бути модельованi. Молодь порiвнюе рiзнi альтернативи, якi у не1 е, та оцiнюе 1'х за власною користю з огляду як на об'ективний, так i на суб'ективний ступеш успшносп i тодi вибирае професiю, котру вважае оптимальною для себе. Процес прийняття ршення передбачае завдання структурувати ранше неструктуровану ситуащю i створити з не1 зрозумiлий образ. Пiсля цього наступае, власне, процес прийняття ршення.
В рамках теоретичного розгляду ршення вибiр професи вивчаеться в аспект переб^у процесу прийняття рiшення. Важливими елементами цього процесу е:
- визначення проблеми i структурування проблемного поля;
- пошук i обробка шформаци - ознайомлення з можливими профешями;
- розвиток альтернатив - класифшащя можливостей, визначення переваг, виключення бшьшо1 частини можливостей, отримання подальшо1 шформаци, вироблення основно1 ще1 та можливих альтернатив в розумшш попереднього ршення, випробування основно1 ще1 i можливих альтернатив;
- ршення;
- реалiзацiя (як подолання проблем, що слщують за ршенням).
Стосовно теоретичних дослiджень проблеми ршення юнуе багато варiантiв, якi суттево вiдрiзняються за прийнятою структурою ситуаци, перебiгу процесу та поведiнки суб'екта прийняття ршення.
Передуем педагоги обов'язково враховують уявлення рацюнального рiшення школярiв у процесi вибору професil. Водночас кар'ера багатьох людей характеризуемся сприйняттям ы використанням «вигiдних ситуацiй» i навiть «конкретних випадкiв».
Висновки для тдготовки до вибору професи у школ1
Пщготовка до вибору професи мае завданням привести молодь до продуманого i вiдповiдального рiшення.
Це передбачае також надання молодi допомоги перед ушм в рамках конкретного практичного досвщу у потрiбних для цього навчальних закладах як при структуруванш ситуацiй прийняття рiшення, так i при визначеннi критерilв оцшювання.
В оргашзацп процесу потрiбно звертати увагу на те, що вибiр професп е ситуащею конфлшту i прийняття рiшення, яка однаковою мiрою визначаеться як iндивiдуальними (цiнностi, схильностi, здiбностi) так i соцiокультурними детермiнантами.
Учш повиннi розумiти, що процес прийняття ршення в рамках вибору професи в жодному р^ не е одноразовою дiею. Йдеться не тшьки про органiзацiю ситуацп, в якш певного часу опиняються всi, хто вибирае професда, - власне конкретного вибору професп, а й про розробку потрiбноl для прийняття ршення шформацп.
Вибiр професи, спричинений систематичними факторами пошуку i прийняття ршення, не повинен привести учнiв до висновку, що кожне робоче мюце в кожному випадку передбачае виробниче навчання.
Василь КУЗИК
ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОД1 У СКАУТСЬКИХ ОРГАН1ЗАЦ1ЯХ АВСГРП
Розглянуто зм1ст трудового виховання молодI в скаутських оргашзацгях АвстрИ. Скаутинг охарактеризовано як одну з найбшьш поширених форм дитячого та юнацького руху з1 спецгально розробленою виховною системою. Проаналгзованих особливостей трудового виховання молодI у скаутських оргашзацгях.
Структурна перебудова народного господарства, перехщ до нових сощально-економiчних вщносин та впровадження нов^шх технологш формують яюсно новий характер i змют пращ. Саме в таких умовах суттево змшюеться пiдготовка молодi до пращ. Адже трудове виховання тдростаючого поколшня «повинно бути орiентоване на формування соцiально значущих завдань, цiннiсних орiентацiй, особистiсних якостей, що вiдповiдають динамщ соцiально-економiчних перетворень у кра1ш та необхщних для адаптацн у сферi виробництва з рiзними формами власносп, а також ефективно1 творчо1 пращ в умовах тдвищення вимог до компетенцн, рiвня професiоналiзму на ринку пращ» [1, 126]. Виховання молодi мае суспшьний характер. До нього причетш шм'я, формальнi та неформальш обеднання, якi е найближчим оточенням молодо1 людини, а також громадсью та релiгiйнi оргашзацп, засоби масово1 шформацп, заклади культури.
У державнш нацiональнiй програмi «Освiта» (Укра1на ХХ1 столiття) зазначено, що серед шляхiв реформування виховання е «об'еднання зусиль державних i громадських iнституцiй у вихованш молодi, сприяння дiяльностi дитячих та юнацьких органiзацiй» [3]. Нею також передбачено «використання кращого зарубiжного досвiду позашкiльноl роботи з дтми та молоддю, сприяння впровадженню яюсно нових форм, методiв i засобiв навчання i виховання». На це спрямована i нацiональна доктрина розвитку освгти, яка першочерговим завданням визначае «активiзацiю участi громадських органiзацiй у навчально-виховнш дiяльностi навчальних закладiв» [4].
Важливу роль у трудовому вихованш вщшрають дитячi та молодiжнi органiзацil, зокрема, скаутськi. Саме тут формуеться творча та працелюбна особистють, умiлий господар, який володiе вщповщними навичками та вмiннями.
Виховання молодi через И участь у дiяльностi скаутсько1 органiзацil у сво1х дослщженнях розглядають украlнськi вченi М. Баяновська, С.Диба, Ю. Жданович, М. Окаринський, М. Пантюк, Ю. Полiщук, Л. Ярова та ш. Зазначимо, що педагопчш аспекти европейського молодiжного та дитячого руху ще недостатньо дослщжеш. Майже вiдсутнi дослiдження укра1нських вчених з питань виховання молодi у скаутських оргашзащях европейських кра1н.
Метою статп е висвiтлення змiсту трудового виховання молодi у скаутських оргашзащях Австрп.
Трудове виховання, за поданням «Укра1нського педагогiчного словника» - це «система виховних впливiв, яка передбачае залучення дiтей i юнацтва з метою !х загального розвитку до трудово1 дiяльностi» [2, 335]. Трудове виховання здшснюеться багатьма шляхами. Одним iз них е трудове виховання молодi засобами громадсько1 органiзацil, а саме скаутсько1.
