CC BY
27
В оргашзаци процесу потрiбно звертати увагу на те, що вибiр професи е ситуацieю конфлшту i прийняття рiшення, яка однаковою мiрою визначаеться як iндивiдуальними (цшносп, схильностi, здiбностi) так i соцюкультурними детермiнантами.
Учнi повиннi розумiти, що процес прийняття рiшення в рамках вибору професи в жодному разi не е одноразовою дiею. Йдеться не тiльки про органiзацiю ситуаци, в якiй певного часу опиняються всi, хто вибирае професiю, - власне конкретного вибору професи, а й про розробку потрiбно! для прийняття ршення шформаци.
Вибiр професи, спричинений систематичними факторами пошуку i прийняття рiшення, не повинен привести учшв до висновку, що кожне робоче мюце в кожному випадку передбачае виробниче навчання.
Василь КУЗИК
ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОД1 У СКАУТСЬКИХ ОРГАН1ЗАЦ1ЯХ АВСГРП
Розглянуто змгст трудового виховання молодI в скаутських оргашзацгях АвстрИ. Скаутинг охарактеризовано як одну з найбшьш поширених форм дитячого та юнацького руху з1 спецгально розробленою виховною системою. Проаналгзованих особливостей трудового виховання молодI у скаутських оргашзацгях.
Структурна перебудова народного господарства, перехщ до нових сощадьно-економiчних вщносин та впровадження нов^шх технологш формують яюсно новий характер i змiст працi. Саме в таких умовах суттево змiнюеться пiдготовка молодi до працi. Адже трудове виховання тдростаючого поколiння «повинно бути орiентоване на формування соцiально значущих завдань, цшшсних орiентацiй, особистiсних якостей, що вщповщають динамiцi соцiально-економiчних перетворень у кра!ш та необхiдних для адаптаци у сферi виробництва з рiзними формами власностi, а також ефективно! творчо! працi в умовах тдвищення вимог до компетенци, рiвня професюнатзму на ринку пращ» [1, 126]. Виховання молодi мае суспiльний характер. До нього причетш шм'я, формальш та неформальнi обеднання, якi е найближчим оточенням молодо! людини, а також громадсью та релiгiйнi оргашзаци, засоби масово! шформаци, заклади культури.
У державнiй нацiональнiй програмi «Освга» (Укра!на ХХ1 столiття) зазначено, що серед шляхiв реформування виховання е «об'еднання зусиль державних i громадських iнституцiй у вихованнi молодi, сприяння дiяльностi дитячих та юнацьких оргашзацш» [3]. Нею також передбачено «використання кращого зарубiжного досвiду позашкшьно! роботи з дтми та молоддю, сприяння впровадженню якiсно нових форм, методiв i засобiв навчання i виховання». На це спрямована i нацюнальна доктрина розвитку освiти, яка першочерговим завданням визначае «активiзацiю участi громадських оргашзацш у навчально-виховнш дiяльностi навчальних закладiв» [4].
Важливу роль у трудовому вихованш вiдiграють дитячi та молодiжнi органiзацil, зокрема, скаутсью. Саме тут формуеться творча та працелюбна особистiсть, умiлий господар, який володiе вiдповiдними навичками та вмшнями.
Виховання молодi через И участь у дiяльностi скаутсько! органiзацil у сво!х дослiдженнях розглядають украlнськi вчеш М. Баяновська, С.Диба, Ю. Жданович, М. Окаринський, М. Пантюк, Ю. Полiщук, Л. Ярова та ш. Зазначимо, що педагогiчнi аспекти европейського молодiжного та дитячого руху ще недостатньо дослiдженi. Майже вiдсутнi дослщження укра!нських вчених з питань виховання молодi у скаутських органiзацiях европейських кра!н.
Метою статтi е висв^лення змiсту трудового виховання молодi у скаутських оргашзащях Австрil.
Трудове виховання, за поданням «Укра!нського педагогiчного словника» - це «система виховних впливiв, яка передбачае залучення дiтей i юнацтва з метою !х загального розвитку до трудово! дiяльностi» [2, 335]. Трудове виховання здшснюеться багатьма шляхами. Одним iз них е трудове виховання молодi засобами громадсько! органiзацil, а саме скаутсько!.
Розглянемо змют трудового виховання у скаутських оргашзащях Австри друго! половини ХХ столiття. Скаутинг - це виховний рух молодих людей, щосприяе !хньому соцiальному й особистому розвитку. За визначенням академiка С. Гончаренка, скаутинг е однieю з найпоширешших форм дитячого та юнацького руху, в основi якого лежить спещально розроблена система виховання [2, 306].
Виховний процес у скаутських оргашзащях Австри передбачае застосування прогресивних пiдходiв, форм i методiв виховання, що вiдповiдають потребам розвитку особистосп. Молодь розкривае сво! таланти, духовш, розумовi та фiзичнi здiбностi. Статут Свгтово! Оргашзаци Скаутського Руху (СОСР) визначае чотири сфери розвитку особистостк фiзичну, розумову, соцiальну i духовну [6, 4]. У 1990 р. СОСР прийняла молодiжну програму та розробила основш напрями дiяльностi молодiжних програм скаутських органiзацiй. Ця програма включае в себе мету, принципи та методику скаутського руху зпдно з Конститущею СОСР i додае ще одну сферу розвитку особистосп - емоцiйну. Моральному вихованню, яке прийняте в украшськш педагогiцi, в скаутингу вщповщае духовне виховання, розумовому та фiзичному - вiдповiдники з такою ж назвою, трудове виховання розглядаеться через розумове виховання. У скаутському уявленш естетичний аспект частково вщображений у розумовому, духовному та емощйному вихованш. Загальновiдомо, що в процес працi реалiзуеться розумове, моральне, естетичне та екологiчне виховання, здшснюеться всебiчний фiзичний розвиток особистостi. Система виховання у скаутських оргашзащях передбачае рiзноманiтнiсть засвоюваних знань молодими людьми, особливо !х самостiйне здобування скаутами. Знання повинш бути грунтовними, систематичними та вщповщати рiвню сучасно! науки та вимогам часу. У процес дiяльностi в скаутських органiзацiях молодь розвивае творче мислення, творче ставлення до виконання рiзноманiтних трудових завдань, виробляе психолопчну готовнiсть до пращ.
Найбшьш чисельними скаутськими органiзацiями в Австри е «Скаути Австри» («Pfadfinder und Pfadfinderinnen Österreichs») та «Австршський союз скау^в» («Österreichischer Pfadfinderbund»). Заслуговуе на увагу досвщ органiзацii «Скаути Австри» з трудового виховання молодг В щй органiзацii iснуе такий вшовий подiл: 10-13 рокiв - «Späher», «Guides», 13-16 роюв - «Explorer», «Garavelles». Скаутська програма - це план дiяльностi скаутiв. Основними компонентами програми е етапи, спещальносп. Значне мюце у трудовому вихованш молодi посiдае скаутська програма. Скаутська виховна програма визначаеться через присягу i закон, навчання через дiяльнiсть, участь у малих групах шд проводом дорослих, поступовi та стимулюючi програми рiзноманiтноi дiяльностi [5].
Програма австршських скаутiв для «Späher», «Guides», «Explorer» i «Garavelles» складаеться з восьми основних пункпв: життя через вiру, свiдоме вiдповiдальне життя у спшьнои, всесвiтня еднiсть, критичне ставлення до самого себе i навколишнього середовища, просте життя серед природи, здатнiсть до пригодницького життя, творча дiяльнiсть, фiзичний розвиток [9]. До кожного з цих пунктiв ставляться завдання. Виконання скаутами сьомого роздшу скаутсько! програми, а саме «творчо! дiяльностi», передбачае для «Späher», «Guides» -розвивати свш талант та вдосконалювати його, для «Explorer», «Garavelles» - розвивати сво! вмшня та використовувати !х з продуктивнiстю для спшьноти [7, 185].
Для того, щоб досягнути поставлено! мети скаутсько! програми, на допомогу скаутам приходить карта випробувань, де зазначено завдання за пунктами. Програми «Späher», «Guides», «Explorer» i «Garavelles» мають два етапи. Етап - це система скаутських i загальних знань, умшь та навичок, оволодшня якими забезпечуе розвиток моральних, розумових, фiзичних, трудових, естетичних якостей особистостi, формування характеру вщповщно до скаутського закону. Для отримання другого класу «Späher», «Guides» здобувають знання i вмiння виконувати технiчнi роботи iз застосуванням зубила, клiщiв, ножиць, викрутки, дрельки, виготовляти скаутську хустку, зав'язати вгам вузлiв, володiти техшкою веязання; для отримання першого класу - виготовляти предмети iз самостшно вибраного матерiалу, ручно! роботи, готувати виставки за конкретною тематикою, зводити таборовi споруди, волод^и iнформацiею про три професп людей iз свого оточення, вщвщувати фабрики та заводи. Для проходження 1-го кола випробувань «Explorer», «Garavelles» скаути повинш виготовити апарат Морзе та випробувати його, сконструювати телескоп; для проходження 2-го кола - подають на
засщання патруля план свого професшного зростання i свою майбутню професiйну спрямованiсть.
Основними формами занять для скаупв е: 3i6paH^ патруля, прогулянки, змагання, вогники й ш. Ще однин важливий виховний засiб скаутсько! програми - спещальносп. Спецiальнiсть - це система знань, умшь i навичок з конкретно! галузь Спецiальностi для «Späher» i «Guides» розподiлено вiдповiдно до основних пунктiв скаутсько! програми. Вони е виховними заходами, яю реалiзують основш виховнi напрями у скаутингу. Вибiр спецiальностей довiльний, проте при пiдборi спецiальностей з конкретно! дiлянки скаут повинен проходити !х вiд найлегшо! до найскладнiшо!.
Трудове виховання «Späher» i «Guides» забезпечуеться через оволодшня ними спецiальностей: «ручна праця», «моделювання», «майстрування», «городництво», «куховарство», «домашне господарство», «ведення домашньо! економiки» [8]. Для одержання спещальност «ручна праця» скаутам необхщно: знати теоретичнi вiдомостi про наступи матерiали: шерсть, пряжа, нитки, мотузки та шструменти, якi використовують при роботi з цими матерiалами; п ять видiв в'язання та продемонструвати один з них; зв'язати пару рукавиць i шкарпеток; вмiти шити ручним способом та за допомогою швейно! машинки, пошити хустку та прапорець; за допомогою п'яти шпиць виготовити фрагмент роботи на свш розсуд; вм^и вишивати прiзвища та iмена на виробах, а також латати одяг та пришивати гудзики [8, 17]. Для одержання спещальност «моделювання» австрiйським скаутам необхiдно: виготовити окрему модель чи модель iз запропонованих (модель табору, залiзнично! коли) за допомогою одного з таких матерiалiв: дерево, рiзноманiтний штучний матерiал чи метал(модель у зменшуваному вцщ); пофарбувати модель оригiнальним кольором або використати як матерiал солому; виготовити напис на моделi або подати зрозумший опис моделi в загальному [8, 14]. Для одержання спещальност «майстрування» скаутам необидно: за допомогою одного з трьох матерiалiв за вибором зробити стенд з використанням матерiалу, що був у вжитку [8, 15]. Для одержання спещальност «городництво» австршським скаутам необхщно: знати основш види робгг в городницга, яю сорти овочiв та шших культур, що вирощують на грядщ, знати про !х використання, волод^и iнформацiею про хвороби рослин та !хшх шкiдникiв, мати початковi знання про вирощування рослин у теплицях та парниках, про бюлопчну структуру городу, добрива та про захист рослин, вм^и доглянути на маленькш дiлянцi городу або на двох-трьох балконних ящиках чотири сорти овочiв та квiтiв вiд посiву до достигання, знати про вирощування рослин в юмнатних умовах та продемонструвати вирощеш особисто три кiмнатнi рослини за тривалий час [8, 9]. Для одержання спещальносп «куховарство» скаутам необхщно: скласти для члешв патруля меню на три дш та бути головним кухарем, вм^и здшснювати закупiвлю, упакування та видачу пайюв на мандрiвку з табору або вм^и здiйснювати закупiвлю, приготування швидко! !ж1 для запрошених гостей табору в кшькосп 25 осiб, приготувати общ на природi для двох ошб, скласти меню для патруля у дводенному таборi з вказаною кшьюстю учасникiв, знати, як збертати продукти, дотримуватися гiгiенiчних умов приготування mi та чистоти на кухнi, вмiти приготувати дiетичнi страви.
Таким чином, аналiз розгляду змiсту трудового виховання у скаутських оргашзащях Австри дае змогу зробити висновки: виховна дiяльнiсть у скаутськiй органiзацi! сприяе пщготовщ молодi до участi у практичному житп, стимулюе !х трудову актившсть, творче ставлення до процесу пращ. Власне праця вважаеться незамшним засобом розумового виховання, формування почутпв та волi дiтей, вона е засобом всебiчного гармонiйного розвитку особистость Рiзноманiтнi скаутськi засоби сприяють вщкритост особистостi скаута до молодих людей незалежно вщ походження, раси чи вiровизнання.
Перспективними напрямками подальших дослщжень вважаемо: здiйснення всебiчного аналiзу педагопчних аспектiв дiяльностi скаутських органiзацiй; дослщження певних напрямiв виховно! роботи скау^в; з ясування основних методiв i засобiв вдосконалення дiяльностi скаутських органiзацiй; популяризащя досвiду дiяльностi скаутингу з метою його використання у навчально-виховнш дiяльностi загальноосвiтнiх шкiл.
Л1ТЕРАТУРА
1. Виховна робота 3i студентською молоддю: Навч. поабник / За заг. ред. Т. Ю. Осипово!. - Одеса: Фешкс, 2006. - 288 с.
2. Гончаренко С. Укранський педагогiчний словник. - Кшв: Либвдь, 1997. - 376 с.
3. Державна нацюнальна програма «Освгга» (Укра!на ХХ1 столитя) // Вища освiта. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А. П. Зайця, В. С. Журавського. - К.: Форум, 2003. - С. 51-93.
4. Нацюнальна доктрина розвитку освгга // Вища освгга. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А. П. Зайця, В. С. Журавського. - К.: Форум, 2003. - С. 232-255.
5. Скаутинг: воспитательная система. - Ялта-Гурзуф, 2001. - 73 с.
6. Статут Сватово! Оргашзаци Скаутського Руху // Збiрник докуменпв Сватово! Оргашзаци Скаутського Руху. - Дшпропетровськ: Варта, 1998. - С. 4-16.
7. Das Buch. Alles uber die RaRo-Stufe. - Wien, 1995. - 190 s.
8. Spezialabzeichen. - Wien, 2003. - 18 s.
9. Verbandsordnung der Pfadfinder und Pfadfinderinnen Österreichs. - Wien, 2003. - 75 s.
Тетяна ГУРМАН
ОСОБЛИВОСТ1 ДШЛЬНОСП ШК1ЛЬНОГО КАУНСЛЕРА У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ПРОЦЕСУ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В СЕРЕДН1Х ШК1Л США
У cmammi висвтлюеться еволюцiя професИ шкшьного каунслера в забезпечент процесу професшного самовизначення старшокласниюв середтх шкл у США, перераховуються квалiфiкацiйнi вимоги до нього та описуеться методична база його дiяльностi у цш сферi.
«Не юнуе жодно! сфери життя людини, де потреба у керiвництвi була б бшьш необхщною шж шд час переходу вщ навчання у школi до трудово! дiяльностi - вибiр професи, вщповщна тдготовка до цього, досягнення майстерност та усшху. Будiвництво кар'ери е такою ж важкою справою як i будiвництво будинку; лише дуже незначна кшькють людей плануючи свою професшну кар'еру, пiдходять до цього завдання науково, користуеться квалiфiкованою допомогою, так як вони би вчинили тд час будiвництва будинку - звернулись за допомогою до аритектора», - так зазначав Френк Парсонс, засновник системи професшно! орiентацii, пiдкреслюючи тим самим важливють професи професiйного каунслера.
Ниш теорiя i практика процесу тдготовки школярiв до вибору майбутньо! професи обумовлюе необхiднiсть введення до штату середтх загальноосвiтнiх шкiл посади радника з професiйноi' орiентацii', що, безперечно, е важливим кроком уперед, оскшьки щ спецiалiсти виконують важливу функщю у сучасному життi багатьох кра!н свiту i е невщ'емною складовою механiзму соцiального, економiчного та пол^ичного врегулювання суспiльного життя. Реалiзацiя цього кроку, звичайно, потребуватиме значних матерiальних, методичних i практичних зусиль. Одшею з альтернатив пошуку оптимальних шляхiв забезпечення загальноосвiтнiх шкiл вщповщними фахiвцями е звернення до досвщу зарубiжних кра!н, хоч, як зазначала Н. Лавриченко, котра дослiджувала дiяльнiсть радника з професiйноi орiентацii у Франци, «кожна реальна суспiльна система профорiентацii будуеться i дiе залежно вiд певних особливостей соцiокультурних, демографiчних, геополiтичних, економiчних та iнших умов окремо! кра!ни. Вiдповiдно вiдрiзняються також тдготовка та способи дiяльностi спещалю^в-профконсультантiв» [1, 95-96]
Метою статп е звернення до досвiду дiяльностi шкiльних каунслерiв як активних агеипв забезпечення процесу професiйного самовизначення старшокласниюв середнiх шкiл США. Незважаючи на те, що окремi питання оргашзаци роботи i пiдготовки шкiльного каунслера в США були розглянуп Б. Омельяненко та В. Рижовим [2; 3], недостатнють висвiтлення ujci проблеми обумовлюе актуальнiсть нашого наукового дослщження.
Для кращого розумiння сучасних тенденцш у роботi шкiльного каунслера необхщно простежити увесь шлях його еволюцн. На початку ХХ столiття професшними каунслерами були вчителi, якi займалися щею роботою без вiдповiдноi фахово! пiдготовки та звiльнення вiд виконання шших обов'язкiв. Дж. Бревер зазначае: «В бшьшосп шкiл двое або бшьше вчителiв, поруч з виконанням iнших обов'язкiв, консультують учнiв, однак не юнуе спшьноси у робоп
