CC BY
20
6. ОСВ1ТЯНСБК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 331.101.262 Доц. Л.1. Гальтвх, канд. екон. наук; доц. Л.М. Кравчук.2, канд. екон. наук; наук. ствроб. О.1. Шевчук3, канд. екон. наук
ТЕОР1Я ВТРАТ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Сформульовано теор^ втрат людського катталу, яка дае змогу виявити зако-номiрностi та iстотнi характеристики абсолютних i вiдносних втрат людського катталу. Обгрунтовано основнi положення розроблено'1 теорп та доведено необхiднiсть розроблення i впровадження надалi на и основi концепцп попередження та мiнiмiза-цii втрат людського капiталу.
Ключов1 слова: людський капiтал, втрати, втрати людського катталу, теорiя втрат людського катталу.
1нтелектуал1защя економжи зумовлюе необхщтсть детального вив-чення теорii людського катталу та реальне запровадження и основних поло-жень у практику господарювання у процес пошуку ефективноi моделi роз-витку економiки Украши. Очевидно, що мае вiдбутися перехщ вiд парадигми управлiння трудовими (чи людськими) ресурсами до управлшня людським катталом. Перевага значення останнього у формувант вартостi в умовах ш-форматизацii суспiльства з переходом до побудови економжи знань зумовлюе необхщтсть дослiдження проблем, котрi гальмують розвиток людсько" складово!" нацiональноi економжи.
Останнiм часом збiльшилась кiлькiсть публшацш, присвячених досль дженню людського катталу та його втратам на рiзних рiвнях управлiння -починаючи вщ мiкрорiвня (рiвня окремого пiдприемства) i закiнчуючи мак-рорiвнем (рiвнем держави). Проблемам оцшки та розвитку людського катталу були присвячет пращ таких впчизняних дослiдникiв, як Д. Богит, В. Гееця, О. Гршново1' [1], Е. Лiбановоi, В. Куценко, Л. Семiв, Л. Шевчук [2] та шших. Якiсного вдосконалення теорiя людського капiталу отримала завдя-ки науковим розробленням вщомих зарубiжних вчених, серед яких Д. Белл, Г. Беккер, Е. Детсон, П. Друкер, Д. Кендрж, Т. Шульц, Л. Хансен та шшь Проте в економiчнiй лiтературi й досi вщсутня чiтка позицiя щодо трактуван-ня суп людського катталу, не говорячи вже про оцшку його втрат та форму-лювання теорй втрат людського катталу. Тому метою ще1* роботи е обгрун-тування основних положень теорй втрат людського катталу та необхщност розроблення вщповщно" концепцй.
Зазначимо, що зазвичай пiд теорiею розумiють систему знань, що опи-суе i пояснюе сукупнiсть явищ деяко1' областi дiйсностi i зводить вщкрш! в
1 Льв1вська КА;
2 ПВНЗ "Ушверситет економ1ки 1 тдприемництва", м. Хмельницький;
3 1РД НАНУ, м. Льв1в
цiй област закони до единого об'еднуючого початку [3]. Вчеш, будуючи власнi теори, спираються на результати, отриманi на емшричному рiвнi дос-лiдження. Зазвичай, у теори щ результати упорядковуються, приводяться в струнку систему, об'еднану загальною iдеею, уточнюються на основi абстрак-цiй, iдеалiзацiй, принципiв, що вводяться у теорiю [3].
Вважаеться, що саме теорiя е найбшьш адекватною формою науково-го шзнання, системою достовiрних, глибоких та конкретних знань про дшстсть. Зазвичай, теорiя дае цiлiсне, синтетичне уявлення про закономiр-ностi та iстотнi характеристики дослщжуваного об'екта [4]. Саме практика дае змогу перевiрити теорiю, яка, на вщмшу вiд гiпотези, е знанням достовiр-ним та ютинним, що дае змогу пояснити певну сферу об'ективно! дiйсностi, зрозумiти 11 загальнi, необхiднi, iстотнi, внутрiшнi закономiрнi властивостi та зв'язки [4]. Загалом наша теорiя втрат людського кашталу базуеться на таких положеннях.
Першим i найважливiшим положенням е те, що теорiя втрат людського кашталу е своерщним обернено дзеркальним вiдображенням теори зрос-тання людського кашталу. Це означае, що якщо доведено наявшсть зростан-ня людського кашталу, то аналопчним чином може бути доведено наявшсть втрат людського кашталу. З цього випливае друге положення нашо! теори: в кожному суспiльствi та у системах рiзного iерархiчного рiвня (кра1на, регiон, мюто i т.д.) постiйно вiдбуваються втрати людського капiталу. При цьому шд людським капiталом ми розумiемо певний набiр наявних i прихованих здiб-ностей, навичок, задаткiв людини, розвиток яких вимагав тих чи шших затрат; при цьому використання людиною конкретних здiбностей, навичок, за-датюв, якими вона володiе, дае змогу 1й отримувати дохiд, величина котрого залежить не тiльки вщ якостi здiбностей, навичок, задаткiв, але i вiд можли-востей суспшьства використати 1х у процесi дiяльностi, що визначаються рiв-нем розвитку продуктивних сил у конкретних просторово-часових умовах.
У процес дослщження ми встановили, що людський каштал фор-муеться на основi двох видiв ресурсiв - генетичних i суспшьних. Генетичнi ресурси - це вроджеш здiбностi, навички, задатки, а суспшьш - набутi. Структуру складових людського кашталу за видами ресурЫв, завдяки яким вш формуеться, наведено на рисунку.
Ми встановили, що людський каштал може бути затребуваним (зайня-^ в державних установах, малому бiзнесi тощо) i незатребуваним (наприклад, безробiтнi). Як ми вже зазначили вище, своерiдним дзеркальним вiдображен-ням людського кашталу е втрати людського кашталу, шд якими ми розу-мiемо його фактичне або потенцшне зменшення, яке стосуеться сукупностi рашше сформованих i розвинених внаслiдок швестицш продуктивних здiб-ностей, особистих рис i мотивацiй поведiнки iндивiдiв, що перебували в lхнiй власностi, використовувалися в економiчнiй дiяльностi, сприяли зростанню продуктивнос^ працi. Втрати людського кашталу можуть бути виражеш вар-тюними вимiрниками прямо чи опосередковано через недоотримання доходiв свого власника чи нащонального доходу.
Рис. Структура складових людського капталу за видами ресурав, Их формування (розробили авторы)
Отже, з цього випливае цшком закономiрний висновок, що спостер^а-ють очiкування цих втрат i неминучють 1х отримання. Питання постае лише про 1х обсяги. Ми вважаемо, що втрати людського капiталу е абсолютними i вiдносними. Абсолютнi втрати проявляються у скороченнi населення Укра-1ни внаслiдок природних i м^рацшних процесiв, а вiдноснi - втрати через тривале невикористання отриманих знань, втрата актуальностi знань та ш. Абсолютнi втрати е однаковими для обох складових людського кашталу за видами ресуршв 1х формування, тобто вони вщбуваються внаслiдок смертi ноЫя людського капiталу. Водночас, як вщност втрати е рiзними i мають свою специфiку.
Наступним положенням теори втрат людського капiталу е те, що яюс-нi втрати переважно не вщповщають кiлькiсним. Зокрема, за однакових кшь-кiсних абсолютних втрат 1х якiсний вимiр може бути рiзним (бiльшим або меншим): за однаково! кiлькостi померлих носив людського кашталу вони могли володгги рiзною його величиною, оскiльки кожнiй людиш притаманна своя структура i величина людського кашталу.
Це положення пов'язане з таким: втрати можуть бути природш, мшь мiзованi та надмiрнi. Мiнiмiзованi втрати спостерiгаються за умов розроблен-ня i впровадження низки спещально органiзованих суспiльством заходiв, спрямованих на попередження та мiнiмiзацiю втрат людського кашталу. Природш втрати вщбуваються, коли суспшьство не мае змоги оргашзувати заходи, спрямоваш на мiнiмiзацiю втрат, а надмiрнi втрати спостерiгаються за де-формацш управлiння суспiльним розвитком, розгортання деградацшних про-цесiв у найрiзноманiтнiших верствах суспшьства, вiдступi вiд цивiлiзацiйних щнностей i сощогумашстично! парадигми суспiльного розвитку. Вважаемо, що до надмiрних втрат можна вщнести втрати, якi перевищують прирiст людського капiталу, внаслiдок чого вщбуваеться скорочення власне само! ве-личини людського капiталу (кiлькiсний вимiр) та його деградацiя (якiсний вимiр). I якщо розмiр цих втрат щороку зростае, можемо казати про значне
вiдставання краши у розвитку за рахунок зростання надмiрних абсолютних втрат. Адже переважання смертност над народжуванiстю призводить до ско-рочення демосистеми, а неминуча смерть особи, яка розглядаеться як носш людського капiталу, забезпечуе прирют цих втрат.
Щорiчно зростають i потенцiйнi втрати людського капiталу, адже маемо недовиробництво ВВП за рахунок наявного рiвня смертности свщомо-го не народження дггей у шм'ях. Таким чином, втрати людського катталу не-минуче вiдбуваються, а тому потрiбно визначити прийнятний (допустимий) пор^ величини таких втрат, перевищення якого призводить до знищення ет-носу i держави. Загалом же потрiбно мiнiмiзувати цi втрати шляхом хоча б доведення рiвня народжуваностi до рiвня смертностi населення, тобто лшш-дувати передусiм абсолютнi втрати людського катталу.
Якщо смертнiсть з року в рж перевищуватиме народжуванiсть, то це призведе до катастрофiчних втрат людського катталу i покращити ситуащю буде вже просто неможливо. Вщомо, що населення Украши стрiмко скоро-чуеться i старiе. Так, за даними Свггового банку, Украша буде мати найбшь-ше вiдносне зменшення населення серед усiх пострадянських краш - до 2025 р. ïï населення скоротиться ще на 24 % [5]. Частка людей лпнього вжу у вiковiй структурi населення зростае. У 2009 р. частка населення старше чин-^ï межi пенсiйного вiку становила 26 %. До 2021 р. вона збшьшиться до 29 %, а в 2050 р. - до 38 % населення.
Стввщношення групи населення старше 65 роюв та населення у вщ 15-65 роюв зросте вщ 23 % - у 2010 р. до 38 % - у 2050 р. Старшня населення е загальною проблемою бтьшосп розвинених краш, що i зумовлюе тдвищення пенсшного вiку. За даними перепису 1959 р., на 100 ошб працездатного вiку припадало лише 22,7 пенсюнера. Зараз в краш на 88 пенсiонерiв припадае 100 ошб, якi сплачують (або за яких сплачують роботодавщ) пенсiйнi внески, а в 2025 р. один працюючий утримуватиме одного пенсюнера, у 2050 р. вже буде 125 пенсiонерiв на 100 працюючих. Проте пенсшна реформа призведе до ще бшьших втрат людського катталу - як абсолютних (смерттсть людей внаслщок надмiрних психофiзiологiчних навантажень, ем^ращя), так i вщнос-них (збшьшення кiлькостi працiвникiв iз синдромом психоемоцшного виго-рання, вимушене безробiття людей передпенсшного вiку). Причому збшьшен-ня вщносних втрат матиме сильнiшi негативт прояви, нiж зростання абсолютних втрат: вимушене безробггтя призведе до зростання злочинност серед населення, його деградаци внаслiдок незатребуваностi знань, вмшь, навичок; неспроможностi адаптуватися до змш, що швидко вiдбуваються.
Якщо ж абсолютш втрати дорiвнюватимуть нулю, то тодi вже варто тклуватися про якiсну складову людського катталу i зменшення вщносних втрат, розмiри яких також занадто велию. Так, i до сьогодт Мiнiстерство ос-вiти не в змозi привести мережу професшних технiчних закладiв у вщповщ-нiсть iз потребами регюнальних ринкiв працi, внаслiдок чого випускники ПТУ просто не можуть працевлаштуватися i отримати практичш навички за здобутими профеЫями. Водночас, щороку в державному бюджет затвер-
джуеться понад 3 млрд грн на функцюнування ПТУ, що штампують непот-рiбнi державi професiï [6].
Ще одним положенням нашоï теорiï е те, що для незатребуваного людського катталу характерт також надмiрнi втрати. Вони зумовлет зрос-танням сощальних хвороб серед носйв такого катталу (наркоматя, алкого-лiзм i т. ш). Крiм того, саме незатребуваному людському катталу загрожуе тотальна деприващя ^золящя вiд соцiальних благ, вщсуттсть доступу до пе-реважно1' кшькосл об,ектiв соцiальноï iнфраструктури тощо). Безумовно, час-ткова депривацiя характерна i для затребуваного людського катталу, але во-на, зазвичай, мае зовЫм iншi причини (роботоголiзм, надмiрно виражена потреба в самореалiзацiï, фанатична вщдатсть певнiй справi та ш.). Часткова депривацiя також характерна для тако1' частки носив затребуваного людського катталу, яка отримуе занадто низью доходи, котрих вистачае лише на са-мовiдтворення.
Наступним положенням теорй' втрат людського катталу е прояв синергетики в процес таких втрат. Так, нашi дослщження тдтверджують наяв-нiсть синергетичного зв'язку мiж окремими складовими людського катталу та його рiзновидами. Зокрема, втрати однiеï людини (знецiнення знань, зни-ження рiвня квалiфiкацiï, застарiвання знань i т.д.) призводять до втрат тд-приемства, потiм - регюнального продукту i валового продукту на рiвнi дер-жави. Тому потрiбно зважено приймати рiшення щодо управлшня рiзними складовими людського капiталу i розумгги, що розвиток цих складових мае бути збалансованим, оскiльки найменшi змiни у величинi, наприклад катталу здоров'я в бiк попршення призведуть до ще бiльших змш у трудовому, рекреацiйному, репродуктивному кашталт Причому темпи приросту остан-шх будуть переважати темпи змiни показника, що ix зумовив.
Пiдсумовуючи, наголосимо, що в теорй втрат людського катталу, де-термiнуючими е таю положення:
• втрати е завжди (вони вщбувалися у минулому, ввдбуваються зараз i будуть, зпдно з виявленими тенденщями, ввдбуватися в майбутньому);
• втрати можна ч1тко розпод1лити на абсолютн1 та в1дносн1, причому напрямок 1х зм1н може бути р1зновекторним: якщо зменшуються абсолютн1 втрати, це ще не вказуе на те, що зменшились чи зменшаться ввдност втрати людського катталу, хоча м1ж ними проявляеться д1я закону синергй;
• важливо встановити порй (межу) допустимих втрат на р1зних 1ерарх1чних р1внях i стежити за розвитком ситуаци аби порй, за яким вже в1дбуваеться щлковита руйнац1я та деградацiя людського катталу, не було перейдено; за нашими попередтми розрахунками, за щор1чного приросту втрат людського катталу як абсолютних, так i вщносних, у розм1р1 бшьше нiж 15 % ввдбу-ваеться наростаюча деградация i знещнення людського кап1талу та вс1х вид1в потенц1алу (трудового, 1нтелектуального, осв1тнього) нашо1 кра1ни.
Безумовно, до зазначених положень обгрунтованоï нами теорй втрат людського катталу можна додати багато шших. Сподiваемося, що вона от-римае подальший розвиток у вiтчизнянiй i зарубiжнiй економiчнiй науковiй думцi. Водночас, сформована нами теорiя дае змогу зробити таю висновки:
1. Держава повинна регулювати втрати людського катталу. Цього можна досягнути завдяки застосуванню рiзноманiтниx регуляторiв, дiя яких по-
винна бути аргументовано доведена та науково обгрунтована в концепци попередження втрат людського кашталу.
2. Пщ час розроблення такоi концепцii потрiбно внести вщповщт поправки в нормативно-правове поле Украши. Зокрема, вважаемо, що така кон-цепцiя повинна бути розроблена i схвалена вiдповiдними правовими актами. Кр!м того, важливо вщстежити дотримання тих правових актiв, зпдно з якими вiдбуваеться процес навчання молодi, оскшьки це е визна-чальним у формуваннi людського кашталу i запобiжником втрат людського кашталу.
3. Доцшьно використати зарубiжний досвiд в обгрунтувант концепцii попередження втрат людського кашталу. Таких концепцш в шших краiнах немае, проте в них можна запозичити шформащю про механiзми функщ-онування освiти (дошкiльноi, шкiльноi, вищоi), процеив регулювання зайнятостi, що дасть змогу розробити науково обгрунтоват заходи в концепци попередження та мiнiмiзацii втрат людського кашталу.
Лггература
1. Гр1шнова О.А. Людський каттал: формування в систем! осв1ти i професшно!' пщго-товки / О. А. Гршнова. - К. : ТОВ "Знання", КОО, 2001. - 254 с.
2. Шевчук Л.Т. Втрати людського кашталу в Укра1'ш: понятшно-категоршний апарат i концептуальш положення / Л.Т. Шевчук // Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд. - Льв1в : 1РД НАН Украши. - 2007. - Вип. 3(65). - С. 9-27.
3. Методи наукового тзнання. Суть науково'1 теори. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.refine.org.ua/pageid-3400-3.html.
4. Лопка та методология наукового тзнання. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.refine.org.ua/pageid-4498-2.html
5. Населення Украши зменшуеться й стар1е. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kprda.gov.ua/? p=3460
6. Оваенко Н. ПТУ штампують безроб1тних за 3 мшьярди на рш. Куди дивиться Mi-носв1ти? / Н. Овсiенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.education.unian.net/ ukr/detail/190030
Галькив Л.И., Кравчук Л.М., Шевчук О.И. Теория потерь человеческого капитала
Сформулирована теория потерь человеческого капитала, которая дает возможность обнаружить закономерности и существенные характеристики абсолютных и относительных потерь человеческого капитала. Обоснованы основные положения разработанной теории и доказана необходимость разработки и внедрения в дальнейшем на ее основе концепции предупреждения и минимизации потерь человеческого капитала.
Ключевые слова: человеческий капитал, потери, потери человеческого капитала, теория потерь человеческого капитала.
Gal'kiv L.I., Kravchuk L.M., Shevchuk O.I. Theory of losses of human
capital
The theory of losses of human capital, which enables to find out conformities to the law and substantial descriptions of absolute and relative losses of human capital is formulated. Grounded substantive provisions of the developed theory and the necessity of development and introduction is well-proven in future on its basis of conception of warning and minimization of losses of human capital.
Keywords: human capital, losses, losses of human capital, theory of losses of human capital.
