CC BY
9Ф1НАНСИ
УДК 336:336.77(477)
Bopo6^Ba O.I.,
д.e.и., пpoфecop, ТНУ iмeиi B.I. Bepиaдcькoгo
Boрoбйoв Ю.М.,
д^.н., пpoфecop, ТНУ iмeиi B.I. Bepнaдcькoгo
ТЕОР1Я ТА ПРАКТИКА ФIНАНCОBО-KPEДИTНИХ B^HOCTH B yKPAÏHI
У cтaттi дocлiджeнi тeopeтичнi i пpaктичнi питання фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин в Укpaïнi. Обrpyнтoвaнo мeтoдoлoгiчнi зacaди дocлiджeння фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин.
Kлючoвi слова: фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини, eкoнoмiчнi cy6'eRrn
BCTyn
Пoбyдoвa cyчacнoï фiнaнcoвo-кpeдитнoï стогеми дepжaви нeмoжливa 6e3 yceбiчнoгo ocвoeння тeopiï i пpaктики фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин. Цi вiднocини фopмyютьcя внacлiдoк oб'eктив-нoï пoтpeби eкoнoмiчниx cyб'eктiв y викopиcтaннi вiльниx гpoшoвиx кoштiв, a ^и нeoбxiднocтi зaлyчeння дoдaткoвиx шш^в на зacaдax пoзички для зaбeзпeчeння нeпepepвнocтi фiнaнcoвo-гoc-пoдapcькoï дiяльнocтi.
Фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини пpoявляютьcя y piзниx cфepax фiнaнcoвoï cиcтeми дepжaви, зoкpeмa y cфepi дepжaвниx i мicцeвиx фшанав, cфepi фiнaнcoвиx pинкiв, cфepi нeфiнaнcoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння пpи фopмyвaннi та викopиcтaннi фiнaнcoвиx pecypciв тoщo.
Пpoблeми фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин дocлiджyвaлиcя piзними зapyбiжними та втизня-ними yчeними, зoкpeмa Гepлi Дж., Зiлбep У., Лyкac Р., Пaтpiк Х., Пiгy А., Фiшep I., Фpiдмaн М., Xkc Дж., Хoyтpi Р., Шoy Е., Азapeнкoвa Г.М., Алeкceeнкo Л.М., Андpyщeнкo B.Л., Аpжeвiтiн С.М., Бapaнoвcький O.I., Bacилик О.Д., Дзюблюк O.B., Kpyma M.I., Нayмeнкoвa C.B., Опapiн B.M., Пшик БХ та iншi. Однак дocлiджeння зaзнaчeниx нayкoвцiв 6ули зpoблeнi y вiдпoвiднi чacи i на cyчacнoмy eтaпi poзвиткy нaцioнaльнoï та cвiтoвoï eкoнoмiк пoтpeбyють нoвиx тeopeтикo-мeтoдo-лoгiчниx poзpoбoк.
ПОCTАНОBKА ЗАBДАННЯ
Об'ективна пoтpeбa y пoдaльшoмy дocлiджeннi тeopeтикo-мeтoдoлoгiчниx зacaд i нayкoвo-пpaк-тичниx пoлoжeнь poзвиткy фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин пoв'язaнa з нeoбxiднicтю визнaчeння ïx пpoявy на фiнaнcoвoмy pинкy пpи взaeмoдiï з piзними cyб'eктaми гocпoдapювaння, зoкpeмa бангав^кими iнcтитyтaми та пiдпpиeмcтвaми нeфiнaнcoвoгo cercropy eкoнoмiки. Отжe, мeтoю cтaттi e дocлiджeння тeopeтикo-мeтoдoлoгiчниx зacaд poзвиткy фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин cyб'eктiв гocпoдapювaння пpи ïx взaeмoдiï на фiнaнcoвoмy pинкy в У^аш.
РЕЗУЛЬТАТИ
Фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини виникають пpи взaeмoдiï piзниx eкoнoмiчниx cyб'eктiв в пpoцeci фopмyвaння, pyxy та викopиcтaння гpoшoвиx кoштiв (фiнaнcoвиx pecyp^). Як зазначае Пшик Б.I. «Фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини — цe cyкyпнicть eкoнoмiчниx вiднocин, якi вiдбyвaютьcя мiж eкoнoмiчними cyб'eктaми в пpoцeci фopмyвaння, викopиcтaння та пepepoзпoдiлy вapтocтi на зaca-дax пoвepнeння, плaтнocтi з мeтoю peaлiзaцiï iнтepeciв людeй та зaбeзпeчeння cycпiльнoгo вiдтвo-peння [1, c. 32-33]».
На нашу думку, фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини нe мoжливo poзглядaти як cyкyпнicть eкoнoмiч-ниx вiднocин, тому щo в ocнoвy фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин пoклaдeнo пoняття «фшажи» i «фiнaнcoвi вiднocини», пoняття «кpeдит» i «кpeдитнi вiднocини».
«Ф^анет» i «фiнaнcoвi вiднocини» вiдpiзняютьcя за cвoeю eкoнoмiчнoю cyraicTO вiд «кpeди-ту» i «кpeдитниx вiднocин». Ми ввaжaeмo, щo фшанот — цe eкoнoмiчнa кaтeгopiя, яка xaparcrep^ зуе пpoцec фopмyвaння, pyxy та викopиcтaння фiнaнcoвиx (гpoшoвиx) pecyp^, якi yтвopюютьcя в пpoцeci вapтicнoгo poзпoдiлy вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy ^аши. Фiнaнcoвi вiднocини — цe в^ш^ни, щo виникають мiж piзними eкoнoмiчними cy6 ' ектами, зoкpeмa дepжaвoю, cy6 ' ектами гocпoдapювaння, дoмoгocпoдapcтвaми, iнoзeмними дepжaвaми та мiжнapoдними фшантовими opгaнiзaцiями з пpивoдy poзпoдiлy, фopмyвaнню, pyxy та викopиcтaнню фiнaнcoвиx (гpoшoвиx pecypciв). На вiдмiнy вiд фшанав, кpeдит — цe eкoнoмiчнa кaтeгopiя, яка xapaктepизye пpoцec
6
надання вiльниx гpoшoвиx шш^в i мaтеpiaльниx цiннocтей y тимчашве кopиcтyвaння на зacaдax cтpoкoвocтi, платшст^ цiльoвoгo xapaктеpy, пoвеpнення та мaтеpiaльнoгo забезпечення. Кpедитнi вiднocини — це вщтаотни мiж кpедитopaми та гозичальниками гpoшoвиx (мaтеpiaльниx) ре-cypciв, яю xapaктеpизyють пpoцеc пеpедaчi oдин oднoмy в тимчacoве кopиcтyвaння гpoшoвиx шш^в та мaтеpiaльниx цiннocтей на зacaдax cтpoкoвocтi, плaтнocтi, цiльoвoгo xapaктеpy, говер-нення та мaтеpiaльнoгo забезпечення.
Виxoдячи з цих визначень мoжливo cфopмyлювaти нacтyпне визначення фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин. Фiнaнcoвo-кpедитнi вiднocини — це вiднocини, яю виникають мiж екoнoмiчними cyб'eк-тами (деpжaвoю, cyб'eктaми гocпoдapювaння, дoмoгocпoдapcтвaми, iнoземними державами та мiжнapoдними фiнaнcoвими opгaнiзaцiями) з пpивoдy poзпoдiлy, фopмyвaнню, pyxy, пеpеpoзпo-дiлy та викopиcтaнню фiнaнcoвo-кpедитниx pеcypciв в пpoцеci ïx кpyгooбiгy з викopиcтaнням piзниx фiнaнcoвиx iнcтpyментiв на yмoвax влacнocтi a6o тазики, щo зaбезпечye yтвopення y oд-них екoнoмiчниx cyб'eктiв aктивiв, в шших — зoбoв'язaнь.
У npo^ci poзвиткy cyчacнoï екoнoмiки oб'eктивнoю зaкoнoмipнicтю e пеpебyдoвa opгaнiзaцiй-нo-екoнoмiчнoï структури екoнoмiчниx вiднocин, poзвитoк cyб'eктiв гocпoдapювaння piзнoмaнiт-них фopм влacнocтi та opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoгo cтaтycy, а тaкoж aктивнiшoï yчacтi дoмoгocпo-дapcтв в екoнoмiчнoмy життi краши. В таких yмoвax фiнaнcoвo-кpедитнi вiднocини мiж ешта-мiчними cyб'eктaми мoжyть мати piзнy cпpямoвaнicть, змicт, певнi фopми пpoявy, а, oтже, мoжyть пo-piзнoмy впливати на poзвитoк coцiaльнo-екoнoмiчниx пpoцеciв у cycпiльcтвi. Ефективнi фшан-coвo-кpедитнi вiднocини забезпечують paцioнaльний poзпoдiл, фopмyвaння, рух, пеpеpoзпoдiл та викopиcтaння гpoшoвиx pеcypciв в ма^табах coцiaльнo-екoнoмiчнoï cиcтеми держави, cтвopю-ють yмoви для пocтiйнoï тpaнcфopмaцiï гpoшoвиx кoштiв в пoзичкoвий каттал, вiдoбpaжaють cтocyнки мiж влacникaми гpoшoвoгo кaпiтaлy, пocеpедникaми та пoзичaльникaми. Фiнaнcoвo-кpедитнi вiднocини мoжyть виявлятиcя в 6ara^ox acпектax, щo ycклaднюe дocлiдження ocoбли-вocтей ïx пpoявy, а й готребуе належних теopетичниx oбrpyнтyвaнь cтocoвнo ïx poлi та функцш у нaцioнaльнiй та cвiтoвiй ештамшах.
Фiнaнcoвo-кpедитнi вiднocини в coцiaльнo-екoнoмiчнiй cиcтемi держави cлiд poзглядaти як ^ладний бaгaтoacпектний пpoцеc, який вiдбивae вщтаотни мiж piзними екoнoмiчними cyб'eктa-ми через таю фopми пpoявy, як вщтаотни влacнocтi та вiднocини тазики (pиc. 1).
1з нaведенoï cxеми мoжливo пoбaчити cyкyпнicть фiнaнcoвo-кpедитниx вщтаотн мiж piзними екoнoмiчними cyб'eктaми. Найбшьшу чacткy таких вiднocин фopмyють фiнaнcoвo-кpедитнi вщвд-cини, щo пoв'язaнi з такими екoнoмiчними cyб'eктaми: держава — дoмoгocпoдapcтвa — нефшан-coвi шдприемства — фiнaнcoвo-кpедитнi ycтaнoви — мicцевi opгaни влади — деpжaвнi opram-зaцiï та ycтaнoви.
Ринкoвi пеpетвopення в Укpaïнi вимагають значних oбcягiв фiнaнcoвиx pеcypciв для забезпечення coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy, iннoвaцiйнoгo oнoвлення вcieï екoнoмiки та coцiaльнoï cфеpи. Звдаи виникае пoтpебa в пoдaльшoмy poзвиткy фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин як на мак-poекoнoмiчнoмy piвнi, так i на мезo- i мiкpopiвнi, тoбтo piвнi oкpемиx pегioнiв, галузей екoнoмiки, екoнoмiчниx cyб'eктiв. З урахуванням тoгo, щo в yмoвax глoбaлiзaцiï екoнoмiки кшькють cyпеpеч-ливих чинникiв зoвнiшньoгo cеpедoвищa, щo впливають на фiнaнcoвo-кpедитнi вадшетни ешго-мiчниx cyб'eктiв, збiльшyeтьcя, одщ вpaxoвyвaти деякi ocoбливocтi. no-перше, в cyчacниx yмoвax набувае вaжливoгo значення забезпечення oптимaльнoï взaeмoдiï cyб'eктiв управлшня зi cвoïми oб'eктaми. no-друге, oптимiзaцiя взaeмoвiднocин мiж cyб'eктaми i oб'eктaми yпpaвлiння вимагае пoдaльшoгo poзвиткy ^стеми фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин. no-трете, aктивiзaцiя впливу фшан-coвoï iнтегpaцiï на yпpaвлiння фiнaнcoвo-кpедитними вiднocинaми пpизвoдить дo ^o6-
xiднocтi aдaптaцiï yпpaвлiнcькиx ршень дo пocтiйниx змiн в нацюнальнш i cвiтoвiй екoнoмiцi. no-четверте, адаптащя cиcтеми yпpaвлiння фiнaнcoвo-кpедитними вiднocинaми в coцiaльнo-екo-нoмiчнiй cиcтемi держави дo пocтiйниx змiн пoтpебye pетельнoï po6o™ на вcix piвняx пpoявy таких вщтаотн з метoю забезпечити еднють i дieвicть yпpaвлiння.
В coцiaльнo-екoнoмiчнiй cиcтемi держави icнye acиметpичнa iepapxiя фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин, яка пpoявляeтьcя на фyнкцioнaльнo-iнcтитyцiйниx piвняx (pиc. 2).
На piвнi cвiтoвoï екoнoмiки фiнaнcoвo-кpедитнi вадшетни pеaлiзyютьcя шляxoм yчacтi кpaïни у мiжнapoднoмy pyci фiнaнcoвoгo кaпiтaлy через кредити, пpямi iнoземнi iнвеcтицiï, poзмiщення вiтчизняниx цiнниx пaпеpiв, зoкpемa акцш i oблiгaцiй. Оcнoвнy poль в цих фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocинax вiдiгpaють Мшфш та НБУ, а тaкoж уряди краш.
7
Рис. 1. Схема формування ф1нанс0в0-кредитних в1дИОСИИ В держав1 (Запропоновано авторами)
На р1вш нащонально1 економши фшансово-кредитш вщносини в основному залежать вщ рол1 держави та 11 оргашв, зокрема Мшфшу, НБУ, а також комерцшних банюв, небанювських фшансо-во-кредитних установ. При цьому держава впливае на фшансово-кредитш вщносини за допомо-гою фшансово-економ1чних та адмшютративних метод1в { важел1в на грошову масу в об1гу, обся-ги { напрями фшансових { кредитних потоюв, на процеси фшансового розподшу 1 перерозподшу валового внутршнього продукту, фшансових ресурс1в кра1'ни.
На галузевому р1вш фшансово-кредитш вщносини в основному залежать вщ рол1 мшютерств, ком1тет1в, асощацш при взаемоди з нефшансовими шдприемствами.
На регюнальному р1вш реал1зуються фшансово-кредитш вщносини регюнальних { мюцевих оргашв влади з економ1чними суб'ектами в межах покладених на них функцш. Ц вщносини по-в'язаш з 1'х фшансово-кредитним забезпеченням та стимулюванням сощально-економ1чного роз-витку регюну та окремих територш.
8
Рис. 2. Iepapxiчнa структура фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин в coцiaльнo-екoнoмiчнiй cиcтемi
держави (Зaпpoпoнoвaнo aвтopaми)
На мiкpopiвнi мають мicце фiнaнcoвo-кpедитнi вiднocини мiж екoнoмiчними cyб'eктaми, зoк-рема дoмoгocпoдapcтвaми, нефiнaнcoвими пiдпpиeмcтвaми, кoмеpцiйними банками, небанюв-cькими фiнaнcoвo-кpедитними ycтaнoвaми, державними i мюцевими opгaнiзaцiями та ycтaнoвaми.
Рoзвитoк ефективних фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин е oднieю з важливих yмoв фopмyвaння cтaбiльнoï фiнaнcoвo-кpедитнoï cиcтеми держави. Стaбiльнicть poзвиткy фiнaнcoвo-кpедитнoï cиcтеми держави забезпечуе ефектившсть фyнкцioнyвaння вcix елементiв pинкoвoï ешшмши, cпpияe екoнoмiчнoмy зpocтaнню кpaïни, виршенню coцiaльниx завдань та пoлiпшенню дoбpoбy-ту нacелення. Гoлoвнa poль фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин пoлягae в ефективнoмy poзпoдiлi, пе-pеpoзпoдiлi, фopмyвaннi, pyci i вишристанш фiнaнcoвиx pеcypciв yciмa cектopaми екoнoмiки вщго-вiднo дo piвня пoпитy i пpoпoзицiï на щ pеcypcи.
В пpoцеci дocлiдження фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин вaжливoгo значення набувають питан-ня, пoв'язaнi з пеpедyмoвaми сташвлення та poзвиткy фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин в Украш. Дo таких пеpедyмoв мoжливo вiднеcти:
1) cтaнoвлення Укpaïни як caмocтiйнoï держави iз влacнoю фiнaнcoвo-кpедитнoю cиcтемoю;
2) фopмyвaння pинкoвoï ^стеми гocпoдapювaння;
3) фopмyвaння фiнaнcoвoгo ринку та ^стеми йoгo регулювання;
4) встатавлення единих правил для вшх yчacникiв фiнaнcoвoгo ринку;
5) фopмyвaння двopiвневoï бaнкiвcькoï cиcтеми;
6) зaпpoвaдження влacнoï нaцioнaльнoï валюти;
7) yтвopення iнфpacтpyктypи фiнaнcoвoгo ринку за рахушк piзниx фiнaнcoвиx пocеpедникiв;
S) гоява та poзвитoк в Укpaïнi фiнaнcoвoгo кaпiтaлy;
9
9) впровадження нових техшчних систем i технологш для здшснення фшансових операцш, поява електронних торговельних систем;
10) структуры та шститущональш зрушення в соцiально-економiчнiй системi Укра1'ни;
11) постiйна потреба у фшансових ресурсах для рiзних економiчних суб'екпв;
12) зростання ролi кредиту та швестицш в економiчному зростаннi краши;
13) поступовий перехiд кра1'ни до шновацшно! економiки;
14) необхiднiсть витрачання значних обсягiв фiнансових ресурсiв на реалiзацiю соцiальних програм, програм еколопчно! безпеки, пiдвищення рiвня добробуту всього населення.
Як зазначае Пшик Б.1. «Досвщ економiчно розвинених кра1'н переконливо засвщчуе, що еконо-мiчне зростання, розвиток приватного сектору, а також полшшення сощального захисту та добробуту населення можливi лише за умови ефективного розвитку фшансово-кредитних вщносин як одного з ключових елеменпв ринково! економiки. Дальша розбудова в^чизняно! фшансово-кре-дитно! системи повинна мати комплексний i системний характер, що потребуе координаци зусиль усiх учасниюв цього процесу — органiв законодавчо! i виконавчо! влади, банкiвських i фшансо-вих установ, а також ушх iнших економiчних суб'ектiв, яю беруть участь у фiнансово-кредитних вщносинах [1, с. 60]».
Важливою складовою розвитку фiнансово-кредитних вiдносин в Укра!ш е ефективно функщ-онуючий фшансовий ринок. Значення фiнансового ринку в умовах ринкового господарства обу-мовлено тим, що цей ринок забезпечуе акумулювання вшьних грошових коштiв, 1'х перерозподiл мiж рiзними регiонами, секторами економши та економiчними суб'ектами. Ефективно функщо-нуючий фiнансовий ринок формуе основну частину фiнансово-кредитних вiдносин мiж економiч-ними суб'ектами, а саме: домогосподарствами i комерцiйними банками; мiж домогосподарства-ми i нефiнансовими шдприемствами; мiж домогосподарствами i небанкiвськими фшансово-кре-дитними установами; мiж нефiнансовими шдприемствами i комерцiйними банками; мiж нефшансовими шдприемствами i небанкiвськими фшансово-кредитними установами тощо. Фiнансовий ринок штегруе економiчнi i фiнансово-кредитнi вiдносини в едине цше. А тому фшансовий ринок можливо розглядати як сукупшсть економiчних вiдносин мiж нефiнансовим сектором, сектором фшансових установ, сектором домогосподарств i державою iз приводу мобшзаци тимчасово вiльних коштiв для здшснення фшансово-швестицшних операцiй з фiнансовими активами.
На нашу думку, фшансовий ринок слщ розглядати як специфiчну сферу фшансово-кредитних вщносин мiж рiзними економiчними суб'ектами, у якiй на ринкових засадах вiдбуваються моб> лiзацiя, кушвля-продаж, обмiн та рух фiнансових ресуршв, фiнансових активiв та iнструментiв, а також реалiзуються рiзнi фiнансовi послуги. Таким чином, основними об'ектами фшансового ринку е фiнансовi ресурси, фiнансовi активи, фiнансовi iнструменти, фiнансовi послуги. Сучас-ний фiнансовий ринок повинен в повному обсяз^ точно i своечасно вiдображати попит i пропози-цiю на об'екти, що обертаються на ньому, а також зводити власниюв, посередникiв i позичаль-ниюв грошового капiталу, фiнансових активiв i фiнансових iнструментiв при дотриманнi мшмаль-них витрат для кожного економiчного суб'екта.
Рiвень розвитку фiнансового ринку в кра!ш е вiдповiдним шдикатором, який характеризуе стан фiнансово-кредитних вщносин. Тому поступове зростання рiвня ефективносп фiнансового ринку е запорукою пiдвищення ефективностi всiеl системи фшансово-кредитних вщносин в Украlнi.
Виходячи iз складу об'ектiв фiнансового ринку можливо його подшити на наступнi види:
1) депозитний ринок, на якому формуються фiнансово-кредитнi вiдносини мiж домогосподарствами i банкiвськими установами; мiж домогосподарствами i небанкiвськими фiнансово-кре-дитними установами; мiж банкiвськими установами i нефiнансовими пiдприемствами; мiж не-фшансовими пiдприемствами i небанкiвськими фiнансово-кредитними установами;
2) кредитний ринок, на якому формуються фшансово-кредитш вщносини мiж НБУ i комерцш-ними банками; мiж комерцiйними банками i нефiнансовими шдприемствами; мiж самими комер-цiйними банками; мiж комерцiйними банками i домогосподарствами; мiж комерцiйними банками i небанювськими фiнансово-кредитними установами; мiж комерцiйними банками, небанювськи-ми фiнансово-кредитними установами, нефшансовими шдприемствами, домогосподарствами, з одного боку, i Мшфшом, як органом державно! влади, з другого боку;
3) ринок цшних паперiв, на якому формуються фшансово-кредитш вщносини мiж емтентами цiнних паперiв (держава, нефiнансовi пщприемства, банки, небанкiвськi фiнансово-кредитнi установи), покупцями i продавцями цiнних паперiв (держава в особi Мiнфiну, нефiнансовi пiдпри-емства, банки, небанкiвськi фшансово-кредитш установи, домогосподарства);
10
4) ринок похщних фшансових шструмент1в, на якому формуються фшансово-кредитш вщно-сини м1ж ем1тентами, покупцями { продавцями цих фшансових шструмент1в (держава в особ1 Мшфшу, нефшансов1 шдприемства, банки, небанювсью фшансово-кредитш установи);
5) валютний ринок, на якому формуються фшансово-кредитш вщносини м1ж банками, з одного боку, та сукупшстю економ1чних суб'екпв, зокрема нефшансових шдприемств, домогоспо-дарств, держави в особ1 НБУ тощо, з шшого боку;
6) ринок фшансових послуг, на якому формуються фшансово-кредитш вщносини м1ж р1зними економ1чними суб'ектами з приводу кушвл1-продажу фшансових ресурс1в, фшансових актив1в { фшансових шструмент1в;
7) ринок дорогоцшних метал1в, на якому формуються фшансово-кредитш вщносини м1ж банками та економ1чними суб'ектами, яким необхщш дорогоцшш метали;
8) ринок шотеки, на якому формуються фшансово-кредитш вщносини м1ж банками { домогос-подарствами з приводу шотечного кредитування; м1ж банками { бущвельними шдприемствами з приводу банювського кредитування; м1ж бущвельними шдприемствами { домогосподарствами з приводу швестування бущвництва та отримання замовленого житла.
В сучаснш фшансовш наущ дослщження фшансово-кредитних вщносин займае вагоме мюце. Водночас у фшансових дослщженнях недостатньо уваги придшяеться оцшщ ефективност цих вщносин, визначенню !х позитивного або негативного впливу на економ1чний розвиток кра!ни. Бшьшють дослщжень ефективносп фшансово-кредитних вщносин побудовано на визначеш еко-ном1чних штерес1в р1зних суб'екпв економши, !х суперечносп { зютавлення м1ж собою. Виходя-чи з юторичного методу дослщження при розгщщ фшансово-кредитних вщносин в р1зних кра!-нах, можливо стверджувати, що наявшсть суттевих протир1ч м1ж економ1чними штересами еко-ном1чних суб'екпв призводить до втрат ефективносп господарювання, збшьшення витрат на фшан-сово-господарську д1яльшсть { зменшення прибутюв. У зв'язку з цим, перед економ1чними суб'ектами постае як головне завдання пошуки шлях1в щодо розв'язання цих протир1ч, формування ефективно! системи фшансово-кредитних вщносин. Це завдання мае загальний характер, а тому воно повинно реал1зуватися на вс1х 1ерарх1чних р1внях, а саме: св1тово! економши, нащонально! економши, галузевому р1вш, регюнальному р1вш, м1крор1вш. Виршення цих протир1ч можливо про забезпеченш ефективного функщонування фшансового ринку. Саме фшансово-кредитш вщно-сини, яю виникають на фшансовому ринку м1ж нолями економ1чних штерес1в, можливо вважати найважлившими в умовах ринково! економши. Звщси, необхщно виршити питання про ефек-тившсть чи рацюнальшсть побудови фшансово-кредитних вщносин на фшансовому ринку.
Формування ращональних фшансово-кредитних вщносин м1ж економ1чними суб'ектами не викликае сумшву. Проте реал1защя таких ращональних фшансово-кредитних вщносин потребуе додаткових дослщжень. Так, на нашу думку, недостатньо опрацьовано сутшсть формування ращ-ональносп фшансово-кредитних вщносин на фшансовому ринку. Не визначено ч1тко напрями ращональносп при взаемоди економ1чних суб'екпв.
Термш «рацюнальшсть» найчастше використовуеться при виршенш питань, зв'язаних з пове-дшкою екожмчних суб'екпв (теор1я ращональних очшувань, теор1я суспшьного вибору) [2, с. 5]. У другш половиш ХХ стол1ття на баз1 цих теорш сформувалась теор1я рац1онального вибору, яка використовуеться при оцшщ поведшки економ1чних суб'ект1в.
Сутн1сть терм1ну «рац1ональн1сть» сформульовано М. Вебером, и полягае в «рацюнально! або розумно! повед1нки суб'екта. Рацюнальшсть — це щеальний (абстрактний) тип реальносп, який дозволяе сформулювати певн1 г1потези повед1нки економ1чних суб'екпв, ав1дтак { прогнозувати !х можлив1 в1дносини м1ж собою [3. с. 5]».
Використовуючи терм1н «рац1ональн1сть» при дослщженш ф1нансово-кредитних в1дносин, необх1дно враховувати, що таю вщносини формуються в реальному суспшьному середовищ1, яке впливае на економ1чних суб'ект1в { змшюе !х повед1нку. Тобто мова йде про 1деальну (рац1ональ-ну) { реальну поведшку економ1чних суб'ект1в, що вщбиваеться на формуванн1 реальних фшансо-во-кредитних в1дносин. Реальна повед1нка економ1чних суб'ект1в обумовлена вимогами сусп1ль-ства, яю закр1плюються в нормативно-правових актах, що обмежуе поведшку економ1чних суб'екпв. У зв'язку з цим, фшансово-кредитш вщносини економ1чних суб'ект1в можуть мати як формальний, так { неформальний характер. Формальш в1дносини базуються на вщповщних законах, нормативах та правилах. Неформальш в1дносини пов'язан1 з традищями, культурою, звичка-ми тощо. Отже, в кожнш кра!н1 формуються власш передумови для рац1онально! поведшки еко-
11
иoмiчииx cyб'eктiв. Це пpизвoдить дo piзииx фiиaиcoвo-екoиoмiчииx pезyльтaтiв, щo иaглядиo мoжливo бачити пpи пopiвняннi, иaпpиклaд, кpaïи, якi вxoдять дo Gвpoпейcькoгo Сoюзy.
На cyчacиoмy етат теopiя paцioиaльиoгo вибopy бaзyeтьcя на ypaxyвaннi тaкиx xapaктеpиcтик, як cyб'eктивнicть, oбмежеиicть, iидивiдyaлiзм [4, c. l5].
Сyб'eктивиicть paцioиaльиocтi мoжливo poзглядaти виxoдячи з мoтивaцiï пoведiики екoиoмiч-шго cyб'eктa. Тoбтo cyб'eктивиicть oбyмoвлеиa шдивщуальиими мoжливocтями екoиoмiчиoгo cyб'eктa пpи pеaлiзaцiï cвoïx екoиoмiчииx цiлей, щo знaxoдить вiдoбpaжеиия в cпецифiки фшаи-coвo-кpедитниx вiдиocии з iишими екoиoмiчиими cyб'eктaми.
Обмежеиicть paцioиaльиocтi бaзyeтьcя на тому, щo екoиoмiчиий cyб'eкт в cycnMbCTbi пoвииеи ypaxoвyвaти вплив екoиoмiчииx iнтеpеciв iишиx cyб'eктiв. Це зиaxoдить cвoe вiдoбpaжеиия в та-киx xapaктеpиcтикax, як aктyaльиicть piшеиь, дocтaтиicть iифopмaцiï, вapтicть pеaлiзaцiï piшеиь, чac на pеaлiзaцiю piшеиия тoщo.
Iидивiдyaлiзм paцioиaльиocтi бaзyeтьcя на влacииx iитеpеcax oкpемиx екoиoмiчииx cyб'eктiв, щo oбyмoвлеиo таявшего влacииx цiлей i завдаиь в ^o^ci фopмyвaиия бyдь-якиx вiдиocии, y т.ч. фiнaнcoвo-кpедитниx вiдиocии з шшими cyб'eктaми.
В екoиoмiчииx дocлiджеиияx знайшли викopиcтaиия ocиoвиi пoлoжеиия теopiï paцioиaльиoгo вибopy, ocoбливo пpи poзкpиттi кoнкpетниx пpoблем y cфеpi cycпiльииx в^шети. Теopiя pa^o-иaльиoгo вибopy мoже бути викopиcтaиa пpи дocлiджеииi фiнaнcoвo-кpедитниx вiдиocии. На бaзi теopiï paцioиaльиoгo вибopy мoжливo визиачити:
1) oбмеження, якi впливають на пoведiикy екoнoмiчниx cyб'eктiв;
2) cпoдiвaиия екoиoмiчииx cyб'eктiв cтocoвиo зaдoвoлеиия ïxиix пoтpеб;
3) cyпеpечнocтi мiж iитеpеcaми ocиoвииx cyб'eктiв;
4) кpитеpiï paцioиaльиocтi пpи фopмyвaннi фiиaиcoвo-кpедитииx вiдиocии мiж oкpемими еш-иoмiчиими cyб'eктaми;
5) меxaиiзми pеaлiзaцiï тaкиx вiдиocии.
Обмежеиия, cпoдiвaиия та cyпеpечнocтi екoиoмiчииx cyб'eктiв пpи фopмyвaннi фiиaиcoвo-кpе-дитииx вiдиocии иaведеиo y табл. l.
Фiиaиcoвo-кpедитиi вiдиocиии мають бyдyвaтиcя на бaзi pиикoвиx затаэшв, тoбтo виxoдячи з cyтиocтi pинкoвиx меxaиiзмiв гocпoдapювaиия. Вииикиеиия cyпеpечиocтей мiж фiиaиcoвo-кpе-дитиими, екoиoмiчиими i cycпiльиими вiдиocииaми пpизвoдить дo зиижеиия ефективнocтi иацю-иaльиoï екoиoмiки та неoбxiднocтi пpoведеиия екoиoмiчииx pефopм i кopигyвaльниx зaxoдiв. Тaкi пpoблеми мae ештом^ Укpaïии, щo oбyмoвлюe иеoбxiдиicть pефopм, якi б забезпечили ефек-тивш фiиaиcoвo-кpедитиi, екoиoмiчиi та cycпiльиi в^ш^ни. Кpiм тoгo, фiиaиcoвo-кpедитиi вщш-етни пoвиииi пiддaвaтиcя деpжaвиoмy pегyлювaиию та pеглaмеитyвaтиcя вiдпoвiдиими юpидич-иими зашнами, иopмaми, пpaвилaми. Не забезпечеиий юpидичнo пpoцеc cтaиoвлеиия фiиaиcoвo-кpедитииx в^шети e иеcпpoмoжиим забезпечити poзвитoк не лише фiиaиcoвoгo pиикy, а й i в^х иaцioиaльиoï екoиoмiки. Втpyчaння деpжaви y фiиaиcoвo-кpедитиi вiдиocиии oбyмoвленo тим, щo деpжaвa вiдпoвiдaльиa за poзвитoк вcьoгo cycпiльcтвa, забезпечеиия екoнoмiчнoï та гол^ич-иoï безпеки, от^аль^го дoбpoбyтy гpoмaдяи.
На cyчacиoмy еташ poзвиткy иaцioиaльиoï екoиoмiки Укpaïии ocoбливa poль вiдвoдитьcя деp-жaвi y фopмyвaннi paцioиaльииx фiиaиcoвo-кpедитииx вiдиocии. ^и цьoмy гoлoвиa увага говии-иа пpидiлятиcя фopмyвaиию фiиaиcoвo-кpедитииx вiдиocии мiж деpжaвoю i iишими екoиoмiчии-ми cyб'eктaми (иефiиaиcoвими пiдпpиeмcтвaми, дoмoгocпoдapcтвaми, фiнaнcoвo-кpедитними ycтaиoвaми тoщo).
Як зaзиaчae Блaгoдeтeлeвa-Вoвк С.Л. «Вiдпoвiдиo дo фyикцiй, яю мae викoиyвaти деpжaвa y poзвиткy фiиaиcoвo-кpедитииx вiдиocии, визиaчaютьcя opгaиiзaцiйиo-пpaвoвi oбмеження в го-ведiицi екoиoмiчииx cyб'eктiв. Слiд кoиcтaтyвaти: на тепеpiшиiй чac в Укpaïиi зaкoиoдaвчa база, щo oбмежye дiï деpжaви як учаетика тaкиx вiдиocии пpи здiйcиеииi нею фiнaнcoвo-кpедитниx oпеpaцiй, пoки щo не cфopмoвaнa з иaлежиoю кoикpетиicтю. Вщговщальнють пocaдoвиx ocí6 за пpийияття piшення не завжди пpедcтaвлеиa в юpидичиiй фopмi i пiдкpiплеиa глacиicтю. Це OTp^e тoмy, щo бiльшicть вaжливиx для екoиoмiчииx cyб'eктiв i cy^^^ra в цiлoмy piшеиь ^ийма-ютьcя в зaкpитoмy pежимi. Рaцioиaльиicть такж piшеиь oцiиюeтьcя cycпiльcтвoм лише пюля тoгo, як виявилиcь певиi на^дки, здебiльшoгo иегaтивиi. Негaтивиi иacлiдки, як вiдoмo, дуже cклaдиo лiквiдyвaти, але ïx мoжиa зиaчиoю мipoю пpoгнoзyвaти i зaпoбiгaти ïx иегaтивиiй ди. Для цьoгo бiльшy увагу стад пpидiляти дocлiджеиию питаиь, пoв'язaииx iз мoтивaцiйиoю пoведiикoю кoикpетииx cyб'eктiв екoнoмiки, а вiдтaк i poзpoбцi екoнoмiкo-пpaвoвиx меxaиiзмiв, cпpямoвaииx на pеaлiзaцiю paцioиaльииx фiиaиcoвo-кpедитииx вiдиocии на фiиaиcoвoмy pинкy [5, c. 53]».
12
Таблиця 1. Розкриття обмежень, спсдовань i суперечностей економ1чних суб'екпв при форму-ванш рацiональних фшансово-кредитних вщносин *
Економiчнi су-б'екти фшансово-кредитних вiдносин Обмеження в прийнятп р1шень Сподiвання вiд результата участi у фшансово-кредитних в^носинах Суперечносп мгж 1нтере-сами суб'екпв в процес фiнансово-кредитних в1д-носин
Домогосподарств а Встановлеш в сус-птьств1 закони, но-рми повед1нки, кон-ституцшш права Отримання доходу, за-безпечення матерiальних i духовних потреб, реал> защя власно! мети, ви-значення у сустльстш Обумовлеш власними щ-лями, власними можливо-стями, здiбностями, наяв-ними економчними i сус-пiльними ресурсами
Нефiнансовi тд-приемства Встановлеш державою юридичн зако-ни, норми та норма-гиви щодо формування та викорис-тання фшансових ресурав, ринков1 вимоги господарю- вання, установч документи, що рег-ламентують д1яль-шсть Досягнення стратепчно! мети в зростанш вартостi пiдприемства, прибутко-восп, забезпечення шге-ресiв власниюв, забезпечення можливостей роз-витку та розширення дiя-льностi, впровадження шноващйних технологiй та продукци Обумовлеш конкуренщею мiж шдприемствами, не-визначенютю фшансово-економiчноï сигуацiï на ринках, проблемами формування, розподiлу та використання фшансових ресурс1в, помилками в прийнягтi фiнансових рь шень
Фшансово-кредитнi установи Встановленн державою юридичн закони, установч1 та нормативн документа, ринков1 вимоги, вимоги та норми НБУ Зростання вартосп кат-талу, забезпечення оптимального стввщношення м1ж прибутковiстю, лж-вщщстю та ризиком Обумовленi конкуренщею мiж фшансово-кредитними установами, нестабшьнютю на фшан-совому ринку, помилками в прийнятп ршень
Держава як су-б'ект фшансово-кредитних в^но-син Конститущя Укра1-ни, Закони Украни, нормативно-правов1 документи Забезпечення ефективносп вiд фшансово-кредитних вiдносин, зростання економiчних по-казниюв по вiдношенню до розвинутих кра!н Обумовлеш помилками в прийнятп закошв, норма-тивно-правових актш, по-точними р1шеннями вико-навчоï влади, неефектив-ною фшансово-кредитною политикою держави
Держава як адмь мстративно-iнституцiональна система Констигуцiя Укра1-ни, Закони Украни, нормативно-правовi документи, фшан-сово-кредитна поль тика держави, стра-тегiя сощально-економiчного розвитку кра1ни Наповнення державного бюджету та цiльових бюджетних фондав, забезпечення сощально! захищеносп населення, стимулювання економiч- ного розвитку кра!ни, контроль за ефективню-тю використання держа-вних фiнансiв Обумовлеш помилками в розробщ страгегiï та тактики ïï виконання, поточ-ними ршеннями виконав-чо1' влади на нацюнально-му та регюнальному р1вш, неефективною политикою держави щодо розвитку фшансово-кредитних в1д-носин
* Складено авторами
На сучасному еташ при здшсненш фшансово-кредитних вщносин спостер1гаються проблеми у д1яльносп економ1чних суб'екпв, яю пов'язаш з досягненням сво!х внутршшх штерешв. Перш за все, це проявляеться у прагненш економ1чних суб'екпв контролювати бшьшу частину фшансового ринку, нав'язувати шшим суб'ектам досить не випдш умови кредитування, швестування, мобш-зацп фшансових ресурс1в. На макроеконом1чному р1вш це проявляеться в неузгодженш екожмч-
13
них штерес1в суспшьства 1 окремих суб'екпв фшансово-кредитних вщносин, втрати певно! части-ни вартосп ВВП, яка через специф1чш мехашзми перерозподшу фшансових ресурс1в спрямовуеть-ся у розвинуп краши, в офшорш зони 1, таким чином, сприяють зростанню шших фшансових ринюв, економш, суспшьств. Внаслщок таких процес1в в Укра!ш зменшуються обсяги фшансових ресурс1в, краша не може забезпечити необхвдш обсяги швестицш в реальний сектор виробництва, держава не може виконувати сощальш зобов'язання перед сво!ми громадянами. Кр1м того, неузгоджешсть фшансово-кредитних вщносин в суспшьсга призводить до подальшого зростання тшьового сектору, корупцшно! складово! в д1яльносп р1зних оргашв влади та суб'екпв господарювання.
Для подолання зазначених негативних явищ потр1бне узгодження штерес1в, гармошзащю фшан-сово-кредитних вщносин на основ1 збалансування сощально-економ1чних штерешв ус1х учасниюв цих вщносин шляхом шдвищення ефективносп системи шституцшного впливу за рахунок впро-вадження критерпв ращональносп фшансово-кредитних вщносин економ1чних суб'екпв (рис. 3).
Рис. 3. Критери ращональносп фшансово-кредитних вщносин економ1чних суб'екпв (Запропо-
новано авторами)
Кожен економ1чний суб'ект при здшсненш фшансово-кредитних вщносин повинен керувати-ся Законами Укра!ни, нормативно-правовими актами держави, ршеннями регюнально! та мюце-во! влади, установчими документами, яю регламентують його д1яльшсть, прийнятими в суспшьсга моральними нормами поведшки, встановленими обмеженнями на р1вш держави, регюшв, мют, селищ, сш.
14
Рацюнальшсть поведшки економ1чних суб'екпв мае бути спрямована на досягнення власно! мети при обов'язковому дотриманш встановлених державою i суспшьством вимог до вщносин, яю виникають мiж ними на фiнансовому ринку. Якщо такi вимоги не суперечать штересам еконо-мiчних суб'ектiв, то вони намагаються !х дотримуватися. Якщо вимоги суспшьства, у т.ч. державно! влади, е надто суворими, то економiчнi суб'екти, йдуть на порушення чинного законодавства, норм i нормативiв. Не завжди цi порушення е слщством суворих вимог з боку держави чи суспшьства. 1нколи економiчнi суб'екти порушують закони, вимоги суспшьства виходячи лише i3 влас-них iнтересiв, без урахування штерешв iнших учасникiв фiнансово-кредитних вiдносин. В цьому випадку рацiональнiсть фiнансово-кредитних вщносин повинна бути спрямована на покарання таких економiчних суб'ектiв, якi власш iнтереси не бажають узгоджувати з штересами iнших учасникiв фiнансового ринку.
Наявшсть в Укра!нi нестабiльно! фшансово-кредитно! полiтики змушують економiчнi суб'екти, зокрема тдприемства, пiдприемцiв та фiзичних ошб йти на ухилення вiд податюв, здiйснювати заходи щодо приховування свое! дiяльностi. Це призводить до зниження ефективносп господа-рювання, нерацiонально! поведшки як економiчних суб'ектiв, так i державних контролюючих органiв i владних структур. Змiна поведiнки економiчних суб'екпв залежить вщ рацiональностi фiнансово-кредитних вщносин на всiх рiвнях, а це можливо досягти при змш юнуючих еконо-мiчних, фiнансово-кредитних i суспшьних вiдносин в Укра!нi.
У втизнянш практицi найбiльш проблемним мiсцем у формуванш фiнансово-кредитних вщно-син е нездатшсть держави реалiзувати законодавчi та нормативш акти вiдносно поведiнки вшх економiчних суб'ектiв. Тобто держава поки-що не мае реальних можливостей для повного та ефек-тивного регулювання фiнансово-кредитних вiдносин, що не дае змоги реалiзувати в повному об-сязi критерi! рацiональностi фiнансово-кредитних вщносин.
ВИСНОВКИ
Таким чином, здiсненнi дослщження дають змогу сформулювати такi висновки.
По-перше, встановлено, що фiнансово-кредитнi вщносини — це вiдносини, якi виникають мiж економiчними суб'ектами (державою, суб'ектами господарювання, домогосподарствами, шо-земними державами та мiжнародними фiнансовими органiзацiями) з приводу розподшу, форму-ванню, руху, перерозподiлу та використанню фiнансово-кредитних ресуршв в процесi !х круго-об^у з використанням рiзних фiнансових шструменпв на умовах власностi або позики, що забез-печуе утворення у одних економiчних суб'ектiв активiв, в шших — зобов'язань.
По-друге, фшансово-кредитш вщносини слiд розглядати як складний багатоаспектний про-цес, який вщбивае вiдносини мiж рiзними економiчними суб'ектами через таю форми прояву як вщносини власностi та вiдносини позики.
По-трете, встановлено, що в соцiально-економiчнiй OTCT^i держави iснуе асиметрична iерар-хiя фiнансово-кредитних вiдносин, яка проявляеться на функцюнально-шституцюнальних рiвнях: свiтова економша, нацiональна економiка, галузевий рiвень, регюнальний рiвень, мiкрорiвень.
По-четверте, визначено передумови становлення та розвитку фiнансово-кредитних вщносин в Укра!нi.
По-п'яте, визначено обмеження, сподiвання, суперечностi при формуваннi ращональних фшансово-кредитних вщносин. Обгрунтовано критерп рацiональностi фiнансово-кредитних вiдносин економiчних суб'екпв.
По-шосте, в подальших дослiдженнях необхщно розкрити змiст фiнансово-кредитних вщно-син банюв з iншими учасниками фшансового ринку. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Пшик Б.1. Фiнансово-кредитнi вщносини в Укра!нi: становлення, розвиток, напрями вдоско-налення: монографiя / Б.1. Пшик; 1нститут регiональних дослiджень НАН Укра!ни. — К.: УБС НБУ, 2011. — 551 с.
2. Downs A. Economic Theory of Demokraty / A. Downs. — BostonA Harper, 1957. — P. 5.
3. Weber M. Economy and Society / M. Weber. // An Outline of Interpretative Sociology: G. Roth, C. Wittich eds. Berkeley University of California Press, 1978. — P.5.
4. Б'юкенен Дж. М. Суспшьш фшанси i суспшьний вибiр: Да протилежних бачення держави / Дж.М. Б'юкенен, Р.А. Масгрейв: Пер. з англ.. — К.: Академiя, 2004. — С. 5-15.
5. Благодетелева-Вовк С.Л. 1нституцшш змши середовища комерцiйних банюв / С.Л. Благо-детелева-Вовк // Вюник Укра!нсько! академi! банкiвсько! справи. — 2002. — №2(13). — С. 53-55.
Стаття надшшла до редакцп 20 вересня 2012 року
15
