CC BY
12Ф1НАНСОВИЙ РИНОК
УДК 336:336.77(477)
Пшик Б.1.,
к.е.н., доцент, Л1БС УБС НБУ
СУЧАСН1 МОДЕЛ1 ОРГАН1ЗАЦ11 Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНИХ В1ДНОСИН
НА Ф1НАНСОВОМУ РИНКУ
На основ1 вивчення наукових джерел охарактеризовано модел1 оргашзаци фшансово-кредитних ввдносин у розвинутих кра'нах, 'х особливосп, переваги [ недол1ки. Запропоновано авторський шдхвд до класифшаци моделей за такими ознаками: превалюванням певних вид1в фшансових шституцш — банк1вська, небанк1вська, банк1всько-корпоративна; ор1ентиром на результат фшансово-кредитних ввдносин — директивно-керована, програмна, пайова.
Ключовi слова: модель, фшансовий ринок, фшансово-кредитш ввдносини, фшансово-кредитш установи.
ВСТУП
Необхщшсть прискорення процесу формування швестицшних ресурс1в у св1товш економщ1 призвела до ютотних змш у фшансових ринках заруб1жних кра'н. Основш тенденци цих явищ частково вщобразились у посиленш концентраций зростанш та ушверсал1заци банюв, загостренш конкурентно' боротьби серед окремих груп фшансових посередниюв, що було спрямовано на пом'якшення або повне скасування обмежень у сфер1 швестицшно' д1яльносп.
Зважаючи на вщмшносп в особливостях економ1чного, пол1тичного та культурного життя кож-но' кра'ни, автоматично виникае шдстава для видшення щонайменше трьох тишв оргашзаци фшан-сово-кредитних вщносин — ринкового, адмшютративного 1 «змшаного». Перший тип передба-чае абсолютну свободу ринку та вщсутнють державного контролю. Кардинально протилежним до ринкового е адмшютративний тип, в основу якого покладено жорстке планування фшансово-кредитних вщносин та 'х всеб1чне державне регулювання. Третш тип — «змшаний», який по-еднуе в соб1 елементи двох зазначених вище титв { ч1тко не вщповщае жодному з них. З метою вияву позицш кожно' 1з моделей у певнш економ1чнш ситуаци зростае потреба в розгляд1 досвщу функцюнування вщповщних моделей в розвинутих кра'нах.
У св1товш теори 1 практищ питанням оргашзаци фшансово-кредитних вщносин, ефективного функцюнування фшансових ринюв присвячено низку дослщжень заруб1жних { в1тчизняних нау-ковщв. Зокрема, у фундаментальних працях Дж. Герл1, Л. Гершенкрона, Р.Голдсм1та, А. Дем1р-гуч-Кунта, Р. Кшга, Р. Левайна, П. Роуза, Дж. Сшю, Дж. Опглща подаеться анал1з процеав формування фшансових систем { ринюв з метою пошуку нових джерел економ1чного зростання. Од-нак "хш теоретичш обгрунтування { прикладш розробки, розраховаш на кра'ни з розвинутою рин-ковою системою господарювання, не повною м1рою вщповщають умовам розвитку вггчизняно' економши. Адаптащя заруб1жних розробок до умов { специфши фшансово-кредитно' д1яльносп в Украш становить значний науковий { практичний штерес 1 потребуе спещальних дослщжень. Також цим питанням прщшяють увагу й украшсью вчеш, зокрема В. Корнеев, С. Леонов, Б. Лущв, А. Мороз, С.Науменкова, I. Школьник та шш1, як дослщжують проблеми побудови в1тчизняного фшансового ринку в контекст швестицшного потенщалу банювсько' системи, розробки стратеги розвитку фшансового ринку Укра'ни. Водночас подальшого вивчення потребують питання економ1чних передумов формування в1тчизняно' модел1 оргашзаци фшансово-кредитних вщно-син на фшансовому ринку.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е анал1з д1ючих у свгговш практищ моделей оргашзаци фшансово-кредитних вщносин, виявлення 'х переваг та недолшв.
РЕЗУЛЬТАТИ
Сучасний шдхщ до класифшаци моделей оргашзаци фшансово-кредитних вщносин з вид1-ленням ринкового, адмшютративного 1 «змшаного» тишв, з одного боку, е цшком виправданим, однак занадто спрощеним. Повторюючи в загальних рисах найменш гром1здке розв'язання проблеми класифшаци економ1чних систем, вона мало слугувала б поглибленню анал1зу саме орга-
57
Науковий вкник: Фшанси, банки, швестици - 2013 - №2
шзаци фшансово-кредитних вщносин. Особливо це стосусться тих випадюв, коли при запровад-женш класифшаци вщмшносп в межах одного з титв е досить разючими, що зумовлюе не-обхщшсть вдосконалення ще" класифшаци. У таких випадках щеться про необхщшсть врахуван-ня не лише державного впливу, а й рол1 кожно' без винятку категорш економ1чних суб'екпв, роз-витку фшансово-кредитно" шфраструктури, досконалосп функцюнуючих в кра'ш системи фшан-сово' шдтримки { сприяння економ1чнш д1яльност1 тощо. Врахування ус1х цих складових е над-звичайно важливим, оскшьки, як свщчить анал1тичний огляд в1тчизняного 1 заруб1жного досвщу, "хнш вплив може виявитися визначальним на розвиток фшансово-кредитних вщносин у держав^ "хшх учасниюв та виршення широкого кола завдань { проблем сощально-економ1чного характеру. Таким чином, на нашу думку, доцшьно видшити низку моделей за такими ознаками: превалю-ванням певних вид1в фшансових шституцш — банювська, небанювська, банювсько-корпоратив-на; ор1ентиром на результат фшансово-кредитних вщносин — директивно-керована, програмна, пайова (рис. 1).
Рис. 1. Типи та модел1 оргашзаци ф1нансово-кредитних в1дносин (Розроблено автором)
Спинимось на дослщженш оргашзаци фшансово-кредитних вщносин у р1зних економ1чних системах, видшимо найбшьш характерш и види: 1) фшансово-кредитш вщносини в умовах адм> шстративно-командно" економши (колишнш СРСР); 2) фшансово-кредитш вщносини в умовах ринково' економши (США, Канада, Япошя, кра'ни Свропейського Союзу); 3) фшансово-кредитш вщносини у кра'нах, що розвиваються (Гонконг, Ивденна Корея); 4) фшансово-кредитш вщноси-ни у кра'нах ¡з перехщною економшою (Укра'на, Рос1я та ш).
За умов адмшютративно-командно" системи фшансово-кредитш вщносини в економщ1 мали обмежеш умови для 'х повного прояву, а тому теж спричинилися до низького р1вня ефективност господарювання держави. Показовим { характерним для цього перюду е надання прюритету { найбшьшо" уваги вивченню виробничих вщносин як вщносин м1ж людьми в процес виробницт-ва, розподшу, обм1ну { споживання матер1альних благ { послуг. Основна увага придшялася штере-сам держави, державних тдприемств { на останньому мющ опинялися штереси людини. У такш практищ фшансово-кредитш вщносини конкретизувалися вщповщно до завдань управлшня еко-ном1чними процесами, причому використовувалися далеко не вс аспекти таких вщносин. Загаль-не одержавлення власност змщуе центр прийняття ршень стосовно фшансово-кредитно" системи у б1к держави, яка в особ1 спещального органу цшковито контролюе цей напрям д1яльност1
58
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2013 - №2
шляxoм ycтaнoвлення вiдпoвiдниx плaнiв, викoнaння якиx зaбезпечyeтьcя вiдпoвiдними pеcypca-ми. XaparcrepTO, що позитивне piшення щодо фiнaнcyвaння aвтoмaтичнo oзнaчae вcебiчнy пiдтpим-ку з 6оку деpжaвниx opгaнiв — мiнicтеpcтв i вiдoмcтв, a ^ошове пoкpиття видaткiв не cтaнoвить жодно1 пpoблеми, що зaбезпечye неicтoтнy yчacть фiнaнcoвo-кpедитниx ycтaнoв в екoнoмiчниx npo^cax cyтo нoмiнaльнoю. Безпеpечнo, тaкoмy типoвi opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpедитниx вщно-cин вiдпoвiдae диpективнo-кеpoвaнa модель, що дae змогу в нaйкopoтшi пpoмiжки чacy мобшзу-вaти pеcypcи нa пpiopитетниx, з погляду деpжaви, oб'eктax вклaдaння кош^в. Пpoте ïï недoлiкoм e icroraa дефopмaцiя cтpyктypи poзмiщення фiнaнcoвиx pеcypciв, y pезyльтaтi чого згopтaeтьcя фiнaнcyвaння в пеpcпективниx гaлyзяx екoнoмiки. Вaдoю цieï мoделi e i неможливють бaнкpyт-cтвa пiдпpиeмcтв, що cro^^e ïx до безпеpеpвнoгo poзшиpення, незaлежнo вiд ефективнocтi вкта-дaння тa викopиcтaння кoштiв.
У зв'язку з пошуком oптимaльниx шляxiв poзвиткy фiнaнcoвo-кpедитнoï cиcтеми деякi економь cти ввaжaють зa дoцiльне pеaлiзoвyвaти y в^гонян^ yмoвax небанкгвську (aмеpикaнcькy) модель, ^и викopиcтaннi яко1 зaдoвoлення пoтpеб ^ом^лов^ кoмпaнiй y фiнaнcoвиx pеcypcax вщбу-вaeтьcя пеpевaжнo шляxoм poзмiщення цшнж пaпеpiв нa фiнaнcoвoмy pинкy. ^и цьому довго-cтpoкoвi кpедити вiдiгpaють менш вaжливy poль y фiнaнcyвaннi pеaльнoгo cектopy, a yчacть фiнaн-coвo-кpедитниx ycтaнoв, ocoбливo бaнкiв, зaкoнoдaвчo oбмеженa. Амеpикaнcькa модель oбмежye швестицшну тa пocеpедницькy дiяльнicть бaнкiв m pинкy кopпopaтивниx цiнниx пaпеpiв. У США yнiвеpcaльнi бaнки вiдпoвiднo до зaкoнy Глacca - Стiгaлa, ^ий^тею y 1933 poцi, були подшеш нa кoмеpцiйнi тa iнвеcтицiйнi. Кoмеpцiйним бaнкaм, якi зocеpеджyвaли cвoю дiяльнicть нa здiйcненнi тpaдицiйниx бaнкiвcькиx orapa^^ зaбopoнялocя пpoвoдити oпеpaцiï з цшними пaпеpaми, зa винят-ком деpжaвниx i мyнiципaльниx цiнниx пaпеpiв. 1нвестицшш бaнки здiйcнювaли дoвгocтpoкoвi кpедитнi вкгадення в poзвитoк пpoмиcлoвocтi тa доводили oпеpaцiï з цiнними пaпеpaми як зa влac-ний paxyнoк, тaк i зa paxyнoк клieнтiв. Кpiм цього, згiднo з вищенaзвaним зaкoнoм, бaнкaм зaбopo-нялocя зaймaтиcя aндеpaйтингoм тa oбмежyвaлиcя ïxнi oпеpaцiï з кopпopaтивними oблiгaцiями. Активну дiяльнicть m pинкy кopпopaтивниx цiнниx пaпеpiв ^оводять cпецiaльнi iнвеcтицiйнi шсти-тути — комтнп, фонди, a тaкoж чacткoвo й iнвеcтицiйнi бaнки [1].
Юpидичнo ця модель пpипинилa cвoe icнyвaння в кiнцi 1999 poкy, коли кoнгpеc США yxвaлив зaкoн Гpеммa - Лiчa - Блaйлi [2], яким зaкoн Глacca - Стiгaлa було cкacoвaнo, що cпpичинилo кapдинaльнi змiни в дiяльнocтi бaнкiв m pинкy ЦП. Вiдпoвiднo до зaзнaченoгo вище зaкoнy бaн-ки oтpимaли дoзвiл нa кyпiвлю кoнтpoльниx таке™ aкцiй iнвеcтицiйниx бaнкiв тa cтpaxoвиx кoмпaнiй, було знято обмеження щодо ^оведення кoмеpцiйними бaнкaми aндеpaйтингy тa га-paнтyвaння poзмiщення цiнниx пaпеpiв. Тaкi змiни cпpичинили poзшиpення впливу бaнкiвcькиx xoлдингiв y США. Але чеpез двa poки пicля ^ий^тся цього зaкoнy тa кpизи m pинкy цiнниx пaпеpiв, викликaнoï тpaгiчними пoдiями y веpеcнi 2001 po^, iнвеcтopи iнiцiювaли дoвoлi знaчнy кшькють cyдoвиx cпpaв пpoти iнвеcтицiйниx бaнкiв, звинyвaтивши ïx cпpичиненням кoнфлiктiв iнтеpеciв мiж бpoкеpcькими i aндеpaйтингoвими пiдpoздiлaми.
Пopяд iз бaнкiвcькими ycтaнoвaми arcr™^ дiяльнicть нa фiнaнcoвoмy pинкy ведуть cпецiaлi-зoвaнi фiнaнcoвo-кpедитнi iнcтитyти — швестицшш фонди i кoмпaнiï, тoдi як yчacть бaнкiв y фiнaнcyвaннi пiдпpиeмницькиx пpoектiв e менш ютотною. Зoкpемa, дoнедaвнa близько 70% npa-цюючиx пoвнoлiтнix гpoмaдян США pегyляpнo cпpямoвyвaли cвoï зaoщaдження в швестицшш фонди, a не та бaнкiвcькi депозити.
Тaкa cитyaцiя aбcoлютнo не пpитaмaннa Нiмеччинi, де iз зaгaльнoгo oбcягy зaoщaджень домо-гocпoдapcтв лише ^иблизно 10% cпpямoвaнo в швестицшш фонди, 9% — в a^iii, 14% — y цшш пaпеpи з фiкcoвaним пpoцентoм, зaте пеpевaжнa чacтинa тaкиx кoштiв ociдae m бaнкiвcькиx де-пoзитниx paxyнкax. Оpгaнiзaцiя фiнaнcoвo-кpедитниx вiднocин y Нiмеччинi здiйcнюeтьcя нa бaзi бaнкiвcькoï мoделi, ята xapaктеpизyeтьcя вищим piвнем дoвipи до бaнкiв, пopiвнянo з пoпеpед-ньою моделлю. Пpичoмy бaнкiвcькa cиcтемa ща кpaïни збеpiгae yнiвеpcaльний xapaктеp. Поот-лення кoнкypенцiï мiж кpедитними ycтaнoвaми i виникнення пpинципoвo нoвиx можливостей нa фiнaнcoвoмy pинкy змycили бaгaтьox бaнкiв до пошуку iншиx cпocoбiв пiдвищення дoxiднocтi cвoïx oпеpaцiй [3, с. 193-194].
Для uieï мoделi xapaктеpнoю e пеpевaгa кpедитнoгo методу фiнaнcyвaння, пpи цьому ocнoвним отошбом, що зaбезпечye ефективне викopиcтaння кpедитниx кoштiв, e вcтaнoвлення безпocеpед-нього кошролю нaд пoзичaльникaми шляxoм зтачнох yчacтi в х^ньому кaпiтaлi. Нaпpиклaд, «Deutsche Bank» e яcкpaвим пpиклaдoм тicнoï взaeмoдiï бaнкiвcькoï cиcтеми з ^омжловим cек-
S9
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G13 - №2
тopoм шляxoм yчacтi в кaпiтaлi понад 400 пpoмиcлoвиx i кoмepцiйниx компанш xiмiчнoï, мeтa-лypгiйнoï, eлeктpoтexнiчнoï, бyдiвeльнoï та мaшинoбyдiвнoï гaлyзeй, а також мae iнвecтицiйнi вклaдeння у cфepy тopгiвлi та пoбyтoвиx пocлyг [1, с. 272].
Cxoжicть пpинципiв opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин у Hiмeччинi та Япони чacтo мae cвoïм нacлiдкoм виcнoвoк пpo нeзнaчнi вapiaцiï oднieï мoдeлi. I xoчa Ф. Мишкш зaзнaчae, що фiнaнcoвo-пpoмиcлoвi гpyпи в Япони, на вiдмiнy вiд нiмeцькиx, e oфiцiйними oб'eднaннями вe-ликж фipм i фiнaнcoвиx пocepeдникiв, вш нe ввaжae таку вiдмiннicть в^шальною. Тaкi ime^o-вaнi cтpyктypи здатш кoнтpoлювaти coтнi чи тиcячi дpiбниx пiдпpиeмcтв поза cвoïми мeжaми i вжe тому можуть пpeтeндyвaти на poль «кожультанта» ypядy. Впливаючи на iнвecтицiйнi плани дepжaви, вeликi кopпopaцiï пepeтвopюютьcя на гoлoвниx peципieнтiв дepжaвниx фiнaнcoвиx pe-cypciв. Вiдпoвiднo банки, на ^отивагу нiмeцькiй мoдeлi, e швидшe пocepeдникaми мiж rapropa-щями та ypядoм у питaнняx peaлiзaцiï видiлeниx iз бюджeтy кoштiв, однак шяк нe e цeнтpoм пpийняття piшeнь, ocкiльки ним виcтyпae кopпopaцiя. Тicнa cпiвпpaця з ypядoм дae змогу peaлi-зувати cтpaтeгiчнi ^iopOTera, що пopяд iз дocкoнaлoю iнфopмaцieю пpo фiнaнcoвий пoтeнцiaл eкoнoмiчниx cyб'eктiв e вагомою пepeвaгoю opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин, якi poз-вивaютьcя за бaнкiвcькo-кopпopaтивнoю мoдeллю.
Caмe poль дepжaви у пiдтpимaннi нaцioнaльнoгo бiзнecy в Япони e доотть значущою. Ha npo-тивагу iншим мoдeлям, opieнтoвaним на втpyчaння дepжaви в eкoнoмiкy в paзi нecпpaцювaння pинкoвиx мexaнiзмiв, япoнcькa мoдeль мae пpeвeнтивний xaparcrep. Повчальним e япoнcький дocвiд вщбудови eкoнoмiки на ocнoвi cxeми пpiopитeтниx виpoбництв, згiднo з якою каштал чepeз Дep-жавну фiнaнcoвy кopпopaцiю вiдбyдoви кoнцeнтpoвaнo cпpямoвyeтьcя в бaзoвi гaлyзi ^омдало-вocтi. Що ж cтocyeтьcя бaнкiв, ocнoвнy чacтинy пopтфeля aктивiв циx ycтaнoв cтaнoвлять дep-жaвнi oблiгaцiï. Kpiм цього, значш кошти iнвecтyютьcя i в мунщипальш oблiгaцiï та oблiгaцiï вeликиx ^ом^лов^ пiдпpиeмcтв. Hoвa peфopмa бaнкiвcькoï стогеми, яка у 199S poцi cкacyвaлa багато oбмeжeнь щодо бaнкiвcькиx oпepaцiй у cфepi фiнaнcoвиx iнвecтицiй, а caмe: ycyнeння бap'epiв, якi заважали кoнкypeнцiï мiж банками i бpoкepcькими кoмпaнiями, зняття бaгaтьox за-6opo^ якi заважали банкам вводити нoвi фiнaнcoвi пpoдyкти, зaбeзпeчeння банкам вшьного до-cтyпy на pинoк фоцщв кoлeктивнoгo iнвecтyвaння, збiльшeння oбcягiв oпepaцiй з yпpaвлiння активами жбангав^кж iнcтитyтiв, зoкpeмa пeнciйниx фoндiв. Загалом можна зазначити, що у Япони побудовано мoдeль, яка cпpямoвaнa на iнтeгpaцiю бaнкiвcькoгo i пpoмиcлoвoгo ceктopiв.
Пpaктикa opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин дae змогу видiлити щe одну мoдeль ïx opгaнiзaцiï, яку можна визначити програмною. Як i для кopпopaтивнoï мoдeлi, для нeï xapaктepнa icroraa чacткa дepжaвнoгo фiнaнcyвaння. Однак у цш мoдeлi пocepeдникoм виcтyпae ж rapropa-цiя, а cпeцiaльний фiнaнcoвo-кpeдитний iнcтитyт, пpиклaдoм якого мoжe ^у^вати фонд отщаль-нo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy Фpaнцiï, який poзпopяджaeтьcя вiдпoвiднoю чacтинoю pecyp^ Мiнicтepcтвa фiнaнciв кpaïни. Пiльгoвe кpeдитyвaння, здiйcнювaнe фондом, дoпoвнюeтьcя по-датковими пшьгами та дepжaвними гapaнтiями для iнвecтицiйниx пpoeктiв, що включeнi в шди-кативний план poзвиткy eкoнoмiки кpaïни. Щe одним iз яcкpaвиx пpиклaдiв e cтвopeння в Ггали Iнcтитyтy peкoнcтpyкцiï i poзвиткy (1РР). Пoeднyючи в co6í pиcи банку i xoлдингy, 1РР функцюну-вав на ocнoвi cиcтeми дepжaвнoï aкцioнepнoï yчacтi: на кошти, oтpимaнi вщ eмiciï oблiгaцiйниx позик, з бюджeтy, вiд piзнoмaнiтниx дepжaвниx i мiшaниx фiнaнcoвиx ycтaнoв 1РР здiйcнювaв кушвлю вeликиx, у тому чиcлi кoнтpoльниx пaкeтiв aкцiй пpoблeмниx бaнкiв i пpoмиcлoвиx ком-пaнiй. За нeoбxiднocтi 1РР пpидбaвaв дoдaткoвi пaкeти акцш i фiнaнcyвaв банки та компани, якi cтaли його дoчipнiми компашями, або здiйcнювaв лiквiдaцiю cтpyктyp iз бeзнaдiйним фшажо-вим cтaнoвищeм.
Ошблива увага пpидiляeтьcя питанням фiнaнcoвo-кpeдитнoгo зaбeзпeчeння малого бiзнecy. Haпpиклaд, у Фpaнцiï фiнaнcoвo-кpeдитнa пiдтpимкa малого пiдпpиeмництвa мютить шиpoкий cпeктp видiв та фopм. Пpи цьому cпocтepiгaeтьcя чiткa тeндeнцiя до пiдвищeння poлi i функцш peгioнiв та мicцeвиx opгaнiв влади в poзв'язaннi пpoблeм, що cтocyютьcя тако1' пiдтpимки cyб'eктiв малого бiзнecy.
У цьому плaнi для втизняно1' пpaктики пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, а також для дepжaвниx cтpyктyp, якi poзpoбляють i peaлiзyють зaxoди щодо пiдтpимки пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, доцшь-ним бyдe вpaxyвaння дocвiдy Icпaнiï щодо opгaнiзaцiï cиcтeм фiнaнcoвo-кpeдитнoï пiдтpимки пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi. Cлiд зазначити, що в юпажьюй eкoнoмiцi пepeвaжaють мaлi та ce-peднi фipми. Фiнaнcoвa пiдтpимкa малж та cepeднix пiдпpиeмницькиx cтpyктyp на дepжaвнoмy piвнi здiйcнюeтьcя oпocepeдкoвaнo чepeз IMPI (iнcтитyт мaлиx i cepeднix пpoмиcлoвиx
60
Науковий вiсник: Фшанси, банки, iнвестицГi - 2G13 - №2
^д^^мотв), який являe coбoю автономну opгaнiзaцiю з влacним бюджeтoм, що пiдпopядкo-вyeтьcя Мiнicтepcтвy пpoмиcлoвocтi i e^prera^ Icпaнiï. Оcнoвними фopмaми фiнaнcoвoï пiдтpим-ки пiдпpиeмницькиx opгaнiзaцiй e cyбcидiï та пiльгoвi кpeдити. Джepeлoм фшажування e влacнi фiнaнcи iнcтитyтy (надаш йому дepжaвoю бюджeтнi acигнyвaння) та бангав^ю кpeдити.
Kpiм пepeлiчeниx, у cвiтi також icнyють й iншi вapiaнти opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вщно-етн, якi бaзyютьcя на пeвниx peлiгiйниx i кyльтypниx тpaдицiяx. Викликae зaцiкaвлeння й дiяльнicть фiнaнcoвo-кpeдитниx ycтaнoв юлам^кж кpaïн (Cayдiвcькoï Аpaвiï, Kyвeйтy, Пакистану, фану), яка фopмyeтьcя пiд впливом peлiгiйниx пpинципiв, що внocить вщповщш кopeктиви у функцю-нування фiнaнcoвo-кpeдитнoï cиcтeми. У зв'язку з цим ввaжaeмo за дoцiльнe видiлити щe одну мoдeль — пайову.
У мycyльмaнcькиx кpaïнax фiнaнcoвo-кpeдитним ycтaнoвaм кaтeгopичнo зaбopoнeнo викopиc-товувати активи i паотви з фiкcoвaними пpoцeнтними ставками, що cro^^e ocтaннix до пошуку oптимaльниx cxeм, якi здeбiльшoгo нaближeнi до пайового фiнaнcyвaння. Як давило, icлaмcькi банки та iншi установи повинш вxoдити до cклaдy заотовниюв позичальника i oтpимyвaти части-ну пpибyткiв вiдпoвiднo до вклaдeниx кошив у кaпiтaл цього cyб'eктa [4, с. 21-22].
Мoдeль, яка фopмyeтьcя у вiтчизнянiй eкoнoмiцi, нe повною мipoю збiгaeтьcя зi cфopмoвaни-ми у cвiтoвiй пpaктицi типами. №вна cxoжicть з yнiвepcaльнoю мoдeллю виявляeтьcя в мexaнiз-мax iнвecтyвaння. А вщмшшсть пoлягae в тому, що в У^аш фyнкцioнyють кoмepцiйнi банки, кoтpi нaмaгaютьcя дивepcифiкyвaти cпeктp ^о^нован^ пpoдyктiв, а також нeбaнкiвcькi фшан-coвo-кpeдитнi ycтaнoви. Якщо у poзвинeниx кpaïнax чacткa бaнкiв cтaнoвить близько половини вж aктивiв фiнaнcoвo-кpeдитнoï статеми, то в yкpaïнcькiй eкoнoмiцi пepeвaжнa чacткa oпepaцiй пpипaдae caмe на кoмepцiйнi банки. Вiтчизнянa фiнaнcoвo-кpeдитнa cиcтeмa xapaктepизyeтьcя яcкpaвo виpaжeнoю пepeвaгoю банюв над нeбaнкiвcькими ycтaнoвaми.
Мoжливocтi функцюнування жбан^^к^ фiнaнcoвo-кpeдитниx ycтaнoв як активна yчacникiв фoндoвиx pинкiв пoв'язaнi з дocягнeнням pинкoм пeвнoгo piвня opгaнiзaцiï. Лишe в пepcпeктивi вони зможуть cтaти вeликими iнcтитyцiйними iнвecтopaми i rocicra тe мicцe, кoтpe займають нинi нeбaнкiвcькi фiнaнcoвo-кpeдитнi ycтaнoви у ^arnax iз poзвинeнoю pинкoвoю eкoнoмiкoю.
Разом з тим yнiвepcaльний xaparcrep yкpaïнcькиx кoмepцiйниx бaнкiв мae вимyшeний xapa^ тep, що зyмoвлeнo ^абким poзвиткoм фiнaнcoвиx pинкiв та жбан^^к^ фiнaнcoвo-кpeдитниx ycтaнoв. Унiвepcaльнa мoдeль пов'язана з пiдвищeнoю pизикoвaнicтю бaнкiвcькoï дiяльнocтi, позаяк, кpiм pизикiв бaнкiв за iнвecтицiйними вклaдeннями, пpиcyтнi pизики, xaparcrepri для iншиx нaпpямiв бaнкiвcькoï дiяльнocтi. Алe в той жe чac пepcпeктиви бaнкiв значною мipoю зaлeжaть вiд cтaнy cпpaв нaйбiльшиx к^нив, в oбopoт якиx зaлyчeнi (шляxoм yчacтi в aкцioнepнoмy каш-тaлi i oблiгaцiйниx пoзикax) знaчнi фiнaнcoвi pecypcи.
Ha нашу думку, можливоеп aдaптaцiï зapyбiжнoгo дocвiдy до у^аш^ю!' cпeцифiки фшажо-вo-кpeдитниx вiднocин стад шукати у тaкиx нaпpямax: poзpoблeння мoдeлi opгaнiзaцiï poбoти фiнaнcoвo-кpeдитниx установ на pинкy цiнниx пaпepiв та poзpoбкa вiдпoвiдниx кoмпeнcaцiйниx мexaнiзмiв; надання пocepeдницькиx пocлyг у paмкax фiнaнcoвиx cyпepмapкeтiв; yпpoвaджeння зapyбiжниx iнcтpyмeнтiв фiнaнcoвo-кpeдитнoгo cтимyлювaння малого i cepeдньoгo бiзнecy; фop-мування та фyнкцioнyвaння в Укpaïнi cпeцiaлiзoвaниx iнвecтицiйниx бaнкiв.
У табл. 1 пepepaxoвaнo ocнoвнi мoдeлi opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин, вказано ïxm ocoбливocтi, а також кpaïни, яю можуть cлyгyвaти зpaзкaми кoжнoï з ниx.
Пpи цьому cлiд наголо^ти, що цi вci мoдeлi e eтaлoнними i дoвoлi piдкo тpaпляютьcя в чистому виглядi. До того ж динaмiчний poзвитoк cвiтoвoï eкoнoмiки зyмoвлюe ïx взaeмoпpoникнeння та ст^анм чiткиx мeж мiж ними. Загалом, зaзнaчeнi тeндeнцiï в майбутньому, oчeвиднo, вимага-тимуть yтoчнeння нaвeдeнoï вищe типiзaцiï. Пpoтe cьoгoднi вона e доотть зpyчним iнcтpyмeнтoм дocлiджeння пpoцeciв opгaнiзaцiï poзвиткy фiнaнcoвo-кpeдитниx в^дностн.
Узaгaльнeний зapyбiжний дocвiд opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин пoкaзye, що дep-жава бepe активну yчacть у фopмyвaннi cиcтeм фiнaнcoвo-кpeдитнoï пiдтpимки дiяльнocтi шд^и-eмницькиx cтpyктyp. Пpи цьому чим багатша кpaïнa, тим дocкoнaлiшi фopми фiнaнcoвoï пiдтpим-ки пiдпpиeмницькиx opгaнiзaцiй з боку дepжaви i п^^тем^в.
Пpи цьому cлiд зауважити, що об^аючи ту чи iншy мoдeль opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин для У^аши, нeдoцiльнo пepeнocити пoвнicтю дocвiд зapyбiжниx кpaïн, а лишe тi eлe-мeнти, якi зaбeзпeчaть банкам макетмальну кoнкypeнтocпpoмoжнicть фiнaнcoвoгo pинкy та c^^ ятимуть зaбeзпeчeнню cтaлoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Haцioнaльнa мoдeль фiнaнcoвoгo pинкy в Укpaïнi нe повинна oбмeжyвaтиcя наявною зaкoнoдaвчoï базою та нopмaтивнo-пpaвoвими вимо-
61
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2G13 - №2
Таблиця 1. Особливост моделей оргашзацп фшансово-кредитних вщносин *
Назва модел Характернi особливост КраТна Домiмуючi фшансо-во-кредитмi вщно-сини
1 2 3 4
За превалюванням певних видiв фшансових тсшитуцш
Банювська 1) утверсальний характер банювсько! д1я-льносп; 2) наявтсть у власносп банив значних пакетов акцш корпорацiй; 3) контролювання органами банювського нагляду 1нвестиц1йних посередник1в Н1меччина Банки-корпораци, банки-домогосподарства
Небанювська 1) розмежування функцш комерщйних та швестищйних баншв; 2) широка мережа пенсшних та 1нвестиц1й-них фондов США Банки-щдприемства, НФКУ- домогоспо-дарства
Банювсько-корпоративна 1) основними позичальниками держави ви-ступають корпораци; 2) значний стутнь 1нгеграцп банювського 1 промислового катталу; 3) фшансування прiоригегних виробництв спец1ал1зованими державними фшансово-кредитними установами Япошя, Шв-денна Корея пщприемства - держава, банки - тд-приемства, держава -НФКУ - тдприемст-ва
За орieнтиром на результат фшансово-кредитних вiдносин
Директивно-ор1ентована 1) держава е головним швестором; 2) одержавлення власностi; 3) директивний розподiл фiнансових ресур-ав; 4) номiнальна участь фшансових ринюв в економiчних процесах СРСР, Куба, Швтчна Корея держава - пвдприем-ства, держава - до-могосподарства
Програмна 1) головним гарантом кредит е держава; 2) широке застосування кредитних i подат-кових стимул1в для виконання платв фшан-сування; 3) значна частка державного фiнансування; 4) наявнiсть значного спектра спещальних програм щодо пдтримки розширення бiзнесу, особливо малого Францiя, 1спа-тя, Велико-бриганiя, 1тал1я держава - пвдприем-ства (переважно малого бiзнесу)
Пайова 1) заборона на використання актив1в i паси-вiв з фшсованими процентними ставками; 2) розвиток пайового фшансування i страху-вання; 3) кредитори переважно виступають у ролi спiввласникiв свок позичальникiв Саудiвська Аравiя, 1ран, Пакистан, Кувейт, ОА£ Пвдприемства - банки - тдприемства
* Розроблено автором
гами регулятивних оргашв, зокрема НБУ, Нацюнально' комюн з цшних папер1в { фондового ринку, Нацюнального комюн з регулювання ринюв фшансових послуг, Антимонопольного ком1тету тощо. Вона мае враховувати традици, фшансов1 технологи та характер вщносин, що формуються на фшансовому ринку.
Таким чином, стереотип д1яльност1 банювських установ заруб1жних кра'н з стабшьним фшан-совим ринком поки що не може бути повнютю застосований в укра'нських умовах, проте вивчен-ня св1тового досвщу щодо банювсько' д1яльност1 ни ринку ЦП дозволяе видшити вщповщш фор-ми та методи, яю можуть бути апробованими в Укра'ш. Досвщ економ1чно розвинутих заруб1ж-них кра'н у сфер1 банювських операцш у сфер1 проведення операцш з цшними паперами обов'яз-ково повинен бути врахованим у ход1 розробки фшансового законодавства Укра'ни та в практищ швестицшно' д1яльносп в1тчизняних банюв.
62
Науковмй в1сммк: Ф1мамсм, банки, швестицп - 2013 - №2
ВИСНОВКИ
Таким чином, на основ1 анал1зу заруб1жного досвщу систематизовано низку моделей оргашзаци фшансово-кредитних вщносин за такими ознаками: превалюванням певних вид1в фшансо-вих шституцш — банювська (Шмеччина); небанювська (США); банювсько-корпоративна (Япо-шя, Ивденна Корея); ор1ентиром на результат фшансово-кредитних вщносин — директивно-ке-рована (СРСР, Куба, Швшчна Корея); програмна (Франщя, 1спашя, Великобриташя, 1тал1я); па-йова (Саущвська Арав1я, 1ран, Пакистан, Кувейт, ОАС).
Проведений нами анал1з наукових i статистичних джерел показав тяжшня структури в1тчизня-ного фшансового ринку до банювсько" модель Свщченням цього е перевага банювського креди-тування економiки як форми залучення фiнансових ресурсiв, домiнування банюв як головних емiтентiв i торговщв цiнними паперами на фондовому ринку.
Водночас низький рiвень капiталiзацii банюв на даний час не дозволяе фшансувати масш-табнi iнвестицiйнi проекти, ставить пiд сумнiв позицп банюв у майбутньому. Це актуалiзуе значення фшансово-кредитних вщносин на фондовому ринку. Сьогодш очевидним е те, що роль банкiвських i небанкiвських фшансово-кредитних установ усе бшьш вiдчутна в економщь Важ-ливо оцiнити стутнь 'хнього впливу на розвиток економiчних суб'ектiв, що е предметом по-дальших дослiджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Игонина Л.Л. Инвестиции: Учеб. пособие / Л.Л. Игонина; под. ред. д-ра экон. наук, проф. В.А. Слепова. — М.: Юристъ, 2002. — 480 с.
2. Gramm — Leach — Bliley Act 1999/10/28/ [Електронний ресурс] / Режим доступу: www. senate .gov.
3. Пшик Б.1. Фшансово-кредитш вщносини в Укра'ш: проблеми становлення, перспективи розвитку, напрями вдосконалення: монографiя / Б.1. Пшик; 1нститут регiональних дослщжень НАН Укра'ни. — К.: УБС НБУ, 2011. — 530 с.
4. Шапран В. 1сламська модель функцюнування банювсько" системи, перспективи розвитку та взаемодн з банкiвським сектором / В. Шапран // Фондовий ринок. — 2006. — № 36. — С. 21-22.
Стаття надшшла до редакцп 10 лютого 2013 року
63
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №2
