CC BY
39
References
1. Belinska Ya. V., Kachur A. V. (2014). Vplyv hroshovo-kredytnoi polityky na makropokaznyky konkurentospromozhnosti ekonomiky [Influence of monetary policy on macroindicators of economy's competitiveness]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 9-10(1), рр. 77-80 [in Ukrainian].
2. Bolhar T. M. (2013). Problemni kredyty u bankivskii diialnosti v umovakh finansovoi kryzy [Problem loans in banking activity in the conditions of the financial crisis]. Kre-menchuk, Publishing House of PP Shcherbatykh O. V. [in Ukrainian].
3. Velychkin V. O, Hordiienko V. O, Tymoshenko M. V. (2017). Bankivske kredytuvannia [Banking lending]. Dnipro, University of Customs and Finance, Accent PP [in Ukrainian].
4. Novyye vyzovy dlya denezhno-kreditnoy politiki v sovremennykh usloviyakh [New challenges for monetary policy in modern conditions]. (2012). Kn. 2: Vzglyad iz Ukrainy — Book. 2: A look from Ukraine. Kiev, Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine [in Russian].
5. Dziubliuk O. V. еt al. (2014). Hroshovo-kredytne rehuliuvannia u mekhanizmi zabezpechennia makroekono-michnoi stabilizatsii i efektyvnosti funktsionuvannia bankivskoi systemy Ukrainy [Monetary and credit regulation in the mechanism of macroeconomic stabilization and efficiency of functioning of the banking system of Ukraine]. Ternopil, TNEU [in Ukrainian].
6. Liashenko V. Y. (2012). Finansovo-regulyatornyye rezhimy stimulirovaniya ekonomicheskogo razvitiya: vvedeniye v ekonomicheskuyu rezhimologiyu [Financial and regulatory regimes to stimulate economic development: an introduction to economic regimeology]. Donetsk, Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Russian].
7. Zarutska O. P. (2016). Doslidzhennia vyvedennia ukrainskykh bankiv z rynku z vykorystanniam strukturno-funktsionalnoho analizu [The study of removing of Ukrain-
ian banks from the market with structural-functional analysis]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2, рр. 73-78 [in Ukrainian].
8. Saveliev Ye. V., Kuryliak V. Ye., Lyzun M. V., Lishchynskyi I. O. (2018). Kontseptualnyi dyskurs vyboru rezhymu valiutno-kursovoi polityky Ukrainy [Conceptual discourse on the choice of the regime of the currency and exchange rate policy of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1, рр. 133-149 [in Ukrainian].
9. Musiiets V. (2009). Rozvytok natsionalnoi bankivskoi systemy yak shliakh intehratsii Ukrainy do ЕS [Development of the national banking system as a way of Ukraine's integration into the EU]. Finansy ta kredyt — Finance and Credit, 6, рр. 27-34 [in Ukrainian].
10. World's Best Banks 2017. Retrieved from https: //www.gfmag.com/magazine/october-2017/worlds-best-banks - 2017-enhancing-customer-experience.
11. The World's 100 Largest Banks. S&P Global Market Intelligence report. Retrieved from https://www.spglobal. com/marketintelligence/en/news-insights/research/the-world-s-100-largest-banks.
12. Paluszak G. (2002). Systemy bankowe w procesie europejskiej integracji walutowej. Poznan, Akademia Ekonomiczna w Poznaniu.
13. Savelko S. O. (2011). Dosvid ta osoblyvosti funktsionuvannia bankivskykh system yevropeiskykh krain [Experience and peculiarities of functioning of banking systems of European countries]. Efektyvna ekonomika — Effective economy, 8. Retrieved from http:// www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=645 [in Ukrainian].
14. Interest rates of central banks in Europe. (n.d.). Retrieved from https://www.fxstreet.com.
15. Kliuchovi vidsotkovi stavky providnykh tsent-ralnykh bankiv [Key interest rates of leading central banks]. (n.d.). Retrieved from http://www.forexua.com/ ua/ analytic/rates [in Ukrainian]..
16. Randow J., Kennedy S. Negative interest rates.
(n.d.). Retrieved from_https://www.bloomberg.com/
quicktake/negative-interest-rates.
К. С. Жадько
академж АЕН Украти,
I. Д. Падерш
академж АЕН Украти,
Н. В. Гуртова,
м. Днтро
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ MAPKEraHTOBOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ПРОМИСЛОВИХ ПЩПРИеМСТВАХ
Актуальш проблеми. Основними проблемами про-мислових пщприемств е: невщповщшсть юнуючо1 маркетингово'1 стратеги умовам зовншнього середо-вища, недосконала дiяльнiсть у сферi реклами та сти-мулювання збуту, низький рiвень самооргашзацп у здшсненш маркетингово'1 дiяльностi, вщсутшсть до-свщчених маркетолопв. Така ситуащя потребуе ство-рення адекватно'1 ринково'1 оргашзацшно'1 структури, удосконалення бiзнес-процесiв щодо розроблення та
продажу продукцп, формування комплексно'1 системи якоси, розширення каналiв збуту продукцп, викорис-тання сучасних лопстичних метсдав, проведення ш-тенсивно'1 рекламно'1 та iнформацiйноï дiяльностi.
Останн1 публжацп та дослдження. Сутшсть управ-лiння маркетингом розкрита в працях багатьох зару-бгжних i вiтчизняних авторiв, таких як 1.М. Акимов, А. А. Антонюк, Т. А. Гайденко, О.1. Зайцева, Л. П. Коваленко, Ф. Котлер, В.В. Липчук, Т.С. Максимова,
А.Ф. Павленко, В.П. Пилипчук, В. Руделiус, К.О. Сорока, Н.О.Тунщький, 0.6. Шафран та ш.
У роботах цих науковщв розглядаеться поняття маркетингово! дiяльностi на пiдприемствi, традицш-ний пщхщ до управлiння маркетинговою дiяльнiстю, система управлiння маркетингом на сучасному щд-приемствi, поняття комплексу маркетингу. Але незва-жаючи на те, що значна юльюсть учених-економiстiв займаеться проблемами промисловоси, питання вдос-коналення маркетингово! дiяльностi саме на пщпри-емствi вирiшено не повною мiрою i потребуе окремого дослiдження.
Мета статп — узагальнення теоретичних та мето-дичних основ маркетингово! дiяльностi пiдприемств.
Основний матерiал. Маркетинг — це будь-яка дiя-льнiсть у сферi ринку, спрямована на просування то-варiв, робiт i послуг вщ того, хто !х робить, до того, хто !х потребуе, за допомогою обмiну. У такому ви-глядi маркетинг iснуе бшьше 7 тис. роив з часу тре-тього суспшьного подолу пращ: вщщлення купця — ко-мерцшного посередника вiд виробниюв товарiв — ре-мiсникiв, пiдкрiплене появою грошей як загального еквiваленту вартостi. Основними поняттями маркетингу, що характеризують ринок, е: нестаток, потреба, товар, попит, ринок, угода, обмш, щна [4, с. 6].
Розглянемо визначення основних понять:
— нестаток — почуття, яке вiдчуваеться людиною у нестачi чого-небудь, вони дуже рiзноманiтнi та складнi. Це й основш фiзiологiчнi нестатки в !ж1, теплi, безпецi, i соцiальнi нестатки в духовнш близь-костi, схильносп, а також особистi нестатки в знаннях та самовираженш;
— потреба — нестаток, що прийняв специфiчну форму вщповщно до культурного рiвня й особистостi людини. Потреби залежать вiд культурного рiвня да-ного суспшьства;
— товар — усе, що може задовольнити рiзнi потреби людини за допомогою ринку з метою прид-бання, використання i споживання;
— ринок — регульована сукупнiсть економiчних вiдносин мiж фiзичними та юридичними особами — суб'ектами рiзних типiв i форм власносп та господа-рювання в межах окремих кра!н i свггового господар-ства з приводу оргашзацГ! та купiвлi-продажу рiзнома-нiтних товарiв i послуг вiдповiдно до закошв товарного виробництва;
— угода — комерцшний обмiн мГж сторонами;
— обмт — акт одержання вщ кого-небудь бажа-ного товару з пропозищею чого-небудь замiсть нього (бартер);
— щна — вартють товару, яку сплачуе покупець продавцю.
Комплекс маркетингу — одне з основних понять сучасно! системи маркетингу. Вш визначаеться в та-кий споетб: комплекс маркетингу — це набiр змiнних факторiв маркетингу, що пщдаються контролю, су-купнiсть яких пщприемство використовуе у прагненнi викликати бажану вщповщну реакцiю з боку цшьового ринку [5, с.24].
До комплексу маркетингу входять ус заходи, що вживае пiдприемство для збiльшення попиту на свiй товар. Численнi можливоси можна об'еднати в чотири основш групи: товар, щна, методи поширення i ме-тоди стимулювання.
Товар — це набiр виробiв i послуг, що пщприемство пропонуе цшьовому ринку.
Цша — грошова сума, яку споживачi мають спла-тити для одержання товару. Призначена пщприем-ством щна повинна вщповщати сприйнятiй щнносп пропозицГ!, iнакше споживачi будуть купувати товари конкурентiв.
Методи поширення — дiяльнiсть, завдяки як1й товар стае доступним для цiльових споживачiв.
Методи стимулювання — ус^ляка дiяльнiсть пiд-приемства, спрямована на поширення вщомостей про високу як1сть свого товару i переконання цiльових споживачiв купувати його.
1снуе п'ять основних mдходiв, на основi яких ко-мерцiйнi органiзацi! ведуть свою маркетингову дiяль-нiсть:
— концепцiя вдосконалення виробництва;
— концепцiя вдосконалення товару;
— концепщя iнтенсифiкацi! комерцiйних зусиль;
— концепцiя класичного маркетингу;
— концепщя сучасного маркетингу (соцiально-етичного) [3, с. 83].
Концепщя вдосконалення виробництва
Це один iз найдавнших mдходiв, яким керуються продавцi. Концепщя стверджуе, що споживачi будуть прихильш до товарiв, як1 широко вiдомi i доступнi за цiною, а отже, керiвництво повинне зосередити сво! умiння на вдосконаленнi виробництва та пщвищенш ефективностi системи розпод^лу.
Застосування концепщ! пiдходить у двох ситуа-цiях. Перша — коли попит на товар перевищуе пропо-зищю. На цей випадок керiвництву варто зосереди-тися на вишукуваннi способiв зб^льшити виробництво. Друга — коли собiвартiсть товару занадто висока й !! необхiдно знизити, для чого необхщно пiдвищення продуктивностi.
Концепщя вдосконалення товару
Ця теорiя стверджуе, що споживачi будуть при-хильнi до товарiв, як1 мають найвищу яюсть, кращi експлуатацiйнi властивостi i характеристики, а отже, оргашзащя повинна зосередити свою енерпю на по-стшному вдосконаленнi товару.
Концепцiя вдосконалення товару призводить до «маркетингово! короткозороси». Наприклад: вироб-ники логарифмiчних лiнiйок вважали, що iнженерам потрiбнi лiнiйки, а не можливють робити розрахунки, i випустили з уваги «загрозу» з боку електронних ка-лькуляторiв.
Концепщя ттенсифжацн комерщйних зусиль
Вщповщно до ще! концепцГ!, споживачi не будуть купувати товари пщприемства в достатшх кшькостях, якщо воно не докладае значних зусиль у сферi збуту i стимулювання.
Особливо агресивно використовують цю концеп-цiю щодо товарiв пасивного попиту, тобто товарiв, про придбання яких покупцi звичайно не думають, наприклад: страховка, енциклопедичш словники. У цш дiя-льносп розробленi i доведенi до досконалосп рiзнi прийоми виявлення потенцiйних покупщв. Практику-ють твердий продаж щодо таких ходових товарiв, як автомобшь Мета всього цього — «завести» ктента й змусити зробити покупку на мющ
КонцепцГ! iнтенсифiкацi! комерщйних зусиль i класичного маркетингу часто плутають один з одним. Об'ект основно! уваги в першiй концепцГ! — наявний товар пщприемства. Забезпечення прибуткового збуту
вимагае напруження комерцшних зусиль i вжиття за-собiв щодо стимулювання. У концепци класичного маркетингу таким об'ектом е цiльовi клiенти пщпри-емства з !х нестатками i потребами. За сво!м значен-ням концепцiя класичного маркетингу — це орiентацiя на нестатки i потреби клiентiв, визначена комплекс -ними зусиллями маркетингу, нацшеними на ство-рення споживчого задоволення як основи для досяг-нення щлей оргашзаци.
Концепщя класичного маркетингу
Ця концепщя стверджуе, що запорукою досяг-нення цшей оргашзаци е визначення нестатюв i потреб цшьових ринюв та забезпечення бажано! задово-леностi бшьш ефективними i бiльш продуктивними, н1ж у конкурента, способами.
Суть концепци класичного маркетингу визнача-ють за допомогою висловiв типу: «Вщшукайте потреби i задовольшть !х», «Любгть клiента, а не товар». Пози-тивними прикладами застосування класичного маркетингу служать компанп «МТС», «Форд», 1М та ш.
Концепщя сучасного маркетингу
Сучасний чи сощально-етичний маркетинг стверджуе, що завданням тдприемства е визначення потреб та штереетв цшьових ринюв i забезпечення !х задоволеностi бшьш ефективними, шж у конкурентiв, способами з одночасним збереженням чи змщненням добробуту споживача та суспшьства в цiлому. Вона по-роджена сумнiвами стосовно вщповщноста засад класичного маркетингу нашому часовi з його попршен-ням стану навколишнього середовища i природних ре-сурсiв, демографiчними проблемами, шфлящею, зане-дбаним станом сфери сощальних послуг тощо.
Ця концепцiя вимагае вщ органiзаторiв ринку враховувати в межах политики маркетингу три фак-тори. Спочатку пiдприемства виходили зi сво!х штере-сiв одержати якомога бшьший прибуток. Потiм вони стали усвщомлювати стратегiчну значимiсть задоволення кутвельних потреб споживача, у результата чого й з'явилася концепцiя маркетингу. Зараз, приймаючи рiшення, пiдприемства починають думати й про ште-реси суспшьства.
Грунтуючись на принциповiй методологи маркетингу як ринково! концепци управлшня i збуту, спро-буемо знайти унiверсальний пiдхiд щодо визначення й опису маркетингових функцш та приведення !х до ло-пчно несуперечливо! системи. Цей пiдхiд полягае у видшенш чотирьох блоюв комплексних функцiй i ряду пiд функцш у кожному з них [4, а 14].
Структурно вони мають таких вигляд:
Аналтична функцш:
— вивчення ринку;
— вивчення споживачiв;
— вивчення структури тдприемства;
— вивчення товарно! структури ринку;
— аналiз внутршнього середовища пiдприемства.
Виробнича функцш:
— оргашзащя виробництва нових товарiв, роз-робка нових технологш;
— органiзацiя матерiально-технiчного поста-чання;
— управлшня яюстю i конкурентоздатшстю про-дукци.
Збутова функцш:
— оргашзащя системи товароруху;
— оргашзащя сервюу;
— органiзацiя системи формування попиту i стимулювання збуту (ФОПСТИЗ);
— проведення товарно! пол^ики;
— проведення цшеспрямовано! щново! полiтики. Функцш управлшня i контролю:
— оргашзащя стратепчного й оперативного пла-нування на пiдприемствi;
— шформацшне забезпечення управлiння маркетингом;
— оргашзащя системи комушкацш на тдприем-
ствi;
— органiзацiя контрою маркетингу. 1снують таю види маркетингу: конверсшний — попит на товар чи послуги нега-
тивний, необхiдно його стимулювати;
стимульований — попиту на товар чи послуги не-мае, необхщно його створити;
розвивальний — попит потенцшний, необхiдно зробити його реальним;
ремаркетинг — попит знижуеться, необхiдно його оновити, дати йому новий iмпульс;
синхромаркетинг — попит коливаеться, необхщно його стабМзувати;
пiдтримуючий маркетинг — попит вщповщае можливостям пiдприемства, необхiдно тдтримувати його стабiльнiсть;
демаркетинг — попит надмiрний, необхiдно його знизити;
протидiючий маркетинг — сформувався нащона-льний попит, його варто звести до нуля.
Якщо виходити зi сфери й об'екта користування, то варто назвати так! види маркетингу: внутршнш, експортний, iмпортний, науково-техшчний, маркетинг прямих швестицш, м1жнародний, промисловий, маркетинг за видами товарiв i послуг тощо.
Маркетологи в сво!й практичнiй дiяльностi часто використовують iншi пiдходи у класиф^ци видiв маркетингу. Розрiзняють маркетинг оргашзацш, маркетинг особистостi, масовий маркетинг, вiртуальний маркетинг, некомерцiйний маркетинг.
Маркетинг оргашзацш — вид дiяльностi, спрямо-ваний на створення та пщтримання позитивного iмiджу пiдприемства.
Маркетинг особистоста — вид дiяльностi для створення iмiджу особистостi. Для змши ставлення гро-мадськостi до себе персональний маркетинг використовують полгтичш дiячi, актори, спортсмени та ш.
Масовий маркетинг характеризуеться масовим виробництвом одного виробу, призначеного для вах покупщв у рiзних сегментах ринку.
Вiртуальний маркетинг — система знань про про-позицiю, мюце товару на ринку на основi шформацш-них технологiй.
Некомерцiйний маркетинг — дiяльнiсть, спрямо-вана на створення та пщтримку позитивно! думки й iмiджу в окремих групах населення про дiяльнiсть щд-приемств та оргашзацш, !х професiйну актившсть.
До некомерцiйних органiзацiй вiдносять та орга-нiзацi!, яю мають суспшьне значення та користь, на-приклад школи, музе!, Червоний Хрест, рiзнi фонди.
Поняття середовища маркетингу передбачае ви-дшення мiкро- i макросередовища (внутрiшнього i зо-внiшнього середовища).
Мжросередовище — сукупнiсть вiдносин, що складаються всерединi пiдприемства i та зв'язки, яю на
мiкрорiвнi забезпечують йому одержання прибутку в результата реатзацп на ринку визначеного товару.
Суб'ектами мжросередовища е саме середовище, конкурента, постачальники, посередники, клiенти, а також контакты аудиторГ!.
Контактнi аудиторГ! — це групи осiб ^зичних та юридичних), яю виявляють реальну чи потенцiйну за-цiкавленiсть пщприемством i можуть впливати на його дiяльнiсть (фiнансовi кола, засоби масово! iнформацi!, державнi заклади та шш^.
Макросередовище — бiльш широке поняття, яке включае фактори, що впливають на всi елементи мж-росередовища пщприемства, якими воно не може управляти, тому що е неконтрольованими факторами.
Основними факторами макросередовища, в якому функщонуе пiдприемство е: демографiчнi, еко-номiчнi, природнi, полГгачш, науково-технiчнi, куль-турнi.
Сегмент ринку — це особливим чином видшена частина ринку (група споживачiв), що мае деяю зага-льнi ознаки. За допомогою сегментацГ! ринку пщпри-емство одержуе можливiсть найкращого задоволення бажань i потреб покупця за рахунок модифiкацi! товару у зв'язку з перевагою визначено! групи людей. За ще! умови тдвищуеться конкурентоздатнiсть товару (наявний зв'язок мГж науково-технiчною полiтикою пiдприемства iз запитами чГтко виявлених груп спо-живачiв) та орiентацiя на конкретну людину. Така стратегiя оберiгае пiдприемство вщ зайвих зусиль у бо-ротьбi з безлiччю конкурентiв.
Процес ринково! сегментацГ! складаеться з чоти-рьох фаз:
— визначення ознак, на mдставi яких ринок роз-биваеться на сегменти;
— використання цих ознак для визначення всГх значних ринкових сегменпв;
— визначення загального цшьового ринку шляхом об'еднання тих ринкових сегменпв, що найбшьше вiдповiдають штересам пiдприемства;
— практичне використання ринково! сегментацГ! в маркетинговш i виробничш дiяльностi пiдприемства.
Ознака сегментацГ! — це показник способу видь лення даного сегмента на ринку. Вибiр ознак сегментацГ! визначаеться видом ринку (споживчих товарiв, товарiв виробничого призначення тощо) [4, с.30].
Перед остаточним ршенням про купiвлю товару людина проходить таю етапи: усвщомлення проблеми, пошук шформацГ!, оцiнка варiантiв, рiшення щодо ку-пiвлi, реакщя на покупку.
Маркетингове дослiдження являе собою система-тичний збiр i ретельний аналiз даних стосовно проблем, пов'язаних з маркетингом товарiв i послуг. Це комплексне поняття, що включае вс види дослщни-цько! дiяльностi, пов'язанi з управлшням маркетингом.
Важливим практичним елементом маркетингу е полiтика товарна, цiнова, продаж та просування [4, с.68].
■ Маркетингова товарна полГгака включае товар i його класифiкацiю; життевий цикл товару; това-рнi марки; дизайн та упаковка продукцп; сервiсне об-слуговування; стратегiя розробки нових товарiв; кон-курентоспроможностi товару.
■ Маркетингова щнова полiтика: цiна i попит; стратеги щн; установлення цiни; методи маркетинго-
вого щноутворення; державна полГгака регулювання цiн.
■ Маркетингова полГгака продаж: структура ка-налiв збуту; етапи вибору каналiв збуту; методи збуту товарiв; оптова та роздрiбна торгiвля; регулювання дь яльностi учасниюв товароруху.
■ Маркетингова полiтика просування: види ре-клами i рекламна дiяльнiсть пiдприемства; методи сти-мулювання збуту товару; прямий маркетинг; шдивщу-альний продаж; робота з громадсьюстю; просування товарiв i правовий захист споживачiв.
Слiд пiдкреслити, що щ дослiдження повиннi но-сити систематичний характер, мiстити в собi збiр даних, яю надходять з рiзних джерел, !хнiй запис i аналiз. Особливо важливо за ще! умови дотримуватися науко-вого пщходу.
Процес маркетингового дослiдження включае ряд операцш: визначення проблеми; вторинне досль дження ринку або аналiз вторинно! iнформацГ!; пер-винне дослiдження ринку або одержання первинно! iнформацГ!; аналiз даних; рекомендацГ! щодо використання результата.
Приклад: Нещодавно на нащональних телеканалах стартувала трансляцiя рекламного ролику «Провансаль ОЯОАОТК», сюжет передае щею натурально-стi, пщвищуе довiру до продукту i торгово! марки.
Виробник наголошуе на нГжному смаку майонезу, зробленого з любов'ю та особливою позитивною енергетикою.
Для «Щедро», звюно, це певний виклик. Але ви-робництво такого продукту — це крок у майбутне. Торговий дiм не досить активно рекламуе «Провансаль О^ашк». Виробник переконаний, що найкраща реклама — це яюсний продукт. Той, хто розумiеться на смаку i береже здоров'я, придбае його i ще й розпо-вiсть про нього шшим.
Пiд ТМ «Щедро» вперше на укра!нському ринку почали виробляти майонез на натуральних жовтках, першими зробили майонез 80% жирноси, i ось — ор-гашчний майонез. Звiсно, для виробника це велика вГцповщальшсть, але вiн хоче бути кращим, постшно рухатися вперед i саме для цього розвиваеться i прагне постiйно створювати щось нове, що защкавить спо-живача.
«Щедро» — це торгова марка нащонального масштабу, яка е вiдомим виробником майонезу.
Висновки.
1. У статп узагальнено теоретико-методологiчнi засади маркетингово! дiяльностi на промисловому пiд-приемствi. Звернено увагу на практичну реалiзацiю на прикладi фiрми «Провансаль ОЯОАМГК».
2. Маркетинг — це будь-яка дiяльнiсть у сферi ринку, спрямована на просування товару, вщ того, хто !х робить, до того, хто !х потребуе, за допомогою об-мшу. Основними поняттями маркетингу е нестаток, потреба, попит, ринок, угода, щна.
3. Комплекс маркетингу — одне з основних понять сучасно! системи маркетингу, до якого входять чотири основш групи: товар, щна, методи поширення, методи стимулювання.
4. 1снуе п'ять основних концепцш, на основi яких комерцшш оргашзацГ! ведуть свою маркетингову дiяльнiсть удосконалення виробництва, вдоскона-лення товару, iнтенсифiкацГ! комерцiйних зусиль, кла-сичного маркетингу та сучасного маркетингу.
5. До функцп маркетингу вщносяться: аналь тична; виробнича; збутова; та управлшня i контроль.
6. Основш види маркетингу: розвивальний, ре-маркетинг, синхромаркетинг, демаркетинг, поняття середовища маркетингу передбачае видшення мiкро- i макросередовища (внутрiшнього i зовнiшнього сере-довища).
7. Маркетингове дослщження являе собою систе-матичний збiр i ретельний аналiз даних стосовно проблем, пов'язаних з маркетингом товарiв i послуг, про-цес якого включае: визначення проблеми; вторинне дослiдження ринку; первинне дослщження ринку, аналiз даних та рекомендацп щодо використання результата.
Список використаних джерел
1. Акимов И.М. Промышленный маркетинг. — 2-е изд., стер. Киев: Знания, КОО, 2001. 294 с.
2. Гайденко Т.А. Маркетинговое управление. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Эскимо, 2008. 512 с.
3. Котлер Ф. Основы маркетинга / пер. с англ. Москва: Либра, 2002. 712 с.
4. Падерш 1.Д., Сорока К.О., Комарова К.В. Маркетинг: навчальний поетбник для студента вищих навчальних закладiв. — 2-е вид. перероб. i доп. за ред. Н.1. Редшо!. Дншропетровськ: ДДФА, 2005. 260 с.
5. Сорока К.О. Управлшня маркетинговою дiя-льшстю на тдприемствах машинобудування: моног-рафiя. Днiпропетровськ: ДДФА, 2013. 172 с.
6. Маркетинг: тдручник / В. Руделiус, О.М. Аза-рян, О.А. Виноградов, та ш. Ки!в, CEUVE, 2005. 422 с.
7. Mоpоз Л.А., Чyxpaй H.I. Mapкeтинг: п^уч-ник. — 2-ге вид. Львiв: Нац. Унiвepситeт «Львiвськa политика», «1нтелект» - 3axiq, 2002. 244 с.
8. Пpомисловий мapкeтинг: навчальний поаб-ник / за peд.. О.О. Шyбiнa. Kиïв: НМЦВО МО1Н Ук-paï™, Стyдцeнтp, 2002. 432 с.
References
1. Akimov I.M. (2001). Promyshlennyy marketing [Industrial marketing]. 2nd ed. Kiev, Znaniya, KOO [in Russian].
2. Gaydenko T.A. (2008). Marketingovoye upravleniye [Marketing Management]. 3rd ed., rev. Moscow, Eskimo [in Russian].
3. Kotler F. (2002). Osnovy marketinga [Basics of marketing]. Moscow, Libra [in Russian].
4. Paderin I.D., Soroka K.O., Komarova K.V. (2005). Marketynh [Marketing]. 2nd ed., rev. Dnipropetrovsk, DDFA [in Ukrainian].
5. Soroka K.O. (2013). Upravlinnia marketynhovoiu diialnistiu na pidpryiemstvakh mashynobuduvannia [Management of marketing activity at the enterprises of mechanical engineering]. Dnipropetrovsk: DDFA [in Ukrainian].
6. Rudelius V., Azarian O.M., Vynohradov O.A. et al. (2005). Marketynh [Marketing]. Kyiv, CEUVE [in Ukrainian].
7. Moroz L.A., Chukhrai N.I. (2002). Marketynh [Marketing]. 2nd ed. Lviv, National University "Lviv Polytechnic", "Intellect" - West [in Ukrainian].
8. Shubina O.O. (Eds.). (2002). Promyslovyi marketynh [Industrial Marketing]. Kyiv, NMCVO MOIN of Ukraine, Student Center [in Ukrainian].
С. А. Жуков
д-р eкoн. наук,
ДВНЗ «Ужгoрoдcькuй нaцioнaльнuй унiвeрcumem», м. Ужгoрoд,
К. I. Мaлiнoшeвcькa
канд. eкoн. наук, ТОВ «Хайлайн Meдia», м. Kuïe
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАтЯ CТРAТЕПЧHИХ БЮДЖЕТ1В
ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Постановка проблеми. В умовах економiчноl i по-лгтично! кризи та втрати частини територп, Донеччина продовжуе залишатись привабливою для дшово! спшьноти завдяки бажанню розвивати економiку реп-ону, незважаючи на негаразди, та робити бiзнес ус-тшним на мiжнароднiй ареш. Сьогодш справжшм ви-кликом для регюну е питання збереження та розвитку його потенцiалу, зокрема шновацшного. Людський капiтал е одшею iз значущих ланок у ланцюз тiе! масштабно! роботи, яка спрямована на полшшення дь лового ктмату: просування iнтересiв пiдприемцiв ре-гюну, пошук нових можливостей, вихiд на новi ринки, залучення iнвестицiй. Для оргашчного сполучення стратегiчно важливих, переважно нефшансових цiлей людського капiталу iз системою короткострокових фi-
нaнсовиx показниюв нeобxiднe доповнення гоpизон-тального п^оду yпpaвлiння системою вepтикaльноï iнтeгpaцiï в щоцеа бюджетування. Таким чином, цЫ й показники людського кaпiтaлy в стpaтeгiчнiй скла-довiй навчання й pозвиткy знайдуть фiнaнсовe обrpy-нтування за допомогою дeтaлiзaцiï y цЫ й показники опepaцiйниx бюджeтiв пiдпpиeмствa.
Aнaлiз ocтaннix дocлiджeнь. Велику увагу piзним аспектам тeоpiï та пpaктики бюджетування, y тому числi в сиш^ з нeфiнaнсовими складовими людського катталу, пpидiляли y сво!^ pоботax Р. Kaплaн i Д. HapTCM [10], G. Мягков [7], В. Нeчипоpeнко [8], В. Хpyцький [11]. У pоботax вищeзгaдaниx автс^в не-мae чiтко сфоpмyльовaного методолопчного пiдxодy до фоpмyвaння стpaтeгiчниx бюджета людського ка-
