CC BY
21
6. Позняк С.С. Выбросы в атмосферу как источник загрязнения / С.С. Позняк // Техника безопасности : произв.-практ. и науч.-техн. журнал. - 2009. - № 1 (32). - С. 5-7.
7. Безуглая Э.Ю. Климатические характеристики условий распространения примесей в атмосфере : справ. пособ. / Э.Ю. Безуглая, М.Е. Берлянд. - Л. : Гидрометеоиздат, 1983. - 328 с.
8. ДСанПН 2.2.7.029-99 Державш саштарш правила та норми. 2.7. Грунт, очистка населе-них мюць, побутов1 та промислов1 вщходи, саштарна охорона грунту. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://granik.zp.ua/images/stories/Sanpin.doc.
9. СниП 2.04.05-91*У Отопление, вентиляция и кондиционирование. - К. : КиевЗНИИЭП, 1996. - 89 с.
Душанова Т.В. Экологическая оценка загрязнения почвы тяжелыми металлами как показателя интенсивности техногенного воздействия на внутреннюю среду предприятия
Описаны уровни загрязнения почвы предприятия электромеханического профиля тяжелыми металлами. Показана опасность миграции экотоксикантов производственного происхождения из почвы и травяного покрова во внутреннюю среду предприятия.
Среди факторов, способствующих формированию ореолов накопления тяжелых металлов в почве, главное место занимают выбросы стационарных источников гальванического производства, пайки свинцовыми припоями, литье металлов и внутренние автотранспортные потоки. Наиболее опасным явлением являются аварийные ситуации, сопровождающиеся разливом отработанных сточных вод.
Ключевые слова: экологическая безопасность, тяжелые металлы, почва, производственная среда.
Dushanova T. V. Environmental pollution assessment of soil heavy metals as indicator of the intensity of anthropogenic impact on internal environment
Levels of soil contamination with heavy metals electro-mechanical plant are described. Risk of migration toxicants industrial origin of soil and grass cover in the internal environment of the plant is shown.
Among the factors that contribute to the formation of halos of accumulation of heavy metals in the soil is dominated by emissions from stationary sources, electroplating, soldering lead solders, metal casting, and internal transport streams. The most dangerous thing is the emergency situation, accompanied by spillage of waste sewage.
Keywords: ecological safety, heavy metals, soil, work environment.
УДК 504:332.122:009.12 Проф. Г. С. Шевченко, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГЮН1В
Розглянуто змют теоретико-методолопчних засад еколого-екожишчно! конкурен-тоспроможност регюшв. На цш шдставi обгрунтовано можливост до розумшня еколо-го-екож^чно! конкурентоспроможност регюшв у контекст забезпечення збалансова-ного функцюнування еколопчних систем, безпечного господарювання з одночасним удосконаленням структури господарських оргашв.
Ключовi слова: еколого-економiчна система, системний шдхвд, поргвняння еколо-го-економiчних систем конкурентоспроможност регюшв.
Сучасш тенденцп розвитку економши Украши та виршення багатьох нагальних проблем природокористування, вихiд iз затяжно!' еколоro-економiч-но1 кризи потребують пiдвищеноí уваги науковщв i управлiнцiв-практикiв. 1с-тотного значения набувае компонента оцiнки проблем еколопзацп суспiльства в контекстi забезпечення збалансованого функцiонувания екологiчних систем.
У нишштх умовах особливо актуальне забезпечення сталого, екологiчно без-печного, господарювання та ращонального природокористування з одночасним удосконаленням структури господарських оргатв.
Враховуючи проблематику просторового розвитку в розрiзi забезпечення конкурентоспроможноста регiону, варто наголосити, що в ринковому прос-торi конкурентне середовище формують усi репони, iнтереси яких перетина-ються. Це шдкреслюе той факт, що репони е повноправними суб'ектами ринко-вих вiдносин i мають достатнiй ршень економiчноí самостiйностi, який обумов-люе промiжну ланку адмiнiстративно-територiального утворення краши.
Постало завдання формування ново* моделi екологiзацií державного ре-гулювання економiчними вiдтвореннями та охорони потенцiалу природних ре-сурс1в. Важливу роль у цьому процесi вiдiграють перехiд на новi економiчнi вiдносини, поширення ринкових метод1в господарювання, реалiзацií концепцií сталого розвитку i формування ново!' полиики у сферi рацiонального викорис-тання ресурсiв. Це, своею чергою, потребуе розроблення та обгрунтування еко-лого-економiчних засад рацiонального використання в регюнальних госпо-дарських системах.
Враховуючи те, що конкурентоспроможшсть не е iманентним явищем, ц може бути виявлено та оцiнено тiльки в межах певно! групи фiрм, галузей, кра-!н чи регютв. Тому доцiльно проаналiзувати методолопчш пiдходи до визна-чення конкурентоспроможноста регiонiв та чинник1в, за якими потрiбно здiйснювати 11 порiвняння. Ввдповвдь на поставлене питання грунтуеться на роз-глядi генезису змiсту конкурентоспроможноста регiональних просторово-еконо-мiчних систем з урахуванням еколого-економiчних методiв господарювання.
Кашталктичне сусшльство, яке зазнало iстотних економiчних та поль тичних потрясiнь у 30-40-та роки ХХ ст., стало на шлях яккно!' трансформацií, i передусш це стосувалося якiсноí змши господарсько1 системи капiталiзму.
На думку широкого кола науковщв, основними факторами розвитку людства в другiй половит ХХ ст. стало протистояння систем капiталiзму i сощ-алiзму. Власне, подiбне протистояння могло виникнути тальки за умови протистояння економiчноí могутностi, зокрема супердержав: Сполучених Штатав Америки та Радянського Союзу. Такий характер протистояння був постайним " под-разником" економiчного розвитку. Вш спонукав до пошуку шлянв пiдвищення ефективностi економiчних систем та власноí конкурентоспроможностi для до-казу переваг системи капiталiзму чи соцiалiзму.
Потрiбно вiдзначити i той важливий момент, що етап розвитку науково-технiчноí революцл, який почався з 50-х ротв ХХ ст., е одним iз найважливь ших фактор1в пiслявоенного розвитку свiтовоí економiки. Особливктю цього етапу НТР е те, що основою техшчного i технолопчного прогресу став прогрес науки (особливо фундаментально"). За короткий час революцшш ввдкриття про-явилися майже у вах сферах знань: в ядерних та термоядерних технолопях, в оволодшш космiчним простором, в iнформацiйних i лазерних технолопях, у бь отехнологií та iн.
Практичне втшення цих наукових дослiджень у всi сфери громадського життя дало змогу до юнця минулого столiття не тальки iстотно пiдвищити ефек-
тивнДсть економiки, але i вести мову про новий тип цившзацп - постшдустрь альний, що набувае розвитку в розвинених краíнах. Основними ознаками нового устрою е принципово нова структурна перебудова господарського укладу, а саме: переважання сфери послуг в економiцi, високий рДвень якостД життя населения завдяки високДй ефективностi економiки.
Отже, на нашу думку, регДональна господарська система з урахуванням екологiчних аспектДв - це самостДйна економiчна система, що характеризуеться сшльнктю природних, соцiально-економiчних, демографiчних та Днших умов, цiлiсною еднiстю взаемопов'язаних елементiв, здатнiстю до розширеного вДд-творення за рахунок ресурсiв, що наявнД на п територií, й яка бере участь в еко-номiчних процесах як самостiйний економiчний агент. Рацiональне господарювання в регюнальних господарських системах можна визначити як системне врахування властивостей та особливостей природних ресурсiв, що базуеться на врахуваннД рiзних аспектiв певноí самостiйноí економiчноí системи, орiентуеться на шдвищення ефективностi, збереження екологiчноí рiвноваги у природi, забезпечуючи при цьому високу ефективнДсть виробничоí та iншоí дД-яльностi та корисних властивостей природних ресурсДв.
Своею чергою, земельнД вДдносини завжди вивчали науковцi, спецДалДсти Д практики та належно вДдображали у своíх наукових працях. ЗмДст поняття зе-мельних вДдносин охоплюе широке коло питань як економДчного (виробничо-го), так Д правового характеру, в основу яких покладено категорДю власностД на землю. Тому зрозумДло, що бДльшДсть економДстДв-дослДдникДв тДсно пов'язують змДну Д розвиток земельних вДдносин Дз суспДльно-економДчною складовою.
Загалом механДзм регулювання земельних вДдносин як складовою природних ресурсДв необхДдно розглядати в заданих Дсторичних умовах Д на вДдпо-вДдному територДальному рДвнД в таких аспектах, як: економДчний, екологДчний, правовий Д полДтичний. Зазначене поняття охоплюе ширше коло питань соцД-ально-економДчного, оргашзацшно-виробничого та юридично-правового характеру. ТДльки в екологДчному аспектД вДдносини повиннД передбачати мониторинг земель Д лДсових ресурсДв з метою рацДонального господарювання.
ПроаналДзувавши рДзнД визначення провДдних учених-економДстДв, ми дДйшли висновку, що природнД ресурси е складовою частиною суспДльних вДд-носин, якД виникають щодо власностД й управлДння ресурсами, а також розподД-лу доходДв, одержаних внаслДдок íх використання.
РДзке посилення екологДчних проблем в УкраМ зумовлене дДею чинникДв як полДтичного, соцДально-економДчного, так Д технДко-технологДчного, органДза-цДйного й Дншого характеру. Основними з них е екологДчно не виважений ек-стенсивний Д незбалансований розвиток продуктивних сил, виснажлива експлу-атацДя природних ресурсДв як результат цього розвитку, а також нерацДональна, з позицц екологл, структура економДки. До цього ще треба додати: по-перше, все-охопну кризу й Дгнорування екологДчних ДмперативДв з боку майже всДх товаро-виробникДв; по-друге, технДко-технологДчну й оргашзацшну вДдсталДсть суспДль-ного виробництва Д нерозвиненДсть екологiчноí Днфраструктури в державД; потрете, зародковий характер екологДчного механДзму природокористування та ре-алДзацп природоохоронних заходДв; по-четверте, вДдсутнДсть прогресивного Д до-
сить повного законодавчо-правового поля регулювання й управлiння ресурсо-екологiчною безпекою на нацюнальному рiвнi та нормативно-методичного суп-роводження законодавчих актiв для регiональних i мiсцевих органiв влади.
Створення передумов для сталого природокористування потребуе роз-витку науково-технологiчного забезпечення, пiдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв, формування ефективно! системи освоения досягнень науково-техшч-ного прогресу. Краши, що справляються з цим завданням, демонструють стiйке зростання господарського виробництва i полiпшения якостi життя. Одним iз ха-рактерних прикладiв ефективного еколого-економiчного використання природ-них (земельних) ресурсiв у регiональних господарствах е здшснення еколого-економiчноí оптимiзацií землекористування.
Економiчний розвиток окремого регiону, його конкурентш позицií не завжди забезпечують найбiльш сприятливi умови для реалiзацií конкурентних переваг та власних економiчних i соцiальних iнтересiв. Така ситуация зумовлюе необхiднiсть налагодження партнерських стосунтв зi сумiжними регюнальни-ми системами, або ж з шшими - несумiжними. Перше пов'язане з тим, що адмь нiстративно-територiальнi одиницi рiзного iерархiчного ршня формують не тшьки однорiднi райони, а також вузловi соцiально-економiчнi райони з центрами, що збирають або розподаляють ресурси чи iншi потоки, що, своею чергою, зумовлюе розвиток мiжрегiонального як внутртнього, так i мiжнародного сшвробггництва.
Мiжрегiональне спiвробiтництво у форш збшьшеного районування i об'ед-нання для сшльно! господарсько! дiяльностi регiонiв, чи íх суб'ектш господарюван-ня, створюють бшьш цiлiсний i комплексний спльний потенцiал. Створення такого плану просторових мiжрегiональних зв'язкiв сприятиме тдвищенню конкурен-тоспроможност! регiонiв, якi е складовими елементами такого об'еднання.
Формування партнерських зв'язкш з !ншими не сум!жними регюнальни-ми системами обумовлюеться не тшьки об'ективним фактом даяльносп регiоиу як повноцшного суб'екта зовнiшньоекономiчних зв'язшв, але й можливостями його штегращй у макрорегiональнi економiчнi системи. Наприклад, до Асамбле! бвропейських Регюшв (А6Р) ув!йшло 270 регiонiв з уае! бвропи, включаючи краши СНД (33 краши), та 16 мiжрегiональних оргашзацш. АбР ткно сшвпра-цюе з Радою бвропи та шститущями бвропейського Союзу i шдтримуе постшш зв'язки з шшими мiжрегiональними асощащями. Органiзована у 1985 р. шд наз-вою Ради Регiонiв бвропи. У статутi АбР еголовна ц мета визначаеться як " поль тичний голос регюшв бвропи". Складовою ii даяльносп е програми м!жреп-онального сп!вроб!тництва, тобто еднати регюни бвропи i надавати íм можли-вкть брати участь у будшнищш бвропи та реал!зацц цшей европейсько! шгег-рацп. Серед завдань АбР е також сприяння регюнал!зацц в бврош та шдтримка принцишв субсид!арносп та комплементаризму м!ж мкцевим, регюнальним i нацюнальними р!внями, а також наднацюнальним (европейським).
До основних цшей АбР в!дносяться: оргашзащя i розвиток сшвробгг-ництва м!ж уама регюнами бвропи, сприяння посиленню полиично! рол! регь онш бвропи, просування регюнально! демократа! з врахуванням наявно! р!зно-маштносп регюшв i в!дповщно до принцишв, визначених у декларацп про реп-онал!зм у бврош, розроблення сшльних проекпв у р!зних сферах i 1х реал!защя.
Представництво Украши в А6Р таке: Одеська, Донецька, Льв1вська, Kipo-воградська, Херсонська та Кшвська oбластi. Найбiльш активний дiалoг з А6Р веде Одеська область, яка е ïï членом з 1992 p. Ïï сЩвробинищво з А6Р полягае у такому: участь у генеральних Асамблеях А6Р, стажування фанвщв ОДА у штаб-кваpтиpi та секpетаpiатi А6Р, допомога А6Р щодо залучення до учасп у ш^ч-них Мiжнаpoдних форумах швестищй та iннoвацiй pегioнiв-членiв та представ-нишв мiжнаpoдних iнвестицiйних компанш, участь у poбoтi двох Асамблей: "Схвд - захвд" та з питань культури, мoлoдi, спорту i засоб1в масово!' iнфopмацiï, проведения в Одес чергово1 пленарно1 сесiï Комитету "Iнституцiйнi справи" та мiжнаpoднoï конференцц "Деклаpацiя pегioналiзму А€Р: oцiнка 10 роюв прогре-су", pеалiзацiя тлотного проекту А6Р "Аналiз стану економжи pегioну та роз-роблення рекомендаций щодо стpатегiï екoлoгo-екoнoмiчнoгo розвитку".
Висновки. В умовах ринково1 екoнoмiки постае завдання максимального задоволення екoнoмiчних iнтеpесiв як природокористувач1в, так i держави з урахуванням перспектив розвитку.
Внаслвдок цього можна стверджувати, що pегioнальнi господарсью системи - це самостшш екoлoгo-екoнoмiчнi системи, якi характеризуються сшль-нiстю природних, сoцiальнo-екoнoмiчних, демoгpафiчних та шших умов, цшс-ною едшстю взаемопов'язаних елемештв, здатнiстю до розширеного вдаворен-ня за рахунок ресурсов, наявних на 1х територц, яка бере участь в екoнoмiчних процесах як самoстiйний екoнoмiчний агент.
Ращональне землекористування в pегioнальних господарських системах передбачае системне врахування властивостей та особливостей землi й ландшафту, що базуеться на piзних аспектах землекористування певно1 самoстiйнoï екoнoмiчнoï системи, opiентуеться на пiдвищения poдючoстi груипв, збережен-ня екoлoгiчнoï piвнoваги в природ^ забезпечуючи при цьому високу ефектив-нiсть виpoбничoï та iншoï дiяльнoстi й корисних властивостей земл^
На oснoвi системного розгляду проблем формування шститущонального середовища сфери природокористування, виявлення деструктивних фактopiв та пасток, що виршальною мipoю впливають на процеси iнституцioнальних змiн, пропонуемо ввести в науковий обк поняття збалансоване iнституцioнальне се-редовище природокористування, яке визначаеться як певний упорядкований на-бip iнститутiв, що забезпечуе урахування мiжнаpoдних, нащональних, регь ональних та локальних iнтеpесiв, opiентoваних на виpiшения проблеми ращ-онального використання природних ресурс1в.
З урахуванням визначених напpямiв збалансування iнституцioнальнoгo середовища сфери природокористування, через блок системних перетворень, упорядкування вiднoсин власнoстi, перетворення фiскальнoï системи, пропонуемо концептуальну модель до^джуваного середовища, яка на засадах визна-чення кoмбiнапiй формальних та неформальних iнститутiв забезпечуе прохо-дження шститущональних пасток на шляху до досягнення цшьових opiентиpiв природокористування на нащональному, pегioнальнoму та локальному piвиях.
Лггература
1. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика : пер. с англ. А.Ю. Ряб-цова. - В 2-ох т. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - Таллин, 1993. - Т. 2. - 398 с.
2. Ткач О.В. Регюнальш np0CT0p0B0-eK0H0Mi4Hi системи: сучасний стан та перспективи розвитку : монографiя / О.В. Ткач, Н.А. Мжула. - Львгв : Вид-во Львгв. 1РД НАН Украши, 2012. - 236 с.
3. Костишин О.О. Еколого-екожмчт засади рацiонального землекористування в реп-ональних господарських системах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / О.О. Костишин. - Львш : Вид-во Львш. НАУ, 2012. - 20 с.
Шевченко Г.С. Теоретико-методологические основы эколого-эконо-мической конкурентоспособности регионов
Раскрыто содержание теоретико-методологических основ эколого-экономической конкурентоспособности регионов. На этом основании обоснованы возможности понимания эколого-экономической конкурентоспособности регионов в контексте обеспечения сбалансированного функционирования экологических систем, безопасного хозяйствования с одновременным совершенствованием структуры хозяйственных органов.
Ключевые слова: эколого-экономическая система, системный подход, сравнение эколого-экономических систем конкурентоспособности регионов.
Shevchenko G.S. Theoretical methodological principles of ecological economic competitiveness of regions
Maintenance of theoretical methodological principles of ecological economic competitiveness of regions is exposed. Possibilities of understanding of ecological economic competitiveness of regions are grounded in the context of providing of the balanced functioning of the ecological systems, safe manage, with the simultaneous improvement of structure of economic organs.
Keywords: ecological-economic system, approach of the systems, comparison of the ecological-economic systems of competitiveness of regions.
УДК 630 *181.351:614.841 Доц. А.Д. Кузик, д-р с.-г. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльтст1
ВПЛИВ РАД1АЛЬНИХ I ЛАТЕРАЛЬНИХ ПОТОК1В НА ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 Л1СОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Дослщжено вшив радiальних i латеральних геопотоюв на пожежну небезпеку ль сових насаджень. Потоки енерги та речовини забезпечують зростання рослин, i форму-вання просторово'! структури лку. Лкове середовище ослаблюе 1х дiю. Але радiалi та латералi впливають на пожежонебезпечш властивостi опаду i шдстилки, що встановле-но на шдставi результатiв експериментальних дослщженъ пожежно'! небезпеки в люо-вих насадженнях Малого Полюся, якi належать до рiзних типiв лiсорослинних умов, з урахуванням сонячно! радiацil, опадiв, випаровування, фшьтраци та вiтру.
Ключовi слова: лкова пожежа, пожежна небезпека, радiалi, латерал^
Постановка проблеми. Лiс взаeмодie з навколишшм середовищем через радiальнi та латеральш потоки речовини i енергп [1]. Фiзичнi аспекти тако! взаемодп описано у роботi [2] Радiальнi потоки або радiалi (сонячна радiацiя, опади, висхiднi та низхiднi потоки повиря) та латеральнi горизонтальнi повгг-рянi потоки впливають не лише на розвиток фиоценозу, але й на його пожежну небезпеку, про що вже йшлося в робоп [3]. Наслщком !х впливу на живий лко-вий горючий матерiал е його зростання, формування горизонтально! та вертикально! структури лкового середовища. На опад i лкову пiдстилку радiалi i ла-тералi чинять вплив, результатом якого е !х вологiсть i мiнералiзацiя. У цьому випадку средовище лiсу частково впливае на iнтенсивнiсть радiальних та латеральних потоюв, зазвичай, ослаблюючи !х дiю. Отже, мiкроклiматичнi умови
