CC BY
6
УДК 338.24.021.8
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО СТРУКТУРНО! ТРАНСФОРМАЦП' НАЦ1ОНАЛЬНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
®2018 МАЩЕНКО М. А.
УДК 338.24.021.8
Мащенко М. А. Теоретико-методологiчнi шдходи до структурно!' трансформацГ|' нацiональних eKOHOMi4Hux систем
У статт'1 проанал'аовано сучасн теорешко-методопогЫш тдходи до реформування та структурноi трансформацп нацюнальних економ'мних систем, головним чином нацюнальних економк постсо^алютичного простору. Визначено вплив неекономЫних фактор'в на структурнi трансформацию перетворення, серед яких головний акцент зроблено на соцiальнi фактори. У прикладному аспектi запропоновано модель формуван-ня со^ального середовища структурних трансформацй економiчних систем, яка надасть можливкть вбудувати соцiальнi фактори в рефор-мацшш та трансформацию процеси держави.
Ключов'! слова: нацюнальна економка, структурна трансформа^я, економiчнезростання, со^альне середовище. Рис.: 1. Вбл.: 13.
Мащенко Марина Анатолй'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економ'мноi теорЦ статистики та прогнозування, Хар-ювський нацюнальний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: mmashchenko@ukr.net
УДК 338.24.021.8 Мащенко М. А. Теоретические подходы к структурной трансформации национальных экономических систем
В статье проанализированы современные теоретико-методологические подходы к реформированию и структурной трансформации национальных экономических систем, главным образом национальных экономик постсоциалистического пространства. Определено влияние неэкономических факторов на структурные трансформационные преобразования, среди которых главный акцент сделан на социальные факторы. В прикладном аспекте предложена модель формирования социальной среды структурных преобразований экономических систем, которая даст возможность встроить социальные факторы в реформационные и трансформационные процессы государства. Ключевые слова: национальная экономика, структурная трансформация, экономический рост, социальная среда. Рис.: 1. Библ.: 13.
Мащенко Марина Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, статистики и прогнозирования, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: mmashchenko@ukr.net
UDC 338.24.021.8 Mashchenko M. A. The Theoretical Approaches to Structural Transformation of National Economic Systems
The article analyzes the current theoretical and methodological approaches to reforming and structural transformation of national economic systems, mainly the national economies of post-socialist space. The influence of non-economic factors on the structural transitional transformations is determined, among which the main emphasis is placed on social factors. In the applied aspect, a model of formation of social environment of the structural transformations of economic systems is proposed, allowing to integrate social factors in the reformation and transformational processes of the State. Keywords: national economy, structural transformation, economic growth, social environment. Fig.: 1. Bibl.: 13.
Mashchenko Marina A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Statistics and Forecasting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: mmashchenko@ukr.net
Структуры змши в нацюнальнш економщ однозначно е ефективними в забезпеченш ста-бкьного економiчного зростання. Питання про структурну трансформацш економiчних систем мае глибок шдстави в проблематищ загально! еко-номiчноI теорп. З ним безпосередньо пов'язаш про-блеми формування, розвитку, змши економiчних систем, i вони досл^джуються багатьма вченими про-тягом тривалого часу. Особливо гострий штерес до проблеми трансформацп економiчних систем виник останшм часом, що викликано значним посиленням взаемозв'язку нацюнальних економш свиу. Тим самим прискорюеться штегращя !х у свиюву економь ку, що приводить до збкьшення ккькосп факторiв впливу на процес функцюнування економiчних систем, !х трансформацп та реформування. Це шдтвер-джуе актуальшсть дано! статтп
У даний час чимало економюпв розглядають проблему структурно! трансформацп нацюнальних
економiчних систем, осшльки це ютотно впливае на потенщал розвитку кра!ни. Процес структурних змш привертав увагу економкпв протягом довгого часу. Ця тема досл^джень е актуальною i тепер. Так, ще в 40-х рр. ХХ ст. Д. Кларк [1] пропонував саме традицшний подк нацюнально! економши на три сектори: скьське господарство, виробництво та по-слуги. Тодi ж I. Фшер, а трохи шзшше - в середиш 1950-х рр. - Ю. Вольф i Ж. Фурастье зробили зна-чний внесок у пояснення секторного розподкення шдроздшв нацюнально! економши та и змш [1-3]. Уже в ниншньому столик, у 2008 р., А. Крюгер i Х. С. Руерте шдсумовували теоретичш аспекти структурних змши нацюнальних економш. Так, основний аспект гшотези з трьома секторами, ви-веденого Ж. Фурастье, I. Фшером i Д. Кларком, по-лягае в тому, що шд час процесу економiчного розвитку в^дбуваеться змша зайнятосп вк скьського господарства до виробництва i попм до послуг.
Значний внесок у досл1дження у сферi економiч-ного зростання та штерпретаци процесу структурних змiн зробив С. Кузнець у 1973 р. Вш вивiв ствв1дно-шення мiж збкьшенням рiвня ВВП на душу населення i зрушенням у структурi споживання. Вчений наголо-шував, що серед шших факторiв технологiчний про-грес е основним джерелом економiчного зростання i структурних змiн [4]. ^м того, iснують деякi до-кази, що сукупне економiчне зростання викликае структуры змiни, а також навпаки [5-10]. Усе це вка-зуе на необх^дшсть структурних змiн для запланова-ного розвитку нацiональноi економши. Однак через динамiчну сутнiсть самого процесу трансформаци економiчних систем багато питань потребують по-дальшого досл1дження. Серед таких питань особливе мюце займае структурна трансформацiя, реформу-вання та моделювання економiчних систем постсощ-алiстичних кра'ш. У тому чи^ невирiшеними зали-шаються питання впливу неекономiчних факторiв на структурнi трансформаци нацюнальних економiчних систем, таких як сощальш, екологiчнi, iнтеграцiйнi, iнтенсифiкацiйнi та багато шших.
Метою статп е аналiз теоретико-методоло-гiчних пiдходiв до структурно! трансформаци нацюнальних економiчних систем, визначення впливу неекономiчних факторiв на структурнi трансформаци нацюнальних економiчних систем i формування сощального середовища структурних трансформацiй економiчних систем.
Трансформацшш процеси в економiцi е безсум-нiвною ознакою економiчного розвитку. Дина-мiчнi трансформацiйнi процеси е постшними та незалежними вiд кризових явищ в економiцi, тимчасо-вого падшня або зростання, якi, по суп, i е механiзмом розвитку. Але, за поглядами Й. Шумпетера, джерелом економiчного розвитку е шноваци, що на кожнiй новiй хвилi зростання дозволяють значно зб1льшити ефек-тивнiсть використання обмежених ресурсiв та ринко-вого механiзму за рахунок нових технологiй [8].
Неолiберальна позищя Й. Шумпетера дозволяе визначити неокласичний шдид з його рацiональним iндивiдуалiзмом, невiдповiдним сучасним процесам трансформаци економiчних систем: iнновацiйнiсть сучасно! трансформацЦ полягае в: + поглибленнi «соцiальностi»; + суспiльнiй працi; + iнституцiональному характера Постсоцiалiстичнi краши, до яких належить i наша держава, потребують суспкьного осмислен-ня трансформацiй, причому трансформаци виявля-ються пiд впливом малодосл^жених неекономiчних факторiв. Сусп1льному виробництву сучасност при-таманнi, поряд з економiчними, ринковими, конку-рентними факторами, об'еднуючi вiдносини ствпра-цi на вах рiвнях господарювання. Пiдтвердженням цiеi думки е шнування свiтового iнституту сощально!
вiдповiдальностi. Саме соцiальна вiдповiдальнiсть на вах рiвнях господарювання - корпоративному, реп-ональному, загальнонацiональному, свiтовому - е одним iз важелiв сучасних трансформацiйних процесiв.
Недостатня увага до впливу неекономiчних факторiв на трансформацшш процеси може призвес-ти до теоретично! нешдготовленост до проведення структурних трансформацш економiчних систем, i особливо це важливо для постсощалютичних краш.
Пiдвищення значущостi третинного сектора, особливо економши знань, сьогоднi е пере-важаючим фактором структурних змш у бiльшостi краш. Як ведомо, «у сферi макроекономiки, на стику полiтики та економiчноi науки, термш «еко-номiка знань» застосовуеться у загальносвиювому масштабi для визначення сусшльства майбутнього. В умовах iнновацiйноi економши в процесi управ-лiння знаннями необх^дно також враховувати ряд факторiв, прiоритетними серед яких е: людський, технолопчний, iндивiдуальний, органiзацiйний, гло-бальний, фактор часу» [11]. Економка знань набувае все бкьшого значення у свт. Економiчний розвиток сучасного свиу дуже динамiчний. Тому використання економши знань у трансформацiйних теорiях i ме-тодологЦ мають бути присутш Це ще одна важлива проблема для постсощалштичних кра!н. Вона усклад-нюеться прискореним розвитком науки та технологш у всьому свт, у той час як в УкраМ, наприклад, умов для науковщв не створено практично зовам. Технологи, що потрапляють в Украшу з-за кордону, в бкь-шосп е не новаторськими.
До факторiв, що враховуе економiка знань, не-обхiдно додати iнвайронментальний. Лише шформа-цiйна та освiтня програми з охорони довюлля здат-нi сформувати базу для реформування економiчних систем [12].
Широко ведомо, що виробництво сприяе як на-цiональному, так i регiональному розвитку. Тому очевидною е необх^днють переiндустрiалiзацií на нацю-нальному та регiональному рiвнях. Крiм того, сфера послуг i виробництво взаемодiють одна з одним таким чином, що це може бути випдним для вск галузей.
Проте дослiдники визнають, що структурш змiни для розвинутих регiонiв сприяють зниженню темшв розвитку, у той час як структурш змши для вкносно бiдних регiонiв, якi вкстають вiд середньо-го темпу зростання, можуть сприяти прискоренню темшв !х розвитку та наближати до середнього.
У кра!нах з трансформацшною економкою структура нацiональноi економiки вимагае внесення суттевих змш до переходу до ринково! економши. Отже, регiональна спецiалiзацiя та концентрацiя пев-них тишв економiчноi активностi в конкретних регю-нах кра!ни сприяють як розвитку кожного регюну, так i зв'язшв мiж ними, що, своею чергою, приводить до зростання нацюнально! економши.
СлГд сказати, що кра!ни з розвинутою економг-кою, якi займають провГдш мiсця у свiтовому суспiльствi, взагалi своечасно вживають заходи для запобкання ретельних впливiв на економшу. Трансформацiйнi процеси в постсоцiалiстичних кра-!нах найб1льше страждають вiд недосконалих меха-нiзмiв структурно! трансформацГ! через недостатне теоретико-методолопчне обгрунтування.
Так, ретельного вивчення вимагають таи ваго-мi фактори структурно! трансформацГ! нацiональних систем, як:
+ значне прискорення й ускладнення свто-вих економiчних процеав. Час стае значним чинником економiчного розвитку. Усе бкьш неухильне скорочення економiчних циклГв призводить до зниження ефективностi державного коригування, головним чином, у кра!нах постсоцiалiстичного перiоду. Через iнтернацiоналiзацiю свГтово! економiки кри-зи мають свГтовий характер г породжують одна одну;
+ посилення мiжсистемних штеграцш, яш ш-тенсифжують трансформацшт змши, що вiдбуваються в економiчних системах. Гло-балГзацшш процеси поширюються, що по-роджуе зниження вГрогГдностГ результатГв дГ! прогностичних механГзмГв. Перспективи розвитку свГтового товарообГгу, катталообг-гу, ГнформацГйних, фшансових свГтових про-цесГв перетворюють нацюнальш економГки в складовГ частини свГтового господарства; + урахування складностi процесу структур-ног трансформацЦ економiчних систем i не-визначенот майбуттх етатв розвитку. Формування та реформування економГчних моделей нацюнальних економГк майбутнього бГльшою мГрою залежить вГд свГтових впли-вГв та породжуе небезпеку злиття Г втрати шдивГдуальносп держави; + урахування стльних сучасних тенденцш, глобалiзацiйних процеав, явищ, обумовле-них заходом шдустрГально! епохи розвитку та переходом до постшдустрГального су-спГльства;
+ взаемозв'язок i взаемодоповнення процеав формування економiчних вiдносин i розвитку iнститутiв тощо.
Роль Г значення неринкового мехашзму коорди-нацГ! економГчних зв'язшв, державного регулювання економГки буде зростати в мГру розвитку таких фак-торГв:
+ розвиток «економГки знань»; + штелектуалГзацш виробництва; + розширення горизонтальних (мережевих) зв'язкГв.
При цьому людина виступае як представник певного соцГального середовища Г веде себе вГдповГд-но до традицГй, норм, як прийнятГ в рамках сощуму.
Центральною ланкою у взаемозв'язках економГки Г соцГального життя виступае людина з и неухиль-но зростаючими потребами. Але поведшка ринкових агентГв залежить не стГльки вГд суб'ективних пере-ваг, що лежать в основГ потреби, скГльки вГд !х при-належностГ до рГзних соцГальних груп. Отже, фундаментальна Гдея рацГонально! «економГчно! людини» мае поступитися мГсцем «соцГальнГй людинГ», яка змшюе ГерархГю ГнтересГв, !х функцюнальну шдпо-рядкованГсть. Забезпечення прГоритетностГ загаль-нонацГональних ГнтересГв особливо актуальне в пе-рГод трансформацГ! економГчних систем, тому що ра-цГональнГ штереси «економГчно! людини» не в змозГ сформувати громадський вГдгук. Своею чергою, люд-ський фактор виступае одним Гз основних умов розвитку економГки. «Сощальна людина» дГе вГдповГдно не ткьки до свого суспкьного становища, ГерархГ! в суспкьствь Задшш всГ характеристики менталГтету.
СлГд зауважити, що до неекономГчних факто-рГв, що впливають на трансформацГйнГ процеси, слГд включити Г психологГчнГ. Наступним кроком дослГ-дження мае стати вже «сощальна людина» з точки зору поведшково! економГки за Д. Канеманом. За його дослГдженнями, неокласики «оперують» «еко-номГчною людиною», але реальна людина дГе зовсГм неращонально [9].
Залежно вГд характеру впливу на трансформацГйнГ процеси зарубжш вчеш [13] у сво!х до-
слГдженнях подГляють суспГльство на групи: «суб'екти, якГ ГнГцГюють трансформацГйнГ процеси; суб'екти, яю вГдносяться до оргашзацшно! та шно-вацГйно-пГдприемницько! дГяльностГ; суб'екти, як адаптуються до умов, що змшюються» [13]. Подаль-шого дослГдження потребуе соцГальне середовище структурних трансформацш нацГональних економГч-них систем.
НеобхГдним е формування мехашзму соцГального середовища структурних трансформацш нацГональних економГчних систем. У прикладнш штерпретацГ! уявлення дГ! неекономГчних факторГв пропонуеться схема формування соцГального середовища структурних трансформацш економГчних систем (рис. 1).
Так, до першог групи - шщаторш структурних трансформацшних перетворень - вГдносять тих суб'ектГв, як мають значну «вагу» в суспкьствГ та деяк економГчнГ важелГ: члени уряду, мШстерств Г вГдомств, чиновники. 1х функцГею е власно шГщацш структурних перетворень та реформацш - створен-ня ГнститутГв, змГна правового поля. СлГд сказати, що разом з Шщаторами дготь Г опозицГонери, як затри-мують структурнГ перетворення, заважають рефор-мацГйним процесам в економщь ОпозицГонери, як зворотна сторона, на рис. 1 не вказаш, але в подаль-ших дослГдженнях схема формування соцГального середовища структурних трансформацш економГчних систем набуде розвитку та опозицшш групи знайдуть
1н'1ц>ац1я
Реал'вацт
Прискорення
або гальмування
О
с N
г
<и
1-
V
5
и
X
г
г
т
':>
о
г
о
¡с
ф
ЕС
'■Я
га
г
о.
о
и
I
<0
.
ь
ч У
Рис. 1. Формування сощального середовища структурних трансформацiй нацюнальних економiчних систем
у нiй вiдображення. Група опозицiонерiв - це широке коло суб'eктiв, якi займають у суспiльствi практично таке ж положення, як i iнiцiатори. Основнi цш опо-зицiонерiв - лобiзм штереав великого бiзнесу на-цiонального або свтового масштабу, здобуття прав власносп на ресурси, б1льш значуще мюце в суспкь-нiй ieрархГi тощо.
До другог групи - шдприемщв-новаторiв - вхо-дять тi суб'екти, що пiдтримують структурнi трансформации перетворення вже на практицi, у госпо-дарськiй дiяльностi. Пiдприeмцi-новатори вткюють iнiцiйованi першою групою iнновацГi в економку на вс1х рiвнях господарювання - вiд окремого шдприем-ства до транснацюнально! корпорацГi, на вах ринках -вiд мiсцевого, регюнального, нацiонального до свто-вого. Разом iз суб'ектами друго! групи також дготь опозицiонери цього рiвня. Опозицюнери-шдприемщ коригують перетворення в бiк власних штереав, за-важають реформуванню з метою створення умов для втiлення iдей опозицiонерiв першо! групи.
До третьог групи в^носять суб'екпв-адап-таторiв, якi пристосовуються до нових умов суспкь-ного господарювання. Вони не мають впливу на яшсь суттeвi ди з перетворень, але саме ця група е основни-ми учасниками процесу трансформаци - !х бiльшiсть, i саме вони своею дiяльнiстю демонструють загальне ставлення суспкьства до трансформацш економiки. На даному етапi перетворень опозицшно! групи не-мае, адже адаптатори показують свое ставлення саме формуванням базового середовища прийняття або неприйняття трансформацш. 1х реакщя на трансформаци виражаеться результатом господарювання. Дана група, iмовiрно, може стимулювати рух за стри-мування неприйнятих трансформацiй.
Подальше досл^ження проблеми структурних трансформацiй економiчних систем з точки зору впливу неекономiчних факторiв потребуе системного аналiзу формування груп на практицi, де можна вже говорити про вксоткову складову, плюси та мшуси
теоретичного шдходу та iнше. У подальшому при-кладнi дослiдження автором плануеться проводити в УкраМ та Болгари.
Зауважимо, що в текстi статп при згадуваннi трансформацiй, реформування, перетворень, мо-делювання тощо маються на уваз^ звичайно, саме структурнi трансформаци економiчних систем.
Отже, соцiальна складова - це не просто не-економiчний фактор структурно! трансфор-мацГ! нацiональних економiчних систем. Цей найвпливовший елемент перетворень е невiд'емним вк економiчно'i системи держави. Структурна транс-формацiя потребуе глибокого аналiзу складних про-цесiв взаемозв'язкiв економiчних i соцiальних явищ.
В Укра!нi структуры трансформацiйнi перетворення економiки обтяжеш ще й суттевими де-мографiчними проблемами - неухильне збiльшення середнього вшу населення; мкращя; складне поль тичне становище тощо. Тому теоретичш дослiдження вiтчизняних авторiв допоможуть створити теоретич-но-методологiчну базу для успшного реформування нацiонально'i економiчно'i системи.
ВИСНОВКИ
Аналiз сучасних теоретико-методологiчних шд-ходiв до структурно'1' трансформаци нацiональних економiчних систем показав, що для розвитку ште-грацiйних процесiв та впливовосп неекономiчних факторiв необхiдно:
+ подальше дослкження теоретичних, методо-логiчних, методичних питань зi структурно':' трансформаци нацюнальних економк, особливо економiк постсощалютичних кра!н; + подальшi дослiдження, розробки та формування механiзмiв структурно! трансформаци нацюнальних економк, особливо в УкраМ, для успшного переходу до постiндустрiаль-ного суспкьства; + пiдвищення значущостi третинного сектора, особливо економки знань.
У процесi структурно! трансформаци економк постсощалштичних кра!н, особливо в УкраМ, у су-часнiй економМ слiд вiддавати перевагу вiдносинам сшвпращ як фундаментально! характеристики госпо-дарсько! дiяльностi.
Запропоновано механiзм формування сощаль-ного середовища структурних трансформацiй еко-номiчних систем, для чого надано схему формування сощального середовища структурних трансформацш економiчних систем як прикладну штерпретацш уявлення дГ! неекономiчних факторiв. Визначено, що в процесах формування та реформування економiч-них систем велике значення мають сощальш, психо-логiчнi, моральнi, ментальнi та iншi фактори. Тому в подальших дослiдженнях слiд придiляти бiльше уваги не рацiоналiзму в поведiнцi людини, а «сощаль-
нш людиш» та «психологiчнiи людинi», враховуючи поведiнкову економку.
Подальшi дослiдження прикладного характеру дозволять створити модель формування сощального середовища структурних трансформацiИ економiч-них систем, що надасть можливкть вбудувати сощ-альнi фактори в реформацшш та трансформацiИнi процеси держави. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Wolfl A. The Service Economy in OECD Countries. OECD Science, Technology and Industry Working Papers. 2005. Vol. 3. 81 р.
doi:10.1787/212257000720
2. Mihnenoka A., Saulitis, J. Evaluating the Significance of Structural Changes within National Economy for Economic Growth of Latvia Using the Econometric Model. Economics and Business. 2013. Vol. 23. P. 62-70.
3. Mikulic D., Lovrincevic Z., Nagyszombaty, A. G. Regional Convergence in the European Union, New Member States and Croatia. South East European Journal of Economics and Business. 2013. Vol. 8. Issue 1. P. 9-21.
doi:10.2478/jeb-2013-0001.
4. Kuznets S. Modern Economic Growth: Findings and Reflections. The American Economic Review. 1973. Vol. 63. No. 3. P. 247-258.
5. Fracasso A., Marzetti G. V. Estimating Dynamic Localization Economies: The Inadvertent Success of the Specialization Index and the Location Quotient. Regional Studies. 2018. Vol. 52. Issue 1. P. 119-132.
doi:10.1080/00343404.2017.1281388.
6. Kemeny T., Storper M. Is Specialization Good for Regional Economic Development? Regional Studies. 2015. Vol. 49. Issue 6. P. 1003-1018.
doi:10.1080/00343404.2014.899691.
7. Dietrich A. Does Growth Cause Structural Change, or Is It the Other Way around? A Dynamic Panel Data Analysis for Seven OECD Countries. Empirical Economics. 2012. Vol. 43. Issue 3. P. 915-944.
doi:10.1007/s00181-011-0510-z.
8. Шумпетер Й. А. Теорiя еконо!^чного розвитку. Дослщження прибутш, катталу, кредиту, вщсотка та eK0H0Mi4H0r0 циклу / пер. з англ. В. Старка. КиТв : Видавничий дiм «Киево-Могилянська акаде!ш», 2011. 242 с.
9. Kahneman D. Thinking, Fast and Slow. 1st ed. US : Far-rar, Straus and Giroux, 2011. 499 p.
10. Доповщь «1нновацмна дiяльнiсть промислових пщприемств УкраТни» / Держстат УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_idpp_dop.htm
11. Рак Н. Е. Економ^а знань: сутшсть та фактори управлшня знаннями. Регональна економжа. 2009. № 3. С. 224-232.
12. Дубровская Н. В., Мищенко Е. С. Обеспечение качества образовательных программ экологической направленности - шаг к устойчивому экономическому развитию. Вопросы современной науки и практики. 2017. № 1. С. 122-130.
13. Стеблякова Л. П. Трансформация экономических систем: теория и практика : автореф. дис. ... д-ра экон. наук. М., 2010. 54 с.
REFERENCES
"Dopovid «Innovatsiina diialnist promyslovykh pid-pryiemstv Ukrainy»" [The report "Innovative activity of industrial enterprises of Ukraine"]. Derzhstat Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_idpp_dop.htm Dietrich, A. "Does Growth Cause Structural Change, or Is It the Other Way around? A Dynamic Panel Data Analysis for Seven OECD Countries". Empirical Economics, vol. 43, no. 3 (2012): 915-944.
doi: 10.1007/s00181-011-0510-z Dubrovskaya, N. V., and Mishchenko, Ye. S. "Obespeche-niye kachestva obrazovatelnykh programm ekologicheskoy napravlennosti - shag k ustoychivomu ekonomicheskomu raz-vitiyu" [Ensuring the quality of environmental education programs is a step towards sustainable economic development]. Voprosy sovremennoy nauki i praktiki, no. 1 (2017): 122-130.
Fracasso, A., and Marzetti, G. V. "Estimating Dynamic Localization Economies: The Inadvertent Success of the Specialization Index and the Location Quotient". Regional Studies, vol. 52, no. 1 (2018): 119-132.
doi: 10.1080/00343404.2017.1281388 Kahneman, D. Thinking, Fast and Slow. US: Farrar, 2011. Kemeny, T., and Storper, M. "Is Specialization Good for Regional Economic Development?". Regional Studies, vol. 49, no. 6 (2015): 1003-1018.
doi: 10.1080/00343404.2014.899691 Kuznets, S. "Modern Economic Growth: Findings and Reflections". The American Economic Review, vol. 63, no. 3 (1973): 247-258.
Mihnenoka, A., and Saulitis, J. "Evaluating the Significance of Structural Changes within National Economy for Economic Growth of Latvia Using the Econometric Model". Economics and Business, vol. 23 (2013): 62-70.
Mikulich, D., Lovrintsevich, Z., and Nagyszombaty, A. G. "Regional Convergence in the European Union, New Member States and Croatia". South East European Journal of Economics and Business, vol. 8, no. 1 (2013): 9-21. doi: 10.2478/jeb-2013-0001
Rak, N. E. "Ekonomika znan: sutnist ta faktory upravlinnia znanniamy" [Economics of knowledge: the essence and factors of knowledge management]. Rehionalna ekonomika, no. 3 (2009): 224-232.
Shumpeter, Y. A. Teoriia ekonomichnoho rozvytku. Do-slidzhennia prybutkiv, kapitalu, kredytu, vidsotka ta ekonomichnoho tsyklu [The theory of economic development. Profit, capital, loan, interest and economic cycle research]. Kyiv: Vy-davnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2011.
Steblyakova, L. P. "Transformatsiya ekonomicheskikh sistem: teoriya i praktika" [Transformation of economic systems: theory and practice]: avtoref. dis.... d-raekon.nauk, 2010.
Wolfl, A. "The Service Economy in OECD Countries". OECD Science, Technology and Industry Working Papers, vol. 3 (2005). doi: 10.1787/212257000720
