CC BY
8
УДК 330.162
НАПРЯМИ 1НСТИТУЦ10НАЛ1ЗАЦ|| ГЛОБАЛ1ЗМУ У ВИМ1Р1 СТАЛОГО РОЗВИТКУ
СВ1Т0В0Г0 ГОСПОДАРСТВА
© 2017 СИВАК Р. Б.
УДК 330.162
Сивак Р. Б. Напрями шституцiоналiзацм глобалiзму у BMMipi сталого розвитку CBiTOBoro господарства
Мета cmammi - окреслення напрям'ю ¡нституцюнал1зацп глобал'вму як нового глобального суспльного устрою, ор'кнтованого на забезпечен-ня сталого розвитку в умовах трансформации сукуnностi суб'ект'ю свiтового господарства. Об(рунтовано гтотезу про те, що економiчний глобалiзм дозволив виявити глобальн екологiчнi та со^альм проблеми iндустрiалiзацii нацональних економк та е важливою передумовою гумаштарно-еколог'нного глобалiзму здатного виробити новi глобальн дуалiстичнi нструменти сталого розвитку. Запропоновано авторське бачення виршення проблеми глобального вирiвнювання доходiв та обмеження глобального споживання шляхом формування соцiальноi та еко-логiчноiвiдповiдальностi середнього класу, а також регулювання глобальних ринюв, зокрема - через створення глобальних урядових iнститутiв у структурi ООН. Альтернативою глобальним управлнським iнститутам визначено багаторiвневi мультирозумнi системи, формування яких передбачае чiтке усвiдомлення iXнiми елементами можливостей iзагроз дiяльностi та постановки адекватних цлей. Зроблено висновки про те, що виявлен тенденцИ розвитку свiтового господарства тдкреслюють необхiднiсть трансформации шституцшного забезпечення глобального урядування в контект усвiдомлення глобалiзму як нового суспльного устрою та необхiдностi швелювання наМт економiчноi глобалiзацii засобами концепцИглобального сталого розвитку.
Ключов'! слова:глобалiзм, глобалiзацiя, сталий розвиток, свiтовегосподарство, глобальш нститути. Шп.: 13.
Сивак Роман Богданович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Тернопльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Львiвська, 11, Тернопль, 46020, Украна) E-mail: 3502845@gmail.com
УДК 330.162
Сывак Р. Б. Направления институционализации глобализма в контексте устойчивого развития мирового хозяйства
Цель статьи - определение направлений институционализации глобализма как нового глобального общественного устройства, ориентированного на обеспечение устойчивого развития в условиях трансформации совокупности субъектов мирового хозяйства. Обоснована гипотеза о том, что экономический глобализм позволил обнаружить глобальные экологические и социальные проблемы индустриализации национальных экономик и является важной предпосылкой гуманитарно-экологического глобализма, способного выработать новые глобальные дуалистические инструменты устойчивого развития. Предложено авторское видение решения проблемы глобального выравнивания доходов и ограничения глобального потребления путем формирования социальной и экологической ответственности среднего класса, а также регулирования глобальных рынков, в частности - через создание глобальных правительственных институтов в структуре ООН. Альтернативой глобальным управленческим институтам определены многоуровневые мультиразумные системы, формирование которых предполагает четкое осознание их элементами возможностей и угроз деятельности и постановки адекватных целей. Сделаны выводы о том, что выявленные тенденции развития мирового хозяйства подчеркивают необходимость трансформации институционального обеспечения глобального управления в контексте осознания глобализма как нового общественного строя и необходимости нивелирования последствий экономической глобализации средствами концепции глобального устойчивого развития. Ключевые слова: глобализм, глобализация, устойчивое развитие, мировое хозяйство, глобальные институты. Библ.: 13.
Сывак Роман Богданович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международных экономических отношений, Терно-польский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: 3502845@gmail.com
UDC 330.162
Syvak R. B. The Directions to Institutionalize Globalism in the Context of Sustainable Development of the World Economy
The article is aimed at defining the directions of institutionalization of globalism as a new global social order orientated towards sustainable development in the context of the transformation of multitude of actors in the world economy. The article substantiates a hypothesis that economic globalism provides to detect the worldwide environmental and social problems of the industrialization of national economies and constitutes an important prerequisite for the humanitarian and ecological globalism that can elaborate new global dualistic instruments for sustainable development. An author's own vision for addressing the problem of global leveling of incomes and limiting the global consumption through social and environmental responsibility of the middle class, as well as regulating the global markets, in particular through establishing the global government institutions within the UN structure, has been proposed. An alternative to the global management institutions have been considered the multi-level multi-intelligent systems, formation of which implies a clear awareness of their elements of opportunities and threats to activity together with setting adequate goals. It has been concluded that the identified tendencies in the development of world economy underscore the need to transform the institutional support of global management in the context of the realization of a globalizing society as a new social order and the need to mitigate the impacts of economic globalization by means of the conception of the global sustainable development. Keywords: globalism, globalization, sustainable development, world economy, global institutions. Bibl.: 13.
Syvak Roman B. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: 3502845@gmail.com
Кшець ХХ - початок ХХ1 сторiччя - перiод супер-динамiчних змш свiтового економiчного устрою, трансформаци елеменпв нацiональних багатоiе-рархiчних систем, яю е взаемозалежними, проте само-стшними у прийняттi рiшень, у едину глобальну, однак на сьогоднi слабо структуровану мультицентричну систему. Таю процеси значною мiрою суперечать цкьовим орiентирам нацiональних систем, iгнорують !х терито-рiальнi, соцiумнi, екологiчнi та економiчнi важелi зро-стання та стримування, руйнують усталенi нацiональнi та мiжнароднi iнститути розвитку нацiональних i свь тового господарств. Означена трансформацш значною мiрою змiнюе вектори господарських i гуманiтарних потокiв, коригуючи i джерела '1х формування, i середо-вище споживання, що, своею чергою, змiнюе детермь нанти розвитку глобального сощального, економiчного та екологiчного середовищ. Свiтова спкьнота з усiма и традицiйними iндустрiально-споживацькими прюрите-тами виявилася не готовою реагувати на прийнят нею ж умови нового глобального суспкьного, сильно еконо-мiзованого устрою.
Сучасний стан свитого господарства, зокрема його ресурсна складова, потребуе негайних кардиналь-них заходiв, спрямованих на збалансування векторiв його розвитку. Таке збалансування неможливе без ви-роблення нових iнструментiв глобального урядування на основi принципово нових концепцiй.
Дослiдження глобалiзацiйних процесiв, що поси-лилися шсля неци^чно! фшансово! кризи у 2008 р., виявили низку актуальних проблем, що виникли вже чи можуть виникнути у близькому майбутньому вна-слцок економiчно! глобалiзацi!. У результатi цих досл-джень окреслено широкий спектр поглядiв та позицiй на процес глобалшаци та глобалiзм як його результат -вiд визначення його руйшвним, катастрофiчним для ниншньо! цившзаци до природного, еволюцшного, що прийшов на змшу нацiональному капiталiзму. Низка дослцниюв звертае увагу на наростання шституцшно! неузгодженостi та невiдповiдностi старих мiжнародних iнститутiв новому глобальному суспкьному устрою.
Зокрема В. Оденко зазначае, що процеси глобалiза-ци економiки, яю упродовж трьох десятирiч були одшею з визначальних тенденцiй свiтового розвитку та призве-ли до безпрецедентно! взаемозалежностi нацiональних економiк i ци^в !х економiчного зростання, об'ективно наштовхуються на серйознi перешкоди, пов'язанi з ктот-ним дисбалансом мiж потужною роллю транснацюналь-них структур i нездатнiстю реально забезпечити ефек-тивну глобальну координацiю економiчного розвитку. Це породжуе наростаючi загрози економiчнiй безпещ, якi здатнi нейтралiзувати переваги, пов'язаш з вкьним рухом факторiв виробництва, глобальною концентращ-ею та шшими перевагами глобалiзацi! [1, с. 31].
С. Циганов i А. Яншина вважають, що сучасш загрози прогресуючо! глобал1задЦ економiки для сталого розвитку криються саме у «зловживаннях» атрибутами неолiберальноl моделi глобалiзацi!. Йдеться про транс-формування ролi мiжнародних органiзацiй (тобто част-кову втрату останшми наднацiонального регулятивного впливу й авторитету на мiжнароднiй аренi) внаслцок iгнорування окремих ключових рiшень мiжнародних
iнститутiв найпотужнiшими державами свiту; небачене доа посилення могутностi ТНК; нерiвномiрний еконо-мiчний розвиток кра!н i перенесення шкiдливих вироб-ництв з розвинутих кра!н до кра!н, яю розвиваються, що, по сутi, не розв'язуе проблеми, а ткьки змшюе 'й мiсцезнаходження [2, с. 8].
Окремi науковцi, дослiджуючи сутнiсть глобалiзму та його вплив на розвиток св^вого господарства, зо-середжуються передуйм на його економiчному вимiрi, що дещо ускладнюе процес формування шституцшного упорядкування нового глобального суспкьного устрою.
Зокрема О. Бкорус i В. Власов, визначаючи, з одного боку, глобалктику як штегратора широкого кола знань у сферах демографи, екологи, етногенезу, культу-ри, економжи, соцiологil, продовольчо! та водно! безпе-ки, глобалiзованоl системи торгiвлi за единими правилами, комушкаци, фшанйв, освiти тощо, тобто всього, що стосуеться розвитку людини та формуе новi знання щодо поточного та майбутнього розвитку людства, вод-ночас звужуються до економiчного вимiру у трактуван-нях понять «глобалiзацiя» (апофеоз ринково! економi-ки) та «глобалiзм» (система абсолютно! економiчно! та полп'ично! влади нових глобальних монополiстичних корпорацш) [3, с. 18]. Таке звуження понять глобалiза-цй та глобалiзму до виключно економiчного вимiру, яке простежуеться в багатьох дослцженнях, на нашу думку, обмежуе альтернативи виршення нинiшнiх глобальних проблем, у тому чит тих, що виникають чи можуть ви-никнути внаслiдок глобалiзацi1.
Метою статтi визначено окреслення напрямiв iнституцiоналiзацi! глобалiзму як нового глобального суспкьного устрою, орiентованого на забезпечення сталого розвитку в умовах трансформаци сукупносп суб'ектiв свiтового господарства.
На перший погляд, стан i тенденци розвитку еко-логй Земл^ а також зростання глобально! еко-номiчно! та соцiально! нерiвностi !! мешканцiв спонукають до негативних оцшок i глобалiзацi! та глоба-лiзму. Проте варто подумати, чи дшсно глобалiзм, який домiнуе протягом деккькох десятирiч, встиг призвести до таких катастрофiчних наслiдкiв? Упродовж дек1лькох столпъ капiталiзм процесами iндустрiалiзацi! нацiональ-них економiк завдавав значних наростаючих глобальних еколопчних збитк1в, якi, внаслiдок нацюнально! замкну-тостi в екологiчних питаннях, де-юре не мали конкрет-них джерел виникнення - немае глобального суспкьного устрою, отже, немае глобально! екологи, вцповкно, немае глобальних проблем. Така «страусяча» догма кну-вала й у питаннях глобального сощального розвитку.
Глобалiзм сформувався на основi фрагментарних, у глобальному вимiрi, рiшень та заходiв щодо упереджен-ня вiйськових конфлiктiв та мiжнародного лобiювання окремими державами сво!х господарюючих суб'ектiв. Тобто глобалiзм, як форма соцiально-економiчного устрою, на стадй формування не мав, i значною мiрою не мае сьогоднi iнституцiйних засад розвитку св^вого господарства та взаемоди його суб'ектiв, якi де-факто прийняли такий устрiй, а провiдна !х частина вдало адаптувалася до глобальних економiчних вимiрiв.
Розвиваючи думку стосовно негативного впливу глобалiзму, О. Бкорус i В. Власов стверджують, що по-глиблення та поширення процесiв глобалiзацi! наближу-ють суспкьний лад, який вони називають глобалiзмом або глобоiмперiалiзмом. Вiн реально стае негативною альтернативою очшуваному соцiалiзованому i ноосфер-ному свiтовому устрою [3, с. 19]. Тобто автори едино можливим варiантом глобалiзму вважають ГмперГалГ-стичний, вiдкидаючи можливiсть його соцiалiзацi1.
На нашу думку, трансформацш мiжнародно! тор-гiвлi у глобальний торговельний простiр, який стимулюе об'еднання нацюнальних виробничих середовищ у гло-бальне та, по сутi, е виразом економiчного глобалiзму, дозволив виявити глобальнi екологiчнi та соцiальнi про-блеми, тобто економiчний глобалiзм став лакмусовим реактивом, що вказав на кнування цих проблем, що, на нашу думку, е важливою передумовою гумаштарно-еколопчного глобалiзму, здатного виробити новi гло-бальнi дуалiстичнi шструменти сталого, справдi тривек-торного розвитку.
Ще однiею важливою заслугою глобалiзму, на наш погляд, е демштаризацш джерел виробничих ресурсiв, замiна вшськових суперечок i завоювань економiчними. На жаль, сьогодш вiдбуваеться, чи вГдбулася в недавньо-му минулому, низка вшськових конфлштш, спричинених бажанням перерозподку економiчно актуальних вугле-водневих ресурйв на Близькому Сходi, а також земель-них i водних ресурйв у Молдовi та Укра!нi. Однак ви-никнення таких вiйськових конфлжтав, як правило, вГд-бувалося через середньовiчнi стереотипи стратегiчного мислення полiтичних елiт i агресорiв, i потерпких кра!н, якi не здатнi використовувати новi глобальнi економГч-нi шструменти нападу i захисту. Основнi ж завоювання, яю вiдбулися пiсля Друго! свiтово! вiйни, отриманi про-вГдними кра!нами (Нiмеччина, США, Китай) за допо-могою економiчних глобальних шструментав. Звичайно, торговельно-економiчна глобальна експансш несе ба-гато загроз i збитюв, проте вони не зiставнi з втратами внаслГдок безлiчi локальних i двох свiтових воен.
Всеосяжне системне виявлення негативних впли-вiв процейв глобалiзацi!, вироблення дiевих ш-струментав '1х запобiганню, а також соцiалiзацiя та екологiзацiя глобалiзму е ключовими завданнями науково! та дипломатично! свГтово! спкьноти. Сьогоднi варто вiдмовитися вГд констатацГ! виключно негативного впливу глобалiзму та сконцентруватися на пошуковГ нових iнструментiв адаптацГ! нового глобального сус-пкьного устрою до оновлених глобальних цкей сталого розвитку свГтового господарства.
ПодГ6ну позицГю висловлюють г послГдовнГ критики глобалiзму. Зокрема О. Бкорус, визначаючи глоба-лГзм як нову злоякГсну систему свГтопорядку та свГто-влаштування, що призводить до системного кризового циклу свГтового суспГльства, руйнуе стГйкГсть цшшс-них форм свГтоустрою, пГдривае державно-центричну структуру мГжнародних вГдносин, визнае, що глобалГза-щю вГдмГнити неможливо та наголошуе на необхГдностГ перетворення нинГшньо! силово! евроатлантично! (аме-рикансько!) глобалГзацГ! на демократичну глобалшацш
(вигГдну для всГх глобальну ГнтеграцГю) Г побудови сис-теми глобального солГдаризму замГсть системи ультра-Гмперського глобалГзму США [4, с. 14]. Погоджуючись з необхГдшстю побудови системи глобального солГдариз-му, шддамо сумнГву здатнГсть та необхГднГсть визначен-ня нацГональних держав суб'ектами такого буддвництва, оскГльки глобальнГ об'екти можуть формуватися лише адекватними глобальними суб'ектами, тобто наддер-жавними утвореннями. ПерехГд вГд мГжнародного до глобального вимГру мае вГдбуватися на усГх рГвнях Герар-хГ! свГтогосподарського урядування.
Окреслення Г позитивних, Г негативних сторш глобалГзму виявило набагато бГльше запитань Г завдань, ашж вГдповГдей та ршень, проте розу-мГння багатогранностГ глобалГзму, визнання економГч-ного глобалГзму лише одшею Гз граней цього суспГльного ладу дозволяе виявити напрями необхГдних дослГджень розвитку свГтового господарства та свГтово! спГльноти -як його «зштегрованого господаря» (чи такого, що по-требуе глибоко! штеграци), у нових глобалГзованих ре-алшх. Зокрема, одним Гз прГоритетГв таких дослГджень е вироблення адекватно! вГдповГдд на сучасш глобальнГ соцГально-економГчнГ виклики.
Одним Гз ключових глобальних виклиюв, який може призвести до гумаштарно! катастрофи свГтового масштабу, е глобальна демографiчна криза.
Населення бГльш шж 50 кра!н збГльшиться бГльше, шж на третину (у деяких - бГльше, нГж на двГ тре-тини) до 2025 р., що створить додаткове навантаження на життево важливГ природш ресурси, сферу послуг та шфраструктуру. ДвГ третини цих держав знаходяться в Африщ пГвденнГше Сахари; бГльша частина решти кра!н, населення яких швидко зростае, розташованГ на Близь-кому СходГ та в Швденнш АзГ! [5].
ТакГ демографГчнГ перекоси у свГтовш демогра-фГ! супроводжуються рГзким зростанням кГлькостГ населення планети, яке шдвищуе ймовГрнГсть настання глобально! гумаштарно! катастрофи вже у найближчГ десятирГччя.
У середньому населення ЗемлГ збГльшуеться щоро-ку на 85 млн, з ще! ккькосй 78 млн припадае на бГдш та лише 7 млн - на багатГ кра!ни. У результата такого дисбалансу уже у 1983 р. три чвертГ населення планети проживали у кра!нах третього свпу, а до 2020 р. пропорцш складатиме 83 : 17%. При такгй тенденцГ! найбГдщше у свГтГ населення Африки зросте Гз 500 млн у 1980 р. до 1,5 млрд у 2020 р. Проте уже сьогодш бГльше 300 млн африканцш потерпають в1д хрошчного недо!дання, 150 млн - вГд го-строго недо!дання, 60 млн живуть на межГ голоду [6].
ДемографГчна ситуацГя загострюеться географГч-ним накладанням кГлькГсно! та вжово! невГдповГдностГ на фонГ зростання глобального розшарування доходiв.
Так, до 2025 р. Г без того рГзностороннш порядок нацГональних вгкових структур населення стане ще бкьш диференцшованим, Г розрив мГж регюнами з най-молодшим Г найстаршим населенням продовжить зро-стати. «НайстаршЬ кра!ни - тГ, у яких частка людей у вщ до 30 роив буде складати менше 30% населення, утворять пояс на швшчному бощ карти свГту. За контра-
стом маиже ва «наимолодш1» кра1ни, у яких населення до 30 роив складе бкьше 60%, будуть маИже цкком роз-ташован1 в Африщ п1вденн1ше Сахари [5].
В1ковиИ та географ1чний розриви посилюються розривами в доходах. Найбагатш1 20% св1тового населення заробляють 85% доход1в, а на частку 20% найб1д-шшого населення припадае лише 1,7%. Сукупш статки 385 мкьярдер1в св1ту, серед яких 88 - мешканщ б1дних кра1н, досягае суми приблизно 760 млрд дол., що в1дпо-в1дае сукупним статкам бкьш н1ж 2,5 млрд людей, або 40% населення планети [6]. Водночас, за окремими прогнозами, приблизна ильюсть китайських с1мей, яю до 2020 р. досягнуть европейського р1вня доход1в, стано-витиме 100 млн [7].
Означен демограф1чн1 дисбаланси окреслюють ще один глобальний виклик - зростання дефщиту про-довольства, води та енергетичнихресурав. За прогнозами Св1тового банку, до 2030 р. потреба в 1ж1 зросте на 50% у результат! приросту св1тового населення, шдви-щення фшансового благополуччя 1 переходу зростаю-чого середнього класу до зах1дного рац1ону. Проблеми з доступом до постшних джерел води сягнуть критично! позначки, особливо для скьськогосподарських потреб, ситуац1я пог1ршуватиметься й через швидку урбаш-зац1ю та зростання чисельност1 населення на 1,2 млрд ос1б у найближч1 20 роив. Унасл1док такого зростання до 2025 р. 36 кра!н з населенням близько 1,4 млрд в1дчу-ватимуть нестачу або скьськогосподарських упдь, або питно! води [5].
По суп, перед людством сто!ть основна складне дуалштичне завдання: потреба у виршнюванш доходш (на в1стр1 ще! проблеми глобальна б1д-н1сть, що динам1чно зростае на фон1 народжуваноси) та обмеження глобального споживання, яке е на сьогодш нереальним, з огляду на необх1дшсть виршення першо! частини проблеми. Частково означене завдання може бути виршене через формування соц1ально'1 та еколопч-но! в1дпов1дальност1 динам1чно зростаючого середнього класу. За прогнозами експерив, зростання середнього класу означае структурний зсув: переважаюча частина населення свггу не буде жити в б1дност1; середн1й клас стане найважлив1шим соц1альним та економ1чним фактором у велик1й к1лькост1 кра!н. Зростання впливу громадського суспкьства - це найважливша мегатенденц1я, осильки вона одночасно е причиною 1 насл1дком практично вах 1нших мегатенденц1й, включаючи розширення глобально! економ1ки, швидке економ1чне зростання кра!н, що розвиваються, 1 широке використання нових техноло-г1й у сфер1 комун1кац1й 1 виробництва [8]. Однак варто пам'ятати про превалювання споживацьких ценностей «ново! частки» середнього класу та його першочергов! прагнення коп1ювати та задовольняти ф1зичн1 потреби.
Ще одн1ею суттевою тенденщею е встановлення домшуючо1 позици мкт i мегаполшв, що супроводжу-ватиметься додатковим навантаженням на природ-ш ресурси регюшв, у яких щ утворення розташован1. Зниження р1вня самозабезпечення продовольством у рег1он1 автоматично збкьшуе локальн1, рег1ональн1 та глобальш лог1стичн1 витрати, пов'язан! з продовольчим
забезпеченням через структури м1жнародно'! та глобально! торпвл1 чи гумаштарно! допомоги.
При збереженн! !снуючих тенденцш до 2025 р. 57% населення свпу буде жити в мктах, що на 50% бкьше, шж сьогодш. До 2025 р. у свт прибавиться ще вгам мегаагломерацш до дванадцяти уже !снуючих. Уа вони, за винятком одше'!, будуть розташоваш в Африщ шв-деннше Сахари. Разом з тим, бкьша частина приросту мкького населення припадатиме на невелик! мкта в цих рег1онах, що розташован! уздовж транспортних мапстралей ! зосереджен! бкя транспортних розв'язок ! уздовж берегово! лши, де часто в1дстежуеться збкь-шення к!лькост1 робочих м1сць у формальних секторах економ1ки та вцсутня адекватна сфера послуг [5]. Цей прогноз варто доповнити зростанням розм1р1в «старих» мегапол1с1в за рахунок р1зних вид1в м!грацГ!. У п1дсумку св1тове господарство опиняеться на пороз1 становлення глобально! економ1ки м1ст-мегапол!с1в, як1 концентру-ватимуть переважну частину попиту ! пропозицГ! на вси глобальних ринках.
ТенденцГ! та суперечносп, як1 склалися у св1товш економ1ц1, св1дчать про те, що вже практично ви-зрка ! загострилась актуальн1сть формування нового сощально-економ1чного устрою, який повинен в1дпов1дати викликам сучасност1, особливо сприяти усуненню р1зномаштних форм нер1вност1, розвитку середнього класу та доступу до обмежених сировинних ресурав. Власне кажучи, вони завжди давалися взнаки ! в попередньому розвитку, але сьогодн! це вцбуваеться досить швидко ! лавинопод1бно [9, с. 58].
З огляду на виявлеш тенденца, варто погодитися з експертами щодо виникнення гостро! потреби в негай-ному формувант новттх адаптованих iнститутiв глобального управлшня, яю базуватимуться на в1дмш-них в1д сьогодн1шн1х м1жнародних структур, принципах. Основою таких принцишв мае стати нова система глобальних суспкьних ц1нностей, що базуеться на усв1-домленн! нев1дворотност! глобал1зму та необх1дност1 нейтрал!зацГ! та подальшого запоб1гання його негатив-ним насл1дкам.
В основному ми намагаемося пристосуватися до умов ХХ1 стор1ччя, волод1ючи мисленням ! навиками ш-дустр!ально! системи ХХ стор1ччя. Однак це те ж саме, що намагатися жити в мегаполках 90-х роив ХХ ст. !з мисленням та кругозором мешканця середньов1чних феодальних с!л. Такий шдх1д неефективний, а з ураху-ванням вразливост наших соц1альних та еколопчних структур дуже небезпечний. Через наростаюч! т1сн1 зв'язки та взаемозалежност1, що виникли внасл1док глобал!зацГ! ринк1в, технологш та !нформацГ!, в1дстал1 сприйняття ! практика в одному сегмент! суспкьства стають загрозою для решти, у тому числ1 й бкьш сучас-но! Г! частини. Завдання полягае в тому, щоб навчитися жити ! д1яти у в1дпов1дност! до умов епохи глобального поширення шформацГ! [6].
Значне в1дставання ц!нн!сно! трансформацГ! глобального суспкьства в1д процейв глобал!зацГ! св1тового господарства та шституцшш прогалини у формуванн! нового суспкьно-економ1чного устрою е, на нашу дум-
ку основними шпбггорами реалГзацГ! концепщ! сталого розвитку, оскГльки вони виявляють неусвГдомлення чи небажання усвГдомлювати проблему та, як наслГдок, -вГдсутнГсть шструменив 'й вирГшення.
СьогоднГ головними суб'ектами реалГзацГ! концеп-цГ! сталого розвитку на мГжнародному рГвнГ залишають-ся мГжнародш економГчнГ оргашзацй. Ключовими проблемами в цьому контекстГ е розпорошення та дублю-вання функцш цих органГзацГй у сферГ сталого розвитку, яю гальмують Г порушують системшсть у ходГ реалГза-цГ! вказано! концепцГ! у глобальному масштабу загроза монополярно! глобалГзацГ! та послаблення впливу мГж-народних економГчних органГзацГй у межах свГтового господарства в умовах кризи неолГберально! моделГ гло-балГзацГ!, що в комплексГ потенцшно загострюватиме проблему ГнституцГйного забезпечення сталого розвитку свГтово! економГки [2, с. 12].
ВирГшення проблем вироблення та впровадження глобальних шститутГв розвитку свГтового господарства ускладнюеться особливГстю нових глобальних суб'ектГв, що часто дшть за межами нишшньо-го мГжнародного ГнституцГйного поля. 1хня структура, форма власностГ та особливостГ видГв дшльностГ, а ГнодГ й стратепчш цш не спГвпадають Гз нинГ дГючими мГж-народними шституцшми, цш та Гнструменти яких зна-чною мГрою втратили актуальнГсть та не вГдповГдають викликам глобалГзму.
Упродовж наступних 15-20 рокГв, коли влада стане ще бкьш розмитою, все бкьша юльюсть рГзномашт-них державних Г недержавних суб'ектГв, а також надна-цГональних суб'ектГв будуть вГддгравати значну роль у глобальному управлшш. ВГдсутнГсть консенсусу мГж розвинутими та наздоганяючими державами призведе до обмеженостГ глобального управлГння. ХронГчний де-фГцит ресурсГв посилить тенденцГю до сощально! фраг-ментацГ!. Тому навгть незначнГ подГ! можуть шдштов-хнути свГт до руху у протилежних напрямах [8].
МГжнародна система - у тому виглядГ, як вона була сконструйована шсля Друго! свГтово! вГйни, - до 2050 р. стане майже нешзнаваною. Та й сама назва «мГж-народна система» !й не дуже пГдходить, оскГльки, ско-рГш за все, вона застарГе та й структура стане змшаною Г неоднорГдною, вГдповГдною до переходу, який до 2025 р. ще не завершиться. Щ змши шдйрГваються глобалГзащ-ею економГки на фон Гсторичного переносу вГдносного багатства й економГчно! могутностГ Гз Заходу на СхГд. Одночасно з переносом могутностГ нацюнальних держав вГдносна могутнГсть рГзноманГтних недержавних суб'ектГв - включаючи комерцшш пГдприемства, клани, релтйш оргашзацй та навГть кримГнальнГ структури -продовжить наростати [5].
Тенденцш поширення впливовостГ та могутностГ, що виникала деккька останнГх десятирГч тдряд, ГмовГр-но прискориться завдяки появГ нових гравцГв на свГто-вш аренГ, зростаючГй ГнституцГйнГй нестачГ, можливому розширенню регюнальних блокГв Г посиленню недержавних суб'ектГв Г мереж. РГзноматтшсть суб'ектГв на мГжнароднГй арен може додати сили, тобто заповнити прогалини, залишеш старГючими оргашзацшми, яю ви-
никли пГсля Друго! свГтово! вшни, або навпаки, що б!льш ймовГрно з огляду на широкий спектр мГждержавних проблем, ще б!льше роздробити мГжнародну систему та зшсувати мГжнародне спГвробГтництво [5].
НинГшнГ тенденцй, що передбачають розподГл влади та впливу, створять глобальний дефщит управлГння. До 2025 р. мГжнародне ствтовариство буде складатися з багатьох суб'ектГв, окрГм нацГональних держав, Г буде потребувати всеохоплюючого тдходу до глобального управлГння [5].
Зважаючи на щ та ряд шших аргуменпв, варто зо-середити увагу на регулюванш глобальних ринкГв, зо-крема - через створення глобальних урядових шститу-тГв у структурГ ООН.
Про необхГдшсть створення наднацГональних ш-ститутГв управлГння говорить О. Резшкова, зазначаючи, що формування механГзмГв глобального управлГння мае не лише ушфжувати стандарти проведення мГжнарод-них операцш товарних, фГнансових Г людських потокГв, а й урегулювати проблеми глобального розвитку, у тому числГ мшм1зацй наслГдкГв економГчних криз [10, с. 82].
За висновками О. БГлоруса, т!льки створення сильних свГтових шститутГв глобального управлГння, яю б регулювали рух мГжнародних фГнансових потокГв, захищали навколишне середовище планети, переводячи його на сталий розвиток, Г усували практику надспожи-вання ресурсГв, могло б запобйти глобальнГй катастрофГ вже у ХХ1 сторГччГ [11, с. 5].
НеобхГдшсть впровадження наднацГональних ш-ститупв обумовлюеться також стрГмким зростанням транснацюнальних компанГй (ТНК), ккьюсть яких за останш 40 рокГв зросла б!льше, нГж у 10 разГв Г нарахо-вувала 79 тис. Г 790 тис. шоземних фшй. У 2007 р. обсяг додано! цшностГ ТНК становив 11% свГтового ВВП, 100 найбГльших корпорацГй володшть близько 80% свГтового багатства, а весь ВВП кра!н Африки швденшше Сахари менший вГд сумарного доходу корпорацГй «Дженерал Моторс» Г «Форд» [12, с. 31].
Альтернативою глобальним управлшським шсти-тутам можуть стати складнГ багаторГвневГ само-керованГ мультирозумнГ системи, формування яких передбачае чГтке усвГдомлення !хнГми елементами можливостей Г загроз дшльностГ та постановки адекват-них ц!лей. ВирГшення ще! проблеми сьогоднГ ускладнюеться короткозорГстю нацГональних урядГв Г менеджменту глобальних компанГй, пов'язаних з ринково-економГчним шдгрунтям прийняття ршень.
Зокрема, I. ШкодГна стверджуе, що методологш Г методи стратегГчного управлГння глобальною еконо-мГчною системою повинш змГнюватися на основГ вико-ристання й здатностГ до самооргашзацй, що дозволить шдвищити ефективнГсть функцГонування системи за рахунок не стГльки залучення додаткових фГнансових ресурсГв, скГльки розкриття й внутрГшнього потенща-лу. Управлшсью та органГзацГйнГ вГдносини е похГдними самооргашзацй, тому систему регулювання необхГд-но розглядати як розвинуту загальну форму Гснування економГчного порядку. Самооргашзацш економГчно! системи не може ефективно реалГзовуватися без само-
оргашзаци у сферах поломки та державного управлшня, осккьки саме на поличному piBHi приймаються пра-BOBi акти, яю створюють iнститyцiональне середовище для розвитку економжи. Отже, недопустимими е диктат полпично! влади, бюрократизацiя управлшсько! дiяль-ностi та корyпцiя - це призводить до зниження рiвня демократизаци суспкьства, а отже, до зменшення мож-ливостей економiчноI системи ефективно упорядкову-вати взаемозв'язки мiж елементами iнститyщональноI системи за рахунок внутршнього розвитку та власних сил [13]. Однак, як зазначае А. Гальчинський, ми маемо враховувати обмеження механiзмiв економiчноI само-оргашзаци, яю не вiдображають iнновацiйноl логiки розвитку, позбавлеш функци цкеспрямування, вцби-вають принципи формування спонтанно! рiвноваги еко-номiчноI системи в 'й класичному станi.
Очевидно, що формування нового глобального суспкьного устрою мае базуватися на пбриднш моделi глобального управлшня, у концептуальну основу яко'1 закладено мережеву самооргашзацш рiзнорiвневих сyб'ектiв свггового господарства, а в iнстрyментальнy частину - сформован цiею самоорганiзацiею наддер-жавнi iнститyцiI глобального урядування.
ВИСНОВКИ
Виявлеш тенденцп розвитку свiтового господарства тдкреслюють необхiднiсть трансформаци шституцш-ного забезпечення глобального урядування в контекст усвцомлення глобалiзмy як нового суспкьного устрою та необхiдностi нiвелювання насл^кш економiчноI глоба-лiзацiI засобами концепци глобального сталого розвитку. Суттева трансформацш складу суб'ектш свiтового господарства, змша центрiв глобального впливу та в1дповь дальностi, а також втрата державними та мiждержавними iнститyтами шструментш глобального регулювання акту-алшуе необхцшсть побудови моделi глобального управлшня на основi самоорганiзацiI ново! сукупност сyб'ектiв свiтового господарства та створення ними наддержавних iнститyцiй глобального урядування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Сiденк0 В. Модифка^я CBiTOBOl' eKOHOMiKM пiд впли-вом новгтых факторiв Глобально! трансформацмно! кризи. Еко-ном'ш Украни. 2012. № 5. С. 18-31.
2. Циганов С. А., Яншина А. М. Проблеми сталого розвитку у контекст неолiберально|| моделi економки. Економ'ша Украни. 2013. № 4. С. 4-13.
3. Бшорус О., Власов В. Глобалктика - нова синтетична наука. Вкник НАН Украни. 2010. № 3. С. 17-26.
4. Бшорус О. Политична економiя глобалiзму i проблеми структурно! модерызацп нацiонально! економiки. Досл>дження м'жнародно! e^HOMirn. 2011. № 2. С. 3-26.
5. Мир после кризиса. Глобальные тенденции - 2025: меняющийся мир. Доклад НРС США. URL: http://www.e-reading. club/book.php?book=145433
6. Ласло Э. Пути, ведущие в грядущее тысячелетие. Проблемы и перспективы. URL: http://vivovoco.astronet.ru/VV/ PAPERS/HISTORY/VV_HI16W.HTM
7. Дэвис И., Стивенсон Э. Десять важнейших тенденций десятилетия. Вестник McKinsey. 2006. № 13. URL: http:// vestnikmckinsey.ru/goverment/desyat-vazhnejshikh-tendencij-desyatiletiya
8. Глобальные тенденции 2030: альтернативные миры. Доклад НРС США. URL: http://www.nkibrics.ru/system/asset_ publications/ data/53c7/b3a1/ 676c/7631/400a/0000/original/ Global-Trends-2030-RUS.pdf?1408971903
9. Куриляк В. €., Савельев €. В. Вплив глобалвацп на економiчний розвиток Укра'!ни. Економ'ша Укроти. 2012. № 9. С. 57-69.
10. Резжкова О. О. Основы тренди трансформацп глобально! економiчно'! i сусптьно'! моделi: висновки для Укра'ни. Стратег'чт прюритети. 2012. № 2. С. 81-84.
11. Бшорус О. Г. Глобальна штегра^я i тенденцп кризово! еволюцГ! свiту. Економ'чний часопис-ХХ1. 2010. № 7-8. С. 3-9.
12. Ещенко П. С., Арсеенко А. Г. Новая парадигма развития экономики - настоятельное веление нашего времени. Економ'ша iпрогнозування. 2011. № 1. С. 28-47.
13. Шкодша I. Д. Сучасы тенденцп самооргаызацп свгго-во'! економiчно'! системи. Економ'ша Украни. 2012. № 9. С. 70-77.
REFERENCES
Bilorus, O., and Vlasov, V. "Hlobalistyka - nova syntetychna nauka" [Globalism is a new synthetic science]. Visnyk NAN Ukrainy, no. 3 (2010): 17-26.
Bilorus, O. "Politychna ekonomiia hlobalizmu i problemy struk-turnoi modernizatsii natsionalnoi ekonomiky" [Political economy of globalism and problems of structural modernization of the national economy]. Doslidzhennia mizhnarodnoi ekonomiky, no. 2 (2011): 3-26.
Bilorus, O. H. "Hlobalna intehratsiia i tendentsii kryzovoi evo-liutsii svitu" [Global Integration and Trends in the Crisis Evolution of the World]. Ekonomichnyichasopys-XXI, no. 7-8 (2010): 3-9.
Devis, I., and Stivenson, E. "Desyat vazhneyshikh tendentsiy desyatiletiya" [Ten major trends of the decade]. Vestnik McKinsey. 2006. http://vestnikmckinsey.ru/goverment/desyat-vazhnejshikh-tendencij-desyatiletiya
"Globalnyye tendentsii 2030: alternativnyye miry. Doklad NRS SShA" [Global Trends 2030: Alternative Worlds. Report of the US LDCs]. http://www.nkibrics.ru/system/asset_publications/data/ 53c7/b3a1/676c/7631/400a/0000/original/Global-Trends-2030-RUS.pdf?1408971903
Kuryliak, V. Ye., and Saveliev, Ye. V. "Vplyv hlobalizatsii na ekonomichnyi rozvytok Ukrainy" [Impact of globalization on economic development of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2012): 57-69.
Laslo, E. "Puti, vedushchiye v gryadushcheye tysyacheletiye. Problemy i perspektivy" [Ways leading to the coming millennium. Problems and prospects]. http://vivovoco.astronet.ru/VV/PAPERS/ HISTORY/VV_HI16W.HTM
"Mir posle krizisa. Globalnyye tendentsii - 2025: menyayu-shchiysya mir. Doklad NRS SShA" [The world after the crisis. Global trends - 2025: a changing world. Report of the US LDCs]. http:// www.e-reading.club/book.php?book=145433
Reznikova, O. O. "Osnovni trendy transformatsii hlobalnoi ekonomichnoi i suspilnoi modeli: vysnovky dlia Ukrainy" [The main trends of transformation of the global economic and social model: conclusions for Ukraine]. Stratehichnipriorytety, no. 2 (2012): 81-84.
Sidenko, V. "Modyfikatsiia svitovoi ekonomiky pid vplyvom novitnikh faktoriv Hlobalnoi transformatsiinoi kryzy" [Modification of the world economy under the influence of the newest factors of the Global Transformation Crisis]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2012): 18-31.
Shkodina, I. D. "Suchasni tendentsii samoorhanizatsii svitovoi ekonomichnoi systemy" [Modern tendencies of self-organization of the world economic system]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2012): 70-77.
Tsyhanov, S. A., and Yanshyna, A. M. "Problemy staloho roz-vytku u konteksti neoliberalnoi modeli ekonomiky" [Problems of Sustainable Development in the Context of the Neo-liberal Model of Economics]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2013): 4-13.
Yeshchenko, P. S., and Arseyenko, A. G. "Novaya paradigma raz-vitiya ekonomiki - nastoyatelnoye veleniye nashego vremeni" [A new paradigm for the development of the economy is an urgent imperative of our time]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 1 (2011): 28-47.
