CC BY
22
УДК303.094.5:005.334:[336.14:352] Астр. Юмт Карагозлю1 -
Свропейський утверситет, м. Кшв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ РИЗИК1В
Розглянуто юнукга методики оцiнювання фiнансових ризикiв з метою встанов-лення найбiльш оптимального набору методичних прийомiв якюно! та кшькюного оцiнювання ризикiв дохщно! та видатково! частин бюджетiв на державному та мюце-вому рiвнях. Наголошено на необхiдностi врахування зарубiжного досвщу ощ-нювання бюджетних ризикiв. Особливу увагу придшено методам статистичного ана-лiзу, який дае змогу кшькюно оцiнити бюджетний ризик.
Ключовг слова: бюджетний ризик, кшькюне та якюне оцiнювання ризику.
Постановка проблеми. На сьогодш система бюджетного менеджменту в Укра!ш залишаеться малоефективною. Однiею iз причин тако! ситуацп е вiдсутнiсть практично! реалiзацi! принцитв та моделей управлiння бюджет -ними ризиками, важливою складовою яких е !х кiлькiсне та якiсне ощ-нювання. Для ефективного управлiння ризиками необхщно спиратися на на-уковi розробки, вмiло комбiнувати методи i застосовувати !х у повсякденнiй роботь Враховуючи це, питання теоретичного дослщження методологiчних засад оцiнювання ризикiв у бюджетнш сферi е особливо актуальним.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Питання стосовно управ-лiння ^ зокрема, оцiнювання бюджетних ризикiв розглянуто у працях С. Бул-гаково! та I. Микитюк, М. Степури та Г. Котшо!, А. Скрипника та ш. Водно-час питання наукового обгрунтування методик оцiнювання власне бюджетних ризиюв залишаеться недостатньо висвггленим як з теоретичного, так i з практичного погляду. Зокрема потребують обгрунтування та подальшого вдосконалення методи кiлькiсного оцiнювання бюджетних ризиюв.
Метою роботи е дослщження юнуючих напрацювань з питань методологи оцiнювання ризикiв у бюджетнiй сферг
Виклад основного матер1алу. Сучасна наука та ризик-менеджмент мають достатнш методичний апарат оцшювання ризикiв. Зазвичай, вс методи оцiнювання подiляють на юльюсш та якiснi. На рис. 1 наведено таку кла-сифжащю з врахуванням можливостей використання окремих методiв у про-цесi вимiрювання власне бюджетних ризиюв.
Як показали дослщження iснуючих методологiчних розробок у цш сферi, думки науковцiв щодо вiднесення того чи iншого методу до певно! класифжацшно! групи деякою мiрою не узгоджуються. Зокрема, В.В. Янов [1], М.А. Каючюна [2] дотримуються класифжацп, наведено! на рис. 1, тодi як, наприклад, С.О. Степанова вщносить аналiтичнi методи до категорп яюс-них, якi, ^м експертних (рейтингових) i контрольних списюв джерел ризику, також включають i SWOT-аналiз. Серед кiлькiсних методiв видiляють два: метод калькуляцi! втрат (додаткових доходiв) та метод провiзорних оць нок [3, с. 12-13]. Отож, у цьому випадку не передбачаеться використання ста-тистичних методiв дослiдження.
1 Наук. кер1вник: проф. В.М. Михайленко, д-р техн. наук
МЕТОДИ ОЦШЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ РИЗИЮВ
якчсш кшыасш
* *
► метод експертних оцшок статистичш анал1тичш
метод рейтингових ощнок ► середне математичне ► метод сценарпв
о1пкування
контрольш списки джерел ризшав метод достов1рних екв1валеш!в
► дисперая ►
середне математичне вщхилення < ► коефщент вар1ацп ► дерево ршень
Рис. 1. Методи оцшювання бюджетнихризитв
Джерело: сформовано автором на основ\ [1, с. 324].
Для одержання об'ективних та достовiрних результат у процес ана-лiзу варто поеднувати яюст та кiлькiснi методи. Основна причина тако! не-обхiдностi - рiзний характер джерел шформацп та результат використання того чи iншого виду методiв. Якщо якiсний аналiз характеризуеться простотою розрахунюв, необов,язковiстю точних юльюсних характеристик, то юль-юсний, навпаки, потребуе точностi вихщно! шформацп, використання зазви-чай математично-статистичного апарату, вiдповiдного програмного забезпе-чення. Однак яюсш методи характеризуються певним ступенем суб,ективiзму висновкiв, тодi як юльюст забезпечують бiльшу точнiсть вимiрювання. Вра-ховуючи зазначенi особливостi, бiльшiсть дослщниюв вважають за необхiдне використовувати юльюсш, зокрема статистичнi, методи.
Оскiльки яюсне оцiнювання е простою у виконанш i, як вже зазнача-лось, переважно грунтуеться на оцiнках експер^в, а отже, технiчно i методо-логiчно не е складною, то вважаемо за необхщне зупинитися бшьш детально на кiлькiснiй оцiнцi бюджетного ризику, для яко! формування теоретико-ме-тодологiчного пiдгрунтя використання для цшей визначення бюджетних ри-зикiв е бшьш необхщним.
Науковцi по-рiзному тдходять до трактування завдань такого оць нювання. Зокрема, М.А. Каючкiна шд ризиком бюджету розумiе мiнливiсть (непостшшсть) його наповнення, порiвняно з очжуваною величиною; вщпо-вiдно, бюджет, виконаний на 100 %, - це безризиковий бюджет [2, с. 42]. Зпдно з розглянутим шдходом, оцшка бюджетного ризику передбачае визначення ризиюв виконання дохщно! частини бюджету. На нашу думку, це е лише складова, яка мае бути доповнена оцшкою ризиюв видатюв бюджету.
Як зазначае Н.1. Яшина , юльюсно ризик видаткiв бюджету оцшюеться рiвнем або вiдсотком виконання бюджетних призначень. Осюлки витрати в абсолютному вираженш можуть значно вiдрiзнятися при порiвняльному ана-лiзi рiзних економiчних статей i видiв видатюв, то як базовий показник, що характеризуе рiвень фiнансування видаткiв, пропонують використовувати показник виконання бюджету за видатками. Показник рiвня виконання бюджету (коефщент виконання плану) не залежить вщ абсолютного розмiру видатюв, а тому е зютавимим у просторовому та часовому вимiрах [4, с. 162].
Автор розглянутого шдходу вдаеться виключно до статистичних ме-тодiв дослiдження. Оцiнка може проводитися з рiзним ступенем деталiзацil. Для найбiльш загального оцiнювання використовують розмах варiацil коефь цiента виконання бюджету (К), причому очiкуване виконання бюджету роз-глядаеться стосовно песимютично! (Рп), найбiльш ймовiрноl (Рим) та оптимк-тично! (Ро) оцiнки: К = Ро - Рп. Чим бшьший розмах варiацil, тим бшьшим ри-зиком е певний вид видатюв. Методика бiльш поглибленого аналiзу виконання бюджету передбачае послщовш етапи (рис. 2).
Рис. 2. Алгоритм статистичного анал1зу бюджетнихризитв
Джерело: сформовано автором на основ\ [4, с. 162-163]
Узагальнюючим показником, на основi якого робиться висновок щодо ступеня ризиковост дослщжуваного явища, е коефщент варiацil - вщносна величина, яка нормалiзуе стандартне вщхилення та може набувати значення вщ 0 до 100 %. Чим бшьший коефщент, тим бiльшим е рiвень коливання i, вiдповiдно, бшьшим е бюджетний ризик. У науковш лiтературi встановлено таку градацiю значень коефщенпв варiацil [2, с. 76]:
• до 10 % - коливання слабке, мшмальний ризик;
• 10-25 % - пом1рне коливання, ризик у межах норми;
• бшьше 25 % - значне коливання, високий р1вень ризику.
Таким чином, розгляну^ пiдходи описують рiзнi пiдходи до вирiшен-ня одного i того ж завдання - оцiнювання бюджетного ризику. На нашу думку, така оцшка мае бути комплексною, тобто включати аналiз виконання як дохiдноl, так i видатково! частини бюджету, причому з цiею метою можна ви-користовувати весь розглянутий вище методолопчний шструментарш.
У процесi аналiзу бюджетного ризику потрiбно також враховувати, що виконання бюджету можна подшити на: нормальне (очiкуване); невизначене (ризикове). Очiкувана складова виконання бюджету залежить вiд шформаци, якою володiють органи державно! та мюцево! влади, тодi як невизначена (ри-зикова) частина виявляеться за умови появи неочжувано! iнформацi! впро-довж перiоду планування (року). Така шформащя включае [4, с. 163-164]:
• дат про тдсумки та основт показники соц1ально-економ1чного розвитку за попереднш ф1нансовий р1к (темп приросту ВВП, р1вень 1нфляц1!, обл1кова ставка рефшансування, структура податк1в);
• основт положення та показники прогнозу сощально-економ1чного розвитку;
• перел1к програм, що будуть ф1нансуватися урядом та / або органами мшцево-го самоврядування;
• розрахунки за вима статтями та роздшами бюджету на основ1 встановлених сощальних стандартш та норматив1в.
Серед iндикаторiв ризиково! частини бюджету видiляють [2, с. 43; 4,
с. 164]:
• незаплановане гстотне збшьшення витрат прюритетного характеру (це соць альш витрати, частка яких в обсяз1 бюджету гстотно зросла);
• наповнення дохщно! частини за рахунок цшьового фшансування (цшьове фь нансування сприяе насамперед фшансуванню незахищених статей бюджету [ перешкоджае своечасному фшансуванню прюритетних видатюв бюджету);
• тдвищення тариф1в на продукцта [ послуги природних монополш;
• катастрофи;
• недостатшсть або вщсуттсть оперативного контролю за дотриманням подат-кового законодавства;
• можливгсть проведення "тшьових" економ1чних операцш;
• недотримання податково! дисциплши;
• недостатшсть роботи щодо стягнення заборгованостц
• ввдсутшсть д1евих заходш щодо посилення бюджетного контролю. Неоч^ване (ризикове) виконання бюджету за видатками / доходами
може бути негативною величиною. Але протягом фшансового року, в се-редньому, значення неоч^ваного виконання бюджету дорiвнюе нулю, ос-кiльки, в тдсумку, очiкуване виконання плану дорiвнюе реальному виконан-ню бюджету. Ризикову частину виконання бюджету можна роздiлити на двi частини. Першу частину можна назвати постшним ризиком, який впливае на велику кiлькiсть статей бюджету. Друга частина - це непостшний ризик, що впливае на незначну частину статей бюджету.
Прикладом непостiйного ризику може бути надзвичайна ситуацiя в окремому районi, спричинена природними явищами, яка вплине на окремий мюцевий бюджет i е одноразовою подiею. Непостiйний ризик характерний для окремих витрат, за умови об'еднання витрат у бюджет, непостшш поди (як позитивш, так i негативнi) мають властивють "розчинятися" у великому обсязi витрат. Непостiйний ризик може бути усунений переважно шляхом диверсифжацп, а тому вщносно великий за обсягом бюджет практично не мае непостшного ризику.
Постшний ризик впливае пею чи iншою мiрою на вш видатки бюджету. Прикладами постшних ризикiв е проведення цiльового фшансування, рiз-ного роду взаемозалiкiв, збшьшення тарифiв на монопольнi послуги. Впливу цих факторiв ризику пiддаються практично вш бюджети. Постiйний ризик не можна лжвщувати шляхом диверсифжацп, а тому можна стверджувати, що постшний ризик i недиверсифiкований ризик - поняття тотожнi.
Спецiальним показником вимiру постiйного ризику е показник р. Бета- коефiцiент свiдчить про те, наскшьки постiйний ризик окремо! статп спiввiдноситься з ризиком ушх статей бюджету. Витрати / доходи бюджету загалом мають в = 1,0. Оскшьки витрати / доходи з великим вщхиленням значення в вщ одиницi мають великий постшний ризик, то вони будуть мати i велику очiкувану величину вщхилень виконання по бюджету. Якщо в - ко-ефiцiент = 0, то вщповщна стаття не е ризиковою.
Враховуючи необхщнють використання зарубiжного досвiду, оцшю-вання ризиюв державного бюджету Укра!ни доцшьно проводити згiдно з ре-комендащями МВФ [6]. Зокрема МВФ рекомендуе до рiчного бюджету дода-вати т. з. "Заяву про фюкальш ризики", в якiй iнформацiя про ризики мае бути подана за такими !х елементами:
• ризик змши ключових припущень, що лежать в основi прогнозiв;
• умовш зобов'язання - до них можуть вiдноситись гаранти, гарантi! захисту та гарантiйнi зобов'язання; неоплачений каттал; судовi позови проти органiв державного управлшня;
• невизначенiсть розмiрiв конкретних видаткових зобов'язань - iнформацiю про такий ризик потрiбно надавати у випадках, коли в бюджетi передбачеш асигнування для покриття витрат за певною статтею або видом дояльносп, але при цьому ситуацiя характеризуется дещо бшьшим, нiж зазвичай, ступеней невизначеноста щодо розмiрiв iмовiрних витрат;
• iншi статп, яю не включенi в бюджет через невизначешсть вдаосно термь шв, обсяпв або настання вщпов!днпх подiй.
Зпдно iз цими рекомендацiями, ризики бюджету (фюкальш ризики) мають бути не лише описаш, але й, якщо це можливо, юльюсно оцiненi.
Висновки. Розглянут методи аналiзу можуть бути використаш пiд час оцiнювання ризиюв як державного, так i мюцевих бюджетiв. Використання науково обгрунтовано! методолопчно! бази оцiнювання ризикiв дасть змо-гу сформувати теоретичнi засади ризико орiентованого управлiння у бюджет -нiй сферi.
Л1тература
1. Янов В.В. Бюджетные риски муниципальных образований: содержание методов оценки / В.В. Янов // Экономика и управление: новые вызовы и перспективы. - 2011. - Т. 1. -№ 2. - С. 324-327.
2. Каючкина М.А. Бюджетные риски в процессе исполнения муниципальных бюджетов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.10 - "Финансы, денежное обращение и кредит" / М.А. Каючкина; Сам. гос. эконом. ун-т, 2008. - 20 с.
3. Степанова Е.А. Управление рисками изменения доходов территориальных бюджетов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.10 - "Финансы, денежное обращение и кредит" / Е.А. Степанова; Кубан. гос. ун-т, 2007. - 20 с.
4. Яшина Н.И. Некоторые теоретические и методические аспекты оценки рисков расходов бюджета / Н.И. Яшина // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. -Сер.: Экономика и финансы. - 2004. - № 1. - С. 162-167.
5. Балдич Н. Менеджмент ризиюв у сфер1 публ1чних фшаншв / Н. Балдич // Зб1рник на-укових праць Нацюнально! академи державного управлшня при Президентов! Укра!ни : наук. журнал. - 2008. - № 2. - С. 85-94.
6. Руководство по обеспечению прозрачности в бюджетно-налоговой сфере / Между-нар. валют. фонд, Упр. по бюджет. вопр., 2001. - 105 с.
Карагозлю Ю. Теоретические аспекты оценки бюджетных рисков
Рассмотрены существующие методики оценки финансовых рисков с целью установления наиболее оптимального набора методических приемов качественной и количественной оценки рисков доходной и расходной частей бюджетов на государственном и местном уровнях. Отмечена необходимость учета зарубежного опыта оценки бюджетных рисков. Особое внимание уделено методам статистического анализа, который позволяет количественно оценить бюджетный риск.
Ключевые слова: бюджетный риск, количественная оценка риска, качественная оценка риска.
Karahozlyu Yu. Theoretical and practical considerations of budget risk assessment
The existing methods of estimation financial risks in order to establish the optimal set of methodical receptions of qualitative and quantitative risk assessment the revenue and expenditure parts of the budget at the national and local levels are considered. The necessity of taking into account the foreign experience evaluation of budgetary risks is stressed. Particular attention is paid to methods of statistical analysis, which allows to quantify the budget risk.
Keywords: budget risk, quantitative risk assessment, qualitative risk assessment.
УДК 336.71 Здобувач Р.П. Качур1 - Львкська КА
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦН ТА 1ХШЙ ВПЛИВ НА РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглянуто особливост залучення iноземних швестицш у нащональну еконо-мжу, розкрито 1хню сутшсть i представлено динамжу прямих шоземних швестицш у докризовий, кризовий i шслякризовий перюди. Висв^лено вплив прямих шоземних швестицш на реальний сектор нащонально! економжи. Грунтовно проаналiзовано залучення прямих шоземних швестицш в основш галузi економiки у пiслякризовий перiод.
Ключовг слова: прямi iноземнi iнвестицii, реальний сектор економжи, нащ-ональна економжа.
Вступ. Ринкова трансформащя украiнськоi економжи потребуе вирь шення питань щодо структурноi перебудови та проведення економ1чних реформ, що можливо за умови високоефективного швестицшного процесу та актив1зацп iнвестицiйноi д1яльност1. Важливе значення в цьому процеш мае формування д1евого мехашзму швестицшного фшансування вiтчизняноi еко-номжи та забезпечення ii iнвестицiйноi привабливосп.
1нвестицшний ринок, акумулюючи пiдприемницький, державний i мь шаний капiтал, забезпечуе доступ до сучасних передових технологш i менеджменту та е одним iз найважливших сегментiв вiтчизняного ринку. Але внутршшх iнвестицiй здебiльшого не вистачае, тому для реалiзацii великих iнвестицiйних проеклв потрiбно залучати зовнiшнi iнвестицii.
Дослщженнями цiеi проблеми вже протягом тривалого часу займають-ся зарубiжнi вчеш-економюти: П. Дж. Гiтман, М.Д. Джонк, М.М. Крейнша, О.В. Мартенс, Д. Норкотт, Е. Хелферт, Р. Хорт, С. Баренс, У. Шарп та шш1
У нашш краш зазначеш вище дослiдження розпочалися лише в умо-вах переходу до ринковоi економiки. Теоретичнi i практичнi аспекти проблеми швестування, як внутршнього, так i зовнiшнього, а також питання швес-тицiйноi привабливостi висвгглено в наукових працях таких вичизняних уче-них-економiстiв, як: 1.О. Бланк, Г.1. Башнянин, А.1. Загороднiй, В.1. Слейко,
B.1. Карсекiн, Я. Комаринський, М.1. Крупка, Т.В. Майорова, А.М. Мороз,
C.В. Мочерний, А.А. Пересада, А.М. Поручник, С.К. Реверчук, П.С. Рогожин, Г.В. Стракович, Н.О. Татаренко, Ф.М. Турко, В.С. Шевчук, В.1. Федо-ренко, О.М. Ястремська та шших.
1 Наук. кер1вник: проф. В. I. Слейко, д-р екон. наук
