CC BY
20
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 31-36 УДК 336.7
JEL classification: 010
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-2/5
I. Мазур, д-р екон. наук, проф. ORCID ID: 0000-0002-2441-8001 КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв,
Р. Сазонов, голова ради ORCID ID 0000-0002-6099-9309 ТОВ "Град швестмент", КиТв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ М1ЖНАРОДНОГО Л1СТИНГУ АКЦ1Й
ДЛЯ 1НВЕСТОР1В ТА ЕМ1ТЕНТ1В
Досл/'джено подвшний лiстuнг акцш компанш; розкрито умови, за яких MixHapodHuu лстинг акцй компанш стае одним iз найдоречнших способiв ф/'нансування б/'знесу; виявлено вплив мiжнародного лстингу акцш компанш на лш-eidHicmb акцш на внутршньому ринку, збшьшення обсягу торгiв акцями компанп; запропоновано укра/нським акцо-нерним компании використовувати мiжнароднuй лiстuнг для збшьшення свое/ капiталiзацu.
Ключовi слова: акця; мiжнароднuй лстинг; фондова бiржа; лiквiднiсть; спред.
Постановка проблеми. В умовах глобалiзацií еко-номмчного середовища акт^зуються штеграцмш про-цеси мiжнародних рингав капiталiв, що передбачае мо-жпивють розмщення цiнних паперiв на закордонних ринках. Це дае певн переваги нацюнапьним Ывесто-рам i емп"ентам. До таких переваг спiд вщнести: масш-табування запучення фiнансових ресурав iнвесторiв; посипення дiповоí репутацií та кредитного рейтингу ем^ента; успiшне розмщення акцiй на мiжнародному
ринку сприяе пщвищенню прибуткiв тощо. Тобто гопов-ним мотивом котирування акцiй за кордоном е пщви-щення вартост свого капiтапу та пiквiдностi акцш, що в пщсумку дасть можпивють запучити додатковий капь тап. Усе зазначене сприяе зростанню кiпькостi нацюна-льних компанiй, що котують сво'1' акцií на iноземних фо-ндових бiржах. Основнi кражи, на фондових бiржах яких компанií розмiщують сво' акцií за даними The Bank of New York, зображено на дiаграмi 1.
Австралiя 11
Розподш депозитарних розписок по кражах
Япошя Гонконг
11,3%.,....-.-.
Пiвденна Африка 7,5%
Мексика 4,Е
Бразилiя
3,7%
Друг"
25,5%
Нiдерланди
2,7% Нiмеччина 1тали 2,7% 2,0%
Джерело: iнтернет ресурс:htpp://www.bnymellon.com
Для ем1тент1в та 1нвестор1в розмщення акц1й на м1жна-родних ринках каппалв кр1м переваг створюе ще й ризи-ки. Тому пщфунтям для прийняття р1шення про подвмний л1стинг акц1й компани мае бути всеб1чний анал1з його д1я-льност та альтернативних шлях1в ф1нансування.
М1жнародний л1стинг акц1й п1двищуе престиж та 1мщж ем1тента. Головною мотивац1ею бшьшост компа-н1й, що виходять на шоземш ринки кап1тал1в, е лише фЫансова - вони планують збшьшити св1й кап1тал на ринках високорозвинених кра'''н та п1двищити л1кв1дн1сть сво'х акц1й. М1жнародний л1стинг забезпечуе нов1 ринки б1льш активними ц1нними паперами, яга не потребують детально' зв1тност1 та мають значну л1кв1дн1сть. У де-яких випадках упровадження м1жнародного л1стингу п1двищуе варт1сть акц1й компани. Як правило, це трап-ляеться частше у США, коли ринкова вартють акц1й вище за ту, що юнуе на ринку ем1тента. Б1льше того, уже факт збшьшення к1лькост1 1нвестор1в, що купуе акци компани, п1двищуе л1кв1дн1сть акц1й, звужуе спред.
За останн роки небагато укра'шських компан1й вико-ристовували такий метод залучення Ывестицш, ще менше робили це вдало. Саме тому важливо вщслщку-вати основн1 помилки та труднощ1 м1жнародного лютин-гу акц1й, сформулювати рекомендац1Т щодо пщготовки й контролю процесу м1жнародного лютингу акц1й компанп. Тому обрана нами тема е актуальною для укра'шських компанш I фондового ринку Укра'ни.
Проведений у статт анал1з доводить, що компани за-стосовують м1жнародн1 л1стинги для того, щоб: пщвищити л1кв1дн1сть сво'х акц1й, працювати на Ыоземних ринках кап1тал1в, сприяти пщвищенню репутаци свое' компани серед 1нвестор1в та зб1льшувати к1льк1сть акц1онер1в.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Теоре-тичним аспектам м1жнародного л1стингу акцш компанш присвячено досл1дження таких заруб1жних учених, як Я. М1рк1н,С. Саудараган [2], Дж. Бут, Д. Бредл1, Дж. Бред, П. Конвей, Д. Крейг, У. Мггто [6], Е. Мшлер, Дж. Р1ттер, М. Рош, Л. Ф1лд, Р. Ф1ш, А. Шерман, П. Шп1ндт, П. Шульц, Х. Демзетц [11] та шшк
© Мазур I., Сазонов Р., 2018
Серед вiтчизняних учених-eKOHOMicTiB застосування, переваги i вимоги мiжнародного лютингу акцiй на шляху до залучення Ывестицм дослiджуються у працях М. Благонравна, П. Гулькiна, С. ГвардЫа, Т. Кутового [24], К. Шелехова [25]. Разом i3 невеликою ктькютю публiкацiй, обрана проблема слабо дослщжена в Укра-l^i. Теоретичнi дослщження мiжнародного лiстингу акцiй украТнських компашй перебувають у стадií розробки.
Методолопя дослiдження. Теоретичною базою статтi стали фундаментальн положення сучасно1 еко-номiчноí теорií у сферi мiжнародноí Ытеграцп та ринку цiнних паперiв. Дослщження виконане iз використанням загальнонаукових та спе^альних методiв: юторико-логiчного (для якюного аналiзу властивостей, функцiй i принципiв ринково!' iнфраструктури пiд час 1'хньо'1' ево-люцií; виявлення передумов Ытеграцп ринкiв капiталiв); групування (пщ час систематизацií та ieрархiчноí щен-тифiкацií суб'eктiв фондового ринку та цшних паперiв); узагальнення (при формуванш розумiння сучасноí ролi iнфраструктури в економщ^ аналiтичних оцiнках евро-пейського досвщу розвитку iнфраструктури ринку цн них паперiв з метою його адаптаци в Украíнi в контекст нацiональних прiоритетiв); порiвняльного аналiзу (у компаративних оцЫках iнфраструктури фондових бiрж рiзних краíн); дедуктивного (у процес висунення та до-ведення ппотези щодо взаемозв'язку параметрiв орга-шзованих фондових бiрж рiзних краж та глибини íхньоí конвергенцií); економiко-математичного моделювання (пiд час економетричного аналiзу розвитку мiжнародно-го ринку капiталiв для демонстрацп ефективностi мiж-народного лютингу акцм нацiональних компанiй як способу пщвищення лiквiдностi акцiй, збтьшення обсягу торгiв акцiями компанií).
1нформацмною базою дослiдження е вiтчизнянi та зарубiжнi лiтературнi джерела, фактологiчна шформа-цiя державних органiв влади, матерiали офiцiйних органiв GC i США (Свропейсько1 Комiсií, Свростату, Свропейського центрального банку, комiсií з цiнних паперiв США) та Украíни (Нацiональноí комiсií iз цш-них паперiв та фондового ринку, Державно1 служби статистики Украши, Нацiонального банку Украíни), матерiали та звiти мiжнародних органiзацiй ^жнаро-дного валютного фонду, Свiтового банку, Мiжнародноí органiзацií комiсiй iз цЫних паперiв), данi свiтових i европейських федерацш та асоцiацiй професiйних учасниюв фондового ринку, рейтингових агентств, результата наукових дослщжень, ресурси 1нтернет.
Метою CTaTTi е визначення умов, за яких мiжнародний лiстинг акцм компанiй стае одним iз найдоречнших спо-собiв фiнансування бiзнесу; виявлення ефективност мiж-народного лiстингу акцм нацiональних компанiй як способу пщвищення лквщносл акцiй, збiльшення обсягу торпв акцiями компанп; формулювання основних проблем при оргашзацп мiжнародного лютингу акцм компанiй для Ыве-стсрв та емiтентiв i рекомендацií 1х вирiшення.
Результати дослiдження. Мiжнародний лiстинг -це ефективна стратегiя iз залучення додаткового капь талу через додатковий випуск акцш для компашй, що розмщеш на дрiбних, нелквщних, iнертних та непрозо-рих ринках, як сегментованi вiд iнших.
Компашя може пiдвищити вартiсть свого капралу та лiквiднiсть сво1х акцiй через Ыоземш фондовi ринки. Зп-дно iз Чоí (1991), котирування за кордоном зменшуе ви-трати на отримання Ыформацп нерезидентами та знижуе операцмш витрати, що пов'язанi з котируванням акцм у валютi емп"ента [1]. До того ж Ывестори зi свiтовим iм'ям, такi, як Templeton Funds, Berkshire Hathaway, Fidelity
Magellan Fund, визнають, що розмщення акцiй за кордон на фондових ринках високорозвинених краж е прибутко-вим i збiльшуе дохiд iз емiсií цiнних паперiв цiеí компанп. Наслiдком е збiльшення капiталу для компанп. Лютинг цiнних паперiв компанп на Ыоземних фондових бiржах пщвищуе саме и репутацiю, забезпечуе сусптьне ви-знання та гарантуе зростання и капiталу за кордоном у майбутньому. Судагаран (1988) припускае наявнють за-лежностi мiжнародного лiстингу вщ розмiру компанп на внутрiшньому ринку та стввщношення iноземного й зага-льного обсягiв продажу цiнних паперiв компанп. Вiн ува-жае, що компани, в яких пропорцiя зовншшх торгiв акцiями перевищуе внутрiшнi, намагаються виставляти сво1 акцií за кордон для залучення додаткового капралу [2].
Безпосередн доходи компанií вiд лютингу на Ыозе-мних фондових бiржах очевиднi лише тодi, коли мiжна-роднi ринки сегментованi. Сегментацiя рингав капiталiв виникла завдяки iснуванню рiзноманiтних перешкод iнвестуванню нерезидентiв. Зокрема, це недосконалють законодавчоí бази, валютного регулювання, бюрокра-тичнi перепони, якi заважають надходженню каппапв, 1хнього розподiлу; ускладнений збiр та аналiз Ыформа-цп про операцií на зовнiшнiх ринках каппапв i т. п. Лк-вiднiсть ринку (обсяг торгiв i здатнiсть емiтентiв прода-вати цшш папери за ринковими цiнами i т. iн.) i ступiнь сегментаци внутрiшнього ринку капiталiв значно могло би вплинути на вартiсть катталу. Вiдповiдно до Сауда-рагана, у робот "An empirical study of selected factors influencing the decision to list on foreign stock exchanges" (1988) ринок уважаеться сегментованим, якщо на при-бутковють i лiквiднiсть цiнних паперiв локального ринку впливають певш ризики (податковi, валюты) та обме-ження. Компанií, що здобувають каттал лише на сег-ментованих i неприбуткових ринках, витрачають на це бтьше коштiв, шж якщо б вони мали доступ до мiжна-родних ринкiв капралу [2].
Степелтон i Субраманьйам у свош роботi "Market Imperfections, capital market equilibrium, and corporation finance" (1977) зауважили, що сегментован ринки капь талiв знецiнюють цiннi папери, тому що мiсцевi ринки дрiбнi можуть швидко насититись завдяки новим емiсi-ям, якi послаблять 1хш акцií [3]. Виявляеться, якщо ринки капiталiв ще не повнютю iнтегрованi в мiжнароднi, можна очкувати, що цiни на акцií вщреагують на мiжна-роднi торги. 1нвестори очiкують вiд компанiй застосування корпоративних стратепй для подолання перешкод, що виникли завдяки сегментуванню ринюв катта-лiв, серед яких е подвмний лiстинг акцiй компани на фондових бiржах. До стратегií належить випуск де-позитарних розписок (ДР) як похщш фiнансовi Ыстру-менти, що гарантують право власност на акцií Ыозем-но1 компанií. Основна iдея депозитарноí розписки - да-ти и власнику можливють мати iноземнi активи, не ви-ходячи за рамки нацюнального правового поля.
Саме в наукових дослщженнях звертаеться особлива увага на лютинги акцiй на мiжнародних ринках високорозвинених краíн. Найприваблившим, на нашу думку, е те, що слабо дослщжено котирування депозитар-них розписок. Степелтон та Субраманьйам (1977) [3], Олександр, Сун та Джанафаманан (1987) [4], Фрунза i Лоск (1985) [5] у сво1х дослiдженнях "Asset pricing and dual listing on foreign capital markets: A note" та "International Asset Pricing under Mild Segmentation: Theory and Test" пропонують теоретичн модели в яких лютинг цЫних паперiв нерезидентiв призводить до зни-ження у витратах капiталiв. Саудагаран (1988) [2] у сво-|й працi "An empirical study of selected factors influencing
the decision to list on foreign stock exchanges" та Mirro (1992) [6] у своему дослщженш "Managerial perceptions of the net benefits of foreign listing: Canadian evidence" акцентували увагу на тому, що результатом розмПщен-ня депозитарних розписок е збтьшення ктькосл акцю-HepiB i можливiсть зростання каппаив на великих та бтьш лiквiдних ринках, що також впливае на зростання катталу, залученого до об^у.
Джаяраман, Шастрi та Тандон (1993) у свош роботi "The impact of international cross listing on risk and return: The evidence from American Depository Receipts" (1993) дослщжують найбiльшi за обсягами торпв акци групи нерезидент, емп"ентв АДР на ринку США, та вважа-ють цiлком позитивним явищем високу волатильнють iз добового лютингу цшних паперiв [7]. Лау, Дтьц та Апьяльдо (1994) у свош робот "Stock returns and the transfer of information between the New York and Tokyo stock exchanges" спостерПгали за лютингом 346 акцш на 10-ти рiзноманiтних фондових бiржах протягом 19621990 рр. [8]. Результати дослщження виявили, що компани мали позитивы вщхилення у прибутковост ближче до завершення торпв. Однак Хове i Кельм (1987) [9] у свош робот "The stock price impacts of overseas listings" указали на негативну дохщнють завдяки мiжнародному лютингу акцш на фондових бiржах у Базелу Франкфурту Парижi та Токю протягом 1962-1985 рр. У протилеж-нють численним прикладам позитивно''' дохщносл ¡нве-сторiв-резидентiв, цi результати виявили також i 'хн збитки пщ час виходу на мiжнароднi ринки каппталПв. 1нше академiчне дослiдження не виявило нткого знач-ного впливу дохщност на нерезидентiв, що пропонува-ли акцiï до лютингу на Лондонськш i Торонтсьгай бiржах протягом 1962-1986 рр. Згщно ¡з Мггто (1992) така си-туацiя пояснюеться тим, що приклад, який був викорис-таний у 'хшх дослщженнях, стосуеться лише американ-ських резидентв за кордоном [6]. Тому зрозумто, що чист прибутки значно вищП у нерезидентв, що надшшли ¡з дрПбнших та нелквщних рингав. Фрай, Лу Чой (1994) уважають, що результат вщ продажу цшних паперв нерезидентв теоретично може бути позитивний або вщ'ем-ний. Вщ'емними вони можуть бути при витратах значних коштв на отримання допуску на бПржу, ¡нформацшне забезпечення фшансово''' сптьноти про себе i т. п. Лк вщнють акцш, визнання компани на внутршньому та зо-вншньому ринках, мПжнародна ¡нтеграцПя компани впливае на вартють катталу компашй. Компани можуть збь льшити вартють свого капггалу шляхом пщвищення лк вщност сво'х акцш. Але виникае питання: чи може лк вщнють ринку акцм зрости разом зП збтьшенням галькос-т акцюнерю компани?; чи з мПжнародним лютингом акцш компани? На це питання ми спробуемо вщповюти у на-ступних наукових зарубПжних дослщженнях.
АмЬкуд i Мендельсон (1986) проаналПзували вплив нелквщност акцш на вартють компани [10]. Вони хара-ктеризували нелквщнють акцш як вартють негайного виконання кутвльпродажу акцш компани, мотивуючи тим, що цши попиту (офера), запропоноваш при коти-руванш, включають премПю за негайне придбання акцш компани, а цша купПвлП акцш також вщображае й птьги за таке негайне придбання ¡нвестором акцш, адже по-казником нелквщност акцш е спред мПж цшою продажу (бщом) та цшою кутвлу що включае премю придбання та птьги при куполу як це вважае Демзец (1968) [11]. Згщно зП Столом (1989) [12], вщносний спред на акци негативно корелюеться ¡з характеристиками лквщност акцш компани як обсяг торпв, ктькють акцюнерПв, бро-керських ффм, що торгують акцПями компани на бфжо-
вому ринку, незмшнють l(îhm акцiй KOMnaHiï на бiржi. Амiхуд i Мендельсон (1989) зазначили, що спред пов'я-заний i3 кiлькiстю iнвесторiв-акLiонерiв компанiï на 6ip-жi. Практичнi результати, отриманi Демзецем (1968) [11] у його дослщженнях свщчать, що наявнiсть у компани велико!' ктькост акLiонерiв веде до зменшення спреда. Дослiдник також стверджуе, що обсяг операLiй з ак^ями компанп' на бiржi тюно пов'язана зi спредом. Коупленд, Галай (1983) [13] та Глостен (1987) [14] уважають, що спред мiж цшою купiвлi та продажу акцш компанп' зменшуеться, коли можна отримувати бтьше шформаци про компаню iз доступних для швестора-акцюнера джерел: звiт про компанiю, ЗМ1 й т. п. Вони пояснюють це тим, що оператори ринку встановили та-кий спред, щоб компенсувати сво!' витрати за бiльш важ-ливу iнформаLiю про компаню, нiж ринок у Liлому. Амь худ i Мендельсон (1989) [15] дшшли висновку, що вщсут-нють iнформаLiйних джерел про Liннi папери компани, яга згщно iз Мертоном (1987) необхщно застосовувати при оцшюванш активiв компанп', вiдображаеться на спредг Нарештi вони припускають, що компани вважа-ють за необхiдне пщвищувати лiквiднiсть сво'х активiв. При зростанн лiквiдностi компанп' можуть значно збть-шити свiй капiтал i пщвищити ринкову вартiсть акLiй. Серед стратепй на пщвищення лквщност компанiй Амь худ i Мендельсон (1989) зазначають: лiстинг на бiржах, пiдготовка шформаци для громадськостi, розмiщення додаткових акцш серед акLiонерiв. Вони також уважають, що витрати на впровадження таких стратепй можуть бути збалансован через додаткову вартють капралу компани, що виникла з пщвищенням лквщност акLiй компанп'. Мггто (1992) [6] провiв дослiдження (аналiз ви-трат, прибуткiв та чистих прибутгав вiд котирування акLiй нерезидентв) серед канадських компанiй, якi виставляли сво' Liннi папери на фондових бiржах США i Велико' Британи. На його думку компанп', акци яких розмщен на невеликих i вщносно нелiквiдних ринках капiталiв, яким до речi е канадський, уважають зростання лквщност сво'х акLiй значною вигодою. Мiтто висувае таку ппотезу: компанп' нерезиденти, як мають значний вщсоток акLiй на бiржових торгах в шших державах, повиннi отримувати бтьше доходiв вiд продажу акцм, нiж тi, що торгують ттьки на внутрiшньому ринку. ВЫ дмшов висновку, що iснуе позитивний зв'язок мiж отриманими доходами вщ продажу акLiй i вiдсотком акцм, який нерезидент вистав-ляе на бiржовi торги на мiжнародних ринках.
При визначенш складових спреда Столл (1978) ро-бить висновок: чим вище конкуренцiя серед операторiв ринку, тим нижче спред [16]. Дослщження Нейла (1987) мульттютингових опцюшв на бiржах США вказують, що спреди мульттютингових опцюнов значно нижче, шж на опLiонах iз однобiчним котируванням, навпъ коли е ви-сока концентра^я торгiв на однiй бiржi [17]. Однак Но-ронья, Сарин i Саударган (1996) вщстоюють таку пози-Liю що, не зважаючи на збтьшення конкуренци серед операторiв ринку через подвiйний лiстинг цшних папе-рiв, мiжнароднi котирування цшних паперiв компанп' не здатнi сприяти зменшенню спреда [18].
Лi (1992) зазначив, що спред мiж цшою купiвлi (бi-дом) та цшою продажу (аском) акцш компани е единим чинником лквщностг Якщо повна цша котирування акцш компани включае також акци за будь-якою цшою (глибина), то оператори ринку цшних паперiв вимушеш збтьшувати свою конкурентоспроможнють через збь льшення цiеï глибини [19]. У сво'х дослщженнях Норо-нья (1996) виявив вплив спреда та глибини котирувань 126 акцш, яга котирувались на Нью-Йорсьш фондовш
6ip>i, a noTiM 6ynu BMcTaBneHi Ha noHfloHcbKiM i ToKiMcb-KiM ^oHflOBUx 6ip>ax [18]. He 3Ba>aroHM Ha oHiKyBaHHa, ^o 3pocTaHHa KOHKypeHqii cepefl onepaTopiB pMHKy qiH-hmx nanepiB Bifl noflBiMHoro nicTMHry npM3Be,qe flo 3MeH-weHHa cnpefly Mix LiHoro 6ifla i acKa, bohm He 3HaMwnu 3HaHHMX 3MiH y cnpeflax nicna npoBefleHHa noflBiMHoro nicTMHry, ^o crano 3aranbHMM npMKnafloM flna 6ip> CHIA, a, 3oKpeMa, flna noHfloHcbKoi ^ohaoboi 6ip>i - nooflMHoKMM BMnaflKoM. Cnpefl Mi> LiHoro KyniBni Ta npoflaxy aKqiM 3pic 3aBflaKM npoBefleHHro noflBiMHoro nicTMHry, 3oKpeMa, Ha ToKiMcKiM 0oHfloBiM 6ip>i. OT>e noflBiMHMM nicTMHr aKqiM He niflBM^MB niKBiflHicTb aKqiM, BiH nuwe 36inbWMB o6car npo-ga>y aKqiM KoMnaHii Ta iH^opMaqiro npo KoMnaHiro Ha oc-hobhmx ^ohaobmx pMHKax, ^o cBoero Heproro 36inbwye e^eKTMBHicTb po6oTM pMHKiB ^oflo 3anyneHHa floflaTKoBMX KaniTaniB KoMnaHiaMM. ni (1992) Ta HopoHba (1996) noac-HroroTb TaKy cMTyaqiro tum, ^o xona M KoHKypeHTHicTb onepaTopiB pMHKy qiHHMX nanepiB 3HM>ye npu6yTKoBy Map>y aKqiM KoMnaHiM, i'xHi BMTpaTM Ha niflTpMMKy niKBiflHocTi aKqiM 3pocTaroTb, ^o BMKnMKaHo 6inbworo MoxnMBicrro KoMnaHii' npaqroBaTM 3 aKiLioHepaMM-iHBecropaMM, ^o MaroTb Baro-Miwy iH^opMaqiro npo KoMnaHiro nicna npoBefleHHa noflBiMHoro nicTMHry Ha 6inbw po3BMHeHoMy pMHKy.
ObopcTep i KapoMi (1993) [20] HaMararoTbca flocniflMTM niKBiflHicTb Mi>HapoflHoro nicTMHry 34 KaHaflcbKMX KoMnaHiM y cucTeMi HACflAK Ta Hbro-MopKcbKiM ^oHfloBiM 6ip>i. Bohm xapaKTepM3yroTb "HynboBMM Micaqb" aK TaKMM, b aKoMy Bifl6yBca MixHapoflHMM nicTMHr i BMKnronaroTb Moro 3i cboi'x flocnifl>eHb. 3a Ko>eH flocniflxyBaHMM Micaqb bohm niflpaxoByroTb cepeflHro KinbKicTb yrofl i3 aKqiaMM ko>ho'T KoMnaHii. niflroToBHMM nicTMHr Biflo6pa>aeTbca Ha TopoHTcbKiM ^oHfloBiM 6ip>i Ko>Hi Tpu Micaqa, ^o MflyTb nepefl HynboBMM MicaqeM. noTiM KoMnaHii' po3noflinaroTbca Ha flBi rpynu: nuwe TopoHTcbKa ^oHfloBa 6ip>a M TopoHT-cbKa ^oHfloBa 6ip>a pa3oM i3 Hbro-MopKcbKoro ^oHfloBoro 6ip>ero. npaKTMHHi pe3ynbTaTM BKa3yroTb, ^o y cepeflHbo-My KinbKicTb TopriB 3a Micaqb cTaHoBMTb Ha TopoHTcbKiM ^oHfloBiM 6ip>i 881.000 aKL(iM Ko>Hi Tpu Micaqi nepefl HynboBMM, Ta noHafl 2 MnH aKqiM Ha Micaqb Ko>Hi Tpu Micaqi nicna HynboBoro i3 npupicToM 127 %. OflepwaHi pe3ynbTaTM cBiflnaTb, ^o TopoHTcbKa ^oHfloBa 6ip>a BMrpae y TepMi-Hax TopriB, MaM>e Biflpa3y > nicna nonaTKy nicTMHry. Цi pe3ynbTaTM niflKpinnroroTbca npaqero OpiflMaHa (1989) [21] Ta Moyflpi M HaHfla (1991) [22], ^o BcTaHoBMnu ToTo>HicTb Mi>HapoflHoro nicTMHry 3i 3pocTaHHaM niKBiflHocTi aKqiM. floMoBiq, rneH i MeflxaBaH (1985) [23] BMBHanu e^eKT nicTMHry AflP MeKcMKaHcbKMx KoMnaHiM y CHIA Ta fliMwnu bm-cHoBKy, ^o Mi>HapoflHMM nepexpecHMM nicTMHr aKqiM Befle flo 3pocTaHHa ixHboi niKBiflHocTi pa3oM 3i 3pocTaHHaM 3ara-nbHoi' KinbKocTi aKqiM KoMnaHii' b o6iry Ha 6ip>ax.
TaKMM hmhom, KoMnaHii' nparHyTb BMKopucToByBaTM Mi>HapoflHMM nicTMHr flna niflBM^eHHa niKBiflHocTi cboi'x aKLiM, o6cariB TopriB i flocTynHocTi iH^opMaqii ^oflo qiH Ha aKLi'i' Ta KoMnaHii' b qinoMy. niKBiflHicTb aKqiM KoMnaHii' Ta 3anyneHHa floflaTKoBoro KaniTany - ronoBHi MoTMBaLii' KoMnaHiM ^oflo nicTMHry cboi'x aKqiM 3a kopaohom.
Bmchobkm Ta flMCKycia. yKparncbKi KoMnaHii' MaroTb aKTMBHo BMKopucToByBaTM cBiToBy npaKTMKy Mi>HapoflHo-ro nicTMHry aKqiM KoMnaHiM flna 36inbmeHHa cBoei' KaniTa-ni3aqii, 3anyneHHa hobmx iHBecTMqiM b yKpaiHy. flna Benu-kmx yKpa'i'HcbKMx KoMnaHiM Mi>HapoflHMM nicTMHr e floBoni
nepcneKTMBHMM MeTofloM 3anyneHHa 3HaHHMx kowtb Ha po3BMToK i po3mupeHHa cBoei' flianbHocTi. 3Ba>aronu Ha fly>e cna6KMM BHyTpimHiM ^ohaobmm pmhok, qe Ha cboro-AHi neflBe He eflMHMM mnax oTpMMaHHa iHBecTMqiM flna po3BMTKy yKpai'HcbKMx KoMnaHiM, ^o y cBoro nepry MaTMMe i 3BopoTHMM e^eKT - niflBM^eHHa niKBiflHocTi BiTHM3HaHoro ^oHfloBoro pMHKy. Ane BMxofly Ha ¡Hwi Mi>HapoflHi pmhkm nepeflye neBHa po6oTa: KoMnaHia Mae 6yTM BiflKpMToro Ta ny6niHHoro, ii o6niK BiflnoBiflaTM BMMoraM Mi>HapoflHMx iHBecTopiB, KoMnaHia noBMHHa MaTM no3MTMBHMM flinoBMM i coqianbHMM iMifl>, HanaroflMTM cucTeMy KoMyHiKaqii 3 ¡h-BecTopaMM, 6a>aHo 3a6e3neHMTM peHTa6enbHicTb KoMnaHii' Ha piBHi BM^e cepeflHbo'i' no rany3i, niflBM^yBaTM iHBe-CTMLiMHy npMBa6nMBicTb, 3aqiKaBMTM noTeHqiMHMx iHBecTopiB CTa6inbHoro npu6yTKoBicTro, aM6iTHMMM M nepeKoH-nMBMMM iHBecTMLiMHMMM nnaHaMM y 3pocTaronoMy i nepc-neKTMBHoMy pMHKoBoMy cerMeHTi.
CoqianbHMM iMifl> KoMnaHii' ^opMyeTbca 3a flonoMo-roro iH^opMyBaHHa rpoMaflcbKocTi npo coqianbHi acneKTM flianbHocTi KoMnaHii' TaKMx, aK cnoHcopcTBo, MeqeHaTcTBo, niflTpMMKa rpoMaflcbKMx pyxiB, ynacTb y BMpimeHHi npo-6neM eKonorii', 3aMHaTocTi, oxopoHM 3flopoB'a to^o.
BenMHe3HMM BiflcoToK BiflMoB 3 6oKy iHBecTopa oTpu-MyroTb Ti yKpai'HcbKi KoMnaHii', aKi He MaroTb KBani^iKoBa-hmx nneHiB KoMaHflM flna po6oTM 3 iHBecTopaMM i He xo-nyTb 3BepTaTMca 3a niflTpMMKoro flo npo^eciMHMx iHBecTM-qiMHMx 6aHKipiB. npo^eciMHMM iHBecTMLiMHMM MeHefl>ep He TinbKM flonoMoxe BHacHo niflroTyBaTM Becb naKeT flo-KyMeHTiB, a M npoBefle neperoBopu 3 pi3HMMM iHBecTopaMM, 3axM^aroHM iHTepecu KoMnaHii'. npu qboMy po6oTa He 3aKiHHyeTbca oTpMMaHHaM 0iHaHcyBaHHa, a TpMBae npo-TaroM ycboro nacy iHBecTMqiMHoro napTHepcTBa. ToMy Ha eTani nepBMHHMx neperoBopiB i 3anyneHHa iHBecTopiB, a TaKo> oTpMMyroHM 0iHaHcyBaHHa 3a flonoMororo 3oBHimHix KoHcynbTaHTiB Ta iHBecTMqiMHMx nocepeflHMKiB, KoMnaHia B>e noBMHHa MaTM y WTaTi aHrnoMoBHoro ^iHaHcucTa a6o iHBecTMqiMHoro MeHefl>epa, aKMM 6yfle cynpoBofl>yBaTM iHBecTopa npaKTMHHo qinoflo6oBo.
HaMBaxiMBiniMMM HMHHMKaMM, ^o BnnMBaroTb Ha yc-nimHicTb Mi>HapoflHoro nicTMHry aKqiM KoMnaHii, e: aKicTb niflroToBKM flo nicTMHry, BM6ip opraHi3aTopiB i 6ip>i, cnpuaTnMBi pMHKoBi yMoBM to^o. yTiM nonynapM3aLii Lboro MeTofly 0iHaHcyBaHHa 6i3Hecy nepewKofl>ae HM3-Ka o6Me>eHb HMHHoro HaqioHanbHoro 3aKoHoflaBcTBa Ta BMcoKa BapTicTb nocnyr, noB'a3aHMx 3 opraHi3aqiero npo-qecy noflBiMHoro nicTMHry. TinbKM flBi yKpa'i'HcbKMx KoMnaHii MaroTb noflBiMHMM nicTMHr cboi'x aKqiM i3 2005 p., ane flaneKo He Bci bmxoam Ha Mi>HapoflHMM ^iHaHcoBMM pmhok Mo>Ha oqiHMTM aK ycnimHi. ^opiHHo y cBiTi iHBec-Topu BKnagaroTb y fleno3MTapHi po3nucKM 3a gaHMMM iHBecTMqiMHoro 6aHKy J. P. Morgan 6inbwe 1 Tpn flon CUA. 3a wicTb MicaqiB 2017 p., 3a gaHMMM The Bank of New York, KoMnaHii 3fliMcHroBanu Mi>HapoflHMM nicTMHr Ha ^ohaobmx pMHKax Kpai'H, 3o6pa>eHMx Ha fliarpaMi 2. ToMy noflanbwa po3po6Ka TeopeTMHHMx Ta npaKTMHHMx acneKTiB npoqecy ycnimHoro Mi>HapoflHoro nicTMHry aK-qiM KoMnaHiM b yKpaiHcbKMx peaniax e aKTyanbHMM 3a-BflaHHaM flna yKparncbKoT eKoHoMiHHoi HayKM.
Випуск депозитарних розписок в пeрioд з 1Ычня до 30 червня 2017 року краТнами
cвiту
Аргентина 2
Польща. 2,6%
Рос ¡я
2,6% Кита 2,6%
Таланд--
3,9% Чи 6,5%
Гонконг П!вденна 3 9% Африка
3,9%
№1ексика . 5,2%
Бразилiя
Франтя 5,2%
Идерланди 3,9%
lрландiя 3,9%
Джерело: iнтернет ресyрс: htpp://www.bnymellon.com
Список використаних джерел:
1. Чой Ф. 1ноземш активи на ринку цшних паперiв США: тес^я, мiф та реальнiсть р6гуляторних бар'eрiв / Ф. Чой, А. Стонплл // Iнв6стицiйний аналiтик. - 1982. - С. 17-26.
2. Саyдараган С. Емшричне дослщження вибраних фактс^в, що впливають на рiш6ння про лютинг на шоземних фондових бiржах / С. Саyдараган // Journal of international Business Studies. - 1988. -Т. 19. - С. 101-127.
3. Стейплтон Р. ^досконал^^ ринку, рiвновага ринку капiталy та фшансування корпораци' / Р. Стейплтон, M. Субраманаан // Journal of Finance. - 1977. - Т. 32. - С. 493-502.
4. Олександр Г. Цшоутворення на активи та подвшний лютинг на шоземних ринках кашталу / Г. Олександр, К. Еун, С. Янаюраман // Журнал фшанав. - 1987. - Т. 42. - С. 151-158.
5. Еррунза В. 1УЛжнародш цши на активи при легкш сегментаций теорiя та практика / В. Еррунза, Е. Лоск // Journal of Finance. - 1985. -Т. 40. - С. 105-124.
6. Mirra У. Управлшське сприйняття чистих переваг шоземнога лютингу: канадськ докази, // international Financial Management & Accounting. - 1992. - С. 40-62. DOi: https://doi.org/10.1111Zj.1467-646X.1992.tb00021.x.
7. Джаяраман H. Вплив 1илжнародного перехресного лютингу на ризик i повернення: докази на американських депозитарних розписках / H. Джаяраман, К. ШастрУ К. Тандон // Journal of Banking and Finance. -1993. - Т. 15. - С. 91-103.
8. Лау С. Повернення акцш та передача шформаци мiж ^ю-Йоркським i Токшським фондовими бiржами / С. Лау, Д. Дтьц // Journal of Banking and Finance. - 1994. - Т. 18. - С. 743-755.
9. Хове Д. Вплив цш на акци за кордоном / Д. Хове, К. Кельм // Financial Management. - 1987. - Т. 16. С. 51-56.
10. Ам^д Ю. Дилерсью ринки: формування ринюв з iнвентаризацieю / Ю. Ам^д, Х. 1У1ендельсон // Журнал фшансовоТ економки. - 1986. - Т. 8. - С. 31-53.
11. Демзетц Х. Вартють транзакцш / Х. Демзетц // Квартальний журнал з економки. - 1968. - Т. 82. - С. 33-53.
12. Столл Х. Визначення компонент розповсюдження спреда попиту та пропозицп': теорiя та емшричш тести / Х. Столл // Journal of Finance. - 1989. - С. 44, 115-134.
13. Коупленд Т. 1нформацшний ефект на спред попиту та пропозицп / Т. Коупленд, Д. Галай // Journal of Finances. - 1983. - Т. 25. - С. 1457-1469.
14. Глостен Л. Компоненти спреда попиту i пропозицп та статистичних властивостей транзакцшних цш / Л. Глостен //Journal of Finance. - 1987. - Т. 42. - С. 1293-1308.
15. Ам1худ Я. Ефекти бета-верси', спред попиту та пропозицп', залишковий ризик i розм1р на повернення акцш / Я. Ам1худ, Х. Мендельсон // Journal of Finance. - 1989. - Т. 44. - С. 479-486.
16. Столл Х. Цши дилерських послуг: емшричне дослщження акцш НАСДАК / Х. Столл // Journal of Finance. - 1978. - Т. 33. - С. 1152-1173.
17. Нейл Р. Потенцшна конкурен^я та фактична конкурен^я у варiантах кашталу / P. Нейл // Journal of Finance. - 1987. - Т. 42. -С.511-531.
18. Норонья Г. Тестування лквщност мiжнародного подвшного лютингу з використанням внутршньоденних даних / Г. Норонья, А. Сарин, С. Саудагаран // Журнал банювськоТ справи та фшанЫв. -1996. - Т. 20. - С. 965-983.
19. Лi I. Подвшний лютинг та багатство акцюнер^в: докази фiрм iз Великобританп' та Японп / I. Лi // Journal of Business Accounting and Finance. - 1992. - Т. 19. - С. 243-252. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-5957.1992.tb00622.x.
20. Фостер С. Мiжнародний лютинг акцш: справа Канади та США / С. Фостер, Г. Каролi // Журнал мiжнародних бiзнес-дослiджень. - 1993. - С. 763-783.
21. Фрщман Р. Теорiя впливу мiжнародного перехресного лютингу / Р. Фрщман. - Ушверситет Британсько''' Колумбп', 1991.
22. Чоудрi Б. Торпвля на закордонних ринках та лквщнють ринку / Б. ЧоудрУ В. Нанда // Огляд фшансових дослщжень. - 1991. - Т. 4. -С. 483-512.
23. ДомовЩ I. Мiжнародний перехресний лютинг, право власност та мiфацiя потоив замовлень: докази з Мексики. Неопублкований рукопис / I. Домовщ, Дж. Глен, А. Мадхаван. - ^вшчно-захщний ушверситет, 1995.
24. Кутовий Т. Первинне розмщення акцш у практик укра'нських компашй / Т. Кутовий [Електронний ресурс] / Т. Кутовий. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=663.
25. Шелехов К. Переваги первинного публiчного розмщення акцш (IPO) як швестицшного шструменту залучення кашталу виробничим пщприемством [Електронний ресурс] / К.Шелехов // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економка". - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1019.
Received: 17/02/2018 1st Revision: 26/02/2018 Accepted: 20/03/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
И. Мазур, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, Р. Сазонов, председатель совета ООО "Град инвестмент", Киев, Украина
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕМЕЖДУНАРОДНОГО ЛИСТИНГА АКЦИЙ
ДЛЯ ИНВЕСТОРОВ И ЭМИТЕНТОВ
Исследован двойной листинг акций компаний; раскрыты условия, при которых международный листинг акций компаний становится одним из самых уместных способов финансирования бизнеса; выявлено влияние международного листинга акций компаний на ликвидность акций на внутреннем рынке, увеличение объема торгов акциями компании; предложено украинским акционерным компаниям использовать международный листинг для увеличения своей капитализации.
Ключевые слова: акция; международный листинг; фондовая биржа; ликвидность; спред.
I. Mazur, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, R. Sazonov, Chairmanofthe Board "GradInvestment", Kyiv, Ukraine
THEORETICAL-METHODOLOGICAL IMPORTANCE OF INTERNATIONAL LISTING OF STOCKS FOR INVESTORS AND EMITENTS
In the conditions of globalization of the economic environment, the integration processes of the international capital markets are intensifying, which envisages the possibility of placing securities in foreign markets. This gives some benefits to national investors and issuers. These benefits include: scaling up the attraction of investors' financial resources; strengthening of the business reputation and issuer's credit rating; Successful placement of shares in the international market contributes to the increase of profits.
International listing of shares increases the prestige and image of the issuer. The main motivation of most companies entering the foreign capital markets is only financial - they plan to increase their capital in the markets of highly developed countries and increase the liquidity of their shares. International listing provides new markets for more active securities that do not require detailed reporting and have significant liquidity. In some cases, the introduction of international listing increases the value of the company's shares. As a rule, this happens more often in the US, when the market value of shares is higher than that existing on the issuer's market. Moreover, the fact of an increase in the number of investors who buys company shares increases the liquidity of shares, narrowing the spread. That is, the main motive for stock quotes abroad is to increase the value of its capital and liquidity of shares, which will eventually give an opportunity to attract additional capital. All this contributes to the growth of the number of national companies that market their shares on foreign stock exchanges.
Investigated double listingof shares of companies; discloses the conditions under which the international listing of shares of companies becomes one of the most appropriate ways of financing business; the influence of international listing of companies' shares on the liquidity of shares in the domestic market, increase of trading volume of shares of the company was revealed; invited Ukrainian joint-stock companies to use the international listing to increase their capitalization.
Keywords: stock; international listing; Stock Exchange; liquidity; spread
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Choi, F. and A. Stonehill, 1982. Foreign assets to the U.S. securities markets: The theory, myth, and reality of regulatory barriers, Investment Analyst, 17-26.
2. Saudaragan S, 1988. An empirical study of selected factors influencing the decision to list on foreign stock exchanges, Journal of International Business Studies 19, 101-127.
3. Stapleton, R. and Subramanayan M., 1977. Market Imperfections, capital market equilibrium, and corporation finance, Journal of Finance 32, 493-502.
4. Alexander, G., C. Eun, and Janakiraman S., 1987. Asset pricing and dual listing on foreign capital markets: A note, Journal of Finance 42,151-158.
5. Errunza, V., andLosq E, 1985. International Asset Pricing under Mild Segmentation: Theory and Test, Journal of Finance 40, 105-124.
6. Mittoo, U., 1992. Managerial perceptions of the net benefits of foreign listing: Canadian evidence, Journal of International Financial Management & Accounting, Spring, 40-62. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-646X.1992.tb00021.x
7. Jayaraman, N, K. Shastri and Tandon K, 1993. The impact of international cross listing on risk and return: The evidence from American Depository Receipts, Journal of Banking and Finance 15, 91-103.
8. Lau S, Diltz D, 1994. Stock returns and the transfer of information between the New York and Tokyo stock exchanges, Journal of Banking and Finance 18, 743-755.
9. Howe, J., and Kelm K., 1987. The stock price impacts of overseas listings, Financial Management 16, 51-56.
10. Amihud, Y. and Mendelson H., 1986. Dealership markets: market-making with inventory, Journal of Financial Economics 8, 31-53.
11. Demsetz, H, 1968. The cost of transacting, Quarterly Journal of Economics 82, 33-53.
12. Stoll, H, 1989. Inferring the components of the bid-ask spread: Theory and empirical tests, Journal of Finance 44, 115-134.
13. Copeland, T. and Galai D., 1983. Information effects on the bid-ask spread, Journal of Finance 25, 1457-1469.
14. Glosten, L., 1987. Components of the bid-ask spread and statistical properties of transaction prices, Journal of Finance 42, 1293-1308.
15. Amihud, Y. and Mendelson H., 1989. The effects of beta, bid-ask spread, residual risk, and size on stock returns, Journal of Finance 44, 479-486.
16. Stoll, H, 1978. The pricing of dealer services: An empirical study of NASDAQ stocks, Journal of Finance 33, 1152-1173.
17. Neal, R., 1987. Potential competition and actual competition in equity options, Journal of Finance 42, 511-531.
18. Noronha, G., Sarin A. and Saudagaran S., 1996. Testing for liquidity effects of international dual listing using intraday data, Journal of Banking and Finance.
19. Lee, I., 1992. Dual listings and shareholders' wealth: evidence from UK and Japanese firms, Journal of Business Accounting and Finance, 19 243-252. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-5957.1992.tb00622.x.
20. Foerster, S. and Karolyi G., 1993. International listings of stocks: The case of Canada and the U.S., Journal of International Business Studies, Fourth Quarter, 763-783.
21. Freedman, R., 1991. A theory of the impact of international cross-listing, Working paper, University of British Columbia.
22. Chowdry, B. and Nanda V., 1991. Multimarket trading and market liquidity, Review of Financial Studies 4, 483-512.
23. Domowitz, I., Glen J., and Madhavan A., 1995. International cross-listing, ownership rights and order flow migration: Evidence from Mexico, Unpublished manuscript (Northwestern University).
