CC BY
2
УДК 35. 071.6.159 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.23
е. о. родюнов
асшрант кафедри державного управлшня i мкцевого самоврядування Херсонський нацюнальний техшчний унiверситет ORCID: 0009-0000-2786-3904
В. Д. Ф1Л1ППОВА
доктор наук з державного управлшня, професор Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет ORCID: 0000-0002-8476-3341
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ СОЦ1АЛЬНО1 ВЗАСМОДП ВЛАДИ ТА СУСПШЬСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
У cmammi з'ясовано теоретичне осмислення сощальног взаемодИ влади та сучасного сустльства на ocHoei праць закордонних та вiтчизняних до^дниюв, розглянуто теоретичнi основи соцiальноi взаемодИ як спiльнi дИ публiчноi влади та громадянського сустльства з метою досягнення суспшьного блага. В дослiдженнi розкрита сутнкть соцiальноi взаемодИ за допомогою ефекту синергИ, який досягаеться за умов ефективного функцюну-вання влади та громадського суспшьства як едино'1' злагодженог системи. На основi теоретичного анал1зу, доведено, що ефективтсть роботи зазначено'1' системи досягаеться при результативно'1' роботи вйх кнуючих еле-ментiв: публiчноi влади, громадянського суспшьства та механiзмiв публiчного управлшня. Виявлено, що об'екти та суб'екти публiчного управлшня взаемодтть при процеа прийняття ршення вiдносно соцiального розви-тку держави з використанням необхiдноi R^m^i ресурсiв соцiального розвитку. Також, робиться акцент, що складовими полiтичноi системи е довiра суспшьства, як основний критерш ефективностi влади, який формуе ктцеву мету керуючого суб'екту. Шдтвердження вищенаведеного е поява в статi поняття «повна ефективтсть» (розв'язання вйх со^альних та полiтичних проблем) та «часткова ефективтсть»(вирШення частини проблем). Вроботi описано процес взаемодИ на мiсцевому, регюнальному та державному рiвнi через прийняття рiшень на вiдповiднихрiвнях. Анал1з цього процесу свiдчить про наявтсть в сучасному укра'1'нському законодав-ствi вiдповiдних нормативно-правових актiв, як демонструють функцюнування iнструментiв соцiальноi взаемодИ, але важливим питанням сьогодення виступаеудосконалення кнуючо'1' системи соцiальноi взаемодИ через покращення роботи складових, до яких безумовно вiдносяться мехашзми публiчного управлiння.
Ключовi слова: со^альна взаемодiя, влада, суспшьство, держава, державна полiтика.
E. O. RODIONOV
Postgraduate Student at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0009-0000-2786-3904
V. D. FILIPPOVA
Doctor of Public Administration, Professor Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-8476-3341
THEORETICAL PRINCIPLES OF SOCIAL INTERACTION OF POWER AND SOCIETY IN MODERN CONDITIONS OF STATE BUILDING
The article examines the theoretical understanding of the social interaction of government and modern society based on the works offoreign and domestic researchers, and examines the theoretical foundations of social interaction as joint actions ofpublic authorities and civil society with the goal of achieving public good. The study illustrates social interaction with the help of the synergy effect, which is achieved under the conditions of effective functioning of the government and civil society as a single coherent system. The study states that the effectiveness of the system is achieved through effective work of all existing elements: public authorities, civil society and public management mechanisms. It was revealed that objects and subjects of public administration interact over the decision-making process regarding the social development of the state using the necessary amount ofsocial development resources. Also, it is emphasized that the components of the political system are public trust, as the main criterion for the effectiveness of the government, which forms the ultimate goal of the governing entity. Confirmation of the above is the appearance of the concept of «full efficiency» (solution of all social and political problems) and «partial efficiency» (solution ofpart of the problems). The work describes the process
of interaction at the local, regional, and state levels through decision-making at the appropriate levels. The analysis of this process indicates the presence of relevant normative legal acts in modern Ukrainian legislation, which demonstrate the availability of tools of social interaction, but an important issue today is the improvement of the existing system of social interaction through the improvement of the work of components, which definitely include the mechanisms ofpublic management.
Key words: social interaction, power, society, state, state policy.
Постановка проблеми
В сучаснш демократичнш державi рухомою силою покращення якосп та тдвищення piBHa життя населения е ефективна взаeмодiя публiчно! влади та громадського суспшьства. Цш процес полягае у розробщ та pеалiзацi! ввдповщно! державно! полггаки, мета яко! е створення суспшьного блага сучасно! демократично! держави, влада яко! вщповвдае за добробут всiх членiв суспшьства, це досягаеться завдяки принципам прозоросп та вiдкpитостi публiчно! влади, джерелом формування яко! i е само суспшьство.
Проблеми та явища, як пов'язанi з взаемодiею мгж державними шститущями та громадянським суспiльством, знаходяться у центр уваги та активно обговорюються у сучасному часi. Це обумовлено наступними факторами таки як сощокультурш змiни, що виникають пвд впливом соцiокультуpних тpансфоpмацiй, як1 стали результатом динамши у вiдносинах мгж владою та суспiльством; полiтичнi поди, до яких вщносяться вибори, протести та iнших подiй, як1 привертають увагу до соцiально-полiтичних питань розвитку суспiльства; наступний факто -технолопчний прогрес, який виникае пiд впливом розвитку шформацшних технологiй та сощальних медiа, якi е засобом висловлювання громадянами свое! позицп; економiчнi та сощальш фактори, як1 акцентують увагу орга-нiв влади до виршення соцiально-економiчних проблем; останнiй фактор - це глобальш виклики, як1 пов'язаш з виpiшенням глобальних проблем, там як змiна клiмату, мiгpацiя та пандеми. Дослвдження соцiально! взаемодй дозволять не пльки краще pозумiти поточш суспiльнi процеси, а й розробити ефективш стратеги та полiтики для виршення iснуючих проблем, що виникають у сучасному громадянському суспiльствi. Виходячи з цього акту-альним виступае теоретичне осмислення двох основних понять: сощальна взаемодiя як рухома сила, як процес та суспшьш блага як результат ще! спiльно! дiяльностi.
Аналiз останшх досл1джень i публшацш
Розумiння pолi громадянського суспiльства в системi публiчного упpавлiння ставало в ^mpi наукових штер-есiв багатьох вчених. Так, I. Пасько, Я. Пасько, В. Шинкарук розкривають методолопчш проблеми дослвдження громадянського суспiльства; А. Карась, М. Мокляк, М. Попович аналiзують взаемини особистостi й держави; В. Андрущенко, В. Барков, Ю. Бауман, Ю. Левенець, С. Рудницький та iн. в сво!х дослвдженнях розглядають piзнi аспекти функцiонування громадянського суспшьства. Визначено роль громадянського суспшьства в системi публiчного упpавлiння й на piвнi нормативних-правових актiв Укра!ни. Утiм, незважаючи на широкий науковий доробок iснуе ряд питань, що потребують додаткового осмислення.
Формування мети дослщження
З огляду на вищесказане метою нашого дослвдження е визначення теоретичного шдгрунтя соцiально! взаемодй публiчно! влади та громадянського суспшьства, що дозволить з'ясувати ефективш шляхи зазначено! взаемодй в сучасних умовах державотворення.
Викладання основного матерiалу дослвдження
З огляду на систематизацiю наукового напрацювання за темою дослiдження та на !! еволюцiйний характер в контекст суспiльних виклик1в, можна видшити два етапи формування сучасного бачення процесу соцiально! взаемодй. Перший етап полягае в становленнi pозумiння сощально! держави, основним механiзмом яко! сощальна взаемодiя. Саме до цього етапу можна вiднести економiчну реформу Л. Ерхарда, яка докоршно змшила соцiально-економiчне життя Захiдно! Нiмеччини. Головним у цш pефоpмi був акцент на розв'язанш соцiальних проблем держави. I! соцiальним завданням став не розподш соцiальних благ, а забезпечення умов дiяльностi шди-вiдiв, здатних створити щ блага й самостшно пiклуватися про себе. Цей принцип було покладено в основу вае! державно! полiтики та створення необхадних умов для «економiчного дива^> [1].
Поширення !де! «соцiального ринкового господарства» знайшло вiдобpаження в теоретичних розробках та практичних дiях Г. Мюрдаля - творця «шведсько! моделi соцiалiзму». Вчений дотримувався !де! соцiально! орь ентацй економiки держави, на його думку: «Головне в «деpжавi добробуту» - це соцiальний захист населення, пiд яким pозумiеться система законодавчих, економiчних, соцiальних i соцiально-економiчних гарантш, piвнi умови для пiдвищення добробуту за рахунок особистого трудового внеску, економiчно! самостiйностi й пiдпpи-емництва - для працездатного населення, створення вадповадного piвня життезабезпечення для непрацездатних громадян» [2, с. 8].
Поступово iде! ефективно! пpацi держави та сустльства стали впроваджуватися в сустльне життя. До проблеми сощально! взаемодй звертався Е. Харршг у сво!й пpацi «Державне упpавлiння та штереси держави». Вiн в1дзначав, що для добробуту в кра!ш кеpiвництво держави повинно враховувати iнтеpеси вах громадян та для
цього застосовувати переговорний процес. Е. Херршг дотримувався Tieï думки, що державш службовц повиннi бути посередниками мiж урядом та населениям краши та вирiшувати iнтереси всiх груп населення краши [3].
Проблеми взаeмодiï влади та суспшьства торкався у своïх працях М. Вебер, якiй висовував наявностi неви-користовуваних резервiв комушкацш влади та суспiльства, до яких належать соцiальний потенцiал та сощальна ввдповшальшсть суб'eктiв управлiния. Вихiдним поняттям теоретичноï моделi стало поняття целерационального управлшня, запропоноване М. Вебером [4]. Автором було висунуто припущення про наявшсть невикористовува-них резервiв каналiв комунiкацiï, взаeмодiï суспiльства та влади.
На сьогодш досить докладно описаш в лiтературi складовi державного управлшня: сощальна держава, сощ-альний розвиток, сощальна поливка, соцiальна сфера, сощальна ефектившсть, соцiальна взаeмодiя. Поняття сощально1' держави включае всi перерахованi категори. На думку В. Скуратiвського, сощальна держава виршуе сво1' завдання через урахування соцiальних аспектiв суспiльного розвитку [5].
Головною метою сощально1' держави е ефектившсть сощального розвитку, сутшсть якого полягае в досяг-ненш самодостатнього рiвия соцiодинамiки в суспшьсга, усвiдомленнi та реалiзацiï таких положень: повноцшне вiдтворения людського потенцiалу, сощуму взагалi е прерогативою не тшьки держави i владних структур, але й кожного з громадян Украши, що здшснюеться на основi узгодженосп соцiально значущих iнтересiв громадян, громадських об'еднань, оргаиiв державно1' влади та мкцевого самоврядування [6].
Другий етап полягае у визнаннi провiдноï ролi соцiальноï взаемодй' у соцiальнiй демократичнш держава Цьому процесу присвячено пращ О. Лазор, в яких визначено публiчне управлшня як цшеспрямований, орга-нiзацiйний та регулюючий вплив оргашв публiчноï влади на стан i розвиток суспшьних процесiв, свiдомiсть, поведшку та дiяльнiсть особи i громадянина з метою досягнення мети та реалiзацiï функцiй суспiльства, ввдо-бражених у Конституцiï та iнших нормативно-правових актах [7].
Соцiальна взаемодiя влади та суспшьства спрямована на шдвищення рiвня добробути населення краши, що може бути досягнутим на основi ефекту синергiï. Це дае можливють реалiзацiï процесiв адаптацiï громадського суспшьства (через виникнення у його суб'еклв та 1х спiльностей нових властивостей, що дозволяють 1м при-стосовуватися до змiни середовища); гомеостазу (саморегуляцп та можливостi зберiгати сталiсть внутршнього стану за допомогою скоординованих реакцш, спрямованих на пiдтримку динамiчноï рiвноваги), вiдтворення, тобто безперервного руху та вадновлення процесу «виробництва життя» шдивдав, хх спiльностей та зв'язк1в мiж ними.
Зрозумiло, що ефект синергп досягаеться за умов ефективного функцюнування влади та громадського суспшьства як единоï системи. Наведемо приклад: на еташ планування представники громадських груп беруть участь у публiчних слуханнях проектiв, iнiцiюють власнi пропозицп та ¿де!, впливають на побудову iндикативних цiлей, визначення прiоритетiв д1яльносп, а також проводять незалежну експертизу. Для кооптацiï зусиль необхвд-ний доступ до джерельноï' бази - пропонованих проектiв, об'ективних статистичних показниками, даними про стан дiяльностi органу управлшня, напрямiв та галузей. Надання цiй iнформацiï залежить ввд рiвня доступу до публiчноï чи шшого виду iнформацiï, як1й забезпечуе владний орган. В1д дiевостi цього процесу i буде залежить ефектившсть цiеï взаемодй
Шд поняттям «ефективнiсть» традицшно розум1ють будь-яку дiяльнiсть, включаючи управлшську, що визна-чаеться як продуктивна, результативна. В економiчнiй науцi юнуе поняття економiчноï ефективностi та пропо-нуються вiдповiднi критерiï ïï ощнки. Поняття ефективностi управлiнськоï дiяльностi, яке зус^чаеться також i в сучасному менеджмент^ може використовуватися при визначенш поняття ефективностi публiчноï влади. Однак слад ввдзначити, що цi поняття не iдентичнi.
Поняття «ефективнiсть публiчноï влади» мое свою специфiку, яка проявляеться через модель «вхвд - вихш». В основу цiеï моделi покладено полiтична систем та ïï шдсистема - суспiльство. Вх1дним елементом моделi е вимоги суспiльства (добробут населення), яш вимагають прийняття вадповвдних полiтичних рiшень (закони, якi спрямоваш на п1двищення рiвня життя населення), також елементами системи е ресурси, якими володiе держава та спрямовуе ï^ на пiдвищения добробуту населення. Щдсумок роботи системи (вих1д) це позитивш змiни у рiвнi та якосп життя населення краï'ни.
Складовими системи, згiдно з якою формуеться поняття ефективнiсть влади е политична система. Вона у свою чергу складаеться з об'екту та суб'екту публiчного управлiння, якi дiють над процесом прийняття рiшения вiд-носно сощального розвитку держави з використанням необхiдноï' кiлькостi ресурсiв соцiального розвитку. Також складовими полiтичноï' системи е довiра суспiльства, як основний критерш ефективностi влади, який формуе кшцеву мету керуючого суб'екту. Саме у полтшчний системi виникае поняття «повна ефективнiсть» (розв'язання всiх соцiальних та полггачних проблем) та «часткова ефектившсть»(виршення частини проблем).
Влада та суспшьство поняття тотожш, суспiльство формуе владу, а влада встановлюе «правила гри» за якими iснуе суспiльство. Взаемод1я влади та суспiльства процес закономiрний та природний, бо без такоï взаемодiï не було би ш суспiльства, нi держави. Дiалектична едшсть цих понять мае свiй прояв в процесi державотворення: чим б№ше розвинуте суспiльство тем вищий рiвень демократiï' мае публiчна влада держави, що в свою чергу
дае змогу дшти влад1 в штересах сустльства. При цьому розвиток сустльства i умови його взаемодИ з публ1чно! владою залежить в1д умов, як дшть в держав1 (полггачш, правов1, економ1чш та сощальш).
Зпдно ЕнциклопедИ сучасно! Укра!ни тд громадянським сустльством розумшть «сустльство, в основ1 якого лежить розгалужена мережа незалежних в1д держави шституцш, об'еднань та оргашзацш, створених самими громадянами для виявлення й здшснення р1зних громадських шщатив, задоволення сво!х суспшьних потреб та обстоювання колективних штерес1в» [8]. Тобто виходячи з наведених понять ефектившсть сощально! взаемодИ влади та сустльства - це результат впливу влади через мехашзми сощально! взаемодИ на сустльство критер1ями якого е тдвищення р1вню життя та покращення якост1 життя члешв сустльства.
I тут варто звернути увагу на те, що процес взаемодИ складаеться з певних елеменпв, до яких безумовно належить участь сустльства у прийняття ршень на мюцевому, регюнальному та державному р1вш. Цей процес передбачае пошук ефективних форм громадсько! учасп у прийнятл ршень на принципах участц дов1ри; тд-звггаоеп та прозоростц незалежносп. Ми вважаемо, що процес ухвалення ршень складаеться з п'яти еташв: формулювання проблеми з визначенням ввдповщних сценарНв; складання проекту ршення; прийняття ршення; здшснення ршення; мониторинг виконання ршення.
Поряд з цим, процес залучення представнишв сустльства до сощально! взаемодИ також може вщбуватися ввдповщно до алгоритму, до якого входять: безпосередня участь на еташ розробки проекту; координащя та виконання демонстрацшних проекпв та техтко-економ1чних обгрунтувань; залучення мюцевих експерпв для про-ектно! д1яльносл; оргатзац1я тематичних заход1в та техтчних нарад, освгттх та третнгових заход1в; громадсьш консультацИ та затвердження процесу стратепчно! програми дш; поширення шформацИ та результата проекту через документальш вщеофшьми, друковат видання матер1али та публ1кацН; сприяння д1алогу та партнерству м1ж державним та приватним сектором, урядом та громадою; i створення постшних мехатзм1в учасп громад-ськосп у взаемодИ.
Отже, сощальна взаемод1я м1ж владою та сустльством може бути складним та динам1чним процесом, i його характер може р1знитися у р1зних кра!нах та культурних контекстах. Така взаемод1я вщграе важливу роль у фор-муванш полггачних та сощальних змш та визначае, яким чином сустльство бере участь у прийнятл ршень та управлшш сво!м майбуттм. Ддевють процесу взаемодИ можна тдтвердити через демонстрацию роботи мехатз-м1в ц1е! само! взаемодИ влади та сустльства в сучасних умовах державотворення, що буде темою подальшого наукового пошуку.
Висновки
Виходячи з проведеного теоретичного дослщження, ми доходимо думки, що вдосконалення шлях1в сощально! взаемодИ влади та сустльства означае покращення способ1в, засоб1в та мехатзм1в, як1 дозволяють органам влади та громадянському сустльству взаемод1яти м1ж собою з метою покращення якост1 життя та тдвищення р1вня життя населення держави. Це важливий аспект у демократичному суспшьста, де громадяни мають право брати участь в ухваленш ршень, контролювати д1яльшсть оргатв влади на загальнодержавному, регюнальному та мюцевому р1внях та впливати на формування сощально-економ1чно! полтики на вах р1внях. Удосконалення тако! взаемодИ включае розробку та покращення юнуючих практик для збору думок та пропозицш громадян, про-ведення суспшьних консультацш, створення платформ для д1алогу м1ж громадянами та владою, а також забезпе-чення прозоросп та доступносп шформацИ про д1яльнють оргатв публ1чно! влади. При цьому основною метою вдосконалення взаемодИ влади та сустльства за таких умов мае стати створення бшьш ввдкрито!, вшповшально! та реактивно! системи сощально! взаемодИ, яка враховуе штереси та потреби громадян. Це сприяе змщненню демократа, пвдвищенню дов1ри до влади та бшьш ефективному виршенню сощальних та економ1чних проблем, що дозволить досягнути цшей сощально! держави.
Список використаноТ лiтератури
1. Ерхард Л. Добробут для вах. Ки!в, 2023. 384 с.
2. Myrdal G. Profiles of world economists BIATEC, 2002, Volume X. 6. P. 28-30.
3. Шутенко О.А. Особливосп становления теорИ державного управлшня в США. BicHUK Нацюнально! акаде-мИ державного управлшня при npesudeHmoei Украши, 2006, № 4. С. 57-65.
4. Weber M. Political Writings. University of Cambridge Press, 1994. 2 p.
5. Скурапвський В., Линдюк О. Сощальна безпека укра!нського сустльства та шляхи и забезпечення. BicHUK НацюнальноЧ академИ державногоуправлiння при Президентовi Украти. 2011. №. 3. С. 194-204.
6. Двденко Н. Г. Державне управлшня i сощальне партнерство: актуальш проблеми теорИ i практики. Донецьк:Сх1дний видавничий д1м. 2007. 404 с.
7. Лазор О.Я. Публ1чне управлшня та адмшютрування: ретроспектива деяких теоретичних аспект1в. Утвер-ситетськ науковi записки, 2015, № 56. С. 111-121.
8. Енциклопед1я сучасно! Укра!ни. URL: https://esu.com.ua/
References
1. Erhard L. (2023) Dobrobut dlia vsikh [Prosperity for all]. Kyiv, 2023. 384 p. [in Ukraine]
2. Myrdal G. (2002) Profiles of world economists. BIATEC, 2002, Tom X, 6. pp. 28-30. [in English]
3. Shutenko O. A. (2006, November) Osoblyvosti stanovlennia teorii derzhavnoho upravlinnia v SShA [Peculiarities of the formation of the theory of public administration in the USA] VisnykNatsional'noi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, 2006, no. 4. pp. 57-65. [in Ukraine]
4. Weber, Max. (1994) Political Writings. University of Cambridge Press, 1994. 28 p. [in English]
5. Skurativs'kyy V., Lyndyuk O. Sotsial'na bezpeka ukrayins'koho suspil'stva ta shlyakhy yiyi zabezpechennya [Social security of Ukrainian society and ways of ensuring it.]. VisnykNatsional'noyi akademiyi derzhavnoho upravlinnya pry Prezydentovi Ukrayiny. 2011. №. 3. S. 194-204 [in Ukraine]
6. Didenko N.G. (2007) Derzhavne upravlinnia i sotsial'ne partnerstvo: aktual'ni problemy teorii i praktyky [State management and social partnership: actual problems of theory and practice]. Donetsk: Eastern Publishing House. 2007. 404 p. [in Ukraine]
7. Lazor O.Ya. (2015) Publichne upravlinnia ta administruvannia: retrospektyva deiakykh teoretychnykh aspektiv [Public management and administration: a retrospective of some theoretical aspect]. University scientific notes. 2015. no. 56. pp. 111-121 [in Ukraine]
8. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy URL [14. Encyclopedia of modern Ukraine]: https://esu.com.ua/ [in Ukraine]
