CC BY
5
УДК 351:342.7
ОСОБЛИВОСТ1 ШСТИТУЦЮНАЛВАЦП СП1ВПРАЦ1 ОРГАН1В ПУБЛИЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ З ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО
СУСШЛЬСТВА
У сmаmmi анал1зуеться поняття «тституцюнал1защя» та надано оцтку стану розвитку взаемодП оргатзацт громадянського суспшьства з органами nублiчного управлтня. Анализ актуального стану громадянського суспшьства в Укра'т свiдчить про iснуючi проблеми у сферi ефективно' спiвпрацi з органами влади, як гальмують подальше зростання громадсько' активностi та перешкоджають ефективному використанню громадських органгзацш для захисту прав та реалгзацП законних iнтересiв громадян. Тому в Укра'ш кнуе потреба у виробленнi механiзмiв ефективно' взаемодП держави та громадянського суспшьства, оскшьки органи публiчного управлiння, спiвпрацюючи з iнститутами громадянського суспшьства, в такий споаб можуть тдвищувати результативтсть свое' дiяльностi та рiвень довiри громадян до влади.
Вивчено рiзнi тдходи науков^в до визначення проблем ефективно'1' спiвпрацi органiв публiчного управлтня з громадянським суспшьством, а також визначено основнi принципи i форми тако' взаемодП. Взаемодiя оргатв публiчного управлiння з ОГС мае здтснюватись на засадах гласностi, вiдкритостi та прозоростi. У результатi дiалогу мiж суб'ектами вiдбуваеться i взаемовплив, i конструктивна ствпраця. Завдяки цьому процесу мiж владою та громадянами стае можливим контроль громадськостi за дiяльнiстю оргатв публiчного управлiння, тобто в процеа взаемодП влада мае намагатися досягнути консенсусу у вiдносинах i застосовувати для цього рiзноманiтнi мехашзми та форми з метою задоволення потреб громадян, народу як суверена влади.
Надано о^нку кнуючим механизмам взаемодП оргатв публiчно'i влади з недержавними органгза^ями. Побудова ефективних партнерських вiдносин мiж громадянами i органами публiчно'i влади передбачае постшний анализ проблем, оцтку проблем та iнтересiв, розвитку взаемодП, спiвробiтництва i взаемно' вiдповiдальностi; налагодження двостороннього зв'язку, спрямованого на спшьний пошук шляхiв вирiшення найактуальтших проблем; забезпечення довiри з боку громадян до влади. Запропоновано форми взаемодП оргашзацш громадянського сустльства з органами влади.
Ключовi слова: активiзацiя, взаемодiя, громадська думка, громадянське суспшьство, делегування, iнститут, iнституцiоналiзацiя, комунжацш, мехашзми взаемодП.
ОСОБЕННОСТИ ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИИ СОТРУДНИЧЕСТВА ОРГАНОВ ПУБЛИЧНОГО УПРАВЛЕНИЯ С ОРГАНИЗАЦИЯМИ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА
В статье аналиируется понятие «институционализация» и дана оценка состояния развития взаимодействия организаций гражданского общества с органами публичного управления. Анализ актуального состояния гражданского общества в Украине свидетельствует о существующих проблемах в сфере эффективного сотрудничества с органами власти, тормозящие дальнейший рост общественной активности и препятствующие эффективному использованию общественных организаций по защите прав и реализации законных интересов граждан. Поэтому в Украине существует потребность в выработке механизмов эффективного взаимодействия государства и гражданского общества, поскольку органы публичного управления, сотрудничая с институтами гражданского общества, таким образом могут повышать результативность своей деятельности и улучшать уровень доверия граждан к власти.
Изучены различные подходы ученых к определению проблем эффективного сотрудничества органов публичного управления с гражданским обществом, а также определены основные принципы и формы такого взаимодействия. Взаимодействие органов публичного управления с общественными организациями должно осуществляться на принципах гласности, открытости и прозрачности. В результате диалога между субъектами происходит и взаимовлияние, и конструктивное сотрудничество. Благодаря этому процессу между властью и гражданами становится возможным контроль общественности за деятельностью органов публичного управления, то есть в процессе взаимодействия власти достигают консенсуса в отношениях и применяют для этого различные механизмы и формы с целью удовлетворения потребностей граждан, народа как суверена власти.
Дана оценка существующим механизмам взаимодействия органов публичной власти с негосударственными организациями. Построение эффективных партнерских отношений между гражданами и органами публичной власти предполагает постоянный анализ проблем, оценку проблем и интересов, развития взаимодействия, сотрудничества и взаимной ответственности; налаживание двусторонней связи, направленного на совместный поиск путей решения актуальных проблем; обеспечения доверия со стороны граждан к власти. Предложены формы взаимодействия организаций гражданского общества с органами власти.
Ключевые слова: активизация, взаимодействие, общественное мнение, гражданское общество, делегирование, институт, институционализация, коммуникация, механизмы взаимодействия.
S.V. SOROKA
Petro Mohyla Black Sea National University
ORCID: 0000-0003-2022-0388 S. V. LIZAKOWSKA
Polish Naval Academy, Poland
ORCID: 0000-0002-1524-2673
INSTITUTIONALIZATION OF COOPERATION BETWEEN CIVIL SOCIETY ORGANIZATIONS
AND PUBLIC AUTHORITIES
The article analyzes the concept of "institutionalization" and provides an assessment of the state of development of interaction between civil society organizations and public administration. The analysis of the current state of civil society in Ukraine shows the existing problems in the field of effective cooperation with the authorities, which hinder the further growth of public activity and prevent the effective use of public organizations to protect the rights and legitimate interests of citizens. Therefore, in Ukraine there is a need to develop mechanisms for effective interaction between the state and civil society, as public administration bodies, cooperating with civil society institutions, can thus increase the effectiveness of their activities and the level of citizens' trust in government.
Different approaches of scientists to determining the problems of effective cooperation of public administration bodies with civil society have been studied, as well as the basic principles and forms of such interaction have been identified. The interaction of public administration bodies with NGOs should be carried out on the basis of transparency, openness and transparency. As a result of dialogue between the subjects, there is both interaction and constructive cooperation. This process between the government and citizens makes it possible for the public to control the activities of public administration, ie in the process of interaction the government should try to reach a consensus in relations and use various mechanisms and forms to meet the needs of citizens as a sovereign.
The assessment of the existing mechanisms of interaction of public authorities with non-governmental organizations is given. Building effective partnerships between citizens and public authorities involves constant analysis ofproblems, assessment ofproblems and interests, development of interaction, cooperation and mutual responsibility; establishing two-way communication aimed at jointly finding ways to solve the most pressing problems; ensuring public confidence in the government. Forms of interaction of civil society organizations with the authorities are proposed.
Key words: activation, interaction, public opinion, civil society, delegation, institute, institutionalization, communication, interaction mechanisms.
Постановка проблеми
Необхщшсть проведення дослщження на визначену тематику обумовлена тим, що в сучасних сощально-полггичних умовах формування демократично! держави неможливе без розвиненого громадянського сустльства, яке стае дieвим партнером в процеа державотворення за умови конструктивного та сощально вщповщального дiалогу з органами публiчного управлшня.
В умовах широко! демократп держава поступаеться частиною сво!х повноважень у державнш та управлшськш сферах сощально! життедiяльностi структурам, що самоорганiзуються та самоуправляються. Досвщ демократичних держав показуе, що саме громадська участь та активнiсть дозволяе досягти бшьшо! ефективностi в багатьох сферах суспiльного життя - вщ реалiзацi! сощально! полiтики до сфери публiчного управлiння. Взаемодiя держави з шститутами громадянським суспiльством необхiдна для розвитку Укра!ни як демократично! i соцiально! держави, так як демократичний розвиток та економiчне зростання, прогрес важко реалiзовувати без активно! учасп активних громадян.
В сучасних соцiально-економiчних умовах без розвиненого громадянського суспiльства неможливо вдосконалювати публiчне управлiння, яке вимагае реально! учасп громадян в процесi обговорення та прийнятп управлiнських рiшень, реалiзацi! публiчних полiтик. Стратегiчний пiдхiд розбудови демократичного сустльства i успiшно! кра!ни передбачае налагодження системного дiалогу оргашв публiчного управлiння з громадськ1стю через конструктивну iнституалiзацiю. Важливою умовою розвитку кра!ни та благоустрою !! громадян е iнституцiоналiзацiя спiвпрацi вищезазначених оргашв та громадянського сустльства, яка сприяе взаемообумовленому розвитку даних суб'екпв.
Умовою розбудови демократичного сустльства е залучення шститупв громадянського суспiльства до учасп в публiчному управлiннi, органiзацiя та забезпечення !х вiльного доступу до шформацп про дiяльнiсть влади, створення умов для вiдкритостi та прозоросп в дiяльностi органiв влади, тдвищення якостi реалiзацi! публiчних полiтик шляхом врахування потреб громадськостi. Саме тому розв'язання проблеми спiвпрацi iнститутiв громадянського сустльства з органами публiчного управлшня сьогодш набувае особливого значения.
Зокрема, в Укра!ш iснуе потреба у виробленш механiзмiв ефективно! взаемодi! держави та громадянського сустльства, осшльки органи публ1чного управлiния, ствпрацюючи з шститутами громадянського сустльства, в такий споаб можуть пiдвищувати результативнiсть свое! дiяльностi та рiвень довiри громадян до влади.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй
Вивчення та аналiз взаемодп органiв публiчного управлшня та шститупв громадянського суспiльства вiдображенi в наукових працях дослвднишв: М. Бебика, I. Бекешшно!, В. Бульби, I. Колосовсько!, В. Купрiя, М. Логуново!, В. Ребкало, Ю. Сурмiна, Т. Тарасенка, С. Телешуна, В. Тертички, I. Хохряково!, В. Яблонського та ш.
Формулювання мети дослiдження
Метою статп е аналiз спiвпрацi органiв публiчного управлiния з органiзацiями громадянського сустльства через призму iнституалiзацi!, виявлення ролi та мюця недержавних органiзацiй у процеа розвитку демократично! держави.
У процеа дослщження були сформульоват наступнi завдання:
- аналiз поняття i змiсту термiна «iнституцiоналiзацiя»;
- розглянути основнi принципи i форми спiвпрацi органiзацiй громадянського сустльства з органами влади;
- запропонувати ефективну модель iнституцiоналiзацi! взаемодi! органiзацiй громадянського сустльства з органами публiчного управлiния.
Виклад основного матерiалу дослiдження В основi термiна «iнституцiоналiзм» лежить поняття «шститут», яке розглядаеться та анал1зуеться як первинний елемент рушшно! сили сустльства в економiчнiй сферi та поза !! межами. Класично, до шститупв вiдносять державу, сiм'ю, тдприемництво, монополп, профспiлки, общини, органiзацi! - все, що демонструе та показуе традицп, звича!, етичнi норми поведiнки, правовi рiшения, психологiчнi елементи поведiнки та соцiально-економiчнi вiдносини.
Класичним та широковщомим е визначення Нобелiвського лауреата Д. Норта: «1нститути - це «правила гри» в суспiльствi, створенi людиною, обмежувальнi рамки, як1 органiзовують взаемовщносини мiж людьми» [7, с. 17].
Iнституцiоналiзацiя в публiчному управлiннi - це процес визначення i закршлення соцiальних норм, стандартiв, правил та впорядкування i формалiзацi! сталих вщносин мiж складовими елементами публiчного управлшня, зведення !х у систему, орiентовану на задоволення найважливiших суспiльних потреб сустльства у виглядi законiв, сощальних норм або усталеного порядку, що тдвищуе його результативнiсть та ефективтсть. Тобто iнституцiоналiзацiя - це процес створення постшних або тимчасових форм взаемодп i спiвпрацi сторiн, яш запобiгають виникненню конфлiкт, допомагають вирiшувати суперечливi питання i конструктивно ствпрацювати.
Варто зазначити, що наявнiсть шститупв в держат е ознакою та елементами стабшьносп суспiльства. Якщо в суспшьсга не формуються iнституцiйнi засади впливу на публiчне управлiния i громадянське суспiльство не залучаеться до державного будiвництва, то полiтична система сустльства
деформуеться в 6îk ïï тоталггаризацп i державне управлiння втрачае публiчнiсть як основний елемент демократично! управлшсько1 моделi.
Концепщя взаемодП' органiв публiчного управлiння з громадянським суспiльством спрямована на посилення процесу демократизацп влади, розвиток i змщнення недержавних органiзацiй, посилення !хнього зв'язку та е виразом налаштування органiв влади до спiвробiтництва з шститутами громадянського суспiльства з метою подальшого вдосконалення партнерських вiдносин.
Шд поняттям «громадянське суспшьство» розумiють сукупшсть вiдносин, як1 виникають на засадах добровшьносп та самоорганiзацiï мiж громадянами та створеними ними оргашзащями для задоволення iнтересiв, а також так вiдносини, що розвиваються поза родинними та комерцшними [9, с. 9]. У громадянському суспiльствi дiють формальт органiзацiï - органiзацiï громадянського сустльства (далi - ОГС), основними ознаками яких е:
- громадський характер - незалежшсть вiд органiв публiчного управлiння;
- некомерцiйний характер - вщсутшсть мети заробку та розпод^ прибутку вiд дiяльностi мгж засновниками та учасниками, що унеможливлюе отримання доходу для дiяльностi таких оргашзацш;
- добровшьний характер - створення за iнiцiативою громадян та визначення цiлей i способiв 1'х дiяльностi на розсуд громадян.
Метою формування та створеннi органiзацiй громадянського сустльства е стльна дiяльнiсть, яка спрямована на сощальне лобiювання (представления штереав рiзних соцiальних груп) i захист колективного штересу вiдповiдно до чинного законодавства.
У працях вiтчизияних науковщв зазначаеться, що функцiями громадянського сустльства в Украш е:
- забезпечення участi органiзацiй громадянського суспiльства у створенш та реалiзацiï публiчноï поливки шляхом забезпечення конструктивного та ефективного представництва iнтересiв громадян в органах публiчного управлiния, проведення консультацiй iз громадськ1стю шляхом органiзацiï публiчного обговорення актуальних та нагальних питань у державц
- запровадження громадського контролю за дiяльнiстю органiв публiчного управлшня, посилення впливу органiзацiй громадянського сустльства на прийняття управлiнських рiшень та контроль за 1'х реалiзацiею.
Щодо головних ознак сучасного громадянського сустльства, науковщ вiдзначають так1 його
риси:
- висока полггачна культура члешв суспiльства у поеднаннi з високим розвитком полiтичних, економiчних, правових та культурних вiдносин;
- забезпеченiсть повноти прав i свобод громадянина;
- широкий розвиток шститупв органiв мюцевого самоврядування;
- розвиток ринковох' економiки на засадах приватнох' та колективнох' власностi [11].
Важливою рисою громадянського сустльства е певний рiвень сформованосп масовоï свiдомостi, готовнiсть громадян до активноï участi в реалiзацiï публiчноï полiтики [11].
Пiд взаемодiею оргатв публiчноï влади з громадянами розумшть рiзноманiтнi форми спiвпрацi, якх вщображають пошук спiльного поля дiяльностi i передбачають досягнення консенсусу обома сторонами. Держава у формуванш та змщненш iнститутiв громадянського суспiльства вiдiграе найважливiшу роль, використовуючи законодавчi механiзми, економiчнi важелi i готовнiсть до сшвробиництва [2, с. 305].
Указом Президента Украши «Про сприяння розвитку громадянського сустльства в Укрш'ш» затверджено «Нацюнальну стратегiю сприяння розвитку громадянського сустльства в Украш на 20162020 роки» [6].
Метою Стратеги е створення сприятливих умов для розвитку громадянського сустльства, налагодження ефективноï взаемодп громадськостi з органами державноï влади, органами мюцевого самоврядування на засадах партнерства, забезпечення додаткових можливостей для реал1зацп та захисту прав i свобод людини i громадянина, задоволення суспшьних iнтересiв з використанням рiзноманiтних форм демократiï участi, громадськоï шщативи та самоорганiзацiï. Реалiзацiю Стратегiï передбачаеться здшснювати за такими стратегiчними напрямами:
- створення сприятливих умов для формування та шституцшного розвитку оргашзацш громадянського сустльства;
- забезпечення ефективних процедур учасп громадськосп пiд час формування та реалiзацiï державноï, регiональноï полiтики, вирiшения питань мiсцевого значення;
- стимулювання участi органiзацiй громадянського сустльства в соцiально-економiчному розвитку Украши;
- створення сприятливих умов для галузевоï сшвпращ [6].
Аналiз актуального стану громадянського сустльства в Украш сввдчить про iснуючi проблеми у сферi ефективноï спiвпрацi з органами влади, яю гальмують подальше зростання громадськоï активностi
та перешкоджають ефективному використанню громадських оргашзацш для захисту прав та реалiзацi! законних штереав громадян. Науковцi £. Бородш, Т. Тарасенко О. Турiй, I. Хохрякова, окреслюючи iснуючi проблеми, стверджують, що сьогоднi:
- зберiгаються тенденцп до непрозоростi, закритостi та забюрократизованосп в дiяльностi органiв виконавчо! влади замсть налагодження ефективного дiалогу з суспшьством;
- недосконалiсть чинного законодавства створюе штучш бар'ери для утворення та дiяльностi iнститутiв громадянського сустльства;
- мехашзми участi громадськостi у формуванш та здiйсненнi державно! полтики належним чином не реалiзовуються;
- податкове навантаження не стимулюе дiяльнiсть i розвиток iнститутiв громадянського сустльства та !х пiдтримку вiтчизняними благодшними органiзацiями;
- недостатнiсть фiнансово! бази дiяльностi суб'ектiв громадянського суспiльства - бшьштсть iнститутiв громадянського суспiльства не мае доступу до державно! фшансово! тдтримки та вiтчизняно! благодiйно! тдтримки;
- потенщал iнститутiв громадянського сустльства щодо надання соцiальних послуг населенню не використовуеться;
- недостатня участь громадських оргашзацш у процеа тдготовки, публiчного обговорення та прийняття управлiнських рiшень;
- вщсутшсть системного iнформувания населення про iснуючi органiзацi! громадянського суспiльства та !х дiяльнiсть;
- суттевi розбiжностi м1ж формальною iнституцiоналiзацiею та реальною актившстю громадянського суспiльства, а саме реальними можливостями контролювати i впливати на процес вироблення i прийняття полiтичних рiшень, визначати складовi сощально! полтики, виступати сферою проведення дiалогу мiж зацiкавленими сторонами [11; 14].
Отже, як зазначено в аналгшчнш розробщ Нацiонального iнституту стратегiчних дослщжень, сьогоднi в Укра!нi переважають форми опосередковано! участi громадськостi порiвияно з формами безпосередньо! участi громадськостi та взаемодп оргашв влади з громадянами та !х об'еднаннями на мюцевому рiвнi. Механiзм громадських слухань, загальних зборiв за участю жителiв територiально! громади за мiсцем проживання, впровадження iншого досвiду реалiзуються недостатньо [9].
Украшсьш дослiдники Т. Андрiученко, I. Бекешшна i В. Яблонський зазначають, що у процесi розвитку вичизняного громадянського суспiльства виявилися й кризовi тенденцi! щодо громадсько! участi: лише 6,6% укра!нських громадян залученi до активно! громадсько! дiяльностi. Водночас розчарування повiльними темпами реформ примушуе громадян шукати простi рiшения, як1 почасти проявляються в радикалiзацi! протестiв, створенш пiд окремого полiтика чи певну полiтичну силу формувань на тлi дефiциту демократично! полiтично! культури. Динамша iнституалiзацi! громадянського суспiльства упродовж 2014-2018 рр. засввдчуе тенденцiю до повшьного зростання в 2015 р., i в наступнi роки також, шлькосп зареестрованих громадських оргаиiзацiй в Укра!т. Так, станом на 1 грудня 2015 р. - 69 686, на 1 грудня 2016 р. - 75 478, на 1 квиня 2017 р. - 77 252, а станом на 1 квиня 2018 р. налiчувалося 81 598 громадських оргашзацш [3].
В аналггачшй записщ НГСД дослщжуеться взаемодiя ОГС iз органами публiчного управлшня, вплив оргашзацш на формування та реалiзацiю державно! полiтики. Зазначаеться, що ця взаемодiя ускладнюеться через:
- використання ОГС у полггачному процесi (штучна активiзацiя у виборчий перiод, вiдстоювания штереав, прав, запипв не громадян, а партшно-полгшчних сил, приватних i корпоративних штереав фшансово-промислових груп, посадових оаб державних органiв та органiв мюцевого самоврядування);
- створення iмiтацiйних громадських рухiв та iнiцiатив, як1 з використанням ОГС маскуються пiд стихшш реакцi! груп громадян, невдоволених д1ями чи рiшениями органiв державно! влади;
- брак прийнятних фiнансових, кадрових, органiзацiйних можливостей ОГС, фiктивнiсть значно! кiлькостi ОГС, невiдповiднiсть змiсту дiяльностi заявленим статутним завданням;
- систематичне iгнорувания з боку органiв державно! влади як громадсько! думки в цшому, так i позицiй ОГС, висловлених у процеа консультацш, у проведених експертизах, монiторингах, слуханнях при прийнятп остаточних рiшень;
- дискредитащю потенцiйно ефективних процедур консультацiй з громадсьшстю, громадсько! експертизи, слухань;
- надання формалiзованих вiдповiдей на iнформацiйнi запити до оргашв державно! влади, безтдставних вщмов у наданнi iнформацi!, а також неналежне i неповне !! оприлюднення;
- наповнення веб-сайтiв органiв державно! влади переважно iнформацiею про фшсащю створення громадських рад, проведення слухань, експертиз, а не !хнього внеску в змют прийнятих рiшень чи !х коригування;
- несиметричшсть практики сощального дiалогу, учасл його сторш (у переговорних процесах профспiлкова сторона поступаеться важелям впливу оргашв державноï влади та сторони роботодавщв) [14].
Крiм того, потенцiал громадянського сустльства реал1зуеться через механiзми учасп громадян у процесi розробки та прийняття полiтичних рiшень саме тому, що вщ якостi державно -полпичних рiшень, як1 приймаються, в подальшому залежить i ефективнiсть управлiния державою, а одним з важливих полгшчних завдань в сучаснiй державi е забезпечення рiвноваги в суспiльствi.
Законодавчою основою регулювання дгяльносп шститупв громадянського сустльства в Укрш'ш е наявшсть прийнятих документiв та акпв:
- Закони Украши: «Про асощаци оргатв мюцевого самоврядування», «Про громадськ1 об'еднання», «Про засади державноï регуляторноï поливки у сферi господарськоï дгяльносп», «Про професшш спшки, права та гаранти даяльносп», «Про сощальний дгшлог в Укршт»;
- Указ Президента Украши «Про Стратепю державноï полпики сприяння розвитку громадянського сустльства в УкраМ та першочерговi заходи щодо ïï реалiзацiï»;
- Постанови Кабшету Мтс^в Украïни: «Порядок сприяння проведенню громадськоï експертизи дгяльносп оргашв виконавчоï влади», «Про забезпечення учасп громадськосп у формуванш та реалiзацiï державноï полпики», «Про затвердження Порядку залучення громадян до формування та реалiзацiï державноï полпики».
Взаемодiя оргашв пу6лгчного управлшня з ОГС мае здшснюватись на засадах гласносп, вадкритосп та прозоросп. У результатi дгшлогу мгж суб'ектами вщбуваеться i взаемовплив, i конструктивна ствпраця. Завдяки цьому процесу мгж владою та громадянами стае можливим контроль громадськосп за даяльшстю оргашв пу6лгчного управлшня, тобто в процеа взаемодп влада мае намагатися досягнути консенсусу у ввдносинах i застосовувати для цього рiзноманiтнi мехашзми та форми з метою задоволення потреб громадян, народу як суверена влади.
Залучаючи громадсьшсть до процесу прийняття ршень, спiльноï взаемодп, влада виступае як суб'ект: вона впливае на громадсьшсть з метою активiзацiï ïï дхальносп, створюе необхiднi для цього умови. У результата цього громадсьшсть, яка вщгравала роль об'екта дгялъносп влади, перетворюеться на суб'ект: вона починае впливати на владу, контролювати ïï та диктувати своï умови [2, с. 301-302].
У Проекп Концепцп взаемодп держави з громадянським суспшьством, запропонованому КМУ, для тдвищення ефективностi взаемодп оргашв влади з ОГС, розвитку партнерських вщносин пропонуеться активно використовувати як уже закршлет в чинному законодавст Украши форми взаемодп, що перевiренi вичизняним i мгжшродним досвщом, так i новг форми, а саме:
- тдтримка даяльносп ргзних за спрямуванням громадських оргашзацш (дитячих, молодгжних, студентських, жшочих, екологiчних оргашзацш тощо, об'еднань ветерашв, пенсiонерiв, швалвдш, пращвнишв науки, культури, охорони здоров'я, етнокультурних та шших формувань);
- залучення ОГС до розробки, виконання й громад^^' експертизи проектiв законодавчих акпв i програм сощального розвитку;
- розмщення та укладання договоргв державного замовлення;
- створення асоцшованих структур (державно-громадсьш, громадсько-державнi фонди, асоцiацiï, партнерства), як мають визначене коло завдань i створюються за принципом цшьового тдходу для ï^ досягнення та виршення;
- створення ргзних спшьних консультативно-дорадчих оргашв, експертних рад, комюш, груп
тощо;
- проведення цiлеспрямованоï полпики щодо тдготовки ка^в i взаемного навчання державних службовщв та представник1в ОГС навичок i практики роботи в партнера™ один з одним [5].
Роль оргашв пу6лгчного управлiния полягае в тому, щоб сприяти розвитку громадянського сустльства та заохочувати громадян до су6сидгшрностг. На думку О. Скакуна, роль цивiлiзованоï держави у розвитку громадянського сустльства полягае в тому, що вона:
- слугуе формою, що оргашзовуе громадянське суспшьство i створюе умови для його розвитку;
- е вщносно самостшною щодо громадянського сустльства i здшснюе солщарш пу6лгчш iнтереси вах члешв сустльства;
- встановлюе «правила гри», яких повинш дотримуватися громадяни та ï^ об'еднання, створюе сприятливг умови для ï^ iснувания i розвитку;
- не втручаеться в приватну сферу ам% побуту, культури: таке втручання можливе лише з метою забезпечення особистоï або громад^^' безпеки;
- не втручаеться в приватш (громадянськ1) правовщносини: у ршзг вступу в так1 правовщносини втрачае можливють виявляти пу6лгчну владу;
- надае необхiдний захист громадянському суспшьству, яке функцюнуе в межах ïï територп, у тому, що належить до соцiальноï безпеки його суб'ектiв;
- виступае знаряддям сощального компромку громадянського сустльства, пом'якшуе сощальт суперечностi мiж рiзними соцiальними групами;
- юридично забезпечуе можливостi громадянина бути власником, створювати громадсьш об'еднання, комерцiйнi корпорацп, брати активну участь у полiтичному житп суспiльства;
- мае меж1 регулювання вiдносин у суспiльствi, що визначаються конституцiею держави, мiжиародними стандартами прав людини [10, с. 21].
Тобто, органи публiчно ! влади позицюнують себе як партнер у взаемовщносинах з громадянами, який шукае конструктивш рiшення з метою пiдвищення рiвня якостi життя, заспокоення найважливiших потреб громадян в кра!ш.
Науковець I. Колосовська вказуе, що основними напрямами i формами взаемодп iнститутiв влади та громадянського сустльства е:
- забезпечення вщповщних правових умов для функцюнування та розвитку iнститутiв громадянського сустльства;
- активiзацiя дiево! сшвпращ органiв публiчноl влади з громадсьшстю в процесi вироблення i реалiзацi! полiтики на загальнодержавному, регiональному та мюцевому рiвнях;
- пiдтримка шщатив та залучення потенщалу громадських оргашзацш у сферi надання публiчних послуг та виршення соцiальних проблем громадян;
- тдвищення рiвия iнституцiйно! спроможносп суб'ектiв громадянського суспiльства щодо використання механiзмiв участi громадськостi у формуванш й реалiзацi! публiчно! полiтики;
- використання штерактивних форм зв'язк1в iз громадськ1стю; пiдвищення рiвня iнформованостi сустльства шляхом провадження ефективно! шформацшно-просвггаицькох роботи щодо дiяльностi iнститутiв громадянського сустльства [4, с. 166].
Можна зауважити, що наявний потенцiал громадянського сустльства може виступати додатковим ресурсом для виршення наявних проблем в кра!ш.
Зпдно з роз'ясненням Мiнiстерства юстицп Укра!ни щодо взаемодi! держави та шститупв громадянського суспiльства, сьогоднi ця взаемодiя вiдбуваеться у таких правових формах:
1. Участь шститупв громадянського сустльства у нормотворчш дiяльностi держави, яка забезпечуеться участю у розробленш та обговореннi проектiв нормативно-правових акпв.
2. Участь iнститутiв громадянського сустльства у правозастосовнш дiяльностi держави, яка забезпечуеться шляхом:
- передання повноважень державних оргашв повшстю;
- передання повноважень державних оргашв частково;
- громадського контролю.
3. Участь шститупв громадянського сустльства у правоохороннш дiяльностi держави, яка забезпечуеться шляхом:
- реал1зацп права складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення;
- участi iнститутiв громадянського сустльства у дiяльностi органiв внутрiшнiх справ щодо забезпечення охорони громадського порядку;
- реал1зацп права вживати спiльно з працiвниками полiцi! заходiв щодо припинення адмiнiстративних правопорушень i злочинiв [1, с. 22].
Отже, завдяки сприянню розвитку громадянського сустльства держава:
- частково звшьняе себе ввд функцп надання соцiальних послуг iз збереженням високих соцiальних стандарпв для населення;
- покращуе яшсть публiчно-правових рiшень через бiльш повне врахування потреб населення, альтернатив та можливих наслiдкiв рiшень;
- тдвищуе рiвень довiри до органiв публiчноl влади та рiвень легiтимностi публiчно-правових
ршень;
- забезпечуе готовнiсть населення до належного виконання публiчно-правових ршень [2, с. 10].
Таким чином, рiвновага мiж органiзацiями громадянським суспшьством i органами публiчного
управлiння е вагомим чинником стабшьного демократичного розвитку, що мае базуватися на усвщомленш владою та громадянами вiдповiдальностi за прийняп рiшення на рiзних рiвнях (вiд локального до нацiонального) та щоденного виконання кожною стороною сво!х завдань. Органам публiчного управлiння в процеа розбудови демократичних принципiв у кра!ш доцiльно зосередитись на наступних кроках:
- надавати суспiльству вчасну, точну та повну iнформацiю про законодавство, служби, пос^ги та iнiцiативи;
- пояснювати свою полiтику та рiшення, шформувати суспiльство про прiоритети для кра!ни;
- забезпечувати вiдкритiсть, доступнiсть та шдзвпшсть громадi, як1й вони покликаш с^жити;
- консультуватися з громадсьшстю, враховувати штереси та проблеми людей у процеа встановлення прiоритетiв, планування програм та пос^г, розвитку шщатив;
- постшно тдтримувати дiалог з громадсьшстю, що е похщним вщ права громадян звертатися до уряду i бути ним почутим, з метою дослщження, оцiнки та врахування потреб громадян i !х очiкувань для отримання найповшшо! вiдповiдi на них [2].
Побудова ефективних партнерських вщносин мiж громадянами i органами публiчно! влади передбачае постiйний аналiз проблем, оцшку проблем та iнтересiв, розвитку взаемодп, сшвробггаицтва i взаемно! вщповщальностц налагодження двостороннього зв'язку, спрямованого на стльний пошук шляхiв вирiшення найактуальтших проблем; забезпечення довiри з боку громадян до влади.
Висновки
Конструктивна ствпраця оргашв публiчно! влади з оргатзащями громадянського суспiльства е важливою умовою юнування успiшно! демократично! держави, осшльки активнi громадяни, реалiзуючи свiй потенщал, виступають партнерами держави у реалiзацi! соцiальних, економiчних та правоохоронних функцш.
Основними проблемами у взаемодi! оргашв публiчного управлiния з органiзацiями громадянського сустльства можуть бути - намагання використовувати ОГС в латентному полпичному процесi; створення штучних громадських рухiв та iнiцiатив; недостатнiсть фiнансових шструменпв та органiзацiйних можливостей ОГС; ^норування пропозицiй та проектiв ОГС з боку оргашв публiчного управлiния.
Важливими умовами конструктивно! взаемодi! та сшвпращ оргашв влади з громадянами е:
- готовшсть даних суб'екпв до сустльно--державно! взаемодi! i змщнення тако! спiвпрацi;
- субсидiарнiсть шститупв громадянського суспiльства, що е необхщним як для зацiкавленостi органiв влади сшвпрацювати з громадянами, так i для чiткого й точного представления сво!х iнтересiв;
- наявнiсть iнституцiалiзованих правових та оргаиiзацiйних меж сшвпращ як для влади, так i для громадськосп, а також рамок для здшснення партнерства (стал1 форми !х взаемодi!).
Список використаноТ л^ератури
1. Взаемодiя держави та шституцш громадянського суспiльства: роз'яснення Мiнiстерства юстицп Укра!ни вiд 03.02.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n001832311.
2. Взаемодiя органiв державно! влади та громадянського сустльства / за наук. ред. д-ра соц. наук, проф. Ю. П. Сурмша, д-ра ют. наук, проф. А. М. Михненка; авт. кол. : Ю. П. Сурмш, А. М. Михненко, Т. П. Крушельницька та ш. - К. : НАДУ, 2011. - 388 с.
3. Громадянське суспшьство Укра!ни: сучаснi практики та виклики розвитку : аналп. доповiдь / [Яблонський В. М., Андрiученко Т. В., Бекешк1на I. Е. та ш.]; за заг. ред. О. А. Коршевського, Ю. А. Тищенко, В. М. Яблонського. - К. : НГСД, 2018. - 128 с.
4. Колосовська I. I. Формування ефективно! моделi партнерства iнститутiв публiчно! влади та громадянського сустльства / I. I. Колосовська // Збiрник наукових праць. - 2015. - Вип. 45 «Ефектившсть державного управлшня» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2015_45_21.
5. Концепщя взаемодп держави з громадянським сустльством (Проект) [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/document/44502581/Proekt_Conc.doc
6. Нащональна стратепя сприяння розвитку громадянського сустльства в Укра!ш на 2016-2020 роки : Указ Президента Укра!ни ввд 26 лютого 2016 р. № 68/2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/682016-19805
7. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. - М. : Фонд экон. кн. «Начала», 1997. - С. 17.
8. Питання сприяння розвитку громадянського сустльства в Укра!ш : Указ Президента Укра!ни ввд 25 ачня 2012 р. № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https ://zakon.rada. gov.ua/laws/show/32/2012
9. Розвиток громадянського сустльства в Укра!ш : анали. доп. / В. М. Яблонський, П. Ф. Вознюк, Д. М. Горелов [та ш.]; за ред. О. А. Коршевського, М. М. Розумного. - К. : НГСД, 2015. -С. 51.
10. Скакун О. Ф. Теорiя права i держави / О. Ф. Скакун; пер. з рос. - Х.: Консум, 2001. - 656 с.
11. Ствпраця оргашв влади та шститупв громадянського сустльства у сферi державно! молодiжно! полпики в Укра!ш : наук. розробка / авт. кол. : £. I. Бородш, I. В. Хохрякова, Т. М. Тарасенко та ш. - К. : НАДУ, 2012. - 56 с.
12. Сурмш Ю. П. Концептуально-методолопчш тдходи осмислення сутносп й тенденцш розвитку державно! служби / Юрш Сурмш // Теорiя та практика державного управлшня : зб. наук. пр. -Х. : Вид-во ХарР! НАДУ «Мапстр», 2007. - Вип. 1 (16). - С. 354-363.
13. Турш О. В. OKpeMi аспекти взаемодп оргашзацш громадянського суспiльства з органами державно! влади як фактор розвитку громадянського сустльства / О. В. Турш // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. - 2017. - № 8.
14. Щодо активiзацi! взаемодп органiзацiй громадянського суспiльства i3 органами державно! влади. Аналiтична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/881.
References
1. Vzaiemodiia derzhavy ta instytutsii hromadianskoho suspilstva: roziasnennia Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 03.02.2011 r. [Interaction between State and Civil Society Institutions: Declaration of the Ministry Of Justice of Ukraine dated 03.02.2011] Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/ n0018323-1.
2. Surmin Yu. P., & Mykhnenko A. M., & Krushelnytska T. P. (2011) Vzaiemodiia orhaniv derzhavnoi vlady ta hromadianskoho suspilstva : navch. Posib [Interaction between Public Authorities and Civil Society: Studying Manual]. - Kyiv: NADU [in Ukrainian].
3. Yablonskyi V. M., & Andriuchenko T. V., & Bekeshkina I. E. (2018) Hromadianske suspilstvo Ukrainy: suchasni praktyky ta vyklyky rozvytku: analit. Dopovid [Civil Society in Ukraine: Contemporary Practices And Challenges Of Development: Analytical Report]. - Kyiv: NISD [in Ukrainian].
4. Kolosovska I. I. (2015) Formuvannia efektyvnoi modeli partnerstva instytutiv publichnoi vlady ta hromadianskoho suspilstva [Formation of an Effective Model for Partnership between Public Authority Institutes and Civil Society] Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2015_45_21
5. Kontseptsiia vzaiemodii derzhavy z hromadianskym suspilstvom (Proekt) [The Concept of Interaction between State and Civil Society (Project)] Retrieved from http://www.kmu.gov.ua/document/44502581/Proekt_Conc.doc
6. Natsionalna stratehiia spryiannia rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini na 2016-2020 roky»/ Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 26 liutoho 2016 r. № 68/2016 [The National Strategy for Promoting the Development of Civil Society in Ukraine for 2016-2020 / Decree of the President of Ukraine dated February 26, 2016 No. 68/2016] Retrieved from https://zakon2.rada.gov.ua/laws /show/68/2016
7. Nort D. (1997) Institutyi, institutsionalnyie izmeneniya i funktsionirovanie ekonomiki / D. Nort. [Institutes, Institutional Changes and Economy Functioning] - Moskva : Fond э^п. kn. «Nachala» [in Rossyia].
8. Pytannia spryiannia rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25 sichnia 2012 r. № 32/2012. [Issues of Promoting the Development of Civil Society in Ukraine: Decree of the President of Ukraine dated January 25, 2012 No. 32/2012] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/32/2012
9. Yablonskyi V. M., & Vozniuk P. F., & Horielov D. M. (2015) Rozvytok hromadianskoho suspilstva v Ukraini : analit. dop. [Civil Society Development in Ukraine: Analytical Report] - Kyiv: NISD [in Ukrainian].
10. Skakun O. F. (2001) Teoriia prava i derzhavy: pidruchnyk / O. F. Skakun [Theory of Law and State: Textbook]. - Kharkiv: Konsum [in Ukrainian].
11. Borodin Ye. I., & Khokhriakova I. V., & Tarasenko T. M. (2012) Spivpratsia orhaniv vlady ta instytutiv hromadianskoho suspilstva u sferi derzhavnoi molodizhnoi polityky v Ukraini : nauk. Rozrobka[Collaboration between Authorities and Civil Society Institutes in the Field of State Youth Policy in Ukraine: Scholar Research] - Kyiv: NADU [in Ukrainian].
12. Surmin Yu. P. (2007) Kontseptualno-metodolohichni pidkhody osmyslennia sutnosti y tendentsii rozvytku derzhavnoi sluzhby [Conceptual and Methodological Approaches to Understanding the Essence and Trends of Civil Service Development / Yurii Surmin // Theory and Practice of Public Management: Scholar Compilation] / Yurii Surmin // Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia : zb. nauk. pr. - Kharkiv : Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr» [in Ukrainian].
13. Turii O. V. Okremi aspekty vzaiemodii orhanizatsii hromadianskoho suspilstva z orhanamy derzhavnoi vlady yak faktor rozvytku hromadianskoho suspilstva [Some Aspects of the Interaction between Civil Society Organizations and Public Authorities as a Factor in the Civil Society Development] Retrieved from / https://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1115
14. Shchodo aktyvizatsii vzaiemodii orhanizatsii hromadianskoho suspilstva iz orhanamy derzhavnoi vlady. Analitychna zapyska [On the Activation of Interaction between Civil Society Organizations and Public Authorities. Analytical Note] Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/881.
