CC BY
7
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 19
УДК 323.2(438)
В.Ю. Лесняк
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1 МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ 1НСТИТУЩЙНО1 СТРУКТУРИ ГРОМАДЯНСЬКОГО Д1АЛОГУ В
СУЧАСН1Й ПОЛЬЩД
Стаття присвячена анал1зу полтико-правових механ1зм1в формування ¡нституцтног структури громадянського Ыалогу, умов його забезпечення у Польщ1. На основ1 анал1зу науковог лтератури та законодавчих норм досягнут1 основн завдання досл1дження. Окреслено умови розвитку громадянського сустльства в Польщ1, визначено тституцтт основи громадянського д1алогу. Особливу увагу придшено визначенню основних засад партнерства та форм фтансово'г i позафтансово'г ствпращ м1ж владними iнститутами i оргатзащями громадянського сустльства в Польщi. У результатi до^дження тдтверджено, що основним правовим iнструментом ствпращ мiж органами державного i м^цевого управлтня та неурядовими оргатзащями е Закон про дiяльнiсть сустльно'г користi i волонтарiат, який визначае насамперед мехатзми взаемодгг та правову базу для дотування сустльно корисног дiяльностi, яку здтснюють громадськ оргатзацП У процеЫ аналiзу узагальнено позитивт елементи польського досвiду в створенш механiзмiв ствпращ мiж громадськими оргатзащями та владними iнститутами. У статтi зазначен принципи конституцтно-правово'г та полтичног iнституцiоналiзацiг громадянського дiалогу в Польщi. Загальнонацюнальна, воеводсьш, nовiтовi та ттю ради дiяльностi сустльно'г користi формують iнституцiйну структуру громадянського дiалогу у Польщi, об 'еднують iнститути влади та органи громадянського сустльства, е дискустними майданчиками для консультування, вироблення програм ствпращ мiж адмШстращею та iнститутами громадянського сустльства, узгодження стратегт розвитку громадянського дiалогу. Поняття «громадянського дiалогу» розглядаеться як один з найважливших iнститутiв консолiдованог демократа та демократ^ участi, що забезпечуе змщнення демократичних процедур у сучасному сустльстви Завдання запровадження громадянського дiалогу в систему державно-управлтських вiдносин е необхiдною умовою стабшзацп сустльних вiдносин, важливим елементом забезпечення демократичног консолiдацiг в сучаснт Украгт.
Ключовi слова: громадянський дiалог, iнституцiйна структура, рада дiяльностi сустльно'г користi, програми ствпращ, Польща
Практика розвинутих держав св^у засвщчуе, що функщонування розширених форм демократично! пол^ично! участ громадян у державному управлшш тдвищуе piBeHb довiри виборщв до пол^ично! влади загалом. Здобут польською нащею трансформацшш результати у ходi демократизацп постсощалютичного сустльства е устшними у порiвняннi з досвщом, наприклад, бшьшосп пострадянських кра'!н. Змши у економiчномy, поличному, культурному, осв^ньому розвитку, як i зрушення у практищ побудови громадянського дiалогy, засвщчують колосальний демократично-консолщацшний поступ польського народу. Створення всебiчних умов для того, щоб ствпраця з громадянським сустльством не залежала лише вщ пол^ично! волi окремих пол^июв чи службовщв, а ставала елементом системно'! взаемодп на основi ч^ких шституцшних механiзмiв, котрi б змушували владу на вах рiвнях бути бшьш вщповщальною та вщкритою, мало надзвичайний вплив на якють демократизацшного процесу. Саме тому польський досвщ забезпечення шституцшних механiзмiв
формування громадянського дiалогу мiж владою та iнститутами громадянського сустльства викликае надзвичайний iнтерес для украшсько'1 практики полiтичного реформування.
Результативна взаемодiя мiж iнститутами влади та органiзацiями громадянського сустльства в Укрш'ш е вкрай необхщною, оскiльки кра'на перебувае в умовах системних змiн та потребуе застосування ефективних практик громадянського дiалогу у процесi прийняття полiтичних ршень задля нащонально'1 консолщацп та вироблення загальносуспшьного консенсусу. Тим не менше, взаемодiя органiв влади з шститутами громадянського суспiльства позбавлена системностi, будуеться в залежносп вiд по-точних прiоритетiв. Полiтичнi елiти, як правило, заохочують громадськi оргатзаци та виборщв до спiвпрацi будучи прагматично вмотивованими реалiзовувати власнi iнтереси. Тому для виявлення можливих шляхiв реформування юнуючих практик громадянського дiалогу в Укрш'ш потрiбно опиратись на досвiд зарубiжних кра'н у побудовi дiевих пол^ико-правових механiзмiв мiжiнститущйноi взаемодп влади та сустльства.
Не зважаючи на досить широке представлення тематики взаемодп держави та громадянського сустльства, проблематика пол^ико-правових механiзмiв формування шститущйно' структури громадянського дiалогу дослiджена недостатньо. Загальнi теоретичн мiркування з приводу сутностi громадянського дiалогу та основних принципiв його досягнення, мютяться у працях укра'нських дослiдникiв: С. Городецько' [1], Н. Липовсько", I. Письменного [3]. Втизняний науковець Е. Мамонтова окреслила суттст характеристики суспiльного дiалогу у контекст сучасного сощально-гуманiтарного знання як шструменту публiчноi полiтики [2]. Проте питання, дотичн практичних аспектiв побудови громадянського дiалогу в сучаснiй Польщ^ розглянутi бiльш широко саме польськими дослщниками. Проф. В. Мiшталь використовуючи рiзноманiтнi теоретико-концептуальнi пiдходи намагаеться обгрунтувати практичне значення становлення громадянського дiалогу у польському соцiумi [10]. У колективнш працi З. Веймана, М. Римш^ Р. Скшипца, П. Фрончака «Стандарта ствпращ публiчноi адмшютраци з неурядовим сектором» [11] здшснено послщовний аналiз iснуючих елементiв спiвпрацi адмшютраци з громадськими органiзацiями в сучаснш Польщi. Р. Нечiковська та Р. Сюба у посiбнику «Як ствпрацювати з адмiнiстрацiею публiчною» [12] окреслили широкий комплекс порад та практичних прийомiв устшно' спiвпрацi з шститутами державного управлшня. Я. Косовский у пращ «Ствпраця одиниць територiального самоврядування з неурядовими оргашзащями» [8] детально висв^лив проблему правового регулювання ствпращ мiж владою та третiм сектором на рiвнi мiсцевого самоврядування. Аналiзуючи вказанi та iншi публшацп з проблематики мiжсекторальноi взаемодп, варто тдкреслити необхiднiсть акцентування на успiшних практиках побудови громадянського дiалогу в Польщ^ що становлять вагомий практичний штерес в умовах реформування украшсько'1 пол^ично' системи.
Мета наукового дослiдження стосувалась виявлення та аналiзу полiтико-правових механiзмiв формування шститущйно' структури громадянського дiалогу в сучаснiй Польщi. Дослiдницькi завдання передбачали з'ясування сутност громадянського дiалогу, виявлення полiтико-правових механiзмiв забезпечення громадянського дiалогу у Польщi, вивчення шституцшних компонентiв його структури, узагальнення позитивних елементiв польського досвiду у налагодженн ефективно' взаемодп мiж владою та громадянським суспшьством.
За умов позитивно' взаемодп влади та суспiльства вщбуваеться багатостороннiй комунiкативний обмiн на основi з'ясування та узгодження спiльних штереав, вироблення конструктивних варiантiв розв'язку юнуючих проблем. На сьогоднiшнiй день поняття «громадянський дiалог» досить часто використовуеться паралельно з
поняттями «соцiальний дiалог», «консультацп з громадськiстю», «громадськi слухання» тощо. Проте «громадянський дiалог» е насамперед контактною формою взаемоди мiж владними iнститутами та органiзацiями громадянського суспiльства, що передбачае обмiн шформащею, позицiями та думками з приводу цшей, iнструментiв та стратегiй реалiзацii публiчноi полiтики. Для порiвняння, скажiмо, поняття «соцiального дiалогу» мае бшьш вузький характер та передбачае ствроб^ництво мiж адмiнiстрацiею, бiзнесом та профспшковими органами у сферi саме соцiально-економiчноi полiтики. Натомiсть формами та техшками громадянського дiалогу прийнято вважати [10, s. 155-162]: iнформування (виставки, треншги, звiти), консультування (диспути, громадськi слухання, фокус-групи) та спiльне прийняття ршень (консультацiйно-дорадчi ради, громадянськi суди, примирювальш конференцп тощо).
У ходi формування громадянського дiалогу у Польщi було вироблено сталу практику залучення до взаемного обговорення та вироблення проекпв пол^ичних ршень як представникiв оргашв державного управлiння, так i експертв, представникiв громадських органiзацiй, фахiвцiв академiчних центрiв тощо. У рамках «польського досвiду» реалiзувалися програми та проекти, спрямоваш на поглиблення громадянського дiалогу та подолання бар'ерiв мiж владою та суспiльством («Громадянський бюджет», «Фонд громадянських iнiцiатив», «Людський капiтал» тощо). Крiм того, у структурi громадянського сустльства зайняли свое авторитетне мюце рiзноманiтнi загальнонацiональнi i локальнi контролюючi та спостережнi громадськi оргашзаци («watchdogs» - з англ. «сторожовi пси»), що мають за мету проводити мониторинг вщкритосп та прозоростi дiяльностi представникiв адмшютрацп та виборних оргашв, слщкувати за ефективнiстю розподiлу публiчних фiнансiв, доцiльнiстю реалiзацii громiздких затратних проектв тощо. Гз залученням до багатосторонньо' комушкацп органами влади як громадян, так i рiзноманiтних суб'ектв громадянського суспiльства, формуеться досвiд налагодження громадянського дiалогу, досягаеться практика вироблення полггичних рiшень на основi узгодження позицш та прийняття консенсусних шляхiв розв'язання полiтичних проблем. Так, в урядовому документ «Принципи соцiального дiалогу» зазначаеться, що неурядовi оргашзаци можуть брати участь в розробщ i реалiзацii програм, iнiцiйованих державними органами i доповнювати дiяльнiсть адмшстрацп, де остання не в змозi самостшно виконувати соцiально вагомi завдання. Громадянський дiалог може проявлятися у формi усуспiльнення механiзмiв прийняття рiшень; збалансування сощальних iнтересiв; пiдготовки якiсних ршень в сферi соцiально-економiчноi полiтики; тдготовки суспiльства до ефективного здiйснення публiчноi полiтики; доповнення традицiйних форм контролю за процесом державного управлшня. Результатом громадянського дiалогу у такий споаб стае, з одного боку, сощальний спокiй, а з iншого, - стшкий i збалансований розвиток кра'ни i суспiльства [20].
На думку проф. В. Мшталя, до нашстотшших чинникiв, пов'язаних з функцiонуванням громадянського дiалогу, належать насамперед правовi, пол^ичш та суспiльнi передумови [10, s. 154], адже вiн вимагае розроблення та створення певно' iнституцiйноi структури, що забезпечувала б ефективнiсть його функщонування. С. Городецька у цьому контекст! видшяе, наприклад, серед основних рiвнiв громадянського дiалогу: цiннiсний рiвень (довiра громадян та громадянська участь); нормативний рiвень (прийняття та контроль за виконанням державних рiшень, пряме спшкування та досягнення зворотного зв'язку); шформацшний рiвень (проведення публiчних заходiв, поширення iнформацiйних матерiалiв, налагодження й тдтримка постiйних контактiв з населенням); правовий рiвень (ухвалення та запровадження нових законодавчих актiв з метою тдвищення ефективностi управлiнських процедур i послуг, виходячи з европейських правових стандартв) [1].
Владнi шституцп сучасно! Польщi утворюють розгалужений комплекс центральних та територiальних органiв державно! та мюцево! влади. Реформа системи пyблiчноi адмшютрацп, проведена у 1998 роцi забезпечила функщонування з 1 сiчня 1999 року традищйного, трьохланковового подiлy на гмши, повiти i воеводства, котрий частково мав юторичний характер [9, s. 26-27]. До центрально! урядово! адмшстрацп вiдносять уряд, прем'ера та його канцеляр^; мiнiстерства та центральш державнi вiдомства i комiтети. Структура ж урядово! адмшютрацп на мюцях представлена: воеводою i загальною територiальною адмiнiстрацiею. Самоврядна адмiнiстрацiя на рiвнi rмiни та повiтy е «самостшним суб'ектом, що здiйснюе пyблiчнi функцп», а у воеводствi - суб'ектом, який «спшьно приймае рiшення з урядовою адмiнiстрацiею в пyблiчних справах» [21, s. 30]. На кожному рiвнi територiального подiлy спiвпраця мiж органами територiального самоврядування та неурядовими оргашзащями мае особливий характер.
1нститути громадянського суспшьства традицiйно асоцiюються з неурядовими оргашзащями, як займаються неприбутковою дiяльнiстю. Основними правовими формами неурядових оргашзащй у Польщi е фундацп та товариства. Станом на 31 травня 2017 року в Польщi було зареестровано 123 975 фундащй та товариств [7]. Та варто зазначити, що реестращя тако! кшькосп ще не свiдчить про цiлковите проведення ними активно! дiяльностi. Так, фахiвцi товариства «Klon/Jawor» на основi результат дослiдження фiксyють, що близько 70% юнуючих органiзацiй проводить свою дiяльнiсть на основi саме активних дш та заходiв [4, s. 4].
У вщповщносп до ст. 5 Закону Польсько! респyблiки вiд 24 квггня 2003 року про суспшьно корисну дiяльнiсть та волонтерство [16], ствпраця мiж органами територiального самоврядування та неурядовими оргашзащями вщбуваеться на основа делегування неурядовим органiзацiям реалiзацii пyблiчних завдань; взаемного iнформyвання про заплановаш напрямки дiяльностi; консультування з неурядовими оргашзащями в сферах, як стосуються !хньо! статутно! дiяльностi; консультування з приводу проек^в нормативних актив; створення спiльних органiв дорадчого та шщативного характеру; укладення договорiв про виконання мюцевих iнiцiатив; договорiв про партнерство в рамках пол^ики розвитку.
Формою шститущйно! спiвпрацi е створення спшьних допомiжних консyльтацiйних органiв, що складаються з представниюв неурядового сектора та пyблiчноi адмшютрацп. Вiдповiдно до ст. 5 абз. 2 п. 2 Закону, особливим видом тако! ствпращ е воеводсью, повiтовi та гмшш ради дiяльностi суспшьно! корисп [5, s. 212]. Однак це не значить, що !хне скликання е обов'язковим [8, s.160]. Наприклад, зпдно з Рiшенням Ради мюта Люблiн Nr 196/XIII/2011 вiд 8 вересня 2011 року [14], термш висловлення рiшення Радою дiяльностi суспшьно! корисп мiста Люблiн складае 14 дшв вiд дня доручення вироблення проекту акта мюцевого права стосовно сфери пyблiчних завдань, а непредставлення ршення в зазначений строк свщчить про вiдмовy вiд права на висловлення такого ршення (§3). До складу Ради дiяльностi сyспiльноi корисп Люблiна входить 18 осiб: 2 представника вщ Ради мiста; 6 представниюв вiд Президента мiста; 10 представниюв мiських неурядових органiзацiй (§4). Каденщя Ради тривае 2 роки (§6), члешв ради визначае i звiльняе Президент мiста Люблiн у формi окремого рiшення (§5).
З перспективи вибору органами територiального самоврядування форм ствпращ ютотне значення мае прийняття рiчних Програм спiвпрацi з неурядовими оргашзащями. Прийняття програми мае обов'язковий характер. Ст. 5а, абз. 1 Закону про суспшьно корисну дiяльнiсть та волонтерство регламентуе необхщшсть до 30 листопада кожного року, що передуе перюду програми, прийняття органами територiального самоврядування рiчноi програми ствпращ. Прийнятий план спiвпрацi представляе
полiтику найближчого року в сферi спiвпрацi з неурядовими оргашзащями. Схвалення програми повинно передбачати проведення консультацш з неурядовими органiзацiями (ст. 5 абз. 5 Закону) [16]. Програми ствпращ передбачають цiлi, спрямоваш на пiдтримку неурядових органiзацiй в справi реалiзацii важливих суспiльних завдань: створення умов для розвитку шщатив та структур, що функщонують з метою захисту штереав мiсцевих спшьнот; збiльшення впливу громадянського сектору на творення публiчних полiтик в mim, повiтi, воеводствi; покращення якостi життя шляхом повнiшого задоволення потреб суспшьства; пiдвищення конкурентоздатностi шляхом надання неурядовим оргашзащям можливостей з реалiзацii проекпв конкретних публiчних завдань. Однак дуже часто результати заплановано' спiвпрацi характеризуються неоднозначним характером, оскшьки самовряднi органи з року в рш приймають подiбнi програми спiвпрацi i дотують реалiзацiю майже таких самих завдань тим самим оргашзащям.
Консультування проекпв правових акпв стосуеться рiшень оргашв територiального самоврядування, котрi повиннi в рамках окремо' процедури визначити, яким чином акти мюцевого права будуть передбачати обговорення з оргашзащями чи д^чими на вщповщному рiвнi Радами дiяльностi суспшьно'1 користi (ст. 5 абз. 5 закону) [16]. Скаж1мо, Я. Косовський вирiзняе три основш моделi спiвпрацi в сферi консультування проекпв актiв мiсцевого права: консультування винятково з Радами дiяльностi суспшьно'1 користi; консультування винятково з неурядовими оргашзащями; консультування в рiвнiй мiрi як з Радами дiяльностi суспшьно'' користi, так i неурядовими оргашзащями [8, s.145-146]. Наприклад, рiшення Nr 1074/XLIII/2010 Ради мiста Люблiн вщ 24 червня 2010 року [15] передбачае ^momm^i елементи, що стосуються проведення консультацш з неурядовими оргашзащями. Однак слщ зазначити, що зпдно з §3 абз.3 рiшення, «результат консультацп не е зобов'язуючим для оргашв Ради мюта Люблiн». На рiвнi воеводства при обговореннi, скажiмо, проекту «Стратеги розвитку Люблiнського воеводства на 2014-2020 роки (з перспективою до 2030 року)» [14] були проведет консультацп з 25 кв^ня по 31 травня 2013 року. Воеводська Рада дiяльностi сусшльно' корисп позитивно ощнила проект, однак серед кшькох десяткiв писемних зауважень до Стратеги, поданих на етат суспiльних консультацш за учасп неурядових органiзацiй, жодна не стосувалась проблематики громадянського суспшьства [13, s. 39].
У цьому контекст варто додати, що стан розвитку громадянського дiалогу у Польщi не вважаеться вповш задовiльним у самш республiцi. Так, на думку Д. Длугоша [6, s. 92], до наявних проблем в цш сферi належать: як недостатня культура i низька органiзацiйна ефективнiсть державно' служби у сферi спiвпрацi з неурядовими оргашзащями, так i вщсутшсть (особливо серед деяких соцiальних партнерiв) репрезентативних та компетентних структур для проведення дiалогу з адмiнiстрацiею. Натомють ключовою проблемою, з якою стикаються у ходi залучення громадян до прийняття рiшень, е iнструменталiзацiя вщповщних механiзмiв спiвпрацi [18, s. 8], оскшьки часто таю мехашзми служать виключно лептимацп прийнятих адмiнiстрацiею ршень поза межами дiалогових процедур.
Практика здшснення основних форм громадянського дiалогу у Польщi здiйснюеться на основi Закону про дiяльнiсть суспiльноi корисп i волонтерство вiд 2003 року, зпдно з яким, шституцшну структуру громадянського дiалогу у Польщi формують загальнонащональна, воеводськi, повiтовi та гмшш ради дiяльностi суспiльноi користi, що об'еднують представниюв влади та громадянського суспшьства, будучи своерщними дискусiйними майданчиками для консультування щодо прийняття проектв пол^ичних рiшень, вироблення рiчних Програм ствпращ мiж адмiнiстрацiею та шститутами громадянського суспiльства, узгодження стратегiй поглиблення громадянського дiалогу.
Наявнiсть таких полiтико-правових MexaHÍ3MÍB забезпечуе сталий зв'язок владних шститупв з суб'ектами громадянського суспiльства на ochobí взаемного o6MÍHy iнформацieю, об'еднання зусиль при виршенш найважливiших суспшьних проблем, уникнення конфлiктiв шляхом проведення сталих переговорiв задля пошуку консенсусних та компромюних форм спiвпрацi, визначення прюритетсв та перспектив майбутнього партнерства, подолання адмшютративного формалiзмy i протекщошзму при прийняттi i реалiзащi пол^ичних рiшень. Польський досвiд фyнкцiонyвання пол^ико-правових механiзмiв формування шституцшно'1 структури громадянського дiалогy вказуе, що запорукою формування розвиненого громадянського дiалогy, окрiм усталених iнститyцiалiзованих практик спiвпрацi, е також високий рiвень громадянсько'1 культури та наявшсть суспшьно'1 довiри мiж людьми, котрi здатнi забезпечувати конструктивне ствроб^ництво, компромiс та консенсус у виробленш полiтичних рiшень. У питаннях вибору та планування шститущями влади форм громадянського дiалогy iстотне значення мають рiчнi програми спiвпрацi мiж владними шститутами та громадськими органiзацiями, що зобов'язують практично втiлювати вiдповiднi форми ствпращ на рiзних рiвнях територiального подiлy. Польський досвiд доводить, що владш iнститyти виконують роль домшуючого регулятора громадянського дiалогy, окреслюючи за допомогою нормативных актiв цiлi, принципи, форми i мехашзми спiвпрацi мiж владою та громадянським сyспiльством.
Перспективи використання результат дослiдження та подальшого аналiзy науково'1 проблеми стосуються продовження системного збору та штерпретацп емтричних даних щодо ефективностi впровадження юнуючих iнститyцiйних механiзмiв громадянського дiалогy у рiзних регiонах та мiсцевостях Польщi з метою узагальнення польського досвщу та можливого його використання в украшськш практицi реформування системи державного управлшня. Адже перспективним напрямом для Украши е вдосконалення шляхiв ефективного дiалогy органiв влади з громадсьюстю на принципах партнерства та довiри, зокрема у сферi реалiзацii державних та мюцевих цiльових програм.
Список використано1 л1тератури
1. Городецька С. Л. Громадянський дiалог: витоки, структура та проблематика дослщження [Електронний ресурс] / С. Л. Городецька // Актуальш проблеми сощологп, психологи, педагопки. - 2013. - Вип. 19. - С. 91-96. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2013_19_15 ; Horodetska S. L. Hromadianskyi dialoh: vytoky, struktura ta problematyka doslidzhennia [Elektronnyi resurs] / S. L. Horodetska // Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. - 2013. - Vyp. 19. - S. 91-96. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2013_19_15
2. Мамонтова Е. Суспшьний дiалог як шструмент пyблiчноi полiтики: теоретико-методолопчний аспект / Е. Мамонтова // Вюник Марiyпольського державного yнiверситетy. Сер. : Iсторiя. Полiтологiя. — 2016. — Вип. 16. — С. 191-201 ; Mamontova E. Suspilnyi dialoh yak instrument publichnoi polityky: teoretyko-metodolohichnyi aspekt / E. Mamontova // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Ser. : Istoriia. Politolohiia. — 2016. — Vyp. 16. — S. 191-201
3. Письменний I. В. Громадянський дiалог як форма взаемоди мiж владою та суспшьством / I. В. Письменний, Н. А. Липовська // Аспекти пyблiчного управлшня. — 2015. — № 9. — С. 5 - 11 ; Pysmennyi I. V. Hromadianskyi dialoh yak forma vzaiemodii mizh vladoiu ta suspilstvom / I. V. Pysmennyi, N. A. Lypovska // Aspekty publichnoho upravlinnia. — 2015. — № 9. — S. 5 - 11
4. Adamiak P. Gumkowska M. Polskie organizacje pozarz^dowe 2015 / P. Adamiak, B. Charycka, M. Gumkowska. - Warszawa : Stowarzuszenie Klon/Jowór, 2015. - 20 s.
5. Blicharz J. Ustawa o dzialalnosci pozytku publicznego i wolontariacie. Ustawa o spoldzielniach socjalnych / J. Blicharz. - Warszawa : LEX Wolters Kluwer business, 2012. -487 s.
6. Dlugosz D. W kierunku debaty publicznej? Nowe rozwi^zania partycypacyjne a pozadane zmiany w systemie dialogu spolecznego i obywatelskiego w Polsce / D. Dlugosz // Trzeci sektor. -2006. — № 4. - S. 91-108
7. Gumkowska M. Ile organizacji jest w Polsce i na swiece [Electronic resourse] / M. Gumkowska. — Mode of access : http://fakty.ngo.pl/wiadomosc/2073690.html
8. Kosowski J. Wspolpraca jednostek samorz^du terytorialnego z organizacjami pozarz^dowymi / J. Kosowski. — Warszawa : Wolters Kluwer Polska, 2012. — 222 s.
9. Malec J. Historia administracji i mysli administracyjnej / J. Malec, D. Malec. - Krakow : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2003. - 267 s.
10. Misztal W. Dialog obywatelski we wspolczesnej Polsce / W. Misztal. — Lublin : Wydaw. UMCS, 2011. — 246 s.
11. Standardy wspolpracy administracji publicznej z sektorem pozarz^dowym. Ekspertyza przygotowana na zlecenie MPiPS / M. Rymsza, P. Fr^czak, R. Skrzypiec, Z. Wejmann. — Warszawa : MPiPS, 2007. — 69 s.
12. Skiba R. Jak wspolpracowac z admnistraj publiczn^? / R.Skiba, R. Niecikowska.
— Warszawa : Stowarzyszenie Klon/Jawor, 2005. — 28 s.
13. Skrzypiec R. Wspieranie rozwoju spoleczenstwa obywatelskiego w regionach. Ekstertyza dotycz^ca miejsca i roli organizacji pozarz^dowych i innych podmiotow ekonomii spolecznej w strategiach i projektach strategii rozwoju wojewodztw 2014-2020 / R. Skrzypiec.
- Warszawa, 2013. - 113 s.
14. Strategia rozwoju Wojewodztwa Lubelskiego na lata 2014-2020 (z perspektyw^ do 2030 roku) [Electronic resourse]. - Lublin, 2014. - 116 s. - Mode of access : http://www.strategia.lubelskie.pl/Strategia_Rozwoju_Wojewodztwa_Lub el skiego_na_lata_20 14-2020_z_perspektywa_do_2030_roku.pdf
15. Uchwala nr 196/XIII/2011 Rady Miasta Lublin z dnia 8 wrzesnia 2011 roku w sprawie okreslenia organizacji i trybu dzialania Rady Dzialalnosci Pozytku Publicznego Miasta Lublin oraz trybu powolywania jej czlonkow (Dz. Urz. Wojewodztwa Lubelskiego 2011.164.2627 z dnia 25 pazdziernika 2011r.) [Electronic resourse]. — Mode of access : bip.lublin.eu/ti/index.php?t=210&id=154772
16. Uchwala Nr 1074/XLIII/2010 Rady miasta Lublin z dnia 24 czerwca 2010 r. w sprawie okreslenia szczegolowego sposobu konsultowania z Rad^ Dzialalnosci Pozytku Publicznego Miasta Lublin lub organizacjami pozarz^dowymi i podmiotami wymienionymi w art. 3 ust. 3 ustawy o dzialalnosci pozytku publicznego i o wolontariacie projektow aktow prawa miejscowego w dziedzinach dotycz^cych dzialalnosci statutowej tych organizacji [Electronic resourse]. - Mode of access : http://edziennik.lublin.uw.gov.pl/WDU_L/2010/87/1593/akt.pdf
17. Ustawa z dnia 24 kwietnia 2003 r. o dzialalnosci pozytku publicznego i o wolontariacie (tekst jedn.: Dz.U.2016. Nr 239 z pozn. zm.) [Electronic resourse]. - Mode of access : http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=wdu20030960873
18. Wiktorska-Swi^cka A. Ku dialogowi obywatelskiemu w Polsce. Rada Dzialalnosci Pozytku Publicznego - 10 lat doswiadczen / A. Wiktorska-Swi^cka. - Warszawa : MPiPS, 2013. - 222 s.
19. Wspolpraca administracji rz^dowej z organizacjami pozarz^dowymi w 2001 r. ze szczegolnym uwzgl^dnieniem prawa organizacji pozarz^dowych do informacji o dzialalnosci organow wladzy publicznej RP 2001 r. : Raport. - Warszawa : Departament Analiz Programowych Kancelarii Prezesa Rady Ministrow, 2001. - 265 s.
20. Zasady Dialogu Spolecznego. Dokument programowy Rz^du przyj^ty przez Rad§ Ministrow w dniu 22 pazdziernika 2002 r. [Electronic resourse]. - Warszawa, 2002. - Mode of
access :
http://www.malopolska.uw.gov.pl/doc/Zasady_Dialogu_Spolecznego_dokument_programow
ypdf
21. Zielinski E. Administracja rz^dowa i samorz^dowa w Polsce / E. Zielinski. — Warszawa : Wyzsza Szkola Administracyjno-Spoleczna, 2013. - 438 s.
Стаття надiйшла до редакци 10.10.2017 р.
V. Lesnyak
POLITICAL AND LEGAL MECHANISMS FOR THE FORMATION OF INSTITUTIONAL STRUCTURE OF THE CIVIL DIALOGUE IN CONTEMPORARY
POLAND
The article analyzes political and legal mechanisms for the formation of institutional structure of the civil dialogue, the conditions for its provision in Poland. Due to the analysis of scientific literature, legislation, normative regulations it was completed basic research tasks. Contemporary conditions for the development of civil society in Poland are identified, the institutional bases of civil dialogue are determined. Special attention is paid to the principles of partnership between the power institutions and civil society organizations in Poland. During investigation activity we came to the conclusion that the basic legal instrument of collaboration and financial and non-financial cooperation forms between the state administration and nongovernmental organizations is the Act of Law on Public Benefit and Volunteer Work. These mechanisms define interaction practice and legal framework for subsidies in the whole range of performance from public activities to the civil society organizations. During the process of analysis are generalized the positive elements of Polish experience in creation of mechanisms of cooperation between civil society organizations and power institutions. The article discusses the principles of the constitutional, legal and political institutionalization of civil dialogue in Poland. National, regional and local Public Benefit Works Councils form the institutional structure of civil dialogue in Poland, unite government institutions and civil society, discuss platforms for consultation, create programs of cooperation between the public administration and civil society institutions, create strategies for the development of civil dialogue. The term "civil dialogue " is regarded as the most important institution of participatory democracy and democracy consolidation, which ensures stabilization of democratic procedures in contemporary society. The author believes that high level of democratic consolidation in society can be developed only in opened and organized expert community civil dialogue with authorities. The task of introducing a civil dialogue system of state-management relations is necessary for stabilize social relation and important element of democracy consolidation in contemporary Ukraine.
Key words: civil dialogue, institutional structure, Public Benefit Works Council, programs of cooperation, Poland.
