CC BY
14
шдприемств як у регюш, так i за його межами; вивчати можливост вироб-ництва товарiв з використанням еколопчно чистих технологiй на шд-приемствах регiону i т.д. Створення розвинутого ринку пов'язане з формуван-ням систем шформаци про ринки еколопчно чистих товарiв, про виробникiв з розбивкою по групах товарiв за географiчною ознакою, про якiснi характеристики споживано! сировини, про застосовуваш в галузях i на конкретних шдприемствах регiону виробничi процеси. Ця шформащя повинна узагаль-нюватися спещально створюваними регiональними центрами з еколопчного маркетингу, рiзними спецiалiзованими мiжнародними асощащями.
Л1тература
1. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга: Монография. -Одесса: Астропринт, 2002. - 400 с.
2. Sadchenko E.V., Harichkov S.K. Sustainable business as a tool for stabilizing of economic situation in zones of ecological risk. In book: Business Styles and Sustainable Development. Fifth International Conference on Ethics and Environmental Policies. - Kyiv: National Ecological Center of Ukraine. - 2003. - P. 1/6-6/6.
3. Садченко О.В. Соцiально-економiчнi аспекти впровадження традицшних форм при-родокористування в Укра!ш// Збереження бюрозмаптя: традицп та сучаснють/ Вщповщаль-ний ред. Т.В. Гардашук. - К.: Хiмджест, 2003. - С. 25-42.
4. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура/ Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
5. Савельев Л.А., Амитан В.Н., Яркова Н.И., Королев В.Ю., Коровко Ю.В. Корпорации: настоящее и будущее (экономико-правовые проблемы): Монография/ Донбасская национальная академия строительства и архитектуры. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2004. - 419 с.
6. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика/ Пер. с англ. Со 2-го изд. - М: Дело, 1997. - 864.
УДК 330.15:353 Ст. наук. ствроб. А.1. Март1енко, канд. екон. наук -
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних
до^джень НАН Украти
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНО! СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО Л1ЦЕНЗУВАННЯ
Обгрунтовано основш завдання i принципи формування еколопчних лщен-зшних вщносин та шструменту !х реалiзацii, яким е еколопчш лщензп.
Ключов1 слова: екологiчнi лщензшш вiдносини, екологiчнi лщензп, вiдносини власносп, об'екти природно-ресурсного потенцiалу.
Senior researcher A.I. Martiyenko - Institute of market problems and economic-ecological researches of NAS of Ukraine
Theoretical basses of complex ecological license system formation
The basic tasks and principles of forming of the ecological licensed relations and instrument are considered their realization which ecological licenses are to.
Keywords: ecological licensed relations, ecological licenses, relations of ownness, objects of naturally-resource potential.
За будь-яко! форми власносп на природний ресурс, що зазнав негативного впливу внаслщок тдприемницько! дiяльностi, еколопчш та еконо-
мiчнi iнтереси власникiв i користувачiв тим чи шшим природним об'ектом мають бути захищенi державою, яка е гарантом ре^заци вiдносин власностi в суспшьствь Власники природних ресурсiв завжди будуть зацiкавленi в об-меженш, нормуваннi впливу iнших власникiв i користувачiв на природнi об'екти. У цьому випадку набирае сили одна з основних умов будь-яко! фор-ми i будь-якого права власност - власнiсть, 11 експлуатацiя, охорона не по-виннi завдавати економiчного i екологiчного збитку суспiльству. Комплексно! системи лщензування дiяльностi суб'екпв пiдприемництва, якi вплива-ють на стан природних об'екпв, на цей час немае. По сут склалося становище, при якому еколопчне лiцензування мае фрагментарний характер. Вщсут-нiсть системи екологiчного лiцензування призводить до того, що лщензуван-ню пiдлягають тiльки найнебезпечнiшi види дiяльностi, якi впливають на визначений природний ресурс. Комплексний вплив уЫх виробничих структур об'екта на стан уЫх елементiв навколишнього природного середовища не лiцензуеться. Пiд час надання дозволiв на природокористування недостатньо повно ураховуеться еколопчна ситуацiя в регюш.
Нормативно-правова база екологiчного лiцензування як складового елемента в системi лщензування видiв господарсько! дiяльностi ще не роз-роблена. На даний час юнуе закон "Про лiцензування визначених видiв гос-подарсько! дiяльностi" [1], в якому окремо не видшяються питання еколопч-ного лiцензування. Обгрунтування рiшень, що приймаються про надання доз-волу на вплив суб'еклв шдприемницько! дiяльностi на навколишне природне середовище, не базуеться i не повшстю враховуе данi кадастрових ощнок стану природних ресурсiв регiону, де дiе суб'ект. Монiторинговi спостере-ження, висновки еколопчно! експертизи та еколопчного аудиту, сертифжа-цiя та паспортизащя об'екта не беруться до уваги. Наукове визначення сут-ностi, принцишв, методiв здiйснення i впровадження у практику оргашза-цшно! структури, еколопчних та економiчних механiзмiв лiцензiйних вщно-син теж потребуе подальшого розроблення.
Метою ще! публжаци е аналiз юнуючо! системи надання дозволiв на природокористування, визначення основних завдань, принцишв та сутност еколопчного лщензування в контекст зниження побiчних негативних ек-стернальних ефектiв i захисту штереЫв власникiв та користувачiв природни-ми ресурсами.
Як елементи еколопчного лщензування на сьогодш можна розглядати дозволи, що видаються мюцевими спецiалiзованими органами на нормативне використання природних ресурЫв, !х вилучення та забруднення за визначену плату. У цих документах установлюеться також вiдповiдна плата за понад нормативне вилучення i понаднормативш надходження забруднюючих речо-вин у навколишне природне середовище.
Визначення обсяпв вилучення i забруднення об'ектiв природно-ресур-сного потенцiалу видаеться без облжу дiйсного i прогнозного стану природних ресуршв регiону. У процес визначення обсягiв вилучення i забруднення природних ресурЫв не враховуеться асимшяцшний потенцiал природи i вплив на його стан дозволеного антропогенного навантаження на навко-
лишне середовище. Плата за нормативне i наднормативне вилучення i забруднення об'екпв природно-ресурсного потенцiалу мае символiчний характер. Необхщно зазначити, що в процес надання дозволiв на здшснення природокористування у визначених обсягах i за визначену плату не враховують-ся зовтшш i внутршш екстернальнi ефекти, юридичнi та економiчнi права власностi i права користування об'ектами природно-ресурсного потенщалу. Облiк екстернальних ефектiв у процесi прийняття ршення про видачу лщен-з^* на визначеш обсяги природокористування i плату за них повинне полягати у наданш дозволiв на такi обсяги забруднення i вилучення природних ресурЫв, при яких економiчний i еколопчний збиток, що завдаеться шшим об'ектам природно-ресурсного потенщалу та ix володарям i користувачам ними, буде мшмальним. Урахування юридичних i економiчниx прав власностi на об'екти природно-ресурсного потенщалу мае вщбиватися у визначенш на-туральних показникiв обсяпв природокористування та у платi за нормативы i понаднормативнi обсяги вилучення i забруднення об'екпв природно-ресур-сного потенщалу. Якщо об'екти природно-ресурсного потенщалу знаходять-ся в державнiй чи мюцевш власностi, то визначення у лщензп платежiв за право використання природних ресурЫв суб'ектом шдприемницько! дГяль-ностi будь-яко!" форми власностi на техногенш чинники виробництва е вира-женням економiчниx вiдносин власностi за правом володшня, користування, розпорядження природними ресурсами та вщповщальност за ïx стан. Визначення обсягiв платежiв за природокористування у лiцензiï мае бути адекват-ним ринковiй системi товарно-грошових вiдносин. Як вiдзначае О.Л. Кашен-ко, дозволи, якi видаш на природокористування, е основою функщонування iснуючоï системи обов'язкових екологiчниx платежiв, якi можна розглядати як своерщт державнi контракти, вiдповiдно до яких ринок в особi виробни-юв товарiв i послуг виступае як платоспроможний споживач. Далi вона вка-зуе, що лiмiти природокористування можуть розглядатися як надане державою визначене речовинне право (право власност) розпоряджатися природними благами на власний розсуд, навггь до знищення ïxньоï природно-нату-ральноï форми у виробничому процеЫ - право, делеговане державою суб'екту господарювання за умови повернення 1'хньо1' вартостi у виглядi еко-логiчниx платежiв. Обслуговування всього цього економiчного обiгу е безпо-середньою функцiею фiнансового ринку. Таким чином, ми маемо два досить специфiчниx товари (природш багатства i грош^, мiж якими мае здшснюва-тися прийнятий еквiвалентний обмiн [2]. Навггь якщо природний ресурс, нап-риклад земля, знаходиться в приватнш власносл, дГяльшсть з його використання власником чи користувачем повинна обов'язково обмежуватися i тдля-гати лщензуванню. Таке положення обгрунтовуеться тим, що вЫ природш ресурси взаемозалежш та взаемопов'язанi мГж собою i разом становлять об'екти природно-ресурсного потенщалу. Виснаження, забруднення, знищення якого-небудь одного природного об'екта може вплинути на стан шших природних ресурЫв. Тут наявне тюне переплетшня екстернальних ефеклв та прав i форм власност на об'екти природно-ресурсного потенщалу. Нормативне чи наднормативне вилучення i забруднення природних ресурЫв завжди
буде завдавати економiчноl шкоди даному чи сполученому з даним природному ресурсу. Еколопчш лщензшш вщносини з позицш ре^заци рiзнома-нiтних форм власност за правом на володшня, користування, розпорядження та вiдповiдальностi повинш бути спрямованi на захист еколопчних, еконо-мiчних та юридичних штереЫв власникiв та користувачiв природними ресурсами. Зафшсоваш в екологiчнiй лщензи обсяги природокористування мають сприяти мiнiмiзацil економiко-екологiчного збитку, який завдаеться користу-вачами в процесi експлуатаци природних об'екив. Це свого роду договiр власникiв мiж собою про ращональне використання загальних, сумiсних природних ресурЫв з метою пiдтримки власност у високо продуктивному станi. Вщ такого договору отримують виграш вс його учасники. Дозволений у ль цензи обсяг надходження забруднюючих речовин у природш об'екти мае вис-тупати як юридична гарантiя того, що за певний обсяг забруднення забруд-нювач не повинен розраховуватися з власником природного ресурсу, на ресурс якого був зроблений руйшвний вплив, у даному випадку забруднення. Еколопчна лiцензiя мае бути документом, що дае змогу визначити обсяг ви-кидiв. Якщо вш не перевищений, то забруднювач не несе юридично! вщповь дальностi i не мае компенсувати економiчний чи екологiчний збиток власни-ку чи користувачу природно-ресурсного об'екта, що забруднюеться. Лщензшш дозволи також дуже важливi у випадках, коли власник передае право власност на об'екти природно-ресурсного потенщалу iншим суб'ектам рин-ково! економiки (за правом користування, володшня, вщповщальност^. По-перше, якщо суб'ект шдприемницько1 дiяльностi мае лщензда на право здiйснення визначеного виду дiяльностi за використання, охорони природного ресурсу, то дана лiцензiя е свого роду гаранлею для орендодавця, що його власшсть будуть використовувати вiдповiдним чином. По-друге, лщензшш дозволи природокористування повинш бути основою визначення умов природокористування в контракт мiж власником i користувачем природним ресурсом.
Еколопчш лщензи мають видаватися тшьки державними спецiально уповноваженими органами. Це пов'язано з тим, що тшьки державш органи управлшня станом об'еклв природно-ресурсного потенцiалу в умовах наяв-ностi рiзноманiтних прав i форм власностi можуть максимально враховувати штереси всiх суб'ектiв ринково1 економiки. Екологiчнi лщензи повиннi видаватися спещально уповноваженими державними чи мюцевими органами у встановленому порядку i за визначену плату для здшснення природокористування суб'ектам шдприемницько1 дiяльностi встановлених законодавством форм власност на техногеннi i природнi чинники виробництва. Органи, що видають лщензи, повинш здшснювати контроль за виконанням лщензшних умов. У разi невиконання лщензшних умов суб'ект шдприемницько1 дiяль-ностi позбавляеться еколопчно1 лщензи. У даному випадку повинне бути розроблений оргашзацшний i економiчний механiзм припинення ди лщензи у зв'язку з порушенням умов И видачi.
Розвиток лщензшно1 дiяльностi з використання, охорони i вiдновлення природних ресурсiв мае здшснюватися в напрямку практично: реалiзацil вщ-
носин власност на об'екти природно-ресурсного потенцiалу з правом володш-ня, користування, розпорядження i вщповщальшстю за стан природних ресурЫв, що знаходяться у власность Лiцензiï на визначений вид природокористування визначеними методами повинш видаватися з облжом екологiчниx i еко-номГчних iнтересiв власникiв i користувачiв природними ресурсами.
Завдання еколопчного лщензування полягають у наступному:
1. Забезпечення узгодження еколопчних та економ1чних штереЫв i прав влас-носп на об'екти природно-ресурсного потенщалу суб'екпв ринково! еконо-м1ки - домогосподарств, ф1рм i в цшому держави.
2. Захист еколопчних, економ1чних, сощальних штереЫв i прав власност на об'екти природно-ресурсного потенщалу населення, яке проживае в даному регют.
3. Обмеження антропогенного впливу суб'екпв тдприемницько1 д1яльносп, зайнятих у виробничш i невиробничш сферах суспшьного виробництва з метою забезпечення еколопчно1 безпеки держави i стшкого розвитку еко-номжи.
Природш багатства становлять органiчну частину виробництва - як природш об'екти (земля як територiальний базис) i як природний каштал (за-Ыб виробництва). Взаемозв'язок ринку природного багатства з ринком готового продукту i послуг, необхщно здшснювати на основГ надання дозволу на природокористування з правом володшня, користування, розпорядження i вщповщальшстю за стан об'екпв природно-ресурсного потенцiалу. Такий дозвш мае оформлятися документально у виглядГ еколопчно1" лiцензiï. Еколо-пчному лiцензуванню повинш шддаватися вЫ суб'екти пiдприемницькоï дь яльностГ, що зайнятi в матерiальнiй i нематерiальнiй сферах виробництва. Не-обхщно зазначити, що екологiчному лщензуванню також повинш шддаватися вЫ види впливу на вЫ природш об'екти даного суб'екта шдприемницько1" дГяльность Екологiчна лiцензiя е договором, що мае юридичну чиншсть, у якому встановлеш екологiчнi, фiнансовi, а також оргашзащйш умови i правила користування природними ресурсами. В еколопчнш лщензи повинш бути вщбит лГмпи залучення об'ектiв природно-ресурсного потенцiалу в госпо-дарський о6Гг. 1ншими словами, в лщензи визначаються припустимГ рГчш обсяги вилучення природних ресурЫв, припустимГ рГчш обсяги надходження забруднюючих речовин в об'екти природно-ресурсного потенщалу, норми, квоти й шшГ параметри природокористування. В умовах ринкових вщносин еколопчне лiцензування мае охоплювати вЫ сфери суспшьного виробництва, вiдтворення, звертання, розподшу.
На рГвш виробництва (виходячи з того, що виробництво в полггачнш економiчнiй теорiï трактуеться як одиничний, разовий акт), лщензуванню по-винне шдлягати процес одиничного, разового впливу суб'екта шдприемниць-ко1' дГяльност на природний об'ект. Це може бути, наприклад, виробництво одинично1' парти продукцп, що призвело до появи вГдходГв, як не типовГ для дГяльност даного пiдприемства. Також це може бути вилучення природного ресурсу, що, як правило, постшно не використовуеться у виробничому про-цеЫ. Аваршш залповi викиди, спричиненi техногенними чи природними чин-никами, можуть призвести до необхщност разового розмщення в навко-
лишньому природному середовищi забруднюючих речовин, дозволу на роз-мiщення яких на шдприемсга немае. Для таких ситуацш необхiдне одержан-ня разових лщензш.
На рiвнi вiдтворення екологiчну лщензш видають на певний термiн. При цьому в умовах лщензшного договору необхщно передбачити обов'язко-ве положення, якщо термш д^' екологiчноï лщензи ще не закiнчений, але змь нюються обсяги виробництва i залучають у виробничий процес новi, не вико-ристовуванi в момент видачi лiцензiï природнi ресурси, то в данш ситуацп необхiдно одержати вщповщну екологiчну лiцензiю, що враховуе новi пара-метри функцiонування суб'екта шдприемниць^' дiяльностi.
На рiвнi сфери об^у суб'екти пiдприемницькоï дiяльностi, що здшсню-ють торговi операцiï з продажу природних ресурЫв, продажу прав на володшня природними ресурсами i продажу прав на забруднення об'екпв природно-ресурсного потенщалу повинш мати вщповщш лщензи на право здшснення даного виду дiяльностi. У даний час в лiтературi проробляються питання продажу одними суб'ектами шдприемницько1" дiяльностi iншим дозволiв на право викидiв визначених обсягiв забруднюючих речовин. Цей вид дiяльностi також повинне шдлягати екологiчному лiцензуванню, тобто суб'ект шдприемниць-ко1' дiяльностi мусить мати право на продаж даних викидiв.
На рiвнi розпорядження органи державного i мюцевого управлiння ви-користанням об'екпв природно-ресурсного потенцiалу повиннi мати вщпо-вiднi дозволи на здшснення даного виду дiяльностi, що тдтверджують 1'хню квалiфiкацiю й обмежують 1'хню дiяльнiсть у процесi передачi у власшсть чи користування загальнодержавно!, мюцево! власностi на об'екти природно-ре-сурсного потенщалу.
Еколопчне лiцензування мае бути одним з еколопчних, економiчних i оргашзацшних iнструментарiïв реалiзацiï вiдносин власност на об'екти природно-ресурсного потенщалу. Концепщя екологiчного лiцензування повинна базуватися на принципах державного еколопчного управлшня в процесi використання об'екпв природно-ресурсного потенцiалу, що знаходяться в рiз-номанiтних правах i формах власност з приводу володiння i використання природних ресурЫв.
Основнi принципи еколопчного лщензування повиннi грунтуватися на поеднанш iнтересiв власникiв об'ектiв природно-ресурсного потенщалу, користувачiв природними ресурсами i третми особами, що безпосередньо не виробляють i не споживають товари, процес виробництва котрих призвiв до виснаження та забруднення об'екпв природно-ресурсного потенщалу. Основш принципи екологiчного лщензування:
1. Реал1защя, врахування i захист еколопчних та економ1чних штерешв суб'екпв пiдприемницькоï д1яльност1 р1зноман1тних форм власност з правом володшня, користування, розпорядження, ввдповвдальтстю за стан об'екпв природно-ресурсного потенщалу на основ1 обмеження обсяпв ви-кид1в, скид1в забруднюючих речовин i розмщення в1дход1в в об'ектах природно-ресурсного потенщалу.
2. 1нтерн^защя зовтштх екстерналiй на основi встановлення адекватноï сис-теми обсяпв i платежiв за вилучення i забруднення природних ресуршв.
3. Науковшть - екологiчне лiцензування з урахуванням iснуючоï екологiчноï, економiчноï ситуацiï i виробничого потенцiалу територiï та шнуючого i перспективного антропогенного навантаження на об'екти природно-ресурсного потенцiалу.
4. Мiждисциплiнарнiсть - використання монiторингових спостережень та ка-дастрiв територiй i природних ресуршв.
5. Аргументованiсть - використання даних екологiчноï експертизи, еколопчного аудиту, сертифшацп виробництва в процес визначення допустимих обсягiв використання та забруднення природних об'екпв.
6. Обов'язковшть - дiяльнiсть пiдприемницьких суб'екпв будь-якоï форми власностi на техногент чинники виробництва i будь-якоï форми власносп на природнi об'екти з правом володшня, користування, розпорядження, ввдповвдальтстю за стан природних ресуршв повинна пвддаватися обов'язко-вому еколопчному лiцензуванню.
7. Комплекснiсть - еколопчному лщензуванню повинне пiддаватися будь-який вплив вшх структурних пiдроздiлiв пвдприемства, що впливають на об'екти природно-ресурсного потенщалу: обсяги вилучення природних ре-сурсiв, обсяги забруднення i визначення конкретних мiсць розмiщення ввд-ходiв i надходження забруднюючих речовин у навколишне природне сере-довище. Мшця складування вiдходiв повиннi вибиратися з урахуванням мь нiмiзацiï збитку, що виникае в процес антропогенного впливу розташову-ваних вiдходiв на стан природних об'екпв, що е мшцями поховання. Принцип комплексностi полягае також у тому, що еколопчному лщензуванню повинш пвддаватися технолопчт процеси виробництва, устаткування, си-ровина i матерiали, що використовуються у виробництва
Висновки
Еколопчному лщензуванню повинш шддаватися вс види д1яльност1 з природокористування, у процес якого здшснюеться будь-який вплив на об'екти природно-ресурсного потенщалу.
Еколопчному лщензуванню повинш шддаватися шдприемницью суб'екти вЫх форм власност^ що зайнят у сфер1 матер1ального i нематер1аль-ного виробництва i здшснюють природокористування з правом володшня, користування, розпорядження i вщповщальшстю за використання i стан об'екпв природно-ресурсного потенщалу.
Еколопчна лщенз1я повинна видаватися спещально уповноваженим органом на шдстав1 мошгорингових i кадастрових ощнок стану об'екпв природно-ресурсного потенщалу регюну. У процеЫ прийняття ршення про ви-дачу екологiчноï лщензи враховуються висновки екологiчноï експертизи, еколопчного аудиту, еколопчного паспорта шдприемства.
Лiтература
1. Закон УкраУни "Про лщензування певних вид1в господарськох д1яльност1". - Вщо-мосп Верховноï ради Украïни, 8 вересня, 2000, № 36. - С. 684-698.
2. Кашенко О.Л. Фшанси природокористування. - Суми: Ушверсальна книга, 2000. -
421 с.
