CC BY
5
УДК 316.343
TEОPETИЧHi ЗАСАДИ ДОCЛiДЖEHHЯ НОВОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАОУ
® 2017 1ВАШИНА С. Ю.
УДК 316.343
1вашина С. Ю.
Теоретичн засади дослiдження нового середнього класу
Мета cmammi - уточнення змсту економчноi категорп "новий середнш кпас", визначення його специф/чних ознак i основних функцй. Наведено pi3Hi кпасиф'шацшш та функцiональнi ознаки середнього класу. Показано необхiднiсть поеднання соцiологiчного та полтико-економ'нного пiдходiв до визначення середнього класу як т^ально-статусно!' та соцiально-економiчноiгрупи. Атрибутивною ознакою середнього класу визначено формування соцiально-економiчного типу власника нтелектуального капталу. Зроблено висновок про економчну реалiзацiю власностi на 'ттелектуальний каптал у формi ренти. Доведено, що формування нового середнього класу в'дображае об'ективну нацленсть сустльного виробництва на подолання со^альних суперечностей. Однак тенден^я подолання класових антагонiзмiв попередюх со^альних тип'в не зменшуе глибину суперечностей Mim працею та капталом i не св'дчить про змшу сутностi капталу. Придлено увагу соцокультурним ознакам нового середнього класу, !х розглянуто криз призму змш у способi та стил> життя, визначено його мотива^йну орiентацiю на постекономiчну систему цнностей. Кпючов'1 слова: середнш клас, новий середнш клас, економка знань, со^ально-статусна група, соцiально-економiчна група, споабжиття, постеко-номiчна мотива^я. Б'бл.: 20.
1вашина Свтлана Юрнвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри грошового об'гу та бантвсьж справи, Утверситет митноi справи та фiнансiв (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Днтро, 49004, Украна)
Email: ivashina_aleks@ukr.net _
УДК 316.343
Ивашина С. Ю. Теоретические основы исследования нового среднего класса
Цель статьи - уточнение содержания экономической категории «новый средний класс», определение его специфических признаков и основных функций. Приведены различные классификационные ифунк-циональные признаки среднего класса. Показана необходимость сочетания социологического и политико-экономического подходов к определению среднего класса как социально-статусной и социально-экономической группы. Атрибутивным признаком среднего класса определено формирование социально-экономического типа владельца интеллектуального капитала. Сделан вывод об экономической реализации собственности на интеллектуальный капитал в форме ренты. Доказано, что формирование нового среднего класса отражает объективную нацеленность общественного производства на преодоление социальных противоречий. Однако тенденция преодоления классовых антагонизмов предыдущих социальных типов не уменьшает глубину противоречий между трудом и капиталом и не свидетельствует об изменении сущности капитала. Уделено внимание социокультурным признакам нового среднего класса, они рассмотрены через изменения в образе и стиле жизни, определена его мотивационная ориентация на постэкономическую систему ценностей. Ключевые слова: средний класс, новый средний класс, экономика знаний, социально-статусная группа, социально-экономическая группа, образ жизни, постэкономическая мотивация. Библ.: 20.
Ивашина Светлана Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры денежного обращения и банковского дела, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
Вступ. Поширення nocriHAycTpiaAbHM тенденцш у сустльному розвитку проявляеться у формуванш сектора «економжи знань», у в^пов^них змшах у сощальнш стрyктyрi суспкьства та появi нового середнього класу. Починаючи з робгг М. Вебера, категорш «середнш клас» стали використовувати в сощолопчнш, а попм i в еконо-мiчнiй лггературь Вебер прийняв марксистський тдх^
UDC 316.343
Ivashyna S. Yu. Theoretical Basis for Studying the New Middle Class
The aim of the article is to clarify the content of the economic category "the new middle class", to define its specific features and basic functions. Various classification and functional characteristics of the middle class are given. The necessity of combining sociological and political-economic approaches to the definition of the middle class as a socio-status and socio-economic group is shown. Formation of the socio-economic type of the owner of intellectual capital is identified as the attributive feature of the middle class. A conclusion is drawn on the economic realization of the right to property for intellectual capital in the form of rent. It is proved that the formation of the new middle class reflects the objective orientation of social production to overcome social contradictions. However, the tendency to overcome the class antagonisms of previous social types does not reduce the depth of contradictions between labor and capital and does not indicate a change in the essence of capital. Attention is paid to the socio-cultural features of the new middle class, which are viewed through changes in the way and style of life, its motivational orientation to the post-economic value system is determined.
Keywords: middle class, new middle class, knowledge economy, socio-status group, socio-economic group, way of life, post-economic motivation. Bibl.: 20.
Ivashyna Svitlana Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Money Circulation and Banking, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyra Vernadskoho Str., Dnipro, 49004, Ukraine) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
щодо eK0H0Mi4H0Ï основи утворення клаав, яка визнача-еться в^ношенням людей до 3aco6iB виробництва, ïx míc-цем у ŒCTeMi сустльного в^творення. Одночасно вш роз-ширив i модифшував цей тдх^, подкивши населення на класи в^пов^но до ïx частки на ринку пращ, ринкових по-зицш, яю визначають «життeвi шанси» людей, власност на каттал, освiти, квалiфiкацiï та професшно'1 майстерность
В^пов^но, М. Вебер видкив у суспiльствi TaKi класи: клас власникгв; клас iнтелектуaлiв, менеджеpiв i адмшютрато-piB; трaдицiйний дрiбнoбуржуaзний клас; робочий клас [1, с. 147-156].
Започаткований Вебером методолопчний тдх^ щодо видкення клaсiв широко використовуеться в су-чaснiй сощологп. Iснуючi концепцп середнього класу роз-poбленi, переважно, на oснoвi aнaлiзу змш у сощальнш стpуктуpi суспкьства. Як правило, сощологи залиша-ють поза увагою екoнoмiчний змiст категори середнього класу, а придкяють увагу вторинним класовим ознакам. Вони розглядають сеpеднiй клас не як суспкьний клас або сoцiaльнo-екoнoмiчну групу, а як сощально-культурний шар, сoцiaльну страту. Biдпoвiднo, визначення середнього класу е досить абстрактними та суперечливими.
Проблема становлення та розвитку середнього класу в УкраШ знайшла в^ображення в роботах О. В. Бондар-Шдгурсько!, Д. Я. Василюка, А. С. Гальчинского, В. М. Ге-еця, О. А. Мельниченка, Н. А. Навроцько'1, В. В. Овчарен-ко, С. В. Тютюнниково'1, О. Л. Фaiзoвol та шших нaукoвцiв. У цих роботах визначено умови формування середнього класу й окреслено його характерш ознаки та функщ! у сус-пiльнoму виробництв^ що вiдoбpaжaють специфiку цього феномена [2-11].
Розгорнуту класифшащю характерних ознак i функ-цiй середнього класу можна знайти в роботах О. А. Мельниченка. Вш визначае масовий середнш клас як «сукупшсть успшних особистостей, що вoлoдiють значною кiлькiстю ресурсш, навичками та вмшнями, якi використовуються ними для задоволення не лише власних первинних i вторин-них потреб, а й для розбудови громадянського суспкьства й полшшення сoцiaльнo-екoнoмiчнol ситуацп в краш» [6, с. 101-102]. На думку О. А. Мельниченка, приналежшсть лю-дини до середнього класу визначаеться за статусом, piвнем добробуту, часом приналежност до страти, сферою дiяль-нoстi, характеристиками (екoнoмiчними, сощально-пси-холопчними, oсвiтньo-квaлiфiкaцiйними, пoлiтичними). Сеpеднiй клас виконуе екoнoмiчну, пoлiтичну, сoцiaльну, культурну функцп. Iндивiд належить до середнього класу лише за умови його в^пов^ност вйм кpитеpiям [7, с. 85].
Економюти розглядають сеpеднiй клас не просто як певну сощальну страту у стpуктуpi суспкьства, яка характеризуемся певними сoцioлoгiчними ознаками, а як важ-ливий структуроутворюючий елемент сустльного в^тво-рення. Сеpеднiй клас в^грае важливу роль у виpoбництвi благ, фopмувaннi системи потреб i спoживaннi. Формування неoекoнoмiки змшило мiсце середнього класу в сустль-ному виpoбництвi, привело до появи нового середнього класу, наявшсть якого стае важливою атрибутивною озна-кою пoстiндустpiaльнoгo суспiльствa.
Метою стaттi е уточнення теоретичних засад до-^дження екoнoмiчнol категори «новий сеpеднiй клас», на oснoвi яких визначаються oкpемi специфiчнi ознаки та функщ! нового середнього класу.
Становлення нового середнього класу в^буваеться в процеа розвитку шноващйного пiдпpиемництвa. Вк-сутнiсть потужного середнього класу в краМ св^чить, як правило, не лише про низький ршень життя, загострення сощально! неpiвнoстi, а й про в^сутшсть активно! шнова-щйно! дiяльнoстi на тдприемствах. Новий сеpеднiй клас А. С. Гальчинський визначив як творчий клас. На його думку, на oснoвi творчого класу - knowledge workers (безпосередш
власники штелектуального катталу), який починае переби-рати на себе провГдну роль у суспкьному виробництвi, ко-ригуеться i сощальна структура суспкьства [12, с. 8].
Поява середнього класу стала результатом сощально-економiчного розвитку, соцiокультурних змш у суспiльствi, сощально! диференщацГ1 та означае формування не ткьки сощально-статусних, а й нових соцiально-економiчних груп суспкьства. Соцiально-економiчнi ознаки середнього класу визначаються, на думку А. С. Гальчинського, тим, що не власшсть, а знання стають визначальним чинником статусу людини в сустльств^ яке народжуеться. Таким чином, один iз найважливiших критерГ1в капiталiстичного розвитку - критерш приватно! власностi - зазнае насткь-ки глибоких яисних перетворень, що врештi-решт втрачае здатшсть виконувати свою основну формацiйно-творчу функщю. Ця функцiя власностi, на основi яко'1 складалися соцiально-класовi й розподiльчо-ринковi вiдносини, влад-нi й управлшсьи структури капiталiстичного суспкьства, самозаперечуеться [12, с. 8].
Про те, що реамзащя сво'1х економiчних функцiй у сучаснш економiцi все бкьше пов'язана не з власшстю на засоби виробництва, речовими та фшансовими активами, а i з володiнням креативними, квамфшацшними та орга-нiзацiйними ресурсами, писали ще в 60-70-тi роки амери-канськi соцiологи Д. Белл, Дж. Гелбрейт, Е. Тоффлер. Ними було виявлено залежшсть сощальних структур сучасного господарства вГд техшко-оргашзащйно! будови виробництва та активний вплив сощальних структур на техшчний базис i економiчнi вiдносини [13-15]. Цей факт означае, що масовють i наявнiсть рушiйного механiзму змiн в еко-номiцi формують нову потужну соцiальну силу, суб'екта пiдвищення ефективносп економiки, И самовiдтворення та самовдосконалення - новий середнiй клас.
Активна трансформащя економГчно! епохи в неоеко-номiку, економiку знань свiдчить про появу неекономГчно! людини, людини-креатора, рольова функщя яко'1 зводиться не просто до забезпечення ефективного функщонування катталу, оргашзацп, управлiння i контролю за виконанням економiчних функцiй найманими робГтниками, удоскона-лення виробничих процесiв i технологiй, '1х шформащйно-го забезпечення, генерацГ1 науково-технiчних iдей, забезпечення фшансово! основи накопичення та шноващйно-швестицшно! дiяльностi, а до створення знань i модершза-цГ1 економши. Людина-креатор уособлюе в собi подолання «вГдчуження працi», характерне для попередньо'1 епохи, а змГни цiнностей в мотиващйно-потребовш сферi людини-креатора вГдображають соцГокультурнГ осо6ливостГ фор-мування нового середнього класу.
Класовi межi в сучасному суспГльствГ е достатньо розмитими, тому кнують певнi тдстави розглядати новий середнiй клас як сощальну страту, як соцiально-економiчну форму персошфшащ! економiчних суб'ектГв. Як справедливо зазначае О. Л. Фаiзова, вГдповГдно до стратифжащйно-го критерш, ключовГ ознаки середнього класу - особиста свобода та наявшсть власност - досить необхГдш, але не-достатнi. Головна додаткова ознака - це ршень доходу (вГдповГдно, г яюсть життя, яка ним визначаеться: рГвень освГти, стандарти споживання тощо), що забезпечуе нормальне (се-редне) для певно'1 кра'1ни та певного перюду життя ГндивГду. По-перше, це вГдносно доступний статистичний показник. По-друге, вш е досить лГберальним, дозволяе розширити поняття середнього класу та перевести його зГ сфери вГдно-
син виробництва та власност до сфери споживання, у тому чиси соцiально-культурних благ. До pe4i, у форматi стра-тифiкацiйного тдходу дослiдники апрiорi мають на увазi тотожнiсть високих матерiальних стандартш життя реалам гуманiзму, демократы, юридизму, соцiально-економiчноï стабiльностi та iнновацiйностi [11, с. 565-566].
Як справедливо зазначае М. блецький, класовi межi в сучасному суспiльствi не чiтко вираженi, тому що в сощальнш державi розмиваеться класово орiентована атрибутика сутност капiталу, яка пов'язана з вкносинами експлуатацп. Сутнiсть капiталу все частше трактуеться в контекстi системно'1 соцiальноï якостi суспiльства, орiен-тованого на максимальний розвиток людського потенщалу [16, с. 24-25]. Осккьки власшсть на засоби виробництва у бкьшосп випадкш проходить через руки корпоративних власникш, таких як страховi компанп, банки, бiржi, дуже важко визначити класовi ознаки, адекватнi iндивiдуальним ноаям класово'1 приналежностi. Тому бiльшiсть сощально-економiчних груп можна розглядати як квазшорпоративш структури в системi суспкьного виробництва.
Економiчною основою формування середнього класу е власшсть на штелектуальний каштал. Економiка знань характеризуеться змшами у вiдносинах власностi, яи вк,о-бражають перехiд вiд оргашзацп iнновацiйноï дiяльностi у межах тдприемств, заснованих на приватнiй власностi, та корпорацш до рiзного роду шдивкуальних i колектив-них форм оргашзацп iнновацiйноï дiяльностi на основi шдивкуально'1 власностi. Однiею з найбiльш ефективних форм реалiзацiï iндивiдуальноï власностi стають малi шно-вацiйнi фiрми. В таких фiрмах автори iдей i винаходiв е 1х власниками або спшвласниками, в них вiдбуваеться вктво-рення соцiально-економiчного типу власника або стввлас-ника iнтелектуального капiталу. Процес шновацшно'1 дь яльностi в економщ знань характеризуеться включенням вартостi штелектуального катталу до вартост готового штелектуального продукту з подальшим отриманням доходу вк економiчноï реалiзацiï штелектуально'1 власностi у формi ренти власником штелектуального катталу. Саме отримання доходу у формi ренти вк реалiзацiï монополп на iнтелектуальну власнiсть е основною економiчною озна-кою середнього класу в постiндустрiальному суспiльствi.
У постiндустрiальному суспiльствi поява середнього класу проявляеться як очевидна тенденщя подолання суперечностей мiж власниками та безпосередшми вироб-никами обмежених благ, як споаб економiчноï реалiзацiï шдивкуально'1 власностi в суспкьному виробництвi. Збли-ження працi та власностi стае важливою атрибутивною ознакою в дiяльностi нового середнього класу. Високий рiвень незалежностi власникiв умов i результапв виробництва створюе нову сощальну яисть iнновацiйноï дiяльнос-тi. Руйнуються межi мiж управляючими та найманими пра-цiвниками, системи формального контролю за пращвника-ми та розвиваеться своеркна квазiсамостiйна зайнятiсть. Подiбнi змши пояснюються збiльшенням економiчноï ефективностi штелектуально'1 працi та доводять зростання ролi середнього класу в суспiльному виробництвь
Як бачимо, постiндустрiалiзм не ткьки прискорюе та поглиблюе тенденщю до розмивання поняття «сощальний клас». Каштал отримуе нову сощальну яисть, яка вкобра-жае об'ективну нацкешсть суспкьного виробництва на згладжування соцiальних суперечностей. Однак тенденцiя подолання класових антагошзмш попереднк соцiальних
типш не може зупинити розповсюдження i зменшити гли-бину рiзних форм соцiальноï нершносп, пом'якшити супер-ечностi м1ж працею та катталом, багатством i бкшстю та нi в якому разi не свiдчить про змiну само'1 сутностi капiталу.
Розкриття творчого потенщалу людей завдяки мож-ливостям шноващйного тдприемництва в науково-техшч-нiй, управлшськш, соцiальнiй та iнших сферах суспкьного виробництва забезпечуе формування нових потреб, мо-ральних i культурних щнностей постiндустрiального суспкьства, а отже, нову мотиващю економiчних суб'ектш штелектуально'1 працi. Поява ново'1 системи щнностей не означае вкмову вiд таких традицшних мотиваторiв працi, як забезпечення засобiв для iснування людини та збкьшен-ня ïï доходу, можливкть професiйного розвитку, зростання рiвня самоощнки, самоствердження в професп, колективi або суспкьств^ пiдвищення соцiального статусу. Нова система щнностей забезпечуе динамiчнiсть шноващйно'1 дь яльностi, збкьшення адаптацшних можливостей суб'ектш iнновацiйноï дiяльностi до шститущонального середовища постiндустрiального суспкьства.
Очевидно, що намагання зберегти свiй сощальний та економiчний статус у новш системi цiнностей часто стають несумкними з традицiйними мотиваторами працi, тому потрiбнi новi мотиватори працi. Як зазначають А. М. Колот i О. I. Кравчук, перюд становлення ново'1 економши та постiндустрiального суспкьства - це шлях вк прюри-тету «примноження багатства» до прюритету «розвитку людини», вiд людини, що максимiзуюе зиски, до людини фiзично i морально здорово'1, духовно велично'1, соцiально вiдповiдальноï, самодостатньо'1. У новш економщ, у новому суспкьства що iнтенсивно формуеться на межi двох ти-сячолiть, людський розвиток повинен панувати над матерь альним багатством [17, с. 8]. Поширюються нематерiальнi мотиви дiяльностi шдивка, якi можна розглядати як прояв постекономiчних потреб i ново'1 постматерiальноï системи цiнностей. Вiдповiдно до концепцп Р. 1нглегарта, постмате-рiальнi цшност стають основою появи «постекономiчноï» мотивацп, суть яко'1 полягае в усвкомленш суспiльних ш-тересш у категорiях внутрiшнього iнтелектуального зростання i розвитку» [18, с. 249-260]. Насамперед йдеться про саму щншсть соцiалiзацiï шновацшно'1 дiяльностi.
Формування системи потреб постiндустрiального суспiльства знаходиться у площиш розвитку «нового середнього класу», в основi стратеги поведiнки якого знаходиться «нова ращональшсть» - прагнення не до грошей i матерiального добробуту як такого (вш розглядаеться як невiд'емний атрибут економiчноï дiяльностi), а до саморе-алiзацiï через iнновацiйнi процеси в економщь Нова моти-вацiя представникш середнього класу свкчить про змiну величини, складу, структури суспкьних потреб i споживання в його вкношенш до кторично зумовлено'1 системи потреб суспкьства та напряму сощокультурного розвитку. А нова «постекономiчна» система мотивацп працi сьогоднi вiдображае змiни субстанцшно'1 основи суспiльства, вк-мiннiсть сучасно'1 системи потреб вiд тiеï, що домшувала до недавнього часу. На нашу думку, появу середнього класу можна розглядати як початок завершення епохи панування «суспкьства споживання», в якому виключно споживання визначало сенс i стимули виробничо'1 дiяльностi, дозволяло робити висновки про ефектившсть суспкьного вктво-рення, досягнення кашталктично'1 рацiональностi у вироб-ництвi та споживаннi.
Глибокi змiни у CTpyKTypi потреб i споживання свк-чать про змши основних соцiокyльтyрних napaMeTpiB, якi визначають вториннi ознаки середнього класу. Для пошу-ку й ощнки вторинних ознак середнього класу не достат-ньо розглянути на макрорiвнi окремi елементи соцiальноï структури суспкьства, необхiдно вивести на перший план наукового аналiзy людину - особисткть. Важливими ста-ють не ткьки соцiальнi й економiчнi функцп соцiальноï групи на макрорiвнi, а i яисш характеристики й атрибутив-нi ознаки певних iндивiдiв.
Шукати цi ознаки слiд у площиш способу життя. Спо-сiб життя - багатовимiрна категорiя, що вкображае тi види соцiальноï активностi, в яких проявляються наявнi, типовi й шдивкуальш характеристики життедiяльностi людей. Споаб життя найкраще описуеться за допомогою категорп «стиль життя». Термiн «стиль життя» вперше використав М. Вебер, розробляючи теорiю стратифiкацiï суспкьства, що заснована на показниках власносп, влади та престижу. Життевi стилi вш вважав атрибутами статусних груп, сощ-альних класш, що характеризують особливост поведiнки к членш: манери, смаки, побут, сленг тощо. Змiстовно стиль життя е продуктом статусних субкультур, яю мктять набiр цiннiсних орiентацiй, норм, правил, традицiй, а також систему символш i навичок поведшки. Визнання iндивiдом стилю життя певно'1 статусно'1 групи е умовою входження його до цiеï групи i водночас шструментом статусного дистанщю-вання [1, с. 147-156]. Як бачимо, важливою ознакою нового середнього класу стае його особлива субкультура, яка характеризуемся особливим стилем життя тд впливом рiзних чинникш, в тому числi постекономiчного споживання.
Субкультура змушуе людину в сучасному свт бути членом певного мережевого угрупування, фyнкцiонyвати в ньому, вкповкно поводити себе та думати. Таким чином, у секторi економiки знань середнш клас формуе особливу субкультуру постiндyстрiального сустльства, а соцiалiза-щя неоекономiки проявляе себе через формування та за-своення людьми тако'1 субкультури. Осккьки дiяльнiсть людини багато в чому визначаеться ïï щнностями, то i су-часна економша знань певною мiрою базуеться на щннос-тях середнього класу з його особливою субкультурою.
У розвинутих крашах середнш клас не просто ста-новить значну частину населення, вш полiтично забез-печуе реалiзацiю власних iнтересiв i пiдтримyе юнування демократичних iнститyтiв у сyспiльствi. В УкраМ процес становлення та соцiалiзацiï середнього класу гальмуеться практичною вксутшстю сектора економiки знань, висо-ким ршнем монополiзацiï виробництва та катталу, слаб-кими iнститyцiональними засадами його кнування. Ккь-кiсно визначити новий середнш клас складно хоча б тому, що в економщ краши вкбуваеться згортання iнновацiйноï дiяльностi на кнуючих пiдприемствах, а частка доходiв населення у формi доходш вiд власностi у стрyктyрi грошо-вих доходiв населення Украши не значна. Так, у 2015 р. вона становила лише 3,9 % [19].
Сощолопчш дослкження, проведет серед населення краши, свкчать про низьку задоволешсть роботою та малозабезпечешсть значно'1 частини найманих пращвни-ив. Це вiдбyваеться на фонi тднесення матерiального до-бробуту незначно'1 частки чиновников i пiдприемцiв, пере-важно орiентованих на одержання прибутку. Наведет тен-денцп пiдтверджyють думки 63,3 % експертш, якi вважають,
що в сучаснш Украïнi iснyють двi окремi економiчнi культу-ри - культура багатих i культура бкних [20, с. 96].
Швидкий процес зрощування держави та монополкс-тичних об'еднань залишае середнiй клас без каналiв сощ-ального зв'язку з державою, яю мають забезпечувати йому певну сощальну стiйкiсть. При всш значyщостi позицiй, якi утримуе середнш клас, його роль у визначенш сощально-економiчноï полiтики незначна i постшно зменшуеться. Соцiально-психологiчний стан середнього класу характеризуемся розгyбленiстю, а вкрай повкьне впровадження високотехнологiчних yкладiв в економiцi не сприяе ство-ренню умов для власно'1 самореалiзацiï, задоволенню наяв-ним станом речей у суспкьствь Швидку соцiалiзацiю змш у сощально-психолопчному портретi середнього класу можна бачити на прикладi rid частини iнтелiгенцiï, дiяль-нiсть яко'1 ранiше концентрувалася в основному в науково-технiчнiй сферi. Цей прошарок зазнав i зазнае внyтрiшню метаморфозу: частина висококвалiфiкованих спецiалiстiв перетворилася в малоквалiфiкованих працiвникiв iнших сфер дiяльностi, частина - в поле, на якому рекрутуються маргшали. На жаль, субкультура середнього класу в УкраМ так i не сформувалася.
Висновки. На основi теоретичного аналiзy зроблено висновок про формування в сучасному сyспiльствi специ-фiчноï соцiально-економiчноï групи - нового середнього класу. Економiчною основою, на якiй формуеться середнш клас, е шдивкуальна власшсть на засоби виробництва, а формою ÏÏ економiчноï реалiзацiï - рента вк реалiзацiï монополп на штелектуальну власнiсть. В економiцi знань вкбуваеться подолання приватно'1 власностi шляхом по-ширення iндивiдyальноï власностi, а каттал отримав нову сощальну яюсть, яка вкображае певне згладжування сощ-альних суперечностей у сyспiльствi. Однак така тенденщя подолання класових антагошзмш попереднк соцiальних типiв не зупинила розповсюдження нових форм соцiальноï нерiвностi та не свiдчить про змшу сутност капiталy. Змiна величини, складу, структури суспкьних потреб i споживання, в його вкношенш до юторично зумовлено'1 системи потреб суспкьства, свкчить про нову систему щнностей та мотивацп середнього класу, змшюе напрям сощокультур-ного розвитку. Нова «постекономiчна» система мотивацп пращ вкображае змiни сyбстанцiйноï основи суспкьства, свкчить про початок завершення епохи панування «суспкьства споживання». Важливi сощокультурш ознаки середнього класу виявляють себе у способi та стилi життя, на основi яких формуеться специфiчна субкультура середнього класу. Напрямами подальших дослiджень мають стати пошуки атрибутивних ознак i функцш нового середнього класу в умовах перехкно'1 економiки й аналiз шститущо-нальних чинникiв його становлення в УкраМ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вебер М. Основные понятия стратификации. Социологические исследования. 1994. № 5. С. 147-156.
2. Бондар-Пщгурська О. В. Мехаызм формування середнього класу як основа конкурентоспроможноТ економти та сталого шновацшного розвитку Украши. Економша та держава. 2012. № 7. С. 22-26.
3. Василюк Д. Я. Сучасн пщходи до виокремлення середнього класу (на прикладi Карпатського економiчного району). Регюнальна економ'ка. 2012. № 3. С. 175-180.
4. Гальчинський А. Полiтична H00eK0H0MiKa: начала онов-леноТ парадигми знань. КиТв: Либiдь, 2013. С. 476-483.
5. Гевць В. Фактори i умови формування середнього класу як стаб^зуючого ядра сусптьного розвитку в Украíнi. Укра-на:аспекти прац'1. 2002. № 8. С. 6-10.
6. Мельниченко О. А. Особливосп становлення середнього класу в УкраТы: державно-управлшський аспект. Теор'я та практика державногоуправл'ння. 2008. № 1. С. 96-103.
7. Мельниченко О. А. Середнш клас: ознаки та функцп, напрями та засоби державного регулювання його розвитку. Bi-сник Нацонального унверситету цивльного захисту Украни. Серiя: Державне управлЫня. 2014. Вип. 1. С. 84-92.
8. Навроцька Н. А. Eкономiчнi закономiрностi розвитку середнього класу. Економка: проблеми теори та практики. 2003. Вип. 186. С. 555-560.
9. Овчаренко В. В. Роль малого тдприемництва у при-скоренш формуванш середнього класу в УкраТы. 1нвестици: практика та досвiд. 2012. № 15. С. 78-81.
10. Тютюнникова С. В., Задоренко О. В. Средний класс в трансформационной экономике: экономические предпосылки и особенности становления. Социальная экономика. 2008. № 1-2. С. 92-105.
11. Фаiзова О. Л., Фаiзова С. О., Козенкова В. Д. Класо-утворююч тенденцп постекономiчноí трансформацп свгговоТ економти. £вропейський вектор економiчного розвитку. 2012. Вип. 2 (13). С. 564-570.
1. Гальчинский А. За межами капп^зму. Економ'ша Украни. 2011. № 9. С. 4-14.
12. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. N. Y.: Basic Books, 1976. 507 р.
13. Гелбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество. М.: Прогресс, 1969. 480 с.
14. Тоффлер Э. Третья волна. М.: АСТ, 2010. 795 с.
15. Елецкий Н. Переход к глобально-информационному способу производства и модификации общей экономической теории. Мировая экономика и международные отношения. 2011. № 2. С. 22-29.
16. Колот А. М., Кравчук О. I. Eкономiчно активна люди-на у новш економр: теоретико-методолопчний аналiз транс-формацшних процеав. Ринок прац та зайнят'сть населення. 2015. № 2. С. 3-8.
17. Инглегард Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе // Новая постиндустриальная волна на западе. Антология/под ред. В. Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999. С. 249-260.
18. Державна служба статистики УкраТни: офщ. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
19. Балафева О. М., Ноур А. М. Взаемозв'язок економiчноТ нерiвностi, со^ального вщторгнення та со^альноТ мобтьносп. Економ'шаУкрани. 2012. № 8. С. 86-96.
REFERENCES
Bondar-Pidhurska, O. V. "Mekhanizm formuvannia sered-nyoho klasu yak osnova konkurentospromozhnoi ekonomiky ta staloho innovatsiinoho rozvytku Ukrainy" [The mechanism of formation of the middle class as the basis of a competitive economy and sustainable and innovative development of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, no. 7 (2012): 22-26.
Bell, D. The Coming of Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting New York: Basic Books, 1976.
Balakirieva, O. M., and Nour, A. M. "Vzaiemozviazok ekono-michnoi nerivnosti, sotsialnoho vidtorhnennia ta sotsialnoi mobil-nosti" [The relationship of economic inequality, social exclusion and social mobility]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2012): 86-96.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: ofits. sait. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Eletskiy, N. "Perekhod k globalno-informatsionnomu spo-sobu proizvodstva i modifikatsii obshchey ekonomicheskoy teorii" [The transition to a global information method of production and modification of General economic theory]. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, no. 2 (2011): 22-29.
Faizova, O. L., Faizova, S. O., and Kozenkova, V. D. "Klasout-voriuiuchi tendentsii postekonomichnoi transformatsii svitovoi ekonomiky" [Class-forming trends post-economic transformation of the global economy]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 2 (13) (2012): 564-570.
Gelbreyt, Dzh. K. Novoye industrialnoye obshchestvo [The new industrial society]. Moscow: Progress, 1969.
Halchynskyi, A. "Za mezhamy kapitalizmu" [Outside of capitalism]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2011): 4-14.
Heiets, V. "Faktory i umovy formuvannia serednyoho klasu yak stabilizuiuchoho yadra suspilnoho rozvytku v Ukraini" [Factors and conditions of formation of middle class as a stabilizing core of social development in Ukraine]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 8 (2002): 6-10.
Halchynskyi, A. Politychna nooekonomika: nachala onovlenoi paradyhmyznan [Political nooeconomy: the beginning of updated paradigms of knowledge]. Kyiv: Lybid, 2013.
Inglegard, R. "Kulturnyy sdvig v zrelom industrialnom ob-shchestve" [A cultural shift in the Mature industrial society]. In Novaya postindustrialnaya volna na zapade. Antologiya, 249-260. Moscow: Academia, 1999.
Kolot, A. M., and Kravchuk, O. I. "Ekonomichno aktyvna liudy-na u novii ekonomitsi: teoretyko-metodolohichnyi analiz transfor-matsiinykh protsesiv" [Economically active people in the new economy: theoretical and methodological analysis of the transformation processes]. Rynokpratsi ta zainiatist naselennia, no. 2 (2015): 3-8.
Melnychenko, O. A. "Serednii klas: oznaky ta funktsii, napriamy ta zasoby derzhavnoho rehuliuvannia yoho rozvytku" [Middle class: features and functions, directions and means of state regulation of its development]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia, no. 1 (2014): 84-92.
Melnychenko, O. A. "Osoblyvosti stanovlennia serednyoho klasu v Ukraini: derzhavno-upravlinskyi aspekt" [Features of formation of middle class in Ukraine: state-administrative aspect]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, no. 1 (2008): 96-103.
Navrotska, N. A."Ekonomichni zakonomirnosti rozvytku serednyoho klasu" [Economic laws of development of the middle class]. Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, no. 186 (2003): 555-560.
Ovcharenko, V. V. "Rol maloho pidpryiemnytstva u pryskore-nni formuvanni serednyoho klasu v Ukraini" [The role of small businesses in accelerating the formation of a middle class in Ukraine]. Investytsii:praktyka ta dosvid, no. 15 (2012): 78-81.
Toffler, E. Tretya volna [The third wave]. Moscow: AST, 2010.
Tyutyunnikova, S. V., and Zadorenko, O. V. "Sredniy klass v transformatsionnoy ekonomike: ekonomicheskiye predposylki i osobennosti stanovleniya" [The middle class in transformational economy: economic preconditions and features of formation]. Sot-sialnaya ekonomika, no. 1-2 (2008): 92-105.
Veber, M. "Osnovnyye ponyatiya stratifikatsii" [Basic concepts of stratification]. Sotsiologicheskiye issledovaniya, no. 5 (1994): 147-156.
Vasyliuk, D. Ya. "Suchasni pidkhody do vyokremlennia sered-nyoho klasu (na prykladi Karpatskoho ekonomichnoho raionu)" [Modern approaches to the selection of the middle class (on example of Carpathian economic region)]. Rehionalnaekonomika, no. 3 (2012): 175-180.
