CC BY
21УДК 316.343.654
АХ1ЛЛЕСОВА П'ЯТА СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ СУСП1ЛЬСТВА ПЕРЕХ1ДНОГО ПЕР1ОДУ
Александрова О.С.
Для Iснування чисельного середнього класу сьогоднI в Украт практично вгдсутт необх1дт умови. Зараз у перех1дному суспшьствI формуеться протосереднш клас, що за певних обставин може перетворитися в повноцгнний середнш клас. Для цього необх1дно формувати вгдсутнг дом1нантн1 ¡дентифгкацшт ознаки, властивI середньому класу в розвинених крашах.
Ключовi слова: середнш клас, протосереднш клас, класичний середнш клас, суспшьство перехгдного пергоду.
Актуальшсть теми дослщження обумовлюеться перманентнютю кризи сощально-економiчноi i полггично1 системи в укра'нському суспшьств^ що вщбуваеться в останш двадцять роюв його розвитку. 1снування тiньовоi та елiтноi економжи, поглиблення олiгархiчних трансформацiй, посилення тенденцш соцiальноi дезiнтеграцii та iншi деструктивнi процеси, що вiдбуваються в сучаснш Украiнi, з новою силою демонструють першонеобхiднiсть пошуку тих чинниюв, що сприяли б стабiльностi в сусmльствi та подальшому його продуктивному розвитку на основi певного суспшьного iдеалу. Саме таким чинником i е середнiй клас.
Ступiнь науково!' розробки проблеми. За останнi два десятилптя проблематицi феномена середнього класу у вггчизнянш i закордоннiй суспшьнш думцi присвячено чимало робiт. Характерним для цих дослщжень е обмеження 'х суто соцiологiчними та/або економiчними рамками, без застосування соцiально-фiлософського анаизу феномена середнього класу в суспiльствi перехiдного перiоду.
Дослiдження специфiки середнього класу в суспiльствi перехiдного перюду визначимо за мету цiеi стат. Разом з цим, для поглиблення розумшня слабких моменпв його становлення наведемо деякi характеристики класичного середнього класу европейського зразка.
Середнiй клас у нормальнш ринковiй економiцi - основний платник податюв, вiд економiчного становища якого залежать iнвестицiйна
актившсть населення, стан державного бюджету, реаизащя державних сощальних програм та iншi найважливiшi соцiально-економiчнi процеси. У ринковш економiчнiй системi середнiй клас е оплотом сощальноi стабiльностi. Гарантом соцiального порядку середнiй клас робить його промiжне, середне положення на матерiально-майновiй шкалi, що свiдчить про певш успiхи й досягнення належних до нього людей. Представники середнього класу зацiкавленi в стабiльностi й, як мтмум, у збереженнi своiх соцiальних i матерiальних позицiй. Прагнення закршити досягнуте об'ективно пов'язане з небажанням змiнювати „правила гри", оволодшня якими дозволило iм зайняти стшке мiсце в суспiльствi. В процес вертикальноi мобiльностi середнiй клас також вщграе провiдну роль.
У розвинених крашах середнiй клас у змозi усвiдомити своi цiлi i висловлювати iх полiтичною мовою. Саме вш головним чином формуе моральнi стандарти суспшьства, його iдеологiю, оскiльки завдяки свош чисельностi домiнуе в судовш системi, релiгiйних i полiтичних оргашзащях. У цiлому його можна розглядати як гарант полпично!' свободи.
До щнностей класичного середнього класу европейського зразка як складових його культури можна вщнести, перш за все, вимоги соцiальноi справедливости прагнення стабшьност у правовiй державi, зацiкавлення у тому, щоб держава сприяла розвитковi дрiбного й середнього бiзнесу незалежно вiд форми власностi, досягнення матерiального добробуту, що е основним двигуном його дiяльностi.
Класичному середньому класу властивi такi функцii, що дозволяють йому вiдiгравати позитивну роль в оптимальному розвитку суспшьства: сощального медiатора; податкового донора; соцiального контролю; внутршнього iнвестора економiки; соцiального стабiлiзатора; ношя базових компонентiв нацiональноi культури i культурного iнтегратора суспiльства; вiн вщграе провщну роль у процесi вертикальноi мобiльностi; забезпечуе високу продуктивнiсть пращ; виробляе й поширюе знання, шформащю; визначае характер i структуру споживчого ринку; змiцнюе в суспiльствi
штегративш процеси, е головним актором у становленш й розвитку сощального партнерства; приймае та задае моделi споживчо!' поведiнки; середнiй клас виступае як сощальний iнститут, який впливае на ефективний розподш, iерархiю та рiвновагу економiчноi влади в суспшьств^ що визначае доступ до ресуршв i структуру розподiлу доходiв; забезпечуе ефективнiсть економiчноi влади (и розподш у суспшьств^ iерархiю i рiвновагу); вiн е джерелом вiдтворення квалiфiкованоi ро6очо!' сили; через iнститут професш, який лежить в основi вщносно!' стiйкостi середнього класу, вiдтворюеться людський, культурний та соцiальний капiтал професюнаив i менеджерiв; вiн забезпечуе стшкий технологiчний i економiчний прогрес, тому що це елемент соцiальноi структури, який мютить у собi ошб, якi вiдрiзняються високим професiоналiзмом i громадянською активнiстю; середнiй клас е сощальною опорою й головною рушшною силою реформ i, у свою чергу, створюе, освоюе та поширюе зразки соцiокультурних й iнновацiйних поведшкових практик; iнтелектуально забезпечуе оптимальний розвиток суспшьства.
У цiлому, основною функщею класичного середнього класу захiдного зразка е забезпечення економiчноi, соцiальноi та полггично! стабiльностi в краiнi.
Утверджуючи одиничнють або справжнiсть захiдного каттаизму, М. Вебер заперечував наявнiсть ендогенних чинниюв становлення подiбного в будь-якш з вiдомих йому цивiлiзацiй, але потенцiйно допускав !'х наближення до каттаизму захiдного типу через екзогенний вплив захiдноi моделi розвитку.
Модершзащя, яка перетворила унiкальнiсть Заходу в ушверсальний зразок розвитку, не приводила до тотожносп захiдних i незахщних суспiльств, а лише зближувала !'х у деяких вiдношеннях [10, с. 29].
У сучасних умовах розвитку свггових господарських процешв паралельно дшть тенденцii до конвергенцii та дивергенцп господарських систем при домiнуючiй ролi останньо1\ Тенденцiя до конвергенцii таких
систем пов'язана з одноманптастю техшко-технолопчно!' складово!' економiчного прогресу, яка е матерiальною базою будь-яко!' сучасно!' цившзацп. Дивергенцiя зумовлена культурними особливостями сощально-економiчних систем [5, с. 186]. Одним iз факторiв, що сприяе дивергенцп укра'нсько!' економiки вiд свггово!' економiчноi системи, е вiдсутнiсть масштабного середнього класу як результату розвитку ринково!' економжи i становлення громадянського суспiльства.
Для iснування чисельного середнього класу i сьогоднi в Укра'ш практично вiдсутнi необхiднi умови. Слщ звернути увагу на той факт, якщо в захiдних кра'нах експаншя ринку вiдбуваеться вже пiсля того, як iншi галузi (полiтика, шм'я, наука, засоби масово!' iнформацii) набули достатнього рiвня автономii стосовно одна одно!', то в суспiльствi переходного перiоду ринкова експансiя почалася ще до вiдокремлення цих сфер. У такш ситуацii соцiальнi суб'екти будують взаемодii в повнiй вiдповiдностi з ринковими iмперативами (его'зму й максимiзацii матерiального добробуту). Як результат - експаншя ринку набувае особливо потворш форми [4, с. 38].
На думку Д. Лейна, силу або слабюсть, стабшьнють або перехiднiсть катталютичного суспiльства можна вивчати в термшах концепцii громадянського суспiльства. Громадянське суспшьство створюють два основнi компоненти. По-перше, економiчнi асоцiацii, що формуються групами власниюв приватних активiв, використовуваних для одержання прибутку й реаизованих через ринок, за якими сто'ть клас буржуазп. Другою складовою е сощальш й полiтичнi асоцiацii, у тому чи^ полiтичнi партii та неурядовi органiзацii. У першiй, економiчнiй галузi можна знайти рушiйнi сили й основне джерело пiдтримки капiталiзму, що випливае з приватно!' власност на каштал. Друга сфера - це проспр, у якому вiдповiднi асощаци можуть формуватися i/або протистояти державi як легiтимнiй формi влади [6, с. 26-27].
Громадянське суспшьство в посткомушстичних кра'нах залишаеться слабким у двох сферах. Характерною особливютю перехщних суспiльств
завжди була хитюсть цих промiжних груп - i напередоднi ери державного сощаизму, i пiсля и завершення. Бiльшостi посткомунiстичних кра'н значною мiрою бракуе спонукально' енергii буржуазп та сильних неурядових органiзацiй, як об'еднують людей заради загальноi справи оргашзацш, що надають громадянам можливють брати участь у мiсцевому й мунщипальному життi.
Особливостi ринкових трансформацш, у свою чергу, призводять до розколу суспшьства на окремi групи, що дотримуються рiзних систем щнностей. У нас склався тип особистосп, що може бути названий, як вважае Ю. Левада, „людина лукава (лицемiрна)": вона говорить одне, а робить шше [3, с. 81]. До такого ж приблизно висновку дшшов член-кореспондент РАН Ж. Тощенко, який використовуе термiн „людина парадоксальна" [9].
Спошб життя кожно' з верств суспшьства позначаеться на мораи -нормах, зразках, мотивах i цшях поведiнки. Середнiй клас мае у своему розпорядженш лише и можливостi, якi доступнi „людиш лукавш (лицемiрнiй)", для неi характерна розбiжнiсть слова i дiла. Нижчий клас школи просто не в змозi дотримуватися моральних норм через низький рiвень життя [2, с. 228].
Вщ рiвня моральностi суспiльства залежить не тiльки його економiчний i соцiальний розвиток, але й iсторична перспектива. Суспiльство, що допускае незадовшьне матерiальне становище пенсiонерiв й швалщв, прогресування дитячо' безпритульностi й жебрацтва, не може вважатися моральним. Будь-який виробничий колектив з безпринципними, нечесними й безвiдповiдальними шдивщами нiколи не досягне високих результалв у роботi, бо в цьому колективi нiколи не буде продуктивно!' конкуренцп, а отже такий колектив не буде суб'ектом ринкових вщносин i носiем ринково' iдеологii.
Зауважимо, що моральнiсть суспiльства - це основа сощально' справедливостi. Першим показником сощально' справедливостi е розподiл доходiв. Так, у Швецii на 20% найбагатших сiмей у 1990-х роках припадало
37,5% доходiв, а на 20% найбщшших - 12%, тобто коефщент диференщацп доходiв дорiвнюе 3,1 разу. Невипадково середнш клас у Швецп представляе понад 80% населення [7]. В Укра'ш аналогiчне спiввiдношення, за офщшними даними (у ,д1ш", за рiзними оцiнками, знаходиться 30-50% доходiв), - майже 5 [1, с. 34]. Сюди ж можна вщнести i такий критерiй, як стандарти життя. Якщо в кра'нах Свропейського Союзу вiдношення прибутку 10 вщсотюв найбагатших людей до прибутку тако' ж кiлькостi найбiднiших становить 5:1-7:1 (у рiзних кра'нах), то в Укра'ш - 40:1. Тому говорити про наявнють соцiальноi справедливостi в Укра'ш поки що зарано.
У сучаснш науцi розробленi критерii для визначення класичного середнього класу. Ними е таю: особиста свобода, вшьна самостшна економiчна дiяльнiсть, власнiсть, доходи, освгга, стабiльнiсть, певнi соцiально-економiчнi щнност^
У сучасному трактуваннi особиста свобода може забезпечуватися тiльки правовою демократичною державою. Хоча и побудова продекларована як одна з цiлей проведених реформ, на сьогодш основне завдання полягае у створенш iнститутiв, як вiдповiдають такiй державi за назвами (Конститущя, Конституцiйний суд тощо). При цьому слщ ураховувати, що в переходному суспiльствi, у тому чи^ i в Украiнi, закон не розглядався як едина норма для вшх, включаючи державних чиновниюв i державу, а народ - як джерело влади (у всякому випадку, юридично, а не декларативно).
Закон сприймаеться i владою, i народом лише як зашб (форма) впливу першо' на громадян, а не як обмеження само' влади, що не зв'язана жорстким обов'язком дотримуватися юридичних припишв. При такш ситуацп людина не може вважатися повною мiрою особисто вiльною, бо, у кращому випадку, мае шанс на захист державою вщ протиправних дш шших людей, але не вiд сваволi само' держави. Це означае, що перша характеристика середнього класу у класичному його розумшш в нас вщсутня.
1з самого початку вшьна самостгйна економгчна дгяльнгсть значною мiрою тшла в „тшьову економжу", про що вже говорилося вище. Для стабшзацп суспiльного розвитку протосереднiй клас мае займатися своею економiчною дiяльнiстю легально, причому не за примусом. До того ж у нас, як тдкреслюе А. Ситников, до початку реформ не був розроблений нащональний морально-етичний i дшовий кодекс ведення самостшно!' економiчноi дiяльностi, i просто сподiватися на те, що зi змiною законодавства, податково!' системи та шших зовнiшнiх чинникiв малi й середш тдприемщ-„тшьовики" почнуть функцiонувати аналопчно „середньому класовГ' на Заходi, немае достатшх пiдстав [8, с. 29]. Отже, друга характеристика середнього класу в його традицшному розумiннi також вщсутня.
Основна частина власностг була прямо або побiчно отримана людьми, як ведуть самостiйну економiчну дiяльнiсть, через приватизацiю. Однак методи проведення приватизацп викликають серйознi сумнiви в и повнiй законностi. Дрiбнi акщонери - екс-працiвники радянських пiдприемств - е лише номшальними власниками.
Номшальне володiння розбещено впливае на його суб'екта й не формуе ринкового погляду на власшсть, який i становить основу психологii та соцiально-економiчних цiнностей середнього класу. Таким чином, третя характеристика середнього класу, яка е досить специфiчна i не в традицшному розумшш, властива для Захщно' ввропи.
Доходи, вiдповiдно до можливостей i якостi життя укра'нського „середнього класу" (точнiше, груп ошб, якi за шкалою доходiв займають мiсце останнього) не збiгаються з доходами представниюв середнього класу на Захода Тому необхiдно або знижувати стандарти доходiв i споживання, за якими визначають укра'нський „середнiй клас", або погодитися, що вш займае неналежне мiсце й не може виконувати ту роль, яку вадграе в „цившзованих" кра'нах.
Таким чином, п'ята традицшна характеристика середнього класу досить деформована.
Рiвень освгти поряд з розмiрами доходiв - найважливша додаткова характеристика „середнього класу". У розвинених кра'нах мiж цими параметрами в останш роки iснуе тюна кореляцiя. Науково-технiчна революцiя тут призвела до змши економiчного становища власника знань, прирiвнюючи його до власника катталу. Однак Укра'на знаходиться зараз у початковш фазi iндустрiального суспшьства, коли знання ще не е самостшним чинником виробництва, через це володшня ними зовсiм не гарантуе одержання доходiв, адекватних „середньому класовГ'. „Сама по собi ринкова економша не несе в собi внутршньо' потреби в знаннях, 11 природний iмператив - отримання прибутку. Сдиний варiант, при якому знання виявляться затребуваними, - швидке розгортання експортоорiентованих виробництв високотехнолопчно! продукцii" [8, с. 33].
Таким чином, у сучасних соцiально-економiчних умовах високий рiвень освiти ще не е шдставою включення И власниюв у „середнiй клас", що не вщповщае сучасним свiтовим тенденщям.
Особливостi iсторичного розвитку кра'ни не сприяли створенню широких середшх верств. При вщсутност самостiйноi економiчноi дiяльностi, приватно' власностi, демократично' та правово' (у захiдному значеннi) держави в людей не могли сформуватися соцгалъно-економгчнг й кулътурно-етичнг цтностг каношчного „середнього класу". Вщсутнють 'хньо' усталено' системи й неможливють реанiмувати И з минулого (як це вщбуваеться в кра'нах Схiдноi Свропи i частково в Прибалтищ) буде перешкоджати становленню „середнього класу".
Якщо 40-50% економiчноi дiяльностi знаходиться в „тiнi", то ш про яку стабшзуючу роль тдприемщв як потенцiйних представникiв укра'нського середнього класу говорити не приходиться.
Отже, можна зробити такий загальний висновок: характеристики й критерii, за якими визначаеться класичний середнiй клас захщного зразка в
сучасному украшському суспшьств^ вiдсутнi. Ми можемо говорити про наявшсть протосереднього класу, що за певних умов i при вирiшеннi зазначених проблем може перетворитися в повноцшний середнш клас. Для цього необхiдно формувати вщсутш домiнантнi iдентифiкацiйнi ознаки, властивi середньому класу в розвинених крашах. Незважаючи на тимчасовi труднощi, пов'язаш з неможливiстю забезпечення певних групових стандартiв споживання й матерiального добробуту такий тдхщ орieнтуe державу й громадянське суспiльство на використання вже юнуючих можливостей для складання сукупност ознак середнього класу i гуртування його як класу.
список лггератури
1. Васильченко В., Щетина Л. Основш проблеми формування середнього класу в Укра'ш / В. Васильченко, Л. Щет1н1на // Укра!на: аспекти пращ. Науково-економ1чний та культурно полгтичний журнал. - 2006. - № 3. - С. 31-35.
2. Кудрявцев В.Н. Нравы общества переходного периода / В.Н. Кудрявцев // Вестник Российской Академии наук. - 2002. - Т. 72. - № 3. - С. 222-229.
3. Левада Ю. А. «Человек советский» десять лет спустя / Ю.А. Левада // ВЦИОМ. Мониторинг общественного мнения. Экономические и социальные перемены. - М., 1999. - № 3. - С. 7-15.
4. Олейник А. Тоталитаризм рынка? / А. Олейник // Неприкосновенный запас. - 2003. - № 28. - С. 38.
5. Предборський В. А. Детшзащя економши у контекста трансформацшних процесш. Питання теорп та методологи : Монограф1я / Предборський В. А. - К. : Кондор, 2005. - 614 с.
6. Руткевич М. Н. Консолидация общества и социальные противоречия // Социологические исследования / Руткевич М. Н. // - 2001. - № 1. - С. 24-34.
7. Середнш клас Укра!ни: теор1я та сучасш тенденцп становлення / [Бондар I. К., Бугаенко С. О., Бвдак В. Я. та ш.] - К. : Видавничий д1м "КОРПОРАЦ1Я", 2004. - 582 с.
9. Тощенко Ж. Т. Парадоксальный человек / Тощенко Ж. Т. - М. : Гардарики, 2001. - 398 с.
Александрова Е.С. Ахиллесова пята среднего класса общества переходного периода.
Для существования многочисленного среднего класса сегодня в Украине практически отсутствуют необходимые условия. Сейчас в переходном обществе формируется протосредний класс, который при определенных обстоятельствах сможет превратиться в полноценный средний класс. Для этого необходимо формировать отсутствующие доминантные идентификационные признаки, присущие среднему классу в развитых странах.
Ключевые слова: средний класс, протосредний класс, классический средний класс, общество переходного периода.
Aleksandrova O.S. The Achilles Heel of the Middle Class in Transition Society.
For the existence of large middle class in Ukraine today there are practically no necessary conditions. Now in a transitional society formed the initial middle class, which under certain circumstances can become a full-fledged middle class. It is necessary to create the missing dominant identification features inherent to the middle class in developed countries.
Key words: middle class, initial middle class, classic middle class, transitional society.
