CC BY
47
Наведено визначення та розроблен тео-ретичн основи векторног тформацшног технологИ. Наведено опис розроблених тео-ретичних основ до ршення завдання плану-вання обсягiв навчальног роботи в умовах кредитно-модульног системи оргатзаци навчального процесу. Представлено основн компоненти i порядок реалiзацiг векторног шформацшног технологи планування обся-гiв навчальног роботи у вищих навчальних закладах Украгни
Ключовi слова: векторн тформацш-н технологИ, планування обсягiв навчальног роботи, кредитно-модульна система оргатзаци навчального процесу, навчальне
навантаження, навчальний план
□-□
Дано определение и разработаны теоретические основы векторной информационной технологии. Описано приложение разработанных теоретических основ к решению задачи планирования объемов учебной работы в условиях кредитно-модуль-ной системы организации учебного процесса. Представлены основные компоненты и порядок реализации векторной информационной технологии планирования объемов учебной работы в высших учебных заведениях Украины
Ключевые слова: векторные информационные технологии, планирование объемов учебной работы, кредитно модульная система организации учебного процесса,
учебная нагрузка, учебный план
□-□
Definition is made and theoretical bases of vector information technology are developed. The appendix of the developed theoretical bases to the decision of a problem of planning of volumes of study in the conditions of credit-modular system of the organization of educational process is described. The basic components and an order of realization of vector information technology of planning of volumes of study in higher educational institutions of Ukraine are presented
Keywords: vector information technologies, planning of volumes of study, credit modular system of the organization of educational process, an academic load, th^curriculum_
УДК 681.324 : 378.1
теоретичн1 основи векторних 1нформац1йних технолог1й та ix застосування до побудови систем планування обсяг1в навчальнот роботи у внз iii-iv р1вн1в акредитац1
А.О. Б^лощицький
Кандидат техычних наук, доцент* Кафедра основ шформатики Контактний тел.: 8 (044) 241-54-37 E-mail: bao@knuba.edu.ua, bao1978@gmail.com
С.В. Б^лощицька
Асистент
Кафедри прикладноТ математики* Контактний тел.: 8 (044) 241-54-02 E-mail: bsvetlana2007@ukr.net *КиТвський нацюнальний ушверситет будiвництва i
арх^ектури
пр. Пов^рофлотський 31, м. КиТв, УкраТна, 03680
1. Постановка проблеми
Для забезпечення ефективного функщонування вищих навчальних закладiв Украши в умовах впро-вадження Болонського процесу необхщно удоскона-лити 1х систему управлшня. Таке удосконалення в
першу чергу пов'язане з необхщшстю переходу на типовi схеми при реалiзащi практично в«х освигах процеав. Управлшня освггшми процесами характеризуемся щлою сукуптстю властивостей: складтстю та невизначешстю, багатокритерiальнiстю ршень, ди-намiчним характером цих процеав, суперечливктю та
у5
важко формалiзованим характером функцюнування елементiв системи управлшня.
Для ефективного управлiння ВНЗ в таких умовах необхщно: мати повну, своечасну, достовiрну шформа-щю про всi процеси в ВНЗ i бути озброеними найсу-часшшими способами використання цiеi iнформацii. У зв'язку з цим створення методiв i засобiв управлiння вищими навчальними закладами потребуе розвитку наукових основ i методологш управлiння складними оргашзацшно-техшчними системами, системотехш-ки, iнформатики, прикладноi математики, дослщжен-ня операцiй, системного аналiзу, теорii прийняття рiшень, штучного штелекту.
Наявнiсть невирiшених проблем iз застосування елементiв знань сучасних теорш управлiння по вщно-шенню до вищих навчальних закладiв, i нагальна проблема iх розв'язання зумовили актуальшсть наукових дослiджень i розробок, яким присвячена ця стаття.
2. Аналiз останшх дослщжень
Вiдмiнною рисою системи управлiння ВНЗ в Укра-iнi е планування i контроль за змютом вищоi освiти на рiвнi центральних органiв управлiння. Мшштер-ством освiти i науки Украши (МОiНУ) регламенту-ються напрямки i рiвнi пiдготовки фахiвцiв з рiзних спецiальностей [1-5]. Визначаеться перелiк обов'яз-кових, за вибором ВНЗ i за вибором студентiв дис-циплш, що мiстяться в кожному навчальному плаш. Встановлюеться мiнiмальний обсяг годин за кожною дисциплiною. МОiНУ здшснюе жорсткий контроль за наявнiстю обов'язкових дисциплш у навчальних планах кожного ВНЗ i дотриманням установленого мжмуму годин. Така практика управлiння значною мiрою вiдрiзняеться вiд практики управлшня вищою освiтою в розвинених захщних краiнах, де ВНЗ мають значну автономт у визначеннi змiсту навчання [67]. Тому вдосконалення управлшня системою вищо' освiти нерозривно пов'язане зi змiною в органiзацiйнiй структурi i принципах управлiння кожного ВНЗ. А це вимагае створення i впровадження ефективних шфор-мацiйних систем i технологiй управлiння ВНЗ.
1снуюча структура iнформацiйних технологiй ВНЗ, передбачае комплексну автоматизащю виконан-ня б^ьшоси основних функцiй управлiння ВНЗ. Таю технологи забезпечують управлiння всiма видами дь яльностi вищого навчального закладу, 1х недолiком е значна залежшсть вiд точностi проектування всiеi системи в щлому. Адже не врахування необхщносп вирiшення тiеi чи iншоi задачi веде до проектування вах функцiй i iнформацiйних структур системи.
Останшм часом виконано чимало дослщжень з питань визначення особливостей управлшня ВНЗ, аналiзу умов '¿х функцюнування, формалiзацii управ-лiнських функцiй тощо [7-9]. Однак деяю аспекти реалiзацii управлiнських функцiй у вiдповiдностi до Болонського процесу, зокрема и, що стосуються створення орiентованих на системне планування навчального процесу шформацшних технологш в публiкацiях висвилена недостатньо. 1снуе потреба в створеш ш-формацiйних систем та технологш, яю б дали змогу швидко та оперативно адаптувати плани навчання до стану оточуючого середовища, умов реалiзацii Бо-
лонського процесу у ВНЗ та рiвня знань студентiв [9-13]. Це питання е передуам актуальним у зв'язку з впровадженням кредитно-модульноi системи ор-ганiзацii навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах та необхщшстю ефективного планування в«х процеив розробки навчально-ме-тодичного забезпечення тдготовки фахiвцiв за цiею системою з врахуванням вимог ECTS [1,5,7].
3. Невиршеш ранiше частини проблеми
Не дивлячись на те, що задача створення шформацшних систем управлшня навчальним процесом ставилась перед вищими навчальним закладами ще з моменту використання ЕОМ 2-3-го поколшня до сих тр вона не знайшла ефективного виршення [14-17]. Основна причина - и велика складшсть. Для виршен-ня складних задач у будь якш галузi як едино дiевий зарекомендував себе метод декомпозицii. Коли складна задача роздшяеться на бшьш простi, якi i вирiшуються. Цей тдхвд до вирiшення задач автоматизацп управ-лiння ВНЗ призвiв до виникнення безлiчi програмних засобiв, яю погано iнтегруються i унiфiкуються в масштабах краши. Потрiбен шший, системний пiдхiд, який тим не менше буде базуватися на декомпозицп системи управлiння ВНЗ з штегращею окремих компонентiв в едину шформацшну систему.
На цьому етапi розвитку методологш управлш-ня, а також впровадження нових методик навчання, пов'язаних з Болонським процесом перед розробни-ками систем управлшня ВНЗ виникае проблема створення принцитально-нових мобшьних iнформацiйних технологiй, як могли б перебудовуватися пiд швидко змiнюванi умови роботи вищих навчальних закладiв. Такi технологii можна було б створювати як технологи, орiентованi на конкретний одноразовий продукт, а значить при '¿х створенш можна було б застосувати мето-долопю управлiння, орiентовану на створення одинич-них екземплярiв продуктiв - методолопю управлiння проектами, яка е одним з найефектившших сучасних напрямюв в областi удосконалення дiяльностi складних оргашзацшно-техшчних систем, до яких безумовно вщносяться i вишi навчальш заклади [18-19].
4. Постановка завдання
Забезпечення ефективноi роботи вищих навчальних закладiв Украiни в умовах впровадження Болонського процесу вимагае створення спещальних методiв i засобiв обробки iнформацii, якi дозволили б поеднувати в собi рiзнобiчнi процедури управлшня господарською дiяльнiстю ВНЗ, управлшня навчальним процесом, управлшня контингентом студенпв, управлшня навчальним навантаженням, управлшня процесами лщензування i акредитацii, та ш. Недостат-не дослiдження проблеми, и актуальнiсть, висувають об'ективнi потреби в розробленш та впровадженнi нових методiв та засобiв автоматизованого управлшня у вищих навчальних закладах Украши. 1снуе потреба в створеш шформацшних систем та технологш, яю б дали змогу швидко та оперативно, планувати та управ-ляти вама видами дiяльностi ВНЗ [9-11].
З огляду на дощльшсть розробки та впровадження нових пiдходiв до процесу реалiзацiï управлшських технологiй у ВНЗ, зокрема на створення шформацшних технологiй планування навчання студентiв та навчальноï роботи викладачiв, постае завдання: визначити специфжу реалiзацiï iнформацiйних техно-логiй у вiдповiдностi до кредитно-модульноï системи органiзацiï навчального процесу. А також теоретично обгрунтувати та розробити структуру iнформацiйноï технологiй планування обсяпв навчальноï роботи з врахуванням вимог ECTS [12].
5. Основний MaTepiai дослщжень
Прогресивнi змiни, якi ввдбуваються в галузi освiти Украши потребують вирiшення важливих завдань за-безпечення продуктивно! роботи вищих навчальних закладiв, розвитку нових технологш управлiння, яю забезпечують пiдвищення якостi освiти. Таю технологи можуть базуватися на точнш, повнш, своeчаснiй iнформацii та ефективних шструментах 11 переробки i використання. А значить, в основi цих технологiй по-виннi знаходитися сучасш науково-методологiчнi засади побудови складних оргашзацшно-техшчних систем.
Розробка автоматизованих систем управлшня ви-щими навчальними закладами (АСУ ВНЗ) в колиш-ньому СРСР розпочалась ще в 70-х роках. Щ системи базувались на кнуючш тодi концепци командно-ад-мiнiстративного управлiння i завдяки цьому мали типову (однакову для вах ВНЗ) систему управлшня навчальними закладами [14]. Процес розробки ре-гламентувався единим документом «Типове техшчне завдання на створення системи управлшня вищим учбовим закладом». Основною метою визначення структури АСУ ВНЗ було створення типово! системи управлшня ВНЗ на основi титзацп складу та функцш комплекав задач i пiдсистем АСУ ВНЗ [15-17].
На сучасному етат розвитку управлшня вищими навчальними закладами використання титзовано! системи управлiння в системi ринкового управлiння економiкою е неможливим i призведе до зниження темтв розвитку вищих навчальних закладiв. Тому необхiдна розробка нових шформацшних систем i тех-нологiй, орiентованих на вирiшення функцiональних задач конкретного вищого навчального закладу, але на унiверсальнiй науково-методолопчнш базi.
В рамках кожного вищого навчального закладу iснуе велика юльюсть функцiональних задач, якi ви-ршуються в бiльшiй чи меншiй степеш iнтеграцii в iнформацiйних технологiях ВНЗ. Щ слабо структуро-ванi задачi вирiшуються унiкальними сукупностями методiв i засобiв i iнтегруються лише в процесах ш-формацiйноi взаемодii по схемi «iнформацiйний продукт одного компоненту шформацшно! технологii ^ шформацшний ресурс iншого компоненту шформа-цшно! технологи». При вирiшеннi рiзнонаправлених функщональних задач використовуеться багато структур шформацшних продукпв i ресурсiв, багато рiзних методiв i засобiв, застосовуються рiзнi критерii оцiнки ефективностi технологш. Тому краще вiдiйти вiд кла-сичних методiв створення iнформацiйних технологш, як щлшних сукупностей методiв i засобiв перетворен-ня iнформацiйного ресурсу в шформацшний продукт
i говорити про амейство орiентованих на отримання рiзних продуктiв iнформацiйних технологiй.
5.1. Застосування проектного пщходу до реаизацп iнфоpмaцiйних тeхнологiй
Особливiстю такого тдходу е нацiленiсть кожноï елементарноï iнформацiйноï технологiï на формуван-ня ушкального iнформацiйного продукту. Що поеднуе цей тдхщ з проектним. Адже результатом проекту е також ушкальний продукт. Але ж умови реалiзацiï шформацшних технологш не ушкальш. Тому виникае питання. Чи можна до реалiзацiï шформацшних технологш застосувати проектний тдхщ?
Розв'язуючи це питання будемо виходити з характеру продукту, який е результатом технологи i проекту. Традицшно - проект це одноразовий захщ. Тому в проект продукт завжди одноразовий i ушкальний. Методи i засоби технологш використовуються постшно, без об-меження в чась Практично неможливо придумати приклад «одноразово':!» технологи. Циклiчнiсть технологи визначаеться характером продукту цiеï технологи. В технологи продукт найчастше формуеться перюдично. Але якщо мова йде не про матерiальнi, а про шформа-цiйнi технологи то треба врахувати, що в шформацшних технолопях продукт завжди ушкальний (немае сенсу отримувати ту шформащю, яка вже отримана). Кожен одиничний шформацшний продукт проекту мае свою ушкальну адресу в шформацшному просторi ВНЗ. Але умови реалiзацiï технологш в загальному випадку постшш. З цього слщуе, що жодна технолопя не може мктити проекти. Осюльки являе собою сукуп-нiсть методiв i засобiв з заданим порядком '¿х реалiзацiï. Це статична структура потрiбних перетворень шфор-мацiï. Але самi перетворення (реалiзацiя технологи) може мктити проекти. Особливо якщо продукт та^ технологи одноразова iнформацiя.
Наприклад - шформацшна технологiя пiдготовки навчального процесу. Формування навчальних плашв i робочих програм. Це операцшна дiяльнiсть. Але ввд-криття новоï спещальност - проект. В рамках проекту готуються рiзнi iнформацiйнi матерiали, в том чи^ навчальний план i робочi програми. Таким чином, можна видшити частину проекту (деякий тдпроект) в рамках якого ведеться тдготовка цих матерiалiв. Значить, цей тдпроект забезпечуе реалiзацiю технологи управлшня навчальним процесом (термши новi, умови шш^ iншi i вимоги вщносно «операцiйноï» технологи пiдготовки наведених матерiалiв). Таким чином в проект реалiзуеться частина технологи по управлшню навчальним процесом. Таку частину технологи, яка орiентована на отримання одноразового шформацш-ного продукту i реалiзуеться в рамках деякого проекту будемо вважати проектним технолопчним вектором. Крiм того, можна видiлити фрагменти iнформацiйноï технологiï, якi орiентованi на отримання деякого класу продукпв (розклад занять, навантаження викладачiв, тести та ш.), якi реалiзуються для отримання конкретного ушкального продукту заданого класу в рамках операцiйноï дiяльностi ВНЗ. Таю фрагменти шфор-мацiйноï технологи будемо називати операцшними тeхнологiчними векторами. Проектш i операцiйнi тех-нолопчш вектори являють собою систему орiентова-
них на отримання ушкального продукту перетворень напрямку, який задаеться порядком застосування ме-тодiв i засобiв iнформацiйного простору ВНЗ.
Пiдхiд до побудови шформацшних технологiй, який основуеться на видшенш i реалiзацii технолопч-них (проектних i операцiйних) векторiв будемо нази-вати векторним пiдходом до побудови шформацшних технологш.
У векторного тдходу проглядаеться двi основнi переваги перед шшими пiдходами до створення шформацшних систем i технологiй. По перше, це декомпози-цiя досить складноi органiзацiйно-технiчноi системи вирiшення функцюнальних задач ВНЗ на простi, орь ентованi на отримання одиничного шформацшного продукту компоненти - технологiчнi вектори. По дур-ге, якщо ми можемо зазначити, що ця, чи шша частина технологи реалiзуеться через проект, то, ввдповщно, до реалiзацii технологii можна застосувати проектний тдхщ. А це дозволяе використати достатньо потуж-ний iнструмент проектного менеджменту для удоско-налення процесiв управлшня ВНЗ.
В чому особливiсть цього шструменту? Актуальнiсть використання методологii управлшня проектами для Украши визначаеться зростаючою складшстю проектiв i органiзацiй, яю здiйснюють наукову, освiтню, вироб-ничу i iншi види дiяльностi. Використання методологii Управлiння Проектами для побудови систем управлшня вищими навчальними закладами надае можливють по-будувати динамiчну систему, яка зробить управлiння ВНЗ бшьш гнучкими, а це, в свою чергу, дозволить ВНЗ впроваджувати новi методологи управлшня без особливого втручання в iснуючi i пристосуватись до швидких змiн економiчнiй ситуацii в державi. Але на цьому шляху е одна суттева проблема. Методолопя Управлшня Проектами розроблялась на досввд виконання проекпв, процеси i продукти яких формуються в матерiальному середовишi. Проекти ВНЗ, це проекти, в основi яких знаходяться шформацшш процеси i продукти. Як слвдуе з робiт, що були присвячеш застосуванню методологii Управлшня Проектами в вищих навчальних закладах, юнуе ряд специфiчних особливостей цiеi предметноi областi. Особливостей, якi вимагають розвитку методологи Управлшня Проектами в напрямку, пов'язаному з «шформацшними» проектами - проектами, продукти яких являються шформацшними, а процеси пов'язаш, в основному, з переробкою шформаци в тдроздшах ВНЗ. Саме тдхвд в рамках векторних шформацшних технологш дозволяе адаптувати методолопю управлшня проектами до специфжи дiяльностi ВНЗ, до реалiзацii «iнформацiйних» проектiв.
5.2. Векторш iнформацiйнi технологи
Авторами пропонуеться використати векторний пiдхiд до автоматизаци управлiння навчальним про-цесом. Технологи, яю являють собою сукупшсть тех-нологiчних векторiв орiентованих на отримання ш-формацiйних продуктiв, яю потiм використовуються для вирiшення функцюнальних задач (а не традицшш - орiентованi на вирiшення функцiональних задач, в результат чого формуються шформацшш продукти) будемо називати векторними. Векторш шформацшш технологи на вщмшу вщ матричних (двокомпонент-
них) являють собою п-компонентш структури (кожен компонент представляе собою один технолопчний вектор) яю базуються на рiзних пiдмножинах методiв i засобiв перетворення iнформацii, але в сукупност представляють собою едину рiзноорiентовану шфор-мацiйну технологiю (рис.1).
Рис. 1. Векторна шформацшна технолопя в iнформацiйному просторi ВНЗ
В основi векторноi iнформацiйноi технологii ле-жить подальший розвиток iдей, методiв i моделей, якi розроблено в рамках наукових основ матричноi iнформацiйноi технологii [18-19]. Розглянемо питання побудови таких технологш бшьш детально.
Математично, векторна шформацшна технолопя являе собою сукупшсть технолопчних векторiв перетворення шфорормацшного ресурсу в iнформацiйний продукт. Щ вектори задаються функцiею
л(й=Ф(О,Г)
де Л№ =[^а4,а2, ,ар^ - вектор параметрiв для j-го ( j = 1,п ) компоненту iнформацiйноi технологii О-ий технологiчний вектор);
ф(...) - функщя, що задаеться алгоритмiчно;
О - шформацшний простiр ВНЗ;
Г - задач^ якi вирiшуються в ВНЗ.
Кожен вектор задаеться координатами в шформа-цшному просторi ВНЗ:
А® = [а®,а®,...,а®,...,а®] .
Кожна координата вектора вiдображае мiсце даноi технологii в одному з вимiрiв. Координати векторiв в кожному з вимiрiв наскiльки рiзнi, наскiльки рiзнi ознаки технологiй, що вiдображенi в цьому вимiрi. В операцiях над векторами вщстань мiж ними в деякому вимiрi задаеться рiзницею координат в цьому вимiрi. Це не може бути використано для обчислення рiзницi в тих ознаках, яю можуть бути вимiрами простору. Наприклад, реалiзацiя деяких методiв чи засобiв, ви-конавцi чи вхiдна шформащя. Тому пропонуеться застосувати до визначення координат вектора зворотнш тдхщ. Кожна координата вектора представляеться
вщстанями до координат шших векторiв (в цьому вимiрi) - вiдстанню мiж ознаками. Тому координата вектора буде задаватися не одним числом, а кортежем, що ввдображае набiр «рiзниць» по цiй координат з ш-шими технологiчними векторами:
а® =< 1(1),1(2),...,1р),...,1(") > .
Тодi
Vj:lp) = 0 .
Можливi значення вiдстаней:
1.1® = = 1 - максимальна вщстань. Визначае про-тилежш значення ознак рiзних технологiчних векто-рiв. Рiвнозначне тому, що компоненти технолопчних векторiв у вимiрi даноi ознаки не перетинаються.
2. 0 < 1® = 1®' < 1 - визначае подiбнi значення ознак рiзних технологiчних векторiв. Рiвнозначне тому, що компоненти технологiчних векторiв у вимiрi даноi ознаки перетинаются.
О < 1® 1= 1? < 1
3.1® = 1,0 < 1®' < 1 - визначае входження в значен-ш ознак рiзних технологiчних векторiв. Рiвнозначне тому, що компонент одного технолопчного вектора у вимiрi даноi ознаки входить в iнший.
1® г 1« = 0
В подальшому плануеться розробити математич-ний апарат для обчислення ввдсташ мiж ознаками компонентiв одного вимiру рiзних технологiчних век-торiв, а також вщсташ мiж технологiчними векторами в щлому. Це дасть можливiсть створювати оптимальш послiдовностi формування технологiчних векторiв, що забезпечить мiнiмальний час та варткть створення iнформацiйний технологiй.
Самими суттевими вимiрами в iнформацiйному просторi е:
• iнформацiйний ресурс технолопчного вектора (а®);
• шформацшний продукт, технологiчного вектора (а®);
• задача, на яку спрямований технологiчний вектор (а®);
• функци, методи i засоби технологiчного вектора ( а® ).
Створення векторноi iнформацiйноi технологii на перетинi процесiв, що забезпечують формування уш-кального шформацшного продукту (а iнформацiйний продукт завжди ушкальний, немае необхiдностi от-римувати ту шформащю, яку вже отримано) тех-нологiчних векторiв дозволить оптимальним чином побудувати структуру засобiв, мiнiмiзувати витрати на '¿х створення, забезпечити мобшьне налаштування програмно-iнформацiйноi системи, що реалiзуе наве-дену технологiю на новi умови функцiонування, швид-ко i оперативно створювати новi засоби, якi будуть органiчно поеднуватися з юнуючими iнструментами векторноi iнформацiйноi технологи.
5.3. Застосування векторного тдходу до побудови шформацшно! технологи планування навчального процесу
4.1к) = 1(к) = 0 - визначае ствпадшня ознак рiзних технологiчних векторiв. Рiвнозначне тому, що компонент одного технолопчного вектора такий самий, як i компонент iншого технологiчного вектора у вимiрi вибраноi ознаки.
Створення та впровадження та^ технологii дозволить тдшти диференцiйовано до виршення всiх задач управлiння ВНЗ. Але особливо щкавою i складною е проблема управлшня навчальним процесом, особливо в тш частинi, що ввдноситься до планування. В плану-ванш навчального процесу видiляеться кiлька задач, зокрема, генераци навчальних планiв, яю оптимальнi по навчальному навантаженню, управлшня контингентом студентв i викладачiв, планування самого навчального навантаження студентв i викладачiв ВНЗ, планування розкладу занять (рис.2). При традицш-ному пiдходi до побудови шформацшних систем ВНЗ необхiдне проектування щлюно' процедурноi складо-во', що виршуе наведенi задачi. I проектування единоi iнформацiйноi бази.
Рис. 2. Структура векторноТ технологи планування навчального процесу
Системность векторного тдходу забезпечуеться описом взаeмодiй i взаeмовпливiв ресурсiв i продуктiв кожно1 з технологш. Системи векторних технологiй мобшьш, легко можуть поповнюватися новими компонентами i реалiзовуватися з використанням методологii управлiння проектами. Це дае можливiсть зменшити час i витрати на створення i впровадження програмно-iнформацiйних засобiв технологii управлiння ВНЗ.
Системний тдхвд до побудови таких шформацш-них технологiй проявляеться в необхвдноси поеднан-ня в процеа вирiшення кожноi задачi двох напрямюв дiяльностi - вирiшення функцiональних задач i фор-мування в процеа вирiшення цих задач шформацш-ного ресурсу компоненпв, якi вирiшують iншi функ-цiональнi задачi.
Тому в методах i засобах векторноi iнформацiйноi технологii видiляються компоненти, якi забезпечують вирiшення задач проектiв ВНЗ, i компоненти, якi фор-мують шформацшний ресурс iнших компонентiв. Все це добре видно на рис.2. У взаемоди цих компоненпв формуються технолопчш вектори розвитку шформа-цiйного простору ВНЗ через виршення задач i форму-вання iнформацiйного ресурсу шших задач.
Основне завдання векторноi iнформацiйноi техно-логii - поеднати рiзноорiентованi операцiйнi i проек-тно-управлiнськi процеси в единш технологiчнiй си-стемi для породження новоi рiзнобiчноi шформацп по дiяльностi навчального закладу на основi формування i використання документальноi бази даних, яка скла-даеться з навчальних плашв, опису академiчних груп студентiв, довiдника викладачiв ВНЗ, нормативiв на розрахунок навантаження, шформацп з Мшштерства освiти i науки Украши, та iншi.
6. Висновки
В стати вирiшена задача побудови наукових основ векторноi iнформацiйноi технологи, як технологи компоненти яко'1 орiентованi на отримання унiкального шформацшного продукту (по аналогii з проектним тдходом), що забезпечуе формування необхiдноi ш-формацii для вирiшення рiзнобiчних функцiональних задач ВНЗ. Застосування векторних шформацшних технологiй в управлiннi ВНЗ дозволить оперативно i в повному обсязi вирiшувати функцiональнi задачi i формувати в процесi вирiшення цих задач необхщний для дiяльностi ВНЗ шформацшний ресурс.
7. Перспективи подальших розвщок у даному напрямку
Розроблеш основи векторних iнформацiйних технологш потребують подальшого втiлення в конкрет-них методах i засобах автоматизованоi шформацш-ноi системи розрахунку навчального навантаження в вищих навчальних закладах 3-4 рiвнiв акредитацii. Подальшiй розробщ методiв i засобiв планування навчальноi роботи викладачiв i студентiв в рамках векторноi iнформацiйноi технологii управлшня ВНЗ будуть присвяченi наступнi роботи авторiв.
Лiтература
1. Вища осв1та Украши 1 Болонський процес: Навчальний поабник / За редакщею В.Г Кременя. Авторський ко-лектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук,
В.В. Грубшко, 1.1. Бабин. - Терношль: Навчальна книга -Богдан, 2004.-384с.
2. Вернидуб Р. М. Органiзадiя i управлiння навчальним процесом у вищому навчальному закладк Навч. посiбник / Нацюнальний педагогiчний ун-т iм. М.П.Драгоманова.
— К. : НПУ iм. М.П.Драгоманова, 2005. — 110с.
3. Якубовський О.П. Управлшня навчальним процесом. Навчально-методичний посiбник. - О.: "АстроПринт", 1999. - 231с.
4. Тимчасове положення про оргашзащю навчального процесу в кредитно-модульнш системi шдготовки фахiвцiв. Затверджено наказом Мiнiстерства осв™ i науки Укра!-ни вщ 23.01.2004 р. № 48 "Про проведення педагопчного експерименту з кредитно-модульно! системи органiзадii навчального процесу".
5. Наказ Мшютерства освiти i науки Укра!ни вщ 20.10.2004 р. № 812 "Про особливосл впровадження кредитно-мо-дульно! системи оргашзаци навчального процесу".
6. Файвименко Л.В. Управление проектами: зарубежный опыт, необходимость i возможность его использования в Украине в период перехода к рынку. - К.: НАН Украины, Институт экономики промышленности, 1991. - 126 с.
7. Биков В.Ю.Моделi оргашзацшних систем вщкрито! осв™: Монографiя.- К.: Атака, 2009.- 684 с.
8. Камшський О.Е. Новi шформацшш технологи в управ-лшш багатофункцiональними об'ектами (на практицi системи управлшня вищими навчальними закладами).
- К.: 1997, Ки!вський надiональний економiчний шсти-тут. - 184 с.
9. Лiзунов П.П., Бiлощицький А.О. Моделi та засоби формування комплексного шформацшно-осв^нього середо-вища навчального закладу // Системи обробки шформа-цп. - Х.: ХУ ПС, 2007. - Вип. 5(63). - С. 2-7.
10. Билощицкий А.О., Лизунов П.П., Мыснык Л.Д., Тес-ля Ю.Н. Информационные технологи в управлении научно-образовательным процессом высшего учебного
заведения // Вюник Схщноукрашського нацюнального ушверситету ¡м. В. Даля. Науковий журнал №8(126) Ча-стина 1 - Луганськ: СНУ ¡м. В. Даля, 2008. - С.287-293.
11. Бшощицький А.О., Демченко В.В. Розробка штегрова-них ¡нформацшних засоб1в для забезпечення впровад-ження кредитно-модульно' системи в сфер1 навчання // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. Укра'нська державна академ1я зашзничного транспорту. Технолопчний центр. - Харгав. - 2007. С. 20-28.
12. Полщук В.Т. Дослщження норматив1в та управлшня розрахунками навчального навантаження у вищому заклад! осв1ти / В. Пол1щук, Ю. Тесля, Ю. Триус, К. Лев-гавський // Вища шк. — 2006. — N 1. — С. 35-52.
13. Ясенова 1.С. Математична модель технологи формування навчального плану вщповщно до кредитно-модульно' системи оргашзаци навчального процесу//Автоматизо-ваш системи управлшня 1 прилади автоматики. Харгав, ХНУРЕ. - 2007. Випуск 139. С.68-73.
14. Королев М.А., Автоматизированная система высшей школы. - К.: Высшая школа. 1972. - 156с.
15. Автоматизированные системы управления ВУЗОМ: Сборник научных трудов. - Новосибирск.: НГУ, 1978.
- 175с.
16. Осташенко Л.В. Организация АСУ МИИГА. - М.: МИИ-ГА, 1980. - 134 с.
17. Ямпольский В.З., Чуликов И.Л., Автоматизация управления высшей школой. - Воронеж.: Издательство Воронежского университета, 1987. - 267с.
18. Тесля Ю.Н., Оберемок И.И. Система задач 1 структура матричной информационной технологи управления высшим учебным заведением // Вестник ЧИТИ, 1999.
- №2.- С. 8-12.
19. Тесля Ю.Н. Методы проектирования матричных ¡нформацшних технологий управления проектами/радиоэлектроника 1 информатика, 1999.-№2.-С.111-115.
