CC BY
68Найбшьше виховне значення icropiï, на думку С. Русово1, полягае в тому, що вона «дае учням розумiння сучасного, полiтичного, сощального, економiчного становища рiзних держав»; розкривае значення громадянства; допомагае зрозумiти роль i «себе самого як окремого громадянина, як природний вияв юторичного життя» [2, с. 260]. Мюце iсторiï як навчального предмета у формуванш духовностi особистостi, наголошувала С. Русова, насамперед полягае в тому, що вона не лише дае учням знання факпв давноминулого життя, але й дозволяе 1'м зрозум^и мотиви, що керували виступами реальних громад, реальних людей, ïхня моральна свщомють мае можливiсть зростати на бiографiях визначних осiб, на ïхньому духовному пiднесеннi, на ïхньому палкому патрiотизмовi. Щоправда, у цьому випадку С. Русова вважае дiевою юторда власного краю, де великий патрютичний настрiй можуть створювати рiзнi мiфи, легенди героïчного змiсту [2, с. 261].
Зауважимо, що систематичний та цшеспрямований вплив на учнiв навчальних предметiв гуманiтарного циклу, зокрема етико-фшолопчних, водночас сприяе поглибленню й збагаченню 1'х лiтературних знань; розширенню лексичного запасу рiдноï мови й формуванню мовленневих умiнь; виробленню умiнь ощнювання подiй та вчинкiв людей у художшх творах, що, врештi-решт, розвивае здатшсть до оцiнно-етичних суджень; не лише виховуе позитивш морально-етичнi якосп та стимулюе до засвоення й виконання узвичаених у суспiльствi моральних норм, але й спонукае до свщомого морального вибору в будь-якш ситуацiï, визначення та захисту власно1' громадянсько1' позицiï особистостi. Адже, як стверджувала С. Русова, кiнцевою метою виховання «...завжди була i е благочиннють - моральнiсть, i все навчання мусить виробити в дитиш такий свiтогляд, при якому краса й добро стояли б на такому грушт, щоб просто промовляли до ïï розуму й перемагали в нiй той его1'зм, що в кожнш дитинi пануе довгий час» [2, с. 275-276].
Отже, аналiз розвитку питання щодо виховного потенцiалу гуманiтарних дисциплiн у втизнянш педагогiчнiй думцi дозволив пiдсумувати, що, як у минулому, так i сьогодш, духовне виховання засобами гумаштарних наук впливае на свщомють i почуття й сприяе формуванню високих iдеалiв людини як носiя добра та душевно1' краси.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. - Казань: Изд-во казанского университета, 1988. - 438 с.
2. Русова С. Вибраш педагопчш твори : у 2 кн. Софiя Русова. - Кн. 2. - К. : Либщь, 1997. - 318 с.
3. Ушинский К. Д. Родное слово: книга для учащихся : собр. соч. в 11-ти т. / Константин Дмитриевич Ушинский. - М. : Учпедгиз, 1979. - Т. 6. - С. 265.
4. Ушинський К. Д. Вибраш педагопчш твори : у 2 т. / К. Д. Ушинський. - К. : Радянська школа, 1983. - Т. 1. - 487 с.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ,ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ВИХОВАТЕЛ1В ДНЗ
Кравчук Н. П.
Укрална, м. Умань, Уманський державний педагогiчний утверситет
ÏMern Павла Тичини
Abstract. The article deals with theoretical basis of formation the health-preserving competence of future teachers of preschool educational institutions in higher education. Characterized pedagogical conditions, which has a special role in the learning process, according to certain structural components (cognitive-intellectual, motivational-valued and practical-active) formation of health-preserving competence.
Гарне здоров'я - основна умова для виконання людиною и бюлопчних i соцiальних функцiй, фундамент самореалiзащ! особистостi. За роки навчання в педагопчному коледжi студенти мають здобути глибокi, рiзнобiчнi знання про здоров'я людини з рiзних галузей науки, що е пiдrрунтям для формування умшь i навичок, яю допомагають людинi пiдтримувати власне здоров'я.
Пасивнiсть студенев до власного здоров'я та оздоровчо! дiяльностi за ствердженням вчених (В. Базильчук, В. Бшокур, О. Вацеба, Л. Волков, С.Закопайло, М. Зубалш, О.Куц та ш.) обумовлена шмейним, шкiльним, вузiвським вихованням, вiдсутнiстю необхщно! мотиваци на усiх етапах фiзичного вдосконалення i становлення людини. Останшм часом спостерiгаеться тенденцiя фiзично! шертносп молодого поколiння. Студентська молодь бшьшу частину вiльного часу проводить перед екраном телевiзора або комп'ютера (69,4 %) [ 1, с. 211].
Викладене вище вказуе на актуальшсть, теоретичну та практичну значущiсть шднято! проблеми.
Метою статтi е виокремити, обгрунтувати й описати педагогiчнi умови, вщповщно до структурних компонентiв та визначити особливосп ефективного використання у процес формування здоров'язбережувально! компетентностi у майбутшх вихователiв дошкiльних навчальних закладiв у процес фахово! пiдготовки з урахуванням специфiки сучасних тенденцiй у вищш освiтi.
Формування здоров'язбережувально! компетентностi та готовшсть майбутнiх вихователiв до здоров'язбережувально! дiяльностi, розглядаеться нами як штегративне утворення особистостi, що складаеться з таких структурних компонента: когштивно-штелектуальний, мотивацiйно-цiнiсний, практично - дiяльнiсний.
1. Когттивно-ттелектуальний компонент формування здоров'язбережувально! компетентносп у майбутшх вихователiв визначаеться нами як система знань про збереження, змщнення та вiдновлення здоров'я, як свого, так i оточуючих, озброення дiалектичним пiдходом до пiзнавально! i практично! дiяльностi здоров'язбереження, бажання опановувати новими знаннями в означенiй галузь
2. Мотивацтно-щнтсний компонент формування здоров'язбережувально! компетентносп у майбутнiх вихователiв, визначаеться нами як система усвщомлення сво!х потреб, iнтересiв, цiлей, мотивiв, важливосп цiнностей здорового способу життя, мотиваци на дотримання його норм, вщповщно до вимог суспiльства, колективу, що дае змогу реалiзувати розв'язання певних завдань, осмислення i оцiнка умов, за яких вщбуватимуться майбутнi дп, актуалiзацiя досвiду, пов'язаного з виконанням завдань i вимог подiбного характеру, позитивне ставлення до здоров'язбережувально! дiяльностi та до майбутньо! професi!.
3. Практично - дгяльшсний компонент формування здоров'язбережувально! компетентносп у майбутшх вихователiв визначаеться нами як спроба, намiр, зусилля та готовшсть до ди. Показниками практично - дiяльнiсного компонента е системшсть мотивiв, намiрiв, нахилiв i готовностi до здiйснення здоров'язбережувально! дiяльностi, оволодiння способами використання отримано! iнформацi!, а також внутрiшнiх дш на власну адресу, тобто вщношення до себе, самовпевненiсть (вiдкидання сумнiвiв), самопослiдовнiсть, самоприйняття (схвалення самого себе, довiра), самопiзнання (власно! особистостi i дiяльностi).
Ефективнiсть формування здоров'язбережувально! компетентносп в майбутшх вихователiв дошкiльних навчальних закладiв у першу чергу залежить вiд реалiзацi! комплексу вiдповiдних педагопчних умов, пiд час визначення яких повинш бути врахованi базовi запити студеннв. Вiдтак актуалiзуеться необхiднiсть визначення й обгрунтування педагогiчних умов формування здоров'язбережувально! компетентносп у майбутшх вихователiв дошкшьних навчальних закладiв у процеш фахово! пiдготовки.
Аналiзуючи ряд дослщжень, можна вiдзначити, що проблема вивчення педагопчних умов формування здоров'язбережувально! компетентносп розглядаеться у наукових роботах багатьох дослщниюв, а саме: Т. Андрющенко, Ю. Драгнева, Н. Полщук, О.Шукатка та iн. Проте незважаючи на велику кшьюсть публiкацiй, педагогiчнi проблеми формування професiйно! здоров'язбережувально! компетентностi майбутшх вихователiв ДНЗ не були предметом спещального дослiдження.
У зв'язку з цим, вважаемо за доцшьне розглянути педагогiчнi умови формування здоров'язбережувально!,' компетентностi у майбутнiх вихователiв дошкiльних навчальних закладiв у процесi фахово1 пiдготовки.
Пiд педагогiчними умовами формування здоров'язбережувально!-' компетентностi ми будемо розумгги процес використання форм, засобiв, методiв, прийомiв та оздоровчих (здоров'язбережувальних) технологiй навчання, спрямований на дотримання всiх складових здорового способу життя та забезпечення здоров'язбережувально1 дiяльностi.
Виходячи з окресленого вище, ми виокремили таю педагопчш умови, яю, на нашу думку, забезпечують ефективний вплив на формування здоров'язбережувально1 компетентностi майбутшх вихователiв ДНЗ:
1. Формування цшшсного ставлення у майбутнiх вихователiв дошкшьних навчальних закладiв до свого здоров'я та здоров'я шших на основi ix самовираження у процесi дотримання здорового способу життя.
Названа умова вщображае специфшу педагогiчного процесу, яка шдвищуе ефективнiсть виховного процесу, що дае змогу максимально врахувати iндивiдуальнi здiбностi, потреби, iнтереси майбутнix виxователiв та забезпечуе поеднання знань та досвщу в галузi здоров'язбереження.
Цiннiснi орiентацiï студентiв на власне здоров'язбереження Н. Башавець квалiфiкуе як внутрiшне переконання в значущост здоров'я, пов'язане з емоцшно-вольовою сферою особистостi та активнютю в навчально-пiзнавальнiй дiяльностi. Автор наголошуе: якщо цiнностi здоров'язбереження майбутнi фаxiвцi сприймають внутрiшнiм орiентиром в активнш позицiï студентiв стосовно свого здоров'я, на пiдставi чого вибудовують орiентацiю, що е зовнiшнiм виявом внутршньо].' потреби бути здоровим [3, с. 103].
Спираючись на оxарактеризованi теоретичш положення, нами було конкретизовано сутшсть першоï педагогiчноï умови вiдповiдно до мотивацшного-цшшсного компонента таким чином:
• усвщомлення своïx потреб, iнтересiв, цiлей, мотивiв, важливостi цiнностей здорового способу життя, мотивацп на дотримання його норм, вщповщно до вимог суспiльства, колективу;
• переконанють у значущостi цшшсних орiентацiй, що визначають життевi позици студентiв через усвiдомлення цiнностi власного життя як для себе, так i для суспшьства в цшому;
• потреба в самоосвт в галузi здоров'язбережувально1' педагогiки;
• вмотивованють дiй студентiв спрямовуються на досягнення позитивних результатiв через активнiсть, шщатившсть, наполегливiсть у досягненнi поставлено!' мети, визначенш шляxiв подолання перешкод, вмшню вiддавати перевагу нестандартним завданням;
• спрямовашсть на творчу реалiзацiю здоров'язбережувальних технологш у професiйнiй дiяльностi;
• позитивне ставлення до здоров'язбережувально1' та професшно1' дiяльностi валеологiчного спрямування.
2. Активiзацiя пiзнавальноï дiяльностi майбутнix виxователiв дошкiльниx навчальних закладiв за допомогою наповнення дисциплiн фахово1' пiдготовки здоров'язбережувальним змiстом.
Дисциплiни фахово1' пiдготовки можуть забезпечити розвиток розумшня та формування здоров'язбережувально1' компетентностi студентiв i е необхщними для того, щоб розумгги як дiяти в рiзниx сферах життя суспшьства та для шдивщуального розвитку особистость Тому мають бути описаш та теоретично обrрунтованi спшьш розробки навчальних програм викладачами дисциплш фахово1' пiдготовки, кожна з яких мае включати вивчення вiдповiдниx тем або питань, спрямованих на формування здоров'язбережувально1' компетентностi у майбутнix виxователiв ДНЗ, оскiльки вони е взаемозалежними i ix можуть вивчати студенти тшьки у певному комплексi. Поняття сутностi здоровоï людини в суспшьсга мають бути висxiдними для визначення i вибору формування здоров'язбережувальноï компетентносп у майбутнix виxователiв ДНЗ та основного спрямування ще].' викладання дисциплш фахово].' пiдготовки, що спiввiдноситься з перспективами розвитку особистосп й суспшьства.
Спираючись на охарактеризовав теоретичнi положення, нами було конкретизовано сутшсть друго! педагопчно! умови вiдповiдно до когнiтивно - штелектуального компоненту таким чином:
• здоров'язбережувальна компетентность майбутшх вихователiв визначаеться нами як система знань про збереження, змщнення та вщновлення здоров'я, як свого, так i оточуючих, озброення дiалектичним пiдходом до пiзнавально! i практично! дiяльностi здоров'язбереження, бажання опановувати новими знаннями в означенiй галузi;
• найважлившим завданням пiд час навчання в коледж е: навчити студента, як контролювати стан власного здоров'я, як збер^ати свое здоров'я, як дотримуватись здорового способу життя, як керувати цим процесом, знати, умгти застосовувати та корегувати iндивiдуальну систему оздоровлення;
• опанування цими знаннями сприятиме розвитку особистих та професшних якостей, вiдбиватиметься у формах поведшки та у повсякденному життi i дають можливiсть дiяти результативно.
3. Набуття досвiду ведення здорового способу життя для формування вмшь та навичок змiцнення та збереження здоров'я у процес використання ефективних форм i методiв забезпечення здоров'язбережувально! дiяльностi.
Нами було визначено сутнiсть третьо! педагогiчно! умови готовностi майбутнiх вихователiв до використання ефективних форм i методiв забезпечення здоров'язбережувально! дiяльностi, вщповщно до дiяльнiсно-практичного компонента таким чином:
• спроможшсть майбутнiх вихователiв ДНЗ вести здоровий спосiб життя та проектувати навчально-виховний процес з використанням здоров'язбережувальних освiтнiх технологiй, враховуючи доробок сучасно! педагогiчно! науки i практики та власного досвщу;
• системшсть мотивiв, намiрiв, нахилiв i готовносп до здiйснення здоров'язбережувально! дiяльностi, оволодшня способами використання отримано! iнформацi!, а також внутршшх дiй на власну адресу, тобто вщношення до себе, самовпевнешсть, самопослiдовнiсть, самоприйняття, самопiзнання;
• умшня визначати змiст вiдповiдно! професшно! дiяльностi;
• формувати модель здоров'язбережувально! поведшки, що мютить умiння i навички володiння здоров'язбережувальними технологiями як системою iнварiантних педагогiчних умiнь, систематичшсть i послiдовнiсть дiй в умовах здоров'язбережувально! дiяльностi;
• передбачае спроможшсть вихователя встановлювати такi взаемовiдносини мiж учасниками навчально-виховного процесу, якi б сприяли збереженню та змiцненню здоров'я дтей, здiйснювати заходи, спрямованi на профшактику захворювань, корекцiю фiзичного, духовного, психiчного та соцiального здоров'я та здатшсть органiзовувати та проводити рекреацшш заходи;
• передбачае спроможнiсть вихователя здшснювати монiторинг стану здоров'я дгтей.
Зупинимось на розкриттi змiстового наповнення понять пов'язаних з третьою
педагопчною умовою, таких як: <^яльшсть», «здоров'язбережувальна дiяльнiсть».
Дiяльнiсть - спосiб буття людини в довкiллi, здатнiсть вносити в дiяльнiсть змiни. Основнi компоненти дiяльностi: мета, вiдповiдно до яко! перетворюеться предмет в об'ект, на який спрямовано дiяльнiсть; засiб реалiзацi! мети; результат - е природа й суспшьство, а !! загальним наслiдком - олюднена природа [2, с. 74].
На основi викладеного, пiд «здоров'язбережувальною дiяльностю» - ми будемо розум^и вид дiяльностi людини, яка спрямована на формування, збереження та змщнення здоров'я як свого власного, так i шших людей, формування культури здоров'я, екологи здоров'я, цшсно! (холiстично!) формули здорового способу життя, а також здатшсть вносити змши в довкшля, спосiб власного життя та оточуючих людей, використовуючи та поеднуючи оптимальш методи навчання i виховання та вмiння прогнозувати очiкуваний результат.
Саме в активносп проявляються особистiснi ставлення людини до дшсносп, виявляються !! життеш цш й мотиви включення в дiяльmсть, яка характеризуе !! реальнi погляди, переконання, вiдношення до навколишнього свгту. Ми вважаемо, що активна здоров'язбережувальна дiяльmсть мае виражатися не лише у правильнш органiзацi! свое! власно! життедiяльностi та особистому самовираженнi, а й системно^яльшсному творчому пiдходi при доборi змiсту педагогiчно!
практики через моделювання здоровя'збережувально1' дiяльностi майбутшми вихователями з метою набуття вмшь i навичок щодо створення здоровя'збережувального середовища в ДНЗ, вмiння визначити стан здоров'я дiтей та педагопв. Цей процес передбачае пошук нових, нестандартних, оптимальних рiшень у робой фаивця, як принципово новий тдхщ до розв'язання проблемних завдань формування здоров'язбережувально1' компетентностi.
Зазначенi педагогiчнi умови дозволяють оргашзувати пiдготовку майбутнix виxователiв таким чином, що вони забезпечують у сукупносп достатньо високий рiвень ïx здоров'язбережувально1' компетентностi.
У контекст сказаного ми акцентуемо увагу на тому, що на характер формування здоров'язбережувально1' компетентност у майбутнix виxователiв дошкiльниx навчальних закладiв впливають обраш педагогiчнi умови, яким належить особлива роль у навчальному процесi i так чи шакше проявляються у ïx здоров'язбережувальнш дiяльностi.
4. Отже, педагопчними умовами формування здоров'язбережувально1' компетентност майбутнix виxователiв е: формування цшшсного ставлення у майбутшх виxователiв дошкшьних навчальних закладiв до свого здоров'я та здоров'я шших на основi ïx самовираження у процесi дотримання здорового способу життя; активiзацiя пiзнавальноï дiяльностi майбутнix виxователiв ДНЗ за допомогою наповнення дисциплш фаxовоï шдготовки здоров'язбережувальним змiстом; набуття досвiду ведення здорового способу життя для формування вмшь та навичок змщнення та збереження здоров'я у процес використання ефективних форм i методiв забезпечення здоров'язбережувальноï дiяльностi, вiдповiдно до таких структурних компонентiв: когнiтивно-iнтелектуального, мотивацiйно-цiнiсного, практично - дiяльнiсного.
Перспективою подальшого наукового пошуку з даноï проблеми буде експериментальне дослiдження стану сформованостi здоров'язбережувальноï компетентнiстi у майбутнix виxователiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Драгнев Ю.В. Формування культури здоров'я студенев в умовах комп'ютеризацп навчання: монографiя / Юрiй Володимирович Драгнев; Держ. закл. «Луган. нац.ун-т iменi Тараса Шевченка». - Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2009. - 272с.
2. Дошкшьна освiта: словник-довiдник: понад 1000 термшв, понять та назв / [упор. К.Л. Крутш, О.О. Фунткова]. - Запорiжжя: ТОВ «Л1ПС» ЛТД, 2010. - 324 с. - Бiблiогр.: с. 5-7. - («Словники»).
3. Башавець Н.А. Теоретико-методичш засади формування культури здоров'язбереження як свiтоглядноï орiентацiï студенев вищих економiчниx навчальних закладiв: дис... на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук: 13.00.04 / Башавець Наталiя Андривна. - Одеса, 2012. - 554.
