CC BY
30
УДК 338.433:65.011.4:001.891.3
Зось-Кшр М.В., к.е.н., доцент, Кальченко М.М., к.е.н., доцент, Бурда Н.В., асистент © Луганський нацюнальний аграрный утеерситет,
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В
УМОВАХ РИНКУ
Анотащя: розглянуто наукоео-теоретичн засади формуеання економгчног ефектиеност1 стьськогосподарського еиробництеа з урахуеанням еплиеу мехатзму ринкоеих егдносин на динамгку дослгджуемого яеища. Мета i задачi до^дження аеторiе зосереджен на отриманн результатiе академiчного характеру.
Ключовi слова: економiчна ефектиетсть, сыьськогосподарське еиробництео, аграрний сектор, економiчнi закони, мехатзм ринкоеог конкуренцп, критерИ ефектиеностi, собiеартiсть продукцй, коефщент гумiфiкацií.
Вступ. Проблема визначення ефективност суспшьного виробництва дуже складна в теоретичному i практичному плат. Ще недостатньо ч^ко визначеш сутшсть, критери та показники ефективност на piBrn як народного господарства, так i окремих його галузей. Особлива складшсть виникае при розв'язанш теоретичних проблем визначення ефективносп сшьськогосподарського виробництва. Серед рiзноманiття проблем, пов'язаних iз виходом з кризового стану аграрного сектору економжи краши, одшею з центральних на сучасному етат е проблема тдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва. В зв'язку з цим необхiдне вивчення теоретичних основ сутност ефективностi виробництва i шляхiв И пiдвищення в нових умовах функцюнування сiльськогосподарських товаровиробникiв.
Матер1ал i методи. Розгляду питання тдвищення ефективност сiльськогосподарського виробництва мае передувати визначення сутносп поняття мефективнiсть виробництва". Ефектившсть як науковий термiн мае латинське походження й означае результатившсть. З ефектившстю тiсно пов'язаний ще один термш — ефект, тобто результат цшеспрямованих дiй. Проте, яким би важливим не був ефект виробництва, вш не показуе, цшою яких ресурсiв одержаний. Один i той же ефект може бути отриманий з рiзним рiвнем використання ресурЫв i, навпаки, однаковi ресурси можуть дати рiзний ефект. Наприклад, ефект вiд використання добрив — тдвищення урожайности але тiльки за одним ефектом не можна судити про вигщшсть використання добрив. Таким чином, для визначення ефективност виробництва необхщно порiвнювати досягнутий ефект з витратами, що забезпечили його отримання.
© Зось-Кюр М.В., Кальченко М.М., Бурда Н.В., 2009
181
Ефектившсть виробництва — складна економiчна категорiя, в якш вщображаеться дiя об'ективних економiчних закошв. На думку багатьох економiстiв [1,4,5], вона е формою вираження мети виробництва, означав результатившсть, мiру одержано! корист^ Поширене визначення критерiю ефективност — максимiзацiя продукци i доходу при мшiмiзаци витрат. Конкретизуючи наведене визначення, можна стверджувати, що вс удосконалення з оргашзаци виробництва в юнцевому пiдсумку мають одну мету — збшьшення власного доходу i полiпшення умов життя пращвниюв.
На думку Г.1. Дiдур, цей критерш недостатньо вiдповiдае природi ринкових вщносин. У сучасних умовах вироблена продукщя мае бути продана, тому необхщно обов'язково брати до уваги ринковi вимоги [2].
З шшого боку, критерiем ефективностi е стутнь виконання конкретного соцiального замовлення сустльства конкретному товаровиробниковi. Це замовлення постшно змiнюеться зi змiнами потреб сустльства. Таким чином, вважаемо, що ефектившсть виробництва — це найбшьший вихщ високояккно! продукци при найменших витратах засобiв i працi, що передбачае задоволення потреб населення в дешевих продуктах харчування i сировини - для промисловоси. Цей критерiй соцiально-економiчно! ефективностi единий в сво!й основу який визначаеться порiвнянням одержаного результату й ефекту iз витратами i ресурсами. Дане положення набувае особливо! актуальност нинi, коли функцiонування ринку здшснюеться за наявностi чотирьох основних елеменив ринкового механiзму: попиту, пропозици, конкуренцi! та системи цiн. Лопка !х взаемодi! така. Бажання одержати прибуток примушуе виробника направляти ресурси у виробництво тих товарiв i послуг, яких суспiльство найбiльше потребуе, за яю споживачi готовi платити. Попит i пропозицiя визначають юлькють товарiв, що купуються та продаються, i формують систему цiн на них. Цши у свою чергу е сигналом, що дае шформацш про умови на ринку як для споживачiв, так i для виробниюв, оскiльки повiдомляють про наявшсть необхiдних товарiв, витрати, рiвень технологи !х виробництва. Через цiни за допомогою механiзму конкуренцi! пiдсумовуються й балансуються численнi iндивiдуальнi економiчнi ршення. Конкуренцiя орiентуе виробництво на краще задоволення потреб, стимулюе зниження цш, полiпшення якостi, розширення асортименту продукци, впровадження досягнень науково-технiчного прогресу. При цьому обмежеш ресурси використовують повшше й ефективнiше. Завдяки дi! закону попиту i пропозицi!, на основi взаемодi! прибутку, конкуренцi! й системи цш розв'язуеться низка економiчних проблем стосовно того, що i скшьки виробляти, як ефективно органiзувати виробництво, для кого призначеш виробленi товари й послуги. У цьому розумшш ефектившсть характеризуе вс сторони суспшьного розвитку.
Результати дослщження. Бажання найповшше висвiтлити змiст категорi! мефективнiсть виробництва", враховуючи багатофункцюнальшсть сiльського господарства, спричинену дiею природного фактора, видiляють види технолопчно!, економiчно! i соцiально! ефективност^
182
Вказаш види ефективност характеризуются вщповщними критерiями:
• критерш технолопчно! ефективностi сiльськогосподарського виробництва вщображае мiру освоення системи ведення сшьського господарства i характеризуеться показниками врожайносп сiльськогосподарських культур, продуктивностi сiльськогосподарських тварин;
• критерш економiчноi ефективностi — можливкть самофiнансування для забезпечення розширеного вiдтворення (рентабельнiсть, фiнансова стiйкiсть, платоспроможшсть);
• критерiй сощально! ефективностi характеризуеться мiрою досягнення нормативного рiвня розвитку сшьського населення, тобто демографiчними, економiчними i соцiальними показниками рiвня життя людей.
Економiчна сутнiсть ефективностi передбачае розгляд И тдвищення, суть якого полягае в тому, щоб на кожну одиницю витрат: трудових, матерiальних i фiнансових, — досягти суттевого збшьшення обсяпв виробництва i нацюнального доходу. Стосовно сiльськогосподарського виробництва сутшсть И означае одержання максимально! кшькосп продукцii з кожного гектара земл^ вiд кожно! голови худоби при найменших витратах працi стандартно! якост у розрахунку на одиницю продукци.
Як вщомо, економiчна наука при дослщженш ефективностi сiльськогосподарського виробництва розрiзняе критерii i показники. В науковому розумшш критерш вщображае нашстотшшу суть ефективноси, тобто е основним принципом оцшки. Чим точнiше будуть визначеш критерii, тим глибше буде уявлення про економiчну категорiю. Економiчнi показники ефективност характеризують и з кшькюного боку.
Слiд розрiзняти критерiй, що визначае економiчну ефективнiсть усього сшьськогосподарського виробництва, i показники, що визначають окремi сторони ефективностi.
Мiж критерiями й показниками е певний взаемозв'язок i залежнiсть. Критерiй не може бути кшьккно виражений без показниюв, якi значною мiрою втрачають свою сощальну значимiсть i визначенiсть без критерш. Методолопчне розмежування мiж ними полягае в тому, якщо критерш являе собою внутршню сутнiсть процеЫв, то показник е конкретною формою вщображення даного критерiю.
Взаемозв'язок i залежнiсть мiж критерiем i показниками ефективносп виражаеться в тому, що збшьшення валово! продукцii, як правило, супроводжуеться збшьшенням валового i чистого доходу, що означае зростання нагромадження i споживання; збiльшення маси чистого доходу супроводжуеться тдвищенням рентабельностi виробництва; зниження собiвартостi, як правило, веде до збшьшення чистого доходу; тдвищення рентабельност виробництва; зростання фондоозброеност позитивно вщображаеться на продуктивност працi i виробництвi валово! продукцii i тлн.
При цьому серед вчених-економiстiв юнують рiзнi пiдходи до проблеми сшввщношення критерiю i показникiв ефективностi на певних рiвнях господарювання. Вченi не сходяться в поглядах на те, чи вважати критерш
183
единим для всього народного господарства як по вертикалу так i по горизонтали чи розрiзняти його залежно вщ рiвнiв господарювання i галузевих особливостей в горизонтальному розрiзi; прийняти однi й и ж показники для оцшки ефективностi виробництва на рiзних рiвнях, чи !х диференцiювати, i ям конкретнi вимiрники брати як узагальнюючi на рiвнi пiдприемств?
Ми подшяемо думку вчених [6], якi стверджують, що поняття мкритерiйм зумовлюеться дiею економiчних законiв i характеризуе ефектившсть з яккного боку. Ось чому вш повинен бути единим для даного суспшьного виробництва i мати силу впливу на вЫх рiвнях: вiд пiдприемства до народного господарства в цшому. При вивченнi ефективност окремих галузей народного господарства вш може набувати конкретшшо1 форми з урахуванням характеру й особливостей виробництва. Але це зовам не означае поширення мнаскрiзнихм показникiв на вс рiвнi управлiння народним господарством.
Ефектившсть сшьськогосподарського виробництва характеризуеться в цшому тими ж критерiями i показниками, що й ефектившсть шших галузей народного господарства, всього суспшьства. Разом iз тим ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва безпосередньо пов'язана з особливостями ще! галуз^ якi обумовленi, по-перше, використанням у складi виробничих ресурсiв специфiчного i головного засобу виробництва в сшьському господарствi — землi; по-друге, робочi перiоди не збiгаються з перюдами виробництва, що спричиняе сезоншсть аграрного виробництва; по-трете, територiальне розмщення пiдприемств.
Перша з цих особливостей передбачае виявлення i застосування таких технологи обробки культур, утримання тварин i способи оргашзаци працi, яю б у комплексi, враховуючи природш умови, сприяли б пiдвищенню ефективносп виробництва. Друга особливiсть зумовлюе необхщшсть поеднання культур, у яких не зб^аеться робочий перiод, зменшуеться сезоншсть i пiдвищуеться ефективнiсть використання трудових ресурсiв, засобiв виробництва. Третя особливють безпосередньо пов'язана iз визначенням спецiалiзацil пщприемства, з вирiшенням завдань щодо зниження собiвартостi, в тому чи^ транспортних витрат [7].
На результати виробництва суттево впливають клiматичнi умови. Залежно вщ якостi землi та погодних умов сшьськогосподарсью пiдприемства при однакових витратах трудових i матерiальних засобiв, iнших рiвних умовах одержують неоднакову кiлькiсть продукци. Тому тдвищення ефективносп сiльськогосподарського виробництва неможливе без об'ективно! економiчноl оцiнки рiзних явищ, якi мають мiсце в сшьському господарства
У науковiй лiтературi дискутуються рiзнi точки зору щодо вибору критерiальних показникiв ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Велику складшсть у цьому питанш представляе вибiр самих показникiв. Труднощi пов'язанi перш за все з великою кшькктю, вiдмiннiстю показникiв, яю застосовують рiзнi автори як критерiальнi: однi пропонують вважати таким показником продуктившсть землi, iншi — продуктившсть працi, третi — валовий i чистий дохiд, четвертi — рiвень рентабельностi тощо.
184
Розглядаючи цю проблему, необхщно враховувати, що ефектившсть сшьськогосподарського виробництва — поняття ширше, шж окремi економiчнi показники, i оцшити ïï одним показником неможливо. Використання з цieю метою узагальнюючого (штегрального) показника також не може виршити це питання повнiстю. По-перше, немае eдиноï простоï методики його розрахунку, а запропонованi — дуже трудомктю, потребують використання багатьох показникiв та щдексш, кореляцiйно-регресiйного аналiзу даних. По-друге, iнтегральний показник мае визначити кшьюсну мiру пiдвищення або зниження в цшому, найповнiше характеризувати змiст категори й бути вiдносним показником.
У цьому вщношенш становлять великий штерес роботи тих економiстiв, якi роблять спроби знайти узагальнюючий показник ефективност виробництва. На думку Л. Драгуна та О. Вакульчика, узагальнюючий показник ефективност виробництва мае вщображати ефектившсть використання як поточних i застосованих витрат, так i ефектившсть витрат, пов'язаних iз використанням позичкових кошив. Для його розрахунку пропонують показник питомих сукупних витрат (ПСВ), який обчислюють за формулою:
(С+Пк-Ю^ЮК+ТЩ ПСВ_-КР-, (1)
де С — собiвартiсть продукци; Пк — розмiр виплат процентних сум за використання кредиив; Оф — основш фонди; О3 — оборотш засоби; ТР — чисельнiсть трудових ресурЫв; К1,К2,Кз — коефiцiенти використання, вщповщно, основних, оборотних засобiв i трудових ресурЫв; КР — кiнцевi результати виробництва (продукцiя, послуги) [3].
З нашоï точки зору, недолком такого пiдходу е спроба складання незiставних величин — виплати вартост кредиту, основних виробничих фондiв, оборотних засобiв, трудових ресурсiв. Разом iз тим вiдбуваеться подвiйний рахунок витрат, яю вже врахованi у собiвартостi продукци. Недолiком у розрахунку цього показника е також те, що в ньому не враховуеться основний фактор сшьськогосподарського виробництва — земля.
Особливий штерес представляе штегральний показник еколого-економiчноï ефективност сшьськогосподарського виробництва, запропонований А. Шафрановим [8] i розрахований за формулою:
_( ВД ± Ег УЩН
ЕЕСГ~-ЗЗН-, (2)
де ЕЕСГ — еколого-економiчна ефектившсть сшьськогосподарського виробництва (з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угщь);
Ег — вартiсний еквiвалент грунтово1' родючостц
(ВД ± Ег) : ВДн — iндекс фактичного валового доходу (скоригованого з урахуванням варткного е^валенту змiн грунтово1' родючостi);
ВДН — нормативний валовий дохiд;
З : Зн — iндекс фактичного розмiру виробничих витрат (ресурсiв) до 1'х нормативного рiвня.
185
Новизна цього пщходу полягае в тому, що складовою частиною запропоновано! формули е розрахунок вартюного еквiваленту змiни грунтово! родючост (Ег ), що визначаеться наступним чином:
Е = — * З (3)
^ Г К од ' у '
де В — змша вмiсту гумусу в грунту т/га;
К — коефщент гумiфiкацп;
3од — витрати на застосування одинищ органiчних добрив.
З точки зору сучасних вимог зв'язок ефективност виробництва з еколопею мае велике науково-практичне значення.
Разом iз тим використання вщносних показниюв забезпечуе порiвняння результатiв дiяльностi тшьки окремих ланок в часi i просторi. Вони не вiдображають масштабiв виробництва, вiдповiдно, i обсягiв внеску в кiнцевi народногосподарськi результати.
Другий споЫб зводиться до визначення абсолютних показникiв ефективностi, якi представленi вирахуванням з вартост продукци витрат на И виробництво. Такими показниками е валовий дохщ (чиста продукцiя), прибуток. Однак у них знаходить свое вщображення лише частина споживчих ресурЫв, що одержують самостiйну оцiнку (матерiальнi витрати, оплата працi, амортизацiя). В цьому випадку не враховують створеш виробничi запаси, затрати живо! пращ оцшюють по заробiтнiй платi, не враховують яккть землi. В зв'язку з цим не забезпечуеться зктавшсть показниюв. З методично! точки зору вище наведенi показники мають недолжи. Чиста продукцiя пiдприемства, як частина нацюнального доходу, мае використовуватися для характеристики ефективноси, але розбiжностi в заробггнш платi не дають змоги И рекомендувати для характеристики ефективност роботи окремих ланок. А прибуток, як основний показник порiвняння ефекту i ресурЫв, особливо чутливий до недосконалост реалiзацiйних цiн, i це призводить до викривлення фактичного стану справ при порiвняннi даних.
Ми подшяемо думку вчених [1] про необхщшсть застосування системи показниюв для оцшки ефективност сшьськогосподарського виробництва, яка передбачае у тому або шшому сполученш розрахунок таких показниюв:
■ виробництво валово! продукци на 1 га сшьськогосподарських угiдь, на середньорiчного працiвника, на 1 люд.-год., на 1 грн. основних виробничих фондiв i оборотних засобiв;
■ розмiр поточних витрат виробництва на 1 грн. валово! продукци;
■ розмiр валового i чистого доходу (прибутку) на 1 га сшьськогосподарських угщь, на середньорiчного працiвника, на 1 люд.-год., на 1 грн. основних виробничих фондiв i оборотних засобiв;
■ рiвень рентабельностi й норма прибутку (чистого доходу) сшьськогосподарського виробництва.
Висновки. Ус цi показники разом взяи, з видiленням будь-якого з них як головного або без видшення такого, дають можливкть повшше охарактеризувати ефективнiсть виробництва сiльськогосподарських
186
пщприемств. У них знаходять вщображення ощнки piBra й ефективносп використання ycix видiв ресурЫв i витрат, що беруть участь у виробництва
1) землi як основного засобу сшьськогосподарського виробництва — варткть валово1 продукци, сума валового доходу, прибутку (чистого доходу) на одиницю земельное' площц
2) живо1 пращ — варткть валово1 продукци, сума валового доходу, прибутку (чистого доходу) у розрахунку на одиницю затрат пращ або на чисельшсть сеpедньоpiчних пращвниюв;
3) минуло1 уречевлено1 пpацi в основних засобах виробництва — варткть валово1 продукци, сума валового доходу, прибутку (чистого доходу) у розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондiв;
4) поточних виробничих витрат — собiваpтiсть валовое' продукци, окупшсть виробничих витрат, piвень рентабельности
Ми вважаемо, що лише система показниюв дае можливiсть провести комплексний аналiз i зробити достовipнi висновки про основнi явища змши економiчноï ефективностi сiльськогосподаpського виробництва. За допомогою системи показникiв можна конкретизувати основний або допомiжний кpитеpiï, дати узагальнену кiлькiсну та якiсну характеристики економiчних пpоцесiв, пов'язаних з ефектившстю виробництва.
Л1тература.
1. Азiзов С.П. Оргашзащя виробництва i аграрного бiзнесу в сiльськогосподаpських пiдпpиемствах: пiдpучник / С.П. Азiзов, П.К.Канiнський, В.М. Скупий. — К.: 1АЕ, 2001. — 834 с.
2. Дщур Г.1. Ефективнiсть сшьськогосподарського виробництва та ïï визначення в сучасних умовах / Дщур Г.1. // Проблеми ефективного функцiонування АПК в умовах нових форм власностi та господарювання: кол. моногр. у двох томах. — Т. 1 / за ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.е. Мазнева. - К.: 1АЕ, 2001. — С. 324-326.
3. Драгун Л. 1нтегральний показник для аналiзу ефективност виробництва /Драгун Л., Вакульчик О. // Економка Укpаïни. — 1995. — № 9. — С. 93-95.
4. Юсшь М.1. Критерш i показники економiчноï ефективностi малого i середнього бiзнесу на селi / Кiсiль М.1. // Економка АПК. — 2001. — № 8. — С. 59-64;
5. Прядко В.В. Теоретико-методолопчш аспекти ефективносп сiльськогосподаpського виробництва / Прядко В.В. // Економка АПК. - 2003. -№ 10. - С. 69-77.
6. Економка сшьського господарства / [Руснак П.П., Жебка В.В., Рудий М.М., Чалий А.А.]. - К.: Урожай, 1998. — 320 с.
7. Тарасенко Г.С. Эффективность сельскохозяйственного производства в условиях хозрасчета / Г.С. Тарасенко. - К.: Изд-во УСХА, 1991. - 176 с.
8. Шафронов А. Факторы роста эффективности и устойчивости сельскохозяйственных предприятий / А. Шафронов // АПК: экономика, управление. — 1999. — № 1. — С. 59—65.
Summary
It is considered scientific-theoretical bases of formation of economic efficiency of an agricultural production taking into account influence of the
187
mechanism of market relations on dynamics of the investigated phenomenon. The purpose and research problems of authors are concentrated to reception of results of the academic character.
Стаття надшшла до редакцИ 24.03.2009
188
