CC BY
21
4. Зменшуеться база оподаткування. При державному регулюванн вивозу капгталу операци рееструються, а тому сплачуються податки.
Для стримування витоку капгталу з економки необхщно роз-робити стратепчну програму \ тактику дм, зробити «втечу» капиталу економ1чно невипдною. Перш за все необхщно забез-печити соц1ально-економ1чну \ пол1тичну стабтьнкть в Укра'У \ захист прав власносй Необхщний правовий режим гарантм для страхування комерцмних \ пол1тичних ризиюв, непередба-чених дм держави. Цл для досягнення яких потр1бно [5]:
- вводити обмеження потоюв капралу: утримання вну-тр1шн1х заощаджень; збереження внутршньо'Т бази оподаткування;
- встановлення правильно' послщовност кроюв по дося-гненню економ1чно'Т л1берал1зацИ';
- зниження коливання обмЫного курсу \ зменшення ча-стоти \ сили спекулятивних акт1в.
Висновки
Пщбиваючи пщсумок огляду подальшого розвитку валютноТ системи \ валютного ринку УкраТни, слщ зазначити: ро-звиток, л1берал1зац1я валютного ринку мае проводитися в умовах досягнуто' макроеконом1чно'Т стабтьност1, мщного валютно-фЫансового положення кра'Тни, здорово' \ ефек-
тивно функцюнуючоТ банювськоТ системи. Реформи, що в цьому випадку проводяться, досягають своТх цтей, стають стимулом для розвитку зовн1шньоеконом1чноУ д1яльност1 i ¡нтеграци нацiональноí економiки в систему свггового госпо-дарства. А отже, нацiональна валютна система потребуе постмного вдосконалення, що забезпечить Украíнi стабть-ний розвиток у майбутньому, а також визнання нашоТ гро-шовоТ одиницi свiтовим валютним ринком.
Список використаних джерел
1. Закон УкраТни «Про Hацiональний банк УкраТни» вщ 20.05.99 №679-XIV (679-14) (з наст. змпн. i доп.). - [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Волоцька I.C. Аналiз чинного валютного законодавства УкраТни / I.C. Волоцька // Формування ринкових вщносин в УкраМ -2004. - №2 (33). - C. 48-52.
3. Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання i валютного контролю» вщ 19.02.93 №15-93 (з наступ. змЫ. i доп.). - [Елек-трон. ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
4. Дзюблюк О.В. Валютна политика: подручник / О.В. Дзюблюк. -К.: Знання, 2007. - 422 с.
5. Барановський O.I. Актуальн проблеми функцiонування валют-них ринюв / O.I. Барановський // ФЫанси УкраТни. - 2009. -№4.- C. 13-32.
УДК 339.7
О.В. ЛАВРИНЕНКО,
доцент, ст. викладач кафедри м1жнародних фнанав, Кивський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Теоретичш дискусп сутност валютно! системи
Стаття присвячена дискусйним аспектам визначення сутност валютной системи. Значна увага придляеться встановленню вiдмiнностей мiж поняттями «валютна система» та «валютний порядок».
Ключов1 слова: валюта, валютна система, валютний порядок.
Статья посвящена дискуссионным аспектам определения сути валютной системы. Значительное внимание уделяется определению отличий между понятиями «валютная система» и «валютный порядок».
Ключевые слова: валюта, валютная система, валютный порядок.
This article considers debatable questions of the essence of currency exchange system. Significant attention is paid to determination of distinctions between such notions as «exchange system» and «currency order».
Keywords: currency, exchange system, currency order.
Постановка проблеми. Збтьшення рол¡ та значения ефективноТ валютноТ системи в сучаснм структурi глобаль-
ноТ економки спричинено динамiчним розвитком, масштабами, мобтьнютю свтового валютного ринку та неможливЬ стю протистояння кризовим явищам та процесам, що стали характерними тенден^ями юнця XX початку XXI столггь. Остання свггова фЫансова криза 2008 року ще раз проде-монструвала та довела неспроможнють сучасноТ свгговоТ валютноТ системи забезпечити вщносну стабiльнiсть мiжна-родним валютним вщносинам.
Враховуючи кризу ЯмайськоТ валютноТ системи та активН за^ю дискусiй вiдносно Т'Т трансформаций необхщнють розвитку новiтнiх науково-методичних засад оргашзацп, функцiонування та реалiзацiТ' валютноТ системи е актуаль-ним завданням сучасностк
Анал13 дослщжень та публкацм з проблеми. Теоре-тико-методологiчною базою дослiдження е працi вггчизня-них i зарубiжних вчених з питань особливостей функцюну-вання свiтового валютного ринку. У робот використанi дже-рела таких науковцiв, як А.Г. Hаговiцин, В.В. 1ванов, I.I. Платонова, В. КамЫа, М. Коваленко, C. Боринець, Л. ВоронЫа, О. Гальчинський, М. Швайко, О. Шнипко та ¡нших; серед за-
20 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 2 (153)/2014
© О.В. ЛАВРИНЕНКО, 2014
руб1жних були використан джерела Lucio Sarno, Mark P.Taylor, Eichengreen B., E. Mundell, McKinnon R. та ¡Hixii.
Велика кiлькiсть публiкацií з даноУ тематики свiдчить про Грунтовнють у дослщжены проблем розвитку валютноУ си-стеми багатьма вченими. Але пщ впливом глобально! фЬ нансовоУ кризи останым часом вщновилися дискуси щодо реоргаызацп cвiтових валютних вiдноcин, надання Ум бiльш стабтьноУ основи у виглядi пiдвищення pолi кошикових валют або посилення валютноУ pегiоналiзацií. Все це актyалiзye проблематику дослщження.
Метою crarri е визначення деяких дискусмних аcпектiв cyтноcтi валютноУ системи. Придтяеться увага встановлен-ню вщмЫностей мiж поняттями «валютна система» та «ва-лютний порядок».
Виклад основного Marepiany. Об'ектом cвiтового валютного ринку служать валютнi цiнноcтi, зокрема ¡ноземы, коли суб'екти цього ринку купують чи продають Ух за нацю-нальну валюту, та нацюнальы, коли суб'екти ринку купують чи продають ц валюты цЫност за ¡ноземну валюту. Оскть-ки на ринку одночасно вщбуваеться продаж ¡ноземноУ та на-цiональноí валюти, вони ¡снують як об'екти валютного ринку.
Для глибокого дослщження валютноУ системи та подаль-шого аналiзy УУ в cтpyктypi глобально! економiки вважаемо за необхiдне розглянути низку ключових категорм та теоре-тичних напрацювань, як вiдобpажyють cyтнicть поняття валютноУ системи.
«Валюта» (вщ тал. valuta, вiд лат. valeo - коштую) як одне з основних складових поняття «валютна система» прийнято роз-глядами у вузькому та широкому значеннях. У вузькому розу-мЫы валюта - це банкноти та монети, як е законним пла™ним засобом на територи певноУ краУни i, виконуючи фyнкцiю свто-вих грошей, виходять за нацюнальы рамки. У бiльш широкому сена пщ валютою pозyмiють не ттьки банкноти та монети, а та-кож вимоги, виpаженi у виглядi банкiвcьких вкладiв, векcелiв i чеюв. Деякi украУнськ наyковцi, поеднуючи ц визначення, ха-рактеризують поняття «валюта» як будь-як гpошовi кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов'язане ¡з зовнiшньоекономiчними вщносинами [1, с. 232].
Оcкiльки валюта - це грошова одиниця певноУ краУни, вс функцп та властивоси якi виконують гpошi, вона також мае, але основна вщмЫнють мiж грошами та валютами про-являеться у cфеpi Ух застосування. Гроол фyнкцiонyють у межах певноУ держави, а валюта - за межами даноУ держа-ви, i сукупнють тих зв'язкiв, що виникають за нацюнальними межами, називаються мiжнаpодними валютними вщносинами. Як зазначае Л. Красавца, категоpiя «валюта» забез-печуе взаемозв'язок i взаeмодiю нацiонального та свггово-го господарств [2, с. 34]. Отже, грошова одиниця, виходячи за нацюнальы меж^ вступае у взаемозв'язок ¡з грошовими одиницями ¡нших краУн cвiтy через конвеpтованicть, тим самим створюючи основу для ефективного функцюнування мiжнаpодноí тоpгiвлi, глобалiзацií фiнанcових pинкiв i розвитку мiжнаpодних валютно-фiнанcових вiдноcин.
Другою категоpieю е «система» (вiд грецькоУ systema - цi-ле, складене з частин, з'еднання) - cyкyпнicть об'ек^в, взае-модiя яких викликае появу нових Ытегративних якостей, не властивих окремим утворюючим систему елементам. Одна з основних властивостей системи - це взаемозв'язок та взаемозалежнють основних УУ елемен^в, що характеризуются стмюстю, pегyляpнicтю даних зв'язкiв i у пpоцеci фyнкцiонyвання системи демонструють перехщ вiд одного стану до ¡ншого. Дана влаcтивicть системи найбтьш точно вiдобpажаe cyтнicть валютноУ системи.
У вггчизняый лiтеpатypi валютна система зазвичай розгля-даеться з економiчного та оpганiзацiйно-пpавового поглядiв.
У сучасному економiчномy словнику «валютна система» розглядаеться як cyкyпнicть економiчних вiдноcин (у тому чи^ вiдноcин з приводу функцюнування й розвитку валюти, технЬ ко-економiчних, оpганiзацiйно-економiчних та економiчноí власност^, цiлicнicть якоУ забезпечуеться за допомогою валютноУ полiтики. Певна приналежнкть технiко-економiчних вiдноcин до валютноУ системи означае cпецiалiзацiю кожноУ з УУ пщсистем (нацiональноí, cвiтовоí i мiжнаpодноí) на виконаннi покладених на них функцм, деякi кооpдинацií при цьому та ¡н.; до оpганiзацiйно-економiчних вщносин - процес yпpавлiння цими пщсистемами з боку вiдповiдних оpганiв, дослщження валютних ринюв та ¡н.; до вщносин економiчноí влаcноcтi - вщ-повiдна cyкyпнicть грошово-кредитних вiдноcин, пов'язаних з рухом валюти та вщносинами привласнення, яю при цьому функцюнують i розвиваються. Mатеpiально-pечовим змicтом валютна система - це е розвиток технолопчного способу ви-робництва в межах пеpелiчених пiдcиcтем у Ух взаемоди.
А. Гальчинський трактуе поняття «валютна система» суто з оргаызафйно-правового погляду. Так, А. Гальчинський зазначае, що валютна система - це форма правовоУ та ¡н-ституфйно'У оpганiзацií валютних вiдноcин [3 с. 320]. Водно-час у навчальному поабнику за pедакцieю А. Задоя визна-чено валютну систему як ¡нституфйно-правову форму орга-нiзацií валютних вщносин [4].
У роайсьюй економiчнiй лiтеpатypi необхiдно вiдмiтити визначення, дане Л. Красавкою, яка протягом багатьох роюв займаеться проблемою мiжнаpодних валютно-фiнанcових вiдноcин, зокрема валютною системою. Отже, за Л. КрасавЬ ною, «валютна система» - це форма оргаызаци i регулюван-ня валютних вщносин, закртлена нацiональним законодав-ством або мiждеpжавними домовленостями [5, с. 32]. Ще один вiдомий роайський автор О. Анiкiн також зазначае, що валютна система являе собою форму оргаызаци i регулюван-ня валютних вщносин, визначених нацюнальним, репональ-ним законодавством i в мiжнаpодних угодах [5, с. 7].
Разом ¡з тим доктор економiчних наук, професор ФЫан-совоУ академií при Уpядi РФ О. Cyeтiн трактуе поняття «валютна система» як сукупнють грошово-кредитних вщносин, що склалися на оcновi iнтеpнацiоналiзацií господарського життя i розвитку cвiтового ринку, закртлена в договipних та державно-правових нормах [6, с. 6].
flocniflxyraHi TeopeTUHHi acneKTi BanraTHoi' cicTeMi y 3a-xiflHiM 3apy6ixHil niTepaTypi, mm cTiKHynicA 3 tim, i|o 3axiflHi HayKOBui TaKi TepMiHi, ak financial system, monetary system, currency system, foreign exchange system, exchange rate system, nacTO BiKopicTOByraTb ak ciHOHiMi, xoHa KoxeH 3 uix TepMiHiB Mae cBoe HiTKe 3HaHeHHA. Ue noAcHraeTbcA tim, i|o Bci ui cicTeMi flilcHo flyxe i|inbHo noB'A3aHi Mix co6ora Ta b cyKynHocTi Biflo6paxaraTb ciTyauira y CiHaHcoBOMy ceKTopi neBHoro cepeflOBiiia (HauioHanbHoro hi MixHapoflHoro). Ot-xe, Ha Ham nornAfl, BanraTHa cicTeMa e oflHiera 3 ochobhix cKnaflOBix ^iHaHcoBoi cicTeMi, i|o noKa3aHo Ha pic. 1.
BpaxoByraHi ocHOBHy BnacTiBicTb cicTeM flo B3aeMO3B'A3Ky, mm cnocTepiraeMo 3HaHHy B3aeMO3anexHicTb He TinbKi Mix ci-cTeMaMi, a l Mix oKpeMiMi eneMeHTaMi pi3Hix cicTeM. TaK, ofliH 3 eneMeHTiB BanraTHoi' cicTeMi - BanraTHil Kypc - Bnni-Bae He TinbKi Ha eneMeHTi BanraTHoi' cicTeMi (3onoTOBanraTHi pe3epBi, BanraTHil piHOK, BanraTHy noniTiKy Ta iH.), a l Ha eneMeHTi rpornoBoi', KpefliTHoi' Ta 6aHKiBcbKoi' cicTeM (eMicira rpo-ixioBoi' ofliHiui, BiflcoTKOBi cTaBKi 3a KpefliTaMi Ta fleno3iTaMi, BcTaHOBneHHA HopMi o6ob'a3kobord 6aHKiBcbKoro pe3epBy-BaHHA cTa6inbHocTi 6aHKiBcbKix i CiHaHcoBix ycTaHOB Ta iHixii).
OcKinbKi b 3axiflHil niTepaTypi Malxe He 3ycTpiHaeTbcA fle-c^iHiuiA BanraTHoi' cicTeMi b iHTepnpeTauii' currency or foreign exchange system, MoxeMo npinycTiTi, |o BiKopicTaHHA bi-pa3y monetary system o3HaHae He MOHeTapHy, a BanraTHy ci-cTeMy, ocKinbKi npi BiKopicTaHHi flaHoro noHATTA flocniflxy-raTbcA npoueci BanraTHoi cicTeMi, HanpiKnafl eBonrauira cBi-tobo'' BanraTHoi cicTeMi (IT KpyrMaH, M. 06cT$enbfl, B. El-xeHrpiH, P. MaHflenna, flx. M. Botoh Ta iH.).
Yneprne BiflMiHHocTi Mix noHATTAMi «BanraTHa cicTeMa» Ta «BanraTHil nopAflOK» 6yni BiABneHi Po6epTOM A. MaHflenneM. TaK, xapaKTepi3yraHi BanraTHy cicTeMy Ta BanraTHil nopAflOK, aBTop 3a3HaHae, |o cicTeMa - ue cyKynHicTb pi3HOMaHiTHix eneMeHTiB, AKi nocTilHo B3aeMOfliraTb Mix co6ora 3 BiflnoBifl-him piBHeM KOHTponra. Koni mi roBopiMo npo MixHapoflHy BanraTHy cicTeMy, mi MaeMo Ha yBa3i MexaHi3Mi perynraBaH-ha B3aeMOBiflHociH Mix Kpai'HaMi - yHacHiuAMi TopriBni i, oco6niBo Mix BanraTaMi Ta KpefliTHiMi iHcTpyMeHTaMi Ha-uioHanbHoro cniBpo6iTHiuTBa Ha MixHapoflHOMy BanraTHOMy, CoHflOBOMy Ta TOBapHOMy piHKax. KoHTponb 3fliicHraeTbcA Hepe3 noniTiKy Ha HauioHanbHOMy piBHi, B3aeMOfliraHi ofliH 3 oflHiM y BinbHil CopMi cnocTepexeHHA, AKe mi Ha3iBaeMo
cniBpo6iTHiuTBOM. «nopAflOK» Ha BiflMiHy Bifl «cicTeMi» ABnAe co6ora cTpyKTypy, b AKil npaurae cicTeMa. Ue cTpyKTypa 3aKO-HiB, yrofl, iHcTpyKuil i HopM, |o BcTaHOBnraraTb npi3HaHeHHA cicTeMi i po3yMiHHA HaBKoniixiHboro cepeflOBiia yHacHiKa-mi MixHapoflHix BanraTHO-CiHaHcoBix BiflHociH. BanraTHil nopAflOK BiflHociTbcA flo BanraTHoi cicTeMi npi6ni3Ho TaK, ak KOHcTiTyuiA BiflHociTbcA flo nOniTiHHOi hi Bi6opHOi' cicTeMi. Mi MoxeMo flyMaTi npo BanraTHy cicTeMy ak npo npiHuin po6oTi BanraTHoro nopAflKy [5, c. 92].
HeoCiuilHo MixHapoflHil BanraTHil nopAflOK HacTo Ha3i-BaraTb «npaBina rpi». TepMiHonoriA flaHoro Bipa3y BiKopi-cTOByBanacA npi onici npilHATix npaBin MixHapoflHoro 3O-noToro cTaHflapTy (1914). (flnA nopiBHAHHA: nepiofl BeniKix cBiTOBix noTpAciHb (1914-1945) Ta 3MiH KiflaraTb BiKniK 6yflb-AKil nocniflOBHil xapaKTepicTiui [8, c. 1]. Ane npaBina rpi flOTpiMyBanicA, HaBiTb Koni He 3anicyBanicA a6o 6yni oCiuilHo 3aKOflOBaHi.)
Iofli6Horo niflxofly flo Bi3HaHeHHA noHATb «BanraTHa cicTeMa» i «BanraTHil nopAflOK» flOTpiMyeTbcA PoHanbfl MaKKiHOH [9, c. 1, 2], Bifl3HaHaraHi, |o BioKpeMneHHA flaHix KaTeropil flonoMarae 3ocepefliTicA Ha nopiBHAHHi BanraTHoro nopAflKy b pi3Hi nepiofli CyHKuioHyBaHHA BanraTHoi' cicTeMi.
BoflHOHac HneH BiKOHaBHoi' pafli GBponelcbKoro ueHTpanb-Horo 6aHKy (GUB) lopeHuo BiH CMari (Lorenzo Bini Smaghi) BiKopicTOBye TepMiHi «BanraTHa cicTeMa» i «BanraTHil no-pAflOK» ak ciHOHiMi, Bifl3HaHaraHi, |o hobii BanraTHil nopA-flOK - ue cicTeMa nnaTexiB Mix pe3ifleHTaMi pi3Hix Kpai'H, AKa rapaHTye piBHy TopriBnra TOBapaMi, nocnyraMi i CiHaHco-bimi aKTiBaMi Ta noTpe6ye neBHoro MexaHi3My BTpiMaHHA HecTa6inbHocTi nifl KOHTponeM.
OcKinbKi ocHOBora flnA npeflcTaBneHix BicHOBKiB ctocobho nofli6HocTi hi BiflMiHHocTi noHATb «BanraTHa cicTeMa» Ta «BanraTHil nopAflOK» cTana cBiTOBa BanraTHa cicTeMa, mi flO3BO-niMo co6i He norofliTicA 3 ocTaHHiM BicnoBnraBaHHAM Ta nifl-TpiMyeMo TBepflxeHHA P. MaHflenna BiflHocHo Toro, |o «BanraTHil nopAflOK» Ta «BanraTHa cicTeMa» e pi3HiMi noHATTA-mi. flo flaHoro BicHOBKy mi npilrnni, cniparaHicb Ha bib-HeHHA ochobhix TeHfleHuil cyHacHoi cBiTOBoi BanraTHoi' cicTeMi. TaK, flo ochobhix npiHuiniB BanraTHoro nopAflKy, flo npi-Knafly, ^MalcbKoi' BanraTHoi cicTeMi MoxHa BiflHecTi: fleMO-HeTi3auira 3onoTa, cTaHflapT CI3 Ta BinbHe npaBo Bi6opy pe-xiMiB BanraTHix KypciB. OaKTiHHo x cyHacHa cBiTOBa BanraT-
22 OopMyBaHHA pmhkobmx b^hocmh b YKpaiHi № 2 (153)/2014
на система не дотримуеться бтьшост принцитв валютного порядку, осктьки бтыхлсть краУн свггу (перш за все це стос-уеться розвинених краУн св1ту, таких як США, ЬПмеччина, Швейцар1я, Китай, Япоыя, Роая) все ж таки використовують золото у власних резервах, що не вщповщае принципу суча-сного валютного порядку.
Осктьки i принцип демонетизацп золота, стандарт СПЗ не е унiфiкованим еталоном вартост, хоча, на нашу думку, вЫ е одним з найефективнiших варiантiв розподiлу валютних ри-зикiв та зменшення впливу американського долара на свЬ тову економiку в цтому. Основною причиною непопулярно-стi СПЗ як резервного активу е занадто малий обсяг Ухнього випуску. За даними МВФ, на ачень 2011 року склад СПЗ у свггових резервах становить менше 4% [10, с. 6]. А осктьки фактично немае достатнього обсягу СПЗ для забезпе-чення лiквiдностi свтових резервiв та вiдсутня iнша альтернатива, краУни змушенi використовувати долар США як ос-новний резервний актив.
Проаналiзованi та представлен вище факти свiдчать про невщповщнють iснуючого свiтового валютного порядку су-часнiй валютнiй системi, але, якщо порiвнювати нацюналь-ний валютний порядок та нацюнальну валютну систему, необхщно вiдмiтити Ухню iдентичнiсть. Перш за все це спри-чинено тим, що органи, як розробляють та реалiзовують ос-новнi принципи та вимоги нацюнального валютного порядку, е однаковими, також зазначен органи мають конкретнi валютнi Ыструменти для регулювання нацiональноУ валютноУ системи, на вщмЫу вiд МВФ. Необхщно зазначити також, що нацюнальний валютний порядок та нацюнальна валютна система направлен на едину цть - задоволення власних (нацiональних) Ытереав, а сучасний свiтовий валютний порядок здебтьшого орieнтуeться на Ытереси США, що тим самим породжуе суперечки, недотримання iснуючого валютного порядку та породжуе його невщповщнють (розбiж-нiсть) зi свiтовою валютною системою.
Висновки
Отже, спiвставивши, як розглядають сутнють валютноУ системи та валютного порядку в^чизняы та зарубiжнi авто-ри, можна зробити висновок, що едине спiльне поняття ними ще не встановлено. Ми пропонуемо власне розумЫня сутностi обох категорм, даючи Ум такi визначення.
Валютний порядок - це форма оргаызаци валютноУ системи, спрямованоУ на врегулювання валютно-фЫансових взаeмовiдносин на рiзних рiвнях (нацiональному, репональ-
ному, свтовому), що закрiплена у нормативно-правових актах, договорах та угодах. Ефективнють валютного порядку проявляеться у виконанн його основних принципiв пев-ними краУнами та у вщповщност його з валютною системою.
Валютна система - це сукупнють валютних взаемовщно-син, що виникають у результат кутвлНпродажу валюти i валютних цЫностей на територи певноУ краУни та за УУ межами, мiжнародних розрахункових операцiй вiд зовнiшньоекономiч-ноУ дiяльностi та як форма реалiзацiУ валютного порядку.
Список використаних джерел
1. Грош1 та кредит: пщручник / [Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко 1.М. та ¡н.]. - [4-те вид., перероб. i доп.]. - К.: КНЕУ, 2006. - 744 с.
2. Международные валютно-кредитные отношения / [Красавина Л.Н., Алибегов Т.И., Былиняк С.А., Валовая Т.Д., Катасонов В.Ю. и др.]; под ред. Красавиной Л.Н. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 608 с.
3. Гальчинський А.С. Сучасна валютна система / А.С. Гальчинсь-кий. - К.: ОНВ1 «LIBRA», 1993. - 95 с.
4. Бтоцерювець В.В. Мжнародна економ^а: навч. посВ. / [Бто-церювець В.В., Завгородня О.О., Лебедева В.К. та ¡н.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. А.О. ЗадоУ, д.е.н., проф. В.М. Тарасевича / Дыпро-петр. ун-т економки та права / [А.О. Задоя (ред.), В.М. Тарасевич (ред.)]. - Д.: ДУЕП, 2010. - 339 с.
5. Аникин О.Б. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения: учеб. пособие / О.Б. Аникин. - М.: Флинт: МПСИ, 2008. - 240 с.
6. Суэтин А.А. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения: учебник / А.А. Суэтин. - Ростов н/Д.: Феникс, 2010. - 411 с.
7. Mundell, R. The Future of the International Financial System, in A. Acheson, J. Chant, and M. Prachowny, eds., Bretton Woods revisited. Toronto: University of Toronto Press, 1972, pp. 91-104.
8. Eichengreen, B. International Policy Coordination in Historical Perspective: A View from the Interwar Years [Електрон. ресурс]. -NBER Working Papers 1440, National Bureau of Economic Research, Inc. September 1984. - P. 57. - Режим доступу: http://www.nber.org/papers/w1440.pdf?new_window=.1.
9. McKinnon R. The Rules of the Game: International Money in Historical Perspective // Journal of Economic Literature, Vol.31, №1 (Mar., 1993), p. 44.
10. International Reserves and Foreign Currency Liquidity - Reporting Countries. Imf.org. 2001-01-05 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://www.imf.org/external/np/sta/ir/colist.htm.Retrie-ved 2010-07-08.
