CC BY
10
Рисунок 3. Алгоритми оцшювання ршня ¡нтелектуал1зацм глобального суспшьства
Складено автором.
система економ 14них та с0ц1альних п0казник1в -4 система 0ц1нювання 1нф0рмац1йних 0бсяг1в
+
уточнения вал1дн0ст1 селектування
1
розроблення синтетичних 1ндикат0р1в визначення ваги ндикатора
+
pi3h0pibheba апр0бац1я узагальнення
1
визначеннясфер використання та проведения анал1тичнихд0сл1джень
цп nofliöHoro роду eianiB мае бути створення таких ¡ндекав, як певною Mipora вщповщають кpитеpiям oб'eктивнoстi, ¡лю-строваност та iнфopмaтивнoстi.
Висновки
lнтелектуaлiзaцiя глобального екoнoмiчнoгo середовища е об'ективним процесом активно! генераци нових знань, !х нагромадження, селектування, узагальнення та адаптуван-ня для потреб споживача, основою чого е свiтoвий трансфер технолопй з метою отримання кoмеpцiйниx ефек^в упро-довж усього ланцюжка взаемодп мережного суспiльствa. 1н-телектуaлiзaцiя глобального простору е частиною креативно! економки i не зводиться лише до техычно'!' модерызаци виробничих процеав, адже потребуе локально! концентраци талановитих людей в сфеpi мистецтва, науки, культури та ¡н-ших сектopiв, кoтpi забезпечують перетворення творчих щей та розроблених на цм oснoвi пpoектiв в кoнкpетнi комерцм-н результати.
Зростаюча потреба суспiльствa у розробленн ново! ¡нфор-мaцiйнo-aнaлiтичнo! мoделi iнтелектуaлiзaцi! свггово! еконо-мiки може бути задоволена лише через мiждисциплiнapну aлгopитмiзaцiю мiжнapoднoгo спiвpoбiтництвa. В и створенн1 вxiдними iндикaтopaми е, з одного боку, система екoнoмiч-них та со^альних пoкaзникiв, з ¡ншого - система оцЫюван-ня ¡нформацмних oбсягiв, що продукуються та розповсю-
джуються. 1хне взаемне селектування, уточнения валщноси визначення ваги кожного ¡ндикатора (субЫдикатора) сприя-тиме створенню нового типу синтетичних високоЫтегрова-них аналггичних систем, як¡ п¡сля р¡знор¡вневоí апробацп та узагальнення, а також наступного параметрального визначення сфер використання, зможуть забезпечувати автома-тизоване проведення анал™чних дослдаень в селективних сферах ¡нтелектуальних технолог¡й.
Список використаних джерел
1. Батракова Л. Показатели развития экономики знаний // Ярославский педагогический вестник. - 201 2. - №2. - Том 1 (Гуманитарные науки). - С. 107-111.
2. Knowledge Economy Index (World Bank), 2012 [Електрон. ресурс] Режим доступу http: //Knoema. ru/ WBKE/ 2013/ knowledge - economy - index - world - bank
3. The Global Innovation Index, 2014. The Human Factor in innovation [Електрон. ресурс] Режим доступу www. Glohalinnovationindex. org
4. Кузьмин А.И. Интелектуализация: инструмент развития экономики [Електрон. ресурс] Режим доступу http: // www. rusnanka. com/ 15 - NPN - 2009/ Economics
5. Кастельс M. 1нтернет Галактика. М1ркування щодо ¡нтернету, б1знесу i суспiльства. - К.: Ваклер, 2007. - 290 с.
6. Measuring the Information Society. Report 2014. - Geneva: International Telecomunication Union, 2015. - 758 p.
УДК 005.21-047.44:005.591.61:336.71(5-11)(5-13)
A.B. ШЛАПАК,
здобувач кафедри м\жнародного облку i аудиту, Ки'вський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Стратепчний анал1з процеЫв диверсифшацм банмвсько! системи краж П1вденно-Схщно1 Ази
У статт проаналiзованi тенденцИ' розвитку банювських операц/й, пов'язаних з функцонуванням мiжнародного банюв-ського капталу кран Пiвденно-Cхiдно¡ АзИ Доспдженi процеси диверсифкацн банювсько1 дяльност кран П'юденно-Сядно1 АзН. В процеа Грунтовного аналiзу сучасних процес'ю диверсифiкацi¡ банк'юсько! системи кран Пiвденно-Cхiдно¡ АзП виокремлено три групи проблем, як суттево гальмують ¡'1 розвиток.
Ключов! слова: синдиковане кредитування, банк'юська система, еврокредитний сегмент, фнансовий ринок.
48 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 5 (168)/2015
© A.B. ШЛАПАК, 2015
А.В. ШЛАПАК,
соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Стратегический анализ процессов диверсификации банковской системы стран Юго-Восточной Азии
В статье проанализированы тенденции развития банковских операций, связанных с функционированием международного банковского капитала стран Юго-Восточной Азии. Исследованы процессы диверсификации банковской деятельности стран Юго-Восточной Азии. В ходе анализа современных процессов диверсификации банковской системы стран Юго-Восточной Азии выделены три группы проблем, которые существенно тормозят их развитие.
Ключевые слова: синдицированное кредитование, банковская система, еврокредитный сегмент, финансовый рынок.
А. SHLAPAK,
researcher in international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
The strategic analysis of banking system process of diversification in the South-East Asian countries
This article deals with the tendency of banking operations development, which are connected to South-East Asian countries international banking capital. The process of banking activity diversification is discovered. The three problems which slow down the development of banking system were pointed out in the process of diversification analysis.
Keywords: syndicated loans, banking system, euro loan segment, financial market.
Постановка проблемы. Характеризуючи тенденци розви-тку банювських операцм, пов'язаних з функцюнуванням Mix-народного банювського капралу краУн Пвденно-СхщноУ Ази, слщ вщзначити, що переважна Ух частка здмснюеться нин в межах азмських фЫансових центрiв. Вони сформувалися в результат тривало'У конкуренци, i тут зосереджен найбтьш1 банки краУн репону, що обслуговують свiтовi фiнансовi потоки та мiжкраi'новий перерозподт капггалу Mix суб'ектами свгго-вого фЫансового ринку. Сучасна дiяльнiсть азмських фЫан-сових центрiв хоча i носить переважно репональний характер, однак уа вони е невiд'eмним i важливим компонентом Ыф-раструктури глобального фiнансового ринку, основою азм-ського сегмента глобального фЫансово-кредитного ринку та своeрiдними «фЫансовими магнiтами», що притягують коло-сальн обсяги мiжнародного банкiвського капiталу.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблемы. Бага-то робiт зарубiжних та вггчизняних вчених присвячено ана-лiзу банювсько'У системи краУн Пiвденно-Схiдноi' Ази, зокре-ма такi вченi, як С. Клессенс, А. Демiргуч-Кунт та Г. Хьоцинг.
Мета статт полягае в аналiзi тенденцiй розвитку банюв-сько'У системи краУн ^вденно-Схщно'У Ази.
Виклад основного матер~1алу. В останн десятил^тя по-мiтно посилився вплив на свтовий ринок таких фЫансових центрiв краУн ^вденно-Схщно'У Ази', як Онгапур, Гонконг, Шанхай, Сянган, Мумбай, Тайпей, Пеюн, Аомин (Макао) та
Ы. У табл. 1 подано рейтинговi позицii' 18 найбiльших фЫан-сових центрiв Азiйсько-Тихоокеанського регiону, як в 2014 роцi позицiонувалися за Ыдексом глобальних фiнансових центрiв (The Global Financial Centres Index - GFCI), що його щороку розраховуе британська компаыя Z/Yen.
Сучасна дiяльнiсть мiжнародних фiнансових центрiв краУн Пвденно-СхщноУ Азii' справляе вагомий вплив на бiзнес-середовище, в якому оперують компани рiзних краУн, а отже визначае характер розвитку Ыших секторiв свiтового госпо-дарства, зайнятост та глобально' економiки в цтому. В те-перiшнiй час найвпливов0 фiнансовi центри даного регiону - Гонконг, Онгапур та Шанхай - спецiалiзуються на надан-нi практично вах видiв фiнансових послуг - Ывестицмного менеджменту, банкiвських послуг, управлЫня i регулювання, страхування та профеайних послуг (табл. 2).
Так, Гонконг на сьогодн завдяки поширенню англосак-сонського фiнансового законодавства, пiльговим митним режимам та низькому рiвню оподаткування фЫансових опе-рацiй уже тривалий час утримуе статус глобального центру синдикованого кредитування та операцм з фондовими цЫ-ностями. Крiм того, вЫ посiдаe п'яте мiсце у свт за ктьюс-тю Ыоземних банкiв i шосте - за обсягами здмснюваних ва-лютних операфй.
Своею чергою, Сiнгапур спецiалiзуeться на опера^ях з фондовими цiнностями, а також проведены банювських
Таблиця 1. Рейтингов! позицм ф!нансових центр!в кра!н АТР за ¡ндексом глобальних ф!нансових центр!в у 2014 роц! [1
М!сце в рейтингу Фшансовий центр Значення ¡ндексу глобальних фшансових центр!в М!сце в рейтингу Фшансовий центр Значення ¡ндексу глобальних фшансових центр!в
3 Гонконг 756 28 Бусан 676
4 Онгапур 746 32 Пеюн 668
6 Токю 718 33 Осака 667
8 Сеул 715 41 Куала-Лумпур 656
20 Шанхай 690 46 Бангкок 646
23 Сiдней 682 59 Манта 627
24 Мельбурн 681 61 Мумбай 625
25 Шеньчжень 680 66 Джакарта 620
27 Тайбей 677 73 ВеллЫгтон 594
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (168)/2015 49
Таблиця 2. Рейтинг топ-10 свттових фшансових центр1в за видами фшансових послуг у 2014 рощ [1]
М1сце в рейтингу Види ф1нансових послуг
¡нвестицшний менеджмент 6анк1вськ1 послуги управлшня i регулювання страхування професiйнi послуги
1 Нью-Йорк Нью-Йорк Лондон Нью-Йорк Лондон
2 Лондон Лондон Нью-Йорк Лондон Нью-Йорк
3 Гонконг Гонконг Гонконг Бусан Гонконг
4 Снгапур Снгапур Цюрх Снгапур Снгапур
5 Ток!о Сеул С!нгапур Гонконг Цюрх
6 Цюр!х Токю Франкфурт Сеул Франкфурт
7 Бостон Шанхай Ток!о Цюрх Женева
8 Франкфурт Цюр!х Женева Тоюо Бостон
9 Женева Франкфурт Торонто Чикаго Торонто
10 Торонто Дубай Сеул Шанхай Дубай
i валютних операцм. У результат! поглинання АвстралмськоУ фондовоУ 6ipxi даний фЫансовий центр у 2011 роц став найбтьшим торговельним майданчиком в азмському регю-нк I, нареот, сучасна «фЫансова спец!ал!зац!я» Шанхая - це операци з ащями, обл!гац!ями та 1Р0. На сьогодн в його лю-тингу присутн близько компанм з р!зних краУн св!ту, а за об-сягами електронних торпв (близько $4,5-5,0 трлн. щор!чно) вЫ посщае трете мюце у свт з капггал!зац!ею ринку акц!й на р!вн близько $3 трлн. [2].
Банювсью установи Пвденно-Схщно'У Ази поступово роз-ширюють своУ операци i у сфер! синдикованого кредитуван-ня, яке практикуеться ктькома банками одному позичаль-ников! i дае змогу банювським синдикатам мобт!зовувати великомасштабн довгостроков! фЫансов! ресурси для на-дання кредилв урядовим, пщприемницьким, фЫансовим та ¡ншим структурам. Кр!м того, синдиковане кредитування за-безпечуе також ефективний розподт кредитного ризику м!ж уама його учасниками пропорцмно Ухнм частц у формуванн! кредитного ресурсу, мае бтьш дешеву сукупну варт!сть по-р!вняно з випуском еврообл!гац!й, е гнучким ф!нансовим Ы-струментом, з погляду можливост! його видач! без застави.
Що стосуеться загальних вартюних обсяг!в !н!ц!йованих випуск!в синдикованих кредит!в банками краУн Азмсько-Тихоокеанського регюну, то у пер!од з 1992 по 2014 рк вони зросли з $6,2 [3] до майже $630 [4] млрд. У регюнальый структур! синдикованого кредитування у 2014 роц! най-бтьша частка традиц!йно припадала на П!вн!чну Америку -56,3% свггового обсягу ($2577,3 млрд.), дал! слщуе Свропа
- 23,8% ($1114,2 млрд.), Аз!йсько-Тихоокеанський репон
- 13,4% ($628,9 млрд.), Африка, Середнм Сх!д i Центральна Аз!я - 1,9% ($86,8 млрд.).
Серед краУн П!вденно-Сх!дноУ Аз!У л!дерськ! позици в синди-кованому кредитуванн! посщае Китай ($144,2 млрд. у 2014 роц!), Гонконг ($93,9 млрд.), Снгапур ($53,1 млрд.) та Тайвань ($31,8 млрд.). Натомють Республка Корея ($16,2 млрд.), Ма-лайз!я ($18,1 млрд.), 1ндонез!я ($17,1 млрд.), ТаУланд ($10,7 млрд.) та ФттпЫи ($3,5 млрд.) характеризуются незначним р!внем залучення до даних процеав, що св!дчить про пев-ну в!дсутн!сть дов!ри м!ж Ух комерц!йними банками, недоско-налють законодавчоУ та нормативноУ бази в частин! регулю-вання синдикованого кредитування, а також асиметричнють розвитку нацюнальних банк!вських систем в!дносно розм!р!в власного капггалу банк!в i структури Ухых пасив!в.
Ha cboroflHi Hai/i6inbi±ii/iMi/i npoBai/iflepaMi/i ci/iHfliKoBaHo-ro KpefliTyBaHHn b perioHi niBfleHHo-CxiflHo' A3ii e TaKi 6aH-Ki-opraHi3aTopi, ak Industrial & Commercial Bank of China, Bank of China Ltd., China Development Bank, Sumitomo Mitsui, China Construction Bank, Korea Development Bank, Malayan Banking Bhd Ta iH.
XapaKTepi/i3yraHi/i npouecu fli/iBepcu^iKauii 6aHKiBCbKoi fli-nnbHocTi Kpai'H niBfleHHo-CxiflHoi A3ii, He MoxHa oMUHy™ yBarora i TaKii HanpAM, ak fli/iHaMiHHi/ii/i po3bitok lioro eBpo-KpefliTHoro cerMeHTa, i|o 3Hai/ii±ino CBil biab y HapoiiyBaH-Hi Mac0Ta6iB a3ilcbKoro cerMeHTy piHKy 6aHKiBcbKix Kpeflii-TiB b iHo3eMHix BanraTax. TaK, cTaHoM Ha BepeceHb 2014 poKy Ha a3ilcbKMl perioH npiinaflano Maiixe 53% ($377 Mnpfl.) 3a-ranbHoro o6cAry BiMor flo pe3ifleHTiB b iHo3eMHix BanraTax Kpai'H 3 HoBocTBopraBaHiMi piHKaMi, a6o 9,2% BiflnoBiflHo-ro cBiToBoro noKa3HiKa. npi uboMy KyMynATiBHi/ii/i o6car iHo-3eMHix BiMor 3a KoHTpaKTHUMi 3o6oB'A3aHHAMii eKoHoMiHHix cy6'eKTiB Kpai'H A3ilcbKo-TixooKeaHcbKoro perioHy cTaHoBiTb $2,8 TpnH. (y ToMy Hicni KiiTara - $1,3 TpnH., KiTalcbKoro Tal6era - $227,9 Mnpfl., lHfloHe3ii' - $145,1 Mnpfl., Pecny6ni-ki KopeA - $330,3 Mnpfl., Manal3ii - $185,8 Mnpfl., OininniH - $40,9 Mnpfl., Ta'naHfly - $142,4 Mnpfl.), 3 Hix Maiixe $930 Mnpfl. cTaHoBini iHo3eMHi BiMori flo 6aHKiB [5].
npo 3pocTarani KoHKypeHTHi no3i/mn 6aHKiB KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii Ha rno6anbHoMy piHKy 6aHKiBcbKix nocnyr cBifl-HiiTb TaKil noKa3HiK, ak floxofli 6aHKiBcbKoi cicTeMi. TaK, y 2012 poui cyKynHi floxofli 6aHKiB A3ilcbKo-TixooKeaHcbKoro perioHy, i|o BxoflATb y pelTiHr 50 rno6anbHix 6aHKiB, cTaHo-Bina 6ni3bKo $520 Mnpfl. (flnA nopiBHAHHA: BiflnoBiflHil no-Ka3HiK eBponelcbKix 6aHKiB cTaHoBiB $650 Mnpfl., a 6aHKiB niBHiHHo! AMepiKi - $570 Mnpfl. [6].) A 3aranoM npoTAroM 2009-2014 poKiB TeMni 'x |opiHHoro npipocTy cTaHoBini b cepeflHboMy 9%, y Toil nac ak floxofli 6aHKiB 3axiflHix Kpa'H npaKTiHHo He 3MiHraBanicb, a b oKpeMi poKi HaBiTb cKopony-Banicb. Cnifl TaKox Bifl3HaHiTi, |o TaKe 3pocTaHHA 3HaHHora Mipora 6yno 3a6e3neneHo BicoKora peHTa6enbHicTra 6aHKiB-cbKoro KaniTany KpafH niBfleHHo-CxiflHo' A3i', cepeflHe 3HaneH-ha ako' npoTAroM 2008-2013 poKiB cTaHoBino 6ni3bKo 16%, KoniBaranicb b fliana3oHi Bifl 15 flo 25% b iHfli'', KiTa' Ta iHflo-He3i! i nepeBiiyrani 15% y Manai3i' Ta ToHKoHry [6].
Pa3oM i3 tim 3riflHo 3 BicHoBKaMi oflHoro 3 neprnix 3a-xiflHix flocniflxeHb, npicBAHeHix aHani3y BnniBy iHo3eM-Hix 6aHKiB Ha HauioHanbHi piHKi 6aHKiBcbKix nocnyr - cTaT-
50 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 5 (168)/2015
Ti C. KnecceHca, A. fleMipryH-KyHTa Ta r. XbouiHra «Ak npixifl ¡ho3gmhmx 6aHKiB BnniBae Ha HauioHanbHiii 6aHKiBcbKii/i pi-hok?» [7], BxoflxeHHn ¡ho3gmhmx 6aHKiB cyrreBo 3Hixye npi-6yTKOBicTb MicueBix 6aHKiB, a TaKox ix HaKnaflHi BMTpaTM. fla-He flocniflxeHHA, i|o 6yno npoBefleHo Ha ocHoBi flaHix 80 KpaiH cBiTy (po3BiHyTix, 3 nepexiflHora eKoHoMiKora Ta 3 hoboctbo-praBaHMMM p/HKaMi) npoTAroM 1988-1995 poKiB (Hai/i6inbi±i ¡HTeHc/BH/M nepiofl rno6ani3auiiiHMx npoueciB y 6aHKiBcbKii/i c^epi), noKa3ano, |o 3a ¡hiximx piBHix yMoB BicoKa np/6yTKo-BicTb 6aHKiB cBiflH/Tb npo cna6Ky KoHKypeHuira b 6aHKiBcbKoMy ceKTopi, a bmcokmm piBeHb ix HaKnaflHix BMTpaT - npo Hee^eK-TiBHe ynpaBniHHA Ta cna6Ky opraHi3auiiiHy cTpyKTypy. 3 uboro MoxHa 3po6iTi bmchobok, |o Ha cboroflHi 6aHKiBcbKi cicTe-mm KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii xapaKTep/3yraTbcA HeflocTaT-HiM piBHeM npicyTHocTi ¡Ho3eMHoro KaniTany, |o He cTMMynrae MicueBi 6aHKM flo 3HixeHHA TpaHcaKuiiiHix BMTpaT Ta ¡Mnne-MeHTauii e^eKTMBHix TexHonoriii i npoueflyp.
TpyHToBHiM aHani3 cynacHix npoueciB flMBepci^iKauii 6aHKiBcbKoi cicTeMi KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii flae 3mo-ry BioKpeMMTM Tpi rpyni npo6neM, AKi cyTTEBo ranbMyraTb ii po3bmtok. HacaMnepefl cnifl Bifl3HaHMTM npo6neMM 3aranb-HocicTeMHoro xapaKTepy, |o cnpaBnAraTb BnniB Ha cTa6inb-HicTb KpefliTHo-^iHaHcoBoi cicTeMi perioHy 3aranoM. TaK, 3a ycTaneHo bmcokmmm TeMnaMM MaKpoeKoHoMiHHoro 3pocTaHHA KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii Bxe TpiBanii Hac KpieTbcA bm-coKa ypa3n/BicTb ixHix 6aHKiBcbKix cicTeM, HM3bKa AKicTb Kpe-fliTHix nopT^eniB 6aHKiB, bmcokmm piBeHb «tokcmhhmx» 6opriB, cyMHiBHi aKTMBM Ha 6anaHcax. 3HaHHora Mipora b uboMy bmhhI ypAfli i ueHTpanbHi 6aHKM KpaiH nCA, AKi nepeixiKoflxani 3Mi-Hi BapTocTi HauioHanbHix BanraT cnonaTKy 3a yMoB 3HaHHoro npinn/By ¡Ho3eMHoro KaniTany, a 3rofloM - ioro pi3Koro Bifl-nn/By. ypAfli TaKox 3aoxoHyBani HaflMipHe KpefliTyBaHHA, 3o-KpeMa b TainaHfli - b ceKTopi HepyxoMocTi, b Manai/i3ii - npAMe KpefliTyBaHHA npofloBxyBanocb b oKpeMix ceKTopax, y ToMy Hicni b ManoMy niflnpieMHiuTBi. BoflHoHac ueHTpanbHi 6aHKM He po6ini cnpo6 3anpoBafliTM KoHTponb Hafl KpefliTaMi, a Ta-Ki 3axofli, ak BcTaHoBneHHA MiHiManbHoro po3Mipy KaniTany, e MeH0 xopcTKMMM nopiBHAHo 3i 3BMHai/iHMMM 3axoflaMM, |o pe-ani3yraTbcA b niBHiHHii AMepiui hm GBponi [8].
OKpeMo cnifl cKa3aTi npo npo6neMy floMiHyBaHHA b KpaiHax niBfleHHo-CxiflHoi A3ii (oco6n/Bo KiTai) Mofleni ^¡HaHcyBaHHA, opieHToBaHoi Ta 3anyHeHHA koixthb HaceneHHA Ta flepxaBHix KaniTanoBKnafleHb y pi3Hix $opMax, a TaKox HeflocTaTHii po3-bmtok MexaHi3MiB 3anyHeHHA rpornoBix pecypciB Ha rno6anb-hmx ^¡HaHcoBix p/HKax 3a paxyHoK po3Mii|eHHA aKuii (IPO) Ta ¡hiximx uiHHix nanepiB. KpiM Toro, floBofl/TbcA KoHcTaTyBa-tm yHacTb a3iicbKix 6aHKiB i b peani3auii HaniBneranbHix cxeM, cnpAMoBaHix Ha o6xifl icHyraHix o6MexeHb ¡3 3anyHeHHA i po3-MiieHHA koixthb HaceneHHA.
TaK, 3HaHHy npo6neMy flnA 6aHKiBcbKix cicTeM KpaiH niB-fleHHo-CxiflHoi A3ii cTaHoBMTb noixiipeHHA «TiHboBoro» 6aHKiB-cbKoro ceKTopy, |o noB'A3aHo 3 o6MexeHMM flocTynoM Manoro i cepeflHboro 6i3Hecy, a TaKox ¡HfliBiflyanbHix cinbcbKoroc-noflapcbKix rocnoflapcTB flo KpefliTHix pecypciB. 3oKpeMa, 3riflHo 3 flaHMMM HapoflHoro 6aHKy KiTara Ha BiflMiHy Bifl flepxaBHix niflnpieMCTB nirne 60% cinbcbKorocnoflapcbKix rocnoflapcTB MaraTb flocTyn flo oTp/MaHHA KpefliTiB Bifl o^iui/Hix KpefliTHo-^iHaHcoBix cTpyKTyp. npi uboMy koixitm, |o hmmm
3anyHaraTbcA, niixie HacTKoBo (Ha 30%) 3flaTHi 3afloBonbHM-tm ixHii non/T Ha no3MKoBi pecypci [9]. Yce ue cTBoprae yMoB/i flnA nornipeHHA b KiTai TaK 3BaHoi «TiHboBoi» 6aHKiBcbKoi cicTeMi ak cyKynHocTi ¡HcTMTyTiB i cxeM, AKi npauraraTb ak 6aHKM, oflHaK He ABnAraTbcA TaKMMM ^opManbHo, a BiflTaK - nepe6y-BaraTb no3a 3ohm 6aHKiBcbKoro perynraBaHHA.
flpyra rpyna npo6neM fliBepci^iKauii 6aHKiBcbKoi fliAnb-hoctI KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii noB'A3aHa 3 perynraBaH-ham ^¡HaHcoBoi' c^epi i 36epexeHHAM perynATopHix o6Me-xeHb Ha ¡HTerpauira HauioHanbHix ^¡HaHcoBix p/HKiB flepxaB y rno6anbHy ^¡HaHcoBy cicTeMy. TaK, 6inbi±iicTb 6aHKiB KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii Ha BiflMiHy Bifl aMep/KaHcbKix Ta eb-poneicbKix floTenep 36epiraraTb HM3Ky o6MexeHb Ha TpaH-cKopfloHHii pyx ^¡HaHcoBix aKTMBiB. Bohm cTocyraTbcA AK npAMix 3a6opoH (o6MexeHa KoHBepToBaHicTb BanraTi, o6Me-xeHHA Ha BnacHicTb Ta fliAnbHicTb ¡Ho3eMHix ¡HBecTopiB), TaK I npixoBaHo-perynATopHix 3axofliB Ta ¡HcTpyMeHTiB (o6MexeH-ha onepauii 3i 3niTTiB Ta norn/HaHb, aHTMMoHononbHe 3aKo-HoflaBcTBo, perynraBaHHA KoMnaHii-onirononii, o6MexeHHA Ha onepauii Mix bIthm3hahmmm 6aHKaMM Ta KoMnaHiAMM Ta ¡h.).
HaToMicTb, y KpaiHax niBfleHHo-CxiflHoi A3ii (lHfloHe3ii, Oinin-niHax, Manai3ii Ta TainaHfli) Ha Bci nepepaxoBaHi Bi|e onepa-uii 36epiraraTbcA noMipHi o6MexeHHA, a y KiTai - HaBiTb xopcTKi o6MexeHHA. neBHi npo6neMM y KHP cTBoprae npAMe niflnopAfl-KyBaHHA HapoflHoro 6aHKy KiTara Ta KoMicii 3 perynraBaHHA 6aH-KiBcbKoi fliAnbHocTi (China Banking Regulatory Commission] flepxaBHii pafli, 3oKpeMa b n/TaHHAx ynpaBniHHA 6aHKiBcbKMM ceKTopoM, a TaKox HaflMipHii 6rapoKpaTMHHii tmck y rany3i [10].
Tmm He MeHixie b ocTaHHi poKM HaMiTinacA TeHfleHuiA flo neB-Horo noM'AKixieHHA cicTeMi 6aHKiBcbKoro perynraBaHHA KHP, noB'A3aHoro ¡3 3aTpiMKora 3anpoBaflxeHHA KoMiciera 3 perynraBaHHA 6aHKiBcbKoi fliAnbHocTi xopcTKirnix BMMor |oflo noKa3HMKiB flocTaTHocTi KaniTany, a TaKox 3HixeHHAM HopMM o6ob'a3koboro pe3epByBaHHA flo 21%, |o He TinbKM flae 3Mory KiTaicbKMM 6aH-KaM HaflaBaTi 6inbi±ie KpefliTiB 6e3 3anyHeHHA floflaTKoBix ko-0TiB Bifl npoflaxy aKuii hm o6nirauii, a i Bxe BMBinbHino b 6aH-KiBcbKii cicTeMi uiei KpaiHM noHafl 350 Mnpfl. raaHiB KaniTany [11].
I, Hapeixrri, TpeTA rpyna npo6neM fliBepci^iKauii 6aHKiBcbKix cicTeM KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi A3ii noB'A3aHa 3 HeflocTaTHiM b ui-noMy piBHeM KoHKypeHuii Ha p/HKax 6aHKiBcbKix nocnyr, HM3bKora npi6yTKoBicTra MicueBix 6aHKiB Ta BiflHocHo cna6Kora niflroToB-Kora ix nepcoHany i KepiBHiuTBa. He cnifl cKiflaTi 3 paxyHKiB TaKox HM3bKii piBeHb ynpaBniHHA i ouiHKM KpefliTHix pi3MKiB i 6paK Me-xaHi3MiB cyfloBo-rapifl/HHoro 3ax/cTy KpefliTHo-^iHaHcoBix 3a-KnafliB |oflo noBepHeHHA po3Mi|eHix KpefliTHix koutIb.
y BiflnoBiflb Ha o6'eKTMBHy Heo6xiflHicTb noflonaHHA uix «By3b-kmx Micub» ^yHKuioHyBaHHA 6aHKiBcbKoi ¡HflycTpii KpaiH niBfleH-Ho-CxiflHoi A3ii BoHa nepe6yBae hmhI Ha nopo3i pafl/KanbHix 3MiH. Bohm noB'A3aHi ak 3 nocineHHAM BnniBy npoueciB ^¡HaH-coBoro rno6ani3My, TaK i 3 KoHBepreHuiera 3 ^¡HaHcoBMMi p/H-KaMi KpaiH niBHiHHoi AMepiKi Ta 3axiflHoi GBponi Ha ocho-Bi ni6epani3auii perynATopHoi cicTeMi 6aHKiBcbKoi fliAnbHocTi, a TaKox MoflepHi3auiera HauioHanbHix ^¡HaHcoBix noniTMK b Hac-TMHi perynraBaHHA MixHapoflHix ^¡HaHcoBix noToKiB i po3BM-TKy MicueBix p/HKiB KaniTany. Pa3oM ¡3 tmm icHyraTb neBHi Bifl-mIhhoctI y pe^opMyBaHHi ^¡HaHcoBix ceKTopiB KpaiH-niflepiB i KpaiH nCA. ^K|o C0A i 3axiflHa GBpona BnpoBaflxyraTb Haii-pafliKanbHirni 3a ocTaHHi ciMflecAT poKiB 3axofli pe^opMyBaHHA
OopMyBaHHA pmhkobmx BiflHOCMH b YKpai'Hi № 5 (168)/2015 51
^iHaHcoBix ceKTopiB, HacaMnepefl b HacTiiHi noflonaHHA fx rni-6okix cTpyKTypHix flicnponopuii Ta 3HixeHHA pi3iKiB ^iHaH-cobo! cicTeMi, to KnraHoBi 3axofli ^iHaHcoBoro pe^opMyBaHHA y KpaiHax niBfleHHo-CxiflHoi' A3ii' cKoHueHTpoBaHi Ha HiBenraBaH-Hi HaflMipHoi' 3anexHocTi ^iHaHcoBix cicTeM Bifl 6aHKiB ak ocho-bhix ^iHaHcoBix nocepeflHiKiB Ta norni6neHHi iHTerpa^i' a3ii-cbKix piHKiB KaniTany y rno6anbHy ^iHaHcoBy cicTeMy.
TaK, yxBaneHHA y C0A b 2010 po^ 3aKoHy floflfla - OpeHKa, 3anpoBaflxeHHA HopMaTiBiB 6aHKiBcbKoi' fliAnbHocTi Ba3enb ill Ta HicneHHix HauioHanbHix i perioHanbHix perynATopHix iH^ia-tib b GBponi c^opMyBani AKicHo HoBy perynATopHy nnaT^opMy ^yHKuioHyBaHHA rno6anbHoro ^iHaHcoBoro piHKy, cnpAMoBaHy Ha HeflonyieHHA noBTopeHHA rni6oKix Kpi3oBix abii 20072010 poKiB. 3aranoM yci perynATopHi ¡H^aTi/iBi 3BoflATbcA flo TaKix 3axofliB: 3a6e3neHeHHA nnaTocnpoMoxHocTi i niKBiflHoc-Ti 6aHKiBcbKoi' cicTeMi BiflnoBiflHo flo BiMor Ba3enb lll; cTpyK-TypHi pe^opMi 6aHKiBcbKoro ceKTopy, cnpAMoBaHi Ha 3ByxeHHA cneKTpy HenpiTaMaHHix 6aHKaM KoMepuiiHix Ta iнвecтnцiмнnx onepauii, pe^opMyBaHHA piHKiB KaniTany; a TaKox po30ipeHHA 3axicTy iHBecTopiB i cnoxiBaniB KaniTany.
Yci nepepaxoBaHi Bi|e 3axofli, ak cTBepflxyraTb aBTopi-TeTHi eKcnepTi [12], nirne nocinATb KoHKypeHTHi nepeBa-ri 6aHKiBcbKoi cicTeMi Kpai'H niBfleHHo-CxiflHoi A3ii' 3 ornn-fly Ha BicoKy HopMy 3aoi|aflxeHHA KaniTany b Ha^oHanbHiix eKoHoMiKax Ta KoHcepBaTiBHy cicTeMy 6aHKiBcbKoro perynra-BaHHA. lHaKrne KaxyHii, a3iicbKi 6aHKi, MaraHi Bi|i noKa3Hi-Ki flocTaTHocTi KaniTany Ta niKBiflHocTi nopiBHAHo 3 iHo3eMHi-mi 6aHKaMi, |o npaцraraтb y KpaiHax nCA, oTpiMyraTb 3HaHHi KoHKypeHTHi nepeBari.
npi цboмy cnifl Bifl3HaHiTi, |o b 6araTbox a3iicbKix rapic-fliK^Ax Ha cboroflHi npaKTiHHo HeMoxniBo iMnneMeHTyBa™ 6inbrnicTb pafliKanbHix 3axofliB cTpyKTypHoro pe^opMyBaHHA 6aHKiBcbKoro ceKTopy, |o peani3yraTbcA y nocткpnзoвnм nepiofl y C0A Ta KpaiHax 3axiflHoi' GBponi. IfleTbcn HacaMnepefl npo noflin po3flpi6Hoi' i onToBoi' 6aHKiBcbKoi' fliAnbHocTi (3a 3pa3KoM Bennкo6pnтaнii), 3anpoBaflxeHHA y 6aHKiBcbKy fliAnbHicTb «npa-Bina BonKepa» (C0A) a6o onoflaTKoByBaHHA 6aHKiBcbKix one-pa^fl (GBpona). npiHiHaMi цboro e 3HaHHo MeHrnii BnniB rno-6anbHoi' eKoHoMiHHoi' Kpi3i Ha a3iicbKii 6aHKiBcbKii ceKTop, кoнцeнтpaцiA perynATopHix 3axofliB Ha niTaHHAx nocineHHA ¡h-тerpaцii 6aHKiBcbKoro ceKTopy y rno6anbHy ^iHaHcoBy cicTeMy, flnвepcn$iкaцii 6aHKiBcbKix iHcTpyMeHTiB, HapoiyBaHHA rni6i-hi ^iHaHcoBix piHKiB, 3a6e3neHeHHA eKoHoMiHHoro 3pocTaHHA, Ha npoTiBary MexaHi3MaM aнтnцnкniннoro MeHeflxMeHTy, a TaKox floBoni KoHcepBaTiBHa KynbTypa a3iicbKoro 6aHKiBHi^TBa.
CaMe TaKi po3xoflxeHHA nexaTb b ocHoBi neBHoi A^ep^i^'i b noKa3HiKax eKoHoMiHHoro 3pocTaHHA a3iicbKix Kpai'H i npo-flyKTiBHocTi ix ^iHaHcoBix ycTaHoB. BoflHoHac iHo3eMHi 6aH-Ki, |o fliraTb Ha TepiTopii' Kpai'H niBfleHHo-CxiflHoi' A3ii, 6yflyTb 3Myi±ieHi pearyBaTi Ha TaKi BiflMiHHocTi, peani3yraHi iHHoBa-
^flHi 6i3Hec-Mofleni i cTpaTerii' MixHapoflHoi KoHKypeHTocnpo-MoxHocTi, oco6niBo |oflo HapoiyBaHHA ^iHaHcoBoi eKcnaHcii Ha He6aHKiBcbKii ceKTop.
Bmchobkm
Pe3raMyraHi BiieHaBefleHe, cnifl Bifl3HaHiTi, |o ocTaHHi flecATiniTTA no3HaHinicA rnBiflKiM po3bitkom Ta fliBepci-^iKa^era piHKiB 6aHKiBcbKix nocnyr KpaiH niBfleHHo-CxiflHoi' A3ii', AKi BiABnAraTbcA y nocTiiHoMy HapoiyBaHHi piBHA i'x Kani-Tani3a^i', 3MiHax ix iHcTpyMeHTanbHoi cTpyKTypi, yflocKoHaneHHi MexaHi3MiB ix ^yHK^oHyBaHHA, a TaKox 3anpoBaflxeHHi hobix iHcTpyMeHTiB. l xoh y 3B'A3Ky 3i cBiToBora eKoHoMiHHora Kpi3ora cnocTepiranacA тeнfleнцiA flo neBHoro 3HixeHHA o6cAriB Kpe-fliTyBaHHA b EBpoBanraTax, flaHii piHoK i flani Biflirpae BenbMi BaxniBy ponb y cyHacHix npoцecax MixflepxaBHoro nepeMi-leHHA KpefliTHoro KaniTany.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. The Global Financial Centres Index 16. - Financial Centres Futures, September 2014. - Long Finance. - P. 17.
2. r^eHKo O., MonHaHoBa E. Oco6nMBocTi po3BiTKy cyHacHoi' cTpyK-Typi cBiToBoro ^iHaHcoBoro piHKy // MixHapoflHa eKoHoMiHHa noni-TiKa. - 2012. - №1-2 (16-17). - C. 190 (c. 179-208).
3. Kobtohiok O. OcHoBHi eianm po3BiTKy cпнflпкoвaнoгo KpefliiTy-BaHHA y cBiTi Ta loro cпeцп^iкa ak cKnafloBoi' ^iHaHcoBoro 3a6e3ne-HeHHA мixнapoflнпx oпepaцiм // BicHiiK KifBcbKoro нaцioнanbнoгo yHiBepciTeTy iM. Tapaca 0eBHeHKa. - Cepin EKoHoMiKa. - 2009. - Bin 116. - C. 51 (c. 49-52)/
4. Global Syndicated Loans Review. Managing Underwriters Full Year 2014. - Thomson Reuters, 2015. - P. 9.
5. Preliminary International Banking Statistics, Third quarter 2014, January 2015. Table 9A: Consolidated claims of reporting banks -immediate borrower basis On individual countries by maturity and sector / Amounts outstanding. - P. A68.
6. Transforming Banks, Redefining Banking. Global Banking Outlook 2014-15. - EY, 2015. - P. 13.
7. Claessens S., Demirgus-Kunt A., Huizinga H. How Does Foreign Entry Affect the Domestic Banking Market? // Journal of Banking and Finance. - 2001. - Vol. 25. - N5. - P. 891-911.
8. Hy6 O. BaHKi y rno6anbHil eKoHoMy: MoHorpa^in / O.O. Hy6. - K.: KHEY, 2009. - C. 59.
9. KiTalcKan HapoflHan Pecny6niiKa: nonmriKa, SKoHoMiiKa, KynbTypa. K 65-neTiira KHP. - M.: l/lfl «OOPYM», 2014. - C. 165.
10. BfloBiiH A.H. BaHKoBcKan ciicTeMa KHP: HanpaBneHMn pa3Brn™A ii pe<£opмnpoвaнnfl // A3in i A<£piiKa ceroflHn. - 2014. - №11. -C. 38 (c. 37-43).
11. BapaHoBcbKiiR O. CborofleHHn cBiToBoro pm-iKy 6aHKiBcbKMx nocnyr // BicHiiK Haцioнanbнoгo 6aHKy Укpaiнn. - 2012. - №4. - C. 22 (c. 18-23).
12. Wyman O. The Future of Asian Banking. Vol. 1. - P. 4.
52 OopMyBaHHfl pmhkobmx BiflHOCMH b YKpai'Hi № 5 (168)/2015
