CC BY
9
УДК: 336.152+336.227:[339.923:061.1еС]
Р.П. ЩАВА,
к.н. держ. упр., докторант кафедри м'жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний университет iM. Вадима Гетьмана
Нацюнальш i наднацюнальш фюкальш вщносини в ЕС
У статт розглянуто ключовi принципи створеноi п>сля глобальноi фiнанcово-економiчноíкризи 2008-2009 роюв ев~ ропейсько'1' системи фнансового регулювання. Дослщжуеться розвиток проекту Банювського союзу, а також питання фicкальноí ттеграци в рамках ВС. Показано, що фiнанcова нтеграц/я в ВС - вельми складний процес, у ходi якого мае бути досягнутий широкий консенсус нацюнальних нтереав кран - членв ВС.
Ключов1 слова: глобальне фiнанcове регулювання, Ввропейський Союз, европейська система фiнанcового нагляду, Банювський союз, фскальна нтегра^я.
Р.П. ЩАВА,
к.н. гос. упр., докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Национальные и наднациональные фискальные отношения в ЕС
В статье рассмотрены ключевые принципы созданной после глобального финансово-экономического кризиса 2008-2009 годов европейской системы финансового регулирования. Исследуется развитие проекта Банковского союза, а также вопросы фискальной интеграции в рамках ЕС. Показано, что финансовая интеграция в ЕС - весьма сложный процесс, в ходе которого должен быть достигнут широкий консенсус интересов стран - членов ЕС.
Ключевые слова: глобальное финансовое регулирование, Европейский союз, европейская система финансового надзора, Банковский союз, фискальная интеграция.
R.P. SCHAVA,
PhD, doctoral student in international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
National and supranational fiscal relations in the EU
The article describes key principles of European Financial Regulation System created after the 2008-2009 global financial crisis. We study the development of EU's Banking Union project is followed, as well as problems of European fiscal integration. Concluded, that the financial integration within the EU is a very complicated process, due to the fact, that the wide range of national interests are to be considered.
Keywords: global financial regulation, European Union, European Financial Regulation System; Banking Union, fiscal integration.
Постановка проблемы. Тенденци глобал1заци, св1това фЬ нансово-економлчна криза, руйывы еколопчн наслщки еко-номлчноУ д1яльност1 останых роюв перетворюють перегляд усталеного стввщношення Mix втьним розвитком ринкових сил i регулюючим впливом на свггову економку з боку держав, репональних об'еднань i мiжнародних економiчних ор-гаызацм в актуальну проблему сучасностк Значущим стае не ттьки вибiр стввщношення, а й позначення характеру вжи-тих заходiв в мiжнароднiй взаемоди. Провщы краУни свггу шу-кають новi засоби пом'якшення наслщюв свггово'У фЫансово-економiчноí кризи, створення умов для стабтьного та сталого економiчного зростання, забезпечення «чистого» розвитку. Пропонуються варiанти введення елемен^в наднацюнально-го мехаызму на глобальному рiвнi. Дослщження теори i практики застосування наднацюнальних варiантiв впливу на еко-номку на прикладi бвропейського Союзу, де вони найбтьш розвинеы, набувае в цьому зв'язку особливоУ актуальность
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблемы. Взаемозв'язки мiж процесами европейськоУ фюкальноУ Ы-теграци та функцiонуванням мiжнародних фiнансових ринкiв вивчаються у працях багатьох зарубiжних дослiдникiв, зо-крема П. де Груве, Д. Гроса, М. Вульфа, В. Ханкеля, 0. Буто-рiноí, М. Хазiна, Дж. Спглща, П. Кругмана, Н. РубУ, Дж. Сороса та Ыших. В Украíнi дослiджувана тематика знаходиться в центрi уваги таких науков^в, як Ю.М. Пахомов, 0.Г. Бторус,
A.С. Гальчинський, В.М. Геець, А.А. Гриценко, В.В. Корнеев,
B.0. Корывська, Д.Г. Лук'яненко, 3.0. Луцишин, 0.В. ПлотнЬ ков, В.Р. Сiденко, А.С. Фштенко, 0.1. Шнирков та Ыших, якi
анал^ують проблеми европейсько'У ¡нтеграцп', здебтьшого представляючи GC як единий ц¡л¡сний орган¡зм. Проте дана робота акцентуе увагу на визначенн¡ меж ¡ порядку застосування наднацюнального меxан¡зму в економ¡чн¡й взаемоди держав, що може суттево розширювати регулюю^ можли-вост¡ р¡зниx економ¡чниx систем.
Метою статт,i е анал^ особливостей реформи нагляду та регулювання фЫансового сектору GC та дослдаення нацю-нальних ¡ наднац¡ональниx фюкальних в¡дносин.
Виклад основного материалу. В останн роки в¡дбуваeться бурхливий розвиток ¡нтеграц¡йниx процес¡в на вс¡x континентах. Числены репональн об'еднання (АСЕАН, МЕРКОСУР та ¡нш¡) звертаються до досвщу GC. бвропейський Союз видтя-еться на тл¡ ¡ншиx угруповань за принципами побудови ¡ широт застосування наднац¡онального меxан¡зму. Чи означае це, що меxан¡зм GC - одиничний випадок чи ¡снуе законом^нють, яка буде в¡рна для ¡ншиx рег¡ональниx об'еднань чи потр¡бно засто-совувати наднац¡ональний меxан¡зм, ¡ якою м^ою, для досяг-нення ефекту ¡нтеграцп та пщвищення результативност¡ реп-онального сп¡вроб¡тництва, вс¡ ц¡ питання е актуальними для б¡льшост¡ краУн св¡ту, що знаxодяться на р¡зниx стад¡яx залуче-ност¡ в репональн ¡ глобальн¡ ¡нтеграц¡йн¡ процеси.
Глобальна фЫансово-економнна криза 2008-2009 ро-юв призвела до усв¡домлення необx¡дност¡ реформи нагляду та регулювання фЫансового сектора на глобальному рюш. Основы принципи ¡ напрями ф¡нансовоí реформи були узго-джен¡ в 2009-2010 рокаx на сам¡таx «Групи 20» (G20), яка в умоваx кризи стала головним координуючим форумом у
44 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015
© Р.П. ЩАВА, 2015
ц1й сфер1, спираючись у сво'й дГяльност на Раду з фЫансо-boï стабтьност (РФС), а також на таю стандартоутоворюю-4i оргаызаци, як Базельський комгтет з банювського нагля-ду, Мiжнародна органiзацiя комiсiй з цЫних паперiв та iншi, спiвпрацюючи з МВФ, ОЕСР, БМР. У рамках цих мГхнарод-них фЫансових ¡нститутГв уже розробленi або допрацьову-ються уыфковаы стандарти фiнансового регулювання за такими напрямами, як посилення макропруденцмного нагляду i контролю за системними фЫансовими ризиками, змiцнення стабтьност банкiвських систем (Базель III), пщвищення про-зоростi та посилення регулювання «пньово'Г банювсько''' сис-теми», а також ринку деривативiв, особливий режим регулювання системнозначимих фЫансових ¡нститулв [1].
Узгодженi мiжнароднi стандарти стали керiвництвом до дм для нацюнальних фiнансових регуляторiв, яю, однак, при ¡мп-лементаци цих стандартiв мають право коригувати ¿'х з ураху-ванням нацюнально''' специфiки. Кра'ни Бвропейського Союзу, що випробували на соб! не ттьки наслiдки глобально'' фЫансо-boï кризи 2008-2009 роюв, а й европейсько' кризи суверен-них борпв, внесли сво' корективи в реформу регулювання фЬ нансового сектору. Беручи участь у робот глобальних форумГв як в якост нацюнальних юрисдикцм, так i в особ! сво'х наднацЬ ональних ¡нститулв, БС одночасно прагне вирiшувати сво'' ¡нте-грацiйнi завдання. При цьому ункальний досвщ побудови над-нацiонального мехаызму фiнансового регулювання в БС усе частше розглядаеться експертами i мiжнародними чиновниками як лабораторiя глобального регулювання.
Одним ¡з найважливiших напрямiв фЫансово''' реформи, погоджених на самггах G20 у 2009-2010 роках, - змщнен-ня стабiльностi банювсько''' системи, що опинилася в епiцентрi глобально'' фЫансово''' кризи 2008-2009 роюв. Саме на усу-нення недолiкiв банювського регулювання, що проявилися пщ час фЫансово''' кризи, i було спрямовано нову угоду - Базель III, схвалену краппами - членами Базельського комггету, в тому числ! кра'нами Бвропейського Союзу, в 2010 роцк
lмплементацiя угоди Базель III в БС здмснюеться за до-помогою прийняття вщповщного пакету законодавчих за-ходГв - так званого CRD IV Package, що включае перегля-нуту Директиву про вимоги до достатност капiталу (Capital Requirements Directive, CRD IV) i Регламент достатност капиталу (Capital Requirements Regulation, CRR IV) 1. Згщно з положеннями Базеля III нацюнальы юрисдикци повинн були законодавчо ввести угоду в дГю з 1 ачня 2013 року, однак бтьшють кра'н, включаючи БС, зробили це ¡з запiзненням. Пакет CRD IV почав дГяти з 1 ачня 2014, одночасно з при-йняттям аналопчних законiв в США i низц ¡нших кра'н.
Метою пакету CRD IV е введення нових ктьюсних i яюс-них вимог до достатност капiталу, а також до лквщноси фЬ нансового левереджа, единих для вах кра'н БС. Тим самим передбачаеться не ттьки запровадити мГхнароды стандарти вщповщно до угоди Базель III, а й створити Бдиний звщ правил (Single Rulebook) для вах кра'н БС. Це, на думку екс-перлв Бвросоюзу, дозволить забезпечити гармоыза^ю ев-ропейських закоыв з банювського нагляду в умовах единого фЫансового ринку та уникнути регулятивного арбитражу. Певна автономнють нацюнальних регуляторГв зберГгаеть-ся ттьки в питаннях макропруденцмного нагляду та оцЫки системних ризиюв, що регулюеться Директивою CRD IV.
OopMyBaHHn eBponewcbKoi cicTeMi ^iHaHeoBoro Harnnny Ha HaflHaöi0HanbH0My piBHi oTpiMano ochobhii iMnynbc nicnn 2009 poKy, Koni b GC 6yna ncHo c^opMynboBaHa KoHiieniiin pe^opMi ^iHaHcoBoro ceKTopa. y neBHoMy ceHci Ha npocropi GC cTBopi-nacn yHiKanbHa ciTyaiiin - y po3nan ^iHaHcoBoi Kpi3i eBponei-cbKi 3aKoHonaBöi oTpiMani MoxniBicTb cTBopiTi cyTo eBponei-cbKy KoHöeniöira, He KoniraraHi aMepiKaHcbKy Monenb. flo 2009 poKy cTano ncHo, i|o «npoienypa flaM^anycci piBHn 3», nKa 6y-na po3nonaTa b 2001 poi|i 3 MeTora cTBopeHHn e^eKTiBHoro Me-xaHi3My |ono KoHBepreH|ii eBponeicbKoi HarnnnoBoi npaKTiKi oKpeMix KpaiH, He cTana e^eKTiBHiM iHcTpyMeHToM. CaMe eB-poneicbKi HaflHaiioHanbHi cTpyKTypi i 3aKoHonaBcTBo He 3Morni BHacHo 3pearyBaTi Ha ^iHaHcoBy Kpi3y [2].
HanpiKiH|i 2008 poKy 3 MeTora Bipo6neHHn hobix npono-3i|ii no pe^opMi ^iHaHcoBoro ceKTopy 6yna c^opMoBaHa TaK 3BaHa rpyna ne Hapo3bepa. Ii MeTa - po3po6iTi 3axoni |ono nocineHHn eBponeicbKix perynnTopiB ^iHaHcoBoro ceKTopa, |o6 cTBopiTi 6inb0 e^eKTiBHy, iHTerpoBaHy i cTiiKy cicTe-My eBponeicbKoro perynraBaHHn. niflcyMoK po6oTi rpyni ^a-xiB|iB - flonoBiflb, |o MicTiTb aHani3 Kpi3i b GC i npono3i|in cTBopiTi b 2011-2012 poKax iHTerpoBaHy cicTeMy eBpo-neicbKoro ^iHaHcoBoro Harnnny.
ßK ocHoBHi npiHiHi Kpi3i, |o Bi6yxHyna, 6yni Ha3BaHi: Bifl-cyTHicTb flieBoi cicTeMi perynraBaHHn Ha MaKpopiBHi; Hee^eKTiBHi MexaHi3Mi paHHboro nonepeflxeHHn; Hee^eKTiBHicTb TpaHcKop-noHHoro Harnnny, |o npi3BoniTb no HenooiiHKi noTeH|iiHoro pi3iKy 3a MexaMi KpaiHi; HenocTaTHicTb cniBnpaii Mix perynn-TopaMi nK Ha HaiioHanbHoMy, TaK i HaflHaiioHanbHoMy piBHi; pi3Ho-piBHeBi noBHoBaxeHHn perynnTopiB b KpaiHax GC; BincyTHicTb y pe-rynnTopiB efliHoi' nnaT^opMi nnn npiiHnTTn cninbHix pirneHb.
Pe^opMa ^iHaHcoBoro perynraBaHHn npoBoninacn b Hanpn-Mi cTBopeHHn HaflHaiioHanbHoi' cicTeMi eBponeicbKix perynnTopiB, npi iboMy nnn nocnrHeHHn ^iHaHcoBoi cTa6inbHocTi b GC yBary 6yno npiflineHo i poni HaiioHanbHix perynraraHix opraHiB.
HaBecHi 2009 poKy GBponeicbKa KoMicin i GBponeicbKa pana npiiHnni peKoMeHflaiii', |o MicTnTbcn y flonoBifli. He3a6apoM nicnn iboro GBpoKoMicin ony6niKyBana noKyMeHT npo ^iHaHco-Bii Harnnn, nKii noTiM npiiHnB EKO® IH (HepBeHb 2009) [3]. y 2010 poi|i Heo6xiflHi noKyMeHTi npo cTBopeHHn cicTeMi eBponeicbKix perynnTopiB 6yni ony6niKoBaHi, i 3aKoHonaBcTBo npo ^iHaHcoBy pe^opMy npiiHnTo b KiH|i 2011 poKy. GBponeicbKa cicTeMa ^iHaHcoBoro KoHTponra nonnrae 3 TaKix cTpyKTyp: GBponeicbKa pana 3 cicTeMHix pi3iKiB (European Systemic Risk Board, ESRB); GBponeicbKa 6aHKiBcbKa opraHi3ai|in (European Banking Authority, EBA); GBponeicbKa opraHi3ai|in cTpaxyBaHHn Ta neHciiHoro 3a6e3neHeHHn (European Insurance and Occupational Pensions Authority, EIOPA) i GBponeicbKa opraHi3aiin 3 iiHHix nanepiB i piHKiB (European Securities and Markets Authority, ESMA). ESRB nBnne co6ora HapixHii KaMiHb eBponeicbKoi cicTeMi Harnnny Ha MaKpopiBHi.
GBponeicbKa 6aHKiBcbKa opraHi3aiin, EBA, 3aMiHina KoMi-TeT no eBponeicbKoMy 6aHKiBcbKoMy Harnnny. EBA cTBopeHa nnn niflBiieHHn e^eKTiBHocTi ^yHKiioHyBaHHn BHyTpirnHboro piHKy 3 ypaxyBaHHnM pi3Hix iHTepeciB HneHiB GC nnn «3axicTy iHBecTopiB, 3a6e3neHeHHn cTa6inbHocTi ^iHaHcoBoi cicTeMi i nocineHHn MixHapoflHoi KoopniHaiii Harnnny» [4]. ßK Harono-rnyeTbcn b noKyMeHTax GK, EBA noBiHHa MaTi rapifliHHy, afl-MiHicTpaTiBHy Ta ^iHaHcoBy He3anexHicTb.
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 4 (167)/2015 45
Головне завдання EBA - створити ефективний мехаызм по введенню гармоызованих техычних стандарлв у сфер1 фЬ нансових послуг. Необхщно розробити ясну i ефективну систему раннього попередження кризових ситуацм (одним з iT Ыструменлв е банкiвськi стрес-тести). Основну вщповщаль-нiсть у збереженнi фiнансовоi стабтьност в антикризовому управлiннi i, особливо, стаб^заци та порятунку окремих фЬ нансових iнститутiв несуть краУни - члени БС. При цьому цЬ лi регулювання з боку EBA, а саме «покращення ефективностi функцюнування внутрiшнього ринку за допомогою забезпе-чення постiйного пруденцiйного нагляду» не можуть бути досягнул ттьки за рахунок регулювання на нацюнальному рiвнi. Необхiдно забезпечити Ух досягнення на рiвнi Союзу.
Другий iз наднацiональних европейських регуляторiв, Бв-ропейська оргаыза^я страхування та пенсiйного забез-печення (European Insurance and Occupational Pensions Authority, EIOPA), займаеться питаннями «захисту суспть-них iнтересiв для забезпечення коротко-, середньо- та дов-гостроковоУ фiнансовоУ стабiльностi економiки, громадян i пiдприeмцiв БС». До основних завдань феУ структури на-лежить забезпечення рiвних умов конкуренции створення ефективноУ системи нагляду на рiвнi БС у сферi страхування, перестрахування, а також пенайно'У сфери; посилення захисту прав споживачiв.
Бвропейська оргаыза^я з цiнних паперiв i ринкiв (European Securities and Markets Authority, ESMA) займаеться питаннями корпоративного управлЫня, аудиту, фЫансових служб, активност у сферi злиттiв i поглинань, а також дериватива-ми, забезпечуючи цтюысть, прозорiсть, ефективнiсть i на-лежне функцiонування фiнансових ринюв. ESMA у сывпра-цi з ESRB розробляе единий пiдхiд до щентифкаци i вимiру системного ризику для ключових учасниюв ринку, включаю-чи кiлькiснi та якiснi Ыдикатори.
Окреме i дуже актуальне питання - регулювання дiяльностi рейтингових агентств, прийняте в 2009 роц^ в даний час саме ESMA вщповщае за нагляд за рейтинговими агентствами. Документами БК введена процедура реестрацп, яка до-зволяе европейським регуляторам вiдстежувати активнiсть рейтингових агентств. Основна мета - уникнути юнуючих i можливих конфлiктiв мiж агентствами та об'ектами Ух оцЫки [5]. При оцiнцi дiяльностi европейських регуляторiв виникае багато проблем як правового, так i фiнансового характеру. По сул, створення системи наднацюнальних европейських регуляторiв - майже декора^я за вiдсутностi сктьки-не-будь значущих наднацюнальних повноважень, що прева-люють над нацюнальними iнтересами окремих краУн. Багато фахiвцiв вiдзначають, що ефективне антикризове управлЫ-ня зажадае бтьшоУ координаци i «бiльше Бвропи», а це зна-ходить пiдтримку не у вах краУнах БС.
Проект створення ESRB i трьох регуляторiв безпрецедент-ний для БС. Розробка БС новоУ системи фiнансового регулювання виходить далеко за межi власне Союзу. Спроба поши-рити регулювання на фiнансовi iнститути, як активно дiють в БС, але при цьому базуються за його межами, сприймаеться вельми неоднозначно, особливо з боку США.
На початок 2014 року Бврокомiсiя опублкувала приблиз-но 30 пропозифй щодо полтшення функцiонування фЫан-сового сектора в БС. Основы завдання створених трьох ре-
гулятор1в i Ради - пщвищити якють нацюнального нагляду, розширити нагляд за транснацiональними фiнансовими трупами, створити единий европейський звiд правил для Bcix фiнанcовиx iнcтитутiв на ринку, а також знизити системы ри-зики фЫансово'У cтабiльноcтi в ЕС - виршеы лише частково.
У 2013 роцi вiдбулоcя обговорення пщсумюв дворiчноí ро-боти ново'' Европейсько'' системи фiнанcового нагляду, за участю не тiльки предcтавникiв наднацюнальних структур ЕС, а й нацюнальних Ыститулв i громадян. Пiдcумки обговорення поки аналiзуютьcя, але ясно, що ЕС готовий йти далi шляхом фЫансово'У Ытеграци, пщтвердженням чому служить Угода мiж Европейським парламентом i Радою, яким створено Единий наглядовий мехаызм (Single Supervisory Mechanism, SSM). У ньому головна роль вщведена ЕЦБ, i цей крок - початок шляху до створення европейського банювського союзу.
Створення розглянуто' вище европейсько' системи фЬ нансового нагляду не змогло виршити реальних проблем банювсько'У кризи i тicно пов'язано' з ним кризи суверенних борпв кра'н ЕС. Европейський центральний банк виявив-ся единим наднацюнальним iнcтитутом, здатним заспоко'ти фiнанcовi ринки, скуповуючи державы облгацп кра'н ЕС, що зазнають фiнанcовi труднощi.
Однак подальший розвиток кризи суверенних борпв в ЕС показало, що юнуючих повноважень ЕЦБ недостатньо, щоб забезпечити реальы зрушення в подоланы кризово'' ситуаци в зон евро. Саме тому пюля чергових великих проблем европейських банюв навеcнi 2012 року була озвучена щея створення Банювського союзу, в якому банкiвcька система ЕС, що оперуе в рамках единого фЫансового ринку, мала б едиы правила нагляду та единого регулятора в оcобi ЕЦБ. У груды
2012 року на самт ЕС був схвалений план створення Бан-ювського союзу, який передбачав передачу ЕЦБ фунщй прямого нагляду за найбтьшими банками зони евро. При цьому нагляд ЕЦБ над банками та Ышими фЫансовими Ыститу-тами еврозони повинен базуватися на зводi единих правил (European Single Rulebook), введених розглянутими вище директивами i регламентами, насамперед прийнятим пакетом CRD IV, а також Директивою про реструктуризацю та банкротство в ЕС та Директивою про страхування депозилв.
Наступним кроком на шляху створення Банювського союзу мае стати установа загальноевропейського агентства, уповноваженого здмснювати процедуру часткового або по-вного банкрутства банюв за единими европейськими правилам. Необхщною умовою створення такого агентства е формування фонду рекапiталiзацií банкiв, внески до яко-го повины робити cамi представники фЫансового сектора. Нарештi, третiй напрям - прийняття i використання кра'нами еврозони едино'' схеми страхування вкладiв з тим, щоб уникнути масових вилучень кошлв у разi кризи.
Пюля численних обговорень на рiзниx рiвняx протягом
2013 року на черговому грудневому самт ЕС в 2013 ро-ц був прийнятий вже досить формалiзований за термЫа-ми графiк основних етапiв створення Банювського союзу. Його першим етапом стало створення Единого наглядово-го мехаызму (SSM), в якому найважлив0 наглядовi функ-цп' по забезпеченню фЫансово' cтабiльноcтi та контролю за найбтьшими банками передаються ЕЦБ, який очолюе SSM. При цьому пщкреслюеться, що SSM вiдкритий для кра'н, що
46 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (167)/2015
He BxoflflTb b eBp030Hy i AKi MoxyTb fl06p0BinbH0 npneflHaTi/icA
flo ci/icTeMi/i. EBA n0BiHHa 3a6e3neHHTi He06xiflHy B3aeM0flira Mix MexaHi3MaMi/i 6aHKiBCbK0r0 HarnAfly b paMKax Bcb0r0 eB-p0newcbK0r0 C0«3y, b T0My Hicni Hepe3 npniHATTA Bifln0BiflHi/ix TexHiHHix pernaMeHTiB.
He3BaxaraHi Ha aM6iTHi 3aABi npeflcTaBHi/iKiB GBp0c0ra3y, 0HeBiflH0, i|0 Ha rnnAxy cTB0peHHA BaHKiBcbK0r0 c0ra3y M0-xyTb BiHiKHy™ cepii03Hi np06neMi. leprn 3a Bce öe TpyflH0i|i iMnneMeHTaöii efli/iH0r0 3B0fly H0pMaT/BiB i cTaHflapTiB 3 6aHKiB-cbK0r0 Harnnny b 0KpeMix KpaiHax, n0B'A3aHi 3 icHyraHiMi Ha-öi0HanbHiMi BiflMiHH0cTAMM i p036ixH0cTflMi. lH0a cynepeH-HicTb - B3aeM0flin GÖB y H0Biii p0ni Ta GBp0nei?icbK0i K0Micii' 3 6aHKiBcbK0r0 HarnAfly (EBA), AKa, He3BaxaraHi Ha np0BefleHHA Hera flB0x cTpec-TecTiB, He 3yMina 3a6e3neHHTi eBp0newcbKMM 6aHKiBcbKiM Harnnfl Ha HanexH0My piBHi. GBA He B/ABina BHac-H0 np06neMi y Bankia Ta ¡Hixinx icnaHcbK/x 6aHKiB, He n0MiTi-na MaHinynAöii 3i cTaBK0ra flIBOP, akumu 3awManicA Maiixe Bci Haw6inbrni eBp0neicbKi 6aHKi, tum caM/M np0fleM0HcTpyBaBi±rn Hi3bKy e^eKTiBHicTb cB0ei p060Ti. OflHaK, 3 iH00r0 60Ky, EBA 06'eflHye Bci 28 KpaiH GC, T0fli ak HarnAfl GÖB n0i±rnpraeTbcA Ha-caMnepefl Ha Kpai'Hi eBp030Hi/i, 10 flae EBA neBHi nepeBarn.
y cepefl0Bi|i eKcnepTiB 0ip0K0 06r0B0praeTbcA TaK0x ni/rrah-ha M0xniB0r0 K0H^niKTy iHTepeciB Mix 3aBflaHHAMi M0HeTap-H0i n0niTiKi, AKy GÖB 3fliicHrae b flaHii Hac, i i0r0 Mai6yTHb0ra ^yHKöiera 3aranbH0eBp0neicbK0r0 6aHKiBcbK0r0 HarnAfly, a Ta-K0x KpefliT0pa 0cTaHHb0i iHcTaHöii'. T0My 6yn0 npiiHAT0 pirneHHA BifliniTi ^yHKöira 6aHKiBcbK0r0 HarnAfly b caM0cTiiHy cTpyKTypy GÖB. Pa30M i3 tum icHye nyMKa, 10 caMe GÖB HaiMeHrn 3a6ra-p0KpaTH30BaHii cepefl HaflHaöi0HanbHix iHcTi/iTyriB GC i n0Bi-HeH npiiHATi Ha ce6e He TinbKi ^yHKöii MiKp0npyneHöiiH0r0 Ha-rnAfly, a i MaKp0npyneHöiiH0r0, T06T0 K0HTp0nra 3a $iHaHc0B0ra cTa6inbHicTra b öin0My. OcTaHHra ^yHKöira, Ha nyMKy npuxi/inbHi/iKiB öiei iflei, GÖB M0xe 3flii/icHraBa™ cninbH0 3 GBp0neicbKiM K0Mi-TeT0M i3 cicTeMHix pi3iKiB (ESRB), AK0My b öb0My napTHepcTBi BiflB0fliTbcA K0HcynbTaöiiHa p0nb. Ha 3aKiHHeHHA Bifl3HaniM0, |0 x0Ha 3 t0hku 30py eBp0nei/icbK0r0 6yfliBHiöTBa cTB0peHHA BaHKiBcbK0r0 c0ra3y - öe Kp0K y npaBinbH0My HanpAMKy, HaBpAfl hu cnifl 0HiKyBaTi i±iBi/iflK0r0 ycnixy b peani3aöii öb0r0 np0eKTy. BpraccenbcbKii K0pecn0HfleHT HiMeöbK0r0 Deutsche Welle pe-30HH0 3ayBaxiB 3 öb0r0 npiB0fly «BaHKiBcbKii c0ra3 - Tnn0Bii eBp0neicbKni K0Mnp0Mic: Bce 3ByHiiTb KpaciB0 b Te0pii', ane Hix-T0 He 3Hae, ak öe 6yfle npaöraBaTi Ha npaKTiöi» [6].
Kpi3a b Hepr0Bii pa3 n0Ka3ana cep/03Hy ypa3niBicTb b ic-HyraHii cTpyKTypi EK0H0MiHH0r0 i BanraTH0r0 c0ra3y (EBC): Hafl-Haöi0HanbHe perynraBaHHA rp000B0-KpefliTH0i n0niTiKi 3a BiflcyTH0cTi afleKBaTH0r0 perynraBaHHA $icKanbH0i, 10 M0xe p03rnAflaTicA ak «MiHa yn0BinbHeH0i flii nifl 6yfliBnra EBC» [7]. I Bxe 6araT0 ^axiBöiB Bi3HaraTb, 10 n0rni6neHHA ^icKanbH0i iHTerpaöii 3flaTHe icT0TH0 niflBi|HTi cTiiKicTb EBC. 3BHHai/i-H0, He M0xHa He Bi3HaTi, 10 caMe ^icKanbHi niTaHHA BiKni-KaraTb Hai6inb0 60nicHy peaKöira 3 60Ky Haöi0HanbHix ypAfliB, ane BaxniBi Kp0Ki, 3p06neHi nicnA Kpi3i - cTB0peHHA Gb-p0neicbK0i cicTeMi ^iHaHc0B0r0 perynraBaHHA, OicKanbHii naKT, np0eKT BaHKiBcbK0r0 c0ra3y, - n0Ka3yraTb 10 ak|0 He niTi Ha n0cTynKi, T0, npiHa/MHi, n0HaTi K0HcTpyKTUBHe 06r0-B0peHHA n0fli6Hix niTaHb. y 2012 p0öi rnaBi Kpa'H GC 3Bep-HynucA fl0 GK i ripe3i/ifleHTa Pafli 3 np0xaHHAM np0 «p03p06Ky nnaHy n0 cTB0peHHra cnpaBxHb0r0 EK0H0MiHH0r0 i BanraTH0r0
c0ra3y», AKii nepefl6aHae BeniKy ^icKanbHy iHTerpaöira. Pe-anbHi Kp0Ki 3 n0rni6neHHA ^icKanbH0i iHTerpaöii b paMKax GC p06inicA |e b 2011 p0öi, K0ni b rpyflHi Ha6yB HiHH0cTi na-KeT «0icTb fl0KyMeHTiB» (Six-Pack) [8]. ri0r0flxeHi/ii/i piK n0T0-My OicKanbHii naKT Bxe paTn^iK0BaHii 15 KpaiHaMi eBp0-30hu, a cxBaneHe GBp0napnaMeHT0M perynraBaHHA Two-Pack, |0 cT0cyeTbcA K00pfliHaöii' 6raflxeTH0i' n0niTiKi b eBp030-Hi, Ha6yna HiHH0cTi 3 30 TpaBHA 2013 p0Ky. OcH0BHa p060-Ta npinana Ha 2012 piK, K0ni GK 0ny6niKyBana cBii nnaH n0 ^icKanbHii iHTerpaöii. y K0p0TK0cTp0K0B0My nepi0fli (np0TA-r0M HacTynH0r0 niBT0pa p0Ky) Kpai'HaM GC He06xiflH0 n0BHicTra peani3yBaTi npiiHATi pirneHHA (GBp0neicbKni ceMecTp, Six-Pack, Two-Pack) i c$0pMyBa™ efliHii MexaHi3M npiiHAT-ta pirneHb b paMKax BaHKiBcbK0r0 c0ra3y. B cepeflHb0cTp0K0-B0My nepi0fli (fl0 n'ATH p0KiB, 3 ypaxyBaHHAM BHeceHHA 3MiH fl0 HiHH0r0 Hica60HcbK0r0 fl0r0B0py) - n0cineHHA K0HTp0nra Hafl Haöi0HanbHiMi 6raflxeTaMi, BKnraHaraHi npaB0 GC BiMaraTi 3MiHi b 6raflxeTH0-^iHaHc0Bii n0niTiöi 0KpeMix кpaiн; ctb0-peHHA HaflHaöi0HanbH0r0 0praHy, Bifln0BiflanbH0r0 3a 6raflxeT-Hi pirneHHA, 3i cb0'mu $iHaHc0Bi/iMi pecypcaMi. I TyT 3H0By bu-HiKae flineMa - 3 0flH0r0 60Ky, He06xiflHicTb itu flani i±inAx0M n0rnn6neHHA eK0H0MiHH0' iHTerpaöü' b ü' ^iHaHc0B0My acneKTi 0HeBiflHa. 3 iH00r0 - HacKinbKi cB0eHacH0 eBp0neicbKi 3a-K0H0flaBöi B3AnucA 3a öra BKpai cKnaflHy i np06neMHy 06nacTb.
PaHirne nicnA BcTyny fl0 eBp030Hi KpaiHa nirne ^0pManb-H0 BiK0HyBana KpiTepii flnA npuiHATTA eBp0, |0 cTB0praBan0 cepi03Hi 3arp03i cTa6inbH0cTi eBp030Hi. A aflxe y ^icKanb-Hii c^epi n0fli6ii pi3HKi |e Bi|e. M0xHa n0r0fliTncA, |0 cTB0peHHA ^icKanbH0r0 c0ra3y 3flaTHe b flaHii Hac ni/irne «ni-flipBaTi GC, He B/piixiyraHU 60pr0B/x np06neM». «OicKanbH/i c0ra3 pyiHiBHUi, y T0My ceHci, |0 ypAfli BiflKna^araTb cTpyK-TypHi pe^0pMi, cn0fliBaraHi/icb Ha TpaHc^epTi» [9]. n0fli6Hii n0rnAfl mBiflrne xapaKTepH/i He TinbKi flnA Ben/K06pnTaHii, a i flnA 0Beöii. npn öb0My KpiM cyT0 eK0H0MiHH/x n/TaHb buhu-Kae n060raBaHHA Kpai'H, |0 He Bx0flATb b eBp030Hy, 6yTi 3cyHy-tumu Ha nepi/i^epira npuiHATTA pirneHb b GC, ak öe cTan0cA 3 BaHKiBcbK/M c0ra30M, K0nn 0ch0bhui 0praH yxBaneHHA pirneHb 3Hax0fl/TbcA b GÖB i cKnaflaeTbcA B/KnraHH0 3 HneHiB eBp0-30hu, npn öb0My n00ipraraHH cBii Bnn/B Ha Bci 28 KpaiH C0-ra3y. T0HH0 TaKi x Tp/B0rn BiH/KaraTb i npn p03rnAfli |e 0flH0-r0 ^icKanbH0r0 np0eKTy GC - n0flaTKy Ha ^iHaHc0Bi TpaHcaKöii.
nicnA T0r0 ak G20 He 3M0rna a0M0butuca np0 BBefleHHA n0flaT-Ky Ha ^iHaHc0Bi 0nepaöii', Ha eBp0neicbK0My piBHi 6yn0 BipirneH0 «Bi/inp06yBaTi/i» H0Bui n0flaT0K 3 MeT0ra n00ipeHHA i0r0 b n0-flanb00My 3a Mexi C0ra3y. B x0BTHi 2012 p0Ky np0n03iöira GK np0 BBefleHHA öb0r0 n0flaTKy, ak i 0HiKyBan0cA, He 0Tp/Man0 0fl-H0r0n0cH0i niflTpiMKi 3 60Ky KpaiH GC. I T0fli K0MiciA fl03B0nnna 11 KpaiHaM BBecTi TaK 3BaHii MexaHi3M np/cK0peH0i cniBnpaöi, nep-rnni y cB0eMy p0fli b n0flaTK0Bii icT0pii GC. Hanp/KiHöi 2012 p0-Ky np0n03iöira GK 6yn0 0flH0r0n0cH0 cxBaneH0 KpaiHaMi, 0x0humu BBecTi öei MexaHi3M. Ti KpaiHn GC, AKi cn0HaTKy He 6epyTb yHacTb y Hb0My, 0TpiMyraTb npaB0 npneflHaT/cA fl0 Hb0r0 b 6yflb-AKii Hac. l0flaTK0M np0n0HyeTbcA 06KnacTi Bci ^iHaHc0Bi TpaHcaKöii, ak|0 x0Ha 6 0flHa cT0p0Ha yr0fli p03Tai±i0BaHa b GC. l0flaT0K n0Kpne 85% ycix 0nepaöii Mix rpaBöAMi Ha $iHaHc0B0My p/HKy (cTaBKa cTaH0B/Tb 0,1% flnA aKöii i 0,01% flnA n0xiflH/x ^iHaHc0Bix ¡h-cTpyMeHTiB). 3a 0öiHKaMi, p03Mip Haflx0flxeHb Bifl n0flaTKy M0xe cKnacTi 30-35 Mnpfl. eBp0 Ha piK. fl0 0ch0bhux öinei n0flaTKy Bifl-
OopMyBaHHA PMHKOBMX BiflHOCMH B YKpai'Hi № 4 (167)/2015 47
носяться змщнення единого ринку (шляхом гармоызаци нацюнальних пщход!в до обкладання фЫансових операцм), а також пщвищення вщповщальност фЫансового сектору.
Висновки
Таким чином, реформа регулювання фЫансового сектора в БС постае як багаторГвневий процес, який спираеть-ся на един! мГжнароды стандарти, розроблен глобальними оргаызац!ями (Глобальний рГвень), директиви i регламенти наднацюнальних ¡нститулв БС (Бвропейський репональний рГвень), законодавчГ акти нацюнальних фЫансових регуля-торГв, враховують лопку перших двох рГвыв.
Необхщнкть подолати не ттьки наслщки глобально'' кризи, а й кризи еврозони зробила прюритетним для БС активне просу-вання ¡де'' переходу до бтьш ефективно'' фЫансово' ¡нтеграци. На перший план виходить створення Банювського союзу, яке далеко випереджае створення фюкального союзу. 0днак на-вГть тут ще багато невизначеностей, i як i ранше при прийнятт ршень велику роль врграють окремГ кра'ни, тобто вщбуваеть-ся лише часткова передача повноважень на наднацюнальний рГвень. КрГм того, в регулятивному пол! збергаеться дворГвнева система: кра'ни - члени еврозони i ¡нол кра'ни - члени БС. У цих умовах очевидно, що для повномасштабно'' фЫансово' ¡нтеграци будуть потрГбн значний час i серйозн зусилля для досяг-нення консенсусу з уах питань, де стикаються ¡нтереси окремих акторГв i рГзних кра'н Бвропейського союзу.
Список використаних джерел
1. Худякова Л.С. Посткризисное финансовое регулирование на межгосударственном уровне // Мировая экономика и международные отношения. 2013. №1.
2. Stichele M. van der. Financial regulation in the European union. Mapping EU decision making structures on financial regulation and supervision. SOMO. 2008. Dec. - Р. 48.
3. Proposal for a regulation of the European parliament and of the Oouncil on Community macro prudential oversight of the financial system and establishing a European Systemic Risk Board. Brussels, 23.9.2009.
4. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Oouncil establishing a European Banking Authority. Brussels. 23.9.2009. - Р. 21 (http://ec.europa.eu/internal_market/finances/ docs/committees/supervision/20090923/com2009_501_en.pdf).
5. Utzig S. The Financial Crisis and the Regulation of Credit Rating Agencies: A European Banking Perspective. ADBI Working Paper Series. No. 188. January 2010. - Р. 15.
6. Riegert B. Banking union is pretty makeup. Deutsche Welle. 19.12.2013 (http://www.dw.de/opinion-banking-union-is-prettymakeup/a-17311661).
7. Буторина О.В. Кризис в зоне евро: ошибки или закономерность? // Современная Европа. 2012. №2. - С. 86.
8. Сидорова Е.А. От Пакта стабильности и роста к Фискальному пакту. Экономические стратегии. 2013. №1. - С. 102-111.
9. Milne R. Euro fiscal union 'undermines' EU. Financial Times
УДК 336.225(477)(045)
I.B. ЩЕРБАТЕНКО, асистент, Нацональний aBiau/йний умверситет,
Л.А. СЛЮСАР,
студентка, Нацюнальний ав'ацйний университет
Основы причини недосконалост д1ючо'| системи оподаткування в Укра!ш
У статт розглянуто вплив принципов оподаткування на створення оптимально!', справедливо! та економ 'мно виправда-но! системи оподаткування в майбутньому. Дослщжено податковi надходження до бюджету та проаналзовано, до яких наслщюв призводить вiдсутнiсть належного податкового стимулювання.
Ключов'1 слова: податки, податкова система, податкове законодавство, справедливсть, рвнють, принципи оподаткування.
И.В. ЩЕРБАТЕНКО, ассистент, Национальный авиационный университет,
Л.А. СЛЕСАРЬ,
студентка, Национальный авиационный университет
Основные причины несовершенства действующей системы налогообложения в Украине
B статье рассмотрено влияние принципов налогообложения на создание оптимальной, справедливой и экономически оправданной системы налогообложения в будущем. Исследованы налоговые поступления в бюджет и проанализировано, к каким последствиям приводит отсутствие надлежащего налогового стимулирования.
Ключевые слова: налоги, налоговая система, налоговое законодательство, справедливость, равенство, принципы налогообложения.
Considered in the article the impact of principles of taxation for creating an optimal, fair and economically viable tax systems in the future. Investigated tax revenues and analyzed the consequences leads the lack of proper tax incentives.
Keywords: taxes, tax system, tax law, justice, equality, the principles of taxation.
Постановка проблеми. На сьогодн дана тема е актуальною не лише в наукових колах, а й серед громадських
48 Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 4 (167)/2015
та полГтичних дГячГв. 0сктьки вщ и виршення залежить, на-сттьки швидко та ефективно будуть враховуватися ¡нтереси
© I.B. ЩЕРБАТЕНКО, Л.А. СЛЮСАР, 2015
