CC BY
33
Лiтература
1. Милль Дж. Ст. Основы политической экономии: Пер. с англ./ Общ. ред. А.Г. Ми-лейкоского. - М.: Прогресс, 1980. (Т. 1. - 495 с.; Т. 2. - 480 с.; Т. 3. - 447 с.).
2. Сусщенко В.Т. Управлшня кредитною дiяльнiстю комерцшних банюв: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук. - К., 1998. - 34 с.
3. Лексис В. Кредит, банки. - М.: Перспектива, 1994. - 120 с.
4. Гальчинський А.С. Теорiя грошей: Навч.-метод. поаб. - К.: Основи, 1998. - 415 с.
5. Фшанси i банкчвська д1яльн1сть: сучасний стан та перспективи розвитку (парламентам слухання)// Вiсник НБУ. - 2003, № 5. - С. 2-8.
6. Свтух О. Кредит як соцiально-економiчне явище// Вiсник НБУ. - 2006, № 4. - С.
44-49.
7. Александрова М.М., Маслова С.О. Грошг Фшанси. Кредит: Навч.-метод. поаб. - 2-е видання, перероблене i доповнене. - К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.
8. Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др./ Под общ. ред. Г.И. Кравцовой. - Мн.: Изд-во "Меркаванне". - 270 с.
9. Грошi та кредит: Пщручник/ М.1. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкша та ш./ За заг. ред. М.1. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.
10. Гр1ф1н Р., Яцура В. Основи менеджменту: Пщручник/ Наук. ред. В. Яцура, Д. Олес-невич. - Львiв: БаК, 2001. - 624 с._
УДК 628. 012 Доц. Л.Г. Кваснш, канд. екон. наук - Дрогобицький державный
nedazo¿Í4Huü умверситет тем 1вана Франка
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛШНЯ ШДПРИеМСТВАМИ В УМОВАХ РИНКОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто i проаналiзовано теоретичш аспекти CTpaTerÍ4Horo управлiння тд-приемствами в умовах ринково'1 економiки. Наведено методологию CTpaTerÍ4Horo планування, яка базуеться на комплексному використанш низки показниюв i моди-фiкованих методик побудови стратепчного плану, а також елементи тактичного планування, що дають змогу усунути цi недолiки. Акцентовано увагу на доцiльнiсть врахування впливу чинника нестабшьносп. Запропоновано найбiльш поширену методику сценарного пiдходу, яка може бути використана для втизняних пщприемств в умовах зростаючо'1 конкуренцп.
Assoc. prof. L.G. Kvasniy - Drogobickiy state pedagogical university
named after Ivan Franco
Theoretical aspects of strategic management enterprises are in the
conditions of market economy
The theoretical aspects of strategic management enterprises are considered and analysed in the conditions of market economy. Methodology of the strategic planning, which is based on the complex use of row of indexes and modified methods of construction of strategic plan, and also elements of the tactical planning, which enable to remove these failings, is resulted. Attention is accented on expedience of account of influence of factor of instability. The most widespread method of scenario approach, which can be util-lized for domestic enterprises in the conditions of growing competition, is offered. Постановка проблеми.
Анашзуючи фшансов1 показники шдприемства, неможливо ор1ентува-тись тшьки на фшансовий бж його д1яльност1. Тому вважаемо доцшьним спочатку розглянути змют стратепчного i тактичного планування, визначен-ня цшей вщповщно до поточного стану шдприемства.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. На сучасному еташ страте-гiчне планування сприймаеться як умова ефективного управлшня шд-приемством i тому, в широкому розумшт цього слова, стратегiчне планування - це планування зростання, розвитку шдприемства та шновацшне планування [1]. Виходячи з твердження, що стратепчне планування - це процес проектування ймовiрного майбутнього [2], його штерпретують як дiяльнiсть, спрямовану на конструювання моделi розвитку шдприемства, яка грун-туеться на забезпеченш його ефективного функцiонування та конкурентос-проможностi. Отже, результатом стратегiчного планування е перспективы щ-лi та стратеги, що знаходять свое вщображення в стратепчних планах i прог-рамах пiдприемства.
Тому мстратегiчне планування е системою, яка мае свое призначення, функци, потоки шформаци i структуру. Система стратегiчного планування складаеться з таких елеменлв, як мехашзм планування, процес планування, органiзацiйне та шформацшне забезпечення" [3, с.104].
На сучасному еташ розвитку стратегiчне планування й управлшня е шструментом боротьби з хаосом i сприймаеться як заЫб подолання зроста-ючо! нестабшьност зовнiшнього середовища. Зарубiжнi дослiдження [4], об'ектом яких е вплив стратепчного планування на фiнансовi показники дь яльностi пiдприемства, виявили, що систематичне використання стратепчного планування спроможне значно покращити результати дiяльностi. На тд-ставi узагальнення переваг стратепчного планування, видшених зарубiжними вченими, наведемо найголовнiшi з них [4-6]:
• забезпечуе найб1льш ефективний розподш ресурс1в;
• сприяе вибору ново! лопки майбутнього;
• сприяе цшсному, комплексному тдходу до шдприемства 1 його оточення;
• мшм1зуе нерацюнальт дп шдприемства у питант подолання неспод1ваних
змш 1 покращуе координацию його д1яльност1;
• е ефективним засобом тдвищення спроможност шдприемства долати змши;
• сприяе баченню перспектив шдприемства.
Ниш, як зазначае Х. Вюсема [6, с. 177], аналгтичш методи стратепчного планування знайшли широке застосування i стали шструментом аналiзу та мiркувань для кожного шдприемства.
Стратепчне планування характеризуеться певним горизонтом планування i певною часовою орiентацiею. Вiдповiдно до видшених Р. Акоффом в [5] тишв планування за часовою орiентацiею щей, можна вщзначити, що стратегiчне планування мае преативну орiентацiю (передбачае орiентацiю на майбутнi змiни та своечасне використання зовтштх можливостей) та ште-рактивну орiентацiю, яка грунтуеться на розробщ прогнозiв умов розвитку шдприемства i передбачае моделювання майбутнього з врахуванням минулих досягнень шдприемства, його тепершшх можливостей та майбутшх змш. Стосовно горизонту планування, можна погодитись з точкою зору I. Ансофа [7, с. 88], зпдно з якою горизонт планування - це перюд часу, на який шд-приемство може скласти прогноз з точшстю до 20 %.
Метою стати е аналiз теоретичних аспеклв стратепчного управлшня шдприемствами в умовах ринково! економiки, на основi якого запропоновано
методологiю стратепчного планування, яка базуеться на комплексному вико-ристаннi окремих показникiв i модифiкованих методик побудови стратепч-ного плану, а також елемеилв тактичного планування.
Виклад основного матерiалу. Стратепчний план е основою форму-вання бiзнес-плану пiдприемства. Вiн допомагае виршити проблеми узго-дження виробничих i вщтворювальних процесiв на пiдприемствi.
Разом i3 тактичним плануванням стратегiчне планування дае змогу пе-ревiрити можливють реалiзацiï основних цiлей пiдприемства з врахуванням перспективних чинниюв. В умовах ринковоï економiки стратегiчне планування здшснюеться, насамперед, вiдповiдно до цшей виживання. Якщо виживан-ня досягаеться, то це е стимулом для формування наступних цшей. З шшого боку, стратепчне планування означае систематичну шдготовку на майбутне.
Пщ систематичною шдготовкою на майбутне розумiемо забезпечення мшмального зростання бiзнесу в майбутньому, оскшьки при прийняттi рь шення про iнвестування в конкретне виробництво приймаються до уваги не лише поточш показники, а й темпи зростання цих показниюв. При мшмаль-ному зростаннi характерним е встановлення цшей вщ досягнутого рiвня, ско-ректованих iз врахуванням рiвня шфляци. Стратегiя мiнiмального зростання часто використовуеться в розвинутих галузях промисловостi iз статичною тех-нологiею, що характерно, зокрема, для шдприемств нафтовидобувноï i нафто-переробноï галузей. Така стратепя вибираеться як найменш ризикована. Одно-часно реалiзацiя стратегiчного планування пов'язана з реалiзацiею тактичних планiв i завдань, оскшьки у випадку, коли результати стратепчного планування не можуть повшстю проявитися протягом кшькох роюв, результати тактичного планування проявляються порiвняно швидко i адекватно сшввщносяться з конкретними дiями. Шсля складання стратегiчних i тактичних плашв на шд-приемствi розробляють додатковi кiлькiснi орiентири, якi дають змогу правильно штерпретувати цi плани i одержат при цьому результати. Цим етапом е розроблення фiнансово-економiчноï политики, яка фактично е загальним по-ложенням для прийняття ршень, якi полегшують досягнення цiлей.
У робот [8] звернено увагу на вiдомi чотири завдання, якi розв'язу-ються в процесi стратегiчного планування: розподш ресуршв; адаптування до зовшшнього середовища; внутрiшня координацiя; органiзацiйний прогноз.
Побудова стратеги поведшки пiдприемства базуеться на методологи стратегiчного планування, яка включае принципи побудови прогнозiв розвитку шдприемства через теорда стратепчного планування до практичного використання вщповщно до вимог окремо1' галузi або всiеï економiки, тобто правово1' i соцiальноï основи. Весь процес стратепчного планування вщбу-ваеться в такш послiдовностi:
1) оцiнка перспектив i позицш пiдприемства на сегмент! дiяльностi;
2) безпосереднiй вибiр стратеги. Проводиться порiвняльна оцiнка окремих видiв виробництв i вибираються найбiльш вагомi стратегiï;
3) формулювання цiльових завдань на короткотермшову i довготермiнову перспективу.
Мета стратепчного планування - це досягнення оптимального стану господарського суб'екта, спланованого на певний промiжок часу, суть якого полягае у формуванш пропорцш мiж пiдсистемами господарського суб'екта
вщповщно до заданого критерда оптимальностi. Доцiльно зробити перелж фаз життевого циклу розвитку галуз^ який охоплюе:
1) зародження - перюд становления галуз1, коли кшька тдприемств у бо-ротьб1 за лидерство е м1ж собою конкурентами;
2) пришвидшеного зростання - перюд, коли конкуренти, яш залишились на ринку, пожинають плоди свое! перемоги. В цей перюд попит переважно зростае, випереджаючи пропозищю;
3) сповыьненого зростання - коли з'являються перш1 ознаки насичення по-питу, { пропозищя починае випереджати попит.
4) зршсть - коли насичення попиту досягнуто, I е достатт надлишков1 по-тужностц
5) затухання - зниження обсягу попиту, що визначаеться довготермшови-ми сощальними \ економ1чними умовами, а також темпом сповшьненого використання продукту того чи шшого виробництва.
Використаиия методологи стратегiчиого планування дае змогу ство-рити рiвновагу мiж короткотермiиовою i довготермiиовою рентабельшстю. Рiвиовага досягаеться шляхом тако! координацн всередииi пiдприемства, при якiй потужност^ матерiальиi i маркетииговi ресурси шдприемства можуть легко перерозподшятися мiж виробництвами. Все це забезпечуеться на осно-вi рацiоиальиого використання ресурсiв, i залежить вiд можливостей облад-нання, споруд i рiвня складських запаЫв. У цьому випадку по кожному ви-робництву можна визначити частку прибутку, частку продажу, частку грошового прибутку, частку поточних витрат.
Доцшьно враховувати вплив чинника нестабшьност^ а також важли-вий глобальний принцип в методологи стратегiчного планування - принцип оперативности який базуеться на внутршньогосподарськш узгодженостi всiх складових стратепчного плану, своечаснш передачi планових завдань вшм виконавчим групам i виробничим пiдроздiлам.
Одним iз питань, як виникають в процесi стратепчного планування, е використання системи показниюв для забезпечення оптимiзацil стратегiчного планування. При використанш методiв планування часто трапляються такi недолiки:
1. Вщсутнють системностi - переважно розробляеться кшька недос-татньо взаемопов'язаних або зовшм непов'язаних фрагментiв загальногоспо-дарського плану. Технiко-економiчне планування для структурних пiдроздiлiв часто зовсiм не пов'язане iз загальногосподарським планом пiдприемства i не визначае структуру обiгових засобiв пiдприемства. Виникають проблеми при складанш бюджету. 1снують значнi розриви в розрахунковш логiцi планування.
2. Плани розробляються вщ часткових до загальних, або за принципом сумування затрат при формуванш плану, з розрахунку, що прибуток може бути одержаний, тобто прибуток визначаеться попитом, а не реальними можли-востями шдприемства, тим бшьше не тим чи шшим станом, який характеризуемся сукупшстю взаемопов'язаних кiлькiсних параметрiв i, таким чином, повиннi бути досягнул для задоволення iнтересiв власниюв пiдприемства. Сьогоднiшнi умови визначають розробки методiв управлiння, якi точно визна-чають результати дiяльностi кожного шдроздшу, як згiдно з планом, так ^ фактично, пов'язуючи !х з результатами дiяльностi пiдприемства загалом.
Методологiя стратепчного планування, яка базуеться на комплексному використанш низки наведених показниюв i модифжованих методик побудови стратепчного плану, а також елементи тактичного планування дають змогу усунути щ недолжи. Завершальним етапом у використанш стратепчного планування е розроблення системи прийняття ршень.
У науковш лiтературi з управлшня [2-10] детально описуються шдхо-ди, методи та процеси прийняття управлшських ршень, проте концептуальш та методологiчнi аспекти прийняття стратепчних рiшень недостатньо висв№ ленi. Як вид управлiнських ршень, стратегiчнi рiшення мають специфiку прийняття i реалiзацiï. Специфiка органiзацiйного мехашзму прийняття стра-тегiчних рiшень обумовлена певними ix особливостями на вищому рiвнi уп-равлiння, спрямована на охоплення вЫх управлiнськиx рiвнiв шдприемства та вщображення iнтересiв вищого керiвництва.
Специфiка реалiзацiï стратегiчниx рiшень обумовлена ïx довготермь новим характером, що потребуе коригування рiшень. Характеристика умов прийняття стратепчних ршень на пiдприемствi вiдображена в розробленiй в [9] матриц (рис. 1). _
Стабшьт умови Стабшьт умови з елементами збурення Нестабшьт умови
Невизначетсть Низький стутнь Середнш стутнь Високий стутнь
Имов1ртсть правильного вибору стратепчного ршення Високий стутнь Середнш стутнь Низький стутнь
Ивень впевненост1 в досягнент устху Високий р1вень впевненоси Впевнетсть в досягнент устху Ввдсуттсть впевненоси в досягнент устху
Рис. 1. Характеристика умов прийняття стратегiчнихршень [9]
Отже, найскладшшими умовами прийняття стратепчних ршень е нес-табшьш умови, в яких високий стушнь невизначеностi, що зумовлюе низьку ймовiрнiсть правильного вибору стратегiчного ршення та вiдсутнiсть, або низьку ймовiрнiсть впевненостi в досягненнi успixу шдприемства. Правила прийняття ршень характеризуються оцшкою наслiдкiв наведених альтернатив, прогнозуванням умов, як визначають цi наслщки. Використання альтернатив у xодi прийняття рiшень одержало подальший розвиток у сценарному тдхода до вибору стратеги поведшки. Пiд сценарним шдходом розумiють проведення альтернативних розраxункiв за даними, як вiдповiдають рiзнома-штним варiантам розвитку дiяльностi пiдприемства. Пропонуемо найбшьш поширену методику сценарного шдходу наведену в [10], яка може бути вико-ристана для втизняних пiдприемств на цьому етапi економiчного розвитку в умовах зростання конкуренци (рис. 2).
Практично всi ршення, якi змiнюють характер пiдприемства або нап-рям його розвитку, е об'ектом стратепчного планування. Результатом стратепчного планування в умовах конкуренци стае визначення цшей, стратегш i ресурЫв. Стратепя в цьому випадку виступае як спрямовуюча лшя, на якш знаходяться шляхи досягнення цшей.
Рис. 2. Сценарп до вибору стратеги поведтки мдприемства в умовах конкуренцП
Щоб уникнути помилок у процес стратепчного планування поведшки тдприемств, необхiдно чiтко уявляти суть i значення стратеги, роль i мiсце стратеги в загальному процесi планування, методи розробки стратеги i взаемозв'язки поточного планування iз стратегiчними планами, оскiльки ре-алiзацiя стратегiчних планiв здшснюеться за участю поточних i оперативних планiв, стратепчних i тактичних рiшень.
Успiшне досягнення перспективних цшей шдприемства забезпечуеть-ся за умов члко! координаци дiяльностi всiх його структурних пiдроздiлiв у системi стратегiчного управлiння та ефективного використання можливостей взаемозв'язку мiсiй, цшей i стратегiй цього шдприемства.
За загальними правилами в ходi реалiзацн стратеги розвитку шдприемства може виникнути немало проблем з точки зору характеру змш та 1'х впливiв на виробничо-господарську дiяльнiсть. Для уникнення такого типу проблем потрiбно дотримуватись таких принцишв:
1. Принцип взаемозв'язку етатв формування стратеги з етапом реатзаци. Таким чином, результат застосування вибрано!' стратеги буде залежати i вщ методичного тдходу, який застосовувався в процес формування стратеги.
2. 1нтегращя розроблено!' стратеги вщповщно до структурних ланок i нап-рям1в д1яльност1, в рамках яко!' !! передбачаеться реал1зувати. Отже, м1ж иотенцiалом шдприемства i вибраною стратепею повинен бути стан ди-нашчно! рiвноваги, а не ирийнятнiсть одного iншим.
3. Наявнiсть точно! i своечасно!' iнформацii, адекватно!' проблемам, як вирь шуються при досягненнi стратепчних прюрите^в.
Реалiзацiя будь-яко! стратеги потребуе виконання визначених тактичних ршень у вiдносно короткi перiоди часу. Тому розроблення стратеги мае шдкршлюватися тактичним плануванням, яке забезпечуе послщовне досягнення стратепчних цшей.
Шсля завершення розробки плашв за окремими напрямками проводиться аналiз i виявлення невiдповiдностей, коректування, аналiз внутрiшнiх даних пiдприемства за попереднi перюди часу у виглядi табличних даних стратепчних показниюв.
Формування стратеги e складовим елементом всього процесу стратепчного планування, який доцшьно здшснювати в такiй послiдовностi:
Етап 1. Ретроспективний анад1з стратегш i особливостей ïx моделювання.
Етап 2. Bстановдeння основних цшей.
Етап 3. Зб1р i компонування набору стратегш.
Етап 4. Реал1защя стратегш.
Етап 5. Контроль i коректування стратегш.
Bиcнoвки i пeрcпeктиви пoдaльших дocлiджeнь
Одним iз першочергових завдань п^пр^мс^а зi збереження стшкос-тi в ринкових конкурентних умовах повинна бути шдготовка комплексного стратепчного плану розвитку з врахуванням зовтштх умов середовища.
Результатом стратепчного планування стаe визначення цшей, стратегш i ресурЫв. Розроблення стратеги повинно шдкршлюватися тактичним плануванням, яке забeзпeчуe послiдовнe досягнення стратепчних цшей.
Загальна схема стратепчного i тактичного планування дiяльностi шд-приeмства полягаe в такому: аналiзi ситуацiï - внутрiшньоï та зовшшньоц стратeгiчнiй сeгмeнтацiï; формуваннi портфеля стратегш; виборi та рeадiзацiï конкретно1^ стратеги.
Лiтeрaтyрa
1. Хaн Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. - M.: Финансы и статистика, 199V. - S00 с.
2. Caairc T., Kep^ К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. -M.: Радио и связь, 1991. - 224 с.
3. Пacтyхoвa B.B. О^атеНя^ управлшня пiдприeмством: фшософ1я, пол1тика, ефек-тивнють: Mонографiя. - К.: Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. - 301 с.
4. Ли^фн!) И. Новая корпоративная стратегия - CTS.: Питер Ком., 1999. - 416 с.
5. Бeлoшaпoвa B.A., Зaгopий r.B. Cтратeгичeскоe управление: принципы и международная практика: Учебн./ Под ред. B.A. Белошапки. - К.: Абсолют B, 199S. - 352 с.
6. B^ceMa Х. Meнeджмeнт в подразделениях фирмы (предпринимательство и координация в децентрализованной компании): Пер. с англ. - M.: ИНФРА-M, 1996. - 2SS с.
7. Igor Ansoff, Edward McDonnell Implanting strategic management, second edition. - New York, 19S3. - 236 р.
8. Лью^ К.Д. Meтоды прогнозирования экономических показателей: Пер. с англ. и предисловие Демиденко Е.З. - M.: Финансы и статистика, 19S6. - 130 с.
9. О.П. I^pailm-iK, 3.B. Kлeпикoвa Фшансовий менеджмент: Навч. пос1б. - Льв1в: "1нте-лект"+Ктв "Дакор", 2001. - 260 с.
10. BopoнкoвaA.Э. Cтратeгичeскоe управление конкурентоспособностью потенциала предприятия: диагностика и организация. - Луганск, 2000. - 315 с.
УДК657.471:658.6/8 Доц. 1.А. Маринич, канд. екон. наук;
магктрант А.М. Сенюкова - Львiвська КА
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИеМСТВА
Дослщжено eKOHOMi4Hy характеристику витрат шдприемства i тенденщю ix змiни. Вивчено поняття затрат i витрат o6iry торговельного пiдприемства, роз'яснено формування витрат за окремими елементами i статтями затрат.
Assoc. prof. I.A. Marynych; undergraduate A.M. Senyukova -
