CC BY
2
УДК 338.43
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АПК УКРА1НИ
У сmаmmi до^джуютъся теоретико-методологiчнi засади сталого розвитку АПК Украти. Доведено, що стабiлънiстъ сучасного сустлъства значною мiрою визначаетъся характером аграрного виробництва, що, будучи одним з основних видiв економiчноi дiялъностi, забезпечуе людство продоволъством. У процес до^дження встановлено, що нит для умов Украти одним з найбшъш важливих напрямiв перетворення аграрного виробництва е концеп^я сталого розвитку сшъсъкого господарства, вiдповiдно до яко'1' алъсъке господарство повинно одночасно задоволъняти потреби сустлъства в продоволъствi, забезпечувати високий рiвенъ життя населення i не завдавати шкоди навколишнъому середовищу. До^джуетъся ретроспектива виникнення термiну «сталий розвиток». У контекстi даного до^дження е тдстави вважати, що проблема сталого розвитку поеднуе в собi три важливих взаемозумовлених аспекти - соцiалъно-економiчний, природничий та технолого-техтчний. На основi теоретичних узагалъненъ, здтсненних у до^джент, доведено, сталий розвиток покликаний враховувати вимоги екологiчних ци^в та ефективно вiдновлювати iх. Осюлъки АПК е однiею з найважливших складових загалъноекономiчноi системи, сталктъ його розвитку багато в чому визначае характер функцiонування соцiалъно-економiчноi системи в цшому. Доведено, що стале функцiонування АПК - сформований за конкретний кторичний перюд споаб взаемоди сустлъства i навколишнъого природного середовища, який вiдображае рiвенъ розвитку сустлъства, специфк задоволення суспшъством сво'1'х потреб та сприяе вiдтворенню наявних природних ресурсiв. У найбшъш загалъному виглядi основне завдання сталого розвитку АПК полягае у забезпеченш динамiчного со^алъно-економiчного зростання, збереженш навколишнъого природного середовища i рацiоналъному використанш природно-ресурсного потенцiалу з метою задоволення потреб ниншнъого i майбуттх поколтъ шляхом побудови високоефективно'1' економiчноi системи.
Ключовi слова: сталий розвиток, аграрне виробництво, соцiалъно-економiчне зростання, природн ресурси.
В статъе исследуются теоретико-методологические основы устойчивого развития АПК Украины. Доказано, что стабилъностъ современного общества в значителъной степени определяется характером аграрного производства, что, являясъ одним из основных видов экономической деятелъности, обеспечивает человечество продоволъствием. В процессе исследования установлено, что в настоящее время для условий Украины одним из наиболее важных направлений развития аграрного производства является концепция устойчивого развития селъского хозяйства, согласно которой селъское хозяйство должно одновременно удовлетворятъ потребности общества в продоволъствии, обеспечиватъ высокий уровенъ жизни населения и не наноситъ вреда окружающей среде. Исследуется ретроспектива возникновения термина «устойчивое развитие». В контексте данного исследования естъ основания полагатъ, что проблема устойчивого развития объединяет три важных взаимообусловленных аспекта - социалъно-экономический, природный и технолого-технический. На основе теоретических обобщений, сделанных в исследовании, доказано, что устойчивое развитие обязано учитыватъ требования экологических циклов и эффективно восстанавливатъ их. Посколъку АПК является одной из важнейших составляющих общеэкономической системы, стабилъностъ его развития во многом определяет характер функционирования социалъно-экономической системы в целом. Доказано, что устойчивое функционирование АПК - сформированный за конкретный исторический период способ взаимодействия общества и окружающей природной среды, отражающий
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ АПК УКРАИНЫ
уровень развития общества, специфику удовлетворения обществом своих потребностей и способствует воспроизводству имеющихся природных ресурсов. В наиболее общем виде основная задача устойчивого развития АПК состоит в обеспечении динамического социально-экономического роста, сохранении окружающей природной среды и рациональном использовании природно-ресурсного потенциала в целях удовлетворения потребностей нынешнего и будущих поколений путем построения высокоэффективной экономической системы.
Ключевые слова: устойчивое развитие, аграрное производство, социально-экономический рост, природные ресурсы.
R.V. MOROZOV
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-0002-1454-6296 O.G. MOROZOVA
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-002-6501-3561
THEORETICAL ASPECTS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF AGRICULTURE OF
UKRAINE
The article investigates the theoretical and methodological principles of sustainable development of the agro-industrial complex of Ukraine. It is proved that the stability of modern society is largely determined by the nature of agricultural production, which, being one of the main types of economic activity, provides humanity with food. The study found that currently for the conditions of Ukraine one of the most important areas of transformation of agricultural production is the concept of sustainable development of agriculture, according to which agriculture must simultaneously meet society's food needs, ensure a high standard of living and not harm the environment. A retrospective of the origin of the term "sustainable development" is studied. In the context of this study, there is reason to believe that the problem of sustainable development combines three important interrelated aspects - socio-economic, natural and technological. Based on the theoretical generalizations made in the study, it is proved that sustainable development is designed to take into account the requirements of ecological cycles and effectively restore them. Since the agro-industrial complex is one of the most important components of the general economic system, the sustainability of its development largely determines the nature of the functioning of the socio-economic system as a whole. It is proved that the sustainable functioning of the agro-industrial complex is a way of interaction between society and the environment formed during a specific historical period, which reflects the level of society development, the specifics of society's satisfaction of needs and contributes to the reproduction of available natural resources. In the most general form, the main task of sustainable development of agriculture is to ensure dynamic socio-economic growth, environmental protection and rational use of natural resource potential to meet the needs ofpresent and future generations by building a highly efficient economic system.
Key words: sustainable development, agricultural production, socio-economic growth, natural resources.
Постановка проблеми
Стабшьшсть сучасного суспшьства значною мiрою визтачаеться характером аграрного виробництва, що, будучи одним з основних видiв економiчноl дiяльностi, забезпечуе людство продовольством. Однак у другш половиш XX - на початку ХХ1 столитя в агропромисловш сферi почали наростати кризовi явища, з'явилися ознаки нестшкосп сшьського господарства, у результата штенсифжацп i розширення масштабiв дiяльностi аграрний сектор став причиною прискорено! деградацп i виснаження природних, у першу чергу земельних ресурав, у багатьох кра!нах аграри не змогли забезпечити виробництво достатньо! шлькосп продовольства, почали виникати сощальт i еколопчш проблеми, пов'язаш з неефектившстю сшьськогосподарського виробництва.
У зв'язку iз цим у даний перюд економiчнi принципи, технологи i тдходи до ведения аграрно! дiяльностi зазнають iстотних змiн.
Цiлком очевидно, що ниш для умов Укра!ни одним з найбшьш важливих напрямiв перетворення аграрного виробництва вважаеться концепцiя сталого розвитку сiльського господарства, вiдповiдно до яко! сiльське господарство повинно одночасно задовольняти потреби суспiльства в продовольсга, забезпечувати високий рiвень життя населення i не завдавати шкоди навколишньому середовищу.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
В контекстi дослiдження проблем сталого розвитку важливими е науковi розробки зарубiжних i вiтчизняних учених. До питань сталого розвитку економiчних систем зверталися зарубiжнi дослiдники Д. Медоуз [8], Г. Брундтланд [14], К. Кондратьев [4], Г. Дейлi [13] та ш. Вiтчизняна економiчна наука впродовж багатьох десятилiть збагачуеться новими розробками теоретичного i прикладного характеру в цш сферi: основи нацюнально! стратеги сталого розвитку дослщжували В.М. Геець [1] та ш.;
концептуальш засади та економжо-еколопчш принципи сталого розвитку репональних агропромислових комплексiв - В.П. Прадун [11]; забезпечення сталого природокористування -М.А. Хвесик [2; 12] та ш.; теоретико-методологiчнi засади економiчного механiзму сталого розвитку нацiональноï аграрно1 сфери - О.Л. Попова [9]. Водночас, незважаючи на вагомiсть дано1 проблематики й посилену увагу до не1 багатьох провiдних дослiдникiв, окремi ïï аспекти залишаються недостатньо вивченими.
Формулювання мети дослiдження
Метою дослiдження е розробка теоретико-методологiчних засад сталого розвитку АПК Украши.
Виклад основного MaTepia^y дослiдження
Поняття «сталий розвиток» виникло тодi, коли людство пiсля довгого, в цшому безконфлiктного з природою розвитку прийшло в XX столгтп до зiткнення з бiосферою, що призвело до швидких глобальних змш в усiх середовищах i практичного призупинення вiдновлення ресурсiв (повiтря, води, грунпв, рослинного i тваринного свиу) в первинному виглядi. Став необхщним перегляд стратегiï розвитку цивiлiзацiï [2, с. 29].
За ще1' ситуацп виникла необхiднiсть ново1' органiзацiï господарювання, що давало б можливiсть вщйти вiд ресурсоорiентованоï економiки, перейти до сталого стану розвитку. Поняття «сталють» i мiркування про шляхи ïï досягнення стали все частiше з'являтися в наукових звпах, стратегiях розвитку окремих територш i цiлих краш.
Термiн «сталий розвиток» виник у природокористуванш, де пiд «сталим розвитком» розумiлася система експлуатацiï природних ресурав, за яко1' вони не виснажуються i мають можливiсть природного вщтворення. Найважливiшою вiдправною точкою концепцiï сталого розвитку була доповщь Римського клубу «Меж1 зростання», видана у 1972 р., де вперше було показано, що природш ресурси майже вичерпаш, екстенсивний потенцiал зростання пiдiйшов до своеï меж1 i потрiбна нова концепщя сталого розвитку економiки.
Оргашзащя Об'еднаних Нацiй (ООН) у 1983 р. створила Всесвпню комiсiю з проблем навколишнього середовища i розвитку. Через чотири роки в ïï доповщ «Наше спiльне майбутне» пролунало попередження про те, що людство мае змшити багато чого у свош дiловiй активностi i способi життя, iнакше йому загрожують надзвичайно важк1 випробування й рiзке попршення навколишнього середовища. Комiсiя заявила, що економжа мае задовольняти потреби i законш бажання людей, але ïï зростання повинно вщповщати екологiчним можливостям планети. Комiсiя, названа за iм'ям голови Комiсiï Г. Брундтланда, закликала до «новоï' ери економiчного розвитку, безпечного для навколишнього середовища». У 1987 р. набув поширення термш «сталий розвиток» («sustainable development») - це розвиток, що забезпечуе потреби нишшнього поколiння, не загрожуючи можливосп майбутнiх поколiнь задовольняти своï потреби.
Саме слово «sustainable» викликало труднощi при перекладi, адекватного перекладу украшською термiн «sustainable» не мае. У навчальному посiбнику «Пределы роста. 30 лет спустя» вш означае «здатний пiдтримувати свое власне iснування» i перекладаеться залежно вiд контексту як загальноприйнятим словом «стiйкий», так i «рiвноважний» або «збалансований», при цьому маеться на увазi здатнiсть системи або ïï елеменпв зберiгати своï функцiï, мiняючись у часi в якихось межах, визначених життездатнiстю системи. Отже, аналiз даноï проблематики сввдчить, що хоча багато вчених i суспшьних дiячiв доводять неадекватнiсть i неповноту перекладу англшського поняття «sustainable development», перекладаючи його як «стабшьний», «регульований», «рiвноважний», «збалансований розвиток», загальновизнаним перекладом якого е термiн «сталий розвиток» i змiнювати його недоцшьно.
Дане поняття почали визначати за допомогою двох основних ознак - антропоцентричноï' i бюсфероцентрично].'. П1д антропоцентричною ознакою слiд розумiти виживання людства (свiту) i здатнiсть (можливiсть) його подальшого постiйно пiдтримуваного (сталого), тривалого та збалансованого розвитку, щоб наш нащадки в задоволеннi своïх потреб порiвняно з теперiшнiми поколiннями могли мати не менше можливостей щодо природних ресурав i еколопчних умов Землi та космосу. Бiосфероцентрична (еколопчна) ознака поняття пов'язана iз збереженням бiосфери як постiйноï основи всього життя на Земл^ ïï сталосл i постiйноï еволюцiï, з тим, щоб подальший розвиток суспiльства не проходив в екофобнш формi [2, с. 29].
Варто зазначити, що узагальнюючi концептуальш засади стратеги та економiчного мехашзму сталого розвитку викладеш в Програмi дiй «Порядок денний на XXI столитя» («Agenda XXI») [14], яка була ухвалена на Шжнароднш конференцп ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро 1992 року.
Як ввдшчае В.П. Прадун, «прийняття конференцiею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (1992 р.) Програми дш «Порядок денний на XXI столитя» означае усвiдомлення свiтовою спшьнотою необхiдностi об'еднання зусиль для забезпечення сталого розвитку людсь^' цивiлiзацiï' та збереження навколишнього середовища. Воднораз вщсутшсть у згаданому документi чiткого й однозначного тлумачення поняття «сталого розвитку», незавершешсть розробки
нацюнально1 концепцп сталого розвитку краши та стратеги збереження навколишнього середовища зумовлюють необхшшсть подальшого вивчення цих проблем i пошуку напрямiв, методiв та економiчних механiзмiв ïx ефективного виршення» [11, с. 10].
У червш 1997 року вшбулась XIX спецiальна сеая Генерaльноï асамблеï ООН, на якш було проаналiзовано xiд виконання «Порядку денного на XXI столитя» за п'ять рошв, що минули з часу його прийняття конференцieю ООН у Рю-де-Жанейро. Спецiальна сесiя ООН тдтвердила необxiднiсть здiйснення подальших заxодiв щодо досягнення поставлених цiлей i завдань. На сесiï наголошувалося, що в документах розглядаються актуальнi проблеми сучасностi стосовно навколишнього середовища i розвитку, а також поставлена мета тдготувати планету до завдань XXI столитя, спрямованих на вирiшення довгострокових цiлей сталого розвитку на основi перш за все докорiнниx змш в усвiдомленнi людством своïx взаемовшносин з природою [7, с. 10].
Подмемо думку О.Л. Попово^ яка у науковш працi «Основш цш сталого розвитку АПК Украши та проблеми рацюнального формування його ресурсного потенщалу» зазначае, що «узагальнюючий показник, що розраховуеться ООН для ощнювання успixiв краïн у досягненнi мети сталого розвитку - iндекс людського розвитку, поеднуе з вiдповiдними коефщентами чотири параметри: реальний доxiд на душу населения (тис. доларiв з урахуванням його купiвельноï спроможностi в крш'ш); очiкувана тривалiсть життя людей; рiвень освiти дорослого населення; узагальнений показник стану навколишнього середовища» [10, с. 50].
Характеризуючи головш принципи цих документiв, В.П. Кухар ввдшчае, що «...принципи зазначених документiв базуються на фундаментальному положенш, що людина е невiд'емною складовою природи, а ïï дiяльнiсть повинна здiйснюватися в пснш гармонiï з вимогами закошв природи i бути пiдпорядкована цим законам. Тшьки на так1й основi можна уникнути деградацiï природного середовища i не порушувати функцiонування меxанiзмiв, що вiдтворюють природнi основи життя. Так виxiднi положення сталого розвитку потребують, щоб захист природного середовища став невш'емною складовою такого розвитку. Держави повинш обмежити i л^шувати нежиттездатнi моделi виробництва i споживання» [7, с. 10].
Щодо проблем сталого розвитку Украши, подiляемо думку П. Костюка, який зауважуе, що «проблема сталого розвитку Украши поеднуе в собi три важливих взаемозумовлених аспекти -соцiально-економiчний, природничий та технолого-техшчний. Зазначенi аспекти були грунтовно розглянутi пiд егiдою Науково1' ради та Нацюнального Комiтету Украши з програми ЮНЕСКО «Людина та бюсфера» на трьох робочих семiнараx за участю провiдниx фаxiвцiв Украïни. Кiнцевi результати ïx роботи повиннi сприяти концентрацiï зусиль учених на розробщ наукових основ сталого сощально-економiчного розвитку. Його головна методологiчна передумова - це прiоритет проблем сощально-економiчного прогресу та якостi навколишнього середовища. Ц складовi сталого розвитку покликаш взаемно пiдсилювати та доповнювати одна одну на основi сталого використання природно-ресурсного потенцiалу i забезпечити на цш iнтегруючiй основi адекватшсть iнтересiв екологiï та економiки при домiнуваннi екологiчниx критерiïв, вимог i показнишв» [5, с. 7].
Таким чином, сталий розвиток, i в цьому погоджуемося з науковцями, яш зазначають, що «.. .це розвиток, який задовольняе потреби теперiшнього часу, але не ставить тд загрозу здатшсть майбутнix поколiнь задовольняти власнi потреби» [2, с. 29].
Отже, саме людина перебувае у цен^ сталого розвитку i останнш мае забезпечити достаток, здорове i повноцшне життя та вшпочинок у гармони з природою.
Сталий розвиток покликаний враховувати вимоги еколопчних циктв та ефективно вшновлювати ïx. Належна як1сть навколишнього середовища в процеа такого розвитку стае не тшьки його необхщною передумовою, а й к1нцевим результатом. Предметне обговорення виxiдниx наукових основ тако1' iнтеграцiï сприятиме поглибленню цшеспрямованосп у вивченнi меxанiзмiв функцiонування природних основ життя з урахуванням сьогоденно1' кризово1' екологiчноï та соцiально-економiчноï ситуацп в Украïнi. Практичне вирiшения цього питання потребуе обгрунтування виxiдниx наукових основ сталого розвитку «вщ природи» i тих ïï меxанiзмiв, яш сучасне поколiння повинне передати прийдешшм у станi ефективного функцiонувания [5, с. 7, 8].
Слщ зазначити, що теорiя сталого розвитку увiбрала в себе концептуальнi основи теорш економiчного росту та стiйкостi природних систем. У поглядах на актуальш проблем сталого розвитку економiчниx систем окремi автори дотримуються думки, що стшка соцiально-економiчна система може розвиватися тшьки за умов стшкосп бюсфери.
Вченi розглядають концепцiю сталого розвитку в еколого-економiчному аспектi з позицп можливостей використання i вiдтворення трьох видiв капiталу - природного, людського i матерiального, з урахуванням ïx властивостей взаемозамшносп i взаемодоповнення.
Г. Дейлi висунув гiпотезу про те, що для забезпечення сталого розвитку недостатньо покладатися на здатнiсть екологiчноï' системи до зрiвноважувания. Вiн здшснив розподiл сталого розвитку на основш частини, видiливши три умови сталосп: норми витрат поновлюваних ресурсiв не
повинш перевищувати норм 1'х поновлення; норми витрат непоновлюваних ресурсiв не повиннi перевищувати темпiв розвитку 1'х поновлюваних аналопв; норми викидiв не повиннi перевищувати вщновлювально1' спроможностi навколишнього середовища. Наведений розподш пiдтверджуе сентенцiю про залежшсть екологiчноï ситуацп вiд рiвня економiчного розвитку та рацiонального використання наявних ресурав. Таким чином, визначеш умови значною мiрою пояснюють сутнiсть сталосп та визначають вектор руху до зрiвноваженого еколого-економiчного розвитку.
У контекст цiеï проблеми зазначимо, що вичизняш науковцi вiдмiчають, що «...Украша поки що залишаеться державою, де збертаеться екстенсивний тип розвитку економiки, що неминуче веде до нерацiонального використання природно-ресурсного потенцiалу. Для краши характерш глибиннi диспропорцiï загальнодержавних i репональних економiчних iнтересiв, невiдповiднiсть мiж розмщенням природно-ресурсного та соцiально-економiчного потенцiалу, зростаюча науково-технiчна i технологiчна вiдсталiсть. За таких умов стае очевидною необхшшсть виршення складнох' системи завдань, пов'язаних з вимогами сталого природокористування i оздоровлення стану навколишнього середовища» [3, с. 57].
Щодо концепцiï сталого розвитку Украши, подмемо думку вичизняних науковцiв, як1 зазначають, що «...основне його завдання полягае у забезпеченш динамiчного соцiально-економiчного зростання, збереженнi навколишнього природного середовища i рацюнальному використанш природно-ресурсного потенцiалу з метою задоволення потреб нинiшнього i майбутшх поколiнь через побудову високоефективноï економiчноï системи, яка стимулюе продуктивну працю, науково-технiчний прогрес, мае соцiальну спрямовашсть» [2, с. 35].
Оск1льки АПК е одшею з найважливiших складових загальноекономiчноï системи, сталiсть його розвитку багато в чому визначае характер функцюнування соцiально-економiчноï системи в цшому.
Передумовою звернення украïнських вчених до проблем сталого функцюнування АПК як сформованого за конкретний юторичний перюд способу взаемодп суспiльства i навколишнього природного середовища, що являе собою рiвень розвитку i мету суспшьства, специфжу потреб i структуру навантаження на природне середовище, стали об'ективш причини.
Як ввдшчае О.Л. Попова, «сталий розвиток агропромислового комплексу, як важлива складова економiки Украши, передбачае забезпечення на тривалий термiн збалансованого економiчного зростання та покращання сощальних i екологiчних параметрiв його дiяльностi. Конкретизуючи основнi цiлi зазначених трьох складових сталого розвитку АПК, слш вiдзначити, що пiд економiчним зростанням передбачаеться, насамперед, нарощування обсягiв виробництва яшсно! i конкурентоздатноï агропродовольчоï продукцп та шдвищення економiчноï ефективностi виробничо! дiяльностi, пiд соцiальним i еколопчним прогресом - забезпечення соцiальноï справедливосп i гарантiй для задiяного тут трудового потенщалу, покращання вiдтворення i охорони природних ресурав, зниження екодеструкгивного впливу аграрного господарювання i оздоровлення навколишнього середовища» [10, с. 46].
Дослщжуючи проблему еколопчно! трансформацп практики використання сшьськогосподарських земель, М.Ф. Кропивко та О.В. Ковальова ввдшчають, що «...шдвищення рiвня екологiчноï свiдомостi населення розвинутих краш i популяризащя здорового способу життя справляють значний вплив на ринок продукпв харчування i сировини, де дедалi бiльша перевага надаеться еколопчно безпечнiй та якiснiй продукцп. Шдвищуються також вимоги споживачiв до процесу виробництва такоï продукцп, який повинен не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу та сприяти вшновленню природних ресурав» [6, с. 78].
Таким чином, стале функцюнування АПК - сформований за конкретний юторичний перюд споаб взаемодп суспшьства i навколишнього природного середовища, який вшображае рiвень розвитку суспшьства, специфжу задоволення сустльством своïх потреб та сприяе вщгворенню наявних природних ресурсiв.
Висновки
У найбшьш загальному виглядi основне завдання сталого розвитку АПК полягае у забезпеченш динамiчного соцiально-економiчного зростання, збереженнi навколишнього природного середовища i рацюнальному використанш природно-ресурсного потенщалу з метою задоволення потреб нишшнього i майбутшх поколшь шляхом побудови високоефективно! економiчноï системи.
Список використано'1 л^ератури
1. Геець В. М. Реструктуризащя економiки в контексп переходу Украïни на принципи сталого розвитку / В. М. Геець // Проблеми сталого розвитку Украши. 1998. С. 47-56.
2. Данилишин Б. М. Економжа природокористування : шдручник / Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Голян В. А. К. : Кондор, 2010. 465 с.
3. Дорогунцов С. I. Проблеми i перспективи сталого розвитку Украши / С.1. Дорогунцов, Б.М. Данилишин // Проблеми сталого розвитку Украши. 1998. С. 57 -68.
4. Кондратьев К. Я. Перспективы развития цивилизации: многомерный анализ / Кондратьев К. Я., Крапивин В. Ф., Савиных В. П. М. : ЛОГОС, 2003. 576 с.
5. Костюк П. Вступне слово / П. Костюк // Проблеми сталого розвитку Украши. 1998. С. 7-9.
6. Кропивко М. Еколопчна диверсифжащя використання сшьськогосподарських земель в Украш / М. Кропивко, О. Ковальова // Економжа Украши. 2010. № 7. С. 78-85.
7. Кухар В. П. До питання переходу Украши на принципи сталого розвитку/ В. П. Кухар // Проблеми сталого розвитку Украши. 1998. С. 10-19.
8. Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя : учеб. пособ. для вузов / Медоуз Д., Рандерс Й., Медоуз Д. ; пер. с англ. Е. С. Оганесян. М. : Академкнига, 2007. 342 с.
9. Попова О. Л. Сталий розвиток агросфери Украши: политика i мехашзми / Ольга Леонтпвна Попова ; НАН Украши, 1н-т екон. та прогнозув. К., 2009. 352 с.
10. Попова О. Л. Основш цш сталого розвитку АПК Украши та проблеми рацюнального формування його ресурсного потенщалу / О. Л. Попова // Проблеми формування ресурсного потенщалу сталого розвитку АПК : зб. наук. праць / НАН Украши. - 1н-т економжи. редкол.: В.М. Трегобчук та ш. -Кшв, 2003. 112 с.
11. Прадун В. П. Сталий розвиток репональних агропромислових комплекав / Прадун В. П. ; вщп. ред. В. М. Трегобчук. К., 2005. 256 с.
12. Хвесик М. А. 1нститущональна модель природокористування в умовах глобальних виклишв : [монографiя] / М. А. Хвесик, В. А. Голян. К. : Кондор, 2007. 480 с.
13. Daly. H. Economics in a full world / Daly H. // Scientific american. 2005. Vol. 293, № 3 (Sept.). Р.
78-85.
14. United Nation. Agenda XXI: Programme of action for sustainable development. UN Puplication, 1992. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prvs/2009_1/0044.pdf
References
1. Geyets V. M. Restrukturyzatsiya ekonomiky v konteksti perekhodu Ukrayiny na pryntsypy staloho rozvytku / [Problems of sustainable development of Ukraine.] / 1998. pp. 47-56. (in Ukrainian)
2. Danylyshyn B. M. Economics of nature [Textbook] / [Danylyshyn B.M., Khvesyk M.A., Golyan V.A.] / 2010, Condor, p. 465. (in Ukrainian)
3. Doroguntsov S. I. Problemy i perspektyvy staloho rozvytku Ukrayiny/ [Problems of sustainable development of Ukraine.] / 1998. pp. 57 -68. (in Ukrainian)
4. Kondratiev K. Y. Prospects for the development of civilization: multidimensional analysis / [Kondratiev K. Y., Krapivin V. F., Savinykh V. P.] / 2003. M.: Logos, p. 576.
5. Kostyuk P. Vstupne slovo / [Problems of sustainable development of Ukraine.] / 1998. pp. 7-9. (in Ukrainian)
6. Kropyvko M. Ekolohichna dyversyfikatsiya vykorystannya silskohospodarskykh zemel v Ukrayini / [Economy of Ukraine] / 2010. no.7. pp. 78-85. (in Ukrainian)
7. Kukhar V.P. Do pytannya perekhodu Ukrayiny na pryntsypy staloho rozvytku / [Problems of sustainable development of Ukraine.] / 1998. pp. 10-19. (in Ukrainian)
8. Meadows D. (2007) Predely rosta. 30 let spustya [Limits of growth. 30 years later]/ from English. (. Oganesyan E. S. Trans). M.: Akademkniga.
9. Popova O.L. (2009) Stalyy rozvytok ahrosfery Ukrayiny: polityka i mekhanizmy [Sustainable development of the agrosphere of Ukraine: policy and mechanisms] K .:NAS of Ukraine, Inst. of Economics and predicted. (in Ukrainian)
10. Popova O.L. (2003) Osnovni tsili staloho rozvytku APK Ukrayiny ta problemy ratsionalnoho formuvannya yoho resursnoho potentsialu [The main goals of sustainable development of agro-industrial complex of Ukraine and problems of rational formation of its resource potential] Kyiv. : Problems of formation of resource potential of sustainable development of agro-industrial complex: coll. Science. works / NAS of Ukraine. - Institute of Economics. (in Ukrainian)
11. Pradun V.P., Tregobchuk V.M. (Ed.) (2005) Stalyy rozvytok rehionalnykh ahropromyslovykh kompleksiv [Sustainable development of regional agro-industrial complexes] Kiev. (in Ukrainian)
12. Khvesyk M.A. & Golyan V.A. (2007) Instytutsionalna model pryrodokorystuvannya v umovakh hlobalnykh vyklykiv [Institutional model of nature management in terms of global challenges: monograph] К.: Kondor. (in Ukrainian)
13. Daly H. (2005)[Economics in a full world] Scientific american. Vol. 293,no.3, 78-85. (in English)
14. United Nation. Agenda XXI (1992). Programme of action for sustainable development. UN Puplication, Retrived from: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prvs/2009_1/0044.pdf (in English)
