CC BY
3
УДК 338.43:633.18 https://doi.org/10.35546/kntu2078-448L2020.2Л0
Р.В. МОРОЗОВ
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ORCГО: 0000-0002-1454-6296 ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗ1 РИС1ВНИЦТВА
У сmаmmi розглядаються теоретичнi засади розвитку галузi ри^вництва в Укра'т. Узагальнено сутнiснi характеристики поняття «сталий розвиток». Доведено, що нинi особливу актуальтсть проблема забезпечення сталостi набула в сферi агропромислового виробництва та поеднуе в собi три важливих взаемообумовлених аспекти - соцiально-економiчний, природничий i технiко-технологiчний. Аргументовано, що у контекстi свтового виробництва харчово! продукцИ, Трунтуючись на концепцИ сталого розвитку сшьського господарства i сшьських територш, кра!ни свiту надають важливого значення розвитку риавництва, пропонуеться дедалi бшьше глобальних iнiцiатив, спрямованих на стимулювання цього виробництва. Важливим аргументом на користь розвитку рисiвництва е те, що риавництво е невiд 'емною складовою зерново! галузi у Пiвденно-степовому регiонi Украши та мае перспективи зростання як обсягiв, так i ефективностi виробництва. Вирощування рису пов'язане з агроекологiчними умовами ландшафтiв, як найбшьшою мiрою тдлягають антропогенному регулюванню, тому рис серед усiх злаюв мае найбiльшi перспективи пiдвищення продуктивностi. Встановлено, що за сучасних умов розвиток галузi мае бути спрямований на отримання високих економiчно виправданих рiвнiв урожайностi високояюсного рису з поступовою переорiентацiею економiчного зростання на задоволення соцiальних потреб суспшьства, ра^ональне використання зрошувально'1 води, земельних та тших ресурав. Його здтснення припускае баланс мiж економiчною доцшьнктю та можливостями природно-ресурсного потен^алу забезпечувати економiчне зростання галуз^ яке мае супроводжуватися адекватними сощальними перетвореннями, сприяти виршенню проблеми пiдвищення якостi довюлля i потребуе регулюючого впливу шляхом формування системи стратегiчного управлтня розвитком риавництва.
Ключовi слова: агропромислове виробництво, рисiвництво, розвиток, стратегiчне управлтня.
Р.В. МОРОЗОВ
Херсонский государственный аграрно-экономический университет
ORCГО: 0000-0002-1454-6296 ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ОТРАСЛИ РИСОВОДСТВА
В статье рассматриваются теоретические основы развития отрасли рисоводства в Украине. Обобщены сущностные характеристики понятия «устойчивое развитие». Доказано, что в настоящее время особую актуальность проблема обеспечения устойчивости приобрела в сфере агропромышленного производства и сочетает в себе три важных взаимообусловленных аспекта -социально-экономический, естественный и технико-технологический. Аргументировано, что в контексте мирового производства пищевой продукции, основываясь на концепции устойчивого развития сельского хозяйства и сельских территорий, страны мира уделяют важное значение развитию рисоводства, предлагается все больше глобальных инициатив, направленных на стимулирование этого производства. Важным аргументом в пользу развития рисоводства является то, что рисоводство является неотъемлемой составляющей зерновой отрасли в Юго-степном регионе Украины и имеет перспективы роста как объемов, так и эффективности производства. Выращивание риса связано с агроэкологическими условиями ландшафтов, которые в наибольшей степени подлежат антропогенному регулированию, поэтому рис среди всех злаков имеет наибольшие перспективы повышения производительности. Установлено, что в современных условиях развитие отрасли должно быть направлено на получение высоких экономически оправданных показателей урожайности высококачественного риса с постепенной переориентацией экономического роста на удовлетворение социальных потребностей общества, рациональное использование оросительной воды, земельных и других ресурсов. Его осуществление предполагает баланс между экономической целесообразностью и возможностями природно-ресурсного потенциала обеспечивать экономический рост отрасли, который должен сопровождаться адекватными социальными преобразованиями, способствовать решению проблемы повышения качества окружающей среды и требует регулирующего воздействия путем формирования системы стратегического управления развитием рисоводства.
Ключевые слова: агропромышленное производство, рисоводство, развитие, стратегическое управление.
R.V. MOROZOV
Kherson State Agrarian and Economic University
ORCID: 0000-0002-1454-6296
THE THEORETICAL FOUNDATIONS OF THE DEVELOPMENT OF THE RICE INDUSTRY
The article considers the theoretical foundations of the development of the rice industry in Ukraine. The essential characteristics of the concept of "sustainable development" are generalized. It is proved that today the problem of ensuring sustainability has become especially relevant in the field of agro-industrial production and combines three important interdependent aspects - socio-economic, natural and technical-technological. It is argued that in the context of world food production, based on the concept of sustainable development of agriculture and rural areas, the countries of the world attach importance to the development of rice farming, more and more global initiatives are proposed to stimulate this production. An important argument in favor of the development of rice is that rice is an integral part of the grain industry in the South-Steppe region of Ukraine and has prospects for growth in both volume and efficiency of production. Rice cultivation is associated with the agro-ecological conditions of landscapes, which are most subject to anthropogenic regulation, so rice among all cereals has the greatest prospects for productivity. It is established that under modern conditions the balanced development of the industry should be aimed at obtaining high economically justified levels of yield of high quality rice with a gradual reorientation of economic growth to meet the social needs of society, rational use of irrigation water, land and other resources. Its implementation involves a balance between economic feasibility and the ability of natural resources to ensure economic growth of the industry, which must be accompanied by adequate social transformation, contribute to solving the problem of improving environmental quality and requires regulatory action by forming a strategic management system.
Keywords: agro-industrial production, rice growing, development, strategic management.
Постановка проблеми
Зернова галузь у господарствах степово! зони Украши посвдае провщне мюце за обсягами i дохвдшстю виробництва та за сучасних умов мае бути зорieнтована на високошгенсивний тип розвитку, використання наукоемних ефективних технологш та прюритетне впровадження шших оргашзацшно-економiчних i технолопчних новацш. Серед зернових культур найб!льш висок! та стабшьш врожа! на зрошуваних землях твдня Украши дае рис. Вирощування рису пов'язане з агроеколопчними умовами ландшафпв, яш найбшьшою м!рою пвдлягають антропогенному регулюванню, тому рис серед уах злашв мае найб!льш! перспективи пвдвищення продуктивности
За нишшньо! економ!чно! ситуацп розвиток галузi рисiвництва потребуе полiпшення оргашзацшно-управлшського забезпечення. З огляду на це запровадження управлшсько! системи, яка б забезпечувала комплексний шдхвд до розв'язання юнуючих галузевих проблем сл!д розглядати як фундаментальну проблему, що потребуе бшьш грунтовного розкриття у теоретичному, методолопчному та органiзацiйному планi.
Ah^Í3 останшх дослiджень i публiкацiй
Теоретико-методолопчним, методичним та практичним аспектам управлшня аграрним сектором економiки присвятили сво! працi В. Андр!йчук [1], М. Кропивко [8], В. Месель-Веселяк [7], П. Саблук [7, 8] та ш. Водночас, незважаючи на вагомють дано! проблематики й посилену увагу до не! багатьох провщних дослвднишв, окремi Г! аспекти залишаються недостатньо вивченими. Актуальшсть теми зумовлена необхвдшстю розроблення теоретичних засад розвитку галузi рисiвництва.
Формулювання мети дослiдження
Мета дослвдження полягае у розробщ теоретичних засад розвитку галузi рисiвництва як складного процесу, що зумовлюеться рiзноманiтнiстю i взаемозв'язком його компонентiв.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Стабiльнiсть сучасного суспшьства значною м!рою визначаеться характером аграрного виробництва, що, будучи одним з основних вид!в економ!чно! д!яльносл, забезпечуе людство продовольством. Однак у другш половин! XX - на початку ХХ1 столггтя в агропромисловш сферi почали наростати кризов! явища, з'явилися ознаки нестшкосп альського господарства, у результат! штенсифшаци i розширення масштаб!в д!яльносп аграрний сектор став причиною прискорено! деградацй' i виснаження природних, у першу чергу земельних ресурав, у багатьох крашах аграри не змогли забезпечити виробництво достатньо! кшькосл продовольства, почали виникати сощальш i еколопчш проблеми, пов'язаш з неефектившстю сшьськогосподарського виробництва.
У зв'язку !з цим у даний перюд економ!чш принципи, технологи i тдходи до ведення аграрно! д!яльносп зазнають ютотних змш.
Цшком очевидно, що ниш для умов Украши одним з найбшьш важливих напрям!в перетворення аграрного виробництва вважаеться концепщя сталого розвитку сшьського господарства, ввдповщно до
яко1 сшьське господарство повинно одночасно задовольняти потреби суспшьства в продовольств^ забезпечувати високий рiвень життя населення i не завдавати шкоди навколишньому середовищу.
Поняття «стадий розвиток» виникло тодi, коли людство пiсля довгого, в цшому безконфлiктного з природою розвитку прийшло в XX столiттi до зпкнення з бiосферою, що призвело до швидких глобальних змiн в уах середовищах i практичного призупинення ввдновлення ресурсiв (повiтря, води, грунтiв, рослинного i тваринного свiту) в первинному виглядi. Став необхвдним перегляд стратеги розвитку цившзаци [2, с. 29].
За ще1 ситуаци виникла необхвдшсть ново! оргашзаци господарювання, що давало б можливють вiдiйти вiд ресурсоорiентованоl економiки, перейти до сталого стану розвитку. Поняття «сталють» i мiркування про шляхи 11 досягнення стали все частше з'являтися в наукових звпах, стратегiях розвитку окремих територш i цiлих кра!н.
В контексл дослiдження проблем сталого розвитку важливими е науковi розробки заруб1жних i вiтчизняних учених. До питань сталого розвитку економiчних систем зверталися заруб1жш дослвдники Д. Медоуз [4], Г. Брундтланд [10], К. Кондратьев [3], Г. Дейлi [9] та ш. Вiтчизняна економiчна наука впродовж багатьох десятилiть збагачуеться новими розробками теоретичного i прикладного характеру в цш сферi.
Слiд зауважити, що термш «сталий розвиток» виник у природокористуванш, де пвд «сталим розвитком» розумшася система експлуатаци природних ресурсiв, за яко! вони не виснажуються i мають мождивiсть природного вiдтворення. Найважлившою вiдправною точкою концепци сталого розвитку була доповщь Римського клубу «Меж1 зростання», видана 1972 р., де вперше було показано, що природш ресурси майже вичерпанi, екстенсивний потенщал зростання пiдiйшов до свое1 меж1 i потрiбна нова концепцiя сталого розвитку економiки.
Органiзацiя Об'еднаних Нацш (ООН) 1983 р. створила Всесвпню комiсiю з проблем навколишнього середовища i розвитку. Через чотири роки в ll доповiдi «Наше спшьне майбутне» пролунало попередження про те, що людство мае змшити багато чого у сво1й дiловiй активносп i способi життя, iнакше йому загрожують надзвичайно важк1 випробування й рiзке погiршення навколишнього середовища. Комiсiя заявила, що економiка мае задовольняти потреби i законнi бажання людей, але ll зростання повинно вщповвдати екологiчним можливостям планети. Комiсiя, названа за iм'ям голови Комюи Г. Брундтланда, закликала до «ново1 ери економiчного розвитку, безпечного для навколишнього середовища». 1987 р. набув поширення термш «сталий розвиток» («sustainable development») - це розвиток, що забезпечуе потреби нишшнього поколiння, не загрожуючи мождивостi майбутнiх поколiнь задовольняти сво1 потреби.
Саме слово «sustainable» викликало труднощi при перекладi, адекватного перекладу украшською термiн «sustainable» не мае. У навчальному посiбнику «Пределы роста. 30 лет спустя» вш означае «здатний пiдтримувати свое власне юнування» i перекладаеться залежно вiд контексту як загальноприйнятим словом «стiйкий», так i «рiвноважний» або «збалансований», при цьому маеться на увазi здатшсть системи або ll елементiв збертати сво1 функци, мiняючись у час в якихось межах, визначених життездатшстю системи. Отже, аналiз дано1 проблематики сввдчить, що хоча багато вчених i суспiльних дiячiв доводять неадекватшсть i неповноту перекладу англiйського поняття «sustainable development», перекладаючи його як «стабшьний», «регульований», «рiвноважний», «збалансований розвиток», загальновизнаним перекладом якого е термш «сталий розвиток» i змiнювати його недощльно.
Варто зазначити, що узагальнюючi концептуальнi засади стратегil та економiчного механiзму сталого розвитку викладенi в Програш дiй «Порядок денний на XXI столптя» («Agenda XXI») [10], яка була ухвалена на М1жнароднш конференцil ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рiо-де-Жанейро 1992 року.
Як вiдмiчае В.П. Прадун, «прийняття конференцiею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (1992 р.) Програми дш «Порядок денний на XXI столитя» означае усвiдомлення свiтовою спiльнотою необхвдносп об'еднання зусиль для забезпечення сталого розвитку людсько1 цивiлiзацil та збереження навколишнього середовища. Воднораз вiдсутнiсть у згаданому документi чiткого й однозначного тлумачення поняття «сталого розвитку», незавершешсть розробки нацiональноl концепцil сталого розвитку краши та стратегil збереження навколишнього середовища зумовлюють необхiднiсть подальшого вивчення цих проблем i пошуку напрямiв, методiв та економiчних механiзмiв !х ефективного вирiшення» [6, с. 10].
У червш 1997 року ввдбулась XIX спецiальна сесiя Генерально1 асамбле1 ООН, на якiй було проаналiзовано х1д виконання «Порядку денного на XXI столитя» за п'ять рошв, що минули з часу його прийняття конференщею ООН у Рю-де-Жанейро. Спецiальна сесiя ООН подтвердила необхiднiсть здiйснення подальших заходiв щодо досягнення поставлених цшей i завдань. На сеси наголошувалося, що в документах розглядаються актуальнi проблеми сучасносл стосовно навколишнього середовища i розвитку, а також поставлена мета шдготувати планету до завдань XXI столитя, спрямованих на
виршення довгострокових цшей сталого розвитку на ochobî перш за все докоршних змш в усвiдомленнi людством сво1х взаемоввдносин з природою.
Слiд зазначити, що теорiя сталого розвитку увiбрала в себе концептуальш основи теорiй економiчного росту та стiйкостi природних систем.
Подшяемо думку вiтчизняних науковцiв, яш зазначають, що «... основне його завдання полягае у забезпеченнi динамiчного соцiально-економiчного зростання, збереженнi навколишнього природного середовища i рацiональному використаннi природно-ресурсного потенцiалу з метою задоволення потреб нишшнього i майбутнiх поколiнь через побудову високоефективно1 економiчноï системи, яка стимулюе продуктивну працю, науково-технiчний прогрес, мае соцiальну спрямовашсть» [2, с. 35].
Таким чином, у найбшьш загальному вигляд^ як визначають вггчизняш i зарубiжнi вченi, основне завдання сталого розвитку полягае у забезпеченш динамiчного соцiально-економiчного зростання, збереженнi навколишнього природного середовища i рацюнальному використанш природно-ресурсного потенцiалу з метою задоволення потреб нишшнього i майбутшх поколшь шляхом побудови високоефективноï економiчноï системи.
Нинi особливу актуальнiсть проблема забезпечення сталостi набула в сферi агропромислового виробництва та поеднуе в собi три важливих взаемообумовлених аспекти - соцiально-економiчний, природничий i техшко-технолопчний. Оск1льки АПК е однiею з найважливших складових загальноекономiчноï системи, сталють його розвитку багато в чому визначае характер функцiонування соцiально-економiчноï системи в цшому.
Стале функцiонування АПК - сформований за конкретний юторичний перiод спосiб взаемодп суспiльства i навколишнього природного середовища, який вщображае рiвень розвитку суспiльства, специфiку задоволення суспшьством сво1'х потреб та сприяе вiдтворенню наявних природних ресурсiв.
Слд зазначити, що концепцiя сталого альського господарства грунтуеться на системному шдход^ який прагне розвивати переваги багаторiчного ощадливого ведення господарства, включаючи вигоди, отримуваш ввд природних взаемозв'язк1в, забезпечуючи рацiональне використання земельних та шших ресурсiв.
Безпосередньо, що стосуеться питання вирiшення проблем сталого сiльського господарства i альського розвитку, то у 1996 р. на сеси FAO (Food and Agriculture Organization - Продовольча та альськогосподарська оргашза^ ООН) у Римi були сформульоваш i прийняп основнi положення програми сталого альського господарства i сiльського розвитку (SARD - Sustainable Agricultural Rural Development), яка е важливою складовою «Agenda XXI» i висвилюе основш пiдпрограми та керiвнi принципи щодо досягнення сталого розвитку.
У контексп свiтового виробництва харчовоï продукцiï, грунтуючись на концепцп сталого розвитку сшьського господарства i сшьських територiй, краши свiту надають важливого значення розвитку риавництва, пропонуеться дедалi бiльше глобальних iнiцiатив, спрямованих на стимулювання цього виробництва. До них належать виконання положень «Порядку денного на XXI столитя», що стосуються сталого сшьського господарства i сшьського розвитку, Декларацп про всесвгтню продовольчу безпеку 1996 р., Деклараци тисячорiччя ООН 2000 р. До мiжурядових регулятивних шструменпв, якi мають ключове значення для виробництва рису, належать мiжнароднi стандарта якосп продовольства (CODEX Alimentarius), мiжнароднi угоди у сферi торгiвлi сшьськогосподарською продукцiею, якi функцiонують на рiвнi Всесвiтньоï торгово1' органiзацiï. Нинi у свгтовому сiльському господарствi значну увагу придiляють розвитку рисiвництва, про що сввдчить той факт, що 2004 р. Генеральна Асамблея ООН об'явила Мiжнародним роком рису.
Iнiцiатива проведення Мiжнародного року рису була висунута 1999 р., коли Мiжнародний науково-дослщний iнститут рису, вiдреагувавши на зростаючу стурбованiсть сво1'х спiвробiтникiв серйозними питаннями, що стосуються вирощування рису, звернувся за спiвпрацею до FAO з тим, щоб оголосити Мiжнародний рж рису. В iсторiï Генерально1' Асамбле1' ООН випадок оголошення мiжнародного pоку, присвяченого однiй сiльськогосподарськiй культурi, був безпрецедентним.
Зважаючи на необхiднiсть виршення проблеми продовольчо1' безпеки у Свт, тема Мiжнародного року рису - «Рис - це життя» - вщображае значення рису як одше1' з основних продовольчих культур i побудована на розумшш того, що рисовi системи необхiднi для забезпечення продовольчо1' безпеки, скорочення масштабiв бвдносп та полiпшення засобiв до юнування.
Разом iз тим, у рамках Мiжнародного року рису рис визначено як центральний елемент, за допомогою якого можна чiтко розрiзняти взаемозалежний зв'язок мiж сiльським господарством, продовольчою безпекою, харчуванням, агробiорiзноманiттям, навколишнiм середовищем, культурою, економшою, наукою, гендерними факторами i зайняпстю [5].
Слiд зазначити, що в основу проведення Мiжнародного року рису покладено iдею залучення всього спiвтовариства щодо здiйснення взаемовигвдних спiльних дiй, спрямованих на виршення проблем, пов'язаних зi стiйким збшьшенням виробництва рису. Це мае досягатися за рахунок збору та аналiзу даних, розповсюдження iнформацiï через засоби масово!' iнформацiï; проведення нацiональних,
репональних i глобальних робочих нарад, конкурав i виставок; цiльових дослiджень; надання техшчно! шдтримки крашам-партнерам та сiльськогосподарським громадам.
На сучасному етапi рисiвництво в Укрш'ш мае перспективи зростання як обсяпв, так i ефективностi виробництва.
Водночас у цш галузi накопичилися складш проблеми, як1 не лише перейшли у спадок вiд старо! адмшстративно! системи, а й стали наслвдком окремих помилок у реформуванш галузi. У результатi реоргашзацп аграрного сектору внутрiшньогосподаpську мережу рисових зрошувальних систем було передано до комунально! власностi селищних i сiльських рад, яш не мають коштiв на тдтримку цих складних iнженерних споруд у робочому режимi, наявнi випадки руйнування зрошувальних систем.
Стан оснащеносп галузi рисiвництва засобами мехашзаци характеризуемся як незадовiльний. Недостатнiм е рiвень державного фiнансування витрат на проектування, будiвництво (реконструкцiю) i експлуатацiю мелюративних систем, окремих об'ектiв шженерно! шфраструктури i, як наслвдок, не проводяться в повному обсязi заходи з шдтримки цих систем у робочому сташ
Розвиток галузi рисiвництва е складним процесом, що зумовлюеться рiзноманiтнiстю i взаемозв'язком його компонентiв. Встановлено, що за сучасних умов зрiвноважений розвиток галузi мае бути спрямований на отримання високих економiчно виправданих рiвнiв урожайностi високоякiсного рису з поступовою переорiентацiею економiчного зростання на задоволення соцiальних потреб суспiльства, рацюнальне використання зрошувально! води, земельних та шших ресурсiв (рис. 1).
Рис. 1. Складовi 'злвноважсного розвитку галузi рисiвництва
За сучасних умов зрiвноважений розвиток галузi рисiвництва як процес стабiльного динамiчного економiчного зростання мае супроводжуватися адекватними соцiальними перетвореннями, сприяти збереженню навколишнього природного середовища i рацiональному використанню природно-ресурсного потенщалу традицiйноl територil рисосiяння Укра1ни.
Висновки
Риавництво е нев1д'емною складовою зерново! галузi у Пiвденно-степовому регiонi Украши та мае перспективи зростання як обсяпв, так i ефективностi виробництва. Встановлено, що за сучасних умов зрiвноважений розвиток галузi мае бути спрямований на отримання високих економiчно виправданих рiвнiв урожайностi високояк1сного рису з поступовою переорiентацiею економiчного
зростання на задоволення сощальних потреб суспшьства, рацгональне використання зрошувально! води, земельних та шших pecypciB. Його здiйснення припускае баланс мiж економiчною доцiльнiстю та можливостями природно-ресурсного потeнцiалy забезпечувати eкономiчнe зростання галyзi, яке мае супроводжуватися адекватними cоцiальними перетвореннями, сприяти виршенню проблеми пiдвищeння якоcтi довкiлля i потребуе регулюючого впливу шляхом формування системи cтpатeгiчного yпpавлiння розвитком риавництва.
Список використаиоТ лiтератури
1. Андршчук В. Г. Ефeктивнicть дiяльноcтi аграрних пiдпpиемcтв: тeоpiя, методика, аналiз : моногpафiя / Андpiйчyк В. Г. К. : КНЕУ, 2006. 292 с.
2. Данилишин Б. М. Економша природокористування : пiдpyчник / Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Голян В. А. К. : Кондор, 2010. 465 с.
3. Кондратьев К. Я. Перспективы развития цивилизации: многомерный анализ / Кондратьев К. Я., Крапивин В. Ф., Савиных В. П. М. : ЛОГОС, 2003. 576 с.
4. Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя : учеб. пособ. для вузов / Медоуз Д., Рандерс Й., Медоуз Д. ; пер. с англ. Е. С. Оганесян. М. : Академкнига, 2007. 342 с.
5. Международный год риса. Общая информация [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://www.un.org/russian/events/rice/basic.htm
6. Прадун В. П. Сталий розвиток реггональних агропромислових комплекав / Прадун В. П. ; вщп. ред. В. М. Трегобчук. К., 2005. 256 с.
7. Стратепчш напрями розвитку агропромислового комплексу Украши / за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. К. : ННЦ 1АЕ, 2003. 212 с.
8. Управлшня комплексним розвитком агропромислового виробництва i сшьських територш / [Саблук П. Т., Кропивко М. Ф., Булавка О. Г. та ш.] ; за ред. П. Т. Саблука, М. Ф. Кропивка. К. : ННЦ 1АЕ, 2011. 454 с.
9. Daly. H. Economics in a full world / Daly H. // Scientific american. 2005. Vol. 293, № 3 (Sept.). Р. 78 -85.
10. United Nation. Agenda XXI: Programme of action for sustainable development. UN Puplication, 1992. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prvs/2009_1/0044.pdf
References
1. Andriychuk V.G. (2006) Efektyvnist diialnosti agrarnykh pidpryiemstv: teoriya, metodyka, analiz: monografia [Efficiency of agrarian enterprises: theory, methods, analysis: monograph]. Kiev: KNEU (in Ukranian).
2. Danylyshyn B.M. (2010) Ekonomika prirodokoristuvannya : pidruchnik [Economics of nature: a textbook] Kiev: Condor. (in Ukranian).
3. Kondratiev K.Y. (2003) Perspektivy razvitiya tsivilizatsii: mnogomernyy analiz [Prospects for the development of civilization: a multidimensional analysis]. LOGOS (in Ukranian).
4. Meadows D. (2007) Predely rosta. 30 let spustya : ucheb. posob. dlya vuzov [Limits of growth. 30 years later: textbook. allowance. for universities]. Moscow: Akademkniga. (in Russian)
5. International Year of Rice. General information [Electronic resource]. Available at: http://www.un.org/russian/events/rice/basic.htm (accessed 1 July 2020).
6. Pradun V.P. (2005) Staliy rozvitok regional'nikh agropromislovikh kompleksiv [Sustainable development of regional agro-industrial complexes]. (eds. V.M. Tregobchuk). Kiev. (in Ukranian).
7. Strategichni napryami rozvitku agropromislovogo kompleksu Ukraini [Strategic directions of development of agro-industrial complex of Ukraine] / (eds. P.T Sabluk, V. Y. Mesel-Veselyak), (2003). Mev.: NNC 1АЕ, 2003. (in Ukranian).
8. Sabluk P.T., Kropyvko M.F., Bulavka O.G. (2011) Upravlinnya kompleksnim rozvitkom agropromislovogo virobnitstva i sil's'kikh teritoriy [Management of integrated development of agro-industrial production and rural areas]. Mev: NNC 1АЕ. (in Ukranian).
9. Daly. H. (2005) Economics in a full world. Scientific american. vol. 293., no. 3., pp. 78-85. (in English).
10. United Nation. Agenda XXI: Program of action for sustainable development. UN Puplication, (1992). [Electronic resource]. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prvs/2009_1/0044.pdf (accessed 1 July 2020).
