CC BY
29
Удк 338.48:330.15:330.16:339.9 JEL Classification: Z32
ЗЕЛЕНИй ТУРИЗМ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ВИКЛИК1В СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ1
©2020 З1НЧУК т. о., усюк Т. В.
УДК 338.48:330.15:330.16:339.9 JEL Classification: Z32
Зшчук Т. О., Усюк Т. В. Зелений туризм в умовах сталого розвитку та виклимв свгговоТ eK0H0Mi4H0i кризи
Мета дотдження: об(рунтування соцiально-економiчно¡, екологiчн6i, кторично-культурно!рол'> та внеску зеленого туризму в реал'ваци ЦЛей сталого розвитку на засадах iнновацiйних тенденцш та потенцйних можливостей туристичного б'внесу в умовах кризових виклиюв, зумовле-них сучасним станом свтово!економки внатдок пандемП. Завдання дотдження спрямовувалися на розкриття теоретично-методологiчних ы прикладних пiдходiв до розвитку сегмента ринку туристичних послуг - зеленого туризму. Поглиблено змст дефш'щи «зелений туризм» в ор-гашчному зв'язку з Цлями сталого розвитку. Проанал'вовано мотивуюч чинники розвитку зеленого туризму виходячи з модел'> багатофункщ-ональност'1 сльського господарства та його значення в полтиц сльського розвитку. Об(рунтовано характер змн у сегмент'1 ринку зеленого туризму з урахуванням особливостей сучасно!ситуацпу свiтi- пандемкю, яка, з одного боку, стримуе штенсившсть туристичних перемщень у свтовому масштабi, з шшого, стимулюе локальний туризм, який мае переважно зелену ор'кнтацт на збереження навколишнього середовища, природнихресурсв iжиттезабезпечення переважно сльських територш. Проведенi дотдження св'дчать про те, що зелений туризм може стати рушшною силою економiчного зростання сльських територш, мотиватором зайнятост'!, чинником збереження альсько!культури та тра-ди^й певно!мiсцевостi. Водночасрезультати дотджень доводять наявшсть зв'язку м!ж зеленим туризмом i забезпеченням нацонально!без-пеки (економ'мно¡, екологiчно¡, со^ально-культурно¡, нтелектуально¡, енергетично¡) через його найхарактернш проритети розвитку. Визна-чено перспективи розвитку зеленого туризму на основi досвiду краш свту, якi найб'шьше постраждали тд час пандемП. Додатковим стимулом для збереження потен^алу зеленого туризму виступають нова система партнерства м!ж державою, б'внесом i громадянським сустльством. Розроблено стратегiчнi оркнтири розвитку зеленого туризму на iнституцiйних пр'юритетах в умовах сучасних виклиюв економiчно¡кризи. Кпючов'1 слова: «зелена» економка, зелений туризм, економ'мна криза, нацональна безпека, навколишне середовище, пандемiя, с'шьсьш терито-рн, сталий розвиток, сталий туризм. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-3-11-17 Рис.: 2. Таб.: 1. Б'бл.: 17.
Зшчук Тетяна ОлексПвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри мiжнародних економiчних в'дносин та европейськоi' штеграци,
Полкький нацональний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укрална)
E-mail: zintshuk@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5143-2394
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAL-8270-2020
Усюк Тетяна BiKmopiBHa - кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнародних економiчних в'дносин та европейсько: 'ттеграци, Полський
нацональний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укрална)
E-mail: usjuktanja@gmail.com
Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-8857-2017
UDC 338.48:330.15:330.16:339.9 JEL Classification: Z32
Zinchuk T. 0., Usiuk T. V. Green Tourism in the Context of Sustainable Development and the Challenges Posed by the Global Economic Crisis
The articles aims to substantiate the socio-economic, environmental, historical and cultural role played by green tourism and its contribution to the implementation of Sustainable Development Goals based on current innovative trends and capabilities of tourism in the face of challenges posed by the ongoing crisis in global economy caused by the latest pandemic. The objectives of the research were to detail the theoretical, methodological and applied approaches to the development of green tourism, which is a market sector providing travel services. The definition of green tourism has been made more profound through connecting it with the Sustainable Development Goals, which is rather logical. The motivating factors for the development of green tourism have been analyzed taking into account the model of multifunctionality in agriculture and its importance in rural development policy. The nature of changes in the green tourism sector has been identified with respect to the peculiarities of the current global situation, when a pandemic is restraining the world tourism intensity, on the one hand, and is stimulating local tourism, on the other. It is worth adding that local tourism is mostly green and focused on the conservation of the environmental and natural resources, as well as sustainment of mostly rural areas. The research carried out shows that green tourism can become a driving force for economic growth in rural areas, a motivator for employment, a factor in preserving rural culture and traditions in a particular area. At the same time, the results of the research prove the existence of a link
1 Виконано у рамках Проекту фундаментального доощження: «1нклюзивна модель сталого розвитку скьських громад в умовах евроште-грацшно! перспективи»
between green tourism and national economic, environmental, socio-cultural, intellectual, energy security due to the most typical development priorities of such tourism. On analyzing the experience of the countries that suffered the pandemic most, we have found some prospects for green tourism development. It is a new system of partnership between the state, business and civil society which can become an additional incentive to preserve the potential of green tourism. Thus, strategic guidelines for green tourism development based on institutional priorities, with the current economic crisis challenges in mind, have been designed. Keywords: «green» economy, green tourism, economic crisis, national security, environment, pandemic, rural territories, sustainable development, sustainable tourism.
Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 17.
Zinchuk Tetiana O. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of International Economic Relations and European Integration, Polissia
National University (7 Staryi Blvd, Zhytomyr, 10008, Ukraine)
E-mail: zintshuk@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5143-2394
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAL-8270-2020
Usiuk Tetiana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of International Economic Relations and European Integration, Polissia National University (7 Staryi Blvd, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: usjuktanja@gmail.com Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-8857-2017
Вступ. Сучасна свиова економiчна криза, яка об'ективно та вперше в гсторц людства поглиблюеться вна-сл^ок пандем!!, дае поштовх для розвитку зеленого туризму, популяризуе сучасш види туристичних послуг локального масштабу, формуе нове бачення виршення проблем зайнятост населення, змушуе переглянути прюритети соцiально-економiчного розвитку кра!н свпу з посиленням !х ролi в досягненш щлей сталого розвитку. Згортання туристичних ринкш призводить до суттевих збитив краш -традицшних постачальниив туристичних послуг, осккьки падшня попиту не обмежуватиметься короткостроковою перспективою i потребуватиме вибору альтернативи, якою мае стати розвиток «зелено!» економши з основним ринко-вим сегментом зеленого туризму.
Постановка проблеми. Процес формування ринку зеленого туризму не суперечить, а лише найповшше роз-кривае i в^ображае сутшсть та основш засади Концепц!! сталого розвитку. Посилення значущост «зелено!» економши для економiчного зростання пояснюеться щлою низкою як докризових, так i тслякризових причин, серед яких смд виокремити суттевi змши ^мату та неращо-нальне використання природних ресурйв [4]. Поштовхом для розвитку «зелено! економши» у розвинених кра!нах свггу стае полiтика перерозподку фшансово! тдтримки в^ галузей з високою штенсившстю ресурйв до «зелених» галузей. Надзвичайна рiзноманiтнiсть природних багатств i прагнення людства до гармони з оточуючим навколишшм середовищем спонукають до формування ринкових в^но-син у сферi «зелено!» економши, спрямованих на розпо-всюдження зеленого туризму. Таким чином, реалiзуеться мета «зелено!» економiки - покращення добробуту населення у довгостроковому перiодi без суттевих еколопчних ризикш для прийдешнк поколiнь (за визначенням иЫБР). Вiдповiдно, набувають актуалiзацi! найважливМ завдання «зелено!» економiки: економiчне в^новлення, зменшення бiдностi, скорочення обсяггв викидiв парникових газ1в i по-передження деградацп екосистем.
Через переваги зеленого туризму виникае можли-вiсть переходу до нових поведшкових моделей життедiяль-ностi. Вони поповнюються елементами новацшних знань
про ландшафти, культурнi й юторичш надбання, розвиток скьсько! шфраструктури, рекреацiйне значення природних ресурсш тощо. Досягнення синергГ! мiж навколишшм природним середовищем i користувачами його цшнос-тей вiдбуваеться саме в умовах сприятливо! кон'юнктури ринку зеленного туризму. У межах ринкових в^носин поглиблюеться взаемозв'язок м1ж попитом i пропозицiею на «зеленi» послуги, досягаеться високий ршень конкуренц!!, формуеться цшова полiтика та забезпечуеться прибутко-вiсть цiе! галузi, що й в^пов^ае цiлям стратег!! економiч-ного зростання.
Методолопя. В основу дослiдження покладено як загальнонауковi (iсторичний, дiалектичний, iндукцГ! i де-дукц!!, аналiзу та синтезу), так i економiчнi (аналiтичний, статистичний, монографiчний, абстрактно логiчний) мето-ди наукових до^джень, за допомогою яких здшснювалося виявлення, аналiз, дiагностика проблеми функщонування ринку зеленого туризму в умовах кризового стану турис-тичнш галузi, викликаного глобальною пандемiею та !! не-гативними впливами на економшу свiтового туризму.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Характер сучасних наукових публшацш, як вiтчизняних, так i зару-бiжних авторов, в^ображае переважно iнновацiйний пiдхiд до проблем розвитку «зелено!» економши, а отже, до !! рин-кового сегмента - зеленого туризму. В працях Б. Буркин-ського, Т. Галушкша, В. Реутова тенденщ! активiзащ! «зеленого» зростання розглядаються через призму еколого-орiентовано! економiки [1; 2]. Важливим чинником забез-печення такого типу економши, з точки зору В. Базилевича та Д. Вальтера, е науково-теоретичне розумшня основних дефшщш, яи розкривають змiст екологiчних термшв iз урахуванням свiтових стандартiв, нормативно-правових вимог i сучасних досягнень в еколопчнш сферi [3]. Такими укра!нськими вченими, як С. Дорогунцов, М. Хве-сик, Л. Горбач, П. Пастушенко, зроблено суттевий внесок в окреслення проблем охорони довккля в умовах глоба-лiзацiйних викликгв, що дозволило намiтити прiоритетнi напрями свиово! економiчно! штеграц!!, геополiтики, м1ж-народного спiвробiтництва й iнвестицiйно-iнновацiйно! еколого-економiчно! полiтики держави [5]. Не менш корис-
ним i науково цiкавим з погляду дощльност упорядкуван-ня вiдносин мiж суспкьством i природою е наукова праця
A. 1вашури та Л. Добрунова, у яий авторами доводиться в юторичному контекстi зв'язок мгж наслiдками сучасно! глобально! кризи та в^носинами людини i природи [7].
B. Потапенко, анамзуючи проблеми економiчно! безпеки кра!ни, акцентуе на необх^ност формування державно! полiтики на засадах розвитку нових «зелених» галузей з урахуванням наявного потужного потенцiалу в^новлю-вано! енергетики, органiчного сiльського господарства тощо. Зазначаеться, що екологобезпечш технолог!! - осно-вний чинник сталого розвитку [12].
Незважаючи на цкеспрямовашсть наукових досль джень у бш нових тенденцiй в «зеленiй» економши та вста-новлення причинно-наслiдкових зв'язив мiж розвитком «зелено!» економiки та отриманням соцiально-економiчних ефектiв в епоху трансформацшних змiн, ринок зеленого туризму залишаеться дещо недослiдженим з позицп ефек-тивностi його формування та функщонування, особливо за умов сьогодення. Адже зелений туризм як рушшна сила «зеленого» бiзнесу - це додатковий фшансовий дохiд на макро- та мiкрорiвнях. Так, у науковш монограф!! К. Ш-колаева справедливо зазначено, що розвиток скьського зеленого туризму вимагае сучасних науково-методичних i теоретичних пiдходiв, прийняття управлiнських ршень, встановлення концептуальних засад [11].
Результати досмдження. Ринок зеленого туризму потребуе чгтко визначених органiзацiйних, економiчних та управлшських засад з деккькох причин. З одного боку, це причини загальнотеоретичного характеру. Зокрема, таи як: змктовна недосконалють категорiального апарату, неви-значенiсть постановки цкей, вiдсутнiсть зв'язку з процеса-ми глобалiзацi! i системами економiчних iндикаторiв розвитку й ш. З iншого боку, виокремлюються причини бкьш прикладного змюту, у тому числi, зумовленi глобальною пандемiею та !"! впливом на економшу. Серед них виявлено, наприклад, таи як: низький ршень розповсюдження найе-фектившших свiтових практик зеленого бiзнес-туризму, не-досконала фiнансова i цiнова полiтика у сферi зеленого туризму, недостатне впровадження основ туристичного маркетингу та менеджменту в ринковому сегмент «зелених» послуг, стихшшсть i фрагментарнiсть у наданнi «зелених» послуг, неналежний стан iнформацiйно-консультацiйно! бази тощо. За тако! ситуац!! ця сфера потребуе професшно! пiдготовки та яисного наукового пiдходу до формування i реалiзацi! механiзму надання послуг зеленого туризму з урахуванням потреб, насамперед внутршнього ринку.
До набуття зеленим туризмом статусу в^носно ново! категор!! ринкового типу спонукае перегляд ролi скьського господарства як галузi з виключно виробничою функцiею. Сучасний етап розвитку скьського господарства е насл^-ком аграрних реформ, яи в^буваються в розвинених кра-!нах свiту, i характеризуеться такою тенденщею, як суттевi iнновацiйнi досягнення в агровиробництвь Модернiзацiя галузi приводить не лише до оптимiзацi! вирiшення продо-вольчо! проблеми, ефективного використання ресурсного потенщалу (земельного, водного, лiсового), а отже, до ско-рочення чисельност зайнятих у цiй сферi. Все в^чутнше проявляються iншi властивi йому функц!!: природоохорон-на, рекреацiйно-туристична, ресурсозбершаюча, соцiальна
тощо. З огляду на багатофункщональшсть сiльського господарства, за оцшкою Всесвiтньоï туристично! органiзацiï (World Tourism Organization UNWTO), зелений туризм можна розглядати як альтернативу за можливктю отри-мання прибуткш i вважати важливим життeдiяльним сегментом ринку послуг на скьських територiях, i до 2020 р. туризм на альських територiях увiйшов у п'япрку осно-вних стратегiчних напрямiв розвитку туризму у свiтi.
Адаптащя зеленого туризму до аспектiв сталост ви-ходить iз загальноприйнятих Глобальних Цкей сталого розвитку до 2030 р., затверджених на самт ООН у 2015 р. з пи-тань сталого розвитку, i базуеться на трьох складових кон-цепц!! сталостi: економiчнiй, соцiальнiй i еколопчнш [16]. Окремими авторами включаеться ще iнституцiйна складо-ва [13]. У «мапчнш п,ятибiчнiй пiрамiдi» Мюллера (2007 р.) розмiри стiйкостi в дещо змшенш формi позначаються як «культурне рiзноманiття» (соцiальне), «економiчне процвь тання» (економiчне) та «збереження природи та ресурсш» (навколишне середовище). Модель шрам^и додатково до-повнюе !х «задоволенiстю вiдвiдувачiв» i «суб'ективним благополуччям», що Мюллер також розглядае як нев^'емну частину бажано! системи сталого туризму [13, с. 20]. Щ ас-пекти складають основу шрам^и Мюллера щодо стiйкостi та характеризуются !х довгостроковою перспективою, яка включае «право майбутнiх поколiнь формувати свш свiт». Пiдводячи пiдсумок, адаптацiя аспектш сталостi до туризму все ж базуеться на загальних моделях сталосп, зокрема, трикутнику сталостi та в деяких випадках - моделi перетину. Щлком доречно ^ентифшувати сталий зелений туризм iз сталим розвитком, оскгльки основне завдання зеленого туризму - досягнення максимального ршня кнування неу-шкоджених природних та культурних ресурав. Сталий туризм в^пов^ае потребам туристiв i приймаючих регюнш, захищаючи та розширюючи можливосп для майбутнього поколiння. Ресурси використовуються таким чином, щоб задовольнити економiчнi, соцiальнi та естетичнi потреби, збернаючи культурну цiлiснiсть, необхiднi екологiчнi про-цеси, бiологiчне рiзноманiття та системи життезабезпечен-ня (UNWTO, 2005 р.).
У найближчий посткризовий перюд у сферi зеленого туризму основш науково-методичш та методологiчнi тдходи спрямовуватимуться на дослiдження умов максимально! сощально! та економiчноï в^дач^ одночасно мiнi-мiзуючи негативнi впливи на навколишне природне середовище [10]. У Програмi сталого розвитку до 2030 р. Всес-вггня туристична оргашзащя визначае зелений туризм як мотивуючий чинник змш у полiтицi, бiзнесi, поведiнцi спо-живача. Зелений туризм розглядаеться як рушш основних перетворень, виходячи з його ролi у таких п'яти щлях:
1) Сталий економiчний розвиток;
2) Сощальна виключнiсть, зайнятiсть i зменшення бiдностi;
3) Ефективнiсть використання ресурав, охорона на-вколишнього природного середовища та змiна клiмату;
4) Культурш цiнностi, рiзноманiття та спадщина;
5) Взаеморозумшня, мир i безпека [14].
Отже, Цш сталого розвитку забезпечують сучасну, цшсну й iнтегровану перспективу для розвитку зеленого туризму, що позитивно вплине на яисть життя нащадкш,
незалежно BiA '1х мiсця проживання, у MiCTi чи на сiльських територiях (рис. 1). Поеднання процесiв реамзацн Цiлей сталого розвитку та можливостей зеленого туризму спри-
яють оптимiзащl використання економiчного потенщалу скьсько'' мюцевост та обгрунтовують необхiAнiсть дивер-сифшацп економiки.
Примiтка: Цiлi сталого розвитку: 1 - подолання йдносп; 2 - подолання голоду; 3 - мщне здоров'я; 4 - ягасна освпа; 5 - гендерна рiвнiсть; 6 - чиста вода та належш санiтарнi умови; 7 - вщновлювана енергiя; 8 - пдна праця та економiчне зростання; 9 - шновацп та iнфраструктура; 10 - скорочення нерiвностi; 11 - сталий розвиток мiст i сптьнот; 12 - вiдповiдальне споживання; 13 - боротьба зi змiною шмату; 14 - збереження морських екосистем; 15 - збереження екосистем суш^ 16 - мир i справедливiсть; 17 - партнерство заради сталого розвитку
Рис. 1. Зелений туризм у систе|М Цшей сталого розвитку
Джерело: побудовано авторами на основi [13]
За прогнозами мiжнародних оргашзацш, ринок сталого туризму до 2023 р. забезпечуватиме сукупне середньо-рiчне зростання (CAGR - Compound annual growth rate) по-над 10 % i вiдзначатиметься новацшною рисою. Поступово вiдбуватиметься змiна туристичних уподобань з вiAAанням переваги принадам автентичного та мiсцевого туризму, що стане основним чинником його сталость Прикладами таких трансформацiйних змш можуть бути: пригоAницькi по-'1здки в громадському транспортi замiть по'1здок на власних автомобкях, споживання мюцевих проAуктiв (сир, масло, молоко, м'ясо, мед тощо), якi мають географiчнi зазначен-ня в мiсцевих ресторанах, замкть купiвлi сувенiрiв тощо. Найважлившим аспектом сталого туризму мають стати еколопчш наслiAки завдяки зростаючiй обiзнаностi [15].
Перспективи зеленого туризму на прикладному рiвнi також пов'язуються з наданням таких видiв послуг на скь-ських територiях, як розвиток готельного бiзнесу, атрак-цiонiв, професшна пiAготовка туроператорiв-менеAжерiв
1 туристичних агенпв, випуск 1 розповсюдження туристичних путаниив, «зелене» споживання, подорож1 у поеднан-ш з найновшими трендами та ва шш1, як створюватимуть умови для досягнення «сощально! в1дпов1дальност1, еконо-м1чного розвитку та еколопчного царства» [17].
Актив1защя туристичних потоив у сфер1 зеленого туризму передбачае наявшсть в1дпов1дного туристично-го продукту, який би повною м1рою задовольняв потреби споживача. Досягнення широко! участ ус1х защкавлених ос1б у наданш та споживанш послуг зеленого туризму тд-силюеться через наявшсть сертифжованих заклад1в в1дпо-чинку та харчування. У крашах - членах 6С формування екоструктур готельно-ресторанного б1знесу е свого роду елементом успшно! стратеги розвитку зеленого туризму. Проведення процедури сертифшацн заклад1в в1дпочинку та присвоення 1м статусу «еко» здшснюеться в рамках м1ж-народно! програми «СгеепКеу», що реамзуеться в рамках проекту М1жнародно! оргашзацн еколопчно! осв1ти. Про-
грамою встановлено оцiнку якостi надання послуг гостин-носп, дотримання високих еколопчних стандартiв на осно-Bi в^пов^но! документацп, частих аудиторських перевiрок. За статистичними даними, успшно процедуру сертифжацп пройшли 3200 готелiв та шших закладш у 65 крашах свггу (табл. 1). У рейтингу краш свiту, що мають сертифiкованi заклади туризму, Украша займае 21-ше мкце, активно роз-
Зелений туризм як окремий сегмент ринку туристичних послуг i новий напрям його розвитку виконуе основш функцп: захист навколишнього середовища та рацiональне використання природних ресурсш. Причому ресурси вико-ристовуються таким чином, щоб якнайповнше задоволь-няти економiчнi, соцiальнi й естетичш потреби, зберггаючи культурнi надбання i цшносй, бiологiчне рiзноманiття та систему життезабезпечення. 1з усiеï багатомаштносп прю-ритетш зеленого туризму можна видкити тi, якi переважно в^пов^ають
Цiлям сталого розвитку i стають визначальними в перiод економiчноï кризи, та гарантують основнi види безпечно'1 життедiяльностi:
■ постачання еколопчно чистих i яисних продуктiв харчування, розповсюдження органiчного вироб-ництва альськогосподарсько'1 продукцп (продо-вольча безпека);
■ надання природоохоронних послуг, збереження довилля, збагачення рослинного та тваринного свггу, поновлення фiзичних i духовних сил (еколо-гiчна безпека);
■ зростання доходш населення, боротьба з б^шстю, розширення ринку працi (економiчна безпека);
■ створення власних брендiв, марок, географiчних зазначень агропродовольчо'1 продукцп (штелекту-альна безпека);
■ розвиток альтернативних видш енергп, впрова-дження бiоенергетичних технологiй (енергетична безпека);
виваючи свою участь у мiжнароднiй програмi сертифiкацiï пляжгв «BlueFlag» [9].
Учасники програми повинш суворо дотримуватися 32 оцшочних критеров, серед яких можна видкити такi: чистота води та тску, дотримання вимог еколопчного менеджменту i безпеки, проведення просвгтницьких заходш екологiчного спрямування.
■ надання послуг на альських територiях з шо-терапп, ремiсництва, рибальства, збирання япд i гри6гв, збереження самобутносп (соцiально-культурна безпека) тощо.
Отже, е ва пiдстaви вважати зелений туризм складо-вою нaцiонaльноï безпеки, що, своею чергою, потребуе на-лежного шституцшного середовища (рис. 2), досконалого фшансово-правового забезпечення щодо збалансованого використання природних ресурав у поеднaннi з кторико-культурним i духовним потенцiaлом скьсько'1 мiсцевостi. Важливим стимулом розвитку зеленого туризму е державна регюнальна еколоична полiтикa у поеднaннi з1 сталим розвитком, прiоритетaми яко'1 е модель взаемодп та партнерства на транскордонному ршш При цьому сталий розвиток виступае «ключовим домiнaнтом регiонaльного еколопчного управлшня» [6].
Незважаючи на нaявнiсть конкурентних переваг, зелений туризм не може розвиватися i тдтримуватися лише за шщативою мiсцевих жителiв або споживачш туристич-них послуг.
I хоча масштаби кaпiтaловклaдень для примноження i цившзованого забезпечення населення туристичними «зеленими» послугами, на в1дмшу вГд шших галузей еконо-мши, е значно меншими, оргaнiзaцiйнa та комушкацшно-iнформaцiйнa складова розвинеш недостатньо.
В умовах кризи не варто розраховувати на притш внутршшх кaпiтaловклaдень або iноземних швестицш у сферу зеленого туризму. З досв^у краш свгту (Iтaлiя, 1спа-шя, Нiмеччинa, США), яю найбкьше постраждали вГд на-
Таблиця 1
Рейтинг краш - члешв €С за кiлькiстю сертифiкованих екозакладiв готельного 6i3Hecy станом на 01.01.2019 р.
Назва кражи К1льк1сть заклад1в Поширений бренд
Ыдерланди 697 NH Groningen
Франтя 604 Best Western
Грецiя 313 Mayor Pelekas Monastery
Бельгiя 212 Hostel Hoge Rielen
Шве^я 174 Best Western
Данiя 142 Hornstrup Kursuscenter
Португалiя 127 Pestana Palacio do Freixo
Фiнляндiя 85 Radisson Blu
Hiмеччина 31 Park Inn by Radisson, Radisson Blu
Eстонiя 21 Ammende Villa
Велика Британiя 19 London Marriott Hotel
Латвiя 12 Gallery Park
Джерело: сформовано авторами на основ! [8]
Рис. 2. 1нституцшш opi€HTMpM розвитку зеленого туризму
смдкш пандемп та водночас мають значний потенщал для розвитку зеленого туризму, як варiант тдприемницько'1 дь яльностi розглядаеться пiдвищення рiвня самозайнятостi населення, фермерiв та шших суб'ектш малого i середнього бiзнесу у сiльськiй мiсцевостi.
Оскiльки можна передбачити, що в УкраМ внутршш туристичнi потоки як альтернатива закриттю подорожив мiж крашами мають перспективу до збкьшення, полiтика у сферi зеленого туризму мае враховувати та задовольняти його потреби через налагодження партнерства м1ж вла-дою, бiзнесом i громадянським суспкьством. З огляду на це, об'ективно активiзуеться роль громадських оргашза-цiй, об'еднаних територiальних громад, волонтерш, великих агро^знес-структур, фермерiв.
Висновок. Зелений туризм набувае найбкьшо'1 по-пулярностi i розповсюдженост з точки зору нiвелювання виклиив економiчноï кризи у зв'язку з пандемiею. Свiтовi стратегй соцiально-економiчного й еколопчного розвитку посилюють значення ще'1 галузi як найважливiшоï сфери життедiяльностi. Перехiд Украши на засади самоврядуван-ня та самозабезпечення внаслiдок процеав децентралiза-ци - також стимулюючий чинник тдвищення ефектив-ностi економiчного розвитку сiльських територiй на осно-вi зеленого туризму i мкцевих природних ресурсiв. Саме зелений туризм продукуе сустльш блага та визначений як прюритетний сектор диверсифiкацiï альсько'1 економiки i пiдтримки добробуту, та потребуе неординарних заходiв у перюд тривалих обмежень туристичних потоив мiж крашами свiту.
Стратегiя розвитку зеленого туризму об'ективно ви-магае створення таких умов, якi б в^пов^али Цiлям сталого розвитку, а також формуванню механiзмiв та шстру-ментав для ïx реалiзацiï як на регiональному, так i загально-державному р1внях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буркинський Б. В., Галушкша Т. П., Реутов В. £. «Зелена» економта Kpisb призму трансформацiйних зрушень в yKpaÏHi : монографiя. Одеса : Пщпри£мство Ф£нiкс, 2011. 348 с.
2. Галушкша Т. П., Мусша Л. О., Хумарова H. I. Нацюналь-на полiтика «зеленого» зростання в Укран Одеса : Гршь Д. С., 2012. 271 с.
3. Глосарш зеленого бiзнесу = GlossardesGrünenBusi-ness = Глоссарий зеленого бизнеса = Glossaryofgreenbusiness : укр.-ым.-рос.-англ. / наук. ред. : В. Базилевич, Д. Вальтер. КиТв : Знання, 2010. 518 с.
4. Дудчак О. ^матична катастрофа в часи пандемп: чого нас вчить глобальний карантин. URL: https://commons. com.ua/uk/chas-vchitisya-pandemiya-yak-urok-dlya-borotbi-z-klimatichnimi-zminami
5. Дорогунцов С. I., Хвесик М. А., Горбач Л. М., Пастушен-ко П. П. Екосередовище i сучаснiсть : у 8 т. Кшв : Кондор, 2007. Т. 6 : Екосередовище та £вроштеграцшы процеси. 622 с.
6. «Зелена» стратепя регюну : монографiя / Б. В. Буркинський, Т.П. Галушкша, В. £. Реутов та ш. ; 1н-т проблем ринку та екон.-екол. дошдж. HAH Украши. Одеса ; Саки : Ф£шкс, 2011. 445 с.
7. 1вашура А. А., Добрунова Л. Е. Eколого-економiчна та iсторична оцшка вза£мовiдносин людини i довкiлля : моногра-фiя. XapKiB : ХНЕУ, 2011. 152 с.
8. Miжнародна програма «GreenKey». URL: https://www. greenkey.global
9. Miжнародна програма «BueFlag». URL: https://www. blueflag.global
10. Международный туризм на пути к рекордному году. URL: http://media.unwto.org
11. Ыкола£в К. Д. Еколопза^я та розвиток стьсько-го зеленого туризму в УкраТш : монографiя. КиТв : Вид-во НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2016. 153 с.
12. Потапенко В. Г. Стратепчы прюритети безпечного розвитку УкраТни на засадах «зеленоТ економiки» : монографiя. КиТв : Н1СД, 2012. 359 с.
13. Balas M., Strasdas W. Sustainability in tourism: developments, approaches and clarification of terms. URL: https:// www.umweltbundesamt.depublikationen
14. Tourism for Development. Vol. II: Good Practices Tourism for Development. Good Practices. URL: http://publications.unwto. org/publication/tourism-development-volum
15. By continuing to browse this Business Wire site (and/or any other Business Wire website), you accept the use of cookies. URL: https://www.businesswire.com/news/home/20190416005865/en/ Global-Sustainable-Tourism-Market-Forecasts-2019-2023-Shifting
16. Sustainable Development Goals. URL: https://iisd.org/ topic/sustainable-development-goals
17. Shwn-Meei Lee, Hiroshi Chris Honda, Gui Ren, Yu-Chen. The Implementation of Green Tourism and Hospitality. Journal of Tourism & Hospitality. 2016. URL: https://www.longdom.org/open-access/the-implementation-of-green-tourism-and-hospitality-2167-0269-1000233.pdf
REFERENCES
"By continuing to browse this Business Wire site (and/or any other Business Wire website), you accept the use of cookies". https://www.businesswire.com/news/home/20190416005865/en/ Global-Sustainable-Tourism-Market-Forecasts-2019-2023-Shifting
Balas, M., and Strasdas, W. "Sustainability in tourism: developments, approaches and clarification of terms" https://www.um-weltbundesamt.depublikationen.
Burkynskyi, B. V. et al. «Zelena» stratehiia rehionu [«Green» Strategy of the Region]. Odesa ; Saky: Fieniks, 2011.
Burkynskyi, B. V., Halushkina, T. P., and Reutov, V. Ye. «Zelena» ekonomika kriz pryzmu transformatsiinykh zrushen v Ukraini
[«Green» Economy through the Prism of Transformational Changes in Ukraine]. Odesa: Pidpryiemstvo Fieniks, 2011.
Dorohuntsov, S. I. et al. Ekoseredovyshche i suchasnist [Eco-environment and Modernity], vol. 6 : Ekoseredovyshche ta yevroin-tehratsiini protsesy. Kyiv: Kondor, 2007.
Dudchak, O. "Klimatychna katastrofa v chasy pandemii: choho nas vchyt hlobalnyi karantyn" [Climate Catastrophe during a Pandemic: What Global Quarantine Teaches Us]. https://com-mons.com.ua/uk/chas-vchitisya-pandemiya-yak-urok-dlya-borot-bi-z-klimatichnimi-zminami
Halushkina, T. P., Musina, L. O., and Khumarova, N. I. Nat-sionalnapolityka «zelenoho»zrostannia vUkraini [National Policy of «Green» Growth in Ukraine]. Odesa: Hrin D. S., 2012.
Hlosarii zelenoho biznesu = Glossardes Grunen Business = Hlossaryi zelenoho byznesa = Glossary of green business. Kyiv: Znan-nia, 2010.
Ivashura, A. A., and Dobrunova, L. E. Ekoloho-ekonomichna ta istorychna otsinka vzaiemovidnosyn liudynyidovkillia [Ecological, Economic and Historical Assessment of the Relationship between Man and the Environment]. Kharkiv: KhNEU, 2011.
"Mezhdunarodnyy turizm na puti k rekordnomu godu" [International Tourism Is on Track for a Record Year]. http://media. unwto.org
"Mizhnarodna prohrama «BueFlag»" [BueFlag International Program]. https://www.blueflag.global
"Mizhnarodna prohrama «GreenKey»" [GreenKey International Program]. https://www.greenkey.global
Nikolaiev, K. D. Ekolohizatsiia ta rozvytok silskoho zelenoho turyzmu vUkraini [Greening and Development of Rural Green Tourism in Ukraine]. Kyiv: Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 2016.
Potapenko, V. H. Stratehichnipriorytety bezpechnoho rozvyt-ku Ukrainy nazasadakh «zelenoi ekonomiky» [Strategic Priorities for Safe Development of Ukraine on the Basis of «Green Economy»]. Kyiv: NISD, 2012.
Shwn-Meei, Lee et al. "The Implementation of Green Tourism and Hospitality". Journal of Tourism & Hospitality. 2016. https:// www.longdom.org/open-access/the-implementation-of-green-tourism-and-hospitality-2167-0269-1000233.pdf
Sustainable Development Goals. https://iisd.org/topic/sus-tainable-development-goals
"Tourism for Development. Vol. II: Good Practices Tourism for Development. Good Practices". http://publications.unwto.org/ publication/tourism-development-volum
Стаття надшшла до редакцп 03.08.2020 р.
