CC BY
41
УДК 338.48 (477)
ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ1
РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ
®2018 ГАПОНЕНКО Г. I.
УДК 338.48 (477)
Гапоненко Г. I. Використання потенщалу сiльських територш Хармвсько!' облает в KOHTeKCTi розвитку
сiльського зеленого туризму
Метою cmammi е дотдження потен^алу с'шьських територй Харшвсьж облает/ в умовах активного розвитку альського зеленого туризму в регонi. Розглянуто особливостi розвитку цього виду туризму в УкраМ в цмому. В'дзначено поступове зниження впливу таких найб'шьш стри-муючих с'шьськогосподарську д'тльшсть чинниюв, як фшансовi обмеження та погодн умови. Окреслено основн проблеми розвитку сльського зеленого туризму в Харювськй област'>, проведено його SWOT-аналiз. П'дкреслено наявшсть високого природно-рекреа^йного потен^алу та широкоIмережiколективнихзасоб'врозмщення, б'шьшктьзякихсконцентрованаум. Харков'> та Вовчанськомурайонi. Однакв област'1 в'дчува-еться дефщит яксного рекреацйного серв'щ який би сприяв розвитку внутршнього та вЪного туризму. Найб'шьше об'ект'в зеленого туризму знаходяться у Вовчанському, Дворчанському, ЗмИвському, 1зюмському та Нововодолазькому районах. У результатi анал'ву виявлено пр'юритетт соцiальнi та економiчнi завдання з управлшня потен^алом с'шьських територш на Харкiвщинi. Ключов'! слова: потен^ал с'шьських територш, сшьський зелений туризм, агросадиба, туристичт послуги. Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 9.
Гапоненко Ганна IzopiBHa - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри туристичного б'внесу та кранознавства, Хармвський нацональний ушверситет iм. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: gaponenkoanna1987@gmail. com
УДК 338.48 (477)
Гапоненко А. И. Использование потенциала сельских территорий Харьковской области в контексте развития сельского зеленого туризма
Целью статьи является исследование потенциала сельских территорий Харьковской области в условиях активного развития сельского зеленого туризма в регионе. Рассмотрены особенности развития этого вида туризма в Украине в целом. Отмечено постепенное снижение влияния таких наиболее сдерживающих сельскохозяйственную деятельность факторов, как финансовые ограничения и погодные условия. Обозначены основные проблемы развития сельского зеленого туризма в Харьковской области, проведен его SWOT-анализ. Подчеркнуто наличие высокого природно-рекреационного потенциала и широкой сети коллективных средств размещения, большинство из которых сконцентрировано в г. Харькове и Волчанском районе. Однако в области ощущается дефицит качественного рекреационного сервиса, который бы способствовал развитию внутреннего и въездного туризма. Больше всего объектов зеленого туризма находятся в Волчанском, Двуречан-ском, Змиевском, Изюмском и Нововодолажском районах. В результате анализа выявлены приоритетные социальные и экономические задачи по управлению потенциалом сельских территорий на Харьковщине. Ключевые слова: потенциал сельских территорий, сельский зеленый туризм, агроусадьба, туристические услуги. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 9.
Гапоненко Анна Игоревна - кандидат экономических наук, доцент кафедры туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: gaponenkoanna1987@gmail. com
UDC 338.48 (477)
Haponenko A. I. Using the Potential of Rural Areas of Kharkiv Region in the Context of the Rural Green Tourism Development
The article is aimed at researching the potential of rural areas of Kharkiv region in conditions of active development of rural green tourism in the region. The article considers the features of development of this type of tourism in Ukraine as a whole. The author specifies a gradual decline in the impact of the factors, most discouraging agricultural activities, such as financial constraints and weather conditions. The main problems of development of the rural green tourism in Kharkiv region are indicated, a SWOT-analysis is carried out. The presence of a high natural-recreational potential and a wide network of collective means of accommodation, most of which are concentrated in the city of Kharkiv and Volchansk raion, are emphasized. However, there is a shortage of quality recreational services in the region that would facilitate the development of domestic and inbound tourism. Most of the green tourism facilities are located in the Volchansk, Dvorichna, Zmiev, Izyum and Nova Vodolaha raions. As a result of the analysis, the priority social and economic tasks on management of the potential of rural territories of Kharkiv region are identified.
Keywords: potential of rural areas, rural green tourism, agricultural homestead, tourist services. Fig.: 1. Tbl.: 3. Bibl.: 9.
Haponenko Anna I. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Tourism and Country Studies, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: gaponenkoanna1987@gmail.com
Незбалансований розвиток окремих скьських рег1он1в нашо! кра!ни, пов'язаний з нер1вни-ми територ1альними можливостями, зро-стання м1грацшного в1дтоку альського населення в мкта, незадовкьний р1вень розвитку сощально! та шженерно! шфраструктури, в1дсутшсть умов для альтернативно! зайнятосй, збкьшення розриву в р1в-ш та якосп життя м1ж мктом i селом зумовили за-гострення сощальних проблем села. У зв'язку з цим ршення проблем економ1чного та сощального роз-
витку скьських територш набувають в сучасних умовах прюритетне значення для сустльства й особливу актуальшсть для наукових розв1док у цьому напрямь На нашу думку, альський туризм, ор1ентований на використання природних, культурно-кторичних та шших ресурав для створення та пропозици туристичного продукту, сл1д розглядати як один з пер-спективних напрямшв шдприемницько! Шщативи на сел1 та сталого розвитку альських територш. Пи-тання розвитку альського зеленого туризму в Укра-
1ш до^джуеться такими вiтчизняними вченими, як В. Безсонюк, М. Волошина, Г. бмець, Ю. Зiнько, В. бвдокименко, О. Король, Ю. Кушнiр, М. Лендел, О. Любщева, В. Мацол, Т. Пшчук, М. Рутинський, А. Чудновський та ш.
С1льський зелений туризм визнано окремим видом туризму, розвиток якого е прюритетним напрямом державно! полiтики, у статтях 4 та 6 Закону Укра1ни «Про туризм», № 324 вк 15.09.1995 р. Право особистих селянських господарств займати-ся скьським зеленим туризмом визначено в статтi 1 Закону Укра1ни «Про особисте селянське господар-ство», № 742 вiд 15.05.2003 р. Усе ж таки потрiбно вкзначити, що статус сiльського зеленого туризму в УкраМ ще остаточно не визначений, тому це стано-вить значну проблему для розвитку тако! дiяльностi. Перш за все, це пов'язане з тим, що державш та гос-подарськi дiячi часто розумiють визначення скьсько-го туризму по^зному. По-друге, вiдсутнiсть чккого правового поля стримуе створення економiчноI стратеги розвитку цього виду туризму, програм шдтрим-ки та допомоги.
Щодо визначення поняття, то ми солiдарнi з авторами М. Рутинським i Ю. Зiнько в тому, що скьський туризм - це вiдпочинковий вид туризму, зосереджений на скьських територiях, який перед-бачае розвиток туристичних шляхiв, мiсць вкпочин-ку, скьськогосподарських i народних музе1в, а також центрiв з обслуговування туристiв з проводниками та екскурсоводами [8].
В Укра'М найбiльший розвиток с1льський зелений туризм отримав в Карпатах. Це значною мiрою обумовлено природними умовами, розвиненою са-наторно-курортною шфраструктурою з джерелами лкувальних мiнеральних вод, наявшстю вiдомих пр-ськолижних курорпв, таких як Славське i Буковель, як приваблюють любителiв зимового вкпочинку. Позитивну роль саме в становленш с1льського туризму в Карпатському регюш зiграв традицiйно високий рiвень безробiття, який змусив населення самостш-но вирiшувати проблеми власно! зайнятосп шляхом розвитку цього сектора туризму, користуючись спри-ятливою кон'юнктурою останшх рокiв. Найменш роз-винений альський зелений туризм у Сх1днш Укра'М.
Загальну ккьюсть агросадиб, якi приймають туриспв, визначити дуже важко, осккьки основна 1'х частина (за рiзними оцiнками, до 80-90%) перебу-вае «у тшЬ>, тобто е незареестрованою. Говорячи про прост традицiйнi села Укра'ни, постае проблема, як привабити в них туриспв. Спiввiтчизники часто не сприймають село як мшце для вкпочинку чи вкпуст-ки, осккьки багато людей з мкта мають там родичiв або дачу, куди вони перюдично при'жджають i за-ймаються сiльськогосподарською дiяльнiстю. Отже, щ верстви населення аж нiяк не зацiкавленi при'1хати вiдпочивати саме в таке село.
Галузi обслуговування забезпечують базо-вi потреби туриста. Це транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, служба побуту, громадське харчування. Торпвля, зв'язок i громадське харчування переваж-но е розвинутими майже в уск укра'нських селах, найб1льша проблема виникае з охороною здоров'я, тобто квалiфiкованi медичш послуги можуть бути на-данi далеко не в кожному населеному пункта. Тому у 2016 р. у рамках концепци скьського розвитку була прийнята програма створення шести агрорекреацш-них кластерiв [5]. I наразi вона поступово впрова-джуеться. Це Микола!вська область - курорт «Ко-блево», Полтавська область - кластер «Диканька», Чернiгiвська область - «Козацьке село», Одеська область - «Екопарк «Формушiвка», Ки'вська область -«Медведено», Херсонська область - «Лазурне» та «Арабатська стрiлка». За розрахунками профкьного мiнiстерства прогнозуеться, що це дозволить створи-ти близько 3,5 тисяч робочих мкць. Тобто скьське населення отримуе можливiсть долучитися до розвитку бiзнесу, знайти у цш сферi свое застосування, з точки зору обслуговування.
За даними Державного комкету статистики Укра1'ни, з 2010 по 2018 рр. вплив рiзних факто-рiв, що стримують скьськогосподарську дiяль-нiсть, змшили свою вагу [7]. З графка маемо змогу спостерiгати поступове зниження впливу таких най-бiльш стримуючих чиннишв, як фiнансовi обмеження та погодш умови (рис. 1).
На думку власнишв агропiдприемств, нестачi робочо!' сили немае, оскiльки зайнятiсть у скьському господарствi завжди е способом життя укра'нського селянина та джерелом прибутку вiд працi на земль Але, разом з тим, маемо наявне перевищення пропо-зицП робочо! сили на селi вiдносно до 11' попиту. Так, чисельшсть сiльського населення Харкiвсько1 обласп станом на 1 сiчня 2017 р. становила 522 396 оаб, або 19,34% вк загально'1 ккькоск населення регiону [3]. За перюд з 2015 по 2017 рр. ккьшсть сiльського населення скоротилася на 1,35% (з 529 570 до 522 396 оаб) [3], тобто маемо його поступове скорочення, перш за все, за рахунок трудово! мкраци в результат незатре-буваноск трудових ресурав.
Взaгaлi Харювська область е одним найбiль-ших регiонiв Укрa1ни, який мае високий виробничий i соцiaльний потенцiaл та за рiвнем розвитку iнфрa-структури поадае одне з провiдних мкць в Укрa1'нi. Хaркiвськa область належить до регiонiв з найвищим рiвнем розвитку транспортно! iнфрaструктури, яка включае зaлiзничне, автомоб1льне та aвiaцiйне спо-лучення, а також розгалужену систему громадського транспорту. ^м того, Харшвська область посiдaе перше мiсце в УкраШ за протяжнiстю aвтомобiльних дорк загального користування (понад 9,6 тис. км), з них майже 98% - з твердим покриттям [6].
70 60 50 40 30 20 10 0
(дан\ сезонно скоригован\) —ь— Недостатнш попит —о— Погоды умови ■ Нестача робочоТ сили —*— Нестача матерев, устаткування —ь— Ф1нансов1 обмеження
—*— Нтого не стримув
Г^А. Л А ^
ль -ч
\ \
О
Р1к
Л %
Рис. 1. Фактори, що стримують сшьськогосподарську дiяльнiсть в Укра'ш [7]
О О
99
о_
о
I— <
о
<
2 ш
За рiвнем розвитку транспортно! пiдсистеми в загальноукра!нському рейтингу Хaркiвськa область посiдaе 7 мкце [6]. Це пов'язано, насамперед, iз змен-шенням вантажо- та пасажирообороту, яке спостерь галося протягом останнього часу через скороченням мiжнaродного транспортного сполучення з Росш-ською Федеращею та внутрiшнього сполучення iз До-нецькою та Луганською областями [1].
Протягом останнього часу в Харшвськш облас-тi спостерiгaеться покращення еколопчно! ситуацй, що не в останню чергу пов'язано зi зменшенням ккь-костi екологiчно небезпечних пiдприемств та скоро-ченням викидiв ними забруднюючих речовин.
За шдексом розвитку рекреацшно! системи Хaркiвськa область посiдaе останне, 22 мшце в Укра!-ш [6]. Попри те, що область мае високий природно-рекреaцiйний потенщал i широку мережу колектив-них зaсобiв розмiщення, що нараховуе 221 одиницю (3% вк !х загально! кiлькостi по Укрaiнi), бiльшiсть цих зaсобiв сконцентрована у м. Хaрковi та Вовчан-ському рaйонi. ^м того, в облaстi вiдчувaеться де-фiцит якiсного рекреaцiйного сервiсу, який би сприяв
розвитку внутршнього та в'!зного туризму. Як насль док, протягом 2014-2016 рр. на Харювщиш ккьюсть туристiв скоротилася майже удвiчi i у 2016 р. склала 40,4 тис. оаб проти 71,4 тис. у 2014 р. (табл. 1).
Харшвська область володiе достатшм потенщ-алом для подальшого розвитку шдустри гостинностi. Так, у 2016 р. ккьшсть готелiв i аналопчних зaсобiв розмiщення склала 172, з одночасною емшстю 14 355 мкць. Кiлькiсть осiб, яких було розмщено, нaлiчувa-ла 268 793, що на 5% бкьше, нiж у попередньому рощ, але на 10% менше, шж у 2011 р. (табл. 2).
Значною мiрою на таку ситуацш вплинула на-ближешсть Хaркiвськоi облaстi до зони про-ведення антитерористично! операци та низка терористичних аккв, що були скоеш в самому Хар-ковi [2]. Також потрiбно вiдзнaчити вiдсутнiсть на Харшвщиш потужно! реклами агросадиб i подiбних до них мiсць скьського вiдпочинку. Перш за все, це пов'язано з тим, що селяни волготь не афшувати свiй шдробкок. Бiльшiсть вважають, що займатися скь-ським зеленим туризмом дорого.
Таблиця 1
Туристичнi потоки в Хармвсьмй областi за перiод 2011-2016 рр., осiб
Р1к Кiлькiсть туристiв, об-слугованих суб'сктами туристично''' дiяльностi областi 1з загально!' кшькосл туристiв
шоземш туристи туристи - громадяни Укра'ни, якi ви'жджали за кордон внутршш туристи
2011 74038 550 57852 15636
2012 105663 1701 87814 16148
2013 91648 591 53831 37226
2014 71437 - 68046 3391
2015 31233 6 25946 5281
2016 40429 1 33716 6712
Джерело: складено за [3].
Колективш засоби розмiщування в Хармвськш областi за перюд 2011-2016 рр.
PÍK Кшьккть колективних 3aco6ÍB розмщування, од. Кiлькicть мicць, од. Кшьккть розмщених, ос1б
2011 197 16584 299613
2012 221 17541 301361
2013 222 17971 321018
2014 200 16028 258815
2015 192 15339 255024
2016 172 14355 268793
Джерело: складено за [3].
Для розвитку цього виду вкпочинку можна залучати сторонш фiнанси. Свого часу така практика провадилась в Карпатському регюш, коли селяни отримували в1д зах1дних донорiв гранти на розвиток свого бiзнесу. На Харшвщиш, своею чергою, можна отримати грошi на iнтеграцiю переселенцiв iз зони АТО та Криму, а також взяти кредит для початку свого бiзнесу. Скьський туризм наразi - один з тих видiв дiяльностi, яку можна розпочати з невеликим старто-вим кашталом.
■Щ
1нська гост
'о стосуеться категоризаци об'eктiв скь-ського зеленого туризму в УкраМ, вона .проводиться в рамках програми «Укра-стинна садиба». У Харкiвськiй областi цей процес здшснюе Харкiвське регiональне вкдкен-ня Сп1лки сприяння розвитку альського зеленого туризму в Укра'М. Станом на 1 лютого 2017 р. до всеукрашсько! мережi об'ектiв скьського зеленого туризму увiйшли 37 садиб Харкшсько! областi [4]. Причому у 2016 р. офщшно функцiонували ткьки 2 агросадиби, а вже у 2017 р. до них приедналися ще 35. Це св^дчить про стрiмкий розвиток с1льського зеленого туризму в регюш. В управлшш культури i туризму облдержадмшштраци вiдзначають, що найбiльше об'ектiв зеленого туризму сконцентровано у Вовчанському, Дворiчанському, Змивському, 1зюмському та Нововадолазькому районах.
Перша зелена садиба з'явилася на Харйвщиш у 2003 р. у Дворiчанському райош, селi Мечникове. «Родинну хату» презентували того ж року в м. Кшв на виставщ «Украшське село запрошуе», де П було вiдзначено дипломом за кращу презентацiю традицiй i обрядiв украшського села.
Уже кiлька роюв у селi Мелихiвка Нововодо-лазького району гостей приймае хупр зеленого туризму «Вороння слобiдка». На територи е будиночки, де на к1лька днiв можуть зупинитися туристи. Гост хутора можуть погодувати тварин, порибалити, по-кататися на конях або вкправитися на екскурсiю в орштолопчний заказник «Чаплi».
Екосадиба «Ордiвська слобода» (Нововодолазь-кий район) - ушкальний проект сiльського зеленого туризму для нашо'1 краши в цкому. У проектi максимально задiяне мiсцеве населення. Хутiр будуеться з використанням старих украшських технологiй з мю-цевого будiвельного матерiалу, а сучасш будiвельнi матерiали використовують мШмально. Завдяки цьо-му вiдбуваеться вкродження культури будiвництва та технологiй.
У селi Iванiвка 1зюмського району у 2016 р. в1д-крилась еколопчна база вiдпочинку - Фазенда «Виноград». Приваблюе туристiв до Фазенди насамперед потужна арт-складова. Тут постшно вiдбуваються яскравi культурнi заходи - концерти та рiзнi iвенти. Того ж року це мюце було базовим табором харшв-ських пластушв [9]. I таких успiшних прикладiв орга-нiзацГi садиб на Харкшщиш вже безлiч.
Доцiльнiсть розвитку скьського зеленого туризму в Харювськш област також доводить SWOT-аналiз (табл. 3), який дае змогу об'ективно оцшити переваги такого виду туризму та розробити ефектив-ш заходи щодо упередження можливих проблем.
Проведений аналiз дозволив сформулювати таи шляхи виршення iснуючих проблем розвитку скьського зеленого туризму в Харшв-ськш областi:
+ розробка концепцц розвитку с1льського туризму на державному та регiональному рiвнях з урахуванням нацiональних i мшцевих умов; + формування нормативно-правово! бази у
сферi с1льського туризму; + проектування та пропозицiя пакетiв турис-тичних послуг для рiзних цкьових аудиторiй з метою органiзацГi шдивкуального та сiмей-ного туризму; + розробка маркетинговоi' стратеги просуван-ня регiональних туристичних ресурав Хар-кiвськоi областi на внутршньому i мiжнарод-ному ринках; + популяризацiя iсторичних, культурних i при-родних пам'яток;
SWOT-аналiз сiльського зеленого туризму в Хармвськш областi
Сильш сторони Слабкi сторони
1. Значний природно-рекреацмний та культурно-iсторичний потенцiал 1. Високий рiвень ручно! працi в деяких галузях альського господарства
2. Дешева робоча сила 2. Вщсутшсть iнвестицiй у галузь
3. Активний розвиток транспортно! та дорожньо! iнфраструктури 3. Близьккть до зони АТО
4. Вiдносно недорог тури 4. Вщсутшсть достатньо! туристично! шформацп про репон
5. Сiльська культура та самобутшсть, що збереглись до нашихдшв 5. Недостатнiсть квалiфiкованоí робочо! сили в галузi
6. Розвинена iндустрiя гостинност в регiонi 6. Недостатньо розвинена со^альна iнфраструктура села
Можливостi Загрози
1. Збтьшення зайнятостi сiльського населення 1. Полйична та економiчна нестабтьшсть в кран
2. Сповтьнення процесу мiграцN робочо! сили за кордон 2. Вiдсутнiсть нормативно-правовой' бази функцiонування суб'eктiв сiльського зеленого туризму
3. Використання lнтернет-ресурсiв для промоцп сiльського зеленого туризму 3. Недостатне стимулювання галузi з боку держави
4. Гнучка цшова полiтика 4. Вщсутшсть профеайного досвiду як персоналу, так i господарiв агросадиб
5. Вщновлення пам'яток гсторп та архiтектури 5. Висока конкурен^я з боку суб'ектiв альського зеленого туризму сусщшх регiонiв
6. Дiяльнiсть сiльських громад стимулюватиме благоустрм ваа мiсцевостi 6. Еколопчне навантаження на природнi ресурси в результат припливу туристiв
+ формування позитивного iмiджу та вшзна-ваносп Хaркiвськоi облaстi на туристичному ринку;
+ залучення iнвестицiй в туристичну iндустрiю на основi державно-приватного партнерства; + формування системи пiдвищення квaлiфiкa-цй та перепiдготовки кaдрiв, зайнятих у ту-ристичнiй iндустрii; + застосування сучасних iнформaцiйних техно-логiй, що дозволяе створити масштабний ри-нок с1льського туризму в вiртуaльнiй формi; + iнформaцiйне та рекламно-шформацшне за-безпечення просування регiонaльних оль-ських туристичних продуктiв; + некомерцшне партнерство у формi оргашза-цй aсоцiaцii влaсникiв агросадиб.
ВИСНОВКИ
У результат проведеного досл^дження можна шдсумувати, що подальший розвиток с1льського туризму сприятиме виршенню ряду прюритетних со-цiaльних i економiчних завдань з управлшня потенщ-алом альських територiй:
+ забезпечення зaйнятостi альського населен-ня шляхом створення додаткових робочих мшць;
+ отримання додаткових джерел доходу; + зниження вiдтоку населення iз сiльськоi мш-цевосп, особливо перспективно! молодi;
+ збкьшення податкових вiдрaхувaнь до бюджету;
+ реaлiзaцiя та просування продукцй та послуг
пiд регiонaльними брендами; + збiльшення туристичного потоку в сiльськi райони Хaркiвськоi облaстi в результат про-позицй конкурентоспроможного туристич-ного продукту; + розвиток сумiжних з туризмом галузей; + вiдновлення об'ектiв iсторичноi та культурно! спадщини; + збереження народних ремесел, трaдицiй i проми^в.
Перехiд до сталого розвитку альських терито-рiй е комплексним завданням, для вирiшення яко! необхiднi скоординоваш зусилля виконавчих оргaнiв влади, органш мiсцевого самоврядування та бiзнесу при активнш учaстi населення, що живе на сел1 Особ-ливу увагу сл1д придiлити стимулюванню соцiaльних Шщатив мiсцевих громад i економiчноi активносп громадян шляхом залучення в розвиток туристично! iндустрй. Своею чергою, скьський туризм може стати таким, що самооргашзуеться, тобто здатним виршу-вати основш соцiaльно-економiчнi проблеми села. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гапоненко Г. I., Кучечук Л. В. Вплив декомушзацп на туристичну привабливкть регiонiв. Бiзнес 1нформ. 2017. № 3. С. 202-207.
2. Гапоненко Г. I. Вплив проведення Антитерорис-тичноТ операцп на розвиток туризму в Харкiвськiй областi // Туристичний бiзнес: свiтовi тенденцп та нацюнальш прю-ритети : матерiали VIII мiжнародноТ науково-практичноТ кон-ференцп (м. Харш, 27 жовтня 2017 р.). Харш, 2017. С. 49-50.
3. Головне управлшня статистики у Харшсьш облас-тi : офщмний сайт. URL: http://kh.ukrstat.gov.ua
4. До всеукраТнськоТ мережi об'eктiв зеленого туризму увмшли 37 садиб ХаршськоТ' область URL: http://kharkivoda. gov.ua/news/84649?sv
5. £дина комплексна стратегiя та план дм розвитку сiльського господарства та стьських територiй в УкраТ'ш на 2015-2020 роки : Проект 26 жовтня 2015 р. URL: http:// m¡nagro.gov.ua/system/files/£дина%20комплексна%20 стратепя%20розвитку%20стьського%20господарства%20 та%20сiльських%20територiй%20на%202015-2020.pdf
6. 1нфраструктура репошв УкраТни. Прiоритети мо-дершзацп : анал™чне дослiдження // ГО «Полкький фонд мiжнародних та регiональних дослщжень», Фонд iменi Фрн дрiха Еберта. КиТв, 2017. 108 с.
7. Оч^вання сiльськогосподарських пiдприeмств щодо перспектив розвитку Тх дтовоТ активностi // Держ-стат УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2018/fin/rp/selo/selo_u/arj_selo_2018.htm
8. Рутинський М. Й., Зiнько Ю. В. Сiльський туризм : навч. поаб. КиТв : Знання, 2006. 271 с.
9. У село не до бабуа. URL: http://www.slk.kh.ua/news/ oblast-online/u-selo-ne-do-babusi.html
REFERENCES
"Do vseukrainskoi merezhi obiektiv zelenoho turyzmu uviishly 37 sadyb Kharkivskoi oblasti" [All-Ukrainian network of objects of green tourism includes 37 farms of the Kharkiv region]. http://kharkivoda.gov.ua/news/84649?sv
Haponenko, H. I. "Vplyv provedennia Antyterorystychnoi operatsii na rozvytok turyzmu v Kharkivskii oblasti" [Influence of Anti-Terrorist Operation on Tourism Development in Kharkiv region]. Turystychnyi biznes: svitovi tendentsii ta natsionalni prio-rytety. Kharkiv, 2017. 49-50.
Haponenko, H. I., and Kuchechuk, L. V. "Vplyv dekomu-nizatsii na turystychnu pryvablyvist rehioniv" [Influence of de-communization on the tourist attractiveness of the regions]. Biznes Inform, no. 3 (2017): 202-207.
Holovne upravlinnia statystyky u Kharkivskii oblasti : ofit-siinyi sait. http://kh.ukrstat.gov.ua
Infrastruktura rehioniv Ukrainy. Priorytety modernizatsii : analitychne doslidzhennia [Infrastructure of the regions of Ukraine. Priorities for modernization: analytical research]. Kyiv, 2017.
"Ochikuvannia silskohospodarskykh pidpryiemstv shcho-do perspektyv rozvytku yikh dilovoi aktyvnosti" [Expectations of agricultural enterprises about the prospects of their business activity]. Derzhstat Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/opera-tiv/operativ2018/fin/rp/selo/selo_u/arj_selo_2018.htm
Rutynskyi, M. I., and Zinko, Yu. V. Silskyi turyzm [Rural tourism]. Kyiv: Znannia, 2006.
"U selo ne do babusi" [The village is not up to my grandmother]. http://www.slk.kh.ua/news/oblast-online/u-selo-ne-do-babusi.html
"Yedyna kompleksna stratehiia ta plan dii rozvytku sils-koho hospodarstva ta silskykh terytorii v Ukraini na 2015-2020 roky : Proekt 26 zhovtnia 2015 r." [Unified Integrated Strategy and Action Plan for Agricultural and Rural Development in Ukraine for 2015-2020: Project October 26, 2015]. http:// minagro.gov.ua/system/files/£flUHa%20KOMnneKCHa%20 CTpaTeria%20po3BMTKy%20cmbCbKoro%20rocnoflapaBa%20 Ta%20dnbCbKMX%20TepMTOpiM%20Ha%202015-2020.pdf
О
о
eg
CL О
I— <
О
<
О ш
