CC BY
3
УДК 351.752: 330.59
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.22
ORCID: 0009-0003-8412-5459
ТЕОРЕТИЧНЕ П1ДГРУНТЯ ШСТИТУЦЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА
В сmаmmi придшяетъся увага теоретичному тдгрунтю формування тституцюналъного розвитку громадян-ського суспшъства. Актуалiзацiя теми статтi тдтверджуетъся необхiднiстю формування та розвитку сучас-ного укра'нсъкого громадянсъкого сустлъства дiялънiстъ якого впливае на численнi сфери суспшъного життя та розвиток держави в цшому. Матерiал статтi детал1зуе складовi тстит^оналъних перетворенъ сучасного громадянсъкого суспшъства, поеднуючи демократт, права людини; полiтичну участъ; боротъбу з корупцiею; соцiалъну справедливiстъ; екологiчнi питання; мiжнародну спiвпрацю та кулътурний розвиток в единий необ-хiдний механизм розвитку. Анализ сучасних наукових розробок обраного напрямку до^дження свiдчитъ про наяв-нктъ велико' кiлъкостi працъ закордонних та вiтчизняних вчених, в яких придшяетъся увага вирiшенню проблем пов'язаних iнституцiоналънимрозвитком громадянсъкого суспшъства. Враховуючи це, дана стаття е продовжен-ням наукового пошуку виршення зазначено' актуалъно' проблеми сучасностi. Доведено необхiднiстъ до^дження сучасних виклиюв та тенденцИ у полiтицi та суспiлъствi, ят сприяютъ розвитку бшъш динамiчно'i та адаптивно' полтично' модершзаци в р1зних кра'нах свту, що дало змогу з'ясувати необхiднiстъ iнституцiоналъного розвитку громадянсъкого суспшъства вумовах демократично' трансформаци Укра'ни В статтi доведено, що мета та основнi завдання iнституцiоналъного розвитку громадянсъкого суспшъства це удосконалення дiялъностi сучасних iнститутiв громадянсъкого сустлъства, що повинно привести до активного розвитку демократично'1', правово' соцiалъно'i держави, в яко' члени громадянсъкого суспшъства об'еднуютъся для прийняття важливiших для держави рiшенъ, захисту прав, свобод та ШтереЫв громадян. В до^джент визнана необхiднiстъ функцюнування меланiзмiв управлтня для розвитку iнститутiв громадянсъкого сустлъства, метою роботи яких е досягнення стлъного блага, що спрямовуетъся на тдвищення рiвня соцiалъно-економiчного розвитку держави.
Ключовi слова: громадянсъке суспшъство, полiтична модернiзацiя, тституцюналъний розвиток, демокра-тичний процес, децентралiзацiя.
The article pays attention to the theoretical basis of the formation of the institutional development of civil society. The actualization of the topic of the article is confirmed by the needfor theformation and development of modern Ukrainian civil society, whose activities affect numerous spheres ofsocial life and the development of the state as a whole. The material of the article details the components of institutional transformations of modern civil society, combining democracy, human rights; political participation; fight against corruption; social justice; environmental issues; international cooperation and cultural development into the only necessary development mechanism. The analysis of modern scientific developments in the chosen field of research indicates the presence of a large number of works by foreign and domestic scientists, in which attention is paid to solving problems related to the institutional development of civil society. Taking this into account, this article is a continuation of the scientific search for a solution to the specified current problem of our time. The necessity of researching modern challenges and trends in politics and society, which contribute to the development of more dynamic and adaptive political modernization in various countries of the world, has been proven, which made it possible to clarify the needfor institutional development of civil society in the conditions of democratic transformation of Ukraine. The article proves that the purpose and main the task of institutional development of civil society is to improve the activities of modern institutions of civil society, which should lead to the active development of a democratic, legal social state, in which members of civil society unite to make decisions that are more important for the state, to protect the rights, freedoms and interests of citizens. The work recognizes the need for public authorities to create a favorable legal environment for the development of civil society institutions that function to achieve the common good, which is manifested in increasing the level of socio-economic development of the state.
Key words: civil society, political modernization, institutional development, democratic process, decentralization.
V. V. RATUSHNIAK
Postgraduate Student at the Department of Management and Administration
Public Higher Educational Establishment "Vinnytsia Academy of Continuing Education" ORCID: 0009-0003-8412-5459
THEORETICAL FOUNDATION OF INSTITUTIONAL DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY IN THE CONDITIONS
Постановка проблеми
Важливим питанням сьогодення виступае актуашащя шституцюнального розвитку громадянського суспшьства Укра!ни, який повинен вiдiгравати важливу роль у формуваннi сучасно! громадянсько! активностi та участi у демократичному процеа, який передбачае створення та розвиток рiзних iнститутiв, якi сприяють ефективному функцiонуванню громадянського суспiльства, його активiзацi! та впливу на формування державно! полiтики. Вiдмiтимо, те що iнститути громадянського суспiльства це прояви демократичних перетворень, якi допомагають змщненню позицiй громадян при прийняттi важливших рiшень соцiально-економiчного розвитку на державному, регюнальному на локальному рiвнi.
Вщомо, наприклад, що рiвень демократ, який ощнюються в свiтi кожен рш мiстить показники громадянсько! активностi, яш залежать самi вiд дiяльностi та розвитку шститупв громадянського суспiльства в кра!ш. Укра!на у цьому рейтингу посша 87 сходинку за 2022 рж, з 167 кра!н свггу [1]. Цi даннi свщчать про те, що процес створення шститупв громадянського суспiльства ще тривае, та вимагае наукового впливу з боку сучасних дослiджень та застосування ввдомих свiтових практики. Виходячи з цього, можемо стверджувати про необхщшсть та актуаль-нiсть обраного напряму дослвдження.
Анатз останнiх досл1джень i публiкацiй Проблеми, пов'язанi з шституцюнальним розвитком громадянського суспiльства розглядали проввдш впчиз-нянi та зарубiжнi вчеш С. Лiнсет, С. Хантiнгтон, Д. Лернет, Д. Мертон, Г. Хантшгтон, Л. Бурдье, М. Грузд, М. Михальченко, Г. Музиченко, Ф. Медвщь, А. Медвiдь, А. Пахарев, Ф. Рудич, К. Трима та шшг
Формування мети досл1дження Утiм, не зважаючи на широке коло дослвджень, додаткового наукового осмислення потребують складовi шсти-туцiонального розвитку громадянського суспшьства в умовах демократично! трансформаци Укра!ни з урахуван-ням сучасних науково-теоретичних концепцiй.
Викладання основного матерiалу дослвдження Теоретичне осмислення особливостей iнституцiонального розвитку громадянського сустльства в умовах демократично! трансформаци нашо! держави перш за все вимагае з'ясування основних положень юнуючо! теорi! полiтично! модернiзацi! суспшьства, оскшьки вона е вiдправною точкою нашого дослщження.
Теорiя полiтично! модершзацп з'явилася з рiзноманiтних концепцiй, що мютять неоднозначнi висновки й рекомендацп та мають рiзну соцiально-полiтичну спрямовашсть. Проведений нами теоретичний аналiз доводить, що основш засади теорi! полиично! модернiзацi! суспiльства включають: змiни у суспшьства коли суспiльства переходять ввд традицiйних структур i практик до бшьш сучасних та рацiональних форм оргашза-цi!; визначення ролi полгтаки, коли теорiя вивчае вплив полгтаки та полiтичних iнститутiв на суспшьний розвиток, де вона дослщжуе, як полiтичнi процеси сприяють або гальмують модернiзацiю; сучаснiсть та шсти-туцiйнi змiни, згiдно яко! вщбуваеться аналiз створення та розвитку сучасних полгтачних iнститутiв, таких як демократичш установи, правова система, партi! тощо; громадянське суспiльство, в тому чи^ громадянськi органiзацi! та активнiсть громадян можуть сприяти змiнам у суспшьствц глобалiзацiю, де теорiя враховуе вплив глобалiзацi! на полiтичнi та економiчнi процеси, оскiльки вони можуть прискорити або змшити модер-нiзацiйнi тенденцп; загрози та виклики, при яких аналiзуеться взаемодiя мiж модернiзацiею та загрозами, такими як корупщя, конфлшти, нерiвнiсть тощо; демократiю, коли до^дження теорi! полiтично! модернiзацi! фокусуються на ролi демократi! у розвитку суспшьства, а також на умовах, необхщних для становлення та шдтримки демократичних шститупв.
Пiдтвердження вищесказаного також е науковi працi, що розкривають сутнють, складовi та особливостi розвитку громадянського суспшьства з позицп рiзних пiдходiв. Так, цiкавою е думка С. Лшсета, який довiв необхвдшсть полiтично! модернiзацi! тiльки за умов демократичних перетворень, у будь якому шшому випадку ця модернiзацiя не доречна [2]. В продовження ще! думки С. Хантiнгтон наголосив на необхадносп демократичних перетворень у кра!нах свiту, що приведе к актуалiзацi! громадянського суспiльства [3]. Необхiднiсть формування шститу-тiв громадянського суспiльства в постколошальних суспiльствах довiв Д. Лернер [4]. Громадянське суспшьство через призму глобалiзацi! розглядав в сво!х працях Д. Мертон, якi було детально дослщжено I. Чудовською, автор пвдкреслював необхiднiсть глобальних демократичних перетворень на свггово! аренi для пiдвищення активносл громадськостi у кра!нах свiту [5].
Дослвдження питання iнституцiалiзацi! громадянського суспшьства варто почати з роботи Г. Хантшгтона, яка були проаналiзованi у монографи М. Пластуна, та Л. Бурдье яш мали протилежнi погляди на шляхи тдви-щення активiзацi! суспiльних процесiв. Так, Г. Хантшгтон наголошуе на полiтичнiй модернiзацi! на основi дiй органiв влади, а Л. Бурдье розглядае полгтичну модершзацш як реакц1ю органiв влади на високу громадянську активнiсть. Це протирiччя мiж двома вченими перш за все, на наш погляд було викликане рiзними об'ектами дослiдження. У Г. Хантшгтона це кра!ни Латинсько! Америки, як1 мали свiй особистий шлях досягнення демократичних перетворень, а у Л. Бурдье це французьке громадянське суспшьство яке почало шлях до демократ ще у минулi сторiччя [6, 7].
Щкатвою е думка Ф. Медвгдь та А. Медвгдь, як визначають процес политично! модернiзацi! у двох головних аспектах. Перший - це спонтанний або стихшний розвиток, що виникае в результат поступового нагромадження передумов у рiзних сферах суспiльного життя, причому подальша комбiнацiя цих передумов створюе якiсно новi поступовi кроки до розвитку. Другий аспект - це свщомий або цiлеспрямований процес, при якому впливовi сус-пшьш групи або правлячi елiти активно впливають i спрямовують вектори модершзаци. Успiшнiсть модершзацп у будь-якому випадку залежить вгд того, наск1льки юнукта нацiональнi iнститути та ментально-психологiчнi орь ентацп населення вiдповiдакть Г! мет [8, с. 180].
Поряд з цим, одшею з ключових особливостей политично! модернiзацi! е розгалужена структура полгтачних iнститутiв (iнституцiоналiзацiя), яка передбачае створення мереж соцiально-економiчних, полгтачних та шших шститутГв у суспшьствГ для забезпечення стабiльностi Г соцiального порядку. Цш процес може включати в себе як удосконалення традицшних шститутГв, яш з часом зазнають суттевих змш у функщях та характерГ д1яльносп, так Г створення нових шститутГв [9].
Однак тут варто звернути увагу на те, що шституцюналГзащя не може бути вимГряна лише шльшсно, оск1льки суспшьства з шституцшним порядком, що охоплюе ва сфери суспшьно-полиичного життя, е нечастим. При цьому рГвень шституцюналГзацп визначаеться як1сними показниками, такими як: здатшсть сусшльних структур до адаптацп до нових умов, складшсть структур, стутнь !хньо! автономностГ вщносно шших сощальних груп та шститутГв, та взаемна узгоджешсть сусшльно-поли'ично! дГяльносп [10].
Ще одшею важливою рисою модершзацп е забезпечення широко! участи громадян у полгтичному житп через полиичш партп та штереси рГзноманииих акторГв. Причому !х модершзацшний потенщал зумовлений рядом функцш, такими як структуризащя политичного життя, посередництво мГж громадянами та владою, а також спри-яння спшкуванню представник1в рГзних верств населення [11].
У продовженш цього твердження наведемо калька теоретичних наукових доводГв. Так, М. Грузд розглядаючи участь шститутГв громадянського суспшьства у становленш держави сощального добробуту, робить висновок, що моделГ взаемодп мГж органами державно! влади та шститутами громадянського суспшьства, яш розроблеш для Укра!ни, будуть оптимальними в контекси поеднання «демократичного» та «виборчого» характеру громад-ського суспшьства. Модель характеризуеться активною политичною участю громадян та наявшстю об'еднань, яш можуть виступати у ролГ опозицп до владних структур, що буде сприяти пгдвищенню економГчно! ефективносп та загальному добробуту в краТш [12, с. 175-176].
Поряд з цим, М. Михальченко видГляе калька шдходГв до визначення громадянського сустльства: недержавний сектор економши, сфери политичного Г духовного життя; сукупшсть громадських об'еднань Г оргашзацш; опози-цшш, нашвопозицшш та нейтральш до влади сощальш сили. Вчений пропонуе визначати громадянське сусшль-ство як «сукупшсть суб'екпв суспшьного життя, яш реалГзують сво! частковГ штереси Г взаемопов'язаш у процес економГчного, политичного, сощального життя для реалГзаци рГзних цшей, школи протилежних» [9, 13, с. 24].
У свою чергу, Г. Музиченко наголошуе, що покращення нормативно-правового забезпечення функщонування громадянського суспшьства, шститущоналГзащя державно! политики у цьому напряму та концептуалГзащя цього процесу вгдбуваються на основГ позитивного светового досвгду сшвпращ оргашв державно! влади з шститутами громадянського суспшьства. [16, с. 85-86].
Дослгджуючи процеси шститущоналГзацп суспшьства, А. Пахарев зробив висновок, що громадянське суспшьство в Укра!ш формуеться на основГ внутршньо! специфГки кра!ни та культурно-Гсторичних традицш. До них автор вгдносить: православ'я, з вщзначенням поваги до шших релшй, шдтримка соборноси, патрютизм, при-хильшсть до моральних принцишв, бажання жити у колективних формах, прагнення до национального еднання та сощально! справедливоси [10].
Зпдно з Ф. Рудичем, громадянське суспшьство е базою для держави. Його розвиток тГсно пов'язаний з розви-тком держави як правово!, сощально! та демократично! сутноси. Дослгдник описуе його як сусшльство дорослих громадян з високим рГвнем культури у вах аспектах - економГчному, сощальному, духовному та политичному. Основна мета громадянського суспшьства, за думкою науковця, полягае в забезпеченш прав людини вгдповщно до закону, особа мае гарантоване право на вшьний вибГр форми економГчного та политичного життя, гдеологп та свиотляду, а також можливГсть вшьно висловлювати сво! думки Г погляди [14, с. 13-17].
Ми погоджуемося Гз думкою К. Трими, яка визначае громадянське суспшьство як «особливий рГвень розвитку суспшьства, яке стае домГнуючим сощальним, економГчним, а у разГ необхвдносп - й полиичним актором. Воно вгдокремлене вгд держави (як политичного шституту), сфери недержавних суспшьних шститутГв та вщносин» [15, с. 6].
Вичизняна практика шститущалГзащ! громадянського суспшьства окрГм теоретичного, також мае правове шд-грунтя. Так, Указ Президента Укра!ни «Про Нацюнальну стратепю сприяння розвитку громадянського суспшьства в Укра!ш на 2021-2026 роки», розкривае основш шструменти «створення сприятливих умов для розвитку громадсько! ГнГцГативи та самооргаиГзацП', формування та дГяльностГ ГнститутГв громадянського суспГльства, нала-годження взаемодП' м1ж громадянами, згаданими Гнститутами та органами державно! влади, органами мГсцевого
самоврядування, у тому числГ для реалiзацil та захисту прав i свобод людини та громадянина, задоволення сус-пiльних iнтересiв, забезпечення громадсько! учасп у прийняттi та реалiзацii владних ршень» [17].
Також, вiдповiдно до зазначено! Нацiональноi стратеги визначаються основш напрями розвиту громадянського суспiльства до 2026 р: забезпечення з боку оргашв пу6лГчно! влади ефективно! взаемодп громади та зазначених органiв влади у формуванш i реалiзацil державно1, регiональноi та локально1 полiтики; створення необхвдних умов з боку оргашв пу6лГчно! влади у формуваннi шститупв громадянського суспiльства; забезпечення процесу стимулювання участi iнститутiв громадянського суспiльства у соцiально-економiчному розвитку держави; розвиток межсекторально1 взаемодп.
Висновки
Отже, узагальнюючи основнi положення проведеного теоретичного аналiзу можна зробити висновок, що шституцюнальний розвиток громадянського суспiльства в умовах демократичное' трансформацп кра1н, в тому числГ й Украни, е складним i багатогранним процесом, який бере свое коршня в штори, культурних традиц1ях та соцiально-полiтичних подiях. Такий процес охоплюе рiзнi аспекти життя суспiльства i е неперервним циклом. Прояви iнституалiзацil громадянського суспiльства в сучаснш Украíнi сввдчать про актившсть громадськостi у боротьбi за демокрапю, права i свободи, а також в учасп у суспiльних процесах.
Зпдно з даними свiтового iндексу демократа, наша кра1на ще знаходиться в процес створення дiйсно демо-кратичних iнституцiй громадянського суспiльства, але судячи з iснуючими прогресивними показникам ми знахо-димося на вiрному шляху по досягненню суспiльного блага через принцип демократ, справедливостi та дотри-мання прав та свобод кожного громадянина суспшьства.
Список використаноТ лiтератури
I. Росiя на шляху до диктатури, але двi третини свиу нейтральнi або пiдтримують п. Розбiр «Гндексу демокра-тп - 2022» The Economist. URL: https://forbes.ua/svit/indeks-demokratii-2022-02022023-11488
2.SeymourMartin Lipset Political man: the social bases of politics. Doubleday and company, Inc., New York, 1960. p. 77-96.
3. Huntington S. Clash of Civilizations, Publishing House LLC AST, 2003. 603 p.
4. Daniel Lerner. Political Modernization and Husbandry: Studies in Postcolonial Estates, AST, 1984. 234 p.
5. Чудовська I. Соцюлопя масових комушкацш: навчальний поабник, Кив, 2021. 235 с.
6. Пластун М. С. Глава держави i антикорупцшна политика: проблеми формуваню та реалiзацii : монографiя, Одеса. Фешкс, 2018. 224 с.
7. Бурдье П. Практичний глузд / Пер. з фр., К.: Украíнський центр духовно1 культури, 2003. 503 с.
8. Медввдь Ф., Медвiдь А. Iнституалiзацiя громадянського суспiльства в Укра1ш в умовах полiтичноi модер-шзацп HayKoei записки тституту полтичних та етнонацюнальних дослiджень iM. 1.Ф. Кураса, 2011. Випуск 6, С. 175-186.
9. Михальченко M.I. Украна як нова юторична реальнiсть: запасний гравець Свропи. Дрогобич. ВФ «Ввдро-дження», 2004. 488 с.
10. Пахарев А.Д. Полгтичш шститути i процеси в сучаснш Укршш. Навчальний посiбник, К, 2011. 182 с.
II. Рудич Ф.М., Балабан Р.В., Ганжуров Ю.С. Политична система та iнститути громадянського сустлъства в сучаснш Украш: Навч.посiбник К. Либвдь, 2008. 440 с.
12. Грузд М.М. Участь iнститутiв громадянського суспшьства у становленш держави сощального добробуту. Право та державнеупрaвлiння. 2019р., № 2 (35) том 1. С. 174-180.
13. Михальченко М. Методолопчш проблеми дослщження взаемодп сощально- правово1 держави i громадянського суспшьства. Нaуковi записки: 36ipHrn. К.: ГШЕНД, 2004, Вин. 25. С. 23-35.
14. Рудич Ф.М. Громадянське суспшьство та народовладдя: методолопчний контекст Нaуковi записки: збiрник К.: ГШЕНД, 2004. Вип. 25. С. 11-23.
15. Трима К.А. Глобалiзацiя як фактор трансформацii украíнського громадянського суспшьства (на прикладi громадських оргашзацш): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. полiт. наук: спец. 23.00.04 «Полггачш проблеми мiжнародних систем та глобального розвитку». Кшв, 2011. 15 с.
16. Музиченко Г. Сшвпраця влади та громадянського суспшьства як умова подальшого демократичного розвитку Укра1ни. Hoymei прaцi Мiжрегiонaльноi академИупрaвлiння персоналом, 2022, Випуск 3 (63). С. 83-88.
17. Про Нацюнальну стратепю сприяння розвитку громадянського суспшьства в Укршш на 2021-2026 роки: Указ Президента Укра1ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text
References
1. Rosiia na shliakhu do dyktatury, ale dvi tretyny svitu nejtral'ni abo pidtrymuiut' ii. Rozbir «Indeksu demokratii -2022»[ Russia is on the way to a dictatorship, but two-thirds of the world is neutral or supports it. Analysis of the «Democracy Index - 2022»] The Economist. URL: https://forbes.ua/svit/indeks-demokratii-2022-02022023-11488
2. Seymour M. (1960) Lipset Political man: the social bases of politics. Doubleday and company, Inc., New York, 1960. p. 77-96. [in Ehglish]
3. Huntington S.(2003) Clash of Civilizations. Publishing House LLC AST. 2003. 603 p. [in Ehglish]
4. Daniel Lerner. (1984) Political Modernization and Husbandry: Studies in Postcolonial Estates. AST. 1984. 234 p. [in Ehglish]
5. Chudovska I.(2021) Sotsiolohiia masovykh komunikatsij: [Sociology of mass communications] Navch. Posib. Kyiv. 2021. 235 p. [in Ukraine]
6. Plastun M. S. (2018) Hlava derzhavy i antykoruptsijna polityka: problemy formuvaniu ta realizatsii [Head of state and anti-corruption policy: problems of formation and implementation] monohrafiia. Odesa. Phoenix. 2018. 224 p. [in Ukraine]
7. Bourdieu P. (2003) Praktychnyj hluzd [Practical sense] K.: Ukrains'kyj tsentr dukhovnoi kul'tury, 2003. 503 p. [in Ukraine]
8. Medvid F., Medvid A. (2011 December) Instytualizatsiia hromadians'koho suspil'stva v Ukraini v umovakh politychnoi modernizatsii [Institutionalization of civil society in Ukraine in the conditions of political modernization] Naukovi zapysky instytutu politychnykh ta etnonatsional'nykh doslidzhen' im. I.F. Kurasa, 2011, Issue 6. pp. 175-186. [in Ukraine]
9. Mikhalchenko M.I.(2004) Ukraina iak nova istorychna real'nist': zapasnyj hravets' Yevropy [Ukraine as a new historical reality: Europe's reserve player]. Drohobych VF «Revival», 2004. 488 p. [in Ukraine]
10. Pakharev A.D. (2011) Politychni instytuty i protsesy v suchasnij Ukraini [Political institutions and processes in modern Ukraine] Navch.pos. K. 2011. 182 p. [in Ukraine]
11. Rudych F.M., Balaban R.V., Hanzhurov Yu.S. (2008) Politychna systema ta instytuty hromadians'koho suspil'stva v suchasnij Ukraini [Political system and institutions of civil society in modern Ukraine ] Navch.posibnyk :. K. Lybid, 2008. 440 p. [in Ukraine]
12. Gruzd M.M. (2019) Uchast' instytutiv hromadians'koho suspil'stva u stanovlenni derzhavy sotsial'noho dobrobutu [The] participation of civil society institutions in the formation of the social welfare state]. Pravo ta derzhavne upravlinnia. 2019, No. 2 (35). volume 1. pp. 174-180. [in Ukraine
13. Mykhalchenko M. (2004) Metodolohichni problemy doslidzhennia vzaiemodii sotsial'no- pravovoi derzhavy i hromadians'koho suspil'stva [Methodological problems of the study of the interaction of the socio-legal state and civil society]. Naukovi zapysky: zbirnyk. K.: IPiEND, 2004. Vip. 25. pp. 23-35. [in Ukraine]
14. Rudych F.M. (2004) Hromadians'ke suspil'stvo ta narodovladdia: metodolohichnyj kontekst [Civil society and people's power: methodological context] Naukovi zapysky: zbirnyk. K.: IPiEND, 2004. Vip. 25. pp. 11-23. [in Ukraine]
15. Tryma K.A. (2011) Hlobalizatsiia iak faktor transformatsii ukrains'koho hromadians'koho suspil'stva (na prykladi hromads'kykh orhanizatsij) [Globalization as a factor in the transformation of Ukrainian civil society (on the example of public organizations)] avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. polit. nauk: spets. 23.00.04 «Politychni problemy mizhnarodnykh system ta hlobal'noho rozvytku». Kiyv, 2011. 15 p. [in Ukraine]
16. Muzychenko H. (2022, September) Spivpratsia vlady ta hromadians'koho suspil'stva iak umova podal'shoho demokratychnoho rozvytku Ukrainy. [Cooperation between the authorities and civil society as a condition for the further democratic development of Ukraine] Naukovi pratsi Mizhrehional'noi akademii upravlinnia personalom. 2022. Issue 3 (63). pp. 83-88. [in Ukraine]
17. Pro Natsional'nu stratehiiu spryiannia rozvytku hromadians'koho suspil'stva v Ukraini na 2021 - 2026 roky Ukaz Prezydenta Ukrainy [On the National Strategy for Promoting the Development of Civil Society in Ukraine for 2021-2026: Decree of the President of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text [in Ukraine]
