Научная статья на тему 'РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ФОРМУВАННІ ІДЕОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА'

РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ФОРМУВАННІ ІДЕОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
48
5
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
громадянське суспільство / інститути громадянського суспільства / громадські організації / традиціоналізм / ідеологія модернізації / національна правова система / Закон України “Про громадські об’єднання” / civil society / civil society institutions / NGOs / traditionalism / ideology of modernization / national legal system / Law of Ukraine “On Public Associations” / гражданское общество / институты гражданского общества / общественные организации / традиционализм / идеология модернизации / национальная правовая система / Закон Украины “Об общественных объединениях”

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Т.З. Гарасимів

Визначено роль громадських організацій у формуванні ідеології модернізації українського суспільства. Проаналізовано діяльність сучасних інститутів громадянського суспільства у контексті формування ідеології модернізації українського соціуму й встановлено основні тенденції. Інститути громадянського суспільства беруть активну участь у формуванні державного курсу, націленого на вирішення актуальних проблем українського соціуму. Цей процес реалізовується із залученням наукового потенціалу, який характеризується належним етичним й інтелектуально-професійним рівнем, динамічним створенням аналітичних центрів, ґрунтовним вивченням громадської думки та проведенням оперативних громадських слухань. Аналізуючи безпосередній вплив інститутів громадянського суспільства на розвиток ідеології, зауважимо, що у ході модернізації визначальне значення їхньої діяльності у тому, що вони інтегрують численні, неоднозначні особистісні інтереси окремих індивідів, соціальних прошарків, зацікавлених груп у загальний інтерес громадянського суспільства. Отже, модернізація неевентуальна без синхронної політичної, правової та соціально-економічної стабілізації українського суспільства. Саме від вибору модусів, механізмів стабілізації залежить, якими пульсами Україна звершить модернізацію, витворить постіндустріальне суспільство.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE ROLE OF PUBLIC ORGANIZATIONS IN THE FORMATION OF THE IDEOLOGY OF MODERNIZATION OF THE UKRAINIAN SOCIETY

The article defines the role of public organizations in shaping the ideology of modernization of Ukrainian society. Analyzing the activity of modern civil society institutions in the context of forming the ideology of modernization of the Ukrainian society, we have identified the following trends. Civil society institutions are actively involved in the formation of a state course aimed at solving current problems of the Ukrainian society. This process is realized through the attraction of scientific potential, which is characterized by proper ethical and intellectual-professional level, the dynamic creation of think tanks, thorough study of public opinion and holding prompt public hearings. Analyzing the direct influence of civil society institutions on the development of ideology, it should be noted that in the process of modernization, the decisive importance of their activities is that they integrate the number, ambiguity of personal interests of individual individuals, social strata, interest groups in the general interest of society. not possible without synchronous political, legal and socio-economic stabilization of Ukrainian society. It is from the choice of modes and mechanisms of stabilization that the pulse of Ukraine will modernize, create a post-industrial society.

Текст научной работы на тему «РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ФОРМУВАННІ ІДЕОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА

УДК 340.1

Т. З. Гарасимiв

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теори та фшософп права, заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",

Garasumiv_@ukr.net

РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й У ФОРМУВАНН1 1ДЕОЛОГ11 МОДЕРН1ЗАЦ11 УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА

© Гарасим1в Т. З., 2019

Визначено роль громадських оргашзацш у формуваннi щеологн модершзацн укра'шського суспiльства. Проаналiзовано дiяльнiсть сучасних шститу^в громадянсь-кого суспiльства у контекст формування щеологн модершзацн укра'шського сощуму й встановлено основнi тенденцн. 1нститути громадянського суспiльства беруть активну участь у формуванш державного курсу, нацшеного на вирiшення актуальних проблем украТнського соцiуму. Цей процес реалiзовуeться iз залученням наукового потенцiалу, який характеризуется належним етичним й iнтелектуально-професiйним рiвнем, динамiчним створенням аналiтичних центрiв, грунтовним вивченням громадськоУ думки та проведенням оперативних громадських слухань.

Аналiзуючи безпосереднш вплив iнститутiв громадянського суспiльства на розвиток щеологн, зауважимо, що у ходi модершзацн визначальне значення ТхньоТ дiяльностi у тому, що вони штегрують численнi, неоднозначнi особистiснi штереси окремих 1ндив1д1в, соцiальних прошарк1в, защкавлених груп у загальний iнтерес громадянського сусшльства. Отже, модернiзацiя неевентуальна без синхронно"! полггичноТ, правовоУ та соцiально-економiчноТ стабьшзацн укра'шського суспiльства. Саме вщ вибору модусiв, механiзмiв стабьшзацн залежить, якими пульсами Укра'ша звершить модершзащю, витворить постiндустрiальне суспiльство.

Ключовi слова: громадянське сусшльство; iнститути громадянського сусшльства; громадськ оргашзацн; традицiоналiзм; iдеологiя модершзацн; нацiональна правова система; Закон Укра'ши "Про громадськi об'еднання".

Т. З. Гарасымив

РОЛЬ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ В ФОРМИРОВАНИИ ИДЕОЛОГИИ МОДЕРНИЗАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА

Определено роль общественных организаций в формировании идеологии модернизации украинского общества. Проанализировано деятельность современных институтов гражданского общества в контексте формирования идеологии модернизации украинского социума и определено следующие тенденции. Институты гражданского общества активно участвуют в формировании государственного курса, нацеленного на решение актуальных проблем украинского социума. Этот процесс реализуется путем привлечения научного потенциала, характеризуется определенным этическим и интеллектуально-профессиональным уровнем, динамичным созданием аналитических центров, основательным изучением общественного мнения и проведением оперативных общественных слушаний.

Анализируя непосредственное влияние институтов гражданского общества на развитие идеологии, необходимо заметить, что в процессе модернизации определяющее значение их деятельности заключается в том, что они интегрируют численность, неоднозначность личностных интересов отдельных индивидов, социальных слоев, заинтересованных групп в общий интерес гражданского суспильства. Итак, модернизация неэвентуальна без синхронной политической, правовой и социально-экономической стабилизации украинского общества. Именно от выбора модусов, механизмов стабилизации зависит, какими пульсами Украины совершит модернизацию, создаст постиндустриальное общество.

Ключевые слова: гражданское общество; институты гражданского общества; общественные организации; традиционализм; идеология модернизации; национальная правовая система; Закон Украины "Об общественных объединениях".

T. Z. Harasymiv

Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education

Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law

Sc. D., Prof

THE ROLE OF PUBLIC ORGANIZATIONS IN THE FORMATION OF THE IDEOLOGY OF MODERNIZATION OF THE UKRAINIAN SOCIETY

The article defines the role of public organizations in shaping the ideology of modernization of Ukrainian society. Analyzing the activity of modern civil society institutions in the context of forming the ideology of modernization of the Ukrainian society, we have identified the following trends. Civil society institutions are actively involved in the formation of a state course aimed at solving current problems of the Ukrainian society. This process is realized through the attraction of scientific potential, which is characterized by proper ethical and intellectual-professional level, the dynamic creation of think tanks, thorough study of public opinion and holding prompt public hearings. Analyzing the direct influence of civil society institutions on the development of ideology, it should be noted that in the process of modernization, the decisive importance of their activities is that they integrate the number, ambiguity of personal interests of individual individuals, social strata, interest groups in the general interest of society. not possible without synchronous political, legal and socio-economic stabilization of Ukrainian society. It is from the choice of modes and mechanisms of stabilization that the pulse of Ukraine will modernize, create a post-industrial society.

Key words: civil society; civil society institutions; NGOs; traditionalism; ideology of modernization; national legal system; Law of Ukraine "On Public Associations".

Постановка проблеми. Громадянське суспшьство - це система суспшьних шститупв, що ддать незалежно, самостшно, без державного втручання, себто це "третш сектор" дшсносп пара-лельно i3 державою та бiзнесом. Конститутивним завданням недержавних шституцш е забезпечення оптимальних умов для максимально! реалiзащi потреб й штереив як окремого шдивща, так i усього сощуму.

1нститути громадянського сустльства формуються поступово, i як цшсний мехатзм по-стають на певному етат юторичного розвитку. Визначальними передумовами формування громадянського сустльства е: людина, яка володiе фундаментальними громадянськими правами i свободами; юнування вшьних, незалежних вщ прямого державного втручання "зон", необхщних для формування та розвитку шститупв громадянського сустльства; свобода iнституалiзацii, формалiзована законтсть, публiчнiсть, наявтсть у соцiумi бажання взаемоповаги, толерантности злагоди, яю повинт виступати базисом мотивацп поведшки кожно! людини та сустльства загалом.

Процес формування шститупв громадянського сустльства сьогодш в Укра!ш вiдбуваeться у площиш модершзацп, себто комплексу полiтичних, правових, сощальних, економiчних, культур-них, штелектуальних трансформацiй. Основними чинниками становлення громадських оргашзацш в контекстi модершзаци е значне розширення iндустрiальних технологiй, яю грунтуються на використаннi капiталу й наукового знання, штенсивний розвиток ринкових вщносин, зростання майново! диференщаци, подш дiяльностi на полiтичну, суспiльну та виробничу, себто послаблення традицшних титв соцiальностi та розвиток нових цшерацюнальних зв'язкiв, основаних на ринкових або професшних критерiях. У культурнiй сферi - секуляризацiя громадянсько! свiдомостi, iнтернацiоналiзацiя системи освiти, вестернiзацiя цiннiсних орiентацiй та духовних систем, гло-балiзацiя нацюнально! культури, плюралiзацiя iдеологiчних течш, свобода засобiв масово! шфор-мацп. Визначальну роль у становленнi громадських органiзацiй вiдiграе модернiзацiя нацюнально! правово! системи в iнституцiйному, нормативному, щеолопчному, функцiональному та iнфра-структурному напрямах.

Аналiз дослщження проблеми. Актуальнiсть ще! проблематики чггко простежуеться у численних наукових розвщках як заруб1жних, так i укра!нських учених. Серед заруб1жних дослщниюв, яю доволi грунтовно розвинули теорiю громадянського сустльства, необхщно вщзначити: Дж. Александера, Е. Арато, Е. Геллнера, Р. Дарендорда, Д. Когена, Дж. Юна, Й. Маруда, К. Поппера,

H. Розенблюма, Дж. Сороса, Ч. Тейлора, Р. Фоссаера, Е. Шилза, I. Шатро, Ф. Шмiттера та ш.

У вiтчизнянiй науцi громадянське сустльство дослiджували вченi: В. Барков, В. Безверхий, В. Безродна, О. Волкова, Т. Дашо, В. Ковальчук, А. Карась, А. Колодш, Ф. Кирилюк, I. Кресша,

I. Софiнська, М. Обушний, Н. Онiщенко, I. Пасько, Ю. Павленко, Ф. Рудич, С. Рябов, М. Рябчук, В. Селiванов, О. Скрипнюк, Ю. Шемшученко, П. Шляхтун, Г. Щедрова та ш. Принципово вагомим е те, що працi вiтчизняних дослiдникiв визначаються прагненням пов'язати напрям теоретичного пошуку зi специфiкою сучасних реалiй укра!нського сощуму.

Такi дослiдники, як О. Бший, В. Богданов, В. Горбатенко, В. Глушков, В. Кремень, Л. Кор-мич, О. Лановенко, М. Михальченко, С. Наумкша, В. Полохало, В. Ткаченко, Л. Шкляр, проблематику громадянського сустльства розглядали, вивчаючи посткомутстичт трансформацп в Укра!ш. Становлення та функщонування певних iнститутiв громадянського сустльства в Укра!ш -громадських оргашзацш, полiтичних партiй, профспiлок, пiдприемницьких союзiв, релiгiйних iнституцiй, благодiйницьких товариств, недержавних суспшьних об'еднань, мiсцевого самовряду-вання - анатзували у сво!х наукових розвщках М. Баймуратов, А. Бшоус, О. Дергачов, О. Лiтвiна, В. Пщдубна, М. Розумний, А. Сшенко, М. Томенко, В. Фучеджi, В. Чепурнов та iн.

Мета статт - на основi грунтовного аналiзу значно! джерельно! бази та iсторiографiчного огляду визначити особливостi становлення громадських оргатзацш в Укра!ш у контекст модершзацп.

Виклад основного матерiалу. В площиш складних та суперечливих трансформацшних процешв укра!нського соцiуму простежуемо двi основнi тенденцп: традицiоналiзм й модершзм, якi визначають особливi "пасажГ' можливостей для розвою громадянського суспiльства [1, с. 484].

Основами традищоналютсько! тенденци е особливостi iсторичного розвитку та сощокуль-турнi фактори, що виявляються через масовi стереотипи мислення, внаслщок яких у соцiумi iнституцiоналiзуються структури й механiзми, якi визначають дошдус^альш форми соцiальних вiдносин. Сутнiсними атестащями означено! тенденцi! е еднiсть таких компонента, як низька мобшьшсть сощуму, закритють полiтично! та соцiально! стратифшацп, механiчна перцепцiя сучасних щнностей i норм (полiтичних, правових, духовних, культурних) за фактичного домiнування традицiоналiзму (у полiтицi, правi, культурi), схильшсть iндивiдiв до неформалiзованих методiв громадянсько! активности а також схильнiсть державних оргашв до полiтики патримошально-адмшстративного типу тощо.

Крiм традицiоналiзму, простежуеться й тенденцiя модершзму. Комплекс зумовлених нею метаморфоз певною мiрою сприяе формуванню iнститутiв громадянського суспшьства, що вимагае вирiшення завдань сустльно! модершзаци, головнi характеристики яко! - засвоення масовою свiдомiстю засад демократп, iдеологiчний плюралiзм, створення диференцшовано! суспшьно1 структури iз гнучкою спецiалiзацiею ролей та iнститутiв; розвиток нащонального законодавства вiдповiдно до мiжнародних стандарта; розширення сфери громадянсько1 активностi, постшне залучення у полiтичне життя сощальних спiльнот й груп iнтересiв; замша традицшних елiт модер-нiзаторськими та 1'х легiтимiзацiя; поява й динамiчне зростання ращонально1 бюрократи тощо.

Безумовно, оперативнють будь-якого суспiльного процесу, дш залежить вiд певно1 щео-лопчно1 основи. Влада, суспiльство загалом ниш постають перед нагальнiстю пошуку парадигми, яка передбачае щеолопю та стратепю правового, полiтичного та економiчного розвитку. Актуа-лiзуеться вироблення певно1 концептуальное' системи, яка повинна закладатися не лише в основу полгтичного курсу, але й бути сприйнята, передуем, сощумом, що унеможливить контроверзи процесу державотворення.

Важливим напрямом дш сучасно1 укра1нсько1 елгти е вироблення своерщно1 щеологи модершзаци, опрацювання тако1 доктрини, за сприяння яко! зможе сформуватися щейний взаемозв'язок "низiв" i "верхiв", що стане активiзатором суспшьно1 волi, джерелом суспшьного порозумiння, основою утвердження суспшьних цiнностей, зумовить певну "революцiю свщомосп". Iдеологiя модершзаци повинна бути конструктивною, ращональною, прагматичною та iнтегративною, спиратися на здобутки свгтово1 суспшьно1 думки, культурш й духовнi традици, передуем -нацiональнi, разом з тим забезпечувати змши минулих iдеологiчних парадигм [2, с. 77].

У сучаснш наущ iдеологiю тлумачать як систему духовних, правових, фiлософських й полгтичних уявлень, iдей, поглядiв, у яких усвщомлюеться та оцiнюеться ставлення сощуму до дiйсностi. Мета щеологи - пояснювати, у який спосiб певш явища стали такими, якими вони е; окреслювати напрями розвитку цих явищ (скерування до ди) тощо [2, с. 78]. Бшьшють вчених розглядають iдеологiю як систему концептуально оргашзованих уявлень, iдей, поглядiв на сус-пiльне життя, що вщображае свiтогляд, iдеали, iнтереси, умонастро1 шдивщв, соцiальних класiв, спiльнот, громадських рухiв, полiтичних партiй, нацiй, соцiуму та шших суб'ектiв суспiльного буття [3, с. 226].

1деолопя виконуе мотивацшну, мобiлiзацiйну, когнiтивну та нормативну функцп, якi дають змогу суб'ектовi окреслювати зразки i норми соцiальноl поведшки, систему цiннiсних орiентацiй. Iдеологiя консолщуе соцiум, допомагае формуванню самосвiдомостi й свщомосп, визначае систему цiннiсних орiентацiй, е основою громадянсько1 активностi шдивща. Метою ж И е забезпечення юнування та функцiонування суспiльства, системи суспшьних вщносин та громадянських шстшупв.

Сучасний розвиток Укра1ни амбiвалентний - водночас модершзаторський та антимодернi-заторський. Перша тенденщя проявляеться в активнш громадянськiй позиц^ iндивiдiв й сощальних груп, зниженш впливу традицiйноl полггично1 елiти, послабленнi И легiтимностi. Рiвень довiри укра1нського населення як до державних, так i до недержавних шституцш загалом гранично низький. Безумовно, рiвень довiри соцiуму до шстшупв громадянського суспiльства значно вищий, шж до державних органiв й установ, позаяк шститути громадянського суспiльства е недержавними, а вщтак протиставляються державнш владi, яка вкрай рiдко мае авторитет у суспшьсга [4, с. 38].

Друга тенденщя полягае у специфiчнiй формi реалiзацil модернiзацil, що виражаеться в авторитарних методах дiяльностi та менталiтетi правлячо1 елiти, яка передбачае лише вузьке - згори вниз - спрямування команд за закритого характеру прийняття певних ршень. Вщтак, полггичний режим в Укра1ш являе собою рiзновид гiбридизацil - поеднання демократичних iнститутiв, норм, щнностей iз повновладними, тому динамiка трансформацшних процесiв незначна. На переконання дослщника М. Ходакiвського, специфiка цiеl тенденцп полягае в залишках "старого радянського свгтогляду; патерналiзмi; нацiонал-романтичнiй 1де1; регюнальному партикуляризмi; особистiсному iнтересi, кожен з яких мае власш культурно-свiтогляднi орiентацil, установки, переконання та моделi поведшки" [6, с. 41]. Тому саме на цю специфшу необхщно особливо зважати пiд час вироблення щеологп модернiзацil, окреслення методiв й шляхiв консолiдацil соцiуму.

Зауважимо, що бiльшiсть укра!нських громадян асощюе демократичнi цiнностi не лише зi свободами та правами людини, але й iз пiдвищенням матерiального добробуту. Як показуе соцюлопчний аналiз, серед визначальних ознак демократично! суспшьно! системи важливе мiсце посiдають соцiально-економiчнi аспекти. Значна частина укра!нського соцiуму переконана, що демократа визначаеться гарантуванням основних матерiальних благ, покращенням економiчних умов [2, с. 80].

Специфша Укра!ни та окремих пострадянських держав у тому, що незадоволення та недовiра сощуму до дiяльностi нинiшнiх демократичних iнститутiв зумовлена фактом розчарування у самш демократi!. Неефективнiсть дiяльностi значно! низки сучасних громадянських iнститутiв дискреди-туе самi iде! демократi!, спричиняе непевнють, сумнiви щодо доцiльностi !х втiлення в укра!нському суспiльствi. Загалом невдоволення соцiально-економiчною та полiтичною реальнютю породжуе не лише громадянську пасивнють у розвитку демократично! правово! держави, але й певш прояви форм антидемократичного радикалiзму [4, с. 36].

Безумовно, модершзащя фактично нiколи не визначаеться стабшзащею дiючих суспiльних шститута. Зокрема, укра!нська модернiзацiя нинi наштовхуеться на низку перешкод полiтичного клiентелiзму та патерналiзму на шляху не лише шдвищення рiвня полiтично! учасп, але, передусiм, розвитку системи в ширшому значенш - !! сощально-юторичному вимiрi. Слабка iнфраструктура громадянського суспшьства та брак потенцiй для самовираження певних суспшьних груп компенсуються появою багатьох елггних груп. Вiдтак, замють розвиненого суспiльного плюралiзму швидкими темпами формуеться елггний корпоративiзм.

Мета шститута громадянського суспшьства визначаеться, передуем, здшсненням представ-ництва iнтересiв й запита ушх верст населення. В умовах громадянського суспшьства, наявносп значного масиву шформацп та !! мобiльностi штереси iндивiдiв часто проявляються у розбiжних площинах.

Закономiрнiсть розвитку рiзних iнститутiв громадянського суспшьства визначаеться пере-творенням певних штереив на альтернативнi, вiдповiдно обгрунтоваш, та !х оптимальною реалiзацiею. Вони покликаш створювати компромiснi полiтичнi ршення, формувати активну громадську позицiю, значущють яко! в умовах розвою громадянського суспшьства динамiчно зростае. Iнститути громадянського суспшьства й суспшьш доктрини взаемопроникають i злива-ються тiею мiрою i в тому сенсi, що й т^ i тi бажають консолщувати соцiум, об'екти та поди тд певним поняттям спiльного штересу чи спiльного добра [7, с. 20].

Скеровуючи громадянську шщативу в певному напрям^ iнститути громадянського суспшьства здшснюють контроль над державою, формують у соцiумi позитивне ставлення до ддачого державного механiзму, полггичного режиму, елiмiнуючи тим самим потенцшш конфлiкти.

Iнститути громадянського суспiльства покликаш гарантувати зворотний зв'язок мiж державою та сощумом, забезпечувати контроль за дiяльнiстю державних органiв, консультувати щодо виршення кризових ситуацiй, пропонувати !м сво! програми щодо розв'язання проблемних питань. Вагому роль у цьому вщграють засоби масово! iнформацi!, створеш полiтичними партiями та громадськими оргашзащями (або за !х участю).

Громадсью органiзацi!, як ми уже зауважували, е конститутивною складовою громадянського суспшьства. Згщно iз Законом "Про громадсью об'еднання" громадська органiзацiя - це громадське об'еднання, засновниками та членами (учасниками) яко! е фiзичнi особи. Натомють громадський союз - це громадське об'еднання, засновниками якого е юридичш особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичш особи приватного права i фiзичнi особи [8]. Себто Закон "Про громадсью об'еднання" диференщюе !х саме за оргашзацшно-правовою формою та визначае вщмшносп щодо правового статусу обох формата.

Ниш юнують рiзнi тдходи у зарубiжнiй та вiтчизнянiй наущ порiвняльного правознавства щодо класифiкацi! громадських об'еднань. Науково шдтвердити або ж критикувати можна кожну спробу подшити об'еднання громадян на певш види. Це зумовлено нацюнальною правовою системою, рiзними шдходами до типологi! недержавних оргашзацш у державах Свропейського Союзу та низкою шших чинникiв. Проте необхщно виокремити генеральнi критерi!, яю дають

змогу в^^знити одне громадське об'еднання вщ шшого, окреслити його правовий статус та загалом 1'х мiсце в системi iнститутiв громадянського суспiльства.

Громадсью об'еднання, незважаючи на iстотнi вщмшносп щодо оргашзацп та форм 1'х дiяльностi, мають чимало спiльних ознак, за якими 1'х можна об'еднати в групу. По-перше, гро-мадсью об'еднання створюють без мети отримання прибутку; по-друге, вони ддать з метою задоволення суспшьних потреб, а не полгтичних iнтересiв (на противагу полгтичним партiям), хоча в багатьох ситуащях iстотно впливають на прийняття державних рiшень (як, примiром, Федеращя незалежних профспiлок Укра1'ни, Асоцiацiя мют Укра1'ни, Нацiональна асоцiацiя адвокатiв Укра!ни тощо). Вiдтак, для громадських оргашзацш полiтична дiяльнiсть виступае не метою, а лише модусом досягнення певних цшей.

О^м громадських органiзацiй, як виконали визначену державою процедуру лептимацп, е оргашзацп, що дiють як рухи, себто без чiтко визначеного членства.

Зосереджуючи в собi значний штелектуальний потенцiал, громадськi оргашзацп здшснюють iстотний iдеологiчний вплив на рiзнi сфери буття соцiуму та держави. Разом з тим вкрай актуальним е те, що в умовах розвинено! системи громадських оргашзацш виникають суттевi перепони для домшування нащоналютично! чи вузькокланово! щеологп. Iдеологiчнi дезидерати сощуму за таких умов нацшеш на безпосередню реалiзацiю положень саме загальносощальних.

У розвитку демократичного суспшьства громадськi оргашзацп виконують роль певно! альтернативи чиннiй державнiй владi. Як правило, ця альтернативнють не мае характеру вщкрито! конфронтацп, себто убезпечуе, з одного боку, стабшьнють, а з шшого - поступальний рух суспшьства.

Процес модершзацп нащонально! правово! та полнично! системи не виключае ситуацп, коли певнi сфери суспшьного буття з рiзних причин регулюються не на належному рiвнi або ж взагалi залишаються поза увагою держави. В таких умовах громадсью оргашзацп, володiючи рiзними ресурсами (зокрема фiнансово-матерiальними), убезпечують оптимiзацiю дiяльностi соцiальних iнститутiв. Серед них визначально! значущостi сьогоднi набувае пiдтримка сощально незахищених громадян, благодiйницька дiяльнiсть, просвгтницька й наукова робота, налагодження мiжнародних зв'язкiв тощо.

У площинi взаемодп iз державою виняткового значення набувають саме правозахисш гро-мадськi оргашзацп, позаяк вони зобов 'язаш забезпечувати громадський контроль за дотриманням прав i свобод людини, передуем з боку держави. Як показуе соцюлопчний аналiз, 41 % респондентiв переконаш, що порушення прав i свобод людини спричинене апатичним ставленням до цього окремих установ та шституцш [4, с. 69]. Разом з тим громадсью оргашзацп беруть дедалi актившшу участь у сприянш розвитку демократичних процешв, з кожним роком помгтно зростають обсяги фiнансування рiзних соцiально-благодiйницьких та науково-навчальних проектiв. Особливу шщативнють у цiй площинi виявляе, зокрема, фонд "Вщродження", який фшансуе значну низку проектiв, передбачених для недержавних оргашзацш, спрямованих на розвиток громадянського суспшьства в Украш ("Подолання безкарносп за масовi порушення прав людини та iншi мiжнароднi злочини, вчинеш в умовах збройного конфлшту", "Безпечна та правоспроможна громада", "Протидiя катуванням - системнi та стабшьш рiшення", "Кошти мiсцевих бюджетiв на послуги зменшення шкоди" тощо).

Висновки. Отже, аналiзуючи дiяльнiсть сучасних шститупв громадянського суспiльства у контекстi формування щеологи модернiзацil укра1'нського соцiуму, можна видшити такi тенденц^'.

1нститути громадянського суспшьства беруть активну участь у формуванш державного курсу, нацшеного на виршення актуальних проблем укра1'нського сощуму. Цей процес реалiзовуеться iз залученням наукового потенцiалу, який характеризуеться належним етичним й штелектуально-професiйним рiвнем, динамiчним створенням аналiтичних центрiв, грунтовним вивченням гро-мадсько! думки та проведенням оперативних громадських слухань. Отже, потенщал громадянського суспiльства залучаеться до вирiшення назрiлих полiтичних, правових, сощальних проблем.

1нститути громадянського сустльства популяризують цiнностi громадянства, шщативно впроваджують систему заходiв щеолопчного спрямування, що позитивно впливае на сощум.

Становлення iнститутiв громадянського сустльства без втручання держави, за прямо! наближеносп до соцiуму зумовлюе виршення наявних та потенцiйних конфлiктiв, незгод. Аль-тернативнi пiдходи до виршення рiзних суспiльних проблем сприяють яюсному формуванню оптимально! стратегi! держави.

У контексп самобутньо! розбудови нацiональних держав якраз шститути громадянського суспiльства - шдгрунтя консолiдацi! нацп та основа формування стратеги нащонально! полiтики.

Вагомим завданням, яке ставлять перед собою шститути громадянського сустльства, е щеолопчна дiяльнiсть та виховання сощуму. В умовах, коли шститути громадянського сустльства визнають демократичш iдеали, сповiдують загальнолюдсью цiнностi, iдеологiчна дiяльнiсть сприяе зростанню та утвердженню правово! культури громадян.

Аналiзуючи безпосереднiй вплив iнститутiв громадянського сустльства на розвиток щеологп, необхiдно зауважити, що у процес модернiзацi! визначальне значення !х дiяльностi в тому, що вони штегрують численш, неоднозначнi особистiснi iнтереси окремих шдивщв, соцiальних прошаркiв, зацiкавлених груп у загальний iнтерес громадянського суспiльства.

Отже, модершзащя неевентуальна без синхронно! полггично!, правово! та сощально-економiчно! стабшзацп укра!нського суспiльства. Саме вiд вибору модушв, механiзмiв стабiлiзацi! залежить, якими пульсами Укра!на звершить модернiзацiю, витворить постшдус^альне суспшьст-во, у результат чого зможе приеднатися до единого плину свггового розвитку або ж створить деформовану модель сустльства за зразком вщсталих кра!н, утвердить державно-бюрократичну орiентацiю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безродна В. I. Особливосп становлення громадянського сустльства в Укра!т у контексп модернiзацi!. Держава i право. Вип. 17. К.: 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2002. С. 481-484. 2. Михайловська О. 1нститути громадянського суспiльства i формування щеологп модершзацп в Укра!нi. Полтичний менеджмент. 2006. № 3. С. 76-85. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/PoMe_2006_3_9. 3. Полгголопчний енциклопедичний словник / упоряд. В. П. Горбатенко; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкша, В. П. Горбатенка. 2-ге вид., доп. i перероб. К.: Генеза, 2004. 736 с. 4. Войтенко Т. О., Гончарук О. С., Привалов Ю. О. Громадянське суспшьство в Укра!ш: аналiз соцiального конструювання: наукова збiрка / вiдп. ред.: Ю. Саенко. К.: Стилос, 2002. 368 с. 5. Мех О. Громадянське суспшьство в Укра!т як умова науково-технолопчного та сощально-економiчного прогресу. Сталий розвиток економти. 2013. № 1. С. 136-141. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_1_31. 6. Ходаювський М. Громадянське суспшьство i нащональна держава. Ыче. 1998. № 9. С. 34-46. 7. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Iсторiя полггично! думки. Пер. з англ. К.: Основи, 1997. 838 с. 8.Закон Укра!ни "Про громадсью об'еднання". Bi-домостi Верховной Ради Украгни. 2013, № 1, ст. 1. База даних "Законодавство Украгни"/ ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17

REFERENCES

1. Bezrodna V. I. Osobly^vostistanovlennyagromadyans^kogosuspil^stva v Ukrayini u kontekstimodernizaciyi [Features of the formation of civil society in Ukraine in the context of modernization]. State and law. No. 17. Kyiv: Inst. Of State and Law im. V. M. Korecz'kogo of the NAS of Ukraine, 2002. pp. 481-484. 2. My xajlovs ka O. Insty^tutyл gromadyans^kogosuspiPstva i formuvannya ideologiy i modernizaciyi v Ukrayini [Institutions of civil society and formation of ideology of modernization in Ukraine. Political management. 2006. No 3. pp. 76-85. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2006_3_9 3. Politologichny \jencyлklopedyлchny \jslovny k [Political Science Encyclopedic Dictionary]. Compiler V. P. Gorbatenko; za red. Yu. S. Shemshuchenka, V. D. Bab-kina, V. P. Gorbatenka. 2 ed., Suppl. and recycling. Kyiv: Genesis Publ, 2004. 736 p. 4. Vojtenko T. O., Goncharuk O. S., Pry valov Yu. O. Gromadyans^kesuspiPstvo v Ukrayini: analiz sociaPnogo

konstruyuvannya [Civil society in Ukraine: an analysis of social construction. Scientific collection]. Ans. edited by Y. Sayenko. Kiev: Stylos Publ, 2002. 368 p. 5. Mex O. Gromadyans^ke suspiVstvo v Ukrayini, yak umova naukovo-texnologichnogo ta sociaVno-ekonomichnogo progresu [Civil society in Ukraine as a condition for scientific, technological and socio-economic progress]. Sustainable economic development. 2013. No 1. pp. 136-141. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_1_31 6. Xodakivs'kyj M. Gromadyans^ke suspiVstvo i nacionaVna derzhava [Civil society and nation-state]. Viche. 1998. No 9. pp. 34-46. 7. Sebajn Dzhordzh G., Torson Tomas L. Istoriya polity^chnoyi dumkyл [History of political thought]. Trans. from English. Kyiv: Fundamentals Publ, 1997. 838 p. 8. Zakon Ukrayinyл "Pro gromads^ki ob'yednannya" [Law of Ukraine "On Public Associations"]. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2013, No. 1, Article 1. Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17.

Дата надходження: 18.07.2019р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.