CC BY
33
УДК: 378.14
ОАЕКСАНДР САМОЙАЕНКО
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОАОГ1Й ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАБЧАННЯ У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ
Обфунтовано необяднютъ використання технологий дистащшного навчання на nidcmaei перегляду основных теоретичных положенъ в умовах кардинальных зшн сучасныхреамы. Выдглено характеристики 3aco6ie шформаци в дистанцшнсшу навчанш та класифшаци дистанцшного навчання. Проанал!-зовано виды дистанцшного навчання. Виокремлено еимоги до технологш дистанцшного навчання.
Кчюювг слова: шформацшно-комушкацшш технолог^ дистанцгйне навчання, елехтронний курс.
АЛЕКСАНДР САМОЙАЕНКО
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОБОСНОВАНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЙ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ МАТЕМАТИКИ
Обоснована необходимость использования технологий дистанционного обучения на основе пересмотра основных теоретических положений в условиях кардинальных изменений современных реалий. Выделены характеристики средств информации в дистанционном обучении и классификации дистанционного обучения Проанализированы виды дистанционного обучения. Выделены требования к технологи-ям дистанционного обучения.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, дистанционное обучения, электронный курс.
АЛЕКСАНДР САМОЙАЕНКО
THE THEORETICAL FOUNDATION ON THE USE OF DISTANCE EDUCATION IN PREPARING FUTURE TEACHERS OF MATHEMATICS
In the article, the necessity of using distance learning technologies based on basic pedagogical view of the provisions under radical changes of modem realities Characteristics of media in distance education and distance learning classification are distinguished. Types of distance learning are analyzed. The requirements for distance learning technologies are singled out.
Key words: ICT, distance learning e-course.
Перетворення в скономчшй, по.штичшй i сощальнш сферах суспшьного життя, б\рхлнвс впровадження нових ¡нформащйних технологш вимагають нових гадход1в до розбудови Bcid нацюнальноГ системы освгги. У систем вищо! ocBini на перший план висуваються завдання удосконалення злмсту вищо1 иедагопчно1 освгги, сучасних технологш навчання i виховання. Перед вищою школою поставлене завдання переходу до системи пщгоговки, яка вщповщно до зд1бностей ocodiicTocri мае задовольняти п потреби у здобугп вщповщного р1вня ocBim
3 поширенням у свт нових ¡нформащйних i техшчних засоб1в доставки навчального ма-тер1алу в вищих навчальних закладах склалися передумови иояви i розвитку нового напряму в освт — дистанцшного навчання, яке грунтуеться на комп'ютериих i телекому1iiкащйних тех-нолопях.
Отже, одним з найважлнвших компонент розвитку сучасних ¡нформацшних технологш е створення та використання дистанцшних систем навчання у виидах навчальних закладах. По-
пит на таи технологи crpiMKO зростае. Активно розробляються та впроваджуються системи сканування i розшзнавання тексту. Нагальними постають проблеми створення комп'ютерних словниыв нащональних мов, машинного перекладу з одше1 мови на ¡ншу тощо. Це насампфед пов'язано з розвитком глобально! ¡нформащйно1 мсрсж1 Internet i гадвищенням pisra комп'ю-теризаци управ .тння Bcix сфф людського життя. Проте зм1ст i методика таких систем навчання потреб уе подальшого вдосконалення и наукового обгрунтування.
Використання дистанщйних технолопй у навчальному npoueci ВНЗ потребуе змш у ме-тодищ викладання дисцигшн, зокрема, математичних. Викладач перестае бути для майбутшх фах1вщв единим джфеломздоОугтя знань.
Формування реиродуктивних навичок традицшного навчання в майбутшх учител1в математики, таких як запам'ятовування та вщтворення, замшюеться на розвиток умшь з1ставлення, синтезу, анатзу, оцшювання виявлення зв'язюв, иланування, фупово1 взаемодн з використан-ням дистанщйних технолопй. Виникае необхщшсть змши методики проведения ауциторних занять та удосконалення оргашзацп самоспйноГ роботи. Така ситуащя загострюе проблему якосп гндготовкн майбутшх вчитс.шв математики.
Дослщження впливу технолопй дистанщйного навчання на яисть освтт майбутшх вчи-Te.nip, математики та розкриття ixHix можливостей поставило пфед нами таю завдання:
□ вивчити досвщ вировадження дистанщйного навчання у ВНЗ;
□ проаиалЬувати види дистанщйного навчання;
□ вщцлити характеристики засоб1в ¡нформаип у дисганщйному навчанш;
□ виокремити вимоги до технолопй дистанщйного навчання;
□ класифжувати сучасш дистанщйш технологи навчання.
Метою статп е розкриття можливостей використання технолопй дистанщйного навчання у шдготовш майбутшх учителт математики.
В Украш дистанщйне навчання пфебувае на eTani активного становления, яке визнача-етъся умовами сконовинного розвитку краши та дфжавною политикою в освтнй галузь Почат-KOBi концептуальш положения тцодо його мети, 3Micry i оргашзацп грунтуються на основних положениях Конституци У краши, Национально! доктрини розвитку осрпти у XXI crannri, Зако-шв УкраГни «Про освпу» [5], «Про вищу осв1ту» [3], постанов! Верховно! Ради У краши «Про затвфдження задач НащональноГ профами ¡нформатизацп на 2010-2012 роки» [9], Указу Президента УкраГни «Про заходи щодо розвитку нащональноГ складовоГ глобальноГ ¡нформацшноГ мереж11нтфнет i забезпеченню широкого доступу до щеГ мереж1 в Украш» [12], наказу MiHic-терства осе¡ти i науки УкраГни «Про створення украГнського центру дистанцшноГ освш!» [7]; «Нацюнальнш npcqmii ¡нформатизащГ» [4]; концепцп i задач УкраГнського центру дистанцшноГ осв1ти, в яких акцентуеться увага на неоОхщносп шдвищення освптаого р1вня населения i тдготовки фах1вщв високоГ квал1ф1кацн шляхом упровадження в освггнш процес нових форм навчання, яи вщповщають тенденцп розвитку цившзацн i становления ¡нформацшного cycni-льства.
Сьогодш цившзований свгг у свош бшыпосп — i не ильки на piBHi окремоГ дфжави, а й на piBHi CBiTOBOi сгальноти пфеходить до ново! парадигми — «едине суспшьство, яке включае людей ¡з рпноманпними проблемами» [10].
Теоретичш дослщження за напрямками: фшософ1я i ¡стор1я дистанцшноГ професшноГ осв1ти; педагопко-психолопчш проблеми дистанцшноГ професшноГ освгги; шформацшно-телекомушкацшнi технологи й навчальне сфедовище дистанцшноГ професшноГ осв1ти; соща-лыю-еконог,цч1и проблеми дистанцшноГ професшноГ освгги; оргашзащя дистанцшноГ профе-ciftHoi ocbitii; нормативно-правов1 проблеми дистанцшноГ професшноГ ocbitii можуть базувати-ся на теоретико-методолопчних працях С. I. Архангельского, Н. К. Бабанского, С. У. Гонча-ренка, Т. А. 1лыноГ та ¡н.
Узагальнюючи матф1али вгтчизняних педагопчних праць, у яких розкриваються питания Teopii та практики дистанщйного навчання, можна видшити илька напрягав поширення науко-вих дослщжень, а саме: наукове забезпечення дистанцшноГ професшноГ ocBini, проблеми i на-прями дослщжень у щй ra.nyji (В. Ю. Биков, Н. I. М1хальченко, Л. А. Лещенко й ¡н.); оргашза-цшно-педагопчш основи дистанщйно! оси пи в Укра1ш та за и межами (В. В. Олшник, В. М. Кухаренко, П. М. Таланчук, В. В. Шейко й ¡и.). Проблемш аспекта дистанщйно! форми
осеш1 та можливосп и' використання в Украш дослщжували В. М. Толочко Ю. П. Медведева, М. В. 3 ар ¡ч ков а. Я. I. Панкратовна.
Дистанщйне навчання — це навчання, за якого надання студентов! ¡сготао1 часгини на-вчального матер 1 ал у й бшьша частина взаемодп з викладачем здшснюються з використанням сучасних ¡нформащйних технолопй: супугникових зв'языв, комп'ютерних телекомушкащй, национального \ кабельного телебачення, мультимед1а, навчальних систем.
Дистанщйне навчання — це форма оргашзацп навчального процесу, за якою п активш учасники (об'ект \ суб'ект навчання) досягають щлей навчання здшенюючи навчальну взаемо-дш принципово 1 пфеважно навщеташ [1].
Кшцевий результат дистанщйного навчання багато в чому залежить вщ самого слухача: вщ його старанносп, оргашзованосп, внутр1шньо1 мотиваци до навчання, прагнення досягти уешху в навчальнш [ професшшй д1яльносп. Дистанция и курси створюють мжеимально комфорта! умови для навчання з урахуваннямвимог 1 можливостей слухач1в, доиомагають досягти поставлено! мети [16].
Дистанщйне навчання — сучасний наступник традицшного заочного навчання — мае щ-лий ряд перевал
□ слухач дистанцшних курав мае вшьний фафж навчання, що дозволяе ефектившше розпоряджатися свош часом, вивчаючи матер1али курсу в слушний час удома, в оф> 1 с! або навггь у в1дрядженш чи вщпустщ;
□ навчатися у найбшып приемнш та сприятливш обстановщ, створюючи для себе иевну атмосффу,
□ вщеугш яю-небудь особисп обмеження (комушкабельшегь, в1к, зд1бшсть до навчання); використовувати гад час процесу навчання сучасш технологи, тобто паралельно засвоювати навички, яы згодом знадобляться гад час робота;
□ слухач не залежить вщ м1сця проживания, 1 йому не погр1бно витрачата час 1 гронп на дорогу до мкця навчання;
□ сам визначае темп свого навчання, виходячи 11 свого ритму життя, ¡ндивщуальних особливостей 1 зд1бностей, а також час 1 день тижня, коли зручно працювати з матерь алами курсу,
□ навчання здшснюеться вщповщно до темпу, особиспсних особливостей та осв1тшх потреб [17].
Таю науковщ, як В. М. Толочко Ю. П. Медведева, М. В. Зар1чкова, Я. I. Панкратовна ви-дшяють три основга види дистанщйного навчання — кейс-технологи, телев1зшно-супутаикова технолопя та мсрежев1 технологи' [11].
Кейс-технологп е навчанням на ос нов 1 паперових та аудюносп'в. Студенти надсилають поштою виконян! завдання, а викладач може рпдиов! сти на питания студенпв телефоном або провести консультащю у спещальних навчальних центрах. Навчально-методичш матер ¡а ли для студента — спещальний комплект (кейс), який пересилаеться студентов! для самостшного опрацювання. За достатньо1 мотиваци студент може самостшно вивчити \ осво1ти значний об-сяг матер1алу з багатьох дисциплш, якщо таке навчання гадкршпено змстоеиим кейсом [8].
Телевгзгйно-сущттикова технология заснована на використанш телевгзшиих лещи! 1 пе-редбачае траислящю лекцш чи семшар1в одночасно для юлькох аудитор! й.
Мережет технологи включають в себе штериег-технологпо [ технологи, що використо-вують можливосп локальних \ глобальних обчислювальних мфеж. Мережу 1нтернет викорис-товують для забезпечення студен-пв навчально-методичним матер1алом, а також для ¡нтеракти-вно1 взаемоди М1 ж викладачем 1 студентами. Дана технолог!я мае ряд ¡стотних переваг перед ¡нгаими, осюльки в она дозволяе проходити дистанщйне навчання за ¡ндивщуальним розкладом, маючи постшний контакт з викладачем та ¡нгаими студентами [11 ].
в науковщ, яи вважають, що у визначення дистанщйного навчання входять три компонента: вщкрите навчання, комп'ютерне навчання, комп'ютфна система комушкицш (мфежа 1нтфнет). Дистанщйне навчання — це технолопя, що базуеться на принципах вщкритого навчання, широко використовуе комп'ютфш навчальш профами р1зного призначення та сгеорюе за допомогою сучасних телекомушкащй шформацшне оевггне сфедовище для доставки навчального матер ¡ал у та сшлкування [2].
Для mí! текнолигм характерна сильна ~i :11:1ч:; г.и:; мопвящя. ш.о створкитыд мережею 1нтфнет, та яисть пщготшкн фах1вця. Це П poftiTt дистанщйне навчання технологию навчання XXI ctoj .1 _'i>_ Саме посиленою мотивацкю днетанц! Ане навч......я В|Др1зняеп.ся вщ зас.....<:.':
навчання. i : -"г4.г пов'яэяннй ikichiiíI стрнбок \иаоцдок чого його не можня назвали нтамм етапом} [wûbiitkj заочного навчання
Днстанщйне ншчання х^акгЕршнша високим профиНоналЬмом, прагненням до шв-poôiiHHixiBa, самоствфджемням 1 внеокнм píbhcm комужкяцИ : колетами Для Ht огояярактфне piaœ пшеилення сощальнознанущнх молью: д!лового. пинавального. cniepoCiTHiiuma. само-
рсалпацИ i роз витку, афмгащТ. самоствфджсння i комушкап ibhocti внаивдок внюр| icni......
вшкрнтого i коип'югерного нжчання i сучасни* mcoííb кому^кацЛ [2
Рнс. 1. Складов! частннн днстанцИЬшга навчання
Днстанщйне навчання — це cyKjuHicn. педагоги них технолог^ í форма навчання). lud öijj'KrTtijfl на принципах вюкритого i комп"ютерного навчання таакттних методик навчання у шлкуванш в i нфория щйному qcbithi ому npocTupi для орган i ami qcbith корнстув^пв. po ¡no
д1лених ) npocrcpi .....ti [2].
Таким чином, днетанщйне навчання — це ¡ндившуалЬованиП процес передавання та заев СЧННЯ ЗНЯН1 умШЬ НЖМЧОК ' СПОСО^В "I :■■:::■!:| -| Mill .|IM "I М.ЧГ' ЛКЩПНН. 1KHÎ1 IM.I¿:-.IMI!--.^¡1 ::i
опосередковано! взаьмоди вюдалених один ein. одного \4ílchiikíb навчання у спещалЬоеаному середовпщ яке стаорсне Fr¡: ochíbí сучаснна пепяолого-педагопчннк п шфориащйно комун1 кащ Пннк тех híviotí í¡
Можливогп с;часник ¡нфсрмашПних технологи неьпинно ^(Уйнюкгтьсл. У днетанщпном)1 навчанн i с ли в i iKfipHCTíe ^вэт i ня Пкра mi ¡разки тек hcwiotí П I -)
СХ^акчитан зря ïkh. нсовйшно пам'ятатп що технология папина Аул 11 заьади доступна,
2) ¡жждн ^¡пенена (afo може fiyfH я пущена однкю командою aflo стартуе »таиатнчно м iwTpcö«);
3) стандартизована; i. проста;
5) п(рсон1ф1ы»ана: (■. i медульна
ВННОрНСТОВуЮЧН ДМСТЗНЩЙНе навчяння у П1ДГОТОВЦ1 МаЙСуШХ ВЧИТСЛ1В иатсиятнкл МО жна В1|д1пнт11 uiicn. хфаетернстнк uacoGia ¡нфч^рмац1 Г:
I f ü.n'i г iff .tu'.-,i,.' (ПрСЗСНТацШш атриАуГН) — 1НП CH№OflÍB LUO ВНКОрНСТОВ}ТСУП Cl В я cofia я ¡нформацн для ивлк^вання текст, а^иащя яук i т ¡н
7. Достумшсил. Сюдн входят!» HêoijïiflHi рес^рсн, BMÍHHfl та навшки. flici norpíCHi для сфскп 1вноги BHKopi 1стан ня TííHfliori П д| icra нщйного навчання
Î. Конифсль. HeoCxiflHHñ для визнзчення яш>ст1 вплшу иасобу на студента.
и
■.■■. . .. Çfpin ........ —JDjj . н I
4. Реактившстъ. Пщтримка студентсько1 активносп засобами шформацп (Biiyrpiiinm актив Hi сть).
5. 1нтерактиешстъ. Дп студента для шримання зворотного зв 'язку вщ засобу шформацп'.
6. Адаптиешсть. 3aci6 шформацп' як забезпечення ситуацш ¡ндивщуальних пшреб.
Ефектившсть дистанщйного навчання залежить i p,iд засоб1в шформацп, i вщ викладач1в,
яи працюють 3i студентами на дистанцшному piBHi. Слщ зауважити, що при викорисгання дистанщйного навчання важливою е рефлексивна функщя, яка передбачае здшснення постшного мониторингу якосп неперервного особиспсно-професшного розвитку [6].
О. В. Фролов та О. Я. Шкодова вважають що ефектившсть дистанщйного навчання, залежить вщ:
□ ефективно1 взаемодн роздшених вщстанню викладача та користувача;
□ використаних педагопчних технолопй:
□ ефективносп розроблених мегодичних матф1ал1в i cnocoöiß ixHboi доставки;
□ ефективносп зворотного зв'язку [13].
Глибоке розумшня навчального матф1алу можливо на основ! систематично! активно! ро-бсти студента А для забезпечення систематично! активно! роботи студента в умовах дистанщйного навчання необхщно врахувати таке: найбшыиа ефектившсть дистанщйного навчання заснована на тому, що майбугш фах1вщ вщчувають необхщшсть подальшого навчання. Вони не гаддаються тиску з боку викладача, деканату тощо. У них е можлив1сть роботи з навчальни-ми матф1алами в такому режим! й о бея si, який шдходить безпосфедньо i'M.
Технологи дистанщйного навчання можна розр1зняти за:
□ формою подання навчальних матф1ал1в;
□ наявшетю иосфедника в систем! навчання або за централгзоваиою формою навчання;
□ ступеней викорисгання телекомушкацш i пфеональних комп'ютф1в;
□ технолопею оргашзацп контролю учбового процесу,
□ ступеней впровадження в технологи навчання звичайних метод1в ведения осв1тнього процесу,
□ методами щентиф1каци студенев при складанш ¡сштв.
KpiM того, сучасш дистанцшш технолог!! можугь класиф!куватись як:
□ презентагрШ (книги та друковаш матер!али; електронн! тексти та публ1кацп; комп'ютфш навчальш профами; мультимед1а; телебачеиня; радю; в!ртуальну реаль-HicTb та моделювання; електронш шдтримукш системи.);
□ доставки (радттранслящя: аудюкасети; телетрансляция; вщеокасети; CD-ROM; DVD (циф'ров! вщеодиски); мфежа 1нтфнет, ¡нтранет);
□ езаемодп (телеконффенцн; електронну иошту, фуповумфежу.).
Викорисгання технологи! дистанции ого навчання у гад гот общ майбутшх вчител1в математики дозволяе широко використовувати найкрапц навчальш ресурси, поеднуе високу еконо-шчну ефектившсть i гнучисть навчання та розширюе можливосп традищйних форм навчання.
Висновки. Дистанцшне навчання займае позицп лщфа на ринку оевггшх послуг, воно, на вщмшу вщ шших форм навчання, використовуе повний спектр шформацшно-комушкацшних технолопй з метою посгачання навчальжн ¡нформащ!, розвитку вмшь та навичок учнш у кому-шкативно активному серед овипц. Зважаючи на те, що дистанщйне навчання е особиспсно-ор1ентованою, гнучкою, модульного формою навчання, що вщбувасться на основ! взаимсди учасниюв навчального процесу, визначаемо явище комушкацп основною складовою даною фо-рми, вщ р1вня втшення яко! залежить ефектившсть дистанщйного навчального процесу.
Сучасш дистанцшш технологй'— один з найважливших мехашзм1в, що пфедбачае ви-вчення основних напрям1в модфшзацп ocBiTHboi системи. Вони вщкривають HOBi пфепективи для шдвшцення ефективносп оевггаього процесу. Змшюсться парадигма оевтг Вагома роль надаеться методам активного шзнання, самоосвт, дисганщйним оевтим ирофамам.
Дистанщйш технологи' навчання можна розглядати як природний етап еволюцп тради-щйно1 системи оевгги вщ дошки з крейдою до електронно! дошки й комп'ютерних навчальних систем, вщ книжково1 б1б.шотсю1 до електронн of, вщ звичайно! аудиторп до в1ртуально1 ауди-
Topii.
Перспектжви пвдаяьшш досмдженъ:
□ створення банку навчальних курав у веб-середовипц з метою ix вшьного використан-ня увищих навчальних закладах;
□ гадтримка Концепцн навчання чфез реал1защю активно! освш! у мжалдиторний
ПфЮД.
Л1ТЕРАТУРА
8. Биков В. Ю. Проектний ищхщ i дистанщйне навчання у професшнш шдтотовщ управлшських ка-др1в, режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/cont/Bykovl.doc
9. Визначення дистанцшното навчання. Режим доступу: http: //u sers. kpi. khark ov.u a/lre/b de/ukr/de/ch_0 3 .htm
10. Закон Украши «Про Вищу ocBiiy» № 2984-Щ, и змшами вщ 19 Ычня, режим доступу: http: //www. os vita, org. u a/pravo/law_0 5 /
11. Закон Украши «Про Нацюнальну ирограму шформатизацп i3 змшами, внесеними згщно ¡з Законами № 2684-Ш (2684-14) вщ 13.09.2001, ВВР, 2002, №1, ст. 3, №2289-VI (2289-17) вщ 01.06.2010, ВВР, 2010, №33, ст. 471, режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=74%2F98-%E2%F0
12. Закон Украши «Про освиу» № 1024-VI ( 1024-17 ) вщ 19.02.2009 ¡з змшами, внесеними вщ 01.06.2010, режим доступу: http://zakQn.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14&key= 4/UMfPEGznhh. wY.ZiZ секКаШ4Р. s80msh8Ie6
13. Кухаренко В. М. та ¡и. Дистанщйне навчання: умови застосування. Дистанцшний курс: Навчаль-ний иос1бник. 3-те вид. / Харюв: НТУ «ХШ», «Торсшг», 2002. — 320 с.
14. Наказ (МОН Украши, № 293 вщ 07.07.2000 м. Кшв) «Про створення Украшськото центру дистанцшно! осв1ти». [Елекгронний ресурс]. Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/01.html
15. Олшник В. В. Сучасш тенденцп розвитку шслядипломно! педагопчно! оскпи в Укра!ш: стратеп-чш ср1еитири. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrdeti.com/firstforum/bl.html.
16. Постанова Верховно! Ради Укршни «Про затвердження задач Нацюнально! протрами шформати-защ! на 2010-2012 роки», режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessianid
17. ТаланчукП. М. Шлях штеграцп через вищу освпу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. vmurol. com. u а/in dex. php ? idd=us_publi cati on &group=9 &us_pub li с at i on=34 3
18.Толочко В. M. Taia Проблемы! аспекти дистанцшно! форми освпи таможливос™ I! використання в Укршш. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.provisor.com.ua/archive/2009/Nll/padfo 119.php?partcode^36&artcode=7207
19. Указ Президента Украши № 928/2000 вщ 31 липня 2000 року «Про заходи щодо розвитку нащовально! складово! глобально! шформацшно! мереж1 Internet i забезпечеиню широкого доступу до ще! мережН в Укршт».
20. Фролов О. В., Шкодова О. Я. Дистанщйне навчання ¡ноземним мовам i йото методичш иринципи. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http: //www.nbu v. gov.ua/portal/So c_Gum/M ene dzhm ent/2008_l 0/flaro v. htm
21. Downes Stephen. Nine Rules for Good Technology. On the Horizon, № 7. 2000.
22.Doku I Reconsidering information literacy //Academic Exchange Quarterly. —2007. 11.1, 143(6). — Retrieved July 31, 2007, from http://find.galegroup.com.ezproxy.uow.edu.au.
23. Downes S. E-learning.2.0. — 2004. — Retrieved March 20, 2007, from http://www.eleammag.org/subpage.cfm?section=articles&article^29-l
24.Nipper S. Third generation distance learning and computer conferencing / In R.Mason & A.Kaye (Eds.), Mindweave: Communication, computers and distance education. — Oxford, UK: Pergamon, 1989.
25. Wilson S., Liber O., Beauvoir P., Mllligan C., Johnson M., & Sharpies P. Personal learning environments: Challenging the dominant design of educational systems. — 2006. — Retrieved March 21, 2007, from http://dspace.ou.nl/handle/1820/727
