CC BY
12
УДК 342.8 (477)
В. К. Грищук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", д-р юрид. наук, проф., академiк АНВО Украши, член-кор. НАПрН Украши
ТЕОРЕТИЧН1 КОНЦЕПТИ СУЧАСНИХ РЕФОРМАЦ1ЙНИХ
ПРОЦЕС1В В УКРА1Н1
© Грищук В. К., 2014
Розглянуто теоретичш питання щодо удосконалення полггично! системи Украши, зокрема, питання державного устрою, законотворчост ВсеукраТнського референдуму, оитнмвацм повноважень Президента Украши, структури i правових засад дiяльностi Верховно! Ради Украши, концептуальнi пiдходи до створення Кодифжацшно! Комки Украши.
Ключовi слова: державний устрiй, законотворчiсть, законодавча дiяльнiсть, виборча система.
В. К. Грищук
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ КОНЦЕПТЫ СОВРЕМЕННЫХ РЕФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В УКРАИНЕ
Рассмотрены теоретические вопросы совершенствования политической системы Украины, в частности вопросы государственного устройства, законотворчества, Всеукраинского референдума, оптимизации полномочий Президента Украины, структуры и правовых основ деятельности Верховной Рады Украины, концептуальные подходы к созданию Кодификационной Комиссии Украины.
Ключевые слова: государственное устройство, законотворчество, законодательная деятельность, избирательная система.
V. K. Hryshchuk
THEORETICAL CONCEPTS OF MODERN REFORM PROCESS IN UKRAINE
Theoretical statements as to improvement of the political system of Ukraine are considered. In addition, the question of the state order, the law making of pan-Ukrainian Referendum, the optimization of authorities of the President of Ukraine, the structure and legal principles of activity of the Verkhovna Rada of Ukraine, the conceptual approaches related to the creation of the Codification Commission of Ukraine are analyzed.
Key words: state order, lawmaking, legislation activity, election system.
Постановка проблеми. Революцм пдносп, що ввдбулася в Украшу ввдкрила TOBi можливосл для реформування полггично1 системи Украши. До того ж потрiбно констатувати складшсть полiтичноi i економiчноi ситуацii в Украт через причини суб'ективного i об'ективного характеру. У спадок ввд попередникiв новообраному Президентовi Украiни та новому Кабшету Мiнiстрiв Украiни залишилися побудованi на корупцiйно-бюрократичних засадах, неефективш економiка i державно-полiтична система суспшьства. Причому остання обставина е визначальною. Вона е iстотним, потужним гальмом реформацй економiчноi системи. Сьогоднi вже очевидно, що "косметичним ремонтом" тут не обштися, бо це шчого не змiнить. Потрiбна радикальна, системна, сутшсно-оргашзацшна i негайна реконструкцм мехашзму основних засад управлiння державою i
суспшьством. Лише такий пвдхвд дасть змогу коршним чинном ращонал!зувати уш сфери суспшьного життя, змшити долю кра!ни, вивести 11 на прогресивний шлях розвитку.
Мета дослщження - виробити оптимально-ращональш пропозици щодо реформування полггично! оргашзаци суспшьства через удосконалення конституцшного устрою Укра!ни.
Стан досл1дження. У юридичнш лггератур! окрем! питання ще! проблематики розглядають численш науков1 пращ. Однак комплексного, всеб1чного анал1зу цих проблем, ствзвучних сучасному стану виклиюв реформацшних процес1в, не здшснено. Тим бшьше, ввдсутш пропозици щодо радикально! змши полггично! оргашзаци укра!нського суспшьства з метою забезпечення його поступального, прогресивного розвитку.
Виклад основних положень. "Перезавантаження" влади не зможе, як видаеться, дати очшуваних результата, якщо воно здшснюватиметься на старих "натврадянських" правових засадах. Наприклад, нов! вибори Верховно! Ради Укра!ни проведено на старих правових нормах, що не призвело до ютотно! змши !! яюсного складу. Значна кшьюсть народних депутата попередньо! Верховно! Ради знову обрана до нового !! складу. Кр1м того, обрано багато народних депутата, яю, не надшеш яскраво вираженою проукра!нською ментальшстю.
Враховуючи причини ситуаци, що склалась, пропонуеться бачення послщовних кроюв на цьому шляху у вигляд1 таких, незвичних для широкого загалу, нестандартних концептуальних тез.
Необхщна реструктуризащя (демонопол1защя) законодавчо! влади та перехщ до законотворчого плюрал1зму створення механ1зму законодавчих р1вноваг, що слугуватиме подальшш реал!заци конституцшних принцитв народовладдя, стане додатковою гарантаю стабшьносл законодавчо! дкльносл, а отже, 1 стабшьносп влади та суспшьства. У цьому контекст! е можливим бачення трьох суб'екта законотворчостк а) Всеукра!нський референдум; б) Президент Укра!ни; в) Верховна (в можливш перспектив! - Нац!ональна, Народна) Рада Укра!ни.
Кожен з цих суб'екта може ур!вноважувати !ншого, виконуючи сво! повноваження. Очевидно, що у цьому випадку можна говорити не про президентську, парламентську, президентсько-парламентську, парламентсько-президентську республ!ку, а з врахуванням того, що буде сказано дал!, - про народну республжу. I головне - зникне можливють, коли суспшьство може стати заручником перманентно! парламентсько! кризи.
Всеукра'шський референдум. У сучасних державах п!вн!чно! частини Свропи усе част!ше використовуеться референдум як безпосереднш !нструмент народовладдя, здатний, зокрема, гармотзувати множину суспшьних штерес!в, коригуючи, ур!вноважуючи позиц!ю Верховно! Ради Укра!ни з тих чи шших суспшьно значущих питань.
Важливе значення шститут Всеукра!нського референдуму матиме також для ефективного забезпечення виконання сво!х функцш Президентом Укра!ни, Каб!нетом Мш!стр!в Укра!ни, Конституц!йним Судом Укра!ни.
Вщповщно до ст. 5 та 38 Конституци Укра'ни, Всеукра'шський референдум потр1бно над1лити законодавчими повноваженнями шляхом прийняття на Всеукра'нському референдум! закону "Про Всеукра'шський референдум в УкрашГ'.
Про оргашзащю проведення Всеукра!нського референдуму Президент видае Указ Президента Укра!ни. Верховна Рада Укра!ни приймае спец!альну постанову. А для проведення Всеукра!нського референдуму за народною тщативою необх!дна ввдповвдна кшьюсть п!дпис!в громадян ! ршення Центрально! виборчо! ком!с!!. Прийнят! на Всеукра!нському референдум! закони доцшьно тдписувати Президентов! Укра!ни та Голов! Центрально! виборчо! Ком!си.
Ц! закони повинш мати статус Конституц1йних закошв, надшених найвищою юридичною силою в !ерархй закон!в. З врахуванням необх!дност! лопчно-послщовного п1дходу щодо прийняття Конституц1йних закошв, до першочергових, якщо йти за максимумом бажаного, можна зарахувати так! з них: 1) "Про владу в Укра!ш"; 2) "Про Президента Укра!ни"; 3) "Про Народт Збори Укра!ни"; 4) "Про Верховну Раду Укра!'ни"; 5) "Про Державну Кодифшацшну
Комiсiю Укра'ни"; 6) "Про Кабiнет Мтс^в Укра'ни"; 7) "Про суд i судiвництво в Укра'ш"; 8) "Про органи охорони правопорядку в Украiнi"; 9) "Про оборону Украiни"; 10) "Про м1сцеве самоврядування в Укра'ш"; 11) "Про вибори в Укра'ш"; 12) "Про правотворчiсть в Укра'ш".
Власне через Конституцiйнi закони народ як носш суверенiтету i едине джерело влади може визначати принципи оргашзацй того чи iншого органу, надшити його вiдповiдною компетенцiею, повноваженнями, визначати процедурт питання певного виду дмльносп, якi нiхто, крiм нього, цих засад не зможе змшити.
Конститущя УкраТ'ни. Теоретично, в правовому пол1, Конституц1я Украiни може бути прийнята:
1. ВсеукраТнським референдумом. Варiант прийняття Конституцй Украши на Всеукрашському референдумi е найвигщнииим. В1н забезпечить найвищу и юридичну силу. У цьому випадку, вочевидь, немае необхвдносп в наявностi надто широкого шституту Конституцшних Закошв. Верховна Рада Украши в такий спосiб не зможе вносити змши до Конституцй Украши, що також може забезпечити й ввдносну стабiльнiсть, а отже, i стабiльнiсть та ефективнiсть системи влади, стабшьтсть i керованiсть полпично'' ситуацй в державi загалом.
2. Верховною Радою УкраТни. За такого пвдходу, Конституцм Украiни мае вiдповiдати названим вище Конституцiйним Законам, як найвищоi юридичноi сили законам, оскшьки вони прийнят безпосередньо народом. У цьому варiантi Конституцiя УкраТни матиме другу за значущктю юридичну силу в системi нормативних актiв держави. Змши та доповнення до Конституцшних Закотв, зрозумiло, можливо буде вносити лише через Всеукра'нський референдум. Верховна Рада Украши, як уже зазначалося, не матиме такого права, що сприятиме ввдноснш стабшьносл Конституцшних Закотв, а отже, 1 стабшьносл та ефективносл системи влади, стабшьносл полгтично' ситуацй' в держав1 загалом.
Закон "Про референдум в УкраТ'ш" мае легал1зувати законодавчу владу народу. Не Верховна Рада Украши мае визначати законодавч1 1 владш повноваження ус1х гшок державноi влади. Народ як суверен, едине джерело державно'' влади, уповноважений визначати у названих вище Конституцшних Законах, чи ввдразу у Конституцй Укра'ни усi принципи оргашзацй системи оргашв влади в держав^ Т'х повноваження, насамперед також повноваження Верховноi Ради Укра'ни. Такий пвдхвд, як уже зазначалося, уможливить стабшзувати правове регулювання на цьому найвищому р1вш, чгтко виробити меж1 законодавчих повноважень названих вище трьох суб'ектгв законотворчоi дкльносл, а ввдтак 1 нормал1зувати суспшьне життя загалом, запобйти колапсу влади в умовах можливо' парламентсько' кризи.
Скептики твердять, що народ шбито нездатний приймати закони, йому важко роз1братися у складних хитросплетшнях мехашзму правового регулювання, але те саме можна сказати 1 про Верховну Раду Украши, де майже немае квал1ф1кованих депутата-юриста. Друге, а чи потр1бно в Конституцшних Законах чи Конституцй' виписувати найдр1бтш1 детал1 правового регулювання? Очевидно, що т. У них мають м1ститися зрозумш для ус1х принципи регулювання тих чи шших суспшьних ввдносин. Трете, а чи справд1 народ перебувае у такому сташ? Його штелектуальний державницький потенщал, як засввдчив Майдан, достатньо високий. I ще одне - потр1бен спещальний державний орган - Кодифжацшна Ком1с1я Украши (див. дал1), яка була б здатна розробляти зрозумш 1 як1ст закони, що, без сумшву, сприятиме усуненню суперечностей та прогалин у правовому регулюванш, посиленню ефективносп державно' влади на шляху реформацшних процес1в.
Президент Украши. Президентов' Укра'ни, як уже зазначалось, необхвдно надати право видання указу про призначення Всеукра'нського референдуму.
За Президентом Украши необхвдно залишити право внесення до Верховно' Ради Укра'ни проекта закошв Укра'ни, як1 повинш бути розглянуп у першочерговому порядку впродовж одного ТТ робочого тижня.
Президента Украши потр1бно, в умовах можливо' парламентсько'' кризи, надшити правом видання указ1в, як1 регулюватимуть питання у певн1й сфер1 суспшьних в1дносин, за винятком питань, регулювання яких зараховано до компетенцй Всеукра'нського референдуму. Ц1 Укази
Президента Укра!ни мають дмти до того часу, поки Верховна Рада Укра!ни не прийме закон з цього питання 1 коли вш набуде чинности Це забезпечить безперервшсть законодавчого процесу, оператившсть реагування законодавчо! влади на назрш шгереси 1 потреби суспшьного розвитку, а отже, 1 ефектившсть реформацшних процешв.
Так укази Президент Укра!ни повинен мати право видавати також у тому випадку, коли виявиться, що дмльшсть Верховно! Ради Укра!ни буде заблокована. Сусшльш процеси в ситуащях можливоТ парламентськоТ кризи повинн1 розвиватися у правовому пол1, яке забезпечить Президент УкраТни.
Президент Укра!ни, як уже зазначалося, мае шдписувати закони Укра!ни, прийнят Всеукра!нським референдумом, Верховною Радою Укра!ни. У випадках, коли прийнятий Верховною Радою Укра!ни закон не в!дпов!датиме чи суперечитиме Конституц1йному Законов!, Конституци Укра!ни, мшнародному праву, або коли вш мгститиме гстотт прогалини у правовому регулювант чи суперечлив1 положення, Президент Укра!ни вщмовляе у його подальшому розгляду.
Вар1ант. Президент надсилае цей закон до Державно! Кодифшацшно! комки для висновку щодо ввдповвдносп прийнятого Верховною Радою закону Конституцшному законов!, Конституци Укра!ни, м1жнародному праву, правилам законодавчо! техшки. За наявносп вищезгаданих невщповщностей та суперечностей, викладених у висновку Державно! Кодифшацшно! Комки, Президент повертае такий закон разом з цим висновком до Верховно! Ради для доопрацювання ! подальшого розгляду.
Отже, у раз! запровадження вищенаведених принцитв, Президент матиме реальш можливосл для забезпечення безперервносл ! ефективносл законотворчого процесу з метою оперативного правового реагування на виклики прогресивного розвитку держави ! суспшьства.
Верховна Рада УкраТни. В 1нтернет! та !нших засобах масово! комушкаци, в наукових джерелах висловлено чимало ютотних претенз!й до оргашзаци та дмльносп Верховно! Ради Укра!ни. Зокрема, що вона: а) е необгрунтовано великою за чисельшстю, а кошти держави в умовах кризових явищ обмежен!. У США, наприклад, на 314 млн населення 435 ошб - у Палат! представниюв та 100 ос!б - у Сенат!. У Росшськш Федерацй на бшьш н!ж 143 млн населення 450 ос!б у Державнш Дум! та 166 ос!б - у Рад! Федерацй. Федеративна Республша Шмеччина - 622 особи в Бундестаз! та 69 ос!б - у Бундесрат! за чисельносл населення 83 мшьйони. "Переб1р" к1лькост1 депутат1в в УкраТш на 46 млн (?) населення очевидний, не кажучи вже про фактор фшансово! спроможност! укра!нсько! держави; б) д!е не оперативно в час!, маючи надм!рно забюрократизовану процедуру прийняття закошв, - кшька !х читань, а тому законодавство нервдко в!дстае в!д потреб розвитку суспшьства; в) е непрофесшною за яюсним складом народних депутата - ввдсутшсть, як правило, належно! юридично! осв!ти, профес!йного досв!ду застосування права, високих моральних якостей; г) використовуеться окремими народними депутатами як "схованка" в!д можливих пересл!дувань за протиправну дмльшсть; д) е окремим народним депутатам надшним щитом для збереження ! примноження майнових статюв, нер!дко набутих нечесним чи незаконним шляхом; е) за морально-етичною поведшкою окремих народних депутат!в, як гад час проведення зас!дань Верховно! Ради, так ! поза !"! межами, не ввдповвдае цив!л!зован!й уяв! про орган державно! влади, тим бшьше законодавчий; е) мае низький р!вень учасп багатьох народних депутат!в в робот! Верховно! Ради; ж) перетворилася в пол!гико-економ!чний клуб "за шгересами", де переважае пол1тична демагог1я; з) мае в своему склад! "в1чних" депутата, як! обиралися до Верховно! Ради багаторазово, а ефекту вщ !хньо! роботи не видно; и) фактично вщмежувалася вщ народу через прийняте нею ж законодавство. Народ не мае реально! можливосп впливати як на обраних ним народних депутата, так ! на дмльшсть Верховно! Ради загалом; 1) перюдично "впадае в кризовий стан". Виникае питання: Чому за все це повинен платити народ та ще й в умовах, коли не вистачае кошта на елементарш потреби життя людини: медичне обслуговування! освпу?
Отже, сьогодш вже немае сумшву, що Верховна Рада Укра!ни в наявному орган!зац!йному к1льк!сно-як!сному вар!ант! е малокомпетентним, гром!здким, запол!тизованим, непрофесшним, неоперативним, суперечливим у сво!х дмх, невиправдано дорогим ! малоефективним органом
держави. Через це вона нервдко гальмуе прогресивний розвиток усього суспшьства. Отже, сама щея парламентаризму, в особi такого варiанта Верховно!' Ради Украши у такому ïï кшьюсно-яюсному складi, а також з таким правовим статусом, формами i методами дмльносл, як справедливо вбачаеться, виявилася значною м1рою скомпрометованою.
Сьогоднi правове становище Верховноï Ради Украïни гшербол1зоване, перебшьшене самою Верховною Радою Украши - "своя рука - Владика". Вона необгрунтовано дом1нуе над шшими гшками влади. Розпод1л повноважень м1ж ними в такий спосiб розбалансований. Глки влади мають бути р1вноправними у джерел1 лег1тимност1 сво'1'х повноважень, яю вони повиннi отримати безпосередньо ввд нос!я суверенiтету i единого джерела влади - народу через Конституцшш Закони або через Конституцию Украши. Отже, вони повинш мати партнерськ ввдносини, а не за принципом "старшого брата". Ввдмшшсть мiж ними - лише за функщональними повноваженнями - кожна виконуе свою дшянку роботи.
Верховна Рада Украши не повинна мати права надшяти саму себе, а, особливо, шш1 гшки влади владними повноваженнями, визначати свш i ïхнiй правовий статус. Ниш фактично iншi г1лки влади певною м1рою залежн1 в1д Верховно!' Ради Украши. Вона е шби домшуючим центром влади, що суперечить засадам подшу влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Владш параметри Верховно!' Ради Укра'ни, враховуючи вищенаведене, сл1д ур1вноважити, оптим1зувати до розумних меж, внаслвдок чого вона не зможе приймати закони всупереч Конституцшним Законам i Конституцiï Украши. Якщо Конституцм Украши буде прийнята Всеукрашським референдумом, то Верховна Рада Украши, як уже зазначалося, також не матиме права вносити до œï змши. Це значною мiрою вплине на забезпечення стабшьносл конституцшних принцишв правового регулювання, а отже, стабшьносл системи влади, пвдвищить ïï ефектившсть, забезпечить стабiльнiсть суспiльноï ситуацiï, а в подсумку - ефективнiсть реформацшних процесiв.
Через Всеукрашський референдум потрiбно вирiшити такi органiзацiйно-правовi питання забезпечення якост1 законодавчо!" роботи Верховноï Ради Украши:
1) про вщхвд вщ системи вибор1в депутатiв "у сггках" (гуртом) за парт1йними списками чи то вщкритими, чи то закритими. Запропонована система партшних виборiв скомпрометувала себе через корупцiю, кумiвство, продаж мюць у Верховнiй Радi Украши (за мюце у списку), подкуп виборцiв та iнших ганебних вчинюв. Як показала практика, партiï включали до своïх спискiв не завжди тих, хто становить штелектуальний потенщал Украши, i може забезпечити високу яюсть законодавства. Виявилося, що попри демагопчш запевнення про полггичну ввдповвдальшсть партш, вони реально н1 за що не вщповщають.
Крiм того, парти, якi становлять десь 4-5 % ввд чисельносл украïнського населення (нервдко 1х чисельнiсть е "дута"), фактично узурпували владу, що е грубим порушенням засад демократiï. Вихщ 1з ситуацй' - партй' мають висувати сво'1'х кандидат1в у виборчих округах, на р1вш з шшими суб'ектами виборчого процесу, i власне там доводити яюсш переваги свого кандидата. Думаемо, що це треба врахувати у законодавствi про вибори;
2) про запровадження виборчих ценз1в до кандидата у депутати (освгга, вiк, практичний стаж роботи, суспшьно-моральна характеристика, вiдсутнiсть притягнення до кримiнальноï вiдповiдальностi за умиснi злочини, кшьюсть разiв обрання депутатом Верховноï Ради Украши. Таю цензи широко використовуються у багатьох штатах США та в шших державах;
3) про кшьккний склад Верховно!' Ради Украши: 450, 300 чи 150 народних депутата. Можна з впевнешстю сказати, що народ проголосуе за ïï склад зi 150 народних депутата. Тобто по шкть народних депутат1в вщ кожноТ адмшктративно-територ1ально'1 одиниц1 (области АР Крим);
4) про роботу депутат1в на пост1йн1й оплатн1й основ! чи у сесшному порядку i на безоплатнш основi, як це було за чашв УРСР. Ввдповвдь Всеукрашського референдуму на це питання також не важко спрогнозувати;
5) чи мае користуватися народний депутат правом недоторканост1? Питання контраверсiйне, але ввдповвдь бшьшосп народу за пвдсумками Всеукрашського референдуму буде, очевидно, негативною;
6) скшьки раз1в одна й та сама особа може обиратися до Верховно!" Ради Украши?
Очевидно, що, як i Президент Украши, - не бшьше двох pa3iB, що може пвдтвердити Всеукрашський референдум.
Враховуючи вищенаведене, на згаданий Всеукрашський референдум можна запропонувати, зокрема, такi питання:
1. Чи вважаете Ви, що Всеукрашський референдум мае бути найвищим законодавчим органом Украши, i що закони, як прийнятi ним, повинт мати найвищу юридичну силу:
а) так; б) т.
2. Хто, на Вашу думку, повинен мати право шщдавати Всеукрашський референдум:
Президент Украши; Верховна Рада Украши - не менше як 2/3 голосами ввд ïï складу;
Президент Украши; Центральна виборча комЫя.
3. Хто, на Вашу думку, мае пвдписувати закон, прийнятий Всеукрашським референдумом:
Президент Украши i Голова Центральноï виборчоï комiсiï;
Голова Центрально!' виборчо!' комiсiï.
4. Чи вважаете Ви, що Верховна Рада Украши мае складатися з двох палат: Палати представниюв i Сенату:
а) так; б) т.
5. Яким, на Вашу думку, мае бути кшьюсний склад Верховноï Ради Украши:
150 народних депутата;
300 народних депутата;
450 народних депутата.
6. Скшьки разiв, на Вашу думку, одна i та сама особа може обиратися народним депутатом:
1 раз;
2 рази;
без обмеження кшькосп разiв.
7. Чи згвдт Ви з тим, що кожна адмтстративна область i Автономна Республша Крим Украши мае бути представлена в обох палатах Верховноï Ради однаковою кшьюстю народних депутата:
а) так; б) т.
8. Чи згвдш Ви з тим, що кандидатом у народт депутати до Верховноï Ради Украши може бути лише громадянин Украши, який постшно проживае на територи Украши:
упродовж остантх 20 роюв;
упродовж останшх 25 роюв.
9. Чи вважаете Ви, що кандидатом у народт депутати до Верхньоï Палати Верховноï Ради Украши (Сенату) може обиратися лише громадянин Украши, який мае вищу юридичну освпу i не менше 15 роив правозастосовноï практики чи науковоï роботи:
а) так; б) т.
10. Чи вважаете Ви, що кандидатом у народт депутати до Нижньоï Палати представниюв Верховноï Ради Украши (Палати представниюв) може обиратися лише громадянин Украши, який мае вищу юридичну освггу i не менше 15 роюв правозастосовноï практики чи науковоï роботи:
а) так; б) т.
11. Чи згвдт Ви з тим, що кандидатом у народт депутати до Верховноï Ради Украши не може бути громадянин Украши, який притягався до кримiнальноï ввдповвдальносп за умист злочини:
а) так; б) т.
12. Чи вважаете Ви, що вибори до Верховноï Ради Украши за партшними списками е недоцшьними, що парти повинт висувати сво1х кандидата у депутати безпосередньо у виборчих округах i там боротися за голоси виборщв:
а) так; б) т.
13. Який орган держави, на Вашу думку, мае приймати Конститущю Украши i вносити до ^ï
змши:
Всеукрашський референдум;
Верховна Рада Украши;
14. Як, на Вашу думку, повинен працювати у Верховнш Радi Украши народний депутат:
лише пвд час сесш Верховноï Ради Украши, а в шший час - у виборчому окрузГ;
постшно у Верховнш Радi Украши.
15. На яких фiнансових засадах мае здiйснюватись дмльшсть народного депутата:
на безоплатнiй основу за винятком витрат, пов'язаних з участю у сесмх Верховноï Ради Украши;
на оплатнш основГ усiеï депутатськоï дмльносп.
16. Чи мае, на Вашу думку, народний депутат користуватися правом депутат^^ недоторканостi, а також ввдповвдними соцiальними пшьгами:
а) так; б) т.
Забезпечення якоси, системностi i узгодженостi з чинним законодавством проекпв законодавчих актiв, що виносяться на розгляд Верховнш Радi Украши. Сьогодт склалася парадоксальна ситуацм, за якоï в державi ввдсутнш единий орган, який би готував проекти законiв, та вiдповiдав за 1хню яюсть. Щ проекти готують уш - "кому не лшь", або тг "кому дуже потрiбно". Найчастше ця ноша падае на Кабшет МшктрГв, чи на пвдпорядковаш йому мтстерства, що не е 1хшм функщональним завданням. Та й фахГвщв з юридичною освгтою найвищого наукового рГвня там немае. КрГм того, наслвдком такоï ситуацiï е так званий, "вщомчий" пiдхiд, коли ведомство намагаеться нав'язати свое, нередко спонтанне, необгрунтоване, суб'ективне, суперечливе бачення правового врегулювання суспшьних ввдносин i не завжди на користь громадян.
Часто окриленi "голим ентузiазмом", функщю пвдготовки законопроекта виконують народт депутати, котрГ, як правило, або взагалГ не мають юридичноï освгти, або, якщо окремГ з них i мають цю освпу, то не найвищого наукового рГвня. У народГ правильно кажуть, що на "голому ентузiазмi", без належного iнтелекту не по'деш, а якщо й по'деш, то не далеко. Зввдси й яюсть закошв прямо залежить ввд якосл Верховноï Ради Украши, народних депутата. Тому й не випадково "маемо те, що маемо" - часто низь^ якосп, суперечливе, неефективне, заполггазоване, нервдко прийняте в штересах економшо-полггачних клашв законодавство, яке школи викликае ввдомГ сощальш конфлшти, гальмуе сощальний розвиток.
1сторичний досввд дае пвдстави стверджувати, що достатньо високий рГвень якосл закошв може бути забезпечений Державною Кодифжацшною Комiсiею. Найважливiшi концептуальнi пiдходи до розумiння ролi Державно!" КодифжацшноТ' Комки Украши:
1. Державна Кодифшацшна Комюм Украши - единий державний орган, який мае бути надшений повноваженнями щодо розроблення законопроектов для ïx розгляду на Всеукрашському референдумГ чи у Верховнш РадГ Украши.
2. Державна Кодифшацшна Комюм Украши утворюеться Президентом Украши.
3. Державна Кодифшацшна КомГшя Украши утворюеться у складi 40-50 державних кодиф1катор1в.
4. Державним кодифiкатором може бути особа не молодша, ввд 40 роюв, яка е: громадянином Украши не менше 20 роив, вшьно володГе державною мовою, не притягалася до кримiнальноï ввдповвдальносп за вчинення умисного злочину, мае позитивну моральну поведшку, мае науковий стутнь доктора юридичних наук та вчене звання профессора.
5. Рiвень сощально-побутового забезпечення державних кодифшаторГв та гаранти ïx дмльносп мають бути на рГвш тепершнього забезпечення народних депутата.
6. Державна Кодифшацшна Комюм Украши дiе на пiдставi закону Украши "Про Державну Кодифшацшну Комгаю Украши", який приймаеться на Всеукрашському референдума Це надшно убезпечить ïï ввд можливого деструктивного впливу з боку Верxовноï Ради Украши, уможливить розробляти проекти закошв, необхвдних для держави, а не "на замовлення" економшо-полггачних сил, що наявш у складГ Верxовноï Ради Украши чи за його межами.
7. Державна Кодифшацшна КомГшя Украши повинна здшснювати свою роботу ввдповвдно до перспективного "Плану кодифшаци законодавства Украши", який складаеться на 5-10 роюв i затверджуеться Президентом Украши.
Право шщшвання перед Державною Кодифшацшною Ком1с1ею Укра'ни питання про розроблення вщповщних змiн до чинного законодавства повинш мати: Президент Укра'ни, Верховна Рада Укра'ни, Кабшет Мiнiстрiв Укра'ни, Уповноважений Верховно' Ради Укра'ни з прав людини, Конституцшний Суд Укра'ни, Верховний Суд Укра'ни, Нащональна академ1я правових наук Укра'ни.
8. Розроблений Державною Кодифшацшною Ком1с1ею Укра'ни проект закону разом з висновком Нащонально' академй правових наук Укра'ни мае подаватися Президентов! Укра'ни, який виршуе питання про його винесення на Всеукра'нський референдум чи на розгляд Верховно' Ради Укра'ни.
Президент УкраТ'ни мае право повернути проект закону на доопрацювання з1 сво'ми зауваженнями до Державно' Кодифшацшно' Ком1сй Укра'ни.
9. Депутати Верховно' Ради Укра'ни, розглядаючи внесений Президентом Укра'ни закон, пропонують сво'' змiни до нього. Так1 пропозицй зм1н у концентрованому вигляд1 направляються Головою Верховно'' Ради Укра'ни до Державно'' Кодифшацшно'' Комгсй Укра'ни для "х розгляду по суп.
У разi в1дмови Державною Кодифшацшною Ком1с1ею Укра'ни щодо врахування ввдповвдно' пропозицй зм1ни законопроекту, вона не може бути внесена повторно на н розгляд.
10. Р1шення Державно' Кодифшацшно' Ком1сй Укра'ни не можуть бути оскаржен в судовому порядку.
11. Державна Кодифшацшна Ком1с1я Укра'ни не проводить офщшного розгляду скарг, звернень та подань тощо.
Концептуальш п1дходи правового врегулювання щодо розроблюваних Державною Кодифшацшною Ком1с1ею Укра'ни, згвдно з "Планом кодиф1кац1й законодавства Укра'ни" (варiант: "Плану законодавчих роб1т"), проект1в закон1в можуть iнiцiюватися: 1) за дорученням Президента Укра'ни; 2) за поданням Голови Верховно' Ради Укра'ни, Уповноваженого Верховно'' Рада Укра'ни з прав людини, прем'ер-мш1стра Укра'ни, Голови Конституцшного Суду Укра'ни, Голови Верховного Суду Укра'ни, Генерального прокурора Укра'ни, Нащонально' академй правових наук Укра'ни.
Державний устрш. Основш концептуальш шдходи до його вдосконалення:
а) категоричне заперечення вде' федерал1зацй Укра'ни;
б) укрупнення адмш1стративних одиниць. Як в1домо, р1вень бюрократизму 1 корупц1' прямо пропорцшний до кшькост державних чиновник1в 1 обернено пропорц1йний до можливостей держави забезпечити ефективний контроль за 'х дмльшстю. Вих1д - скоротити кшьюсть чиновник1в до розумних меж. Цьому може допомогти:
1) лжвщащя областей, об'еднання кшькох областей в край, наприклад: Волинський край, Галицький край, Подшьський край, Буковинський край, Русинський край, Тавршський край, Кримський край, Полянський край, Шахтарський край, Степовий край, з розумно чисельним штатом чиновник1в;
За час1в УНР була розроблена реформа подшу Укра'ни на Земл1. Ус1 матер1али е в центральному державному арх1в1 Укра'ни. Вони можуть бути цшавими 1 корисними в частит обгрунтування тако'' реформи;
2) л1кв1дац1я райошв через 'х укрупнення 1 утворення повтв на територ1' кожного краю -один повгт з трьох-чотирьох райошв з розумно чисельним штатом чиновник1в;
3) лiквiдацiя сiльрад i утворення волостей - одна волость з п'яти сшьрад з розумно чисельним штатом чиновник1в;
4) запровадження в кожному сел1 виборно'' посади сшьського голови або старости, який д1е на безоплатн1й основ1;
в) якщо вже насправд1 економити грош1 бюджету, то доцшьно, зд1йснити скорочення клькост надуманих мiнiстерств i рвних державних комгге^в, ефективн1сть роботи яких, м'яко кажучи, сумн1вна, бо 'х вплив на розвиток суспшьних процес1в нмкий, а затрати з Державного бюджету довол1 вагом1. Сл1д погодитись, що в умовах гострого дефщиту бюджетних кошт1в треба економити. Лог1ка пвдказуе, що в таких умовах можна, наприклад, дозволити в Укршш наявшсть
таких мшктерств: Мтстерство економiки, Мiнiстерство освгги (але не науки, бо наука не сприймае команд, вона в систем! Академй' наук Украши); Мтстерство оборони; Мтстерство внутршшх справ; Мтстерство закордонних справ; Мiнiстерство охорони здоров'я. Усi iншi мiнiстерства лiквiдувати. Очевидною, е також необхвдшсть скорочення чисельносл штату мiнiстерств до розумних меж.
Сьогодш, вочевидь, пiсля проведення приватизаци змiни полiтичних прiоритетiв проведенi на користь людей i настав час лшввдувати вищенаведеш рудименти тотального контролю за громадянами i територмми, що успадковаш вiд командно-адмiнiстративноï системи СРСР. Змшився час, змiнилися суть та функци влади, i тому потреба в них ввдпала. Необхiдно широко розвивати мюцеве самоуправлiння на безоплатнш основi.
Висновки. Отже, здiйснення вищезапропонованих реформ дасть змогу iстотно скоротити витрати на утримання державного апарату, знизити поширення бюрократизму i корупци.
Окреслет вище окремi тези-думки е результатом роздушв автора, як правознавця, про наболше. Окремi з них, звичайно, "щдцрт" певною мiрою полггичною ситуацiею останнiх мiсяцiв в Украпп. I ще одне - не уш вони можуть бути виршет одночасно. Фiлософськi категорiï часу i простору, як ведомо, оминути не можна. Ведомо ще з часш Римськоï !мперй, що: "Periculum in mora" - "зволшання на смерть подiбне", хоча з iншого боку, - "Festina lente" - "стши повшьно". Треба знайти мiж ними "золоту середину".
Хотшося б, щоб щ тези-думки стали предметом поглибленого, творчого осмислення защкавлених осiб i державних структур та сприяли активiзацiï вiдповiдноï державотворчоï дiяльностi.
