CC BY
24
В/кгор/я ГАЙДЕНКО
ГЕНДЕРНА ОСВ1ТА ДЛЯ М1НЛИВОГО СВ1ТУ
Устаттгрозглядаеться гендерна освтшяк необидна складова освти за умов мшивостг сощуму. Показуеться мпогийстська оргентащя ттелектуалъно/ ¿стори людства на приклад! ¡стори фтософи. Спираючись на соцюлогтш та статистичш дат, обгрунтовуеться патршрхатна спрямовашсть сучасного укртнського суспшъства, змта якого частково можлива саме через гендерну освту як практику свободы.
Гендерним стущям, гендернш освт, гендернш педагопщ вже присвячено нимало праць. Тому зачисть дескриптивного пщходу до 1х тлумачення в данш статп пропонуеться проблематизуючий — наскшьки актуальна та релевантна гендерна освгга в цшому для розумшня штелектуаль н оТ ¡сторГ) людства, зокрема, в контекста сошальних реалш сучасно! Украши.
Тендер, педагопка, осв1та
Вперше термш «гендер» був запропонований американським психоаналитиком Робертом Столлером у пращ «Стать \ гендер: про розвиток мужносп та жшочностЬ> (1968), а шзшше фемшютськими теоретиками (Г. Рабш, Р. Унгер, А. Р1ч та ш.) був введений у науковий об1г. Гендер означав сощальну стать ¡з притаманними 1й особливостями поведшки, мислення, що в цшому визначають сощально-рольовий статус людини. Безперечно, гендерш студи набули розвитку пщ впливом фемш1зму як критично! теори щодо патр!архатного порядку свпу, засадою якого е дискримшащя жшок. Гендерш дослщження в 1х сучасному вигляд1 — це експлоращя й шших форм експлуатацп та нер1вноеп (расизму, класизму, ейджизму), поеднуючи ¡нтереси фемшютських та п остко л он! ал ь н и х (транс наш о нальних) студш.
На початку статп були зазначеш три освггш складов! — дослщження, педагопка, освгга. Спробуемо 1х конкретизувати. Гендерш студи виступають м1ждисциплшарною дослщницькою базою, що грунтуеться на постнекла-сичшй методологи (сощальний конструкпшзм, когштивна соцюлопя, етно-методолопя, сощальна та культурна антрополопя, критична, гранична та фемшютська педагопки та ш.) \ забезпечують рпш галуз! наукового знания
шсайтами щодо гендерних дискримшацшних практик та можпивостей Ьшього викоршювання. Гендерна педагогша, як досить нова галузь в рамках гендерних дослщжень, розкривае сутнють та завдання тендерного виховання, його вплив на особистють. Гендерна oceima може бути визначена як просв1тницька д1яльшсть у напрямку спростування юнуючих статево-гендерних стереотитв, розвитку критичного ставлення до свгту та зростання свщомосп. У цьому ceHci найважл и вi шо ю ознакою стае ор1ентащя ocBiTHboro процесу на д1ю — сощальну зм1ну, мета яко! — покращення умов життя «маргшал1зованих» суб' екпв, тобто тих, хто не мав реального права голосу за доби панування про-свггницьких щеашв рашоналпму, прогресу, емансипаци. Саме в такому зна-ченш — осв™ як практики свободи — й буде розглядатися гендерна освгга.
Висхщна щея тендерного анашзу — ел1мшащя naTpiapxaTHoro устрою свгту, виявлення його впливу на сощал1защю жшок та чоловшв i пошук шля-xiB для встановлення гендерноТ демократ.
Виправдовування тендерного розподшу пращ ретельно здшснювалося упродовж ¡нтелактуально! icTopi'f людства — вщ псевдонаукових пояснень гендерних вщмшностей (анатом1я, нейроф1зюлопя, ендокринолопя) до табу на вищу освггу для жшок. Тому naTpiapxaT розглядаеться як одна з форм м1зогши (Е. Гросц), як система, що пщкорюе та пригшчуе ¡нтереси жшок (та ¡нших меншин) [ 1 ]. А фшософсыа м1ркування про вториннють жшочо! стаи з1грали неабияку роль у пщтримщ патр1архатного свпотляду.
М1зопшя як «осв1тня» стратепя ¡стори ф1 лософи
Сексистсьы та андроцентристсыа упередження пронизують бшышсть фшософських учень про людину, мораль, право, державу. Так, А. Шопенгауер пише, «при створенш ддвчат природа ор1ентувалася нате, що в драматурпчному ceHci називаеться трюкучим ефектом... природа забезпечила жшку, як i будь-яку ¡ншу icTOTy i"i стаи, зброею i знаряддями, яи 1й необхщш для забезпечення И юнування... Бона, радше, вщркзняеться духовною короткозорютю: и штугтивний (такий, що безпосередньо сприймае) розум гостро бачить поблизу, та мае тюний Kpyro3ip, до якого не входить вщцалене» [3,626—627]. Шмецьким фшософом цшком заперечуеться жшоча здабшсть до будь-яких умовивод1в, оскшьки жшочш стал притаманний »бщно вщм1ряний розум» [там само].
]УНзогшютський гпдхщ С. К'еркегорадо виправдання малозначносп жшо-чо1 стал позбавляе думки фшософа будь-яко! лопки. У робот1 «Пир» вш пише, що стан «буття» жшкою викликае тай вщчуггя дискомфорту i складносп, що не може бути виражений шяким предикатом; нещастя жшки нав1ть не в тому, що вона менш значна, шжчоловш, а в тому, що вона школи не ддзнаеться Hi про вищесказане, Hi про те, що вона насправд1 е, через приналежшсть до свое1стат1 [2, 177].
Жшки зазвичай або виключеш з розгляду, або 1х суть редукована до функщй:
— дружини («Призначення д1вчини полягае ¡стотно лише у шлюбЬ> [4, 214-215]);
— плотського бупя, матер1альносп, сексуального об'екту («Щастя чоловжа називаеться: я хочу. Щастя жшки: вш хоче» [5,54], «У житп чоловжа i жшки стать як така вщграе далеко не однакову роль. Самець е самцем лише в певш хвилини, самка залишаеться самкою на все житгя, у всякому випадку Bci роки свое! молодосп» [6, 550]);
— материнства, репродукцп, плодючосп, природи («Вона |жшка] вщбу-вае обов'язок житгя не дшсним, а пасивним чином: муками полопв, турботами про датей, пщлеппстю чоловжу... Вона не створена для вищих страждань, радопцв i могутнього прояву сил; житгя п повинне протжати спокшшше, не-значно i м'якше, шж життя чоловжа... » [3, 625—626]).
1з поняттям сексизму пов'язане таке поняття, як андроцентризм — установка вважати чоловжа тотожним всьому виду Homo Sapiens. Ажшка у такому pa3i виступае вщхиленням вщ норми, «цей № 2 людського роду» [3, 633], дев1ащя, певний специф1чний р1зновид Homo Sapiens. «Вони |жшки] суть sexus sequior, друга стать, що в ycix вщношеннях нижче сто'йъ... Подшивши людський рщ на дв1 половини, природа провела розмежувальну лшпо не по самш середин!, при всш полярносп вщмшшстъ мгж позитивним i негативним полюсами не тшьки яысна, але в той же час i кшыасна» [3, 632].
На думку фемшютськихавтс^в, фiлocoфiя, наука i знания взагагп створю-валися з «чолов1чою перспективою». Якнаприклад, упатристищ — вщмовив-шися вщ свого ила (тобто джерела xori i насолоди), переставыш бути самою собою , вона допускаеться до ютинного знания, за словами батька церкви Амвро^: «Доки жшка призначена для д i то н ар од ж ен н я, вона вщмшна вщ чоловжа — як тшо вщмшне вщ душ1. Але яьоцо вона бажае служити Христу бшьш, н1ж свгтсда, вона перестае бути жшкою i може бути названа чоловжом» [7, 398].
Згщно з бшышстю антрополопчних концепщй, людина виступае як духовна, розумна ютота, основними штелектуальними характеристиками яко1 е аналггичшсть i рашональшсть. Самостверджувалася людина за допо-могою активно! д!яльносп: пщкорення, освоения, захоплення, володшня («Чоловж прагне у всьому до безпосереднього володарювання над речами або за допомогою того, що зрозум!е, або подолання i засвоення !х» [3, 632]), тобто ним керувало неодмшне бажання перемоги, досягнення мети за будь-яку щну. Душевш якосп людини не вщр1знялися гуманним змютом — сшвчуттям, турботою, сшвпереживанням, анавпаки, агресивнють, жорсто-ысть, домшантнють, спрага володарювати складали суть «людини».
Перераховаш вище якосп фемшюти бшыпою Miporo вважаютъ властивими чолов1чш половин! людства. KpiM того, що характеристики «людини» мали маскулшне забарвлення: людство виступало «чоловжом», д1яло вщ його ¡меш i тривалий час описувалося в термшах «чоловж» i «вш», що дуже ясьфаво виражене в англшськш MOBi: man (чоловж) i man (людина). А жшка в той час стояла «на прочпжному ступеш м1ж дитиною i чоловжом, який i е власне людиною» [3,626].
Жлнка вважалася HocieM ¡ррацюнального, емоцшного i плотського, тобто тим, що абсолютно не вщповщало щеалам ращональносп. «... Перша стать [чо-лов1ча| — е зовш сильний i д!яльний первень, друга [жшоча] — пасивний i суб'ективний» [4, 215]. Суть жшки звичайно редукувалася до нижчого, при-родшшого, rpixoBHoro, тому, що притлумлюе свпло розуму. Виключення
жшки 31' сфер культурного житгя, фжсащя знания про людину на чолов1чих характеристиках, домшування маскулшних щншсних ор1ентацш, — все це сприяло формуванню одноб1чного, патр1архатного бачення свггу.
Патр1архат та тендер у цифрах
Яким же чином патр1архатне мислення втипоеться в повсякденнш реаль-носи? Для обГрунтування думки щодо патр1архатносп сучасного суспшьства звернемося до, так би мовити, «гендеру в цифрах». Критика патр1архатного устрою конструюеться навколо його провщних структур — ведения домаш-нього господарства, сексуальшсть, культура, насильство I держава.
Загалом, заданими ООН, 49,7 % свггового населения — жшки (3 132 342 ООО жшок та 3 169 122 ООО чоловшв) [8]. Гендерний розподш ресурав тадоходав складае таку картину:
— жшки виконують 2/3 вс1е! робота в свт;
— жшки заробляють 1/10 частин всього доходу;
— жшки складають 2/3 вах неграмотних у свт;
— жшки володпоть менш шж 1/100 вс1е! свггово! власносп.
Даш культурно! антропологи виявляють детальшше патр1архатну картину свггу. Перш за все, маються на уваз1 практики культурного терору над жшочим тшом — китайське бинтування шг (А. Дворкш називае геноцидом, тобто свщомим винищуванням жшок [9]), юитеродектом1я та ¡нф1булящя (обряд жшочого обр1зання, що переростае у калщтво жшочих генггалш), жшочий ш-фантицщ (умертвшня новонароджених девчат та гендерно-виб1рков1 аборти). 1нф1булящя практикуеться бшыы шж у 28 крашах Африки: приблизно 135 млн д1вчат у всьому свт пережили цю варварську операщю. Населения свггу не дораховуе бшя 60 млн дцвчат, яй були «вщфшыроваш» виб1рковими абортами або вщсутшстю необхщного догляду, оскшьки вважаються менш важливими для суспшьства, шж хлопчики [10].
Щодо шших форм насильства над жшками, то у мирний час приблизно кожнатретя ж1нка (тобто не менш н1ж мшьярд жшок) зазнае побитгя, примусу до статевого акту або шших форм принижения. Проблема насильства особливо загострюеться пщ час в1йськових дш. Так, наприклад, протягом вшни в Боснй, у перюд м1ж 1992—1995 рр., сербськими вшськовими було зГвалтовано бшьше шж 40 000 ж1нок. Серед уах б1жшщв — 80 % д1тей та жшок [11].
По-друге, завдяки розвщкам у культурнш антропологи тендер перетворю-еться 13 утверсально! катеторп на варгативну, мшливу, демонструючи I мшли-вгсть св1ту, 1 гендерних щеал1в та ролей у залежносп вщ ¡сторичного перюду та культури. Для «бшо!» культури, наприклад, характерний культ материнства, вважаючи ма-пр единою вщповщальною за майбутне дггей. Натомють, в шших культурних середовищах (шгме! Ака з Центрально-Африкансько! Республ1ки, Хамбо з Непалу, Каулонг з Меланейзп, арапеип, чамбул1 та ¡н. з Полшейзй) саме батько виступае головною ф1гурою у вихованш дитини, а жшки виршують полггичш та економ1чш справи [12]. Нов1 пщходи до тендерного розподшу пращ не тшьки дають можливють переосмислити фемшшсть, але й по-шшому висвгопоють маскулшшсть.
Як сшввщносяться св1тов1 патр1архатш тенденцп ¡з сучасним украшським суспшьством? Чи, можливо, ми живемо в «кращому з можливих свшв»?11 украшське суспшьство е виключенням \ демонструе приклад егалггарного суспшьства?
Дехто в пошуках пщтвердження того, що гендерна нер1вшстъ (розумпочи пщ нею тшьки дискримшащю жшок) немае шякого сенсу в украшському контекст!, звертаються до юторичного минул ого, 1 зокрема, намагаються реашмувати м1ф про Берегиню, Велику Мат!р, хранительку домашнього вогнища. У такий споаб акцентуеться високий статус украшсько! жшки \ забуваеться те, що йдеться про культ матер!, а не образ жшки як повноправного суб'екта [16].2 Шкщливють вщродження м1фу про Берегиню саме у такому контекст! полягае в тому, що «натурал!зуються» гендерш вщмшносп, тобто виправдовуетъся не тиьки незмшшстъ, але показуеться юторичшсть характеру жшочих обов'язйв як матер! та господиш.
За результатами Всеукрашського перепису населения 2001 року кшыасть чоловшв становила22 млн 441 тис. скаб, або 46,3 %, жшок — 26 млн 16тис. оаб, або 53,7 %. Цп<аво, як щ «вщсотки» репрезентоваш в р!зних галузях житге-даяльносп суспшьства. Статистичш та соцюлопчш даш говорять про те, що й украТнське суспшьство пащархатне, надаечсшовкам (задеякими виключеннями, про яьа буде сказано нижче) бшыпе можливостей для самореал!зацп.
Так, за даними тендерного аналгзу полиично! влади, спостер!гаеться гендерний розрив при вибор! кандидаив у народш депутата Украши в 2002 р. — сшввщношення чолов!ьав \ ж1нок становить 1:15 (Льв!в) та 1: 3 (Цонецьк). На 2003 р. бшьш!сть жшок (3) присутня лише в комггет! Верховно! Ради з питань материнства та дитинства. У розподш високих посад на 2003 р. чоловжи
1 Спроба спростувати иею про те, що людство живе в «кращому з можливих свшв», була здшснена ще А. Шопенгауером. У робой «Про шкчемнють та жал1 життя» вш пише: «Яскраво софютичним доказам Лейбнща, шби цей свп — кращий з можливих свт1в, можна цшком серйозно 1 сумлшно протиставити доказ, що цей свгг — прший ¡ ! можливих свшв. Бо «можли-ве» — це не те, що надумаеться кому-небудь намалювати соб1 в свош фантази, а те, що дшсно може юнувати 1 триматися. I ось наш свп' побудований саме так, як йош треба було влаштувати для того, щоб вш м1г ледве-ледве триматися; якби вш був ще пршим, вш би зовс1м вже не мп юнувати. Отже, свщ який був би пршим за наш, зовсгм неможливий, тому що вш не мп- би й юнувати, а тому наш свп' — прший з можливих свшв»[13].
2 В етногра<1лчних даних по-р1зному описуеться статус украшки, пщкреслюючи, з одного боку, ц незалежнють («За час ¡в середныдаччя свобода украшських жшок дещо шокувала близьких нам православних жител1в Московського кгогавства, де навггь знатш паш вели самггницький снос ¡6 життя. Так звана материзна, тобто власшсть (земля, нддш, лю, луки, бугщнок, будови) передавалася строго по материнськ1й л1ни 1 лише дочкам. ЧоловЬс мп- тшьки з в ¡дома дружини брати в користування цю землю, але строго вщповщав заце», — зпдно1з даними «Подробностей» [14]). А з шшого — пщлеглий стан. Так, грунтуючися на чисельних легендах украшськош народу, зокрема — «жшка — не чолов1к, а баба, 1 бабськийу не1розум» (старобшьський повгг), Г. Булашев зазначае, що жшка шчим не може порядкувати самостшно в дом1, навть продати для свок потреб десяток яець або курку. Проте кращим е становище лггньо1жшки — ш шдвладш молодпп члени родини. Ж1нки працюють з ранку до ноч1, але к праця так шким \ не помтасться. Укра'шська легенда розповщае про те, як вирппили чоловжи та жшки вщправити послания до Бога, щоб той зменшив 1м робота. Чолов1ки послали сокола, \ той впорався ¡ ! ¡авдаииям. Л ж1ики послали сову, яка так 1 не долетша. Тому так \ залишилося, що «школи не побачите, щоб жшка була без дша... школи не переводяться у жшок справи та клопоти» [15,133—135].
переважають серед «спещалюпв вищоТ категорп» (96,3 %), тод1 як жшки складають лише 3,7 % в тш самш категорп [17, 10—17]. Такий стан речей свщчить про вертикалъну сегрегацт (коли часткачоловшв, що обшмае висоьа посади перевищуе частку жшок).
Якщо хтось 1 погодиться з тим, що «пол ¡тика — чолов1ча справа, а тому й домшують чоловжи», то чому ж, наприклад, в галуз1 охорони здоров'я, де працюе бшышсть жшок (31% жшок та 18% чоловшв серед уах зайнятих), ступшь доктора наук мають 370 жшок \ 986 чоловшв, а кандидата, вщповщно, 298411744 ? [18]. Серед напря\пв всередиш галуз1 юнують таю, що вважаються бшыпе «жшочими» або «чолов1чими». Так, наприклад, х1рурпя, особливо нейрох1рурпя, залишаються сегрегованими \ практично недоступними для жшок. Проте фармаколопя — це переважно царина жшок. Даш факти говорять про наявнють так звано! горизонтальной сегрегаци.
Чи збер!гаеться \пф про чоловжа-добутчика та жшки-збиральниц! в сучаснихумовах?3 На 2002 р. 54,8 % Ымей вУкра!ш очолюються ж1нками. Не кажучи про те, що домогосподарства, де немае годувальника, складають 88,5 % (без батька) та 5,1 % (без матер!). Швидше за все, результатом виживання у скрутних умовах пострадянсько! доби стала часткова змша гендерно зумовлених обв'язьав, котра призвела до символ!чно! «кастрацп» чолов1ив (як1 не змогли «вибится в люди» [ в такий споаб довести свою маскулшшсть [20]) та реконцептуал!заци материнства як «особисто! справи та насолоди» [21 ].
У 2002 р. був прийнятий «Закон Украши щодо попередження домашнього насилля». На момент пщписання цього закону, як повщомляе 1нтер-Факс, здшснення насильства веде до стягнення штрафу в розм1р1 17—51 грн або виправн1 роботи протягом одного мюяця ¡з вщрахуванням 20 % заробггку. Такий символ1чний штраф говорить про те, що суспшьство не ставиться серйозно до проблем насильства, розумпочи пщ насильством лише ф1зичну агреспо (примушення до сексуальних стосуныв, побитгя) та ¡гноруючи його психолопчш форми (залякування, принижения, знущання, ман1пулювання — ¡золящя, контроль, обмеження свобода пересування та ш.). За результатами дослщження, проведеного НУО «Розрада», 78 % дцвчатта 50 % хлопц1в вважають знущання проявом насильства. Офщшна статистика не вщображае повн1стю реальну картину, оскшьки жертви дуже рщко звертаютъся задопомогою [17,76].
При пор1внянш йлькоси згадування ж1нок та чоловшв у друкованих ЗМ1, такожвиявляетсья гендерна нер1вшсть. Так, шформащя про чолов1ив — 84,6 % (зокрема, в полшшд — 96,3 %), про жшок — 15,4 % (вщповщно — 3,6 %). Взагаи у програмах чотирьох всеукрашських телеканал1в ж1нки у випусках теленовин з'являються в 7,5 раз1в менше, н1жчолов1ки [17, 88—91].
Якщо факпв щодо дискримшацп ж1нок юнуе безл1ч, то патр1архатних стереотишв щодо чоловиав (не вдаваючися до аналпу дискримшацп чолов1ыв
3 Можливо, тшьки у шдручниках початково! школи? Так, роздш повторения матер1алу в «Математищ для 2 кл.» ввдкривае «фемшзована» бшочка у червоному в бшу крапочку сарафаш, яка несе кошик з ягодами. Повторюючи таблицю додавання 1 вщшмання чисел, бшочка продовжуе займатись збиральництвом квгг1в, в той час як и «партнер» — ведмедик — мужньо стоггь на футбольних воротах [19].
у маскулшному середовииц — що е окремою темою дослщження) не так \ багато. Найпомггшший стереотип — це сумшв щодо вщповщального батыавства.4 Його дая простежуеться при процедур! роз1рвання шлюбу, а та-кож у пештенщарнш систем!. Так, взята пщ варту ж!нки мають право тримати при соб! датей вжом до двох ройв, що не дозволяеться чолов!кам [22].
Зпдно з моделлю домшуючо! маскулшносп, «справжнш» чоловк не повинен придшята увагу свош зовншшост! та бути модним, осйльки мода — справа жшоктагомосексуашв. Проспрадянсыачоловки рщко займалися спортом, хоча й вщпавали перевагу саме розтягнугим «попереду! позаду спортивним трико» [23]. Проте ситуац!я зм!нюеться ¡з появою нового типу чоловжа — «метросексуала» (понятгя введене в 1994 р. британським журналютом М. С!мпсоном), який перевизначае стандарта та прюритета маскулшносп. «Метросексуал» означав чоловжа будь-яко! сексуально! ор!ентацп, який мешкае в метрополю!, дбайливо ставиться до свое! зовншшост!, осв!тнього р!вня та естетичних смайв, знаходячи на це! час,! грош (типов! метросексуали — геро! сер!алу «Сексу в великому мит»).
Таким чином, неможливо заперечувати факт патр!архатност! нашого суспшьства, але неможливо й не звернута увагу на змши в гендерн!й картин! свиу. А гендерна осв!та призначена якраз для прояснения тих статево-гендерних конфузш, що проявляються в суспшьств!.
Гендерна освйта для сусп!льства
Гендерна осв!та допомагае прояснити та переосмислити стал! погляди на маскулшшсть! фемшнють. Чутлив!сть до в!дмшностей (стать, раса, клас, в!к та ¡н.) мають зайняти чшьне м!сце в осв!тнш-навчальнш-виховшй д!яльность Такий п!дхщ пщтримуе загальну тенденщю на особиспсно-зор!ентовану осв!ту.
Гендерна освга як практика свободи включае понятгя «усвщомленост!» (свщомосп, яка постае ! надшена перетворюючою силою) та наполягае на необхадносп розвитку критичного мислення. Тут простежуеться вплив робп4 бразильського педагога та освггянина П. Фрейре, який пише, що саме за допомогою проблематизуючого методу (засада освгги як практики свободи) «свщомють „виходить" наповерхню, демонструючи критичну штервеншю у св!т» [24,289]. Трансформац!я св!ту можлива, як пишуть П. Фрейре та А. Шор в книз! «Педагопка для визволення: д!алоги про трансформащю осв!ти», коли «свщом!сть — не дзеркало реальносп, не просто Г! вщображення, а е рефлексШним та рефлективным щодо реальность [25, 13].
Зазначена думка продовжуеться в «уповноважешй освт» американського педагога А. Шор: «Уповноважена освгга... — це критична та демократична педагопка для особистосп та сощальних зм!н. Це програма мультикультурно! демократ у школ! та суспшьств! в цшому, зор!ентована на студен™ та студенток. Бона розглядае шдивщуальне зростання як активний сощальний процес у
4 Але чомусь Батъювщина (яка е мапр'ю-Украшою, природою-годувальницею) походить вщ «батька», чомусь юнують батъювсът збори, чомусь дуже сентиментальним е батьмвський порп; чомусь без по батьковг людина не може легально юнувати в Укра1Ш.
контексп ¡нших, оскшьки особистють та суспшьство вщображають один одного» [26, 15]. У працях канадського вченого А. Жиру також розвиваються ще! про емансипащйну освггу. Запропонована А. Жиру «гранична» педагогжа спрямована «не просто на ретерUTopiалi защ ю юнуючих визначень культури, влади та знания, вона пов'язуе поняття навчання та осв1ти ¡з реальною боротьбою зарадикальне демократичне суспшьство» [27, 51].
Результатом гендерноТ освгги стають нов1 засоби мислення, означування, «д1яння», без чого в мшливому сусшльств1 людина почуватиметься «сторонньою».
Л1тература:
1. Grosz Е. Bodies and Knowledges: Feminism and the Crisis of Reason I I Feminist Epistemologies, L. Alcoff & E. Potter (eds.). — New York & London: Routledge, 1993. — P. 187-215.
2. Agonito R. History of Ideas on Woman. A Source Book. — G. P. Putnam's Sons, New York,
1977.
3. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости. — M.: Эксмо-Пресс, Харьков: Фолио, 1999.
4. Гегель Г. В. Ф. Философия права. — М.: Мысль, 1990.
5. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Книга для всех и пи для никого. —М.: Интербук, 1990.
6. Руссо Ж. -Ж. Эмиль или о воспитании // Избранные сочинения. Т. 1.—М., 1961.
7. Жеребкин С. Тендерная проблематика в философии // Введение в тендерные исследования. Ч. 1: Учебное пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной. — Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. - С. 390-426.
8. http: // unstats. un. org/unsd/demographic/default. htm.
9. Дворкин А. Геноцид, или китайское бинтование ног // Антология тендерной теории / Под ред. Е. Гаповой и А. Усмановой. — Мн: Пропилеи, 2000. — С. 12-28.
10. http: //www. amnesty, org. ra/pages/373—19032004-digest-rus.
11. Executive Woman Magazine // http: // www. execwoman. com.
12. Гайденко В. Поворот к феминистской эпистемологии: постнеклассика-феминизм-наука. — Сумы: Университетская книга, 2003.
13. Шопенгауэр А. Избранные произведения / Сост., авт. вступ. ст. и примеч. И. С. Нар-ский. — М.: Просвещение, 1992.
14. Древние архетипы помогают выжить украинской семье // www. podrobnosti. ua.
15. Булашев Г. Украшський народ у своТх легендах, релтйних поглядах та в1руваннях. Космогошчш украшсыа народш погляди та в1рування. — К.: Дов1ра, 1993.
16. Кись О. Материнство и детство в украинской традиции: деконструкция мифа // Социальная история. Ежегодник 2003. Женская и тендерная история / Под ред. Н. JI. Пушкаревой. — М.: Российская политическая энциклопедия, 2003. — С. 156-172.
17. Гендерний розвиток в Укршш. Реалй i перспективи / За наук. ред. JI. С. Лобанове!', Т. С. Школаенко. - К., 2003.
18. Гендерний аналгз укра'шського суспшьства. — ПРООН, 1999.
19. Богданович М. В. Математика для 2 класу. — Кшв, 2002.
20. Kiblitskaya М. ' Once we were kings'. Male experience of loss of status at work in post-communist // Gender, state and society in Soviet and post-Soviet Russia, Sarah Ashwin(ed). — London & New York: Routledge, 2000. - P. 90-104.
21. Issoupova O. From duty to pleasure? Motherhood in Soviet and post-Soviet Russia // Gender, state and society in Soviet and post-Soviet Russia, Sarah Ashwin (ed). — London & New York: Routledge, 2000. - P. 30-54.
22. Кримшально-процесуальний кодекс Украши. Вщ 28.12.1960. — № 1001-V.
23. Барабан Е. В меру упитанный и в полном расцвете сил //О муже (N)cTBeHHOCTH: Сборник статей. Сост. С. А. Ушакин. — М.: Новое литературное обозрение, 2002, www. genderstudies. info.
24. Freire P. The Banking Concept of Education // The Hidden Curriculum and Moral Education. Deception of Discovery, H. Giroux and D. Purpel (eds.). — McCutchan Publishing Corporation, 1983. - P. 283-291.
25. Freire P. and I. Shor. Introduction: The Dream of Liberating Education // A Pedagogy for Liberation: Dialogues on Transforming Education, P. Freire and I. Shor (eds.). — Massachusetts, 1987. — P. 1-15.
26. Shor I. Empowering Education: Critical Teaching for Social Change. — Chicago and London: University of Chicago Press, 1992.
27. Giroux H. A. Border Pedagogy and the Politics of Postmodernism // Social Text. — 1991. — No. 28 - P. 51-67.
Виктория Гийденко. Тендерное образование для меняющегося мира
В статье рассматривается тендерное образование как необходимая составляющая образования в условиях меняющегося социума. Показывается мизогинистская ориентация интеллектуальной истории человечества на примере истории философии. Опираясь на социологические и статистические данные, обосновывается патриархатная направленность современного украинского общества, изменение которого частично возможно через тендерное образование как практику свободы.
Viktoria Haydenko. Gender Education for a Changeable World
Gender education is considered as a key element of education as a whole in a changeable world. The misogynist orientation of a history of philosophy as a part of human intellectual history has been shown. A compelling argument for the patriarchal character of up-to-date Ukrainian society finds support in sociological and statistic data. It is argued in the article that changing the existing patriarchal order can be partially done by means of gender education as a practice of freedom.
